У червні відбулося помітне посилення взаємодії між Білоруссю та Росією одразу на кількох напрямках – від військового співробітництва до зовнішньополітичних питань. На цьому тлі Москва стала активніше нагадувати Мінську про політичну інтеграцію в рамках Союзної держави. Однак О. Лукашенко намагається послабити «братські обійми» Росії за допомогою активізації в міжнародних організаціях та діалозі з Китаєм, а також за рахунок кадрових перетасовок у своїй команді.
Білорусь «помітили» ядерними навчаннями
12 червня під час телефонної розмови, формальним приводом для якої стало святкування дня Росії, Олександр Лукашенко та Володимир Путін обговорили реалізацію домовленостей, досягнутих під час травневого візиту російського президента до Мінська. У фокусі розмови були питання «оборони і безпеки», оскільки переговори співпали у часі з проведенням другого етапу спільних навчань Росії та Білорусі щодо застосування нестратегічної ядерної зброї. За даними Міноборони Росії, вони стартували 11 червня та були спрямовані на підтримання готовності особового складу та техніки «частин бойового застосування нестратегічної ядерної зброї Росії та Білорусі з метою безумовного забезпечення суверенітету та територіальної цілісності Союзної держави». Таким чином в РФ ще раз підкреслили, що сприймають Білорусь як виключну зону свого впливу. Пізніше голова МЗС РФ С. Лавров наголосив, що РФ і РБ працюють над створенням спільного оборонного простору, чому сприяє «розгорнуте на території республіки спільне регіональне угрупування військ і сил, а також сучасні російські оборонні комплекси та тактична ядерна зброя, які надійно прикривають наші спільні західні рубежі».
Заяви білоруських чиновників з приводу навчань були сміливішими та агресивнішими. Так, міністр оборони РБ Віктор Хренін назвав навчання відповіддю на «агресивні випади» західних країн, не готових до «конструктивного діалогу». До них він зарахував «спроби втягнути» Білорусь «в епідемію кольорових революцій», санкції та заяви окремих західних політиків щодо необхідності застосування західної зброї, що надходить в Україну, по військових об’єктах на території Росії, а в деяких випадках – і на території Білорусі. «Ми відстежуємо та аналізуємо всі ці агресивні випади, послідовно зміцнюємо свій оборонний потенціал. І наша участь у другому етапі навчання Збройних сил Російської Федерації щодо застосування нестратегічної ядерної зброї – тому підтвердження», – заявив В. Хренін. Після такого емоційного випаду у бік Заходу він назвав навчання щодо застосування «зброї відплати» плановими і заявив, що РФ та РБ «не ставлять за мету створити напруженість».
За даними Міноборони РФ, в рамках навчань ракетне з’єднання Ленінградського військового округу РФ відпрацьовувало отримання спеціальних навчальних боєприпасів для ракетного комплексу «Іскандер-М», спорядження ними ракет-носіїв та висування у призначений позиційний район для підготовки до проведення ракетних пусків. Також було задіяно екіпажі кораблів ВМФ РФ, споряджені навчальними спецзарядами крилатих ракет морського базування, які виводили до призначених районів патрулювання.
Білоруська сторона не конкретизувала, які з’єднання брали участь у навчаннях. Однак за словами начальника 12 Головного управління Міноборони РФ Ігоря Колесникова, у спільних маневрах були задіяні «білоруські частини бойового застосування та російські підрозділи ядерного забезпечення». Тобто доставку боєприпасів до місць розташування ракетної бригади та на оперативний аеродром штурмової авіації забезпечили російські військові. А спільно з білоруськими військовими відпрацьовувалась підготовка та видача ракет у спеціальному оснащенні та підвіска снарядів під літаки-носії, а також виконання бойового чергування. В РБ були задіяні розміщені в країні комплекси «Іскандер» та авіація. За словами Хреніна, за підсумками навчань «можна констатувати факт, що ми сьогодні готові і здатні застосовувати цю зброю». Він також повідомив про плани проводити подібні тренування спільно з РФ і надалі, в тому числі «без оповіщення».
І ядерної зброї мало
Міноборони Білорусі вирішило підсилити ефект від спільних ядерних навчань з РФ, оголосивши 11 червня про перекидання батальйонної тактичної групи 6-ї окремої механізованої бригади Західного оперативного командування на кордон із Польщею для відпрацювання питань прикриття держкордону. Вже традиційно було заявлено, що заходи проводяться «в рамках перевірки бойової готовності Збройних Сил». Поряд з цим, з 10 по 13 червня у прикордонній Брестській області також пройшли навчання з перевірки готовності державних органів до реагування на акти тероризму. Було задіяно підрозділи КДБ, МВС, Держприкордонкомітету, Міноборони, МНС.
20 червня Державний прикордонний комітет Білорусі також згадав про Україну, заявивши, що з української сторони кордону збільшується кількість підрозділів, «у тому числі з важким озброєнням» та проводиться розвідка «стану режиму державного кордону». При цьому білоруські прикордонники попередили, що не допустять нагнітання обстановки на кордоні і діятимуть для попередження провокацій. А 21 червня Міноборони РБ оголосило про початок раптової перевірки готовності з’єднань та військових частин ЗС РБ на полігонах та ділянках місцевості у Брестській та Гомельській областях, що межують із Польщею та Україною. Під час перевірки відпрацьовували в т. ч. протидію ДРГ противника, доставку та висадку штурмових груп авіацією, підтримку сухопутних військ та прикриття важливих об’єктів з повітря.
У відповідь на активність РБ Держприкордонслужба України повідомила, що ситуацію на кордоні постійно відслідковують українські військові та розвідка, водночас зазначила, що «загроз станом на даний момент немає».
Євразійська безпека по-білоруські
Білорусь стає дедалі важливішим партнером Росії у просуванні ідеї створення нової системи міжнародної безпеки на євразійському просторі – і як наочна модель такої співпраці, і як ще один голос на підтримку російської ініціативи. Зокрема, О. Вольфович на вже згаданій зустрічі секретарів рад безпеки ОДКБ запропонував учасникам розпочати відповідний діалог та задіяти для цього «потенціал серйозних міжнародних організацій, таких як СНД, ШОС, НВЗДА [Нарада зі взаємодії та зміцнення заходів довіри в Азії]».
Тема євразійської безпеки стала однією з ключових під час офіційного візиту голови МЗС Росії до Мінська 24-26 червня. С. Лавров відвідав Білорусь з нагоди 32-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між РФ та РБ, провівши переговори з головою МЗС РБ С. Алейником, а також зустрічі з О. Лукашенком та керівництвом обох палат білоруського парламенту. Під час переговорів по лінії МЗС С. Лавров звернув увагу на безпрецедентний характер білорусько-російської взаємодії в останні роки («тон задають президенти») і зазначив, що вона стає особливо цінною в умовах геополітичних змін. «Ми… спеціальну заяву з цього приводу підписали, яка нас націлюватиме на те, щоб, зміцнюючи координацію, завжди мати на увазі не лише інтереси окремо Білорусі, окремо Росії, а й Союзної держави», – зауважив С. Лавров.
На тлі «наростаючого геополітичного протистояння» Білорусь та Росія, за його словами, скоригували свої політичні та економічні пріоритети та домовилися приділяти більше уваги співпраці з країнами Глобального Півдня, координуючи свої кроки у цьому напрямку. РФ і РБ також підключилися до активної роботи в ШОС та БРІКС. Зокрема, у заяві міністрів за результатами переговорів Росія підтримала «активне залучення» Білорусі до діяльності БРІКС, що фактично означає підтримку Мінська на шляху набуття повноправного членства в організації. Раніше В. Путін неодноразово наголошував, що Росія також доклалася до просування Білорусі в ШОС (членство мають офіційно затвердити на саміті в липні). Такі дії відображають спроби Кремля об’єднати навколо себе країни зі схожими інтересами для формування нової системи безпеки на Євразійському континенті. Так, С. Лавров та С. Алейник підтримали побудову «Великого Євразійського партнерства як ключової ініціативи щодо об’єднання інтеграційних процесів у регіоні, у тому числі з використанням потенціалів ЄАЕС, ШОС, АСЕАН, СНД, а також поєднання планів розвитку ЄАЕС та китайської ініціативи “Один пояс, один шлях”».
На зустрічі з О. Лукашенком С. Лавров також торкнувся теми «побудови євразійської безпеки», згадавши, що конференція з Євразійської безпеки, яка вперше відбулася у листопаді 2023 р. у Мінську, стане постійною та буде використана як платформа для просування цієї ідеї. Крім того, С. Лавров та С. Алейник підписали спільний лист на адресу голів міжнародних організацій про підходи двох країн з питань євразійської безпеки, в якому РФ підтримала ініціативу РБ щодо розробки Євразійської хартії різноманіття та багатополярності у XXI столітті – «об’єднавчого документа, в якому могли б бути сформульовані параметри та принципи функціонування архітектури безпеки на євразійському просторі, а також стратегічне бачення багатополярності та багатосторонності оновленої системи міжнародних відносин».
Тінь Союзної держави накриває Мінськ
Білорусь та Росія провели низку консультацій у рамках роботи над Концепцією безпеки Союзної держави, що її розпочали ще наприкінці 2023 р. Ще 30 травня у Мінську відбулася зустріч на рівні заступників секретарів Рад безпеки – Олександра Неверовського з боку Білорусі та Сергія Вахрукова з боку Росії, які розглянули проект концепції «з урахуванням пропозицій та зауважень сторін». А 6 червня підготовку документу обговорили голови Радбезів РБ та РФ Олександр Вольфович та Сергій Шойгу. Вони зустрілися на полях засідання комітету секретарів рад безпеки країн ОДКБ у Казахстані, де також обговорили проект російсько- білоруського договору про гарантії безпеки. В РФ розраховують, що обидва документи будуть прийняті вже у грудні цього року – під час засідання Вищої державної ради Союзної держави, повідомив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін.
У червні у цілому прискорились процеси інтеграції в рамках Союзної держави Росії та Білорусі. Питання взаємодії в рамках СД піднімалося під час телефонних переговорів В. Путіна та О. Лукашенка. А 17 червня перший віце-прем’єр РБ Микола Снопков та віце-прем’єр РФ Олексій Оверчук офіційно затвердили плани заходів щодо виконання Основних напрямів реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2024-2026 роки, який передбачає співпрацю в таких сферах:
- проведення узгодженої структурної макроекономічної політики,
- створення спільного фінансового ринку,
- узгоджена податкова політика та співробітництво у митній сфері,
- проведення єдиної промислової політики та співробітництво в галузі торгівлі,
- аграрна політика,
- функціонування об’єднаних енергетичних ринків Союзної держави та забезпечення надійної та безпечної експлуатації об’єктів використання атомної енергії,
- функціонування об’єднаної транспортної системи Союзної держави,
- спільний інформаційний простір Союзної держави,
- культурно-гуманітарна, науково-технічна та соціальна сфера,
- діяльність у сфері статистики,
- формування правового простору.
У червні тривала робота над реалізацією заходів щодо низки згаданих вище напрямків. Так, 6 червня міністри енергетики Білорусі та Росії Віктор Каранкевич та Сергій Цивільов парафували плани заходів на 2024-2026 роки щодо формування об’єднаних ринків електроенергії та газу, який передбачає підписання цього року договору щодо формування об’єднаного ринку електричної енергії СД та завершення роботи над правилами його функціонування. А щодо формування об’єднаного ринку газу продовжиться робота з узгодження принципів його функціонування, які передбачають «зближення умов господарювання в газовій сфері з 1 січня 2026 року». 19 червня Нацбанк РБ та Центробанк РФ також підписали угоду про співпрацю та обмін інформацією, у тому числі конфіденційною, у сфері нагляду та контролю за фінансовим ринком.
Лукашенко тасує кадри
Наприкінці червня О. Лукашенко зробив кілька важливих та промовистих кадрових призначень. Головою адміністрації став Дмитро Крутий, який до цього працював послом Білорусі в Росії. На його місце призначено Олександра Рогожника, який раніше очолював Міністерство промисловості. На посаду першої заступниці голови адміністрації Лукашенко також була призначена Наталя Петкевич, яка вже працювала в АП у 2004-2010 рр, а до 2014 р. була помічницею Лукашенко. Крім того, Лукашенко вирішив змінити керівника МЗС, призначивши замість Сергія Алейника першого заступника голови своєї адміністрації Максима Риженкова.
Нові призначення до адміністрації покликані підсилити цю структуру після того, як вона довгий час залишалася без керівника. Колишній голова адміністрації Ігор Сергієнко пішов з посади у березні, коли був обраний керівником Палати представників. Д. Крутой – на гарному рахунку у О. Лукашенка завдяки своїй ефективності та працьовитості. «Головна характеристика, яку я маю щодо нинішнього посла — Дмитра Крутого — він собі спокою не дає, кидається по всій Росії, як трудоголік. І друге — своїм підлеглим — також їм неспокійно: якщо вчасно не виконав те чи інше зобов’язання, то працюй і в суботу, і в неділю. Це те, що потрібно сьогодні для Адміністрації Президента, і насамперед щодо мого контролю над урядом та іншими структурами», – зауважив О. Лукашенко і додав, що Д. Крутой залишиться відповідальним за виконання домовленостей між РФ та РБ.
Заміна ж міністра закордонних справ, вочевидь, відображає невдоволення О. Лукашенка зовнішньою політикою Білорусі. В умовах економічної та політичної ізоляції Білорусі О. Лукашенко ставив перед С. Алейником завдання знайти нові ринки та нових партнерів для збуту білоруських товарів, а також – нормалізувати стосунки із Заходом. Останнім часом контакти РБ із країнами Африки дійсно пожвавились, хоча це і не призвело до суттєвого зростання торгівлі. Разом з тим, значного покращення до останнього часу не спостерігалося і на китайському напрямку, який залишається важливим для РБ. Відносини ж із країнами Заходу тільки погіршувалися: заяви білоруської сторони про «миролюбиву позицію», відсутність наміру нападати на сусідів і заклики до пошуку компромісу перестали сприймати всерйоз через неспроможність Білорусі протидіяти тиску з боку Росії.
Показовою тут є історія відносин із Польщею, президент якої А. Дуда вирішив, що питання міграційної кризи, яку, як заявляють поляки, спровокувала сама Білорусь за підтримки Росії, ефективніше вирішувати у комунікації не з Мінськом, а з Пекіном. Попередні сигнали, які Польща надсилала Білорусі з цього приводу, не були почуті, тож А. Дуда підняв питання натиску мігрантів на білорусько-польському кордоні під час перемовин з Сі Цзіньпінем, попередивши, що це створює перешкоди для вільного руху товарів у межах китайської ініціативи «Поясу і шляху». Польща також вдалася до одноденного блокування вантажів, що слідують з Азії в Європу через Білорусь, організувавши ретельні перевірки контейнерних вантажів у сухому порту Малашевіче.
Погіршились відносини Білорусі навіть з Вірменією, що довгий час була частиною пострадянського світу та досі разом із РБ входить до Організації договору колективної безпеки (ОДКБ). Президент країни Н. Пашинян відмовився від контактів з РБ та заборонив своїм чиновникам відвідувати її після візиту О. Лукашенка в Азербайджан у травні, під час якого він побував у Нагірному Карабаху – донедавна контрольованому провірменськими силами. О. Лукашенко також згадав як обговорював з президентом І. Алієвим операцію азербайджанської армії у Нагорному Карабасі до її початку, та зазначив: «ми (тобто представники Білорусі та Азербайджану, з яким Вірменія знаходиться у конфлікті. – Ред.) тоді дійшли висновку, що у війні можна перемогти». Крім того, Білорусь, за даними Politico у 2018-2022 рр. надсилала Азербайджану зброю – засоби РЕБ та безпілотні системи, які згодом були використані для ведення бойових дій в Нагірному Карабасі.
На цьому фоні призначення М. Риженкова, якого характеризують як жорстку та прямолінійну людину, може говорити про бажання О. Лукашенка зробити МЗС більш ефективним та спроможним якщо не гарантувати відсутність конфліктних ситуацій на кшталт вірменської чи польської, то хоча б пом’якшувати виникаючі кризи. «МЗС треба приводити до тями… струснути МЗС треба, щоб він почав працювати», – заявив він, оголошуючи про кадрові рішення.
Цікаво, що білоруська опозиція вважає М. Риженкова комунікатором із Заходом. «Приблизно два місяці тому нам надходила інформація, що емісар президента Франції Емманюеля Макрона приїжджав до Мінська, де відбулися закриті переговори як із Лукашенком, так і з Риженковим. Минулого тижня ми отримали повідомлення, що Риженков перебуває на телефонному зв’язку з Єлисейським палацом (резиденція президента Франції – ред.). Можна припустити, що для поліпшення відносин із Заходом він залучить саме французький вектор», – зазначив представник Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко.
Скоріше за все, завдання із пошуку нових партнерів залишиться актуальним і для М. Риженкова. Особливо, зважаючи на зростаючу залежність Мінська від Москви у політичній та економічній сферах. О. Лукашенко розуміє ризики такого розвитку подій, тож докладає зусиль, щоб збалансувати вплив Росії, налагодивши взаємодію та побудувавши союзи з іншими країнами. Найбільш перспективними для нього виглядають міжнародні структури на кшталт ШОС та БРІКС. Зокрема, під час зустрічі з С. Лавровим він назвав ШОС важливим майданчиком, який дасть можливість підтримувати контакти з «провідними лідерами світових держав», а після офіційного вступу – дозволить Мінську на рівних брати участь в ухваленні всіх рішень організації. Тобто, на думку О. Лукашенка, членство в ШОС посилить вагу Білорусі на світовій арені, зробить її більш помітною і важливою, зокрема й у відносинах з Китаєм – основним гравцем ШОС. Крім того, О. Лукашенко сподівається, що фактор Китаю може стати стабілізуючим й у відносинах з Росією. Схожі мотиви проглядаються й у намаганні РБ вступити до БРІКС, хоча тут перспективи членства поки неочевидні.
Ольга КРАВЧЕНКО,аналітик Центру політичного аналізу,
Володимир ГОЛОВКО,кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
