Чотиристоронній діалог з питань безпеки, або Quad (Quadrilateral Security Dialogue), який об’єднує США, Японію, Австралію та Індію, був створений 17років тому. Quad – неформальний дипломатичний клуб, який набув дедалі більшої популярності в останні роки на тлі намагань ефективно протистояти зростанню присутності та впливу Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні (ІТР). Остання зустріч лідерів країн-учасників, яка відбулася напередодні «високого дипломатичного тижня в США, підтвердила актуальність головних завдань «четвірки». Зокрема, лідери США, Австралії, Індії та Японії оголосили про розширення спільних операцій з морської безпеки в Індійському океані і тіснішу інтеграцію в організації берегової охорони в усьому ІТР.
Поглиблення співпраці в Індійсько-Тихоокеанському регіоні ініціювала Японія. Ще в серпні 2007 року, у відповідь на зростання амбіцій Китаю, тодішній прем’єр-міністр країни Сіндзо Абе одним з перших запропонував концепцію «вільного і відкритого Індійсько-Тихоокеанського регіону», оприлюднивши її у парламенті Індії. У своєму виступі, де він позначив QUAD як «діамант безпеки» регіону, Абе закликав до спільних зусиль щодо зменшення впливу Китаю шляхом співпраці на морському просторі від Індійського океану до західної частини Тихого океану. Також розглядалася можливість співпраці країн-учасниць у ліквідації наслідків стихійних лих, зокрема землетрусів і цунамі в Індійському океані. Суть ідеї Абе полягала в тому, щоб розширити вже існуючий тристоронній стратегічний діалог між США, Австралією і Японією, запросивши до співпраці Індію, під час візиту до цієї країни японський лідер і озвучив сучасний варіант політичної концепції «злиття двох океанів». Для Японії в умовах зміни балансу сил та поступового зниження ролі США актуальним ставало партнерство з іншими провідними гравцями в ІТР, Індія поряд з Австралією тут відіграє ключову роль.
У 2007 році «четвірка» провела єдиний раунд діалогу і спільні військові навчання – за часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Після того, як наступного року Австралія вийшла зі складу організації, щоб посилити зв’язки з Китаєм, у її роботі настала перерва. Групу було відроджено вже за адміністрації Дональда Трампа, коли вона знову зібралася на рівні міністрів. У 2017 році чотири країни перейшли до справжнього співробітництва і взяли на себе певні зобов’язання, щоб підтвердити свою відданість збереженню «відкритого та стабільного» порядку в ІТР. Намагання Дж.Байдена підняти групу до рівня лідерів країн було однією з небагатьох сфер співпраці його адміністрації з республіканцями на тлі розколу американського політичного ландшафту.
Що об’єднує країни четвірки? Незважаючи на відчутні розбіжності в ключовихпитаннях, фундаментальною основою для країн-учасниць «ромбу безпеки» залишається їх спільна прихильність до вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону. За таким красивим визначенням важко заховати спробу протистояти активізації діяльності Китаю в ІТР, яка ризикує поставити під загрозу свободу судноплавства, морську торгівлю та використання морів у цілому. По-друге, Quad прагне сприяти синергії між цими чотирма важливими політичними та економічними гравцями, щоб використати спільні можливості в регіоні, який дедалі більше стає епіцентром глобальної геополітики. Тобто, попри очевидність «антикитайського спрямування», група вирішила позитивно визначити мету своєї діяльності і відкрито не виступає проти когось.
В кожної країни-учасниці є своя мотивація щодо роботи в групі. Для Сполучених Штатів Quad служить додатковим механізмом двосторонніх та багатосторонніх консультацій на додачу до існуючих форматів, як-от тристороння співпраця США-Австралія-Японія. Виходячи з ідеї мати потенціал для використання сильних сторін різних альянсів і партнерських відносин, США, особливо за адміністрації Дж.Байдена зосереджені на «комплексному стримуванні» КНР. На додачу до цієї основної мети, США розглядають комплексні морські проблеми(безпека судноплавства та ін.), режим Північної Кореї та напруженість у Тайванській протоці як одні з найактуальніших загроз безпеці регіону. З перших місяців президентства Дж. Байдена США демонстрували неабияку дипломатичну активність в Індо-Тихоокеанському регіоні. Пріоритетність відносин з ключовими партнерами було підтверджено під час першого саміту Чотиристороннього діалогу з безпеки на рівні лідерів держав, що відбувся у віртуальному форматі 12 березня 2021 р. Подальші зустрічі, в тому числі і на полях ГА ООН щорічно, остаточно підтвердили рішучу налаштованість США тримати і розвивати цей формат. Про це свідчитьстворення робочих груп щодо окремих загальних проблем регіону (боротьба з пандемією коронавірусу, зміни клімату та поширення нових небезпечних технологій) офіційні особи та аналітики США не приховують загалом антикитайської спрямованості формату та активно працюють над створенням конкретних механізмів співпраці.
Яскравим прикладом ефективності діяльності групи у морській безпеці є військово-морські навчання у Малабарі (започатковані у двосторонньому форматі, США та Індія). У навчаннях, які проводяться щорічно, беруть участь від 2020 року усі чотири країни, тоді до них знову приєдналася Австралія – уперше за тринадцять років. «Малабар» забезпечує механізм підвищення оперативної сумісності та координації між чотирма флотами. ВМС країн-учасниць опрацьовують виконання різноманітних операцій — бойових дій винищувачів з авіаносців, морських операцій з перехоплення, протичовнової війни, водолазних рятувальних операцій, десантних операцій та дій з боротьби з піратством. Китайські ЗМІ вже давно називають навчання «стовпом азіатської версії НАТО», тож можна зробити висновок, що Китай сприймає їх як суттєву перешкоду, що ставить під сумнів здатність безконтрольно використовувати свої сили на морському просторі ІТР. Взагалі, ідея про створення «азійського аналогу НАТО» час від часу оголошується, так було і на останній зустрічілідерів у США, проте вона не вітається усіма учасниками формату через різні принципи зовнішньої політики та мотивацію участі в проєкті.
Тобто, кожен з учасників діалогу, виходячи з власної позиції у регіоні та рівня відносин з Китаєм, бачить майбутнє Quad по-своєму.
Японія залишається для США ключовим союзником як за своїм потенціалом, так і за готовністю до співпраці на благо стабільності в ІТР. Саме від цієї країни походить багато ініціатив (включно з ідеєю «діаманта безпеки» та пропозицією про його перетворення на «азійське НАТО»). Щодо претензій до Пекіна, то у Токіо їх більш ніж достатньо, починаючи від дій КНР стосовно зміни статусу-кво та порушення суверенітету Японії на островах Сенкаку (кит. Дяоюйдао). Йдеться також про цілеспрямоване намагання Китаю підірвати чинний міжнародний порядок, дестабілізувати інші країни, порушити стабільність в Тайванській протоці, порушувати міжнародне право в Південно-Китайському морі (після рішеньМіжнародного трибуналу 2016 року щодо сперечань між КНР та Філіппінами на користь останніх). В рамках протидії китайському впливу Японія систематично долучається до спільних військових навчань як за участі США, так і інших партнерів у регіоні. Розпочинаючи з 2014 року, Морські сили самооборони Японії щорічно беруть участь у військово-морських навчаннях Malabar («Малабар»), які відбуваються у Бенгальській затоці, Філіппінському морі чи в територіальних водах Японії.
Австралія, на відміну від Японії та Індії, не має територіальних суперечок з Китаєм. Є, однак, сфера, де інтереси Канберри і Пекіна не співпадають, — це вплив на острівні держави Океанії. Історично Австралія позиціонує себе, як регіональна наддержава, що економічно та політично домінує у південно-західній частині Тихого океану, і в разі потреби виступає як гарант безпеки острівних держав. Ще один цікавий компонент «неспівпадання» інтересів: Австралія стала першою у світі країною, яка заборонила китайській корпорації Huawei брати участь у розгортанні мереж 5G, посилаючись на необхідність дбати про національну безпеку. При цьому було чітко зазначено, що Huawei є інструментом іноземного уряду, а не самостійною комерційною компанією.
Окрім того, у 2018 році парламент Австралії ухвалив закон про іноземне втручання (Foreign Influence Transparency Scheme Bill). Серед іншого він передбачає створення реєстру іноземних політичних агентів, визначає нові склади злочинів, які можна кваліфікувати як шпигунство. У Пекіні розцінили ухвалення такого закону як антикитайський крок.
Індія доєдналася до формату, як згадано, за ініціативою Японії, і паралельно розвивала співпрацю з цією країною в галузі безпеки. Так, з 2018 року Японія та Індія проводили щорічні спільні військові навчання під назвою Dharma Guardian, які відбуваються на північному сході Індії та мають контр-партизанську та контр-терористичну спрямованість. Також у цьому контексті варто згадати про підписаний у вересні 2020 року японсько-індійський договір з військової логістики.Проте чим далі, тим більше для Індії актуальним стає головний напрям діяльності групи, а саме – стримування Китаю, на кордоні з яким від 2019 р. побільшало сутичок і протистояння. Одночасно, США посилюють співпрацю з цією країною як у двосторонньому, так і багатосторонньому форматах. Додатковим фактором участі Індії в QUAD є її бажання бути супер-активною на міжнародній арені завдяки членству в різних міжнародних організаціях та дипломатичних клубах. У такий спосіб індійська дипломатія реалізовує принцип «стратегічної автономії» і демонструє здатність брати участь у вирішенні проблем як регіонального, так і глобального рівня.
Напередодні останньої зустрічі лідерів «Четвірки» в США було багато припущень про те, що саме стане предметом обговорень, хоча загальний контекст – стримування Китаю – був очевидним. На офіційному брифінгу журналістамвідмовили у наданні «інформації на випередження». Було заявлено лише, що порядок денний QUAD завжди «зосереджений на широкому спектрі стратегічних аспектів в Індо-Тихоокеанському регіоні», і точно включає питання, повязані з активністю КНР, в тому числі на економічному фронті, в морському просторі і в інших сферах.Заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл під час інтерв’ю у комітеті закордонних справ Палати представників щодо стратегії адміністрації Байдена в ІТР засвідчив, що «великі заяви» в суботу, 21 вересня розкриють значний прогрес у зусиллях країн регіону з відстеження «нелегальних рибальських флотів, переважна більшість яких є китайськими». Також він повідомив, що за підсумками суботньої зустрічі QUAD буде оголошено, що кораблі берегової охорони США братимуть на борт своїх колег з Австралії, Індії та Японії під час служби в ІТР, і що така співпраця триватиме, в тому числі на ротаційній основі, «якщо це буде доцільно».
Мабуть, слід відзначити, чому такий важливий для світу цей регіон і що в ньому такого відбувається, що викликає постійну увагу США та їх союзників. Регіон Індійського океану простягається від східного узбережжя Африки до Малаккської протоки і західного узбережжя Австралії, охоплюючи понад 35 країн з населенням майже у три мільярди людей. Він слугує життєво важливим економічним коридором для глобальної торгівлі, оскільки тут розташовані Ормузька протока, Баб-ель-Мандебська протока, Малаккська протока і Мозамбікський канал. За останні десятиліття Китай збільшив свою активність в Індійському океані, що часто викликає занепокоєння інших країн.
Наприклад, у квітневому звіті 2024 р. лондонського Фонду екологічної справедливості було виявлено 138 китайських суден, які протягом 2023 р. рибалили біля берегів Мозамбіку, Танзанії, Кенії та Мадагаскару. 95 з них – це риболовецькі судна, націлені на вилов тунця і тунцеподібних. Згідно з дослідженням, між 2017 і 2023 роками ці судна були пов’язані з 86 випадками незаконного рибальства або порушень прав людини в південно-західній частині Індійського океану. У звіті незаконний вилов риби китайським флотом названо «системним». На тлі рибальської діяльності Пекіна збільшуються підозри Вашингтона і його партнерів в ІТР щодо піратства.
Ще у 2008 році Китай ініціював розгортання військово-морських сил для проведення антипіратських місій в Аденській затоці. Зараз китайські судна регулярно здійснюють транзит із західної частини Тихого океану до Африканського Рогу, а в 2014 році на підтримку цих зусиль були введені підводні човни. У березні 2024 р. Китай разом з Росією та Іраном провів п’ятиденні військові навчання, розгорнувши свою 45-ту ескортну оперативну групу, до складу якої входив есмінець з керованою ракетною зброєю Urumqi та інші подібні кораблі. Це відбулося після спільних навчань КНР з Пакистаном в Аравійському морі за участю есмінця Народно-визвольної армії Китаю Zibo.
Стратегічні зусилля Китаю щодо посилення власної присутності в ІТР не можуть бути непоміченими. У 2017 році Пекін створив свою першу закордонну військову базу в Джибуті і інвестував значні кошти в стратегічні порти Південної Азії і західної частини Індійського океану в рамках своєї ініціативи «Один пояс, один шлях». Перед тим КНР почав реалізовувати стратегію «низки перлів» – розбудови портів в різних країнах Індійського океану. Серед ключових проєктів – порт Гвадар у Пакистані, Кьяукпху в М’янмі, Хамбантота в Шрі-Ланці і Багамойо в Танзанії. Китай також розмістив військові кораблі на камбоджійській військово-морській базі Реам, що викликало занепокоєння в Нью-Делі і Вашингтоні. Агресивні заяви щодо важливості «повернення Тайваню» та систематичне проведення військових навчань біля острова також додають занепокоєнь союзникам по QUAD.
Отже, розширення військово-морської присутності Китаю в ІТР та подальше ігнорування ним міжнародного права розглядаються як найбільша проблема для вільного та відкритого порядку в регіоні. Цей аргумент є очевидним для мотівації утворення й інших груп серед країн-однодумців, таких як тристороння AUKUS (Австралія-Велика Британія-США), а ще – Squad (Австралія, Японія, Філіппіни, США). Ці угруповання чітко сфокусовані на безпеку, натомість QUAD часто звинувачують у відсутночті чіткої безбекової компоненти, передусім – через небажання нейтральної Індії бути стороною в офіційному альянсі безпеки. Проте, існування та незмінна еволюція «четвірки» є свідченням зрілості угруповання, здатного враховувати інтереси усіх його учасників, зокрема – приймати стратегічний вибір Індії. Потреба в надійному порядку в ІТР підкріплюється мінливою динамікою безпеки в регіоні та постійному збільшенні загроз, тож було б помилкою стверджувати, що Quad зовсім не має «програми безпеки» або стратегічного її бачення.
Окрім демонстрації своєї стурбованості щодо дій Китаю в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, Четвірка також постійно розширює свій порядок денний безпеки на морі, оголошуючи нові ініціативи щодо посилення співпраці. Так, у 2022 році група оголосила про дві ключові ініціативи – Індійсько-Тихоокеанське партнерство для підвищення рівня обізнаності про морську галузь (IPMDA) і Четверне партнерство для гуманітарної допомоги та ліквідації наслідків катастроф (HADR). Враховуючи неминучі загрози, викликані кліматичними кризами, акцент Quad на ініціативі HADR є важливим для посилення співпраці на цьому важливому напрямі. За допомогою IPMDA Quad намагається посилити співпрацю з регіональними партнерами, надаючи дані майже в реальному часі для відстеження незаконної діяльності на морі.
Саміт QUAD 21-22 вересня 2024 р. за всіма параметрами є кульмінацією значної трансформації структури чотирьох країн за 17-річну історію її існування.Зустрічаючись з президентом США Джо Байденом у Вілмінгтоні, в його рідному штаті Делавер на четвертому (шостому якщо включати два саміти он-лайн) саміті лідерів QUAD, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда продемонстрували свою рішучість зміцнити партнерство. Можна стверджувати, що основою конвергенції між країнами четвірки залишається прагнення до мирного та стабільного Індо-Тихоокеанського регіону. Що означає вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіондля Quad? Відтоді, як у 2017 році група знову активізувалася, вона продовжує наголошувати на необхідності гарантій такого порядку, а саме: забезпечення свободи судноплавства, підтримання миру та стабільності в регіоні, необхідність дотримання міжнародного права та покарання за неправоміпні дії. Незважаючи на те, що під час зустрічі Китай майже не згадувався як порушник, цілком очевидно, що в центрі уваги залишалася саме тактика стримування Пекіна – на тлі зростання напруженості в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, особливо між китайськими і філіппінськими суднами.
На саміті Quad 2024 також було зроблено кілька важливих оголошень. Згадане вище IPMDA було розширено завдяки синергії з Агентством рибного господарства Тихоокеанського острівного форуму (PIFFA) у Південно-Східній Азії та Центром обігу інформації в регіоні Індійського океану (IFC-IOR) в Індійському океані. Ця нова угода розширить IPMDA – ініціативу, започатковану QUAD у 2022 році, яка дозволяє членам обмінюватися супутниковими та іншими даними між собою та острівними державамив Тихого океану. Також ця ініціатива має допомогти Морській ініціативі з навчання в Індо-Тихоокеанському регіоні (MAITRI), яка прагне сприяти розвитку технологій та інструментів для підтримки зусиль партнерства. Спостережна місія (Quad-at-Sea Ship Observer Mission) — спільна ініціатива служб берегової охорони чотирьох членів Quad, спрямована на покращення сумісності та посилення зусиль з гарантій безпеки на морі. Що стосується HADR, то було оголошено про запуск індо-тихоокеанської логістичної мережі Quad для покращення можливостей повітряного транспортування під час стихійних лих. На додаток до покриття, яке IPMDA вже надає нашим партнерам у Південно-Східній Азії та на островах Тихого океану, щоб допомогти їм контролювати свої води на предмет незаконного вилову риби та іншої незаконної діяльності, вона розширить це покриття, включивши в нього регіон Індійського океану завдяки активності Індії. Таке розширення відповідатиме цілямЧетвірки, яка до цього часу загалом була зосереджена не на військовій безпеці або жорсткій оборонній співпраці, а на співпраці в таких сферах, як гуманітарна допомога і реагування на катастрофи, співпраця з метою поліпшення сумісності берегової охорони і робота з партнерами над поліпшенням їх здатності забезпечувати дотримання законів в їх водах.
Отже, чинний порядок денний морської безпеки в ІТР є предметом різноманітних зусиль Quad щодо розширення співпраці в нетрадиційних сферах. Разом з тим, група дедалі активніше висловлює свою стурбованість щодо зростання загроз мирному та стабільному порядку, які ризикують порушити його через войовничу діяльність Пекіна на морі. У спільній заяві за підсумками зустрічі було відзначено: «Як лідери, ми наголошуємо на важливості дотримання міжнародного права, зокрема, як це відображено в Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права (UNCLOS), для подолання викликів глобальному порядку, у тому числі стосовно морських вимог. Ми серйозно стурбовані ситуацією в Східному і Південно-Китайському морях. Ми продовжуємо висловлювати нашу серйозну стурбованість щодо мілітаризації спірних об’єктів, а також примусових і залякувальних маневрів у Південно-Китайському морі. Ми засуджуємо небезпечне використання кораблів берегової охорони та морської міліції, включно з усе більшимвикористанням небезпечних маневрів. Ми також виступаємо проти спроб підірвати діяльність інших країн з експлуатації морських ресурсів. Ми знову підтверджуємо, що морські суперечки повинні вирішуватися мирним шляхом і відповідно до міжнародного права, як це відображено в UNCLOS. Ми знову наголошуємо на важливості підтримки свободи судноплавства та польотів, іншого законного використання моря та безперешкодної торгівлі відповідно до міжнародного права. Ми знову наголошуємо на універсальному та єдиному характері UNCLOS і підтверджуємо, що UNCLOS встановлює правові рамки, в рамках яких має здійснюватися вся діяльність в океанах і морях».
Участь прем’єр-міністра Нарендри Моді у шостому саміті лідерів четвірки у Вілмінгтоні 21 вересня 2024 року, породила додаткові надії на консолідацію співпраці у сфері безпеки між «чотирма провідними морськими демократіями Індо-Тихоокеанського регіону». Якщо партнерство СЩА з Японією та Австралією є сталим, роль Індії постійно зростає і її позиція набуває особливого значення. Зараз Республіка Індія зайнята переговорами з Китаєм і захищає свої інтереси, намагаючись і далі утримувати США в якості надійного партнера. В Індії наголошують, що фундаментальною ідеєю Четвірки (Австралія, Японія, Індія та США) є створення стратегічного консорціуму принципів, інтересів і цілей, який не тільки посилив би кожну країну окремо, але й був би здатний спільно протистояти ревізіоністському виклику існуючому глобальному порядку – маючи на увазі КНР.
На думку американських експертів, еволюція Quad за останні 17 років є відображенням швидкої зміни середовища безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Від появи як вільної структури в 2007 році до його реанімації як діалогу на вищому рівні в 2017 році та його піднесення до рівня лідерів на вищому рівні Четвірку вжетрансформовано у спосіб, який мало хто міг передбачити ще десять років тому.Сполучені Штати бачать Quad як спосіб вирішення низки стратегічних питань у рамках спільних цінностей та інтересів. Завдяки об’єднанню Сполучені Штати можуть використовувати сильні сторони трьох інших країн-партнерів (Австралії, Індії та Японії), включно з їх стосунками у своїх «власних субрегіонах», а також їх потенціал у критично важливих сферах, щоб створити та реалізувати ініціативи для задоволення регіональних потреб. Це призвело до помітного прогресу у вирішенні низки нетрадиційних викликів безпеці, починаючи від програми постачання та розповсюдження вакцин до програми спостереження на морі, спрямованої на обмеження незаконного рибальства. У рамках цієї позитивної діяльності Четвірка колективно намагалася запевнити регіон, що вона не є і не стане формальним військовим альянсом, а натомість зосереджена на просуванні позитивного бачення регіонального порядку. Однак занепокоєння щодо зростання впливу Китаю продовжує відігравати ключову роль у зусиллях ініціативи. Основою цього настрою є той факт, що всі чотири країни поділяють схоже сприйняття середовища безпеки Індійсько-Тихоокеанського регіону, і, можливо, все більше, хоча вони часто мають різні погляди на те, як саме розв’язувати виклики, створені Китаєм.
Олена БОРДІЛОВСЬКА, доктор політичних наук, зав. відділом нових викликів НІСД,
для «Української лінії»
