На рівні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 23-24 березня поточного року відбулося засідання Північноатлантичної ради Альянсу. Окрім низки іншого тут обговорювалися питання Росії та контроль над озброєннями. До дискусій приєднувалися представники країн-партнерів Фінляндії та Швеції, а також Високий представник ЄС Жозеп Боррелль.
Варто відзначити, що у підсумку цього заходу було узгоджено основні положення нової Стратегічної концепції безпеки та оборони «Стратегія НАТО-2030». Найбільшою загрозою безпеці Альянсу визначено Росію, яка посилює військову активність, збільшує витрати, насамперед на стратегічні ядерні сили, демонструє готовність до застосування сили проти країн, які входять до сфери її геополітичних інтересів.
«Росія посилює свою лінію репресивної поведінки вдома і агресивної поведінки за кордоном», – відмітив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Однак він наголосив на тому, що двобічний підхід Альянсу до Росії, в якому поєднуються потужне стримування і оборона з відкритістю до діалогу, залишається в силі.
Показовим моментом засідання стала окрема демонстративна позиція Угорщини щодо ключових питань безпекової політики НАТО. Так, за підсумками засідання Північноатлантичної ради глава зовнішньополітичного відомства цієї країни Петер Сіярто провів прес-конференцію. З цього приводу він публічно заявив, що угорська влада не вважає Росію безпосередньою загрозою безпеці, однак поважає позицію інших країн-членів НАТО стосовно її діяльності. Також зазначив, що Угорщина солідарна з союзниками по Альянсу та докладатиме зусиль для зміцнення східного флангу НАТО. Однак у відповідь на таку «лояльність» угорська сторона очікує підтримки від країн-членів Альянсу щодо вирішення проблематики « порушень прав угорської національної меншини на території України» та припинення тиску щодо розблокування Будапештом діяльності Комісії Україна-НАТО.
Борис ШРАМКО
