антиросійського консенсусу у ФРН
За результатами виборів бундестагу 2021 року рф отримала ідеологічно різноспрямоване лоббі у ФРН у вигляді право популістської європейсько-скептичної партії «Альтернатива для Німеччини» і «Лівої партії». Такий ідеологічний розкол обмежує потенціал російського впливу на німецьку політику.
Водночас аналіз німецьких соціальних мереж свідчить про наявність прошарку вихідців з срср, які ностальгують за минулим та існують у резонансі з російським інформаційним порядком денним. Така диспозиція обумовлювала обережність правлячої коаліції у формуванні політики щодо оціночних суджень російської агресії проти України. Наприклад, 22 січня 2022 р. до МЗС України була викликана посол ФРН в Україні А. Фельгузен. Українська сторона зажадала спростування заяви командувача ВМС ФРН К.-А. Шенбаха про те, що Крим ніколи не повернеться Україні.
1 лютого 2022 р. Німеччина заборонила трансляцію «RT DE», Росія заборонила трансляцію «Німецької хвилі». 14-15 лютого 2022 р. канцлер Олаф Шольц намагався посередничати, відвідавши Київ і Москву. РФ відмовилась від участі у роботі «Мюнхенської конференції з питань європейської безпеки». 21 лютого 2022 р. канцлер О. Шольц висловив жаль з приводу визнання путіним незалежності так званих «ДНР» і «ЛНР». У відповідь канцлер О. Шольц зупинив процес сертифікації газопроводу «Північний потік-2».
24 лютого 2022 р. за головування Німеччини відбулося засідання «великої сімки» щодо кризи безпеки навколо України. Канцлер ФРН О.Шольц назвав цей день чорним для Європи та України. Але навіть через місяць після початку війни, коли ще тривали бої на підступах до Києва Берлін ще не був готовий до розриву з рф та відмови від спроб будувати європейську безпеку разом з рф, а не будувати європейську безпеку від загроз з боку рф. 27 березня 2022 р. посол України в Берліні А. Мельник вимушений був відмовитися від запрошення президента Ф.-В. Штайнмайєра на концерт за участю російських артистів. Зрештою, 5 квітня 2022 р. ФРН вислала 40 російських дипломатів, звинувачених у проведені спеціальних операцій на німецькій землі.
10 квітня 2022 р. німецький оборонний концерн «Краус-Маффей-Вегман» оголосив про готовність продати Україні 100 самохідних гаубиць. Зрештою, 28 квітня 2022 р. німецький бундестаг (крім депутатів партії «Альтернатива для Німеччини» та «Лівої партії») проголосував за надання Україні важкої зброї. Колишній канцлер ФРН Г. Шредер закликав запустити другу чергу газопроводу «Північний потік», але канцлер ФРН О.Шольц виключив таку опцію.
21 вересня 2022 р. канцлер ФРН О. Шольц у відповідь на оголошення в рф військової мобілізації заявив, що «ми не приймемо мир, продиктований рф». У відповідь стався вибух на газопроводі «Північний потік». 25 жовтня 2022 р. Київ відвідав президент ФРН Ф.-В. Штайнмайєр. Німеччина декларувала продовження всебічної допомоги Україні у протидії російській агресії. Штайнмайєр заявив, що мир на російських умовах означатиме перспективу нової війни. Це є якісною зміною настроїв німецької політичної еліти. Соціологічні опитування свідчать, що це і настрої більшості німецького суспільства. Однак німецька контррозвідка не виключає диверсій проти німецької інфраструктури, що можуть бути організовані російськими агентами. Так само не виключені замахи на німецьких політиків, включно з їхньою організацією під чужим прапором. Не можна також виключати, що взимку 2023 року будуть спроби організації протестів передусім у східнонімецьких землях, які зазнали збитків від зриву проекту з постачання російського газу. Тому існують реальні ризики дестабілізації антиросійського консенсусу у ФРН.
Андрій МАРТИНОВ,
для «Української лінії»
