EN UK RU

ЖИТТЯ В МІНУС

Як війна «великої держави» плодить бідність серед її «маленьких громадян»

Росіяни біднішають. І це вже виявляється в їхній споживчій поведінці.

Опитування щодо споживчих настроїв та результати досліджень витрат росіян вказують, що фінансові можливості більш як половини громадян рф не дозволяють їм надалі зберігати попередні моделі активного споживання та накопичувати запаси. Режим економії та зниження стандартів споживання — дві основних характеристики адаптації російського суспільства до нової реальності, що стала наслідком війни проти України.

Аналіз даних «Сбєріндексу» (динаміка витрат за картами «Сбєрбанку») станом на 1 травня вказує на зниження обсягу споживчих витрат (рік до року) до 6,5%. Якщо врахувати рівень інфляції (17,73% в річному вимірі станом на 29 квітня), то падіння споживчого попиту у реальному вираженні вже перевищує 10%. Генеральний директор російського інформаційно-аналітичного агентства «INFOLine» Іван Федяков зазначає, що у сегменті «меблі та одяг» падіння становило близько 30%, у сегменті електроніки, побутової техніки та будівельних товарів попит впав приблизно на 15-20% порівняно з минулим роком.

На цьому фоні збільшення суми усередненого чеку щотижневих витрат росіян, насамперед, на товари повсякденної необхідності, відображає невпинне зростання цін, яке навіть за оптимістичними даними Росстату на 29 квітня в річному вимірі становить 11,56%.

Згідно з результатами опитування сервісу «Зарплата.ру», з початку війни росії проти України економити почали 80% росіян, з них 44% — в режимі тотальної економії на всьому, а 9% (тобто, практично кожен 11-й росіянин) — навіть на продуктах.

Російська влада добре розуміє, що таке голодний бунт, тому намагається знайти варіанти мінімізації негативних наслідків своїх рішень, поки тенденція не стала критично відчутною. Щоб уникнути звинувачень у ручному регулюванні цін, російські посадовці почали впроваджувати ініціативи на рівні торговельних мереж.

Магія рук: курс рубля і продовольчі ціни

Так, на початку квітня найбільші російські ритейлери («Х5 group» і «Магніт») звернулись до постачальників з вимогою знизити ціни. Більшість постачальників і виробників продукції не погодилось, аргументуючи свою позицію ростом видатків на логістику, виробництво та обслуговування кредитів. В результаті російська влада задіяла генпрокуратуру, яка запросила у торгових мережі детальні дані про таких постачальників.

Приводом для вимоги знизити постачальні ціни стало зниження курсу рубля протягом квітня.

Проте зміцнення рубля спричинено не реальною економікою, а заходами ручного регулювання влади. Ринковий курс валют, як і раніше, набагато вищий за центробанківський: на «чорному ринку» рф долар у роздрібі коштує біля 100-120 руб/$. Попри задекларовані ЦБ рф послаблення на купівлю валюти населенням, у більшості відділень найбільших банків, як і раніше, немає готівкової валюти на продаж. Навіть преміальним клієнтам доводиться домовлятися безпосередньо з керівниками відділень «на місцях».

Водночас протягом квітня, за оцінкою постачальників, лише закордонне пакування зросло в ціні в середньому на 15-20%, а за деякими видами тари — на 42-45%. Логістичні витрати на доставку продукції з ЄС, наприклад, зросли з €3 тис. до €12 тис. за фуру. Додатковим навантаженням стало подорожчання кредитів: компанії одержують оборотні кошти зі ставкою до 25% (у лютому вона була близько 7-10%), при цьому торгові мережі не завжди розплачуються з постачальниками оперативно (до 40 днів), що також посилює ризик касових розривів.

Наразі питання знаходиться у процесі вирішення між російськими правоохоронцями та постачальниками, проте в авторитарній державі результат подібних спорів доволі прогнозований.

Життя в мінус

Іншою ініціативою торговельних мереж став продаж продуктів харчування у розстрочку. Серед перших про це заявила «Metro Cash & Carry»: ритейлер готовий реалізовувати товари «в борг» під 0% річних. На те, щоб розрахуватися, відводиться три місяці.

Подібний крок хоч і сигналізує про глибину економічної кризи, що розгортається, проте є актуальним на фоні зростання заборгованостей росіян за споживчими кредитами та скорочення обсягів кредитування. Як зазначає експерт ринку харчових продуктів, керівник російської консалтингової агенції «Bright Consulting» Марія Яшенкова, обсяг виданих населенню споживчих кредитів та кредитних карток вже тривожно високий.

За результатами досліджень Національного бюро кредитних історій рф (аналіз даних понад 4000 кредиторів), у березні 2022 року, порівняно з лютим:

Водночас, за даними БКІ «Еквіфакс», у березні:

За даними союзу микрофінансових організацій СРО «МиР», протягом І кварталу 2022 року обсяги короткотермінової просроченої заборгованості зріс на 10,1%, понад 90 днів — на 7%.

Що означають всі ці цифри?

Що з початком росією війни проти України, яка призвела до колосального удару по економіці рф і зростанню цін, росіянам перестало вистачати грошей. На фоні занепокоєння наслідками війни, люди почали накопичувати запаси та вкладати гроші в товари, поки вони не подорожчали, з розрахунку на те, що надалі зможуть перекредитуватися. Але не змогли — банки, в умовах відтоку ліквідності, підняли не тільки процентні ставки за кредитами, але і вимоги до позичальника. Це призвело до зростання прострочок по кредитам, що означає втрату багатьма росіянами грошей, яких ще немає на руках. В умовах зростання цін.

На сьогодні російські банки дотримуються правила не відкривати новий кредит, якщо на погашення заборгованості за вже існуючими клієнт має витрачати 80% свого доходу.

Співвідношення середнього боргу по кредитам на особу до річної зарплати на початок 2022 року по росії становило 55,6%, а в 9 суб’єктах рф цей показник перевищує 80%. Більш свіжої статистики поки у відкритому доступі немає, проте виходячи з описаних вище показників за березень, ситуація, очевидно, погіршилась.

Що ж пропонують російські чиновники, спостерігаючи такі невтішні тенденції?

Екс-голова центробанку рф Сергій Дубінін запропонував заборонити видачу кредитів громадянам, які вже мають відкритий кредит. У відповідь на це голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков зазначив, що вважає доцільним, щоб банки не видавали нові кредити громадянам, які витрачають на погашення існуючих 50-60% доходу.

Тобто, практично більшості закредитованих росіян.

Інший депутат Держдуми, голова комітету Держдуми рф з питань праці, соціальної політики та у справах ветеранів Ярослав Нілов, запропонував запровадження продовольчих сертифікатів найбільш незахищеним категоріям громадян.

«Продовольчі сертифікати — вкрай необхідний захід підтримки. Ми вже зробили відповідний законопроект. Сподіваємося, що незабаром проект запрацює на федеральному рівні» — зазначив депутат.

Тобто, держава нічого не пропонує для реального покращення купівельної спроможності росіян, яка впала через нездорові прагнення керівництва рф розпочати війну. Парадигма мислення чиновників лишається в радянських канонах: продовольчі карточки, вимоги знизити ціни незалежно від економічних реалій для виробників, нові заборони та більш жорсткі обмеження. Соціальна підтримка «найбільш вразливих верств населення», число яких збільшується з кожним місяцем продовження війни.

І це лише ранні прояви більш глибоких тенденцій, наслідки яких, за оцінками і незалежних експертів, і центробанку рф, стануть значно відчутнішими для росіян у ІІІ-ІV кварталах поточного року.

Ця війна оплачується з кишені кожного.

І за яскравими пропагандистськими декораціями сьогодення для більшості росіян вимальовується чітке майбутнє зі знаком «мінус».

Олексій ХАРЧЕНКО, для «Української лінії»

EN UK RU