Воєнно-політична ситуація на білоруському напрямі (травень 2024)
Білорусь та Росія продовжують посилювати взаємодію на всіх щаблях влади. 8 травня відбулась зустріч О. Лукашенка з В. Путіним у Москві, куди той прибув для участі у заходах з нагоди Дня перемоги. А вже 23 травня В. Путін приїхав до Мінська у супроводі великої делегації новопризначених урядовців. Примітно, що це був другий його візит закордон після переобрання на черговий термін. В безпековій сфері Росія залучала РБ до роздмухування ядерної та міграційних погроз Заходу.
Ядерні «брати»
Під час російсько-білоруських переговорів помітним був ухил міждержавних контактів у бік питань безпеки та оборони, які, за твердженням О. Лукашенка, на більшості зустрічей із В. Путіним займають «відсотків 90, а може, й більше». Так, напередодні 9 травня В. Путін оголосив про намір залучити Білорусь до навчань із відпрацювання питань підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї, які були заплановані на 21 травня. «Оскільки на території Білорусі розміщена нестратегічна ядерна зброя, то ми цього разу запропонували нашим друзям, союзникам, та й президент Білорусі про це просив взяти участь в одному з етапів цього вчення. Ми їх проводимо регулярно. На цей раз вони проводяться в три етапи. На другому етапі білоруські колеги підключаться до наших спільних дій», – заявив він після перемовин із О. Лукашенко в Москві, на яких також були присутні тодішній міністр оборони РФ С. Шойгу та начальник Генштабу РФ В. Герасимов.
Паралельно в Білорусі було оголошено (7.05) про проведення раптової перевірки засобів-носіїв нестратегічної ядерної зброї. О. Лукашенко та низка білоруських високопосадовців, в тому числі держсекретар Радбезу РБ О. Вольфович, переконували, що навчання мають «оборонний характер». Так само висловлювалися в Радбезі Росії (перевірка «не проектує загроз на інші країни»). Хоча очевидно, що такі дії Москви та Мінська були своєрідною атакою, реалізованою в інформаційній сфері. Її явною метою було залякування лідерів західних країн, які відправляють Україні далекобійну зброю та розмірковують про відправку військових радників на допомогу Києву. Саме на цьому акцентував О. Лукашенко, оголошуючи про ядерні навчання, коли висловив стурбованість тим, що «світ ніколи не підходив так близько до порогу ядерної війни, як зараз», а «заяви західних політиків (в авангарді європейців йде Франція)» лише прискорюють «ескалацію напруженості» у Європі. Відомо, що саме Е. Макрон припускає можливість залучення французьких військових до допомоги Україні.
Тема ядерних навчань знову постала під час зустрічі О. Лукашенка і В. Путіна в Мінську. Російський президент звернув увагу, що сторони обговорили підготовку до проведення спільних маневрів, перший етап яких на той момент вже стартував у Росії. «Ми до безпеки Білорусії ставимося так само, як і до безпеки Російської Федерації. І це, напевно, ключовий елемент нашої взаємодії у цій сфері», – заявив В. Путін.
Крім того, 27-31 травня країни провели спільні льотно-тактичні навчання з силами та засобами ВПС та військ ППО ЗС РБ та ВКС ЗС РФ. Метою заходів було названо вдосконалення єдиної регіональної системи ППО РБ та РФ, а також підвищення взаємодії та виучки органів управління та льотного складу. До маневрів залучалися авіаційні військові частини, підрозділи зенітних ракетних та радіотехнічних військ ЗС РБ, екіпажі розвідувальної, винищувальної та армійської авіації ВКС ЗС РФ, що прибули для цих цілей на аеродром у «Барановичах». Відпрацьовувалися завдання з прикриття державних та військових об’єктів, підрозділів сухопутних військ.
В ім’я Союзної держави
Загалом, під час переговорів у Мінську сторони приділили значну увагу питанню зміцнення безпеки «зовнішніх кордонів Союзної держави» та «обговорили питання формування єдиного оборонного простору» (В. Путін). «На білоруській території розгорнуто спільне регіональне угруповання військ. Російські сучасні оборонні комплекси та тактична ядерна зброя – все це надійно прикриває західні рубежі наших країн та Організації договору про колективну безпеку », – заявив В. Путін на підсумковій прес-конференції.
У межах візиту російської делегації до Білорусі також відбулася окрема зустріч новопризначеного міністра оборони РФ А. Білоусова з білоруським колегою В. Хреніним, на якій обговорювалися питання «військового та військово-технічного співробітництва з урахуванням поточної військово-політичної обстановки». Сторони підтвердили союзницькі та партнерські стосунки. «Сьогодні як ніколи потрібна наша тісна взаємодія для своєчасного реагування на військово-політичну обстановку та вжиття додаткових заходів щодо забезпечення безпеки Союзної держави», – додав А. Білоусов.
Питання захисту кордонів Союзної держави (СД) також порушувалися під час засідання Колегії Прикордонного комітету СД у Мінську 16 травня. У ньому взяли участь: голова Державного прикордонного комітету Білорусі К. Молостов, керівник Прикордонної служби ФСБ РФ В. Кулішов, держсекретар СД Д. Мезенцев, голова Гродненського облвиконкому В. Каранік, помічник О. Лукашенка – інспектор по Гродненській області Ю. Караєв. «Вироблено комплекс заходів щодо коригування побудови охорони кордонів з урахуванням існуючих викликів та загроз прикордонній безпеці. Під пильною увагою колегії Прикордонного комітету перебуває подальше вдосконалення інфраструктури державного кордону та технічної оснащеності підрозділів», – заявили Держприкордонкомітеті РБ. Стверджується, що прийняті рішення дозволять підвищити рівень взаємодії ДПК РБ та ФСБ РФ у боротьбі з порушеннями на зовнішньому кордоні СД.
На користь Москві
В поточних умовах О. Лукашенко демонстрував готовність бути корисним Росії у її конфронтації із західним світом: висловлював підтримку російським ініціативам на кшталт ядерних навчань, критикував США, ЄС та НАТО, а також сприяв створенню точок напруги, на які змушені реагувати на Заході. Зокрема, в РБ тривали заходи щодо перевірки боєздатності військ, до певної міри спрямовані на демонстрацію сили та готовності реагувати на виклики безпеки. Крім того, відбулися показові кадрові зміни у армійських структурах. 23 травня О. Лукашенко змінив начальника Генштабу ЗС РБ, призначивши на цю посаду Павла Муравейка. Він працював у Генштабі з 2013 по 2022 рік, а після того – у Радбезі РБ. Там він відзначився заявою про те, що Білорусь має право «прорубати» коридор через Литву силою зброї, щоб забезпечити собі доступ до транзиту товарів.
Наприкінці травня також загострилося питання нелегальної міграції з Білорусі. Один з мігрантів, який намагався перетнути кордон РБ з Польщею, напав на польського військовослужбовця з ножем і поранив його. Пізніше військовий помер у лікарні, після чого польський уряд посилив охорону у прикордонній зоні та направив ноту протесту в МЗС РБ. Варшава неодноразово заявляла, що за масовим прибуттям мігрантів у Білорусь стоять офіційні структури РБ та РФ. Зокрема, за даними Міноборони Польщі, 90% мігрантів у Білорусі мають російські візи. Польські служби також фіксували, що білоруські правоохоронці організовують доставку мігрантів до польського кордону.
Завдяки лояльності Білорусі економічна взаємодія з Росією розвивалася у вигідному для Мінська ключі. Зокрема, за підсумками переговорів з О. Лукашенком В. Путін пішов на низку поступок Білорусі, зокрема, погодивши пільгові умови постачання газу та нафти (подробиці не озвучувалися) і давши добро на будівництво нових атомних енергоблоків. Також було досягнуто домовленостей про нарощування співробітництва у сфері імпортозаміщення та подальшого розвитку промислової кооперації, в т.ч. машино- та верстатобудування, мікроелектроніки, тощо. О. Лукашенко ж наголосив, що потрібно і надалі працювати над «викоріненням захисних заходів та обмежень, що зберігаються».
Мінськ тримає БРІКС в умі
Білорусь також заручилася підтримкою РФ на зовнішньополітичному треку, зокрема у питанні вступу до ШОС. Так, В. Путін повідомив, що РФ «усіляко сприяла» долученню РБ до організації. Цьому питанню також була присвячена окрема телефонна розмова О. Лукашенка та В. Путіна, що відбулася 31 травня. О. Лукашенко розраховує, що посередництво Росії також допоможе розширити економічну взаємодію з Китаєм, куди у травні В. Путін здійснив перший після перепризначення візит. З іншого боку, Мінськ в ході візиту в КНР голови Ради Республіки Наталі Качанової намагався заручитися підтримкою Пекіну у питання можливого вступу Білорусі у БРІКС.
Відзначимо, що попри посилення ворожої риторики стосовно країн Заходу у Білорусі також не відмовлялися від просування наративу про необхідність мирних переговорів між Росією та Україною. Про це білоруські посадовці говорили і в спілкування зі ЗМІ, і на зустрічах, наприклад, керівників зовнішньополітичних відомств РБ та Угорщини (29.05.). При цьому в РБ не переставали наголошувати, що такі переговори мають відбуватися «в правильному форматі», тобто на умовах РФ та з урахуванням інтересів Білорусі. «Звичайно, і ми бачимо себе частиною цього процесу, оскільки цей конфлікт безпосередньо зачіпає і Білорусь», – заявив глава МЗС РБ С. Алейник. Він також наголосив на готовності Мінська знову виступити посередником у переговорах: «Наші двері для мирних переговорів відчинені, вони завжди були, є і залишаються відкритими. Ми завжди будемо готові прийняти у себе на білоруській землі переговори». І додав, що все залежить лише від «політичної волі українського керівництва».
Ольга КРАВЧЕНКО, аналітик Центру політичного аналізу,
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
