Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (березень 2025)
Китай активізував свої дипломатичні зусилля у контексті російсько-українського врегулювання. Було проведене засідання групи «Друзі миру», яке ще анонсувалося у лютому. Плюс до цього МЗС КНР вело щільну комунікацію з Францією. А потім Ван Ї відвідав Москву, де провів широкі консультації із С . Лавровим та переговори тет-а-тет із В. Путіним.
Китайська ставка на Глобальний Південь
У першій половині березня Китай був сконцентрований на своєму внутрішньополітичному порядку (проведення «двох сесій»), одночасно намагаючись розібратися в міжнародній ситуації, що стрімко змінюється, навколо російсько-українського врегулювання. Відзначимо заяву міністра іноземних справ КНР Ван Ї, зроблену 7 березня на полях Всекитайських зборів народних представників (ВСНП): «…Українська криза триває вже понад три роки. Озираючись назад можна сказати, що цієї трагедії можна було уникнути. Усі сторони мають винести уроки з кризи». За його словами, основний урок у тому, що «безпека взаємна і рівна, і безпека однієї країни не може бути побудована на відсутності безпеки інших країн». Що стосується поточної ситуації, він підкреслив, що «хоча позиції сторін не зовсім послідовні, всі вони сподіваються досягти справедливої, міцної та зобов’язуючої мирної угоди, прийнятної для всіх сторін».
З другої половини місяця спостерігалася дипломатична активізація Китаю. 20 березня в ООН пройшло засідання групи «Друзі миру», яке спочатку було анонсовано ще на лютий. Про склад учасників та зміст зустрічі не повідомлялося. Судячи з фото, у ній брали участь представники 11 держав. Постійний представник КНР при ООН Фу Цун назвав засідання групи « вкрай успішним» і додав: «Ми обговорили останній розвиток подій у конфлікті в Україні, а також нещодавні зрушення у мирних переговорах та перспективах досягнення довгострокового миру». Після засідання було озвучено підсумкову заяву: половину тексту зачитав китайський представник, половину – бразильський. У Заяві наголошувалося: «Недавні події говорять про те, що конфлікт, можливо, наближається до поворотного моменту, коли фокус зміщується з поля бою на стіл переговорів. Ми вітаємо це потенційне зрушення і розглядаємо його як можливість створити новий імпульс до припинення конфлікту». При цьому зазначалося, що «голоси Глобального Півдня мають бути почуті та враховані у підтримці миру в регіоні». Пізніше офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь заявив: «Група продовжить роботу з підтримки тісної взаємодії з усіма сторонами, щоб голосу Глобального Півдня приділялося більше уваги».
…та Францію
Поряд із Глобальним Півднем, Китай у питанні російсько-українського врегулювання був активний на європейському напрямі, особливо з Францією, яка виступила одним із основних лідерів щодо розширення військової та військово-технічної допомоги Україні і, очевидно, представлятиме Європу у разі початку переговорного процесу. Тут варто звернути увагу, що Китай на відміну від до-Трампівського періоду не критикує військову допомогу Україні з боку Заходу: зокрема, з боку Пекіна не звучать закиди до Європи про «підливання олії у вогонь».
18 березня пройшла телефонна розмова Ван Ї з дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном, під час якої сторони «провели поглиблений обмін думками з українського питання». Зокрема, Е. Бонн представив позицію Франції, заявивши, що вона готова зміцнювати співпрацю з Китаєм і очікує, що Китай відіграє важливу роль у досягненні справедливої, міцної та стійкої мирної угоди. У свою чергу, Ван Ї підкреслив: «…Цей процес має враховувати волю сторін, не повинен нав’язуватись третьою стороною і не повинен служити інтересам лише однієї країни». Він додав, що Китай готовий продовжувати працювати на благо миру з усіма сторонами, включаючи Європу.
27 березня Ван Ї у Пекіні провів зустріч із главою МЗС Франції Жан-Ноелем Барро. У повідомленні китайського МЗС акцент зроблений на розвитку двосторонніх відносин. А ось Жан-Ноель Барро заявив, що Париж і Пекін «мають координувати свої дії, щоб сприяти справедливому та міцному миру в Україні», а також, що «Китай має відіграти свою роль у переконанні Росії сісти за стіл переговорів із серйозними та сумлінними пропозиціями». Нарешті, президент Франції Еммануель Макрон після закінчення саміту «Коаліції рішучих» у Парижі заявив щодо ролі Китаю таке: «З огляду на якість його діалогу з Росією, враховуючи мирну ініціативу, з якою він виступив з Бразилією кілька місяців тому, я сподіваюся, що Сі зможе зіграти дуже активну роль у тому, щоб допомогти нам . За його словами, «Китай більш ніж має право зробити це як постійний член Ради Безпеки та з урахуванням уже вжитих ним ініціатив».
На тлі переговорів щодо формату європейського миротворчого контингенту в Україні 22 березня німецька газета Welt am Sonntag з посиланням на дипломатичні джерела у Брюсселі повідомила, що Китай веде обговорення з країнами ЄС своєї можливої участі у миротворчій місії. Проте 24 березня офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь категорично спростував цю інформацію.
Китай дедалі більше цікавиться Україною?
На тлі загострення відносин із Вашингтоном на початку березня та активізації комунікацій з європейськими партнерами китайський напрямок дещо випав із порядку денного офіційного Києва. Принаймні у публічній площині ні Володимир Зеленський, ні Андрій Єрмак, ні Андрій Сибіга не згадували про КНР. Це «мовчання» можна пояснити, мабуть, бажанням українського керівництва не ризикувати крихким відновленням діалогу з командою Дональда Трампа. На офіційному треку лише наголосимо на позитивній оцінці активізації китайсько-європейського діалогу, озвучену керівником Центру протидії дезінформації РНБО Андрієм Коваленком 1 березня, тобто відразу після резонансної зустрічі В. Зеленського та Д. Трампа у Білому домі: «…У нинішніх умовах Китай зосередиться на стратегічному союзі з Європою. Росія не є для Пекіна пріоритетом – звичайний сировинний придаток».
Водночас, спостерігалося деяке посилення уваги китайської сторони до України. Зазначимо, що Китай, попри усталену практику, публічно відреагував на лютневу заяву В. Зеленського про те, що Китай «міг би допомогти» у відновленні миру та реконструкції. Так, представник China InternationalDevelopment Cooperation Agency Лі Мінг заявив: «Країна допомагатиме відповідно до побажань сторін». Він також додав, що Китай готовий продовжувати надавати допомогу у міру своїх можливостей, що також включає участь у майбутньому відновленні України. У даному контексті відзначимо зустріч 12 березня посла КНР в Україні Ма Шенкуня із представником Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Югелем Егліном. У повідомленні лише сказано, що сторони обмінялися думками щодо гуманітарної роботи та інших питань, але, вочевидь, йшлося про постачання китайської гуманітарної допомоги в Україну.
За примітним збігом, у китайському публічному полі з березня 2025 р. почала з’являтися інформація про війну, подана китайськими журналістами – а саме гонконгським телеканалом «Фенікс-ТВ» – з української сторони. Варто наголосити, що деякі сюжети було знято і вперше показано ще наприкінці 2024 р., проте саме у березні 2025 р. їм знову дали хід.
Не менш показовим є публічне посилення китайської уваги до української внутрішньої політики. 11 березня посол Ма Шенкунь зустрівся із лідером партії «Європейська солідарність» Петром Порошенком. Прес-служба партії повідомила, що сторони обговорили широке коло питань, значну увагу приділивши відсічі російської агресії щодо України та стратегіям відновлення тривалого, стійкого та справедливого миру. Окрему увагу під час зустрічі приділили двосторонньому діалогу як інструменту зміцнення миру, безпеки, справедливості та процвітання. П. Порошенко також повідомив, що домовилися про підтримку подальших контактів з питань, що становлять спільний інтерес. А 19 березня Ма Шенкунь провів переговори із керівництвом одного з провідних недержавних аналітичних центрів України – Центром ім. Розумкова.
Бортніков – у Пекін, Шойгу – у Пхеньян
КНР та Росія підтримували діалог на найвищому політичному рівні. 21 березня Пекін відвідав директор ФСБ РФ Олександр Бортніков. Про зміст його візиту повідомлено мало: лише зазначено, що він провів зустріч із міністром громадської безпеки КНР Ван Сяохуном. Як повідомило агентство Xinhua , О. Бортніков заявив, що Росія готова «разом з Китаєм рішуче підтримувати один одного та спільно реагувати на виклики безпеки». А Ван Сяохун , у свою чергу, пообіцяв: «Китайська сторона готова спільно з російською стороною рішуче втілювати в життя важливий консенсус лідерів двох країн, зміцнювати багаторівневі контакти між правоохоронними органами та службами безпеки, поглиблювати та розширювати практичну співпрацю у сфері боротьби з тероризмом». У той же час можна припустити, що китайська та російська сторони обговорювали, серед іншого, параметри мирного процесу та відносини РФ-США. У контексті постаті О. Бортнікова зазначимо, що на консультації з представниками США в Ер-Ріяді 24 березня Росія направила радника директора ФСБ Сергія Бесіду (другим емісаром був голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Григорій Карасін, який, до речі, розкритикував позицію Китаю, щоб за столом вірогідних мирних переговорів обов’язково була Європа).
Звернімо увагу ще один примітний збіг, одночасно з візитом О. Бортнікова до Китаю 21 березня до КНДР приїхав секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу. Напередодні поїздки, 20 березня, він заявив, що співпраця Росії та Китаю є стратегічною, особливо наголосивши, що країни взаємодіють у всіх напрямках у військовій сфері. Він згадав, що Росія та Китай виконують спільні патрулювання стратегічної авіації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, також проводяться військово-морські навчання двох країн. Серед перспективних напрямів співпраці між Росією та Китаєм він назвав космос та атомну енергетику.
28 березня пройшли консультації заступника глави МЗС РФ Андрія Руденка і спеціального представника уряду КНР у справах Корейського півострова Лю Сяоміна. За їх підсумком МЗС РФ повідомило: «Сторони констатували близькість або збіг оцінок причин загострення обстановки на Корейському півострові, головною з яких є безперервна військова активність США та їх союзників, включаючи військові маневри, що проводяться ними, з відпрацюванням сценаріїв великомасштабної війни. Було наголошено, що подібна провокаційна діяльність ставить під загрозу мир та стабільність у Північно-Східній Азії». У відомстві також зазначили, що сторони наголосили на «безальтернативності врегулювання проблем на Корейському півострові політико-дипломатичним шляхом на основі взаємної поваги суверенітету та обліку належним чином інтересів безпеки КНДР». Крім того, в МЗС РФ вказалона досягнуту домовленість з китайською стороною про щільну координацію, у тому числі в Раді Безпеки ООН, щоб запобігти подальшій деградації ситуації в субрегіоні та перевести її в позитивне русло.
Путін секретничає з Ван Ї
28 березня В. Путін провів засідання Ради безпеки РФ, присвячене розвитку відносинам з партнерами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Основним доповідачем виступив С. Лавров. Більше інформації не було озвучено. А 31 березня по 2 квітня Москву відвідав Ван Ї. 1 квітня він провів зустріч із С. Лавровим, який перед переговорами заявив, що країни світової більшості вбачають у координації Москви та Пекіна на міжнародній арені стабілізуючий фактор. Основною метою переговорів він назвав питання, «як вибудовувати наші двосторонні відносини в контексті підготовки до зустрічей у верхах, так і про подальшу координацію в ООН, її Раді Безпеки, в Раді Безпеки АСЕАН та на інших багатосторонніх майданчиках на користь творення більш справедливого та демократичного багатополярного світопорядку». У свою чергу, Ван Ї заявив: «Китай готовий спільно з Росією нести унікальний обов’язок як постійних членів Ради безпеки ООН, долаючи перешкоди, орієнтуватися вірного курсу, сприяти багатополярності миру і демократії міжнародних відносин». Згідно з повідомленню МЗС РФ, міністри обмінялися думками щодо перспектив російсько-українського врегулювання: «Підкреслено необхідність усунення причин конфлікту як бази виходу на міцні мирні домовленості». Крім того, обговорили графік двосторонніх контактів на вищому та високому рівнях, а також окремі питання практичної та гуманітарної співпраці. Міністри обговорили тематику нових ризиків у галузі безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Також було порушено окремі «регіональні сюжети», пов’язані із ситуацією на Корейському півострові, ядерною програмою Ірану, станом справ у Центральній Азії, обговорено перспективи формування нової структури безпеки в Євразії на тлі «стагнації євроатлантичних механізмів». «Переговори відбулися у дружній та відкритій атмосфері, характерній для російсько-китайських відносин. Було підкреслено збіг або близькість позицій щодо основних питань двосторонньої взаємодії та глобального порядку денного, що повною мірою відповідає високому духу стратегічного партнерства між Росією та Китаєм», – зазначили в МЗС РФ. За підсумками переговорів було підписано план консультацій дипломатичних відомств на 2025 рік.
Того ж дня Ван Ї був прийнятий В. Путіним (зазначимо, що за дві години до зустрічі останній провів нараду Ради безпеки РФ, присвячену боротьбі з терористичною загрозою – тут доповідав О. Бортніков, а також обговорювали, як виконуються домовленості, пов’язані із припиненням взаємних ударів по енергосистемах між Росією та Україною). З російської сторони у переговорах взяли участь С. Лавров та помічник президента РФ Юрій Ушаков, з китайського боку – посол КНР у РФ Чжан Ханьхуей та помічник міністра закордонних справ Лю Бінь.
У ході відкритої частини розмови В. Путін заявив, що задоволений тим, як розвиваються російсько-китайські відносини. При цьому він згадав, що у Ван Ї«насичена програма візиту», пов’язавши це з очікуваним приїздом до Москви Сі Цзіньпіна у травні 2025 р. У цьому контексті В. Путін пообіцяв: «Ми підготуємо хорошу, насичену програму. Сподіваюся, що це буде не лише пов’язане з участю в урочистих заходах, а це буде ще й окремий візит». І навіть сказав, що Сі Цзіньпін буде основним гостем: «І ми матимемо можливість поговорити і про поточний стан двосторонніх відносин, і обговорити нашу взаємодію на міжнародних майданчиках». У свою чергу, Ван Ї передав В. Путіну «найтепліше привітання від вашого давнього друга голови Сі Цзіньпіна». Міністр також заявив, що Росія та Китай повинні спільно відстоювати підсумки Другої світової війни та принципи післявоєнного світоустрою. При цьому він підкреслив, що сторони мають широкі перспективи подальшого розвитку співробітництва: «Не тупцюватимемося на місці у сфері розвитку двосторонніх відносин, перед нами найширші перспективи». Згідно з повідомленням російських ЗМІ, після переговорів у розширеному складі відбулася особиста зустріч між Ван Ї та В. Путіним, без С. Лаврова та Ю. Ушакова, про що на ній йшлося – інформації не було.
КНР-РФ-Іран: вісь непорушна?
10-12 березня в Оманській затоці відбулися спільні навчання «Морський пояс безпеки – 2025», в якому взяли участь 15 бойових кораблів та судів матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії, ВМС Армії Ірану та ВМС НВАК. Російську сторону на навчанні представляли корвети «Різкий», «Герой РФ Алдар Циденжапов», а також середній морський танкер «Печенга Тихоокеанського флоту». У ході ключових епізодів навчань спільними силами було здійснено пошук захопленого умовними терористами судна, а також відпрацьовано спільну операцію спеціальних підрозділів щодо його звільнення. Протягом двох діб екіпажі кораблів провели денні та нічні стрільби з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї за цілями, що імітують безекіпажні катери та безпілотні літальні апарати умовного супротивника.
На тлі американо-іранського загострення проведення військово-морських навчань було очевидною демонстрацією моральної підтримки Тегерану. Ця лінія була продовжена 14 березня під час зустрічі у Пекіні з іранського ядерного питання, у якій взяли участь заступник міністра закордонних справ Китаю Ма Чжаосюй, заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді. Згідно з заявою МЗС РФ, були «скоординовані дії, спрямовані на зниження напруженості навколо іранської ядерної програми, що штучно нагнітається ззовні». Сторони наголосили на «абсолютній неприпустимості погроз та залякування, а також застосування військової сили проти об’єктів ядерно-енергетичної інфраструктури Ірану». Крім того, домовилися підтримувати та зміцнювати координацію на багатосторонніх платформах та в таких міжнародних організаціях, як БРІКС та ШОС. Потім відбулася зустріч Ван Ї із С. Рябковим та К. Гарібабаді. За її підсумками Ван Ї закликав дотримуватися міжнародних правил і підтримувати цілісність режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
Після низки заяв Д. Трампа про перспективи ядерного роззброєння актуалізувалася між КНР та РФ тема «стратегічної стабільності». Так, 7 березня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія веде діалог із Китаєм з усіх питань стратегічної стабільності і планує його розширювати. З іншого боку, відповідаючи на запитання, чи були якісь опрацювання питання про ядерне роззброєння зі США та КНР, він відповів, що це ще з китайською стороною не обговорювалося: «Власне, точка зору Пекіна – це та точка зору, яку ще доведеться дізнатися». А 29 березня заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко вже заявив, що Пекін поки не готовий приєднатися до можливих переговорів Москви і Вашингтона щодо стратегічної стабільності, що особливо стосуються питань контролю над озброєннями або скорочення стратегічних наступальних озброєнь, оскільки вважає, що поки що рівень таких озброєнь у Китаї не співставний з тим, що є в арсеналах США та РФ.
Лукашенка послали до ШОС
Білорусько-китайський політичний трек завмер. Питання зустрічі Олександра Лукашенка із Сі Цзіньпіном відкладено до найкращих часів. Поки що, судячи з заяв білоруських високопосадовців, Мінськ розраховує, що переговори на високому рівні відбудуться на полях саміту ШОС, який відбудеться у Китаї у вересні цього року. Голова МЗС КНР Максим Риженков повідомив, що О. Лукашенко вже отримав запрошення відвідати саміт, а також взяти участь у параді з нагоди 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, який також організовує КНР.
Лише посол КНР Чжан Веньчуань у якості моральної підтримки відвідав інавгурацію О. Лукашенка На полях заходу, що пройшов 25 березня, посол відзначив готовність КНР рухатися у відносинах з РБ наміченим шляхом та розвивати спільні проекти та ініціативи. При цьому він заявив, що Пекін «твердо підтримує Білорусь у виборі шляху розвитку відповідно до власних національних реалій і виступає проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи Білорусі». Чжан Веньчуань також нагадав про «широкий спектр спільних інтересів» двох країн, включаючи співпрацю в рамках китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», взаємодію в таких галузях, як машинобудування, сільське господарство та охорона здоров’я, зазначив реалізацію індустріального парку «Великий камінь» тощо. Крім того, Мінськ і Пекін, за оцінкою посла, дотримуються схожих позицій з багатьох міжнародних та регіональних питань, тісно взаємодіють на міжнародній арені, наприклад, в ООН, ШОС та БРІКС, а також «є стійкою силою у боротьбі з гегемонізмом та захистом миру та стабільності в усьому світі».
Окремо посол КНР у РБ Чжан Веньчуань звернув увагу, що участь РБ у ШОС як повноправного члена організації дозволить використовувати «розвинені механізми співробітництва та відпрацьовані формати взаємодії» для надання нового імпульсу китайсько-білоруським двостороннім відносинам: «Наприклад, регулярні зустрічі в різних форматах у рамках ШОС створюють взаєморозуміння та довіри між сторонами». Крім того, взаємодія в рамках ШОС дозволить сторонам «проводити скоординовані дії у сфері безпеки, ефективніше протистояти зовнішньому втручанню, запобігати та нейтралізовувати загрози, що дозволить краще захищати суверенітет, безпеку та інтереси розвитку обох країн».
На підтвердження заяв про дружбу та співробітництво О. Лукашенко у звичній для себе манері вирішив виступити публічним адвокатом Китаю у його складних взаєминах із США, з розрахунком, що ці заяви дійдуть до потрібних вух. Так, в інтерв’ю американському блогеру Маріо Науфалу О. Лукашенко порадив главі США не нападати на Китай «з бухти-барахти» і не втягувати в це протистояння Росію. І навіть спробував переконати американського блогера та його аудиторію, що Китай не готовий загострювати обстановку та йти на відкритий конфлікт: «У нас досить відкриті відносини, можу абсолютно точно сказати: Сі Цзіньпін не те що війни не хоче, він не хоче ніякого загострення відносин. Йому не потрібна конфронтація. Це у крові у китайців. Вони тихо, спокійно щось робити, і вони розуміють, що в цій тиші вони можуть мати успіх. І мають успіх. Вони не приймають війну».
Нарешті, відзначимо, що 25 березня голова департаменту міжнародного військового співробітництва Міноборони Білорусі Валерій Ревенко повідомив про зустріч із представниками Канцелярії міжнародного військового співробітництва Центральної військової ради КНР у Пекіні. Сторони погодили заходи військового співробітництва. Також під час зустрічі китайська сторона підтвердила, що направить своїх військовослужбовців до Мінська для участі у параді 9 травня.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
