СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ РАКЕТНИМ ОЗБРОЄННЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
За майже вісім місяців широкомасштабної війни РФ випустила тисячі ракет по Україні – як крилатих, так і балістичних. Як по військових, так і по цивільних об’єктах, вбиваючи людей. Якими ракетами стріляють по Україні і чи можна назвати їх точними? Це питання, якими найчастіше задається наше суспільство, та чи може воно розраховувати на те, що ракетна загроза незабаром зникне? Експерти Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Великобританії опублікували доповідь “Операція Z: передсмертні муки імперської ілюзії”, в якому вони задавались тими ж питаннями та намагались проаналізували, в тому числі використання Російською Федерацією (РФ) ракет. Як можна зрозуміти з доповіді – кількість випущених по Україні ракет достеменно визначити важко.
У травні журнал «Newsweek» опублікував дані про майже 2300 пусків, пославшись на американську розвідку та уточнивши, що до цілі долітає лише 40%. Президент України Володимир Зеленський в серпні заявляв про майже 3,5 тисячі випущених по Україні ракет. Станом на жовтень цей показник вже перевищує 4000, а з цієї кількості перехоплено більше двох з половиною сотень крилатих ракет. Начальник Київської міської військової адміністрації генерал-майор Микола Жирнов в середині жовтня заявляв, що ППО України в лютому – квітні спроможна була перехоплювати лише до 10 % ворожих ракет, в липні – серпні цей показник вже сягав позначки в 40 %, а станом на другу половину жовтня, показник перехоплення сягає в середньому від 50 до 70% ворожих ракет.
За чисельними заявами представників військово-політичного керівництва України та на основі публікацій засобів масової інформації, складається враження, що на території Росії залишилося трохи більше чверті ракет із усього запасу який був на початок вторгнення в Україну в лютому. Проте це в деякій мірі маніпуляції цифрами. Саме на основі цих заяв і публікацій складається хибне враження щодо розрахункового залишку ракет. Адже акцент робиться саме на високоточних ракетах і витраті їх запасів, не беручи до уваги весь наявний ракетний потенціал, який в рази більший за високоточні ракети певних номенклатур (це Х-22, Х-32, Х-59, “Онікс” з “Бастіону” і X-35, які випускають з комплексу “Бал”, ракети з комплексу С-300 по наземним цілям,”Точка-У” і т.д.) Як приклад, можна навести цитату секретаря РНБО Олексія Данілова в ефірі Радіо НВ 13 жовтня: «Ми чітко розуміємо і наша розвідка працює відмінно, ми знаємо з математичною похибкою кількість ракет, що залишилися на території російської федерації. Я не маю права називати абсолютно всі цифри, які хотіли б від мене почути. Але якщо брати у відсотках, то зараз залишається 25-28% високоточних ракет від тієї загальної кількості, яка була в Росії на 24 лютого». Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал майор Кирило Буданов розповів «Українській правді» 24 жовтня, що: «…ракетні запаси Росії майже вичерпані. Залишилося близько 13% «Іскандерів», 43% «Калібрів» та близько 45% ракет «Х-101» та «Х-555». Просідати нижче 30% взагалі дуже небезпечно, тому що це вже недоторканий запас (НЗ). По «Іскандерах» Росія вже давно пройшла НЗ, але по «Калібрах» і по «Х-101», «Х-555» ще намагається якось утримуватись в межах норм». Він зазначив, що через брак ракет, їх невисоку ефективність та точність, Росія почала використовувати іранські дрони. Станом на 22 жовтня застосовано 330 Shahed, з них 222 було збито. Ці данні, певною мірою, корелюються з повідомленнями Укрінформу із посиланням на заяву Міністра Оборони України Олексія Резнікова у твіттері про те, що станом на 23 лютого у Росії було близько 900 балістичних ракет «Іскандер», близько 500 крилатих ракет морського базування «Калібр» та 444 крилаті ракети повітряного базування «Х-101» та «Х-555». Станом на 12 жовтня, у запасах Збройних Сил РФ залишалося 124 «Іскандера», 272 «Калібра» та 213 ракет «Х-101» і «Х-555». Загалом у РФ залишилось 609 високоточних ракет дальнього радіусу дії з 1844, які були у неї до початку широкомасштабного вторгнення у лютому. Олексій Резніков назвав таку масову витрату Російською Федерацією своїх запасів ракет: «демілітаризацією Росії». Проте, за даними нашої розвідки та розвідок іноземних партнерів (в тому числі за даними джерел «New York Times» у Пентагоні, американського військового аналітика Центру військово-морського аналізу США Майкла Кофмана та вашингтонського Інституту вивчення війни) ще на початку 2022 року в публічному просторі та у відкритих джерелах зазначались дещо інші данні. В цілому по «Іскандерах» і «Калібрах» цифри співпадають, проте по авіаційних крилатих ракетах «Х-101» і «Х-555» існують деякі розбіжності. Український військовий експерт, автор наукових видань присвячених ВПК України, директор та головний редактор інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express», на основі цих даних зазначає, що перед 24.02.2022 року у ворога було близько 400 ракет «Х-101» та до 800 ракет «Х-555», проти 444 крилатих ракет повітряного базування «Х-101» та «Х-555», заявлених Олексієм Резниковим. Приводів не довіряти даним керівника оборонного відомства немає, проте такі розбіжності можна пояснити. За даними польського журналіста Пьотра Бутовски, котрий спеціалізується на історії радянської та російської аерокосмічної індустрії, Росія переробила лише 40 старих ракет «Х-55» у сучасний «неядерний» варіант «Х-555», і усі ці крилаті ракети (КР) мала відстріляти ще під час бойових дій у Сирії. Тому станом на 24 лютого 2022 року ЗС РФ начебто взагалі не мали би мати в своєму розпорядженні КР цього типу. Але ж дані з наших відкритих джерел говорять зовсім протилежне – що у росіян «Х-555» були, і вони продовжують застосовувати такі ракети для ударів по Україні. Відповідно, з цього випливає, що РФ і надалі продовжує перероблювати «Х-55» у «Х-555», і тому кількість саме «Х-555» достеменно невідома і береться в діапазоні раніш відомої кількості «Х-55» які потенційно можуть бути переробленими, а саме – близько 800 одиниць.
В інформаційних повідомленнях і експертних оцінках запаси російських ракет почали “танути” ще в перші тижні війни. Проте ракетні обстріли не припиняються, що викликає здоровий скепсис щодо “спорожнілих складів”. Є кілька важливих моментів, які допоможуть зрозуміти що відбувається насправді. Дійсно, залишки окремих типів ракет вичерпуються через невеликі запаси в зоні бойових дій. Наприклад, найбільше обстрілів на початку війни здійснювали «Калібрами» з кораблів у Чорному морі. «Тепер їх використовують лише для особливо цінних цілей. Здійснювати масовані ракетні пуски вони зараз уже не можуть, адже першу партію швидко вистріляли – перезарядили. А потім треба чекати на підкріплення з інших флотів – залізницею чи іншими шляхами. І це не дуже масштабні поповнення» – зазначає Артем Артеменко, начальник штабу повітряних сил України у 2012 – 2017 роках. Якщо виходити з оцінок (наявні ракети + ще стільки само в запасах), то «Калібрів» у Чорному морі зараз має бути близько 112 одиниць. Виробництво нових ракет фактично заморожене через санкції та відсутність імпортних складових. Але ми бачимо приклад Північної Кореї, яка попри санкції розвиває свою ракетну програму. А це свідчить про те, що немає таких обмежень, які залізобетонно перекривають усі канали. Що стосується «Іскандерів», то їх кількість теж обмежена через інтенсивне використання в перші дні війни. На кінець 2019 року Росія переозброїла 11 армій, загалом у них було трохи більше ніж 500 ракет (і частину з них точно не залучено в Україні, щонайменше третину ракет треба залишити на інших напрямках). За повідомленнями в ЗМІ, щорічно російський ВПК постачає не більш ніж 100–200 ракет даного типу. “Витрачання ракет «Калібр» та «Іскандер» до їх критичного залишку призвело до збільшення застосування крилатих ракет повітряного базування та зняття зі зберігання й повернення до військ комплексів «Точка» – зазначає експерт Центру оборонних стратегій полковник Віктор Кевлюк. Оціночні залишки лише ракет «Точка-У» – від 1 тис. до 1,5 тис. Авіаційні ракети типу «Х-101» чи «Х-555» також дефіцитні, бо їх активно використовували в Сирії, а виробництво нових теж обмежене – до сотні в рік.
Однак, точно можна говорити про те, що запаси ракет у ЗС РФ зменшуються, і вона не може виробляти їх тими темпами що витрачає – повідомляє у своєму щоденному звіті британська розвідка. «У зв’язку з витратою значного боєзапасу ракет, військово-політичним керівництвом РФ прийнято рішення про переведення підприємств російського військово-промислового комплексу, що залучені до відповідного виробництва, на цілодобовий режим роботи» – зазначають в ГШ ЗСУ. З початку широкомасштабного вторгнення використовувались найбільш старі ракети – по датах виготовлення. І ці дати виготовлення можна простежити на уламках збитих ракет, та тих що внаслідок неполадок мали відмови нормальної роботи. Можна простежити із відкритих джерел, що внутрішнє наповнення таких ракет – більш ранні компоненти. Щонайменше, вони виглядають старими (навіть у тих ракет, які були вироблені останніми роками). «Схоже на те, що Росії доводиться використовувати застарілі чіпи і електроніку. Ми вже бачимо ефект санкцій, що тривають роками» – зазначає інженер аналітичного центру RAND у США Майкл Бонерт. Британський Королівський Інститут оборонних досліджень (RUSI) у серпні представив звіт про західну електроніку у російській ракетній зброї. Автори дослідження змогли вивчити 27 російських систем – там знайшли 450 елементів зі США, Японії, Тайваню, Німеччини та інших країн. У тому числі виявили комплектуючі подвійного призначення (тобто для військових цілей) для ракет «Калібр», «Х-101» і «9М727» з оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», хоча частина міжнародних санкцій проти Росії в силі ще з 2014 року. Отже, РФ і надалі продовжує виробляти нове ракетне озброєння різних типів (в тому числі і високоточне).
В ракетних ударах Російська Федерація вже почала застосовувати ракети випуску 2022 року. Це говорить, з одного боку, що накопичені запаси високоточної зброї противник вже суттєво витратив. Але, з іншого боку, це говорить також і про те, що РФ ще здатна виробляти ракетне озброєння, і в міру накопичення завдає нових ударів. Тобто припинення атак через повну витрату ракет не відбудеться. На жаль, ворог тривалий час готувався до війни, і саме тому забезпечив замкнутий цикл виробництва снарядів, мін та ракет. Що своєю чергою дозволяє ЗС РФ утримувати перевагу у засобах ураження усіх типів. Очевидно, зараз РФ докладає усіх зусиль щоб збільшити виробництво ракет, використовуючи компоненти, які виробляються в країнах, де нема санкцій проти Росії. І без сумнівів, знайти необхідні рішення противник зможе. Сучасні технології розповсюджені й у недемократичних країнах. Тому через деякий час противник зможе наростити виробництво ракет та посилити обстріли. Ракети та снаряди не закінчаться, треба це розуміти та припинити самих себе обманювати. Але, як зазначає Майкл Бонерт: «… що б Росія не відновила із часом – це, вірогідно, буде не тієї якості, яка є зараз».
Після майже 8 місяців широкомасштабної війни ніхто не береться підраховувати кількість ракет які залишилися у Російської Федерації. Можна лише орієнтовно надати оцінку розрахунковим залишкам високоточних ракет, проте можна хіба здогадуватись про наявність на озброєнні ЗС РФ і залишкам на складах та базах зберігання інших «невисокоточних» ракет (в тому числі і з запасів СРСР), де до розрахунку кількості закладалось їх використання у протистоянні з блоком НАТО на роки. Обнадіює лише те, що переважна кількість з них вже застарівша і досить неточна – хоча, в той же час, доволі чисельна. Необхідно зазначити, що у відкриті джерела вже просочується інформація про підготовку РФ до зняття зі зберігання старих ракетних комплексів «Ельбрус» та ракет «Р-17» до них, а також пошуки можливостей придбання балістичних ракет у Північної Кореї та Ірану. Це може свідчити про те, що саме з балістичними ракетами в росіян дійсно великі проблеми, а точніше з їх кількістю.
Підбиваючи підсумок можна дійти до висновку, що сучасних високоточних ракет типу «Іскандер», «Калібр» та «Х-555» і «Х-101» ворогу вистачить ще на роки ведення бойових дій в «економрежимі» (для ураження саме найкритичніших і найважливіших цілей), навіть не беручи до уваги решту номенклатур «невисокоточного» ракетного озброєння. А це означає, що Україні доведеться постійно інвестувати у створення протиракетної оборони всієї країни в найближчому майбутньому. Широко розрекламована в останні роки «високоточна і керована» зброя росіян (яка «не має аналогів») виявилася не лише відносно малочисельною від заявленого, але і залежною від імпортованих компонентів. Поповнення парку керованих крилатих і балістичних ракет напряму пов’язано з використанням комплектуючих, які рособоронпром наразі не може собі дозволити через впровадження санкцій та експортного контролю. Через це армія агресора почала використовувати «звичайні – невисокоточні» ракети радянських зразків, які здатні вражати лише фіксовані цілі. Більшість західних аналітиків вважає, що санкції та експортний контроль змусять Росію шукати альтернативу таким компонентам, як напівпровідники, транзистори та мікросхеми, які раніше закуповувалися у тепер вже “недружніх” країнах. Ці та інші комплектуючі, необхідні для систем наведення точних ракет, не виробляються ні в Росії, ні в Китаї. Між тим, як свідчать джерела у самій Росії, програми імпортозаміщення які були запроваджені після санкцій 2014 року – не досягли своїх цілей, у тому числі й через недофінансування та корупцію у ВПК. Слід нагадати, що за останні 10 років «Ростех», якому було перепідпорядковано більшість оборонних виробництв, закрив близько 70% відсотків підприємств. Втім, у деяких видах озброєнь росіянам вдається замінити західні елементи шляхом не найдосконаліших електронних компонентів китайського походження. Крім цього, Росія може використовувати приховані способи “сірих” схем для постачання комплектуючих для своєї військової техніки, які поповнюватимуть потреби ВПК через треті, четверті країни (як це було за радянських часів). Однак, зважаючи на масштабність західних санкцій та суворість експортного контролю, сьогодні зробити це буде набагато складніше. Але попри все, ракетна загроза залишається досить високою, адже не всі ракети можна перехопити, як і передбачити, в який з об’єктів густозаселених українських міст Росія влучить. А для цього окупантам висока точність ракет не дуже то і потрібна. Що і підтверджується Службою безпеки України, де заявляють, що з 20 російських ударів – 19 припадає саме на цивільні об’єкти.
Сергій ТАРАНЕЦЬ,
для «Української лінії»
