EN UK RU

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ТА УКРАЇНА побудова нового світоустрою

Визначимо основні поняття, що будуть розглядатися нами у цьому матеріалі,

глобального рівня:

глобальні гравці (актори), вплив (політичний, економічний та військовий), глобальні проблеми (гуманітарного характеру та глобальної безпеки), профільні багатосторонні формати.

глобальної безпеки:

регіональні конфлікти («відсутність миру»), протистояння тероризму, проблеми стратегічної стабільності (в т.ч. гонка озброєнь).

регіональних конфліктів:

залученість; пріоритетні активи Росії (у гострій фазі «військовий конфлікт (війна) Росії проти України»); нерозмінні активи Росії (не підлягають розміну); розмінні активи РФ (у яких можливий розмін, обмін, торги, поступки).

світоустрою:

майданчик ООН; моделі США та РФ; альянси (коаліції) поза ООН та «ядерна п’ятірка» («полюси»), демократії та автократії; цінності та інтереси; «порядок, заснований на правилах» та «зони впливу»; консолідована позиція, союзники, санкції, наслідки, ізоляція.

***

Військове вторгнення Росії в Україну (т.зв. «спеціальна військова операція» в Україні) розпочалося 24 лютого 2022 року, приблизно о 5 годині ранку за київським часом. В якості обґрунтування вторгнення В. Путін заявив про необхідність захисту «ДНР та ЛНР» і самої Росії, а також використав не відповідну дійсності характеристику України як неонацистської держави. Такі дії Росії отримали різке засудження абсолютної більшості країн світової спільноти та міжнародних організацій, а сама Росія визнана агресором.

Які ж справжні причини воєнної агресії Росії проти України? Україна опинилася у центрі боротьби глобальних гравців у їхньому прагненні побудови нового світоустрою. Вочевидь ці процеси впливатимуть як на саму Україну та Росію, так і змінюватимуть увесь світ загалом.

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Умовно всі події в світі можна розділити на три рівня:

локальний (події у безпосередньо взятій країні);

регіональний (події, що відбуваються між різними локальними, регіональними та глобальними гравцями у різних регіонах світу);

глобальний (події та проблеми міжнародного масштабу чи події, що можуть помітно впливати на міжнародні процеси).

Основні міжнародні процеси глобального рівня поточного періоду умовно можна поділити на:

«Глобальні проблеми» (гуманітарного характеру та глобальної безпеки);

«Зміни світоустрою» (так звані «правила гри» для всіх учасників міжнародного простору);

Позначимо основних гравців глобального рівня, що здатні здійснювати вплив: політичний, економічний та воєнний – як на міжнародні процеси в цілому, так і на окремі регіони та країни у світі: «агресивні» гравці – США та РФ, «пасивні» гравці – ЄС та Китай.

Глобальний рівень передбачає спостереження за двосторонніми відносинами між центральними глобальними акторами (США, ЄС, РФ, Китай):

– США – ЄС; США – РФ; ЄС – РФ; НАТО – РФ.

– США – Китай; ЄС – Китай, РФ – Китай.

Найбільш слабкою позиція була у Євросоюзу (пасивний гравець), у зв’язку з його багатосуб’єктністю та більш вразливою економічною залежністю від зовнішніх гравців, чим і користується Росія у вибудовуванні своїх відносин з ЄС як по окремо із кожним суб’єктом євроспільноти, так і у двосторонніх відносинах із Союзом загалом та у глобальних активах. Варто відзначити, що США та ЄС поєднують ідеологічно ціннісна та військова складові, а з РФ та з Китаєм Євросоюз пов’язує лише складова економічна.

Не потрібно забувати, що глобальний рівень також передбачає уважне спостереження за профільними багатосторонніми форматами типу СОТ, G-7, G-20 і т.п., рішення яких можуть вплинути на розвиток процесів в активах.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Глобальні проблеми у світі хоч і прийняті всіма країнами, як спільні, однак мають для кожного гравця глобального рівня свою пріоритетність та використовуються для просування власних інтересів. Умовно можна виділити у глобальних проблемах два напрями – гуманітарного та військового характеру.

Так, до гуманітарних глобальних проблем можна віднести боротьбу за права людини, боротьбу зі зміною клімату, подолання наслідків пандемії, боротьбу з голодом, глобалізацію тощо. – основний пріоритет та зацікавленість належить тут Колективному Заходу, в т.ч. США.

До проблем глобальної безпеки (воєнного характеру) можна віднести регіональні конфлікти («відсутність миру»), протистояння тероризму, проблеми стратегічної стабільності – основний пріоритет та зацікавленість тут за Росією.

Регіональні конфлікти як активи Росії
 
Для Росії «відсутність миру» (залученість) – одне із центральних пріоритетів: «активи», що РФ може розмінювати на більш вигідні для себе умови. У даних «активах» глобальними гравцями точиться гостра боротьба за вплив (політичний, економічний і військовий), результати якої можуть викликати зміни у інших міжнародних процесах та проблемах, більше того, навіть, змінювати статус самих учасників цієї боротьби.
 
Нині актив «військовий конфлікт (війна) Росії проти України» є головним пріоритетом не лише для Москви, адже він став центральним пріоритетом для всіх представників Колективного Заходу.
 
З 2014 року відносини РФ з ЄС значно зіпсувалися через гібридну агресію Москви проти України, а відносини зі США (на початок нової повномасштабної військової агресії Росії проти України з 24.02. 2022 року) фактично були заморожені в режимі стримування та протистояння. На цей же момент (лютий 2022 року) практично у всіх міжнародних «активах» вирішення конфліктів на користь РФ було або заморожено, або мало повільне просування, що не гарантувало успіху.
 
РФ завжди намагалася і далі продовжуватиме зіштовхувати інтереси Євросоюз та Сполучені Штати Америки в розмінних активах, створюючи умови для обміну цими активами або ж розподілу зон впливу. Мета росіян цілком зрозуміла – не допустити повної консолідації позиції Колективного Заходу проти РФ або послабити ту єдність, що вже склалася.
 
Україна агресивно обстоюється Росією як власна зона впливу у нерозмінному активі. Протистояти військовій агресії з боку РФ Україна зможе лише за консолідованої підтримки Колективного Заходу. Якщо останній піде на замирення з РФ та налагодження відносин із нею (наприклад, через розмін активів на глобальному рівні), Україну всіляко підштовхуватимуть та змушуватимуть погодитися на невигідні для неї умови Росії у вирішенні питання війни. Україна у такому випадку ще ризикує повністю (або частково) потрапити до зони впливу РФ.
 
 
Нерозмінні активи Росії
 
Відзначимо основні пріоритети РФ, у яких є її формальна воєнна присутність:
 
Україна (анексія Криму (мілітаризація півострова); окупація ОРДЛО – створення та утримання двох військових корпусів сепаратистів (з 2014 р.); визнання незалежності цих територій та подальше розв’язання повномасштабних військових дій РФ проти України (з лютого 2022 р.) – активна гостра фаза дій продовжується).
 
Залучення до заморожених конфліктів (присутність ЗС РФ):
 
– Сирія (дві військові бази);
– Придністров’я (Молдова) – миротворці;
– Південна Осетія та Абхазія (Грузія) – миротворці;
– Карабах (Азербайджан) – миротворці.
 
Також слід виокремити бажані зони впливу, які заявляє Росія – це країни пострадянського простору, у т.ч. Білорусь, Вірменія та республіки Центральної Азії (позначені в СНД, ЄАЕС, Митному союзі, ОДКБ).
 
 
Активи РФ, в яких можливий розмін, обмін, торги
 
Неформальна воєнна присутність РФ (залучення приватних воєнних кампаній (ПВК) РФ та військових інструкторів) у місцевих конфліктах в Африці (пріоритет ЄС): Лівія (ПВК); Малі (ПВК); ЦАР (ПВК та військові інструктори); Судан (розвиток із можливістю розміщення військової бази морського базування).
Залучення до конфліктів або участь у їх вирішенні на Близькому Сході (Іран (ядерна угода), ізраїльсько-палестинський конфлікт, Ємен, Ірак, безпека судноплавства Перської затоки), Центральної Азії (Афганістан), Латинській Америці (Венесуела, Куба), Індо-тихоокеанському регіоні (КНДР), Арктика і т.д.
 
Як видно з вищевикладеного, існує взаємозв’язок – зміни на глобальному рівні можуть призвести до змін і для самої України. Конфлікт України та РФ має статус регіонального рівня – регіональний конфлікт, що здатен впливати на глобальний рівень, а глобальний рівень у свою чергу впливає на процеси в Україні. Так, Україна опинилася у центрі боротьби (протистояння) глобальних гравців у їхньому прагненні побудови нового світоустрою.
 
 
СВІТОПОРЯДОК
 
У США прагнуть збереження однополярної системи з деякими змінами позиціонування, зміщеного з майданчика ООН. Основний принцип: «захист демократичних цінностей» та «порядок, що ґрунтується на правилах» (коаліція країн демократії протистоїть (стримує) країни автократії поза майданчиком ООН);
У Росії ж прагнуть поліцентричної (багатополярної) системи з обов’язковим визнанням і поділом зон впливу між глобальними гравцями (полюсами) на майданчику ООН («ядерна п’ятірка») – основний принцип: «пріоритет інтересів над цінностями».

У доктрині безпеки Америки вказані країни автократії, такі як Китай, Росія, Іран, КНДР, а також зазначені відповідні загрози США: Китай – всеосяжна загроза; Росія – воєнна загроза (в т.ч. і регіонального характеру, тобто в першу чергу для союзників та партнерів).

Виходячи з цього завдання США полягає в тому, щоб послабити вплив (військовий, політичний, економічний) авторитарних режимів (Китаю та РФ) у міжнародному та регіональному просторі та посилити власний вплив.

Для стримування загроз США потрібна консолідована позиція партнерів та союзників (загальна політична та економічна позиція, загальна санкційна політика, спільна позиція щодо розвитку НАТО та інших оборонних союзів тощо), а також реалізація спільних глобальних проектів із союзниками (захист клімату, загальні економічні проекти у т.ч. і логістичні тощо).

Завдання ж Росії полягало в тому, щоб зберегти і посилити свою залученість і вплив  у регіональному просторі для перенесення розгляду спірних питань на майданчик РБ ООН та подальших торгів між такими «активами» там у свою користь, використовуючи право “вето”, закріпити своє право на власні “зони впливу”.

Для досягнення цієї мети (розділ та закріплення власних зон впливу в регіональному просторі) Росія розгорнула повномасштабну військову агресію проти України, розраховуючи на те, що Колективний Захід та США відмовляться допомагати Україні та визнають за РФ таке право (право на зону впливу) за фактом досягнутих Москвою результатів, а згодом будуть змушені прийняти умови Росії у побудові нового світопорядку, де остання вимагає закріпити у себе статус окремого незалежного полюса.

Провідні російські експерти заздалегідь попереджали про жорсткі наслідки для Росії у разі розв’язання військових дій проти України, але в Кремлі було ухвалено рішення йти шляхом агресії, що вже зараз привела Москву до провалу її планів на всіх рівнях – локальному, регіональному та глобальному.

І хоча війна Росії проти України ще поки що, на жаль, далека від завершення, Колективний Захід висловлює впевненість у тому, що Україна вистоїть і здобуде перемогу за консолідованої підтримки союзників і партнерів. Росія ж матиме справу із важкими наслідками та ізоляцією, що призведе до змін не тільки у регіональному просторі, а й на глобальному рівні.

За цими змінами ми й спостерігатимемо в наступних публікаціях про те, як Україна впливає на глобальний рівень та світоустрій загалом і як ці зміни трансформуватимуть саму Україну, Росію та увесь світ.

Наталія ТИМОШЕНКО, для «Української лінії»

EN UK RU