Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (лютий 2025)
Китай намагався знайти собі місце як посередник для нормалізації відносин між США і РФ, проте ті обійшлися без нього, відновивши прямий дипломатичний діалог. Більше того, США окреслили бажання залучити Китай, а також Бразилію та інші країни третього світу до миротворчої місії в Україні у разі підписання мирної угоди. Після різкої інтенсифікації американсько-російських комунікацій, у тому числі навколо мирного врегулювання, Китай зайняв позицію, що чекає.
Китай: крок вперед, два кроки назад
13 лютого The Wall Street Journal з посиланням на джерела у Пекіні та Вашингтоні повідомила, що Китай через посередників протягом останніх тижнів пропонував команді Дональда Трампа провести саміт із Володимиром Путіним, причому без участі Володимира Зеленського. Крім того, китайська сторона також обіцяла сприяти миротворчим зусиллям після можливого російсько-українського перемир’я. Проте, газета зазначила, що ця пропозиція була зустрінута зі скептицизмом у США та Європі через тісні зв’язки між Пекіном та Москвою. Джерело газети в Білому домі відмовилося підтвердити, чи мала місце вказана пропозиція Китаю, але саму викладену ідею оцінилонегативно: «Це взагалі нежиттєздатно». А 18 лютого в Ер-Ріяді США та РФ відновили прямий діалог без китайського посередництва. На це міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відреагував так: «Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні, і продовжуватиме співпрацювати з іншими країнами, особливо з країнами Глобального Півдня, щоб почути більше об’єктивних, збалансованих і раціональних думок щодо досягнення консенсусу щодо припинення конфлікту і про припинення конфлікту».
На цьому тлі з’явилася інформація, що у разі досягнення мирної угоди США пропонують відправити в Україну неєвропейських миротворців – наприклад, із Бразилії та Китаю. У даному контексті зазначимо, що у запитальнику, розісланому в середині лютого європейським союзникам, Держдеп США, крім іншого, цікавився, які треті країни могли б взяти участь у гарантуванні мирної угоди, і чи є країни, без участі яких така угода була б недосяжною. 18 лютого на брифінгу речник МЗС КНР Го Цзякунь на запитання щодо американської пропозиції щодо направлення китайського та бразильського миротворчих контингентів в Україну відповів таке: «Міністерство закордонних справ не коментує гіпотетичні питання».
Звертає на себе увагу, що 3 лютого новопризначений постпред Китаю при ООН Фу Цун анонсував, що в лютому мала відбутися зустріч формату група «Друзів миру»: «…Ми, по-перше, оцінимо ситуацію, а по-друге, подивимося, чи може платформа, на якій працює ця група, зігратиме по дії». Говорячи про цілі групи «Друзі миру», дипломат заявив, що важливо «створити платформу для того, щоб голоси країн Глобального Півдня були почуті, тому що цей конфлікт торкається не лише двох країн, а й має глобальні наслідки». За його словами, країни Глобального Півдня мають зосередити увагу насамперед на продовольчій та енергетичній безпеці, а також безпеці морських перевезень. У свою чергу, Ван Ї заявляв: «Група «Друзі миру», створена Китаєм та країнами Півдня, продовжить формування консенсусу з питань миротворчості та сприяння переговорам». Однак про зустріч формату у лютому не повідомлялося.
Ван Ї шукає «друзів» в Європі…
Для прояснення актуальної ситуації Ван Ї здійснив тривале закордонне турне, яке розпочалося 13 лютого в Лондоні з 10-го китайсько-британського стратегічного діалогу з міністром закордонних справ Великобританії Малкольмом Леммі. У ході переговорів, серед іншого, сторони провели поглиблений обмін думками щодо «української кризи». Ван Ї повторив стандартну китайську позицію, але додав, що Китай підтримує розбудову збалансованої, ефективної та стійкої архітектури європейської безпеки, щоб зрештою досягти довгострокового миру та стабільності в Європі. «Китай готовий працювати з усіма сторонами, включаючи ЄС, щоб продовжувати грати конструктивну роль у цьому відношенні », – наголосив Ван Ї. На полях візиту Ван Ї зустрівся з радником прем’єр-міністра Великобританії з національної безпеки Джонатаном Пауеллом («обмінялися думками з питань стратегічної безпеки та актуальних питань, що становлять взаємний інтерес») і був прийнятий прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером.
14 лютого Ван Ї, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, наголосив, що щодо «української кризи» Пекін займає власну, «справедливу, об’єктивну, раціональну та практичну позицію». За його словами, подібна стратегія відображає широкий консенсус, досягнутий у міжнародній спільноті про те, що врегулювання проблем має бути політичним шляхом. При цьому він заявив: «Китай і Росія є двома великими сусідами з протяжним кордоном. Обидві країни отримали уроки з перипетій минулого і розглянули можливість створення всеосяжного стратегічного партнерства в нову епоху, яке буде неприєднаним, неконфронтаційним і не спрямованим проти будь-якої третьої сторони». Зазначимо, що Ван Ї намагався виправдати масштабну закупівлю російських енергоносіїв об’єктивними обставинами: «Якщо Китай не імпортує нафту та газ із Росії, як він зможе заповнити цю прогалину та забезпечити потреби понад 1,4 мільярди китайців?».
На полях Мюнхенської конференції Ван Ї провів численні двосторонні зустрічі, на яких обговорювалися питання мирного врегулювання, при цьому китайська сторона підкреслювала, що Європа має бути за столом переговорів. Так, міністр обмінявся «думками з українського питання» з головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини Фрідріхом Мерцем та міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок. А обговорюючи врегулювання з канцлером ФРН Олафом Шольцем, Ван Ї заявив: «Необхідно вивчити питання про створення збалансованої, ефективної та стійкої структури європейської безпеки, досягти міцної мирної угоди та досягти довгострокового миру та стабільності в Європі». Глава МЗС Китаю уточнив, що КНР готова підтримувати з цієї проблеми контакти з Німеччиною та іншими зацікавленими сторонами.
На зустрічі з Верховним представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кайєй Каллас (китайське МЗС підкреслило, що переговори відбулися з ініціативи європейської сторони) Ван Ї заявив, що Китай підтримує Європу в її важливій ролі в процесі мирних переговорів. У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на зустрічі з Ван Ї заявив, що Альянс надає великого значення впливу та ролі Китаю і сподівається, що той якнайшвидше відіграє важливу роль у мирному врегулюванні. Ван Ї у відповідь повторив стандартну китайську позицію та закликав до створення збалансованої, ефективної та стійкої структури європейської безпеки. На зустрічі з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро Ван Ї під час обговорення російсько-української війни повторив позицію Китаю, висловивши «надію , що на основі консенсусу всіх сторін мирні переговори зможуть неухильно просуватися вперед з метою створення збалансованої, ефективної та стійкої структури європейської безпеки та стабільності».
На полях Мюнхенської конференції відбулася також зустріч Ван І та спецпредставника бразильського президента Селсу Аморіма , про яку МЗС КНР повідомило: « Китай і Бразилія повністю схвалюють роботу “групи друзів миру” і продовжать відігравати конструктивну роль у сприянні політичному врегулюванню української кризи». А по дорозі до США, Ван Ї 17 лютого відвідав Ірландію, де серед іншого обговорював і «українську кризу».
…але хвилювався за Глобальний Південь
Виїхавши з Європи – до США, а потім до Південної Африки Ван Ї значно більше уваги приділяв ролі незахідних країн у мирному врегулюванні. Так, 18 лютого, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН на тему «Практика багатосторонніх відносин, реформування та вдосконалення глобального управління», міністр зазначив: «Китай підтримує всі зусилля, які сприяють миру, і продовжуватиме слідувати «чотирьом принципам», висунутим головою Сі Цзіньпіном, а також співпрацювати з іншими країнами, особливо країнами Глобального Півдня, щоб висловлювати більш об’єктивні, справедливі та раціональні думки, добиватися консенсусу для припинення». Показово, що на прес-конференції Ван Ї закликав міжнародну спільноту на тлі зусиль щодо врегулювання української кризи не забувати про ситуацію в секторі Гази. Ван Ї також обмінявся думками з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррішем щодо «української кризи» в одній корзині з близькосхідною проблемою та ситуаціїєю з безпекою в Африці. Проте, була згадка і Європу, точніше, про небагатьох російських союзників в ній: в штаб-квартирі ООН Ван Ї провів переговори з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто , в ході яких заявив, що «Китай цінує раціональну і об’єктивну позицію Угорщини з питань гарячих точок конфлікту і вважає, що Угорщина буде віддана миру і стабільності в Європі і відіграватиме важливу роль».
На зустрічі міністрів закордонних справ G20 у ПАР Ван Ї, говорячи про дипломатичну активізацію навколо мирного врегулювання, констатував: «Хоча позиції всіх сторін непослідовні та складні питання не мають простих рішень, діалог завжди кращий за конфронтацію, а мирні переговори завжди кращі за війну». І далі додав: «Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, включаючи нещодавній консенсус, досягнутий Сполученими Штатами та Росією, і сподівається, що всі зацікавлені сторони зможуть знайти стійке та довгострокове рішення, яке враховує б стурбованість один одного. Китай готовий враховувати занепокоєння міжнародної спільноти, особливо країн Глобального Півдня, відповідно до прохань зацікавлених сторін і продовжувати відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи». На полях заходу на зустрічі з міністром Туреччини Хаканом Фіданом Ван Ї заявив, що «Китай готовий…спільно працювати над підтриманням миру і стабільності в регіоні і в усьому світі». У свою чергу, Х. Фідан висловив вдячність за «справедливу позицію» Китаю щодо «кризи в Україні» та палестинського питання. Він також підтвердив підтримку Туреччиною консенсусу Китаю та Бразилії із шести пунктів по Україні.
Київ – про «зараз», Пекін – про «післязавтра»
Україна в умовах зростання геополітичної невизначеності намагалася інтенсифікувати політичний діалог із Китаєм. 15 лютого на полях Мюнхенської конференції з безпеки пройшли переговори глави Офісу Президента Андрія Єрмака і міністра закордонних справ Андрія Сибіги з Ван Ї. Згідно з повідомленням МЗС КНР, Ван Ї заявив про готовність Китаю «просувати китайсько-українські відносини з погляду довгострокової перспективи» та «працювати з Україною для усунення несприятливих факторів, просування двосторонніх відносин та здійснення прагматичного співробітництва». Окремо було висловлено сподівання, що «Україна продовжить забезпечувати безпеку китайських установ та персоналу на території України», що було підтверджено українською стороною.
Згідно з українським повідомленням, сторони позитивно відзначили активізацію політичного діалогу минулого року та обговорили можливість подальших контактів на найвищому рівні. Співрозмовники підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності України та Китаю як засади українсько-китайських відносин. Українська сторона поінформувала про російський удар дроном по ЧАЕС, який створив ризик ядерного інциденту. Було наголошено на неприйнятності таких ризиків для ядерної та радіаційної безпеки, які створює РФ, і Україна подякувала китайській стороні за принципову позицію з цього питання. Зрештою, А. Єрмак та А. Сибіга розповіли про українське бачення шляхів досягнення всеосяжного, справедливого та сталого світу. Вони відзначили, що Китай є глобальним гравцем, роль якого у досягненні миру є дуже важливою. У відповідь Ван Їпідкреслив, що Україна має бути стороною будь-яких потенційних мирних переговорів і також важлива участь у них Європи.
А. Сибіга повідомив, що запросив Ван Ї відвідати Київ: «Ваш візит до України, безумовно, дозволить глибше обговорити шляхи досягнення справедливого та тривалого миру». Він наголосив на важливості міжнародної підтримки та зміцнення гарантій безпеки для України в контексті російської агресії: «Нам потрібна консолідована позиція міжнародної спільноти, заснована на справедливості та міжнародному праві. Мир має бути довготривалим та стійким, а це можливо лише за дієвих гарантій безпеки». При цьому А. Сибіга підкреслив, що Україна підтримує всі ініціативи, що сприяють досягненню миру, і готова до подальшого діалогу щодо інтеграції міжнародних пропозицій у «формулу миру». Пізніше він повідомив ЗМІ, що розмова з Ван Ї була надзвичайно предметною і змістовною і додав: «…Я переконаний – з подальшими продовженнями».
Зазначимо, що В. Зеленський назвав зустріч А. Єрмака та А. Сибіги з Ван Ї «важливою» і при цьому пояснив: «Важливо нам говорити з керівниками Китаю, сприяти тиску на Путіна, щоб він закінчив війну. Ми бачимо, мені здається, вперше зацікавленість Китаю». При цьому президент не виключив участі КНР у мирних переговорах: «… Ми ж завжди говорили, що ми готові мати присутність серйозних гравців. Але за столом переговорів у цей момент будуть ті, хто готовий взяти на себе відповідальність як гарантій безпеки, так і допомоги, так і зупинки Путіна, так і інвестування у відновлення України». А далі сказав: «Ми не можемо бути проти того, коли країни, особливо країни Глобального Півдня, зацікавлені в тому, щоб допомагати Україні та давити на Росію закінчити війну. Тому вважаю, що це важлива зустріч. За цією зустріччю може бути продовжено діалог на іншому рівні».
24 лютого на прес-конференції у рамках форуму «Україна. Рік 2025», присвяченій триріччю російського широкомасштабного вторгнення, В. Зеленський висловив думку, що Китай дуже зацікавлений в економічній співпраці з ЄС і тому він «може допомогти нам різними можливостями зупинити Путіна і забезпечити повагу до нашої територіальної цілісності». А далі сказав таке: «Для цього нам потрібна зброя. Ми ніколи не запитували про зброю в Китаю, бо ми знаємо відповідь. Я думаю, що це можливо, якщо Китай міг би нам допомогти у цьому. За умови, що в них є зацікавленість відіграти певну роль, ми готові про це говорити». Крім того, В. Зеленський знову повторив, що не виключає участі Китаю у відновленні України, якщо той візьме участь у наданні гарантій безпеки: «Пріоритетом буде український бізнес і всі країни, які дадуть нам гарантії безпеки. Я думаю, що це було б справедливо щодо всіх наших партнерів. Тобто вони дадуть нам безпекові гарантії, а ми їм – бізнесові можливості». Водночас він констатував, що «серйозних сигналів від Китаю, що вони на щось готові». Відповідаючи на запитання, чи може Китай стати запасним аеродромом України, якщо, наприклад, можливо, почне дистанціюватися від РФ, президент заявив, що не хоче думати про план Б або говорити про нього вголос, і сказав, що хоче зосередитися на тому, щоб не втратити США.
На тому ж заході А. Сибіга висловив переконання, що Китай зацікавлений у справедливому завершенні війни Росії проти України, оскільки Європа для КНР є найбільш ємним ринком, тому відсутність дестабілізації в цьому регіоні відповідає інтересам Пекіна: «Ми дуже сподіваємося, що роль Китаю також буде важливою, активною саме у наближенні справедливого миру. Ми переконані, що в Китаї є такі спроможності як у країни з глобальними можливостями. Тому ми будемо продовжувати цей діалог».
Водночас звернімо увагу, що в українському медійному полі актуалізувалося питання щодо розширення присутності китайських приватних компаній на окупованих територіях України. За даними ЗМІ, йдеться, принаймні, про десяток компаній з КНР у сфері енергетики, інфраструктури, аграрної та легкої промисловості, які постачають обладнання підприємствам, що діють в окупації.
Зокрема, згадані:
• Liming Heavy Industry Science & Technology (виробник дробильно-сортувального обладнання, що відвантажила компанії «Надра ДНР» дробильні установки, вібраційні живильники та додаткове обладнання для гірничодобувних підприємств);
• фабрика Amma Construction Machinery Shanghai, що спеціалізується на виробництві обладнання для подрібнення порід та Zhongxin Heavy Industrial Machinery, що займається виготовленням дробильно-сортувального обладнання (здійснювали поставки на адресу « Каранського кар’єру»);
• Sany Heavy Industry (постачала обладнання для вугільних підприємств Донбасу).
Повідомлялося також про низку візитів чиновників окупаційних адміністрацій до Китаю. Так у 2024 р. голова так званого «уряду ДНР» Євген Солнцев та представники «Корпорації розвитку Донбасу» вели переговори з керівництвом Уханьського проектно-дослідного інституту чорної металургії (Wisdri Engineering Inc.).
Як Путін та Шойгу заспокоювали Сі Цзіньпіна
Після закінчення нового східного року активізувався китайсько-російський діалог високого рівня. 20 лютого на полях зустрічі міністрів закордонних справ G20 відбулися переговори Сергія Лаврова та Ван Ї. МЗС РФ повідомило, що сторони провели ґрунтовний обмін думками щодо глобальної та регіональної проблематики, включаючи питання євразійської безпеки, ситуації на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Обговорили взаємодію у рамках ООН, інших міжнародних організацій та різних багатосторонніх форматів. Міністри також звірили годинник з питань, що стосуються ШОС та БРІКС.
С. Лавров окремо зазначив, що початок нового року був «вельми врожайним» для відносин РФ і КНР: «Немає сумнівів, що подальша робота в ході 2025 року приноситиме результати на основі тих завдань, які визначили президент Путін і голова Сі Цзіньпін, у тому числі в ході недавніх ґрунтовних новорічних контактів». У свою чергу, Ван І заявив, що КНР незалежно від ситуації на міжнародній арені твердо зберігатиме дружні відносини з Росією: «…Міжнародні моральні зобов’язання великих держав непохитні». Міністри домовились про зустріч у Москві. «Ми домовилися про ваш візит до Москви. Отже наступний наш контакт буде вже в Російській Федерації», – сказав С. Лавров. Однак далі плани стрімко змінилися.
24 лютого з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова В. Путіна та Сі Цзіньпіна. МЗС КНР повідомило, що китайський лідер заявив: «Стратегії розвитку та зовнішня політика Китаю та Росії розраховані на довгострокову перспективу. Незалежно від змін у міжнародній обстановці, китайсько-російські відносини розвиватимуться спокійно». У свою чергу, В. Путін поінформував про російсько-американські контакти та «принципову позицію РФ щодо української кризи». Зокрема, він заявив, що « Росія віддана усуненню корінних причин російсько-українського конфлікту та досягненню сталого та довгострокового мирного плану». У прес-релізі було наголошено, що «Китай вітає позитивні зусилля, які робляться Росією та іншими зацікавленими сторонами щодо врегулювання кризи». Зазначимо, що прес-служба Кремля останню фразу навела так: «Китай радий бачити, як Росія та відповідні сторони докладають зусиль для деескалації українського конфлікту».
А 28 лютого Пекін відвідав секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу, при цьому наголошувалося, що візит здійснено у продовження розмови В. Путіна та Сі Цзіньпіна. С. Шойгу навіть публічно висловив подяку, що візит «вдалося узгодити у такі короткі терміни». Спочатку відбулася його зустріч із Ван Ї(останній висловив сподівання, що російсько-китайські відносини «ніколи не будуть порушені втручанням будь-якої третьої сторони»). Сторони домовилися провести новий раунд китайсько-російських консультацій з питань стратегічної безпеки у відповідний час. Було також проведено обмін думками з міжнародних та регіональних питань, що становлять взаємний інтерес, таким як Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід та Афганістан. Потім С. Шойгу був прийнято Сі Цзіньпінем, якому пообіцяв, що Росія дорожить досягнутими з Китаєм домовленостями і націлена на їхнє поглиблення. У свою чергу, лідер КНР закликав «підтримувати тісний зв’язок на всіх рівнях» та «безперервно поглиблювати стратегічну координацію та практичну співпрацю», а також зміцнювати координацію у міжнародних та регіональних справах, повною мірою задіяти роль БРІКС та ШОС, консолідувати загальний напрямок єдності та співпраці на глобальному рівні.
Пізніше прес-служба апарату Ради безпеки РФ повідомила про те, які питання обговорювалися під час візиту С. Шойгу до КНР: дипломатичні зусилля щодо вирішення «української кризи»; нівелювання загроз у Центральноазіатському регіоні (в останньому випадку мова явно йшла про Афганістан); ситуація на Близькому Сході; збереження стабільності на Корейському півострові та інш. Нарешті, сторони підтвердили готовність до організації чергових раундів консультацій зі стратегічної безпеки з Ван Ї та з питань громадської безпеки, юстиції та правопорядку з членом Політбюро ЦК КПК, секретарем політико-юридичної комісії ЦК КПК Чень Веньцином.
Звернемо увагу, що у російських соцмережах поширювалася інформація, що С. Шойгу на зустрічі з Сі Цзіньпінем анонсував підготовку Росією великого наступу, метою якої названо «розвалити український фронт до літа». Зі зрозумілих причин спростувати або підтвердити цю інформацію неможливо. Водночас зазначимо, що візит до Китаю С. Шойгу здійснював після робочої поїздки до Індонезії та Малайзії. Можна висунути версію, що скоріше опрацьовувалося питання залучення миротворчих сил із цих країн.
Пекін «забув» Лукашенка
Білоруському керівництву так і не вдалося досягти аудієнції в Китаї. У лютому, як і раніше, нічого не було чути про підготовку візиту Олександра Лукашенка до КНР, хоча про плани здійснити відповідну поїздку він публічно заявляв ще з грудня минулого року.
Помітними були побоювання Мінська щодо можливих змін у зовнішній політиці КНР на тлі активізації діалогу США та Росії, оскільки такі зміни неминуче вплинуть і на відносини Китаю з Білоруссю. Показовою є заява О. Лукашенка: «Ми не знаємо, чого вони (США. – Ред.) вимагатимуть від росіян за припинення війни і так далі. Мені здається, що вони зараз спробують росіян зіштовхнути з китайцями. Ось цього росіянам допустити не можна».
Проте, Пекін надсилав Мінську сигнали про збереження поточних пріоритетів у міждержавній взаємодії. Зокрема, посол КНР у РБ Чжан Веньчуань , виступаючи 28 лютого в Республіканському інституті китаєзнавства імені Конфуція Білоруського державного університету, заявив, що у співпраці Китаю та Білорусі важливо поєднувати взаємні стратегії розвитку. У цьому контексті він згадав, що в 2025 р. завершиться 14-та п’ятирічка в Китаї і буде дано старт п’ятирічці якості в Білорусі, а також нагадав про початок повноцінної участі Білорусі як члена ШОС: «Обидві країни мають скористатися цією можливістю, працювати разом та сприяти розвитку та відродженню одна одної». Посол також додав: «Необхідно зміцнити фундамент та зміцнити політичну взаємну довіру на високому рівні. Слід просувати обміни на високому рівні між Китаєм та Білоруссю та сумлінно втілювати в життя важливі домовленості про співпрацю, досягнуті главами двох держав…Необхідно зберігати тісні контакти на всіх рівнях та у всіх відомствах між урядами двох країн, а також трансформувати зв’язки та обміни на більш практичні результати співпраці».
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
