«ГОЛКА В ЯЙЦІ»

Навчання українських військовиків за кордоном:

плани і реалії під час війни

1. Заплановані заходи й обриси системи професійної військової освіти у 2022-2023 роках.

До початку другого етапу російсько-української війни, широкомасштабного наступу лютого 2022, військовослужбовці Збройних Сил України мали можливість проходити навчання у кількох десятках країн відповідно до орієнтовного переліку військових навчальних закладів (навчальних центрів, установ) іноземних держав та відповідних курсів навчання (підготовки), на які проводився відбір та направлення військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Цей перелік передбачав здобуття знань у наступних країнах:

• Стратегічний рівень військової освіти (США, Велика Британія, Франція, Туреччина, Польща, Італія, Румунія, Пакистан, Канада);
• Оперативний рівень військової освіти (США, Велика Британія, Франція, Іспанія, Німеччина, Туреччина, Естонія, Угорщина, Італія, Румунія, Китай, Пакистан, Австралія, Канада, Республіка Корея);
• Фахова (курсова) підготовка: Курси для підвищення кваліфікації посадовців вищої ланки управління, курси підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу тактичної ланки, курси для підготовки сержантського складу, навчання курсантів за програмою підготовки осіб офіцерського складу тактичного рівня (США, Естонія, Італія, Канада, Литва, Румунія, Словаччина, Німеччина, Швейцарія, Велика Британія).

Розбудова єдиної та інтегрованої системи військової освіти, яка функціонує в межах трьох вертикалей, – вища освіта, професійна військова освіта й підвищення кваліфікації є важливим чинником формування міцного підґрунтя набуття взаємосумісності зі збройними силами держав-членів НАТО та структурами Альянсу, професіоналізації сил оборони та трансформації системи кадрового менеджменту.

В основу формування структури та змісту військової освіти покладено принцип навчання військовослужбовця протягом проходження служби. Рівні військової освіти (тактичний, оперативний та стратегічний), що відповідають наявній у Збройних Силах Україні управлінській вертикалі, здобуваються офіцерським складом Збройних Сил України та інших складових сил безпеки та оборони в системі професійної військової освіти.

Професійна військова освіта – нова складова структури військової освіти, яка функціонує шляхом запровадження багаторівневої системи L-курсів для офіцерського складу. На L-курсах здійснюється підготовка мотивованих та відповідальних офіцерів-лідерів з розвиненим прагненням навчатися та кар’єрно зростати, обізнаних у процедурах прийняття військових рішень та планування операцій за стандартами НАТО, власним баченням вирішення завдань і широким спектром знань: від фундаментальних до професійно-спеціальних.

До освітнього процесу у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО та військових ліцеях активно залучається офіцерський склад з бойовим досвідом. Переважна більшість викладацького складу є учасниками бойових дій. У системі підвищення кваліфікації функціонує близько 500 курсів для військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, державних службовців Міноборони та ЗС України з метою отримання необхідних знань, умінь та практичних навичок для виконання обов’язків за посадою з терміном навчання від 2 тижнів до 6 місяців.

В рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2022 рік фактично забезпечено участь 116 українських військовиків у 62 заходах ІПП-2022. Основні зусилля в рамках цієї підготовки було зосереджено на:

• посиленні співпраці з НАТО в рамках Конференції національних директорів з озброєнь (CNAD);
• подальшому впровадженні інтегрованої системи логістики у Збройних Силах України (NATO LOGFAS);
• розвитку систем управління, зв’язку та інформаційних систем, а також спроможностей з кіберзахисту;
• питаннях індивідуальної (фахової) підготовки;
• впровадженні стандартів НАТО у Збройних Силах України.

Зі зрозумілих причин це була лише невелика кількість від учасників і заходів, які попередньо були заплановані на цей рік. Після подій лютого у Збройних Силах України ведеться робота щодо оптимізації участі з акцентом на такі напрями як медичне забезпечення (MED), розвідувальне забезпечення (INTEL), кіберзахист (CYBER), оборонне планування (DPB) та логістичне забезпечення (LOG) – основна увага була сконцентрована на впровадженні електронної системи логістичного планування і забезпечення NATO LOGFAS. Внаслідок перерозподілу навчальних місць та фінансового ресурсу вдалось забезпечити підготовку 38 українських фахівців у галузі логістики.

Іноземні радники з Канади, США, Данії, Литви, Чехії, Польщі та Німеччини також консультують з проблематики впровадження натовських процедур планування та прийняття військових рішень (TLP, MDMP, JOPP), синхронізації освітніх програм курсів професійної військової освіти для офіцерського складу L-1C, L-2, L-3, L-4, а також створення курсу стратегічного управління та державної політики L-5. За їхнім досвідом в Україні впроваджено новий алгоритм здобуття військової освіти, який базується на безперервності освітнього процесу та тісному взаємозв’язку з кар’єрним зростанням.

Підготовка в навчальних закладах НАТО зосереджена виключно в цій системі професійної військової освіти, тобто проходженні L-курсів. Іншими словами, підготовка спрямована на набуття офіцерами суто військово-професійних компетентностей без прив’язки до конкретної посади. Підготовка здійснюється відповідно до військових звань, тобто штатно-посадових категорій.

Після проходження курсу L-2 офіцер набуває компетентностей, які дають йому підстави обіймати посади офіцера органу військового управління на рівні командування компоненти, після проходження курсу L-3 – керівну посаду органу військового управління на рівні командування компоненти або офіцера органу військового управління на рівні Об’єднаного міжвидового штабу, після проходження курсу L-4 – керівну посаду органу військового управління на рівні Об’єднаного міжвидового штабу або офіцера органу військового управління на рівні Вищого штабу союзницьких сил.

Структура курсів професійної військової освіти виглядає наступним чином:

• тактичний рівень військової освіти: базовий курс тактичного рівня (L-1A – загальновійськова підготовка); фаховий курс тактичного рівня (L-1В – первинні посади офіцерського складу за процедурами планування та прийняття військових рішень TLP (Troop Leading Process)); командний курс тактичного рівня (L-1С – підготовка офіцерського складу для призначення на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії «капітан», TLP + MDMP (Military Decision Making Process)); командно-штабний курс тактичного рівня (L-2 – для призначення на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії «майор», триває до 6 місяців, MDMP + OPP (Operation Planning Process).
• оперативний рівень військової освіти: курс офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня (L-3 – розроблено для офіцерів штатно-посадової категорії «підполковник/полковник», термін підготовки становить 10 місяців, JOPP (Joint Operation Planning Process)).
• стратегічний рівень військової освіти: курс вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4 – розраховано на офіцерів штатно-посадової категорії «полковник/генерал», термін підготовки становить 10 місяців); курс стратегічного управління вищого рівня та державної політики (L-5 – посади керівної ланки).

Водночас підготовка в навчальних закладах держав-членів Альянсу охоплює дві складові: вищу освіту і професійну військову освіту, які інтегровані та органічно поєднані між собою. Тобто відбувається поєднання формальної і неформальної освіти. Підготовка здійснюється на курсах удосконалення фахової компетентності в навчальних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації для офіцерів, яких планують призначити на певну посаду. Власне, поєднання формальної й неформальної освіти полягає в інтегруванні освітніх програми курсів професійної військової освіти та освітніх програм здобуття ступенів вищої освіти відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Від 2014 р., з початком російської збройної агресії проти України, НАТО започаткувало низку цільових трастових фондів на підтримку обороноздатності України. Безпосередньо в інтересах ЗС України діяли два трастових фонди: з удосконалення системи командування, управління, зв’язку та обміну інформацією (С4), а також з реформування систем логістики та стандартизації. У рамках зазначених фондів з боку Альянсу надавалася масштабна консультативно-дорадча допомога для розробки доктринальної бази розвитку ЗС України, було організовано фахову та мовну підготовку особового складу, надавалися засоби та обладнання для задоволення нагальних потреб української армії.

Вагоме місце у цій роботі посідала допомога Альянсу у розвитку професійного сержантського складу ЗС України, в якій використовувались кошти Програми НАТО з удосконалення військової освіти DEEP, що дає можливість українським військовим вишам долучитися до освітянського простору держав-членів НАТО, розвинути власні системи дистанційної освіти, відшліфувати професійні навички науково-педагогічним працівникам, отримати експертно-дорадчу допомогу у розробленні та удосконаленні освітніх програм відповідно до принципів та стандартів НАТО.

У 2021 році за фінансування США, військовослужбовці ЗС України здобували міжнародну військову освіту та набували практичних навичок під час підготовки як в Україні, так і закордоном. Важливим досягненнями українсько-американського співробітництва стали: надання консультативно-дорадчої допомоги американськими радниками за різними функціональними напрямами; продовження професійної та мовної підготовки особового складу ЗС України у вищих військових навчальних закладах і центрах підготовки США у рамках Міжнародної програми військової освіти і підготовки (IMET). Значно посилено підготовку військовослужбовців і підрозділів ЗС України інструкторами британської тренувальної місії “Operation ORBITAL” та в рамках Багатонаціональної тренувальної місії з підготовки ВМС ЗС України, що діє в її складі. Забезпечено продовження підготовки військовослужбовців і підрозділів ЗС України інструкторами Литовської військової тренувальної місії (LMTM-U). Для опанування та впровадження стандартів НАТО литовські інструктори залучались до проведення курсів і семінарів для військовослужбовців ЗС України. Продовжувався активний процес впровадження на базі Регіонального центру кібернетичної безпеки (м. Каунас, Литовська Республіка) пілотного проєкту щодо створення групи для аналізу кіберзагроз. Проводилися заходи об’єднаної (спільної підготовки), у тому числі в рамках розгорнутих в Україні тренувальних місій та груп JMTG-U (США), UNIFIER (Канада), ORBITAL (Велика Британія) тощо.

• Навчальні програми й практичний досвід здобуття освіти українськими військовиками за кордоном.

На 2022 рік на території України планувалось проведення десяти багатонаціональних навчань, у яких мали взяти участь кілька тисяч військових країн-членів НАТО. Зі зрозумілих причин вони не відбулись.

Також було заплановано, що Збройні сили України у 2022 році візьмуть участь у 16 військових навчаннях на території інших держав – Німеччини, Польщі, Туреччини, Литви, США, Великої Британії тощо. В них загалом мало взяти участь до 2190 українських військових.

Проте, широкомасштабне вторгнення російської армії істотно скорегувало ці плани, а навчання українських військових перейшло з розряду планової підготовки до більш спеціальних програм, що були необхідні Збройним Силам України в цей конкретний момент, де стояло питання зосередження всіх сил і засобів для організації оборони та відбиття наступу ворожих сил. Відповідно, найбільш потрібними стали програми, які дозволяли в найкоротші строки ознайомитись і набути навички застосування іноземних зразків озброєння та техніки, їх обслуговування й експлуатації в наших умовах.

В перші ж дні російського наступу особливо важливими для нас були навички використання протитанкових засобів іноземного виробництва, таких як Javelin, NLAW (надійшли в середині січня з Великої Британії), Matador (Україна закупила в березні в Німеччині) тощо, а також переносних зенітно-ракетних комплексів, типу Stinger (надійшли в кінці січня з Литви) або Starstreak (надійшли в середині березня з Великої Британії). Для освоєння яких були помічними рекомендації іноземних інструкторів.

Перший же місяць ведення бойових дій виснажив українські запаси та підштовхнув до очевидного висновку, що неможливість забезпечити Україну в достатній кількості зразками озброєння і техніки (а також боєприпасів до них), які використовувались раніше, змушувала до переходу на стандарти НАТО не на словах, а на ділі. Краще за все це розумів Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний: “Формування переліку потреб, система логістики, підготовка особового складу та використання наданих зразків зброї знаходяться під постійним суворим контролем. Щиро вдячний нашим партнерам за допомогу, завдяки якій ми продовжуємо захищати Україну та весь цивілізований світ, свободу і демократію. Ми обговорили з моїм американським колегою перспективну модель ЗС України. Вочевидь, ми змушені відмовлятися від радянської зброї та техніки і переходити на натівські зразки. І чим раніше розпочнемо цей процес, тим швидше завершимо”, – наголосив Головнокомандувач ЗС України.

Результатом першого етапу співпраці України та союзників стало визначення т.з. платформ – тобто різних типів озброєння і військової техніки, які українські перемовники попросили постачати, розширили їх спектр і домовились про збільшення об’ємів постачання. 

Перші групи українських військових негайно відправились на навчання за кордон для знайомства з визначеними до отримання і в список очікуваних зразків іноземних озброєнь і техніки.

Наприклад, 27 березня міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомляв, що українські військовослужбовці вже пройшли підготовку і опанували новітню зброю (йшлося про ПЗРК Starstreak). “Одна з найбільших проблем полягає в тому, що чим більше ви удосконалюєтеся в системах озброєнь, тим більше навчання вам потрібно для їх використання“, – сказав британський міністр.

А 6 квітня 2022 року речник Пентагону Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що Сполучені Штати вже відправили в Україну понад 100 безпілотників-камікадзе Switchblade і навчають українських захисників, як працювати з ними. “Це не ті системи, які українці зазвичай використовують, тому потрібне навчання. Можна навчитися застосовувати їх за два дні або близько того. Українські військові, які проходять тренінги повернуться додому та навчатимуть інших”, – сказав Кірбі.

Державний департамент США повідомив 13 квітня, що окрім вироблених у США систем протиповітряної оборони малої дальності, які українці використовують з великим успіхом, Сполучені Штати також визначили та допомагають українцям придбати додаткові системи більшої дальності, на яких уже навчаються українські сили. 

Засідання Консультативної групи щодо оборони України, що відбулось 26 квітня у Німеччині (т.з. “Рамштайн-1”), завершилось рішенням представників понад 40-ка країн об’єднати зусилля, щоб військова допомога Україні не носила фрагментарного характеру, а інституалізувалася у систему здатну діяти у напрямку досягнення перемоги над рф. На зустрічі коаліція розглянула три блоки питань, які стосувалися короткострокових оперативних рішень щодо допомоги Україні у відсічі російській агресії, а також довгострокового бачення – як посилити оборону України з огляду на стратегічні виклики. За результатами засідання коаліції прийняті рішення, третім блоком яких стало: проводити навчання українських військових на західних зразках озброєння. Навчальні програми масштабовані і поширені навіть на ті зразки ОВТ, щодо надання яких Україні тоді ще не було політичних рішень. Коли рішення ухвалюватимуться, українські військові будуть вже підготовлені.

Це стало істотним проривом у багатосторонніх переговорах про постачання іноземних техніки і озброєння в Україну, а також навчання українських військових.

В кінці квітня вже стало відомо про надходження до України гаубиць M777. А на початку травня власний кореспондент “Голосу Америки” у Пентагоні повідомляв: “Майже 370 українських солдатів вже пройшли навчання з артилерійськими системами гаубиць M777 за межами України, які проводять США та інші країни-союзники НАТО, а 29 українських солдатів завершують курс технічного обслуговування гаубиць. Ще 17 (українських солдатів) продовжують тренування зараз [станом на початок травня]”.

“Ці зусилля ґрунтуються на початковій артилерійській підготовці, яку українці вже пройшли в інших місцях, а також включають підготовку з використання радіолокаційних систем та бронетехніки, про надання яких нещодавно було оголошено в межах пакетів допомоги у сфері безпеки”.

Міністр оборони України Олексій Резніков у своєму повідомленні від 21 червня писав також про надходження в країну перших Panzerhaubitze2000. Які стали тоді вже 6-м видом артилерії 155-мм калібру, який посилив нашу оборону, після: M777, FH70, M109, AHS Krab та Caesar.

Подібних систем було поставлено нам біля десятка за 2022 рік. Програми підготовки охоплювали різні країни і відбувались в різний час, іноді паралельно.

Пізніше було досягнуто домовленості про постачання 30-ти AS-90 – британської 155-мм броньованої самохідної артилерійської установки розробки компанії BAE Systems, навчання на яких українські військові вже також проходять.

В травні відбулись зміни і у якості переговорів з союзниками, адже ми змогли перейти на новий рівень – organic unit, коли платформи почали передаватись Україні у вигляді цілих підрозділів (артилерія, наприклад, вже не одиницями, а батареями).

В червні українські перемовники вибудували новий рівень підходів до озброєння України – mission oriented approach, тобто отримання комплексів озброєння юнітами під конкретні задачі. Якими тоді були: звільнення акваторії Чорного моря від російських кораблів (протикорабельні ракети, пускові установки, радари, дрони тощо), звільнення Харківщини та Херсонщини (реактивні системи залпового вогню MLRS і HIMARS, високоточні снаряди, антирадарні ракети тощо) інші.

Очевидно, що як тільки з’являлась інформація про можливості постачання певного виду озброєння, то це означало насправді, що українські військові вже опановують його десь на заході.

Підтвердження злагоджених і далекоглядних кроків знаходимо в офіційних повідомленнях Державного департаменту США: “В очікуванні можливого рішення президента Байдена Міністерство оборони попередньо розмістило системи HIMARS у Європі, щоб забезпечити їх швидку доставку українцям. І розробило план, щоб ми могли негайно розпочати навчання українських сил, одночасно гарантуючи, що вони навчаться безпечно та ефективно керувати системою, а також підтримувати систему”.

Британська влада за підтримки Нової Зеландії вже в червні провела навчання з управління сучасними реактивними системами залпового вогню M270 та 105-мм гаубиці L118 для більш ніж 450 українських солдатів у Солсбері. “Це підвищить їхню боєздатність, – сказав журналістам капітан Королівської артилерії Джеймс Оліфант, який брав участь у навчаннях із застосування РСЗВ, які розраховані на три тижні. – Оскільки це гусенична машина, а їхні ракетні колісні системи, це дасть їм більше маневровості, що сприятиме збереженню їхньої бойової сили”.

Протягом 2022 року іноземні партнери поставили в Україну (та провели відповідні навчання) чотири види систем MLRS (Multiple Launch Rocket System).

Речник Пентагону Джон Кірбі також повідомляв, що 15 українських бійців пройшли американські військові навчання на мобільних радарах протиповітряної оборони AN/MPQ-64 Sentinel, наданих ЗСУ Вашингтоном, а 60 українських військових пройшли навчання на БТР М1-13, 20 українських військових завершили навчання із користування безпілотною літальною системою США Phoenix Ghost. Це безпілотники, схожі на безпілотні системи Switchblade, але розроблені спеціально для України.

За 2022 рік нам було поставлено десятки типів бронемашин та близько двадцяти видів БПЛА (Безпілотних летальних апаратів). Таким чином можливо приблизно зрозуміти й об’єми наданої допомоги іноземних держав щодо навчання українських спеціалістів.

В серпні основний напрям підготовки та тренувань стосувався ремонту, обслуговування і виробництва нових типів ОВТ, а також плановій підготовці військ. Активно розвивався цілий спектр тренінгових програм, серед яких головною вважалась британська. Здійснювались і базова (умовно – піхотна) підготовка, і спеціальна (артилеристи, снайпери, сапери, ППО тощо). Принциповою відмінністю початку і кінця року було те, що відбулось масштабування від індивідуальної підготовки до тренувань у складі батальйонів і штабів бригад. Тобто комплексний підхід, який передбачав злагодження та підготовку  т.б.м. “під ключ”, з метою готовності до виконання бойових задач відразу.

Для здійснення ремонту ОВТ закордонного виробництва Державний концерн “Укроборонпром” створив Міжнародний інженерний центр (МІЦь). З метою своєчасного та якісного обслуговування іноземного озброєння, що працює на перемогу України у війні з рф. Фахівці МІЦу почали навчання та сертифікацію задля роботи із закордонною військовою технікою. Принцип: кожна одиниця озброєння, яку Україна отримала від міжнародних партнерів, має воювати, а у випадку виведення її з ладу – бути негайно відремонтована.

Простежити еволюцію підходів до співпраці у сфері навчання можна на прикладі постачання засобів ППО/ПРО, які стартували зі згаданих вище мобільних ПЗРК (американський Stinger або британський Starstreak), що надавались штучно, не потребували тривалих тренувань, фактично обмежувались коротким іноземним інструктажем на перших етапах, а далі вже роботою українських інструкторів, і до планів розбудови цілої системи української ППО/ПРО, яка потребувала зовсім нового рівня підготовки українців. Фундаментом побудови нової системи стали такі флагмани світових ЗРК як зенітно-ракетні комплекси IRIS-T, Aspide та NASAMS, а також зенітні самохідні установки FlakPz Gepard.

“Питання інтеграції в систему ППО країни – вкрай важливе, тому що NASAMS позиціонують саме як сетецентричний (об’єднаний в мережу) засіб для максимальної можливої інтеграції з іншими засобами, так він буде найбільш ефективним. Але якщо з комплексами IRIS-T SLM, які обіцяє Німеччина, вони можуть інтегруватися через тактичну мережу обміну даними за стандартами НАТО, то інтеграція з українськими ЗРК радянської розробки, напевно, вимагатиме додаткових технічних рішень”. Інтегрування іноземних зенітних комплексів в українську систему ППО – важливе завдання, оскільки протиповітряна оборона ефективна саме як система, в якій всі компоненти пов’язані між собою у єдину мережу.

Складність розбудови подібної системи вплинула і на строки підготовки українських спеціалістів, які розтягнулись на місяці від попередніх заяв політиків. Зокрема, від відповідної заяви канцлера Олафа Шольца до перших постачань в Україну комплексів IRIS-T минуло п’ять місяців. Ще 29 вересня 2022 року Міністр Оборони України повідомляв, що системи не поставлені, а українські військові досі проходять на них навчання.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі та міністр оборони Ллойд Остін провели пресконференцію у Брюсселі, де 12 жовтня зустрілись союзники у форматі “Рамштайн-6”, і оголосили після її закінчення, що в Україні створюватиметься нова система протиповітряної оборони.

Марк Міллі сказав, що ППО, яка буде побудована в Україні зусиллями західних країн, буде ешелонованою і допоможе обороняти з повітря важливі об’єкти. “Завдання буде полягати в тому, щоб зібрати їх разом, розгорнути, навчити, тому що кожна з цих систем відрізняється, переконатися, що вони можуть бути з’єднані з командними системами та системами зв’язку, переконатися, що радари можуть обмінюватися даними один з одним, щоб вони могли виявляти цілі на зустрічних курсах. Тож це досить складно з технічної точки зору. Це можна досягти, і це те, чого ми прагнемо”.

Важливий елемент для побудови сучасної системи протиповітряної і протиракетної оборони України – це необхідність отримання далекобійних зенітно-ракетних комплексів. Україна зверталась до президента Франції Еммануеля Макрона і голови уряду Італії Маріо Драгі з проханням надати зенітно-ракетні комплекси SAMP-T, а до президента США Джо Байдена надати зенітно-ракетну систему HAWK та комплекси PATRIOT.

Командувач Повітряних сил Микола Олещук заявив, що “негайно прийняв рішення про відрядження необхідної кількості підрозділів зенітних ракетних військ на навчання” після того, як стало відомо про намір Франції та Італії надати систему SAMP/T-Mamba для захисту України.

Ще раніше до Іспанії прибули 225 українців для військової підготовки з освоєння ЗРК HAWK. Раніше в цьому ж центрі підготовки тренувалась інша група українських військовиків, у складі офіцера, сержанта і 63 солдатів у супроводі трьох перекладачів та чотирьох офіцерів зв’язку. А до того на авіабазі Сарагоса проходили навчання з роботи із ЗРК Aspide ще 19 українських військовослужбовців. Програма військового вишколу Іспанії розрахована на проведення ротації близько 400 українських військових кожні два місяці.

На початку лютого 2023 року аташе з питань оборони України у США Борис Кременецький розповів, що українці на військовій базі Fort Sill у штаті Оклахома опановують сучасні ракетні комплекси Patriot за прискореною програмою: «Йдеться про тижні, точної відповіді я не можу надати… Місяць майже вже пройшов, з того часу як вони пробули. Зазвичай, якщо починати вчити з нуля, термін навчання може забрати від кількох місяців до року», – сказав аташе.

Наступним і можливо ключовим етапом підготовки українських військових, з огляду на неминучий контрнаступ, який єдиний здатен повернути наші території, є озвучені вже ініціативи щодо надання Україні танків в складі підготовлених, навчених і злагоджених взводів-рот-батальйонів. З урахуванням побудованої під них логістики, обслуговування, ремонту, виробництва і постачання боєприпасів.

У Міністерстві оборони Великої Британії розповіли, що наприкінці січня екіпажі прибули до країни, а вже цього тижня вони швидко освоїли керування танком Challenger 2.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що українські танкісти розпочали тренування із танками Leopard 2 у Польщі.

Тобто і ця програма знаходиться на стадії реалізації.

Якщо говорити загалом про сучасні Збройні Сили України в розрізі проаналізованих програм підготовки, то майже єдиною не висвітленою залишилась авіація. Де для нас важливе значення мають сучасні винищувачі іноземного виробництва.

Але і тут за повідомленням речника Командування Повітряних Сил ЗСУ полковника Юрія Ігната все йде за планом. Оскільки армія – це система, і горизонт планування тут завжди має бути максимальним. Він розповів, що авіаційна тема ніколи не сходила з порядку денного. Питання постачання літаків постійно порушує вище військове керівництво України, керівництво Міністерства оборони. “Наші військові льотчики їздили у Сполучені Штати, виділялись кошти на навчання наших пілотів… Вже фактично визначено тип літака, який, імовірно, буде наданий Україні, і відповідні терміни підготовки (особового складу). Йдеться не лише про підготовку льотного складу, але й про підготовку авіаційних інженерів”.

Нагадаю, що ще в червні в американському Конгресі зареєстрували законопроєкт, який надавав можливість українським льотчикам розпочати навчання на винищувачах F-15 та F-16. Про це у Twitter повідомляв член Палати представників від штату Іллінойс, ветеран ВПС США Адам Кінзінгер.

Нижня палата американського парламенту, Палата представників, проголосувала про збільшення військового бюджету США на додаткові 37 млрд до 840 млрд доларів, де однією з найцікавіших для нас деталей є виділення 100 млн доларів на підготовку українських військових льотчиків.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак оголосив про плани розширити навчання Збройних Сил України на морі та в повітрі, включно з підготовкою пілотів винищувачів і морською піхотою, як частину довгострокових інвестицій в українську армію. Для базової льотної підготовки пілотів на швидкісних реактивних літаках Велика Британія використовує Beechcraft Texan T1, а для поглибленого курсу підготовки BAE Hawk T2.

Крім того, з метою розвитку військових спроможностей Збройних Сил України, 15.11.2022, Радою Європейського Союзу було прийнято рішення щодо розгортання нової тренувальної Місії ЄС з військової допомоги Україні (EU CSDP Military Assistance Mission for Ukraine, далі – EUMAM). Вони діятимуть на територіях держав-членів ЄС, її оперативний штаб, який координуватиме діяльність Місії на стратегічному рівні, розташовується у Європейській службі зовнішньої діяльності у Брюсселі. Мандат EUMAM розрахований на два роки з передбаченим обсягом фінансування 106 700 000 євро. У рамках Місії попередньо було сплановано здійснити підготовку до 15 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України. Цей підхід адаптований до нових і довгострокових потреб у підготовці.

Стратегічною ціллю EUMAM є сприяння посиленню військових спроможностей Збройних Сил України для відновлення та ефективного проведення операцій, захисту суверенітету та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, а також цивільного населення України. EUMAM координуватиме свою діяльність із двосторонньою діяльністю держав-членів ЄС на підтримку України, а також з іншими міжнародними партнерами, зокрема США, Великою Британією, Канадою, Міжнародним координаційним донорським центром та Центром управління “Україна” Командування збройних сил США в Європі. Готовність приєднатися до EUMAM висловлюють США, Канада, Велика Британія, Австралія, Албанія, Нова Зеландія та Північна Македонія.

Проте, вже в лютому 2023 року було повідомлено, що програма буде розширена вдвічі. “Місія військової допомоги ЄС навчить додатково 15 000 українських солдатів, у результаті чого загальна кількість навченого персоналу EUMAM досягне 30 000 осіб”, – написав 2 лютого 2023 року Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель у твітері.

До навчання українських військовиків в умовах повномасштабної війни проти рф вже приєдналися майже всі держави Євросоюзу, НАТО і навіть ті країни, які поки що не входять до блоку, такі як Фінляндія та Швеція. Естонія передає програми навчання з розмінування, снайперської підготовки, медичної допомоги. Бельгія навчає українців керуванню підводними дронами. Канада, Нова Зеландія і Нідерланди направили в Британію інструкторів, які на полігонах передають свій досвід. США вже навчили понад 3100 українських військовослужбовців, як використовувати та обслуговувати певну зброю та інше обладнання, включаючи гаубиці, бронетехніку та артилерійську ракетну систему високої мобільності, відому як HIMARS. У Франції, Німеччині відбуваються навчання на артилерійських системах місцевої розробки. В Німеччині також розпочалася нова розширена бойова підготовка українських сил з метою повернути батальйон із близько 500 військовослужбовців на поле бою до кінця лютого (і з подальшою подібною регулярністю підготовки нових батальйонів). Є спеціальні програми для сил ССО тощо. У Польщі посилили підготовку українських військових та готові навчати два батальйони Збройних Сил України щомісяця. Йдеться про групову спеціальну підготовку, зокрема навчання саперів, медичні курси та базові тренування для військових. Разом з комплексними програмами підготовки в Іспанії та Німеччини, що мають схожі можливості темпів й регулярності колективної підготовки українців, а також з подібними у США, Словаччині і Чехії, можна говорити про те, що колективна підготовка у складі штабів бригад, механізованих батальйонів, аеромобільних батальйонів, артилерійських дивізіонів, ротних тактичних груп і т.і. стали головним пріоритетом допомоги союзників в цьому напрямку.

Але найбільш масовою залишається програма Великої Британії, яка передбачала базову підготовку 30 тис. українських рекрутів в три етапи навчання: 10 000 — 10 000 — 10 000 військових. Це була пропозиція Прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який запропонував розпочати масштабну навчальну операцію для українських сил, з потенціалом підготовки до 10 тисяч солдатів кожні 120 днів. В жовтні завершили навчання перша з цих груп.

“Британці вчать українських військових усім азам на полігоні, включаючи тактичну медицину. Крім того, українські захисники будуть повертатися не тільки підготовленими, а й вдягнутими та з системами захисту: йдеться про шоломи, бронежилети, аптечки — все крім стрілецької зброї. Тобто це не просто навчання, а ще й підтримка” – заявив Міністр оборони України Олексій Резніков.

Ця нова операція отримала назву “INTERFLEX”. Варто також нагадати, що у попередній навчально-тренувальній програмі “ORBITAL” Велика Британія підготувала понад 22000 українських військовослужбовців з 2015 року до повномасштабного рф вторгнення в Україну.

Крім того, за словами заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадного генерала Олексія Громова: “За рік підготовлено ще майже 10 тис. у 17 країнах. Зараз триває підготовка фахівців для використання іноземних зразків озброєння та військової техніки, які надходять в рамках технічної допомоги”.

Таким чином, можемо констатувати, що надання допомоги нашими союзниками відбувається системно, планово, ґрунтуючись на спільно вироблених принципах і платформах, орієнтуючись на всі можливі сценарії розвитку подій, але з прицілом на можливість довгострокової агресії російської федерації, а також з розумінням того, що вона припиниться лише тоді, коли Збройні Сили України будуть мати достатньо сил і засобів, навченості для їх застосування, щоб зробити подальшу ескалацію військового конфлікту не вигідною для нашого ворога.

Комплексна підготовка, у поєднанні з набором нової зброї, артилерії, танків та іншого озброєння і військової техніки, що прямують до України від країн-партнерів — будуть ключовими для допомоги силам оборони України повернути території та відновити суверенітет.

Ігор ПОЛУЕКТОВ,

для «Української лінії»