У зв’язку з новими економічними санкціями проти Росії у відповідь на збройну агресію щодо України було заблоковано і експорт зарубіжних технологій. Тому росіяни незабаром можуть опинитися біля розбитого корита, тобто на задвірках цивілізації. І це не припущення, а реальність для Російської Федерації. Адже адекватні люди не заперечуватимуть того факту, що нині у глобальному світі, держава, яка опинилася в подібній ізоляції, прирікає себе на занепад, стагнацію і, як наслідок, деградацію. Тому Росії в майбутньому доводиться сподіватися лише на промислове шпигунство.
А те, що в цій справі росіяни «мають досвід», не варто навіть сумніватися. Будь-яка гордість або, як кажуть жителі однієї шостої землі, споконвічно «російське надбання», на перевірку виявляється нічим іншим, як запозиченим або просто поцупленим продуктом. Ось, наприклад, самий, що не є національний бренд – матрьошка. У будь-якому хоч трохи сувенірному магазині або на розкладках провінційних арбатів, кожен бажаючий може придбати цю невигадливу «російську іграшку».
Але насправді, матрьошка виявляється таким собі плагіатом, тобто, чужим або банально поцупленим твором. Понад 120 років тому дружина підприємця і мецената Сави Мамонтова Єлизавета привезла з країни «восходящего» сонця, художнику Сергію Малютіну, який був затятим прихильником «російського стилю» в культурі, японську іграшку, що зображає святого Фукурудзі або Фукурами. Але вона, ця іграшка, була не проста, а розбірна. Справа в тому, що всередині її містилася вся численна сім’я мудреця – не багато, не мало, всього п’ять фігурок.
Сергій Малютін, не мудруючи лукаво, проте підійшовши до процесу «творчо», а головне, «патріотично», переробив японську іграшку на «російську». Адже це, скажімо так, правду кажучи, справа нікчемна. Міг же російський шульга англійську сталеву блоху підкувати, а тут недалеко яка турбота, виточив з дерев’яної чурки п’ять заготовок різного розміру, та й розписав їх на «російський манер». Ось і все, отримуйте! Була сімейка Фукурами, а став цілий хоровод матрьошок. І назва підходяща, національна, що походить від популярного в російських селах жіночого імені Мотрьона.
На цьому можна було б закінчити. Але наприкінці ХХ століття, з приходом гласності та перебудови, росіяни творчо переосмислили концепцію матрьошки. Тепер перед приголомшеними туристами російських міст з’явилися цілі розсипи матрьошок у вигляді історичних персонажів минулого і сьогодення. Береш, наприклад, величезну матрьошку, що зображує вождя світового пролетаріату товариша Леніна, а на додачу отримуєш і Сталіна, і Хрущова, і Брежнєва, і Андропова, і Черненка, і Горбачова, і навіть маленького Єльцина на додачу.
Але, ось з приходом до влади путіна концепція виробництва матрьошки змінилася геть догори дригом! Все перевернулося, як то кажуть, з ніг на голову. Тепер у величезній матрьошці, що зображує «збирача земель руськіх», як у казковій рукавичці, чудово уживаються всі вищезгадані лідери держави радянської і нинішньої путінської Росії, що канула в лету, правда, не всі, іноді майстри ремесла забувають про Дімку Медведєва, але це, як кажуть, не так вже і принципово…
