Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (березень 2024)
Європейське турне спецпредставника уряду КНР у справах Євразії активізувало тему російсько-українського мирного врегулювання, але не дало видимих позитивних результатів. Ймовірно, основою проблемою є те, що Пекін не може забезпечити виконання домовленостей, насамперед з боку Росії.
Місія Лі Хуея
Європейське турне Лі Хуея почалося із зустрічі 2 березня в Москві із заступником глави МЗС РФ Михайлом Галузіним. Російська сторона повідомила: «Відбувся зацікавлений та ґрунтовний обмін думками щодо тематики української кризи. Констатовано, що будь-яке обговорення політико-дипломатичного врегулювання неможливе без участі Росії та врахування її інтересів у сфері безпеки». Крім того, зазначалося, що «зустріч пройшла в традиційно дружній та довірчій атмосфері, властивій російсько-китайським відносинам». За два дні заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко заявив, що російська сторона вітає «цікавість і увагу Китаю до питань врегулювання кризи в Україні та навколо неї». При цьому він позитивно нагадав про китайські пропозиції, оприлюднені в лютому 2023 року.
4 березня Лі Хуей у Брюсселі провів зустріч із представниками ключових директоратів Європейської служби зовнішніх справ – директором з питань Східної Європи та Центральної Азії Міхаелем Зібертом та по Азії та Тихоокеанському регіоні Нікласом Кварнстремом. 6 березня Лі Хуей зустрівся з радником із зовнішньої політики глава Європейської ради Саймоном Мордью. Європейські дипломати донесли китайському спецпредставнику тезу, що відносини ЄС з КНР напряму залежать від позиції останньої щодо російської агресії проти України, а також закликали не надавати РФ жодної допомоги. У свою чергу, китайський дипломат виступив проти санкцій, які накладаються на китайські компанії за допомогу російському ВПК. У Брюсселі відбулися переговори Лі Хуея і з головою департаменту міжнародної безпеки Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Габріелем Люхінгером. Згодом відбулася зустріч Лі Хуея із заступником міністра закордонних справ Польщі Владиславом Теофілом Бартошевським. Зокрема польська сторона закликала КНР не надавати політичну, економічну та військову підтримку Росії, при цьому В. Бартошевський наголосив на несхваленні будь-яких спроб виправдати агресію «законними міркуваннями безпеки».
7 березня у Києві глава Офісу Президента України Андрій Єрмак провів брифінг для китайської делегації на чолі Лі Хуеєм. Зокрема, китайська сторона була поінформована про ситуацію на полі бою, функціонування «зернового коридору», повернення військовополонених, захист прав цивільних заручників та повернення депортованих Росією українських дітей, а також було продемонстровано уламки збитої ракети виробництва КНДР та інші елементи засобів ураження, які були передані Росії та застосовуються для атак по Україні.
Пройшла окрема зустріч Лі Хуея з А. Єрмаком, першою віце-прем’єром – міністром економіки Юлією Свириденко та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Згідно з повідомленням української сторони, обговорили «перспективи встановлення справедливого миру для України, відновлення територіальної цілісності та суверенітету на основі української формули миру». У повідомленні МЗС КНР переговори були названі «відвертими та дружніми». Примітно, що того ж дня Лі Хуей відбув із Києва потягом.
9 березня в Берліні відбулася зустріч Лі Хуея зі статс-секретарем МЗС ФРН Томасом Баггером. Пізніше речник МЗС Німеччини Себастьян Фішер зазначив, що в ході переговорів «стали очевидні відомі відмінності в позиціях Китаю та ЄС щодо агресивної війни Росії проти України ». І далі він додав, що Берлін вітає мирні спроби КНР, але нових китайських ініціатив не було представлено. Крім того, стурбованість викликає співпраця між Китаєм і Росією, зокрема, у питанні постачання товарів подвійного призначення та обходу санкцій з боку китайських компаній. За словами С. Фішера, китайським дипломатам було повідомлено, що для Німеччини не може бути й мови, щоб відмовитися від підтримки України. Загалом представник оцінив атмосферу переговорів як конструктивну. 11 березня в Парижі Лі Хуей зустрівся із заступником керівника департаменту з питань політики та безпеки МЗС Франції Джонатаном Лакотом. Посланник Пекіна зазначив, що Китай та Франція, як великі країни з глобальним впливом, мають працювати разом для створення мирного, стабільного та рівноправного багатополярного світу, а також продовжувати підтримувати тісні контакти у врегулюванні російсько-української війни.
13 березня відбулася зустріч А. Єрмака з послом Фань Сяньжуном , на якій було підбито підсумки візиту в Україну Лі Хуея. Сторони окреслили напрями подальшої взаємодії, зокрема, з питань, які містяться в пунктах української формули миру. Глава ОП також поінформував про підготовку Глобального саміту миру у Швейцарії. Зрештою, повідомлялося, що А. Єрмак «подякував китайській стороні за зацікавленість у досягненні справедливого світу для України». Пізніше А. Єрмак дав коментар українським ЗМІ, що візит спеціального представника Китаю дає обережну надію на те, що той також братиме участь у мирному процесі.
Після європейського турне Лі Хуей ще раз відвідав Росію, але цього разу як глава китайської делегації для спостереження за президентськими виборами: окрім зустрічей, пов’язаних з основною метою візиту, він також провів переговори із С. Лавровим, щоб проінформувати про своє європейське турне. У свою чергу, міністр заявив про відкритість російської сторони до переговорного процесу, але водночас наголосив на «неприйнятності для Росії участі в будь-яких заходах щодо просування “формули Зеленського” незалежно від її зовнішньої обгортки».
Після повернення до КНР, 22 березня, Лі Хуей дав прес-конференцію, присвячену підсумкам своїх поїздок. Зокрема, він заявив, що відновлення миру в Україні є найнагальнішим завданням на сьогоднішній день і уточнив, чим раніше розпочнуться мирні переговори, тим більшої шкоди вдасться запобігти. За його словами, Росія та Україна наполягають на своїх власних позиціях: «…існує відносно великий розрив у їх розумінні мирних переговорів,… але всі згодні з тим, що переговори, а не зброя, зрештою покладуть край цій війні». Він сказав, що Китай виступає за проведення міжнародної мирної конференції, визнаної як Росією, так і Україною з рівноправною участю обох сторін. При цьому китайський дипломат запевнив, що «контакти, які Китай і РФ підтримують з проблеми України, повною мірою свідчать про високий дух китайсько-російського стратегічного співробітництва».
Таким чином, місії КНР, виходячи з озвученої риторики, не вдалося досягти будь-яких зрушень у питанні мирного врегулювання. Ситуація виглядає так, що однією з головних цілей поїздки було недопущення введення ЄС додаткових санкцій проти китайських компаній в умовах російсько-української війни, що триває.
Китай сподівається на ЄС та ООН?
На тлі місії Лі Хуея китайські офіційні особи продовжували приділяти значну увагу російсько-українській війні, при цьому наголошували на необхідності Євросоюзу активізуватися і, очевидно, змінити своє ставлення. Так, 7 березня глава МЗС КНР Ван Ї на прес-конференції на полях другої сесії Всекитайських зборів народних представників (ВСНП), коментуючи позицію Китаю щодо врегулювання російсько-української війни, заявив про можливість створення «ефективної структури безпеки в Європі у разі дотримання абсолютно всіма країнами Статуту ООН та при врахуванні інтересів один одного». Він наголосив, що зусилля Китаю націлені на скликання у відповідний час міжнародної конференції, на яку погодяться РФ та Україна і яка визнає однакову участь усіх сторін, а також проведе «справедливі обговорення з усіх мирних пропозицій». Зазначимо заяву від 12 березня на засіданні Ради Безпеки ООН щодо взаємодії всесвітньої організації з ЄС заступника постійного представника Китаю при ООН Ген Шуана, що «Євросоюз як важливий гравець має робити більше для того, щоб просувати політичне рішення та створювати збалансовану, ефективну та стійку архітектуру безпеки в Європі».
У свою чергу, західні союзники України не полишали зусиль, щоб вплинути на китайську позицію. 13 березня у Пекіні відбувся 8-й діалог з питань політики безпеки між представниками міністерства оборони Китаю та НАТО (делегацію очолював директор Відділу колективної безпеки генерал-майор Дачіан-Тіберіу Щербан). Однією з головних тем переговорів було питання вторгнення Росії в Україну. 27 березня в Пекіні відбулися переговори Сі Цзіньпіна з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, під час яких останній зазначив, що його країна готова активізувати взаємодію та координацію з Китаєм «з питань міжнародних та регіональних гарячих точок». У повідомленні МЗС КНР не згадується обговорення російсько-української війни, проте напередодні поїздки до Пекіна М. Рютте анонсував, що обов’язково порушить тему агресії РФ на переговорах із лідером Китаю.
Зазначимо повідомлення західних ЗМІ, що на початку травня Сі Цзіньпін може здійснити свою першу поїздку до Європи після пандемії коронавірусу та зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном.
У публічному просторі протягом березня більше не лунали китайські заклики повернутися до виконання других Мінських угод. Деяке світло на китайські умонастрої щодо російсько-українського врегулювання проливають спостереження координатора програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніеля Шеліговського під час дискусії з китайською делегацією, конкретних імен та посад польський експерт не вказав, лише зазначив: «Делегація дуже серйозна – китайський аналог фактично має ранг міністерства». Під час дискусії китайська сторона поставила знак рівності між вступом Польщі (та інших країн ЦСЄ) до НАТО та анексією Росією чотирьох українських регіонів. За озвученою китайцями логікою, Польща хотіла вступити в Альянс, але НАТО порушило своє слово Росії про нерозширення. І нібито так само окуповані регіони хотіли приєднатися до Росії, а остання порушила свої зобов’язання перед Україною. Під час обговорення китайських мирних пропозицій, польська сторона поставила питання, чи стане Китай гарантом безпеки для України, зокрема, чи прийде на допомогу Україні, якщо Росія знову порушить домовленості. Це питання стало для китайців несподіваним і після деякої затримки була дана така відповідь: «…в односторонньому порядку Китай точно не може такого зробити, ядерна угода з Іраном також була багатосторонньою, і взагалі якісь гарантії безпеки великих держав для/проти інших великих держав це європейська традиція, не китайська, нехай провідну роль відіграє Рада Безпеки ООН». З цього, як мінімум, випливає, що КНР не готова на себе брати реальну відповідальність за врегулювання російсько-українського протистояння.
Україна демонструє гнучкість
Своєю чергою, Київ не припиняє спроби знайти підтримку з китайського боку своїх підходів до припинення війни. Д. Кулеба в інтерв’ю італійській La Stampa заявив, що «Китай, безумовно, має дуже великий потенціал для того, щоб покласти край цій війні, російській агресії проти України, через особливі відносини, які він має з Росією». Щодо відносин між Україною та Китаєм, то вони, за словами міністра, «ніколи не мали проблем ні в основних питаннях, ні в двосторонніх відносинах», тому «довіра між нами існує». А далі він підкреслив, що Київ та Пекін продовжують діалог за формулою миру В. Зеленського.
Однак голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко висловив сумнів, що КНР підтримає український підхід до мирного врегулювання. На його думку, з погляду історичної перспективи, Китай будує імперію, в якій Росія буде залежним васалом, і саме тому не зацікавлений підтримати повністю українську формулу миру, і тим самим відштовхнути від себе свого молодшого партнера. Водночас О. Мережко припустив, що «принаймні теоретично ще залишається якийсь шанс, що Китай може взяти участь у глобальному саміті миру». Він зазначив, що в українській формулі миру є деякі положення, які Китай міг би підтримати, наприклад, коли йдеться про ядерну та продовольчу безпеку. «Проте поки Китай рятує путінський режим від економічного краху, закуповуючи у величезних кількостях російську нафту і газ», – констатував О. Мережко.
Водночас зазначимо, що Київ пішов на певні поступки з питання, яке могло негативно вплинути на відновлення українсько-китайських торгових відносин. 20 березня уряд провів розширене засідання за участю керівництва РНБО, СБУ, Національного агентства із запобігання корупції НАЗК, Офісу генпрокурора та послів низки зарубіжних держав (включаючи КНР), яке було присвячене питанню функціонування списку «Міжнародні спонсори війни». За його підсумком НАЗК погодилося припинити укладання цього списку.
Пекін оглядається на Москву
Публічна риторика китайської сторони не дає підстави припускати, що Пекін готовий коригувати свої відносини з Москвою. На прес-конференції на полях 2-ї сесії ВСПН 7 березня Ван Ї заявив, що підтримка та розвиток китайсько-російських відносин – це « стратегічний вибір, зроблений двома сторонами на основі корінних інтересів народів двох держав». За його словами, «двостороння взаємна політична довіра продовжує поглиблюватися», а «ентузіазм щодо обмінів між людьми зростає». Показово, як міністр описав ідеалістичну картину торговельно-економічних відносин між країнами: «Російський природний газ надходить до тисяч домогосподарств Китаю, а вулицями Росії їздять китайські автомобілі, це повною мірою демонструє сильну стійкість і широкі перспективи взаємовигідного співробітництва між двома країнами».
Китайська сторона надала моральну підтримку Кремлю у питанні президентських виборів. 18 березня Сі Цзіньпін привітав Володимира Путіна з переобранням на пост президента РФ. У вітальній телеграмі він підкреслив, що влада Китаю надає великого значення зміцненню відносин з РФ. А для спостереження за перебігом «виборів Путіна» була направлена місія на чолі з Лі Хуеєм. Китайська делегація провела зустрічі із представниками Центрвиборчкому, МЗС, а також інших міністерств та відомств Росії, а також відвідала дільниці для голосування у Москві. 18 березня Лі Хуей провів зустріч із заступником глави МЗС РФ Андрієм Руденком, у ході якої констатував відповідність виборчого процесу «найвищим міжнародним стандартам». У той же день китайська місія поширила заяву, в якій стверджувалося, що «вибори президента РФ відбулися на демократичній, прозорій та справедливій основі та виборчий процес пройшов спокійно, без порушення правил». І далі: «Результати голосування відбивають самостійний вибір російського народу». У заяві наголошувалося, що китайська сторона поважає вибір російського народу, щиро вітає В. Путіна з переобранням і твердо підтримує Росію, яка прагне досягнення стабільності, розвитку та процвітання. Далі з’явилася інформація, що першим закордонним візитом В. Путіна після чергових перевиборів стане Китай – ймовірно, у другій половині травня. При цьому джерела Reuters стверджують, що приїзд Путіна відбудеться до запланованої поїздки Сі Цзіньпіна до Європи.
23 березня. Сі Цзіньпін направив співчуття В. Путіну у зв’язку з терактом у «Крокус сіті холі». При цьому в посланні містилася і така теза: «Китайська сторона твердо підтримує зусилля російського уряду щодо підтримки національної безпеки та стабільності.
Демонстрація сили
13-14 березня пройшла активна фаза навчань Росії, Ірану та Китаю «Морський пояс безпеки – 2024» в Оманській затоці. З російської сторони в них, зокрема, взяли участь ракетний крейсер «Варяг» та фрегат «Маршал Шапошников». Загалом у маневрах було задіяно понад 20 кораблів, суден забезпечення та бойових катерів флотів трьох країн. Заявленою метою маневрів названо «відпрацювання забезпечення безпеки морської економічної діяльності». Вперше як спостерігачі беруть участь представники ВМС Азербайджану, Індії, Казахстану, Оману, Пакистану та ПАР. Примітно, що серед дій, що відпрацьовували, була протидія безпілотним морським і літальним БПЛА. Звернемо також увагу на заяву міністра оборони Ірану Мохаммада Рези Аштіяні , що «навчання проводяться для демонстрації сили» з метою «забезпечення стабільності в регіоні та безпеки важливих морських шляхів».
Російська сторона позитивно відреагувала на китайську ініціативу, озвучену наприкінці лютого главою департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР Сунь Сяобо, що ядерні країни мають укласти договір про взаємне незастосування ядерної зброї першими. Зокрема, 12 березня заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков заявив: «Ми з увагою ставимося до цієї пропозиції, вивчаємо її. Для нас очевидно, що в умовах, коли колективний Захід взяв курс на безупинну ескалацію загальної міжнародної обстановки і не зважає на ризики, до яких може призвести пряме збройне зіткнення ядерних держав, ідеї такого роду вносять зерно здорового глузду».
Звернімо увагу на повідомлення західних офіційних осіб про посилення неофіційної російсько-китайської взаємодії у військово-технічній сфері. У щорічній доповіді апарату директора Національної розвідки США, присвяченій оцінці глобальних загроз, констатувалося, що експорт товарів потенційного військового призначення з КНР до РФ збільшився більш ніж утричі з 2022 р. Згідно з доповіддю, Китай надає Росії допомогу у сфері економіки та безпеки. підтримуючи російський оборонно-промисловий комплекс, у тому числі постачаючи матеріали подвійного призначення та компоненти для озброєнь. При цьому Нацрозвідка США вважає, що «Пекін регулює рівень підтримки Москви, щоб зберегти відносини без ризику для власних економічних та дипломатичних інтересів». А натомість Китай отримує вигідні ціни на енергоносії та ширший доступ до Арктики. 14 березня держсекретар США Ентоні Блінкен та голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель провели переговори, на яких серед іншого обговорили китайські поставки до Росії, які сприяють відновленню її ВПК. А 28 березня перший заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл висловив з цього приводу занепокоєння у розмові із заступником глави МЗС Китаю Ма Чжаосюєм. Крім того, сторони обговорили питання двосторонніх відносин, регіональні та глобальні проблеми, зокрема ситуацію в Тайванській протоці, Південно-Китайському морі та на Корейському півострові.
Росія шукає важелі впливу на Китай
Звернімо увагу на російсько-китайську взаємодію з міжнародних питань. 18 березня пройшли консультації на рівні заступника глави МЗС РФ Андрія Руденка та спецпредставника уряду КНР у справах Корейського півострова Лю Сяоміном. «Сторони, предметно обговоривши ситуацію навколо Корейського півострова, відзначили, що причиною нинішньої ескалації напруженості є небезпечна військова активність США та їх союзників, яка ставить під загрозу безпеку всіх країн Північно-Східної Азії», – йдеться в повідомленні МЗС РФ. Крім того, в ньому констатувалося: «Росія та Китай домовилися й надалі координувати спільні зусилля та зміцнювати стратегічну взаємодію по двосторонній лінії та на міжнародних майданчиках, насамперед ООН». З цим описом дещо дисонує заява, зроблена Ван Ї на прес-конференції 7 березня, в якій не було прямих випадів у російську сторону, але сформульовані претензії можна було б віднести і на російський рахунок: «Нинішня ситуація на півострові стає все більш напруженою, чого Китай бачити не хоче. Світ і так досить хаотичний, півострів не повинен знову поринути у війну та хаос. Той, хто хоче використати проблему півострова для того, щоб розпочати конфронтацію часів холодної війни, має нести історичну відповідальність. Той, хто хоче зруйнувати мир та стабільність у регіоні, заплатить величезну ціну». Китай, за словами міністра, послідовно виступає за мир і стабільність на Корейському півострові: «Вкрай важливо у нинішній ситуації припинити тиск і стримування, позбутися спіралі конфронтації… Фундаментальний шлях полягає у відновленні діалогу та переговорів, розумному вирішенні питань безпеки всіх сторін, особливо північнокорейської сторони, та просування процесу політичного врегулювання проблеми півострова».
25 березня в Москві відбулася зустріч заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Вершиніна з послом Китаю Чжан Ханьхуеєм , присвячена взаємодії у контексті порядку денного Ради Безпеки ООН. Додаткових деталей не наводилося. А вже 28 березня на засіданні Ради безпеки ООН Росія наклала вето на резолюцію, яка продовжувала мандат групи експертів, відповідальних за моніторинг санкцій проти КНДР, тоді як Китай утримався у голосуванні. Говорячи про координацію дій КНР та РФ, відзначимо також синхронне накладення ними 22 березня вето на проект резолюції Ради Безпеки ООН, яка закликала до негайного припинення вогню в Газі та укладання угоди між Ізраїлем та Хамасом щодо звільнення заручників.
Підзабутий Лукашенко
У березні Мінську не знайшлося місця у китайській східноєвропейській політиці. На офіційному політичному треку можна лише відзначити зустріч 25 березня посла Білорусі в КНР Олександра Червякова із заступником міністра закордонних справ Китаю Сунь Вейдуном . Сторони обмінялися думками щодо стану та перспектив білорусько-китайської співпраці, обговорили широке коло питань актуального порядку денного. Співрозмовники підтвердили «націленість на подальший розвиток відносин між Білоруссю та Китаєм у руслі всепогодного та всебічного стратегічного партнерства». Крім того, наголошено на готовності взаємовигідної співпраці на міжнародних та регіональних майданчиках, а також у рамках спільної реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях».
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
