Військово-політична ситуація на китайському напрямі (серпень 2024)
Китай продовжував демонструвати високу міжнародну активність у просуванні своїх підходів до російсько-українського врегулювання. Проте неочікуваний і успішний наступ Сил оборони України в Курській області РФ сплутав Пекіну плани. Адже Росію, яка раніше залюбки приставала на китайські пропозиції, вони вже не влаштовують.
Китай не знає що робити з Курським наступом?
6 серпня в рамках свого четвертого раунду човникової дипломатії спеціальний представник уряду КНР у справах Євразії Лі Хуей відвідав Індонезію, де провів переговори з директором у справах Америки та Європи МЗС Індонезії Умаром Хаді. Китайська сторона запропонувала індонезійській об’єднати зусилля заради «швидшого відновлення мирного діалогу». За твердженням МЗС Китаю, У. Хаді вказав на важливу роль Пекіна у просуванні політичного врегулювання та «високо оцінив» консенсус КНР та Бразилії, а також заявив, що Джакарта готова до взаємодії з усіма заінтересованими державами з метою врегулювання толерантними методами конфлікту навколо України. Публічного підтвердження цього з боку Джакарти не було.
14 серпня Лі Хуей провів телефонні переговори зі спеціальним папським посланцем щодо України кардиналом Маттео Дзуппі , під час яких сторони обмінялися думками щодо поточної ситуації в російсько-українській війні та про процес мирних переговорів. У повідомленні МЗС КНР наголошується, що Лі Хуей «дав високу оцінку послідовній прихильності Ватикану до посередництва у врегулюванні української кризи та наданні гуманітарної допомоги», але при цьому вказав на важливість китайсько-бразильського консенсусу з шести пунктів. За твердженням МЗС КНР, М. Дзуппі від імені Папи Франциска подякував китайському уряду «за невпинні зусилля щодо просування миру та діалогу» та відзначив позитивну роль зазначеного документа щодо врегулювання конфлікту.
27 серпня Лі Хуей несподівано провів брифінг, присвячений своєму «миротворчому турне». Насамперед він пояснив свій візит саме до Бразилії, ПАР та Індонезії так: «Ці три країни є представниками Глобального Півдня відповідно в Латинській Америці, Африці та Азії та важливими силами у просуванні глобального миру та розвитку». І при цьому їх позиція щодо завершення війни, за твердженням Лі Хуея, близька до китайської: « У ході моєї поїздки всі сторони погодилися з трьома елементами міжнародної мирної конференції, запропонованими китайською стороною, серед яких її визнання як Росією, так і Україною, рівноправна участь всіх сторін та справедливе обговорення всіх варіантів врегулювання кризи». За його словами, ці пропозиції «дуже конструктивні», і Китай продовжуватиме просувати їх, щоб отримати схвалення більшої кількості країн та створити умови для «допомоги двом конфліктуючим сторонам у відновленні прямого діалогу та переговорів». А необхідність турне він пояснив тим, що у світі «зростає занепокоєння бойовими діями, що тривають між Росією та Україною, через що дедалі більше країн вважають нагальним завданням деескалацію ситуації на фронті». Далі Лі Хуей заявив, що Пекін очікує збільшення підтримки у світі китайсько-бразильського консенсусу. Водночас він додав, що Китай та його партнери стурбовані пом’якшенням умов використання Україною західної зброї щодо Росії, а також виступають проти міжнародних санкцій за підтримку російського ВПК.
Зазначимо, що Китай публічно не окреслив своєї позиції щодо несподіваної наступальної операції України в Курській області РФ. МЗС КНР лише заявило, що «Китай звернув увагу на ситуацію, що склалася» і закликає всі сторони дотримуватися трьох принципів деескалації: поле бою не повинно розширюватися, не слід допускати ескалації воєнних дій і сторони не повинні провокувати посилення вогню. Проте, можна припустити, що Курська операція ускладнює реалізацію «китайсько-бразильського консенсусу»: раніше припинення вогню за поточною лінією бойових зіткнень було неприйнятним для України, а тепер на це не піде і Росія.
Нову спробу зрушити позицію Китаю зробив помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван, під час свого візиту до КНР 27-29 серпня. Спочатку він провів переговори з міністром закордонних справ Ван Ї, під час яких порушив питання російсько-української війни і висловив стурбованість щодо підтримки Китаєм російської оборонно-промислової бази та її впливу на європейську та трансатлантичну безпеку. Далі пройшли переговори Дж. Саллівана та заступника голови Центральної військової ради КНР Чжана Юся, на яких було відзначено «прогрес у підтримці регулярних контактів на рівні військових в останні 10 місяців», але пролунала критика підтримки з боку КНР оборонно-промислової бази Росії. Зрештою, 29 серпня Дж. Салліван був прийнятий Сі Цзіньпіном: судячи з протокольних повідомлень, російсько-українська війна обговорювалася в «одному кошику» з Тайванем і ситуацією в Південно-Китайському морі. За підсумками переговорів Дж. Салліван констатував: «Ми мали можливість обмінятися думками щодо війни проти України протягом останніх трьох днів. Ми не прийшли до якогось конкретного плану дипломатії, значною мірою тому, що Сполучені Штати дуже жорстко дотримуються простого принципу „нічого про Україну без України“. Тому, зрештою, саме Україна має вирішити, як вона хоче продовжувати дипломатичні та переговорні процеси». Ця фраза може свідчити, що китайська сторона запропонувала певні напрацювання щодо мирного врегулювання, але Дж. Салліван взяв паузу для обговорення їх із українською стороною. Крім того, велика ймовірність, що китайські пропозиції не враховували нові військово-політичні обставини у вигляді Курської наступальної операції Сил оборони.
Україна вчить Китай «нейтралітету»
Офіційний Київ у своїх публічних проявах наголошував на спроможності Пекіна впливати на Москву для закінчення війни, якими той не користується. Про це, зокрема, заявляв ЗМІ глава Офісу Президента Андрій Єрмак. Водночас він висловив упевненість, що участь Китаю (як і Бразилії) у другому Саміті миру змусить Росію змінити свою позицію.
Показово, що Київ, виступаючи за те , щоб другий Саміт миру відбувся в одній із країн Глобального Півдня , не згадує Китай серед країн, які можуть прийняти захід. Показово, що Китай не було згадано і на щорічній нараді керівників зарубіжних дипломатичних установ України, яка проходила під назвою «Військова дипломатія: стійкість, зброя, перемога». З країн Південно-Східної Азії Президент згадав лише Японію, а далі констатував: « Все азіатський простір і регіон Тихого океану зараз є одним із тих центрів подій, де вирішується, якими будуть наступні десятиліття».
Відзначимо візит до Києва Норендри Моді, прем’єр-міністра Індії, яка постулює нейтралітет у російсько-українському протистоянні, але при цьому готова розвивати економічні відносини з обома сторонами. Складається враження, що Київ намагався на прикладі Індії показати, в тому числі Китаю, те, як має виглядати «правильний», а не «проросійський» нейтралітет»: зокрема, сторони домовилися інтенсифікувати відносини, у тому числі у військово-технічній сфері. У свою чергу, А. Єрмак звернув увагу, що В. Зеленський провів зустрічі з главами багатьох країн БРІКС, і, отже, заявлений нейтралітет Китаю має проявитися у зустрічі Сі Цзіньпіна з Володимиром Зеленським, особливо з урахуванням того, скільки зустрічей голова КНР провів з В. Путіним. Не менш показовою є і відповідь В. Зеленського під час зустрічі з представниками індійських ЗМІ на питання, як діятиме Україна, якщо Китай вдасться до агресії в Індо-Тихоокеанському регіоні. Президент сказав, що доти, доки Україна бореться з російською агресією, це зменшує ризики подібних криз в інших частинах світу. А надалі, за його словами, Україна завжди виступатиме на боці країн, чий суверенітет та територіальна цілісність будуть порушені, «якою б не була країна-порушник за своєю територією чи за своєю армією». І підкреслив, що це питання цінностей.
Звернімо увагу на результати соціологічного опитування (проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 р.), згідно з яким лише близько 22% респондентів готові довірити Китаю посередництво під час мирних Україною та Росією, тоді як проти цього виступили майже 62% опитаних. Привертає увагу регіональна різниця: найменш схильні довіряти Китаю в західноукраїнських регіонах, а найбільше в південних, хоча і тут більше 50% не довіряють (див. Табл.).
Чи довірили б Ви Китаю посередництво під час мирних переговорів між Україною та Росією, %
| Україна загалом | Захід | Центр | Південь | Схід | |
| Так | 6,5 | 2,6 | 6 | 10,7 | 9,9 |
| Скоріше так | 15,1 | 9,0 | 17,7 | 24,8 | 12,4 |
| Скоріше ні | 22,9 | 30,6 | 19,7 | 24,8 | 18,1 |
| Ні | 38,8 | 44,1 | 39,2 | 25,6 | 38,7 |
| Важко відповісти | 16,8 | 13,7 | 17,5 | 14,1 | 20,8 |
У Москві «палає», а Пекін не поспішає
Центральною подією китайсько-російських відносин був візит 20-21 серпня в Москву прем’єра Державної ради КНР Лі Цяня для проведення 29-ї регулярної зустрічі глав урядів. Після прильоту він заявив, що «відносини Китаю та Росії стали еталоном міжнародних відносин нового типу між великими сусідніми державами». А далі наголосив, що у діалозі двох країн «зміцнюється політична взаємодовіра, просувається плідна багатопланова співпраця, глибоко укорінюються дружні почуття людей один до одного, здійснюється щільна та ефективна міжнародна взаємодія». Зазначимо, що у своїй заяві китайський прем’єр об’єднав в одному контексті такі різномаштабні напрямки, зазначивши, що в даний час Китай продовжує всебічне поглиблення реформ і всебічно просуває китайську модернізацію шляхом високоякісного розвитку, а Росія прискореним темпом сприяє розвитку регіонів Далекого Сходу, що відкриває нові можливості для практичного співробітництва двох країн.
21 серпня спочатку пройшли переговори Лі Цяна та М. Мішустіна. Останній, відкриваючи зустріч, наголосив, що всеосяжне партнерство та стратегічна взаємодія двох країн «особливо важлива у ситуації, коли формуються контури нового світоустрою» і додав, що «в таких умовах зв’язка Росія – Китай виступає потужним стабілізуючим фактором, сприяє зростанню економік обох країн, підвищенню якості життя громадян». Крім того, М. Мішустін нагадав про необхідність спільного протистояння країнам Заходу, які «намагаються зберегти своє глобальне домінування та стримати економічний та технологічний потенціал Росії та Китаю». Відповідно, він закликав сконцентрувати зусилля на захисті спільних інтересів та побудові багатополярного світоустрою. Своєю чергою, Лі Цян не розмірковував про спільне протистояння Заходу.
Особливо звертає на себе різниця в очікуваннях сторін від переговорів. М. Мішустін висловив сподівання, що вдасться вийти «на конкретні рішення, які нададуть додатковий імпульс розвитку всеосяжного та багатопланового російсько-китайського співробітництва». Тоді як китайський прем’єр наголосив на «ґрунтовному обміні думками, обговоренні результатів співробітництва та важливих заклопотаностей один одного», а також, що треба «визначити важливі завдання та закласти міцну основу для співпраці на наступному етапі». Тобто жодних нових конкретних рішень та зобов’язань.
За підсумками переговорів М. Мішустіна та Лі Цяна було підписано Спільне комюніке, план російсько-китайського інвестиційного співробітництва (за фактом, це було оновлення попереднього плану) та 15 інших міжурядових та міжвідомчих документів. У комюніке заявлено, що «сторони підкреслюють, що російсько-китайські відносини не мають блокового та конфронтаційного характеру і не спрямовані проти третіх країн». Тим самим зафіксовано бачення подальшої взаємодії у китайському трактуванні. Далі перераховані спільні «законні права та інтереси» КНР і РФ: «протидія спробам створення перешкод нормальному розвитку зв’язків Росії та Китаю, втручанню у їхні внутрішні справи, обмеженню економічного та технологічного потенціалу, а також можливостей міжнародного співробітництва двох держав». Також, очевидно, з китайської подачі було включено пункт, що «сторони одностайно вважають за необхідне у всій повноті дотримуватися Статуту ООН, міжнародного права та базових принципів міжнародних відносин». Сторони заявили, що продовжать «всебічно поглиблювати…зв’язки в торговельно-економічній, інвестиційній, енергетичній, фінансовій, науково-технічній, гуманітарній та міжрегіональній галузях». Тут звертає на себе увагу демонстративна відсутність згадок про взаємодію у військовій та військово-технічній сферах. Щодо зовнішньополітичного, точніше зовнішньоекономічного співробітництва, то зазначимо, що сторони підтвердили, що продовжать роботу з просування паралельного та скоординованого розвитку Великого Євразійського партнерства та «Одного Поясу, Одного Шляху». Також було зазначено необхідність формування механізмів фінансового супроводу проектної діяльності ШОС, а для цього будуть проводитися консультації з питань створення Банку розвитку ШОС, Фонду розвитку (Спеціального рахунку) ШОС та Інвестиційного фонду ШОС.
21 серпня Лі Цяна прийняв В. Путін, який наголосив на довгостроковій перспективі: «У наших держав напрацьовані масштабні спільні плани, проекти в економічній та гуманітарній сферах, розраховуємо, що на багато років уперед». А далі передав привіт Сі Цзіньпіну та запрошення взяти особисту участь у саміті БРІКС у жовтні у Казані. У свою чергу Лі Цян також передав президентові Росії привіт від Сі Цзіньпіна і наголосив, що Китай готовий реалізовувати саме ті домовленості, які були узгоджені раніше на найвищому рівні. А сам зазначив В. Путіну на межі троллінгу, що за час візиту до Москви відчув «оптимізм російського народу і динамізм соціально-економічного розвитку».
Космос, ядерна зброя, міждержавні платежі
На інших рівнях комунікації РФ і КНР значну увагу приділяли питанням, що так чи інакше були пов’язані зі сферою безпеки.
8 серпня у Москві відбулися російсько-китайські консультації на рівні МЗС з мирнокосмічної тематики за участю профільних відомств. Здійснено обмін думками з питань використання та дослідження космічного простору з мирною метою, включаючи міжнародно-правове регулювання, а також забезпечення довгострокової стійкості та безпеки космічної діяльності. Особливу увагу приділено порядку денному Комітету ООН із космосу. Досягнуто домовленості про посилення координації у цій сфері як у двосторонньому форматі, так і на профільних багатосторонніх майданчиках.
16 серпня в Пекіні відбулися російсько-китайські консультації за участю заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Рябкова та першого заступника міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосюя з питань, що стосуються міжнародної безпеки, контролю над озброєннями та нерозповсюдження. Значну увагу приділено тематиці взаємодії у форматі БРІКС, у тому числі у контексті підготовки до саміту у Казані. Зазначимо, що пізніше С. Рябков так прокоментував ініціативу Китаю про укладання міжнародної угоди про незастосування ядерної зброї першими: «Ми з китайськими колегами перебуваємо в контакті, продовжуємо обговорення та вважаємо, що там є здорові зерна». При цьому, за його словами, російська сторона «розуміє, що ця ініціатива обумовлена серйозною і глибокою заклопотаністю, що відчувається в Пекіні, тими деструктивними процесами міжнародної безпеки, які запущені США та іншими західниками в останні роки». І далі він фактично констатував неможливість імплементувати китайську ідею через позицію західних держав: «…достатньо вивчити їхні відгуки, які прозвучали з женевської трибуни та публічно, щоб переконатися, що вони категорично не сприймають цю китайську ідею».
22 серпня на запрошення головнокомандувача сухопутних військ Росії Олега Салюкова відбувся візит делегації Сухопутних військ Народно-визвольної армії Китаю на чолі з командувачем, генерал-полковником Лі Цяомінем . Китайський воєначальник був прийнятий заступником міністра оборони РФ Олександром Фоміним («обговорили актуальні питання двостороннього військового співробітництва, що становлять взаємний інтерес»). Під час зустрічі з О. Салюковим обговорили питання військової співпраці. При цьому Росія та Китай у повідомленні російської сторони були названі «гарантом забезпечення миру та безпеки у масштабі всіх країн».
19 серпня в Москві міністри фінансів РФ та КНР Антон Сілуанов та Лань Фоань провели 10-те засідання Російсько-китайського фінансового діалогу. Його порядок денний був сформульований так: «співпраця на фінансових ринках двох країн», «обмін пропозиціями у галузі податково-бюджетної політики», «координація взаємодії багатосторонніх форматів». А у підсумковій заяві наголошувалося, що «сторони поглиблюватимуть співпрацю в рамках багатосторонніх форматів, включаючи ООН, “Групу 20”, БРІКС, ШОС АТЕС, а також міжнародних організацій, включаючи ФАТФ, МВФ, СБ, АБІІ та НБР з метою обмеження пов’язаних з геополітичною та геоекономічною фрагментацією ризиків, послідовно просувати економічну глобалізацію та підтримувати стабільність та безперебійність глобальних промислових ланцюжків та ланцюжків поставок». Окремо було наголошено: «Сторони сприймають розширення об’єднання як нову відправну точку для нарощування подальших зусиль щодо економічного та фінансового співробітництва країн БРІКС».
У росЗМІ протягом місяця мали місце публікації про погіршення ситуації з платежами між двома країнами. Зокрема, фіксувалися масові випадки, коли банки Китаю повертали платежі за товари, які китайські контрагенти вже поставили російським імпортерам. Тому постачальники з КНР висувають умови повної передоплати або акредитива. На цьому тлі з’явилася інформація, що Китай та Росія активно обговорюють перехід на бартерну торгівлю. Топ-менеджер російського банку повідомив Reuters, що готується бартерна схема, але відмовився розкривати деталі. Перша угода щодо бартерних схем може відбутися вже цієї осені. Зокрема, у ній може бути проведений обмін російського продовольства чи металу на китайські автомобілі. Однак, на думку російських фінансистів, скористатися бартерними схемами зможуть великі компанії-експортери (наприклад, газ в обмін на обладнання). Втім, є оцінки, що хоч справді є ускладнення з платежами, не варто перебільшувати проблему, оскільки міжкордонну торгівлю більше обмежує низька пропускна можливість логістики.
Лі Цян проінспектував Білорусь
Після візиту до Росії прем’єр Лі Цян 22 серпня відвідав Білорусь – в аеропорту його особисто зустрічав білоруський прем’єр Р. Головченко. Спочатку пройшли їх переговори у вузькому складі. Перед ними глава білоруського уряду зазначив, що обговорюватимуть «найважливіші та найчутливіші питання», які перебувають на контролі в Олександра Лукашенка. У ході переговорів у розширеному складі, Р. Головченко заявив: «Незважаючи на складні умови, глобальну турбулентність та міжнародну нестабільність, відносини між нашими країнами розвиваються за висхідною траєкторією». І далі констатував, що Мінськ і Пекін підтримують «високу інтенсивність контактів на всіх рівнях», надаючи один одному підтримку «у корінних питаннях на міжнародних та регіональних майданчиках», послідовно відстоюють «основні принципи міжнародного права, закріплені у Статуті ООН» та «рішуче протистоять будь-яким спробам інтерпретувати їх довільним чином». За підсумками переговорів Лі Цян заявив: «Ми надалі активізуватимемо поєднання стратегій національного розвитку, розвиватимемо співпрацю в рамках ініціативи “Один пояс – один шлях”. Ми й надалі розкриватимемо потенціал взаємодії в галузі торгівлі, інвестицій, цифрової економіки, зеленого розвитку та інших сферах, постійно стимулюватимемо покращення якості кооперації та спільно культивуватимемо нові точки економічного зростання».
За підсумками переговорів було прийнято комюніке, в якому співпраця між країнами була названа «всебічним стратегічним партнерством». У документі наголошувалося, що Китай «підтримує зусилля Білорусі щодо підтримки політичної стабільності». А скликання Всебілоруських народних зборів як «вищого органу народної влади» названо способом збереження стабільності в Білорусі, сприяння соціальній єдності та створенню міцної основи для майбутнього Білорусі. Сторони також заявили, що «продовжуватимуть підтримувати одна одну з питань, що стосуються корінних інтересів одна одної, рішуче протистояти зовнішнім силам, які втручаються у внутрішні справи інших країн під будь-яким приводом, і рішуче виступатимуть проти подвійних стандартів у питаннях демократії та прав людини».
Окремо було заявлено, що Китай та Білорусь «підтримують мирне вирішення конфліктів, конструктивний двосторонній діалог між країнами та міжнародне співробітництво, засноване на взаємній вигоді та взаємній повазі». Примітно, що згадки про українську кризу в документі немає. Сторони спільно виступають за «міжнародну систему, ядром якої є ООН, та міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві», не приймають «всі форми гегемонії та силової політики» і «спільно працюватимуть над побудовою нового типу міжнародних відносин, виступатимуть за рівноправну та впорядковану багатополярність світу, дотримуватися всеосяжної економічної глобалізації та спільно працювати над створенням спільноти спільної долі людства».
На економічному треку зазначимо, що окрема увага була приділена співпраці з вантажних поїздів Китай-Європа. Зокрема, анонсовано створення відповідного механізму між урядами двох країн . Наголошено, що спільно забезпечуватимуть безпеку вантажних перевезень за маршрутом Китай-Європа, підвищуватимуть їх якість та ефективність, модернізуватимуть транспортну інфраструктуру тощо.
На полях візиту Лі Цяна було підписано 17 документів, більша частина яких була пов’язана з регіональним співробітництвом. Оголошено Рік науки, технологій та інновацій РБ та КНР. Зокрема, анонсували створення п’яти центрів, у тому числі розвитку традиційної китайської медицини, співробітництва в галузі геологічних наук, трансферту технологій держав – членів ШОС, а також філії НАН Білорусі в КНР. Згадані п’ять спільних промислових проектів на суму близько 1 млрд дол.
Потім Лі Цян був прийнятий О. Лукашенком, який заявив, що надає «виключно важливого значення» приїзду голови Держради КНР і навіть назвав його «історичним». Він також зазначив, що Мінськ і Пекін «єдині не лише в оцінках минулого, а й у поглядах на нинішню політичну ситуацію, а також на майбутнійсвітоустрій». О. Лукашенко констатував, що Білорусь та Китай встановили найвищий в історії рівень відносин – всепогодного та всебічного стратегічного партнерства (що не відповідає формулюванні у підсумковому комюніке). «Нас із головою Сі Цзіньпіном пов’язує глибока та щира дружба. Дві країни надають одна одній безумовну підтримку у питаннях, які торкаються корінних інтересів», – підкреслив О. Лукашенко. Він закликав посилювати торговельно-економічну взаємодію. За його словами, завдяки створенню прозорих та передбачуваних правил у найближчі п’ять років експорт білоруських послуг до Китаю зросте як мінімум на 12-15%, а інвестиції до Білорусі – не менш як на 30%. Він також запропонував визначити «стрижневим завданням урядів двох країн на середньострокову перспективу до 2030 року» залучення китайських технологій до республіки.
У свою чергу, Лі Цян підтвердив готовність повномасштабно розвивати співпрацю з Білоруссю і підкреслив, що Пекін і Мінськ «мають на високому рівні підтримувати політичну взаємодовіру». І далі сказав: «Ми з радістю відзначаємо, що на всіх рівнях, у всіх областях ми підтримуємо своєчасне звіряння годинника та обмін думками з питань, що стосуються корінних інтересів двох країн та важливих занепокоєнь». Водночас він заявив, що сторонам необхідно «ще більше посилювати поєднання стратегій двох країн, поглиблювати взаємовигідну співпрацю, ділитися можливостями розвитку, досягати ще більших практичних результатів».
23 серпня Лі Цян у супроводі Р. Головченка відвідав парк «Великий камінь», при цьому китайський прем’єр заявив, що проект має великі перспективи і що важливим напрямком є залучення інвесторів із Китаю з великими технологічними проектами. Потім Р. Головченко особисто проводив Лі Цяна до аеропорту.
Щодо комунікацій на інших рівнях звернемо увагу на продовження діалогу між військовими двох країн. 6 серпня начальник департаменту міжнародного військового співробітництва Міноборони Білорусії Валерій Ревенко повідомив, що у Пекіні відбулася робоча зустріч представників мобілізаційних органів Збройних сил Білорусі та Центральної військової ради КНР. Делегацію від Білорусі очолював перший заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Олександр Гудков. А 20 серпня було повідомлено, що Китай відвідала білоруська військова делегація для проведення робочої зустрічі з обміну досвідом участі в діяльності з підтримки міжнародного миру та безпеки. Сторони обговорили порядок відбору, підготовки та направлення військовослужбовців та підрозділів для участі у миротворчій діяльності ООН та перспективи розвитку співробітництва у цьому напрямі. Також білоруська військова делегація завітала до Центру з питань підтримки миру Міноборони КНР, де ознайомилася з навчальною матеріальною базою центру та вивчила особливості підготовки китайських військовослужбовців для участі в одній із миротворчих місій ООН.
Володимир Головко, кандидат історичних наук,
провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
