Військово-політична ситуація на китайському напрямі (вересень 2024)
Китай разом із Бразилією спробували на полях Генасамблеї ООН запустити альтернативний переговірний майданчик з російсько-українського врегулювання – групу «Друзі миру». Раніше відзначалося, що китайсько-бразильське бачення начебто підтримує понад 110 країн, але в установочному засіданні взяли участь 17 представників держав «Глобального Півдня» і лише 13 з них підписали підсумкове комюніке. Україна розкритикувала цю платформу як об’єднання «друзів капітуляції» на користь Росії.
«Друзі несправедливого миру»
Китай активно займався розширенням міжнародної підтримки китайсько-бразильського бачення мирного врегулювання російсько-української війни. Цяпроблема, хоча і не в пріоритеті, розглядалося в ході Саміту Китай-Африка, що відбувся в Пекіні на початку вересня. Зокрема, у підсумковій Декларації саміту, підписаній 53 африканськими країнами, наголошувалося: «Ми підтримуємо всі зусилля, які сприяють мирному вирішенню української кризи. Ми закликаємо міжнародне співтовариство не скорочувати свою підтримку та інвестиції в Африку через такі проблеми, як палестино-ізраїльський конфлікт та українську кризу, а також активно підтримувати африканські країни у вирішенні глобальних проблем, таких як продовольча безпека, зміна клімату та енергетичні кризи» .
Значну увагу війні було приділено під час двосторонніх переговорів на полях Саміту Сі Цзіньпіна та президента ПАР Сиріла Рамафоси. У їхній спільній заяві наголошувалося на підтримці «консенсусного документу, випущеного Китаєм і Бразилією щодо політичного врегулювання української кризи». І далівідзначалося: «Обидві сторони погодилися, що інклюзивний діалог та мирні переговори є єдиним можливим політичним способом знайти довгострокове рішення для кризи». Зрештою, Китай та ПАР закликали сторони конфлікту дотримуватися трьох принципів: «не допускати розширення поля бою, не допускати ескалації бойових дій і не допускати підливання олії у вогонь будь-якою стороною».
Як і очікувалося, у рамках Генасамблеї ООН Китай спробував інституалізуватисвої підходи до врегулювання, надавши їм форму платформи, альтернативної тій, яку просуває Україна. 27 вересня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч на рівні міністрів, на якій проголосили створення групи «Друзі миру». Співголовами формату виступили Ван Ї, міністр закордонних справ Бразилії Мауро Вієйра та спеціальний радник президента Бразилії СелсуАморіма . Китайська сторона повідомила, що на зустрічі були присутні представники 17 країн «Глобального Півдня». Увесь список учасників не оприлюднився. «Спільне комюніке міністерської зустрічі групи “Друзі миру” щодо кризи в Україні» підписали 13 країн: Африки – Алжир, Єгипет, Замбія, Кенія, ПАР; Азії – Індонезія, Казахстан, КНР, Туреччина; Латинської Америки – Болівія, Бразилія, Колумбія, Мексика . Судячи з фотографій, на зустрічі також була Ефіопія та В’єтнам, які ще дві країни Глобального Півдня були присутніми, поки не зрозуміло. Крім того, пізніше стало відомо, що як спостерігачі у нараді взяли участь Франція, Швейцарія та Угорщина. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що провів на полях Генасамблеї ООН «інтенсивні переговори» з представниками Бразилії та Китаю з метою організації саміту миру, у якому взяли б участь президенти В. Путін та В. Зеленський. Він додав, що учасники ініціативи «Друзі миру» обговорюють місце проведення такого саміту.
Ван Ї на спільній прес-конференції із С. Аморімом пояснив, що необхідність запуску платформи «Друзі миру» стало те, що «все більше країн визнають, що українська криза не може вийти з-під контролю, міжнародна спільнота не може скотитися до розколу та конфронтації. Усі мають бути єдиними у прагненні мирного врегулювання. На сьогоднішній нараді досягнуто широких домовленостей, і їх позиція ясна і недвозначна». Першочерговим завданням, за його словами, є «сприяння розрядці ситуації, недопущення поширення бойових дій за межі країни, запобігання їх ескалації». Крім того, міністр закликав «однозначно виступати проти застосування зброї масового знищення, поширення ядерної зброї та нападів на мирні ядерні об’єкти, такі як атомні електростанції». Він закликав Росію та Україну «якнайшвидше домогтися припинення вогню та бойових дій і спільно прагнути до всеосяжного та довгострокового врегулювання кризи». Окремо він підкреслив, що «Друзі миру» – це відкритий механізм та інклюзивна платформа, яка працюватиме у гнучкій формі та спілкуватиметься з усіма партнерами у дусі відкритості. Сторони вітатимуть приєднання країн-однодумців, насамперед країн «Глобального Півдня» для об’єднання зусиль заради миру.
Україна очікувано розкритикувала створення платформи «Друзі миру». Так, радник голови ОП Михайло Подоляк заявив: «Вона ні на що не впливатиме. Немає жодних “друзів миру”. Це “друзі капітуляції”. Вони пропонують всі ці “мирні ініціативи”, які виключно базуються на концепції РФ. Тобто – негайно припинимо війну, залишимо РФ на окупованих територіях і не дамо РФ програти війну…». За його словами, це не «мирні ініціативи», вони мають капітулянський характер. М. Подоляк підкреслив, що є формула миру В. Зеленського, де «все чітко базується на міжнародному праві», тому «жодних мирних ініціатив, крім української, не може бути».
Цікаво, що Росія сприйняла ініціативу «Друзів миру» досить скептично. Так, 28 вересня С. Лавров акцентував увагу, що до «групи» увійшли не всі країни, які були присутні на зустрічі, оскільки деякі не виявили такого інтересу (можливо, за цим стояв російський вплив). А далі заявив: «Цю групу створено тут, у Нью-Йорку, на рівні постійних представників. Я не знаю, наскільки звідси можна серйозно займатися цим питанням. Ну, постійні представники, люди талановиті. Подивимося, що вони народять». Поряд із цим, С.Л авроврозкритикував китайсько-бразильські мирні пропозиції як такі: «Я поцікавився, яким буде конкретне наповнення ініціативи, бо слова всі правильні у китайсько-бразильських шести або п’яти пунктах. Заклики до миру, заклики до справедливості, до виконання міжнародного права. З цим ніхто не сперечається, але саме як вони планують рухатися до миру, поки що ніхто не повідомляв. Я просто знаю, що це питання ще на стадії розгляду» . Понад те, С. Лавров сказав: «Я плану дій у документі не побачив. Я побачив тут заяву про наміри. Це така форма, ясна річ, як треба боротися за все добре проти всього поганого». І з явним роздратуванням додав: «Не розумію тільки одного: як на цій зустрічі вчорашній з’явилися французи та швейцарці, які, ну, нейтральними їх назвати не можна вже давно, швейцарців, а французи – члени НАТО просто. І та, й інша країни найактивніше завзято виступають за Україну, вимагають перемоги України над Російською Федерацією. Постачають, як французи це роблять, зокрема і далекобійні озброєння, і ракети» . Нібито китайська сторона йому пояснила це тим, що вказані країни «дуже сильно просилися і ми їх запросили спостерігачами». Нарешті, С. Лавров фіналізував: «Цій групі ще працювати і працювати, ми готові їм допомагати порадою, головне, щоб вони свої пропозиції спирали на реалії, а не брали їх якось з абстрактних розмов. Готові допомагати».
Києву не потрібен китайсько-бразильський «театр»
Офіційний Київ продовжує критикувати китайсько-бразильську мирну ініціативу. Володимир Зеленський в інтерв’ю бразильським ЗМІ назвав китайсько-бразильську пропозицію «деструктивною», пояснивши це так: «Це просто політична заява. Я говорив Лулі (президенту Бразилії. – Ред.), ми передавали китайській стороні – давайте разом сідати. Давайте разом розмовляти. Ми вам не вороги, і ви не вороги. До чого ви раптом вирішили, що ви повинні брати сторону Росії, або бути десь посередині». Далі свою тезу він розвинув так: «Як можна пропонувати, нічого нас не запитавши? Росія ж включається та каже, що підтримує китайсько-бразильську ініціативу. Навіщо цей театр? Тобто ви проговорили з Росією якусь ініціативу, висунули її та кажіть «давайте таку ініціативу». Це точно не про справедливість, не про цінності, без поваги до України, без поваги до територіальної цілісності, про яку так багато говорять і Китай і Бразилія».
Зазначимо також інформацію видання Politico, що у ході 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Україна поширила серед її учасників листа, в якому закликала не підтримувати мирний план Китаю, оскільки той прагне завершити війну в Україні на вигідних для Росії умовах. Виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН, В. Зеленський заявив: «І коли китайсько-бразильський дует намагається перерости в хор голосів – з кимось у Європі, з кимось у Африці, – говорячи щось альтернативне повному і справедливому миру, виникає питання: у чому справжній інтерес? Усі повинні зрозуміти: ви не зміцните свою владу коштом України» . У той же час, говорячи про підготовку другого Саміту миру, Президент запросив до участі в ньому Китай та Бразилію .
26 вересня на полях Генасамблеї ООН пройшли переговори Ван Ї з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та головою ОП Андрієм Єрмаком. Згідно з повідомленням МЗС КНР, Ван Ї заявив, що «Китай та Україну пов’язують традиційна дружба і давно налагоджено стратегічне партнерство». І додав, що Китай «не бере участі у геополітичних іграх» і «не шукає особистої вигоди», просуваючи своє бачення мирного врегулювання. Крім того, він наголосив, що Пекін приділяє пильну увагу гуманітарній ситуації в Україні: зокрема, вже надано чотири партії гуманітарної допомоги і КНР готова продовжити постачання відповідно до потреб Києва. Також наводяться такі слова О. Сибіги: «Україна підтримує дружні відносини з Китаєм, а Китай є найбільшим торговим партнером України… Ми готові встановити міцне партнерство з Китаєм, відверто та чесно обговорювати всі питання, а також активізувати співпрацю між двома країнами в усіх сферах. Україна надає великого значення позиції Китаю щодо української кризи та її зусиль щодо встановлення миру, а також цінує послідовну відданість Китаю повазі до суверенітету та територіальної цілісності всіх країн» . Зазначимо також заяву Ван Ї під час зустрічі, що «обидві сторони подолали вплив української кризи та поступово відновили практичну співпрацю». Міністр сказав, що у першій половині 2024 р. обсяг торгівлі між двома країнами збільшився на 17% у річному обчисленні, і далі заявив: «Китай готовий разом з Україною докладати зусиль, щоб підтримувати стабільну динаміку розвитку двосторонніх відносин».
За повідомленням МЗС України, сторони обговорили подальші кроки на шляху розвитку двосторонніх відносин і торгівлі. Крім того, було зазначено такі слова А. Сибіги: «Ми також поінформували міністра Ван Ї про зусилля України щодо імплементації Формули миру та обмінялися думками щодо принципів досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру для України на основі Статуту ООН» . У свою чергу, А. Єрмак у своєму Telegram-каналі написав: «Обговорили перспективи подальших контактів на найвищому рівні». У контексті останнього звернемо увагу на заяву учасника української делегації на переговорах із РФ у Стамбулі у березні 2022 р. Олександра Чалого, зроблену під час Сяншанського форуму у Пекіні. Він зазначив, що дипломатичні відносини Києва з Пекіном покращилися, і тепер можлива зустріч лідерів: «Тепер усі ми в Україні чекаємо на якісь контакти, прямі контакти між президентом Зеленським і президентом Сі». І навіть припустив, що зустріч може відбутися вже у жовтні.
Путін випросив приїзд Сі Цзіньпіна
Російсько-китайська офіційна комунікація у вересні традиційно була інтенсивною. На полях Східного економічного форуму 4 вересня відбулася зустріч заступника глави КНР Хань Чженя з В. Путіним, на якій останній висловив сподівання знайти нові напрямки взаємодії між РФ та Китаєм. Крім того, російський президент вкотре висловив сподівання не лише на те, що Сі Цзіньпін візьме участь у жовтневому саміті БРІКС у Казані, а й проведе з В. Путіним окрему двосторонню зустріч. Хань Чжен, у свою чергу, констатував, що зараз перед Китаєм та Росією стоять різноманітні виклики та ризики, але співпраця, особливо у торговельно-економічній сфері, продовжує розвиватися. А у своєму виступі на форумі він розвинув цю тезу і заявив: «Перед обличчям складної та мінливої зовнішньополітичної обстановки дві країни, поєднуючи зусилля, подолають труднощі. Рішуче слідуючи власному шляху, ми ретельно вирішуємо завдання, щоб принести реально відчутну вигоду народам наших країн і зробити внесок у відновлення та зростання світової економіки».
11-12 вересня в Санкт-Петербурзі пройшла зустріч високих представників країн БРІКС, які займаються питаннями безпеки. КНР представляв Ван Ї. Напередодні засідання, 10 вересня, з ним провів зустріч секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу, який зазначив, що Росія дуже цінує послідовну підтримку, яку Китай надає головуванню Москви в БРІКС. За словами секретаря Радбезу РФ, він розраховує на плідну співпрацю з Ван Ї та на «традиційно тісні контакти з широкого кола питань міжнародної та регіональної безпеки в дусі взаємної поваги, як це було завжди». У свою чергу, Ван Ї, підтверджуючи тезу, що Китай підтримує головування російської сторони в БРІКС, сказав: «Ми готові шляхом спільних зусиль поглиблювати взаємну довіру та співпрацю між країнами – учасницями об’єднання». За словами міністра, Пекін прагне перетворити БРІКС на «основний канал для нових сил, щоб їхній голос був почутий». Як він уточнив, об’єднання має відігравати важливу роль платформи, яка забезпечує солідарність та співпрацю держав Глобального Півдня. Що стосується двосторонніх відносин, то Ван Ї заявив: «Китай готовий зміцнювати стратегічні зв’язки з Росією, повною мірою використати китайсько-російський механізм консультацій зі стратегічної безпеки, а також механізм зустрічей високих представників країн БРІКС з питань безпеки постійно збагачувати стратегічний підтекст відносин КНР та РФ». При цьому він наголосив, що обидві країни все «більше зміцнюють соціально-політичну основу для підтримки постійних добросусідських дружніх відносин, всеосяжної стратегічної співпраці, взаємовигідної та безпрограшної взаємодії» . С. Шойгу та Ван Ї також обговорили російсько-українську війну. Як заявив глава МЗС КНР, Пекін продовжить сприяти формуванню у міжнародної спільноти «збалансованої, об’єктивної та раціональної» точки зору щодо «українського конфлікту». За його словами, необхідно ще більше зміцнити загальний консенсус «заради якнайшвидшого припинення вогню та врегулювання кризи політичним шляхом».
12 вересня Ван Ї був прийнятий В. Путіним, у зустрічі взяв участь і С. Шойгу. Сторони приділили значну увагу Казанському саміту БРІКС. Тоді ж Ван Їнарешті підтвердив, що у заході візьме участь Сі Цзіньпін (у спілкуванні зі ЗМІ міністр підкреслив: «Між головою КНР Сі Цзіньпіном і паном Путіним встановилися міцні відносини взаємної довіри та глибокої дружби, ви на найвищому рівні здійснюєте стратегічне керівництво китайсько-російськими відносинами»). За його словами, лідери двох країн під час саміту «продовжать розвивати стратегічну взаємодію» . У свою чергу, російський президент заявив: «Що стосується двосторонніх відносин, вони розвиваються дуже успішно. Причому за всіма напрямками. Це стосується координації роботи на міжнародній арені. Це стосується питань, пов’язаних із економічною взаємодією, культурно-гуманітарним треком». На це Ван Ї підтвердив, що «Китай готовий підтримувати стратегічні зв’язки з Росією та об’єднувати більше країн-однодумців, щоб сприяти формуванню багатополярного світу». За його словами, Москва та Пекін зміцнюють стратегічну співпрацю, виступають проти одностороннього залякування та блокової конфронтації, що відповідає тенденції часу та спільним сподіванням країн Глобального Півдня. «Ми готові координуватися з партнерами по БРІКС для просування формування рівноправного, впорядкованого, багатополярного світу, інклюзивної економічної глобалізації та вносити внесок БРІКС у побудову спільноти єдиної долі людства», – пообіцяв Ван Ї.
25 вересня на полях Генасамблеї ООН відбулася зустріч С. Лаврова з Ван Ї: обговорювали хід реалізації домовленостей, досягнутих на найвищому рівні, а також підготовку до саміту БРІКС у Казані та нових контактів лідерів двох країн. Міністри наголосили на важливості зміцнення зовнішньополітичної координації Москви та Пекіна на міжнародних майданчиках, включаючи ООН та її Раду Безпеки, БРІКС, ШОС, АТЕС, «Групу двадцяти» та ін. Було відзначено, що «проведено ґрунтовний обмін думками з тематики глобальної та євразійської безпеки, включаючи перспективи врегулювання української кризи, заходи щодо протидії Заходу щодо нагнітання ним ситуації в АТР та навколо Тайваню, а також щодо інших питань регіонального порядку денного».
РФ передає КНР військово-морський досвід
Заступник міністра оборони РФ генерал-полковник Олександр Фомін взяв участь у Сяншаньському безпековому форумі в Пекіні. У своєму виступі він повідомив, що план військової співпраці Росії та Китаю включає понад 100 заходів у 2024 році, а їх кількість у подальшому зростатиме: «Це стратегічні навчання, тренування різних пологів та видів військ, підготовка військових кадрів, обмін досвідом застосування сучасних видів озброєння та військової техніки».
У вересні військове співробітництво між РФ і КНР виявлялося насамперед у проведенні спільних військово-морських навчань. І тут звертає на себе особливу увагу відпрацювання протидії безпілотним морським дронам. Вочевидь, росіяни діляться з китайською стороною своїм «чорноморським досвідом».
Три кораблі (есмінці « Синін » та « Уси », а також фрегат «Лінь Ї») та 15 літаків Народно-визвольної армії Китаю (НОАК) взяли участь у російських навчаннях «Океан-2024» – найбільших за останні 40 років. Згідно з легендою навчань протиборчими сторонами були Тихоокеанський, Балтійський флоти та Каспійська флотилія за «сили союзників», а Північний флот – на боці «противника». 10-27 вересня пройшли російсько-китайські військово-морські навчання «Бейбу (Північ)/Взаємодія – 2024», в якому взяли участь ті ж самі китайські кораблі, а також корабель комплексного постачання «Тайху» . Спочатку навчання проходили в акваторії Японського моря, потім в Охотському морі. Серед іншого, відпрацьовувалася протидія безекіпажним катерам умовного супротивника. Коментуючи дані навчання, представник Міноборони КНР Чжан Сяоган заявив, що «вони зробили позитивний внесок у підтримку миру та стабільності у регіоні». З його слів, маневри двох країн допомагають спільно реагувати на виклики безпеки.
18-23 вересня два кораблі берегової охорони КНР «Сюшань» та «Мейшань» взяли участь у спільних навчаннях «Тихоокеанський патруль-2024» (з російської сторони брали участь три кораблі). Згідно з легендою, спільний загін здійснив пошук та затримання судна-порушника, яке раніше було причетне до контрабанди зброї, боєприпасів та військової техніки та увійшло до Японського моря через Корейську протоку, а на його борту знаходяться безекіпажні катери. Пізніше керівник департаменту берегової охорони Прикордонної служби ФСБ адмірала Роман Толока повідомив , що надалі такі навчання відбуватимуться щороку: «Один рік вони (китайська берегова охорона. – Ред.) до нас приходять, наступного року ми йдемо на запрошення до одного з портів КНР».
Управління берегової охорони (УБГ) КНР повідомило, що наприкінці вересня кораблі морської поліції Китаю за сприяння російської сторони вперше в історії виконували патрулювання у водах Північного Льодовитого океану. При цьому наголошувалося, що скоординовані зусилля двох країн дозволили УБГ КНР«ефективно розширити сферу далеких океанічних плавань». Крім того, берегова охорона Китаю «всебічно перевірила здатність своїх кораблів виконувати завдання у незнайомих акваторіях». Китайське управління також зазначило, що спільне патрулювання з Росією «надало потужну підтримку активній участі УБВ у міжнародному та регіональному управлінні океаном».
Лукашенко вдає, що йому Китай не указ
Зазначимо заяву О. Лукашенка (втім, малопереконливу), що він не обговорював з Китаєм пом’якшення міграційної політики на кордоні з Польщей: «Вони там крутять-вертять: «Ось китайці Лукашенка змусили, щоб він пом’якшив політику щодо Польщі». З Китаєм ми навіть не обговорювали ці теми». І далі заявив: «Ніколи Сі Цзіньпін, знаючи мене, ніколи не скаже, що ти там із Польщею щось зроби. Китайці розумні керівники – і люди, і спецслужби. Вони знають, у чому причина». О.Лукашенко пояснив зменшення останнім часом потоку біженців, які намагаються потрапити до ЄС через білоруський кордон діями самої білоруської сторони. За його словами, Мінськ «почав за них (за Євросоюз. – Ред.) працювати в Афганістані (а також Сирії. – Ред.), там, де людям важко, тому стало менше людей на кордон іти». У свою чергу, міністр іноземних справ РБ Максим Риженков заявив, що незважаючи на погрози з боку Польщі, залізничний транзит білоруською ділянкою маршруту Китай-Європа-Китай з початку 2024 р. зріс на 74% і наближається до історичного максимуму: «З урахуванням ситуації в Україні та обмежень у країнах Балтії, Білорусь є єдиним сухопутним маршрутом до Європи».
Міністр оборони Білорусії Віктор Хренін відвідав КНР для участі в Сяньшанському форумі з питань безпеки, на полях якого зустрівся з міністром оборони Китаю Дун Цзюном. Обговорили співпрацю у військовій сфері, миротворчу діяльність, навчання спільної бойової підготовки. Звернемо увагу на слова білоруського міністра, що сторони «почали спільну взаємодію у сфері миротворчої діяльності», зокрема, «визначено практичні заходи з метою розвитку співробітництва на користь спільного виконання завдань в одній із миротворчих місій ООН». У свою чергу Дун Цзюн підтвердив намір на робочому рівні прискорити реалізацію вже затверджених проектів, а також вивести на більш високий рівень військову співпрацю між Білоруссю та Китаєм . В. Хренін у коментарі ЗМІ повідомив, що обговорили нові сфери взаємодії, але зазначив, що поки що рано про них говорити: «Коли досконально ці питання пропрацюємо, ви, звичайно, дізнаєтесь про все». Зокрема міністр сказав, що Білорусь, проводячи серйозну роботу зі створення систем протидії безпілотним літальним апаратам, готова поділитися своїми напрацюваннями з Китаєм.
У Білорусі відбулася планова, але швидка зміна посла КНР. На початку вересня посол Китаю в РБ Се Сяоюн завершив свою дипломатичну місію. З цієї нагоди він провів прощальні зустрічі у білоруськими високопосадовцями, а також отримав 5 вересня аудієнцію у О. Лукашенка. У ході зустрічі останній наголосив на темі регіонального співробітництва: «Нова тема у нас з’явилася. Дуже добре розвивається з подачі Сі Цзіньпіна. Він колись на зустрічі звернув мою увагу на регіони Китайської Народної Республіки. Бо, каже, у нас деякі регіони – це більше, ніж окремі держави у світі. І щодо населення, і щодо ВВП. Трильйони доларів. Тому в нас почалася така серйозна співпраця з регіонами КНР». І далі додав: «Ми також уважно до цього ставимось і розвиватимемо співпрацю з регіонами. Ми хотіли б, щоб рівень цієї співпраці був приблизно таким, як у нас із регіонами Російської Федерації. Тобто досвід уже є поглибленням та розширенням цієї співпраці». А вже 17 вересня новий посол КНР у РБ Чжан Веньчуань вручив копії вірчих грамот М. Риженкову. Сторони обмінялися думками щодо стану та перспектив розвитку білорусько-китайського співробітництва. Було відзначено активну роль Білорусі у реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», а також у просуванні ініціатив у галузі глобального розвитку, глобальної безпеки та глобальної цивілізації. А 24 вересня новий посол провів урочистий прийом з нагоди 75-ї річниці від дня заснування КНР.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України спеціально для «Української лінії»
