КИТАЙСЬКО-АФРИКАНСЬКОГО ВОЯЖУ
Багато, хто з нас чув веселу пісеньку капітана Врунгеля «Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт» з одного із найкращих українських мультфільмів. І все ж таки нагадаю слова першого куплету, оскільки він містить неабиякий сенс для міжнародної політики.
В море синем, как в аптеке, всё имеет суть и вес.
Кораблю, как человеку, имя нужно позарез.
Имя вы не зря даёте, я скажу вам наперёд,
Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт.
Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт.
А тепер змінимо слова «синє море» на слово «дипломатія» і зразу все стає на свої місця з огляду на першу поїздку закордон нового Міністра закордонних справ Китаю Цінь Гана.
З 9 по 16 січня глава китайської дипломатії відвідав Африку. У рамках турне були: Ефіопія, Габон, Ангола, Бенін і Єгипет.
За словами речника МЗС Китаю, (дуже протокольними і формальними, бо робота в нього така), поїздка пана Ціня до Африки демонструє «велике значення, яке Китай надає розвитку своїх відносин з Африкою».
Наразі китайсько-африканські відносини «інтенсивно розвиваються та вступають у нову еру побудови спільноти високого рівня зі спільним майбутнім».
Під час свого туру китайський міністр провів переговори з лідерами та міністрами закордонних справ п’яти країн з двосторонніх відносин, а також з міжнародних і регіональних питань, що становлять спільний інтерес (після цих слів сон в залі).
Китай продовжуватиме працювати над зміцненням співпраці з Африкою для реалізації результатів 8-ї Міністерської конференції Форуму китайсько-африканського співробітництва (FOCAC), щоб дати новий імпульс розвитку китайсько-африканського всеосяжного стратегічного партнерства.
Під час візиту до Єгипту пан Цінь також зустрівся з генеральним секретарем Ліги арабських держав. Відзначено, що перший китайсько-арабський саміт, який нещодавно відбувся в Саудівській Аравії, започаткував нову еру всебічного розвитку китайсько-арабських відносин.
Китай готовий працювати з арабськими країнами, щоб побудувати «китайсько-арабську спільноту долі». орієнтовану на «нову еру» (вітіювато, як китайські ієрогліфи).
Далі бере слово міністр і стає цікавіше.
12 січня на спільній прес-конференції з головою Комісії Африканського союзу /АС/ Мусою Факі Махаматом він відкинув звинувачення в тому, що Китай створює так звану “боргову пастку” в Африці.
За його словами, африканські країни останніми роками активно працювали над сприянням соціально-економічному розвитку, але нестача коштів стала основною перешкодою на шляху до процвітання та відродження Африки. Пошук балансу між фінансуванням розвитку та зростанням боргу – це проблема, яку доводиться вирішувати всім країнам у процесі розвитку (таким чином, винні всі).
Зазначивши, що Пекін незмінно прагне допомогти Африці полегшити борговий тягар, Цінь Ган заявив, що Китай є активним учасником ініціативи “Групи двадцяти” /G20/ щодо припинення обслуговування боргу. Міністр наголосив, що КНР підписала угоди або досягла консенсусу щодо полегшення заборгованості з 19 африканськими країнами, а також лідирує за обсягом припинення обслуговування боргу серед членів “Групи двадцяти”.
Китай бере активну участь в індивідуальному врегулюванні боргу Чаду, Ефіопії та Замбії в Єдиних рамках G20, додав він.
Свого часу, глава КНР Сі Цзіньпін заявив на церемонії відкриття восьмої міністерської конференції Форуму китайсько-африканської співпраці в листопаді 2021 року, що Китай готовий виділити африканським країнам 10 млрд доларів США зі своєї частки в новому випуску спеціальних прав запозичення МВФ.
За даними Світового банку, багатосторонні фінансові інститути та комерційні кредитори володіють майже трьома чвертями загального зовнішнього боргу Африки, вони можуть і повинні вжити більш рішучих дій для полегшення тягаря африканських країн.
Глава МЗС заявив: “Китай закликає всі зацікавлені сторони зробити внесок у полегшення боргового тягаря Африки відповідно до принципу спільних дій та справедливого розподілу тягаря”.
Фінансове співробітництво Китаю з Африкою здебільшого ведеться в таких галузях, як будівництво інфраструктури та виробничі потужності, і спрямоване на розширення потенціалу незалежного та сталого розвитку континенту.
Китайський посадовець підкреслив, що так зване поняття “боргової пастки” – це наративна пастка, що нав’язується Китаю та Африці. Тільки африканці можуть сказати, чи сприяють спільні китайсько-африканські проекти розвитку континенту та підвищенню рівня життя.
За словами Цінь Гана, Китай продовжить поважати волю африканців і приносити їм відчутну користь за допомогою китайсько-африканської співпраці, заснованої на реальній ситуації в Африці, щоб досягти якіснішого загального розвитку (якщо б це було сказано на черговому з’їзді комуністичної партії Китаю, в залі мали б пролунати оплески).
Лоція китайсько-африканських відносин
Китай має давні відносини з Африкою. Китай підтримував країни під час їх визвольної боротьби в 1960-х і 1970-х роках і допоміг розбудувати вкрай необхідну регіональну інфраструктуру та покращити технічний потенціал. Однак протягом останніх 50 років сприйняття Китаю в Африці дедалі більше поляризувалося: з одного боку Китай став інвестором і партнером, а з іншого – неоколоніальною державою.
Реальність така, що Китай потребує Африки так само, як Африка потребує Китаю, особливо в той час, як Китай намагається збільшити свою м’яку силу в усьому світі.
Уповільнення економіки Китаю, падіння виробництва з доданою вартістю, надлишок промислових потужностей, зростання вартості робочої сили та швидке старіння населення є одними з ключових причин збільшення інвестицій Китаю в Африку за останні два десятиліття.
Китай також залежить від підтримки африканських країн на міжнародній політичній арені, особливо тому, що він стикається з ворожим зовнішнім середовищем. Про це свідчить підтримка багатьма африканськими країнами політики Китаю в Раді з прав людини ООН.
Крім того, Китай і США скочуються до нового типу холодної війни, напруга між Китаєм та Індією загострюється, і Китай стикається зі зростаючим міжнародним тиском через закон про безпеку, який він нав’язав Гонконгу. Вбачається, що Китай потребуватиме більшої політичної підтримки з боку африканських країн.
Китай використовує багатосторонню стратегію залучення як засіб пом’якшення ризиків, оскільки не всі його дії оцінюються позитивно. Швидке економічне зростання та скорочення бідності за останні чотири десятиліття надає африканським країнам модель розвитку для наслідування.
Однак ця стратегія сама по собі не завжди є успішною. Наприклад, опитування Afrobarometer показало, що модель розвитку Китаю в багатьох країнах сприймається як така, що має менший вплив, ніж США чи Франція.
Західні ЗМІ в цілому зображують негативну картину діяльності Китаю в Африці. Йдеться про Китай як неоколоніальну державу, яка кидає виклик демократії та експлуатує ресурси в Африці.
Китайський посадовець на це наводить свої аргументи.
З початку нового століття Китай побудував в Африці понад 6000 км залізниць, 6000 км автомобільних доріг, близько 20 портів і понад 80 великих енергетичних об’єктів. Китайська сторона надала допомогу у будівництві більш ніж 130 лікарень та клінік, 170 шкіл, 45 стадіонів та спортивних залів, а також у освоєнні понад 500 сільськогосподарських проектів в Африці.
Куди веде курс «Один пояс, один шлях»?
За останні два десятиліття Китай набув значного глобального фінансового впливу з найбільшою сумою резервів у розмірі 3,1 трлн доларів. Його ініціатива «Один пояс, один шлях» (OПОШ) вартує близько 1,3 трлн доларів до 2027 року. Створення Нового банку розвитку має на меті, крім іншого, часткове фінансування його політики «виходу».
Китай також змінив свою взаємодію з Африкою з допомоги розвитку на фінансування розвитку через власні внутрішні установи (а саме Китайський банк розвитку, Китайський експортно-імпортний банк і Китайсько-африканський фонд промислового співробітництва). Китайсько-африканський фонд розвитку, наприклад, інвестував понад 4,6 мільярда доларів США в 92 проекти в 36 країнах Африки.
Можна навести приклад Марокко в рамках цієї ініціативи для розуміння за якою схемою діє Пекін.
Баталія за Марокко
У листопаді 2017 р. міністр закордонних справ Марокко Н.Бурита під час візиту до Пекіну підписав Меморандум про взаєморозуміння і формалізацію приєднання Рабату до ОПОШ.
У березні 2018 р. Китай і Марокко підписали меморандум щодо створення спільної Ради ділових кіл «Шовкового шляху»
Меморандум був підписаний Марокканською асоціацією роботодавців (CGEM) і Китайською радою просування міжнародної торгівлі (CCPIT) в економічній столиці Марокко місті Касабланка.
У 2019 р. Марокко та Китай підписали Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю в контексті OПОШ. Меморандум містить три основні елементи:
• Взаємна підтримка в питаннях суверенітету та територіальної цілісності.
• Двостороння та багатостороння співпраця в галузі торгівлі, інвестицій, освіти, туризму, логістичної інфраструктури, безпеки, оборонної і регіональної економічної інтеграції.
• Співпраця на високому рівні для захисту спільних інтересів.
У 2017 р. в Марокко (регіон Танжер-Тетуан-Ель-Хосейма) за участю компаній з Китаю (Haite Group) розпочато будівництво нового високотехнологічного індустріального міста “Cité Mohammed VI Tangier Tech”. Вартість будівництва складає близько 1 млрд дол. США і має завершитися через 10 років. Планується, що в ньому буде створено 100.000 робочих місць. На території міста розмістяться 200 китайських компаній, що діють в таких галузях, як автомобільне виробництво, авіаційна промисловість, електроніка, текстильна промисловість, виробництво верстатів та інш.
Договір про будівництво було підписано між Корпорацією розвитку технологій Танжер та китайською комунікаційною будівельною компанією International and China Road Corporation.
В останні роки Марокко стало центром уваги багатьох китайських компаній, які мають намір відкрити свої відділення на території країни і розширити свою діяльність в Королівстві.
На сьогоднішній день близько 30 китайських компаній ведуть бізнес в королівстві, головним чином в сфері інформаційних технологій і телекомунікацій. У цих компаніях працюють 1100 громадян Китаю і 3000 громадян Марокко.
Китайська кампанія BYD Auto Industry підписала з Королівством меморандум про взаєморозуміння щодо створення заводу електромобілів біля Танжера, на додаток до будівництво трьох інших заводів, один з електричних батарей, інший – автобусів і електричних вантажівок, останній – для виробництва електричок. В цілому кампанія має намір інвестувати 360 мільйонів доларів до Марокко.
Компанія Huawei створила свою регіональну штаб-квартиру в Марокко. Китайська Залізнична інженерна корпорація побудувала перший підвісний міст та деякі ділянки швидкісного потягу.
Китайські автомобільні компанії BAW, Sinotruck, Zhong Tong Bus, ZNA Group звернулися до марокканських партнерів, таких як Ріад Холдинг Моторс і Автозал для запуску виробництва, складання та дистрибуції продукції в країнах Північної Африки і інших регіонах.
У травні 2016 р. відбувся другий офіційний візит короля Мохаммеда VI в Китай.
В рамках візиту було підписано Спільну заяву КНР і Королівства Марокко про встановлення відносин стратегічного партнерства. Крім того, підписано меморандум про взаєморозуміння в питаннях створення економічної та індустріальної особливої зони і 15 угод в різних галузях.
Китай розраховує на Рабат у питанні суворого дотримання принципу «один Китай» (маючи на увазі проблему Тайваню) і за підтримку ним ключових інтересів Пекіна.
Ініціатива ОПОШ, запропонована урядом Китаю, виводить Марокко на роль ключового актора в розширенні експансії Китаю на нові ринки Африки. На даний час китайсько-африканське співробітництво розширюється за масштабами та глибиною в економічній, комерційній, фінансовій, сільськогосподарській, виробничій та багатьох інших сферах.
Марокко зацікавлене розвивати дружні відносини з Китаєм, розширювати кооперацію в сфері будівництва інфраструктури і торгівлі, посилювати взаємодію в питаннях загального розвитку і вирішення проблем, пов’язаних з глобальною зміною клімату.
Китай має фінансові ресурси, технології, обладнання та досвід управління, а Марокко демонструє політичну стабільність і сприятливі умови для промислового співробітництва.
Марокко знаходиться на самій західній частині стародавнього Шовкового шляху, з’єднує Європу з Африкою, має вигідне географічне положення, досконалу комунікаційну інфраструктуру і індустріальні бази.
Китай вважає, що Марокко стане стратегічною опорою в будівництві ОПОШ. Наголошується, що китайські інвестиції в Марокко будуть збільшуватися.
При цьому, оскільки Марокко є ключовим гравцем в Африці та арабському світі, Китай за допомогою Марокко намагається закріпитися в Африці і вступає в конкурентну боротьбу зі США.
Марокко, як ринок, що розвивається забезпечує економічні можливості для китайських компаній. Водночас, Королівство, проголосивши стратегію політичної дипломатичної диверсифікації, позиціонує себе як привілейованого партнера ЄС та США. Країна має розвинену інфраструктуру, сприятливий бізнес-клімат і правову базу для інвесторів.
Китайські маяки в Африці
Розвиток навичок, навчання та стипендії
Китайський уряд витратив мільйони доларів і незліченні ресурси на професійне навчання, розвиток навичок і стипендії для африканців. Близько 10 000 африканських чиновників щороку проходять навчання в Китаї в китайських університетах, державних бюро та компаніях.
Крім того, Китай планує запропонувати 12 000 стипендій африканським студентам на навчальний рік, більше, ніж усі західні країни разом узяті. Вони переросли в систематичну кампанію з популяризації досягнень розвитку Китаю та відповідної моделі та створення можливостей для двосторонньої співпраці.
Завдяки часто організованим та складним навчальним заходам, а також надаючи стипендії та можливості обміну для африканських політиків, журналістів, інтелектуалів, бізнес-еліти та військових аташе, Китай продовжує намагатися завоювати серця та уми африканців і перетворити їх на політичний і соціальний капітал.
Політичні зобов’язання високого рівня щодо дружби та солідарності
Багато африканських лідерів вважають свої відносини з Китаєм вирішальними. Наприклад, у 2018 році на Форумі китайсько-африканського співробітництва в Пекіні було вдвічі більше президентів африканських країн, ніж на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Політична взаємодія на найвищому рівні китайського уряду продовжується. Наприклад, 17 червня 2020 року президент Китаю Сі Цзіньпін і багато африканських президентів відвідали надзвичайний Китайсько-Африканський саміт з питань солідарності проти Covid-19, де Сі закликав докладати більше зусиль для мобілізації необхідних ресурсів і триматися разом. Він також пообіцяв списати частину кредитів Африці.
Незважаючи на те, що безвідсоткові позики складають лише частину боргу, який Африка винна Китаю, такі політичні зобов’язання на високому рівні показують, що Китай готовий продовжувати підтримувати Африку навіть у боротьбі з коронавірусом.
Реформування фінансування розвитку в Африці
Кошти Китаю продовжують заповнювати прогалину у потребах у фінансуванні інфраструктури Африки та забезпечують вкрай необхідну альтернативу традиційному розвитку та варіантам комерційного фінансування.
Рифи
Репутація Китаю в Африці в цілому залишається позитивною. Хоча час від часу виникають проблеми, які впливають на неї негативно.
За оцінкою США, Китай використовує хабарі, непрозорі угоди та стратегічне використання боргу, щоб утримувати держави Африки в полоні вимог Пекіна. Інвестиційні підприємства пронизані корупцією і не відповідають екологічним або етичним стандартам, як програми розвитку США.
Китайська ініціатива ОПОШ характеризується, як план розвитку низки торгових шляхів, що ведуть до Китаю з кінцевою метою просування китайського глобального домінування.
У той час як Китай зазвичай розглядається як хороший союзник, який просуває програму розвитку Африки, китайські працівники сприймаються більш негативно. Китайців звинувачують у дискримінації африканців на підприємствах, що належать китайцям, наприклад у готелях і ресторанах.
Пандемія коронавірусу продемонструвала крихкість суспільного договору і виявила відсутність розуміння та недовіру між простими китайцями та африканцями.
Переговорна сила африканських лідерів зростає. Вони намагаються знайти більш африканські рішення африканських проблем. Африканські країни прагнуть відігравати більшу роль у багатосторонніх зусиллях та не бути пішаками у суперечках між Китаєм і США.
Чи вдасться «китайському кораблю» обійти ці рифи, покаже час. А поки що глава китайського МЗС переконаний, що відчутні досягнення відіграли важливу роль у сприянні економічному і соціальному розвитку та покращенню умов життя людей в Африці, продемонструвавши силу китайсько-африканських відносин і дружби та здобувши високу оцінку з боку африканських держав та їх народів.
Володимир ВОЛОШЕНЮК, для «Української лінії»