Донбас – російська земля, яку Ленін подарував Україні?
Російська пропаганда й особисто президент рф володимир путін часто повторюють, що Донецьку та Луганську області більшовики “насильно впихнули” в Україну під час українізації 1920-х років. Мовляв, ці землі ніколи не були заселені українцями, історично належали не українцям, а росіянам. Насамперед – донським козакам. Ідейні наступники яких та просто любителі “донської шароварщини” активно беруть участь у збройній агресії проти України з 2014 року.
Насправді ж історично землі Донеччини й Луганщини – територія Великого Степу, де протягом століть мешкали численні кочові та напівкочові народи (гуни, авари, хозари, печеніги, торки, половці, монголи, татари, кримці).
В XVII та XVIII століттях Донеччину й Луганщину опанували українські козаки. Ці землі належали до володінь Війська Запорозького Низового. На теренах Донбасу існували Кальміуська та Яланецька козацькі паланки (адміністративно-територіальні одиниці).
Кальміуська та Яланецька паланки Війська Запорозького Низового
Українські козацькі зимівники (хутори, де займалися сільським господарством, ремеслами, промислами, полюванням і рибальством) сягали нижньої течії та гирла Дону. На цих територіях вони існувала впереміш із хуторами донських козаків.
Північ Донеччини й Луганщини належала до території слобідських козацьких полків, окремих і від Війська Запорозького Низового, і від Гетьманщини. Це були Ізюмський та Острогозький полки. На їх теренах розташовувалися міста Бахмут, Святогірськ, Тор (Слов’янськ), Біловодськ, Старобільськ, Білолуцьк.
Територія Слобідських козацьких полків на мапі сучасних України та російської федерації
Лише в середині XVIII століття російська влада передала донським козакам землі від Дону до річки Кальміус. Але все одно – то була тільки частина (причому менша) Донеччини й Луганщини. Власне на території України існували тільки дві донські козацькі станиці – Луганська (нині смт Станиця Луганська, Луганської області) та Новомиколаївська (нині місто Новоазовськ, Донецької області). Чисельність донських козаків на українських теренах була невеликою – переважали селяни-українці.
Найбільша частина Донеччини та Луганщини була включена до складу України не більшовиками, а раніше до них – Українською Центральної Радою на чолі з Михайлом Грушевським. Це відбулося згідно з Третім Універсалом від 20 листопада 1917 року. Тобто за 35 днів до того, як більшовики почали захоплювати Україну.
Територія Української Народної Республіки відповідно до
Третього Універсалу Української Центральної Ради
(20 листопада 1917 року)
Що ж до більшовиків, то вони у 1925 році навпаки, забрали зі складу України весь східний Донбас із містом Шахти і Таганрозький округ, де українці становили 72 % населення. Ці території були безпосереднім продовженням українських Донеччини та Луганщини.
До адміністративної реформи 2020 року Донецька та Луганська області України налічували 36 районів. Із них лише 10 повністю або частково розташовувалися на землях, де колись жили донські козаки.
Владлен МАРАЄВ, для «Української лінії»