Воєнно-політична ситуація на білоруському напрямі (травень 2026)
Росія та Білорусь провели спільні ядерні навчання, що стали черговим сигналом про готовність Кремля створювати загрозу для країн НАТО. При цьому Мінськ лякав готовністю РФ і РБ застосувати ядерну зброю у разі зовнішньої агресії, а також звинувачував Україну в спрямуванні бойових дронів на білоруську територію. У свою чергу Київ привертав увагу до загрози ескалації у російсько-українській війні з огляду на плани РФ із залученням Білорусі і чітко озвучив, які наслідки чекають режим О. Лукашенка у разі чергової спроби узяти участь в російській агресії проти України.
Лукашенко трясе ядерною булавою Путіна
У травні Білорусь рухалася у фарватері російських геополітичних інтересів, що полягають у прагненні закріпити за собою роль глобального гравця із відповідним впливом на сусідні держави. Росія залучила Білорусь до тренування ядерних сил, яке мало на меті продемонструвати США та іншим країнам-членам НАТО військовий потенціал РФ і здатність створювати загрозу безпеці альянсу на європейському континенті. Міністерство оборони Росії задіяло у триденних навчаннях (19-21 травня) ракетні війська стратегічного призначення, Північний та Тихоокеанський флоти, командування дальньої авіації, частину сил Ленінградського та Центрального військових округів – загалом близько 64 тис. осіб, а також 200 ракетних установок, 140 літальних апаратів, 73 кораблі та 13 підводних човнів. У межах навчань проводилися пуски балістичних і крилатих ракет по полігонах у РФ. Частиною маневрів також стало відпрацювання дій з ядерною зброєю, «розміщеною на території Республіки Білорусь». До тренування в РБ залучалися місцеві підрозділи ракетних військ та авіації, у фокусі яких були питання доставки ядерних боєприпасів та підготовки їх до застосування «у взаємодії з російською стороною». У цьому контексті звернемо увагу, що 21 травня Міноборони РФ окремо повідомило про доставку ядерних боєприпасів для ракетного комплексу «Іскандер-М» «у польові пункти зберігання позиційного району ракетної бригади в Республіці Білорусь», хоча Кремль оголосив про передачу ядерних боєзарядів на зберігання в Білорусь ще у 2023 році. Білоруські військові спорядили ними ракети-носії та доставили до місця проведення пусків.
Того ж дня, 21 травня, відбулася ключова подія російсько-білоруських маневрів – відпрацювання нанесення ракетних ядерних ударів за участю вищого воєнно-політичного керівництва двох країн. В. Путін (із Кремля) та О. Лукашенко (із пункту управління Міноборони РБ) провели відеоконференцію, під час якої президент РФ назвав використання ЯЗ «винятковим заходом забезпечення національної безпеки двох держав». Але при цьому відзначив «зростання напруженості у світі» та заявив про «нові загрози та ризики», у зв’язку з якими «наша ядерна тріада, як і раніше, має служити надійним гарантом суверенітету союзної держави Росії та Білорусі, забезпечити вирішення завдань стратегічного стримування, підтримки ядерного паритету та балансу сил на глобальному рівні». У цьому контексті також зазначимо коментар спікера Кремля Д. Пєскова, який недвозначно заявив журналістам, що «будь-які навчання є частиною військового будівництва і будь-які навчання є сигналом». Ймовірно – про ті військові можливості, якими все ще володіє Росія, та про її вплив на Білорусь, завдяки якому ядерна загроза наблизилася до кордонів НАТО. О. Лукашенко, у свою чергу, повторив чергову фразу про те, що «ми нікому абсолютно не загрожуємо» і «ні з ким не збираємося воювати». Але при цьому додав, що РФ та РБ «готові всіляко захищати нашу спільну Вітчизну від Бреста до Владивостока» і тому мають вчитися користуватися зброєю, яка «є в наших руках» і яка може бути використана у разі зовнішньої агресії щодо Союзної держави. «Не дай бог щось — ви бачили вже ядерне тренування. Ніхто тут нічого думати не буде. Як тільки напали на нас, як тільки здійснили агресію, одразу отримають відповідь усіма видами зброї. Інакше навіщо ми її тримаємо у себе? Це однозначно», – заявив О. Лукашенко, більш прямолінійно інтерпретуючи російські «сигнали».
В останній день навчань особливу увагу приділили питанням управління військами на етапі підготовки та під час виконання ракетних ударів, а також взаємодії посадових осіб при застосуванні ядерної зброї, зокрема розміщеної в Білорусі. Практичні пуски балістичних і крилатих ракет відбулися на полігонах у РФ. У свою чергу, в РБ завдання умовного ракетного ядерного удару з використанням установки «Іскандер М» відбулося в електронному форматі. За навчальним пуском спостерігав О. Лукашенко, який відвідав цього дня ракетну бригаду в Осиповицькому районі Могилівської області. За даними білоруської редакції «Радіо Свобода», О. Лукашенко побував на базі 465-ї ракетної бригади, де раніше журналісти фіксували будівництво ядерної інфраструктури, у т.ч. ангарів для «Іскандерів». У РБ також задіювали авіацію, яка виконала імітацію бомбометання «спеціальними боєприпасами по умовному противнику». Крім того, один із білоруських ракетних дивізіонів, за інформацією начальника Генштабу ЗС РБ Павла Муравейка, провів реальні бойові пуски ракетами «Іскандер» на російському полігоні.
На завершення спільних заходів В. Путін заявив про плани подальшого поглиблення військового співробітництва Росії та Білорусі та анонсував низку спільних навчань по лінії ОДКБ («Взаємодія-2026», «Непорушне братерство-2026»), а також оперативні навчання ЗС РБ та РФ «Щит Союзу – 2027». «Такі системні та послідовні кроки необхідні для зміцнення обороноздатності наших країн, для надійного захисту громадян Росії та Білорусі від потенційних загроз з усіх напрямків», – заявив В. Путін. А О. Лукашенко додав, що Мінськ і Москва працюють разом над вдосконаленням ракет для ракетних комплексів «Полонез», яку РБ розробляла із Китаєм. Найближчим часом Мінськ планує випробувати нові розробки на полігонах «дружніх держав».
Дронові страхи Мінська
У межах протистояння РФ із Заходом Білорусь також займалася підтримкою російських наративів про те, що країни Балтії та Північної Європи нібито співпрацюють з Україною та надають свою територію для запуску бойових дронів по об’єктах нафтової інфраструктури в Росії. Так, 21 травня МЗС РБ викликало тимчасового повіреного у справах Литви Ерікаса Вілканецаса і заявило йому «рішучий протест» у зв’язку з «черговим» порушенням білоруського повітряного простору безпілотником з території Литви. За версією білоруського МЗС, 17 травня український безпілотник, що прямував на територію Росії для завдання ударів, був виявлений поблизу села Станіславці Докшицького району Вітебської області. Білорусь звинуватила Литву вбездіяльності: нібито Вільнюс не вжив заходів щодо недопущення прольоту бойового дрона через свою територію та не оповістив своєчасно білоруських військових. Слід зазначити, що 17 травня влада Литви також повідомляла про падіння безпілотника на своїй території. Він прилетів із Білорусі та впав за 3 км від кордону. У Національному центрі управління кризами Литви повідомили, що, судячи з уламків та за попередніми оцінками фахівців, це міг бути український дрон.
Інциденти з дронами фіксувалися як у Білорусі, так і в сусідніх Литві та Латвії і в наступні дні. Латвійські військові випускали попередження про можливу повітряну загрозу в регіонах уздовж східного кордону з 19 по 21 травня. А у Литві повітряну тривогу в окремих районах оголошували 20 та 21 травня, оскільки військові фіксували на білоруській території поблизу кордону Литви радіолокаційні позначки з ознаками, характерними для БПЛА. Примітно, що військові Литви та Латвії отримали інформацію про присутність дронів у повітряному просторі Білорусі не лише від своїх військових (на основі інформації з радарів), а й по каналу зв’язку з білоруськими військовими. Після того, як дрони зникли з радарів, військові почали їх пошуки на землі, але поки це не дало результатів. Також про падіння безпілотника у Вітебській області РБ повідомляло місцеве відділення правозахисного центру «Весна». Інцидент стався 23 травня, про що розповіли місцеві мешканці.
Одна з основних версій подій – це заліт українських безпілотників, які збилися з курсу під впливом російських систем РЕБ. Частково це підтвердила і сама Україна. 19 травня спікер МЗС України Георгій Тихий повідомив, що РФ навмисно перенаправляє українські дрони до Балтійських країн з використанням засобів радіоелектронної боротьби і при цьому поєднує свої дії з посиленням пропаганди. Він вибачився за «ненавмисні інциденти» і заявив про співпрацю з партнерами з цього питання. Він також спростував звинувачення РФ і наголосив, що Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія не надавали свій повітряний простір для ударів по Росії, а Україна ніколи не зверталася до цих країн із подібним запитом.
Разом з тим, РФ не припинила свої інформаційні операції, а РБ продовжила використовувати російські наративи. 26 травня держсекретар Ради безпеки РБ Олександр Вольфович заявив, що РБ щодня фіксує перетин кордону Білорусі та України бойовими БПЛА та їх падіння на території РБ. «У деяких випадках це не випадкові атаки, а спроби уразити елементи прикордонної інфраструктури, прикриваючись нібито випадковими зальотами. Тільки за останній тиждень їх було 116. Чергові сили по них застосовувалися 59 разів», — сказав він. Спікер Держприкордонслужби України назвав такі висловлювання О. Вольфовича абсурдними і нагадав, що в Україну з території РБ регулярно залітають російські безпілотники.
Лукашенко знову готується до війни
На тлі високої інтенсивності політичних контактів між Росією та Білоруссю (В. Путін і О. Лукашенко зустрічалися 8 травня напередодні військового параду в Москві, провели телефонну розмову 15 травня, а також зустріч на полях саміту ЄАЕС 29 травня) в РБ спостерігалася певна активізація в оборонній сфері.
11 травня під керівництвом О. Лукашенка пройшла нарада з силовим блоком та іншими пов’язаними відомствами, присвячена проєкту Державної програми озброєння на 2026-2030 рр.. Також обговорювалися результати виконання аналогічної програми у 2021-2025 рр. Лукашенко звернув особливу увагу на важливість оснащення військ сучасним озброєнням, яке при цьому має бути випробуване військовими: «Ми повинні мати ту зброю, якою ми можемо скористатися, з якою ми вміємо поводитися». Крім того, програма озброєння має враховувати особливості білоруської території на випадок, якщо країна стане театром бойових дій. «Це не пустеля, навіть не українські степи. Тому зброю треба купувати та створювати ту, яка нам буде потрібна», – пояснив він. Нарешті, О. Лукашенко орієнтував військових та чиновників на те, що армія повинна володіти «фундаментальною зброєю» та мати навички ведення наземних операцій (тут послався на досвід війни Ізраїлю та США проти Ірану). Він закликав враховувати досвід сучасних конфліктів, а також використовувати результати проведеної на початку року комплексної перевірки ЗС РБ для доопрацювання майбутнього держоборонзамовлення. Поки що у програмі пріоритетними видами озброєння для білоруської армії названо засоби радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, розвідки, зв’язку, малої протиповітряної оборони.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін після наради у О. Лукашенка так пояснив пріоритети, над якими працюватиме відомство: «Головнокомандувач не раз говорив, що ми живемо на лісисто-болотистій місцевості і повинні вміти її захищати. В основі все одно залишається розвиток стрілецької зброї, підготовка наших військовослужбовців, їх оснащення». Він також додав, що важливим для Мінська залишається зростання частки озброєння та військової техніки, виробленої в Білорусі. Глава Держвійськпрому Дмитро Пантус, у свою чергу, додав, що комітет має намір працювати над подальшим розвитком ракетної програми (модернізація існуючих ракетних комплексів, створення нових типів ракет та боєприпасів, нових комплексів, включаючи ЗРК ближньої дії) та виробництвом нового ОВТ, включаючи дрони. При цьому в РБ не планують виробляти «якісь ультрабезпілотники», а лише те, що необхідно.
А під час доповіді В. Хреніна 12 травня О. Лукашенко закликав міністра звертати особливу увагу на кадровий фактор в армії. «Якщо на конкретній ділянці (ми це знаємо з досвіду) нормальна людина, значить, там і ситуація буде нормальна. Якщо не та людина — біда. Ми з вами домовлялися, що ви серйозно подумаєте, з ким ви будете далі служити. Це причина нашої зустрічі та розмови. А потім подумаємо разом, на який рівень і яким чином я буду розмовляти безпосередньо з генералами та офіцерами, які служать у наших Збройних Силах і, насамперед, у нашій армії», — сказав О. Лукашенко, мабуть передбачаючи зміни в армійському керівництві. Тут зазначимо, що у травні вже повідомлялося про звільнення в запас заступника начальника Генштабу – начальника головного оперативного управління генерал-майора Сергія Лагодюка.
О. Лукашенко також нагадав В. Хреніну про перевірку у військах та необхідність продовжувати роботу над усуненням виявлених недоліків, у тому числі вдосконалювати підготовку солдатів та офіцерів білоруської армії, щоб вона була готова до відсічі агресії. Він вважає, що Білорусь хоч і налаштована на мир, але «армія на те й існує, щоб бути готовою вести військові дії», якщо буде така необхідність. «Далі, як я обіцяв, ми точково будемо відмобілізовувати частини для того, щоб готувати їх до війни. Дай бог, щоб її вдалося уникнути», — попередив О. Лукашенко.
Київ попереджає…, поки що
Войовничі заяви в Мінську звучали на тлі регулярних попереджень з України про зростання загроз з боку Білорусі. Після наради з керівництвом Генштабу ЗСУ, ГУР, СЗР та СБУ 15 травня Володимир Зеленський заявив про спроби Росії розширити участь Білорусі у війні проти України. З посиланням на дані розвідки він повідомив, що йдеться про плани наступальних операцій, які РФ хоче здійснити з території Білорусі або в напрямку Чернігівської та Київської областей України, або проти однієї з країн НАТО. «Україна має в своєму розпорядженні деталі розмови між Росією та Білоруссю», — додав президент.
19 травня головком ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю виданню «Мілітарний» підтвердив агресивні плани Кремля і назвав загрозу потенційного наступу Росії з боку Білорусі реальною. «Ви знаєте останні дані нашої розвідки та заяви нашого президента України, верховного головнокомандувача про загрозу Росії з боку Білорусі, можливу операцію на півночі. Це реально. Ми знаємо ці дані і те, що російський генштаб зараз активно прораховує і планує операції з наступальних дій з півночі. Це означає, що фронт ще збільшиться», — попередив О. Сирський.
У зв’язку з цим особлива увага приділялася ситуації на кордоні з Білоруссю. В. Зеленський доручив Силам оборони посилити північний напрямок і підготувати відповіді «щодо кожного можливого варіанту дій ворога». Він також відвідав Київську, Чернігівську, Житомирську, Рівненську та Волинську області, обговоривши з головами обласних адміністрацій посилення оборони регіонів, включаючи фортифікаційні споруди та можливості підрозділів, розміщених на цьому напрямку. Також повідомлялося, що СБУ посилила заходи безпеки у прикордонних областях, включаючи додаткові перевірки людей, транспорту, приміщень та ін.
Українське керівництво надсилало сигнали Мінську про готовність дати рішучу відповідь на будь-які провокації. У цьому сенсі показовими є звернення командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді до О. Лукашенка. Після чергової масованої атаки РФ на Україну, під час якої територія Білорусі, згідно з даними Повітряних Сил ЗСУ, була використана для прольоту ударних дронів у бік України, він застеріг РБ: «Ми фіксуємо проліт кожного «шахеда», який, скориставшись коридорами Білорусі, прямує в Україну, кожну твою фрикцію і хитання з військовим відтінком… Трек наступний: коридор для вбивць = співучасть = розплата». Пізніше Бровді ще раз нагадав Лукашенку про можливості України і попередив, що «перші 500 цілей уже на олівці». «Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь на очі Україні», – пригрозив він.
О. Лукашенко, який раніше утримувався від коментарів з цього приводу, вирішив відреагувати на загрозу ударів по об’єктах у Білорусі. На полях саміту ЄАЕС він заявив, що у Мінська теж є «одна ціль дуже серйозна, з точними координатами, і зовсім недалеко від Білорусі». До цього О. Лукашенко заявляв, що РБ не збирається втягуватися у війну і пропонував В. Зеленському зустрітися в будь-якій точці Білорусі чи України, щоб «обговорити проблеми білорусько-українських відносин. І, може, поговорити про перспективи». У Києві цю пропозицію зустріли з насмішкою. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав її «дуже дивною» і повідомив, що Україна має намір обговорювати питання, що стосуються Білорусі, зі Світланою Тихановською. У травні якраз відбувся перший робочий візит лідерки білоруської опозиції в Україну. Політик зустрілася з керівництвом українського МЗС та президентом В. Зеленським, обговоривши питання регіональної безпеки, ситуацію в Білорусі та необхідність зберігати тиск на режим Лукашенка, можливості для звільнення білоруських добровольців із російського полону та питання білоруської діаспори в Україні. «Ми всі підтримуємо прагнення народу Білорусі позбутися російського втручання і знаємо, що Росія зараз намагається ще більше втягнути Білорусь у цю війну проти України. І ми цінуємо кожен прояв підтримки з боку білорусів на адресу вільної України», – заявив президент на зустрічі з С. Тихановською. У Києві також відкрили місію білоруських демсил.
Українське керівництво підтримувало інтенсивну комунікацію щодо загроз з боку Білорусі з міжнародними партнерами, у тому числі в межах ЄС та НАТО. 22 травня В. Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, під час яких «окремо поінформував лідерів про російські плани щодо України, Білорусі та інших напрямків у Європі». Через кілька днів після цього відбулася телефонна розмова Е. Макрона з О. Лукашенком. Це був перший контакт такого рівня між Францією та Білоруссю з лютого 2022 року. У Мінську повідомили, що сторони обговорили «регіональні проблеми та взаємовідносини Білорусі з ЄС та Францією». Париж не повідомляв про розмову офіційно, але агентство AFP з посиланням на співробітника президента Франції зазначило, що Е. Макрон закликав О. Лукашенка не допустити втягування Білорусі у війну, яку РФ веде проти України, попередив про ризики для Білорусі, а також запропонував «зробити необхідні кроки для покращення відносин між Білоруссю та Європою». На саміті ЄАЕС О. Лукашенко повідомив журналістам, що під час розмови з Е. Макроном вони нібито домовилися про візит довіреної особи французького президента до РБ найближчим часом, щоб обговорити питання, пов’язані з процесом мирного врегулювання в Україні, а також переговорами між Білоруссю та США, а також роллю Європи у питаннях безпеки.
У свою чергу, в комунікації РБ зі США на даному етапі на перший план схоже вийшли прагматичні інтереси. «Радіо Свобода» розповіло про лист, який спецпредставник президента США Джон Коул надіслав Литві, Польщі та Україні. Він просив уряди цих країн розглянути можливість зняття санкцій з білоруського калію (у т.ч. щоб допомогти створити деяку дистанцію між РБ та РФ). «Тепер, коли Сполучені Штати зняли американські санкції з «Білоруськалію», американські компанії зацікавлені у придбанні та транспортуванні білоруського калію. Для цього знадобиться транзит через країни ЄС, які межують з Білоруссю, або Україну, щоб уникнути транспортування через Росію», — навело видання цитату з листа. У ньому пропонується або зняти санкції ЄС, або щоб країни транзиту відмовилися від них через відповідний правовий механізм. Україна заявила, що не піде на поступки режиму Лукашенка, а Литва нагадала, що санкції введені на рівні ЄС і не можуть бути переглянуті раніше лютого 2027 р.
Ольга КРАВЧЕНКО, аналітик Центру політичного аналізу,
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,