Дайджест ½.09.2022

Розвиток режиму санкцій Євросоюзу проти рф.

1 вересня 2022 р. «газпром» повністю на невизначений час зупинив транзит газу «Північним потоком», наполягаючи на повному скасуванні режиму санкцій. 13 вересня відбулась телефонна розмова канцлера О.Шольца і путіна. Німецька сторона закликала до повного і безумовного виведення російських окупаційних військ з території України та як на першому кроку до цього на відході з території Запорізької атомної станції. Але конструктивної розмови не вийшло.

12 вересня 2022 р. Євросоюз скасував спрощений режим отримання шенгенських віз для російських громадян. Відтепер розгляд заявки на візу може тривати 45 діб та заявник може отримати відмову без пояснень причин.

Кадрові зміни у Великій Британії.

5 вересня 2022 р. відбулися вибори нового лідера Консервативної партії. Конкурували між собою Р. Сунак і Л. Трас. 6 вересня 2022 р. відбулася офіційна відставка прем’єр-міністра Бориса Джонсона, його наступницею стала Ліз Трас.

8 вересня 2022 р. померла королева Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Єлизавета ІІ. Королем став 73-річний Чарльз (Карл ІІІ). Державні похорони Єлизавети ІІ заплановані на 19 вересня.

П’яте засідання координаційного комітету з військово-технічної допомоги Україні

8 вересня 2022 р. на базі «Рамштайн» відбулася чергова нарада понад сорока країн світу, які постачають зброю Україні. Погоджені технічні параметри та часові рамки ленд-лізу.

Динамічний коаліційний баланс у Швеції

11 вересня 2022 р. відбулися вибори парламенту Швеції. Провідними темами виборчої кампанії стали питання стимулювання розвитку економіки. Результати виборів підтвердили загальнонаціональну згоду щодо вступу Швеції в НАТО. До нової правлячої коаліції може увійти права популістська партія «Шведські демократи». Але соціал-демократи сподіваються створити нову урядову коаліцію з поміркованими політичними силами. Але навіть очікуване уповільнення формування нового коаліційного уряду не зможе зупинити вступ Швеції в НАТО.

Балканська політика Туреччини

7-8 вересня 2022 р. турецький президент Р. Ердоган відвідав Сербію і Хорватію. Візити відбулись на фоні чергового загострення грецько-турецьких відносин, що спонукало Анкару продемонструвати посилення свого впливу на Балканах загалом. Результати візиту підтвердили збільшення передусім економічної присутності Туреччини як у країні-члені ЄС Хорватії, так і у Сербії. Остання навіть декларувала готовність збільшити обсяги військово-технічної співпраці з Туреччиною.

Казахський транзит

1 вересня 2022 р. президент Казахстану К.-Ж. Токаєв ініціював амністію учасників заворушень у січні 2022 року та анонсував дострокові вибори на початку 2023 року. Також запропоновано перейменувати столицю країни з Нур-Султана на Астану. 14 вересня 2022 р. голова КНР Сі Цзінпін відвідав Нур-Султан. Це перший візит китайського лідера до Казахстану після січневих заворушень. Китай підтвердив значення Казахстану для посилення китайської присутності у країнах Центральної Азії. Для Казахстану Китай залишається вагомою альтернативою російському впливові та гарантія безпеки від російських зазіхань на Північний Казахстан.

Загострення вірменсько-азербайджанських відносин.

13 вересня 2022 р. відновились бойові дії на вірменсько-азербайджанському кордоні дотичному до Карабаху. Обстріляні були власне вірменські населені пункти, що дало підстави Вірменії звернулась по допомогу до ОДКБ. Однак розраховувати на це марно, адже рф намагається тримати «нейтралітет» та уникати прямої конфронтації із союзною Азербайджану Туреччиною, інші країни ОДКБ більше симпатизують Азербайджану. Тому не виключений вихід Вірменії з ОДКБ та більша орієнтація на Францію і США.

Критика Китаю з боку ООН.

2 вересня 2022 р. комісар ООН з проблем прав людини М. Бачелет опублікувала доповідь про систематичні порушення прав людини щодо уйгурів в Китаї. МЗС Китаю у відповідь звинуватив ООН в упередженій позиції та заперечив наведені у звіті факти.

Чилійський конституційний прецедент.

4 вересня 2022 р. більшість чилійців на референдумі щодо нової ліберальної конституції проголосували проти її прийняття. Явка на голосування була високою, адже участь у голосуванні є обов’язковою та неявка карається значним штрафом. Але власті Чилі так і не переконали більшість населення в доречності затвердження нової конституції країни, яка мала легалізувати радикальний лівий політичний поворот у країні. Референдум показав, що значна частина чилійського суспільства хоче підтримувати політичний баланс між лівими і правими політичними силами країни.