Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (вересень 2026)
Увага Китаю до питання російсько-українського мирного врегулювання явно зросла, це фактично визнала навіть Москва. Не менш показово, що В. Зеленський також просив Д. Трампа в ході його саміту з Сі Цзіньпіном обговорити роль активізації Китаю, якщо не досягненні постійного миру, то принаймні в питанні енергетичного та зернового перемир’я. Однак, очевидно, зрушень з боку КНР не відбулося.
Пекін слухає, але не чує
Після гучної згадки Сі Цзіньпіном під час Бішкецького саміту ШОС про китайську готовність сприяти політичному вирішенню «української кризи» помітної зміни в позиції Пекіна не спостерігалося. Більш того, у китайських повідомленнях про участь Сі Цзіньпіна в Нью-Делійському саміті БРІКС згадок про російсько-українську війну не було взагалі. Водночас відзначимо таку заяву прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, зроблену після саміту БРІКС: «У ході двосторонніх контактів Моді та Сі докладно цікавилися темою українського врегулювання та активно пропонували свої послуги доброї волі для сприяння пошукам вирішення проблеми. Путін привітав таку готовність і надав докладну інформацію про стан справ». Примітно, що днем раніше Д. Пєсков повідомляв, що В. Путін і Сі Цзіньпін лише привітали одне одного на заходах саміту БРІКС, але предметно не розмовляли. Можливо, кажучи про китайського лідера, Д. Пєсков екстраполював дискусії, які проходили в ході саміту ШОС, або ж обговорення російсько-української війни також відбувалося в ході загальних засідань у рамках саміту БРІКС.
Додамо, що В. Путін, виступаючи на Східному економічному форумі 3 вересня, говорячи про мирне врегулювання, зазначив: «Китайська Народна Республіка, наприклад, постійно також звертає на це увагу і всіляко сприяє тому, щоб проблема була вирішена, і насамперед – мирними засобами. Голова Сі Цзіньпін, коли ми з ним зустрічаємося, також постійно піднімає це питання». А заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко 10 вересня у зв’язку з візитом до Москви американських спецпредставників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера зазначив: «У нас із китайськими колегами існує постійний діалог з усіх найважливіших питань, що нас цікавлять. Тому я думаю, що така інформація була доведена до них».
Традиційно російсько-українська війна обговорювалася, поміж інших питань, китайським керівництвом у ході зовнішньополітичних контактів. Зокрема, 8 вересня в ході телефонної розмови Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема (зазначимо, що згадка про це є лише в британському повідомленні про переговори), 14 вересня в ході телефонної розмови Ван Ї з главою міністерства Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро, 16 вересня в ході переговорів у Пекіні Ван Ї з головним спеціальним радником з міжнародних питань президента Бразилії Селсу Аморімом, 21 вересня в ході телефонної розмови Ван Ї з главою МЗС Німеччини Йоганном Вадефулем. Щодо останнього, у китайському повідомленні зазначено, що Ван Ї знову підтвердив, що «Китай робитиме лише те, що сприяє миру, і завжди буде відданий просуванню мирних переговорів». Крім того, він висловив готовність Китаю продовжувати зміцнювати зв’язок і координацію з ЄС та докладати спільних зусиль.
Проблема російської агресії проти України порушувалася й у ході саміту Сі Цзіньпіна та Д. Трампа в Нью-Йорку 22–25 вересня. В американському комюніке, оприлюдненому за підсумками саміту, було зазначено: «Два лідери обговорили поточні глобальні проблеми, включно з Росією, Північною Кореєю та Іраном». У повідомленні китайського МЗС «українська криза» була згадана лише раз — в одному кошику з Близьким Сходом і ситуацією на Корейському півострові. У розширеному коментарі Ван Ї про хід переговорів Україна не згадувалася (наприклад, на відміну від кризи навколо Ірану).
Нарешті, зазначимо, що війна була згадана віцеголовою КНР Хань Чженом 26 вересня в ході його виступу на загальних дебатах на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку: «Щодо українського питання Китай завжди дотримувався запропонованих президентом Сі Цзіньпіном “чотирьох принципів” як основоположних і продовжуватиме відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи власним шляхом».
Китай погоджує з Україною безпеку у Владивостоці
Офіційний Київ продовжував приділяти значну увагу китайському напрямку. 1 вересня Володимир Зеленський, коментуючи хід мирного переговорного процесу, повідомив, що до України звернулася «інша світова держава» з проханням установити паузу в ударах на певний час у напрямку Владивостока (йшлося про Китай – віцепрем’єр Державної ради КНР Дін Сюесян на початку вересня брав участь у Східному економічному форумі у Владивостоці). І далі президент дав зрозуміти, що Україна дала гарантії безпеки. Пізніше речник МЗС Георгій Тихий підтвердив, що Київ отримав звернення саме від Пекіна із запитом не завдавати ударів по тій частині території РФ, де перебувала делегація КНР високого рівня. При цьому він зазначив: «Раніше вже надходили подібні звернення, коли китайські чиновники, чиновники перебували на території РФ». І далі додав, що це «визнання суб’єктності України», закликавши «подивитися на карту, де знаходиться Владивосток».
23 вересня В. Зеленський повідомив, що під час очної зустрічі з Дональдом Трампом торкнувся питання доцільності залучення до переговорів про припинення війни Росії проти Україні Сі Цзіньпіна (у світлі майбутнього американо-китайського саміту): «Я дуже відверто сказав президентові, що ми вважаємо: якщо він також залучить президента Сі – у нього є вплив на Путіна. Якщо ми хочемо покласти край цій війні не лише на словах, то всі мають працювати над цим цілодобово – заради людей». Пізніше в спілкуванні зі ЗМІ В. Зеленський уточнив, що очікує впливу лідера КНР на російського президента, щоб останній «хоча б пішов на деескалаційні кроки» з енергетики та зерна. В. Зеленський додав, що Д. Трамп пообіцяв передати це послання Сі Цзіньпіну.
Водночас під час візиту української делегації до Нью-Йорка прозвучали певні нотки розчарування щодо Китаю. Очевидно, українська сторона безуспішно намагалася переконати провести зустріч Сі Цзіньпіна та В. Зеленського. Зокрема, останній, виступаючи на Генасамблеї ООН, заявив: «На жаль, у нас не було можливості напряму поговорити з лідером Китаю, який сьогодні перебуває в Америці, але не тут. А він також може впливати на Росію – більше, ніж дуже багато інших. І ми б хотіли, щоб він прагнув миру так само, як прагнемо його ми в Україні». Привертає увагу й те, що на полях Генасамблеї не відбулася навіть зустріч глав МЗС України та КНР. Це додатковий сигнал, що Китай не готовий ставати учасником мирного процесу найближчим часом.
Так чи інакше, 25 вересня В. Зеленський повідомив, що українська сторона ще не отримувала від американських партнерів інформацію про ту частину переговорів лідерів США та КНР, яка стосувалася російсько-української війни. А 27 вересня в публікації в соцмережах В. Зеленський зазначив: «…На жаль, бракує послідовної позиції Китаю та Індії, Бразилії та Південної Африки, країн “двадцятки” та Глобального Півдня. Фактично кожна з цих країн має вплив на Росію і може допомогти миру стати реальністю». Очевидно, позитивного сигналу Київ не отримав. Проте можна очікувати, що українське керівництво продовжить педалювати тему залучення Китаю до переговорного процесу, особливо в світлі ідеї проведення зустрічі з В. Путіним на полях саміту G20 у грудні в Маямі.
Росія – про партнерство, Китай – про Далекий Схід
Між Росією та Китаєм упродовж вересня проходили інтенсивні комунікації на високому політичному рівні. 2 вересня на полях Східного економічного форуму (СЕФ) В. Путін провів зустріч із віцепрем’єром Держради КНР Дін Сюесяном. З обох сторін у них брали участь досить представницькі делегації, що, очевидно, пояснюється тим, що на полях СЕФ були проведені засідання китайсько-російських міжурядових комісій з інвестиційної та енергетичної співпраці. Зазначимо, що в публічній частині В. Путін підкреслив: «На даному етапі наші відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії динамічно розвиваються за всіма напрямками на засадах рівноправності, взаємної підтримки в ключових питаннях, взаєморозуміння та врахування інтересів одне одного».
У свою чергу Дін Сюесян зробив акцент на регіональній взаємодії: «Наразі на життєздатному Далекому Сході безперервно виникають різні можливості розвитку. Китайська сторона готова й надалі, як і раніше, підтримувати та брати участь у співпраці з освоєння Далекого Сходу, щоб плоди взаємної співпраці більшою мірою діставалися народам наших країн».
На цьому ж аспекті Дін Сюесян зробив акцент у своєму виступі на пленарному засіданні СЕФ. Серед іншого він зазначив: «Необхідно зберігати мир і стабільність у регіоні, створювати сприятливі умови для життя народу… Північно-Східний Китай і російський Далекий Схід з’єднані горами і річками, наші країни мають спільний кордон протяжністю понад 4 тис. кілометрів». А далі Дін Сюесян заявив: «Китай незмінно виступає як будівник, захисник і чинник підтримання миру в регіоні».
Кремль ревнує та хоче «сообразити на трьох»
10 вересня помічник президента РФ Юрій Ушаков попередив, що окремої повноформатної зустрічі В. Путіна та Сі Цзіньпіна на полях саміту БРІКС у Нью-Делі не заплановано, але при цьому домовлено провести повноформатні переговори на полях саміту АТЕС у листопаді в Шеньчжені.
Примітно, що російська сторона значну увагу акцентувала на можливості проведення тристоронньої зустрічі лідерів РФ, КНР та США на полях саміту АТЕС – протягом місяця ця тема озвучувалася російськими офіційними спікерами не менше десятка разів. Уже 1 вересня, коментуючи таку можливість, Ю. Ушаков переконував, що з такою ініціативою нібито виступив глава КНР в ході двосторонніх переговорів на полях саміту ШОС. 6 вересня заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, говорячи про тристоронню зустріч, заявив: «Ідея є, вона вкинута в тому числі в публічний простір. Говорити про те, що вона переходить у площину підготовки, було б перебільшенням. Тут також питання основне зводиться до того, як буде сформульовано змістовну сторону, що ми чекатимемо на виході? Хоча зрозуміло, що формати, тим більше на найвищому рівні, самі по собі архіважливі й посилають потрібні сигнали. Як, наприклад, формат РІК (Росія–Індія–Китай. – Ред.)». 8 вересня Сергій Лавров заявив, що В. Путін не відмовлятиметься від саміту РФ – КНР – США на полях заходів АТЕС, «якщо така можливість буде запропонована». 24 вересня заступник міністра закордонних справ Андрій Руденко, говорячи про можливість тристороннього саміту, зазначив, що «якщо китайські друзі за це візьмуться – що, безумовно, потребуватиме певних зусиль і дипломатичної підготовки, – то така ініціатива буде лише вітатися російською стороною». 29 вересня Ю. Ушаков припустив: «Якщо там буде президент США, то я думаю, що господар цього заходу — голова Сі Цзіньпін, напевно, вживе якихось кроків щодо можливої організації тристоронньої зустрічі».
На цьому тлі в російському інформаційному полі спостерігалася певна напруга навколо саміту Сі Цзіньпіна та Д. Трампа в Нью-Йорку. Наприклад, С. Лавров, виступаючи 16 вересня, зазначив, що існують думки про те, що потрібно створювати новий біполярний устрій світу – американо-китайський під назвою «Чимерика»: «Не думаю, що це надійна модель. Китайська Народна Республіка просуває зовсім іншу філософію міжнародних відносин». Проте загалом офіційна пропаганда намагалася показати, що ризиків для Росії в контексті тісного китайсько-американського діалогу немає. Так, В. Путін, відповідаючи 25 вересня на запитання, чи ревниво він ставиться до контактів Сі Цзіньпіна та Д. Трампа, відповів: «Ревнощі — це щось з іншої зовсім галузі гуманітарного характеру, між чоловіком і жінкою. У міжнародній політиці все-таки такі категорії не використовують». І далі: «Ми вітаємо переговори між США та КНР. Чому? Тому що це дві найбільші економіки світу, і залежно від того, як вони домовляться щодо спірних питань, щодо тих проблемних питань, які складаються з нелегітимних санкцій з боку Сполучених Штатів, як і які домовленості будуть досягнуті, це впливатиме і на всю світову економіку, в тому числі і на нашу економіку». Що стосується можливості тристоронньої зустрічі на полях саміту АТЕС, то В. Путін ухилився від прямої відповіді: «Я виходжу з того, що корисно попрацювати на такому майданчику. Я і голові Сі Цзіньпіну про це сказав. Я налаштований на те, щоб узяти участь у цій роботі».
Китай допускає антиукраїнську пропаганду
Помітно в російсько-китайській комунікації активізувалася тема російсько-української війни, причому переважно в пропагандистській сфері. Так, Китай відвідав посол з особливих доручень МЗС РФ Родіон Мирошник (колаборант з Луганської області України). 7 вересня на території посольства РФ у Пекіні пройшла його зустріч на тему «Українська криза: міфи та реальність», проведено показ документального фільму, знятого RT, «Майдан: поворот на війну» та відкрито фотовиставку «Жорстока правда про злочини київського режиму». Повідомлялося про 60 учасників – громадян дев’яти держав. Сам Р. Мирошник повідомив: «Останнім часом це моя перша поїздка до Китаю, і вона виявилася дуже насиченою: у мене було два повноцінних робочих дні в Пекіні та два повноцінних робочих дні в Шанхаї, у мене було щонайменше п’ять закритих консультацій, які ми проводили в рамках експертних груп разом із представниками академічної спільноти, експертної спільноти». За його словами, до складу груп входили фахівці з Росії, російсько-українського конфлікту, міжнародного та гуманітарного права. «Нам було важливо обмінятися думками, мені було важливо ознайомити їх з тією базою даних, якою я володію», – зазначив Р. Мирошник. І далі він розповів: «…Я повинен сказати, що інформація, яку я надав нашим китайським колегам, викликала досить серйозне обговорення, деякі речі для них були вкрай новими».
25 вересня інформагентство ТАСС повідомило, що журналіст із Китаю Лі Сян прибув до «ЛНР» (окупованих територій Луганської області України) у складі групи представників іноземних ЗМІ (повідомлялося про 13 журналістів з 11 країн) з метою особисто дізнатися про події в регіоні. Який китайський ЗМІ представляє Лі Сян, не повідомлялося, можливо, він звичайний блогер. Наводилися такі його слова: «Я тут, тому що це моя робота – міжнародний журналіст… Я тут раніше ніколи не був, і я не знав, що ж відбувалося насправді, а я дуже хотів це знати. Тому що саме ми, журналісти, повинні розповідати правду про те, що відбувається. Ми пишемо нотатки в газети, і нам потрібна інформація, тому я й приїхав – дізнатися інформацію. І, можливо, після повернення до Китаю я завантажу відеоблог в інтернет, щоб якраз своїм глядачам, читачам показати, що я бачив».
У світлі зазначеної пропагандистської активності відзначимо заяву від 21 вересня Д. Пєскова: «Дуже позитивно розвивається [співпраця РФ і Китаю] по лінії і наших провідних ЗМІ, наших медіахолдингів, по лінії адміністрації, по лінії міністерства закордонних справ. Інформаційна взаємодія йде дуже добре».
Військова співпраця КНР та РФ: курс на «глибоку інтеграцію»
На початку вересня Китай, Росія та Монголія провели спільні навчання «Прикордонна співпраця – 2026». 14 вересня офіційний представник Міністерства оборони КНР Цзян Бінь повідомив: «Це вже другі спільні навчання, організовані прикордонними підрозділами Китаю, Росії та Монголії. Вони свідчать, що наша тристороння прикордонна співпраця перейшла від стадії “початку пошуку шляхів взаємодії” до нового етапу “глибокої інтеграції”». Навчання пройшли в районі міста Маньчжурія (автономний район Внутрішня Монголія, Північний Китай). У ході їх проведення сторони відпрацювали заходи із запобігання та припинення розвідувально-диверсійної діяльності, зі спільного планування, пошуку, припинення, затримання та передачі підозрюваних. У ході навчань були застосовані безпілотні та інтелектуальні технології. Після завершення маневрів відбувся обмін досвідом із таких питань, як техніка верхової їзди, подолання перешкод, пошук, розпізнавання, відстеження та затримання підозрюваних за допомогою військових собак.
7 вересня Сухопутні війська Народно-визвольної армії Китаю направили військовослужбовців до Росії для участі в навчаннях із розмінування. Зазначено, що навчання проводилися за участю військовослужбовців кількох країн. Їхнім завданням було поліпшення навичок із відновлення безпеки в зонах, на території яких є вибухонебезпечні предмети. Відпрацьовувалися механічне розмінування, використання саперних собак, знешкодження саморобних вибухових пристроїв.
Статс-секретар — заступник міністра оборони РФ Анна Цивільова взяла участь у 13-му Сяншаньському міжнародному форумі з безпеки в Пекіні. У своєму виступі вона, зокрема, зазначила: «На даному етапі російсько-китайське всеосяжне партнерство та стратегічна взаємодія динамічно розвиваються за всіма напрямками, у тому числі й у галузі військового співробітництва, ґрунтуючись на принципах рівноправності, взаємної підтримки в ключових питаннях, взаєморозуміння та врахування інтересів одне одного». Говорячи про російсько-китайську взаємодію у сфері безпеки, А. Цивільова заявила: «Ми цінуємо високий професіоналізм партнерів, готовність розвивати співпрацю в суворій відповідності до норм міжнародного права. Регулярні різнопланові контакти по лінії міністерств оборони, органів військового управління, військових навчальних закладів двох країн стали практичним інструментом реалізації завдань, поставлених керівництвом Росії та Китаю. Окремо хочу відзначити тісні зв’язки, які налагоджено між військово-медичними службами Росії та Китаю для обміну досвідом з питань лікування та реабілітації».
Лукашенко навчає русських, як треба любити Китай
Білоруське керівництво продовжувало нагадувати про особливу роль Китаю в розвитку республіки та особливу взаємодію між двома країнами, які вже відповідають рівню білорусько-російських відносин. Так, Олександр Лукашенко на зустрічі з губернатором Ульяновської області Олексієм Русських, говорячи про відносини з РФ та КНР, заявив: «Це люди, які завжди простягали нам руку, підтримували. Ми будемо тим самим відповідати нашим братам-росіянам, громадянам Китаю та іншим на Сході». На цій же зустрічі О. Лукашенко заявив, що важливо не відкидати спадщину минулого, а брати з неї найкраще, і навів як приклад Китай: «І тут для нас дуже показовий Китай. Ми дружимо із Сі Цзіньпіном, часто з ним обговорюємо цю тему. І він мені про це часто говорить, що нічого не заперечували: ні період Мао Цзедуна, ні Ден Сяопіна, нікого. Вони брали все найкраще. Ну і подивіться на результат розвитку КНР. Це провідна економіка світу, провідна країна, з якою всі змушені рахуватися. Любиш, не любиш Китай, як американці, а рахуватися доводиться».
Прокитайські тези транслюють і чиновники з найближчого оточення О. Лукашенка. Микола Снопков, виступаючи 22 вересня на урочистому заході з нагоди Дня утворення КНР, заявив: «Ми, білоруси, щиро радіємо успіхам нашого всепогодного та всебічного стратегічного партнера. Відносини Синьоокої та Піднебесної — це справжня, перевірена часом дружба. Ми називаємо один одного “залізними братами”, і це не гучні слова, а відображення тієї глибини політичної довіри, яка склалася між Республікою Білорусь і Китайською Народною Республікою». Говорячи про економічну взаємодію, М. Снопков заявив: «Ми переходимо від окремих проєктів до формування спільного індустріального простору. Разом дбаємо про наше спільне майбутнє».
10-13 вересня Мінськ відвідала делегація Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю (ВК НПКРК) на чолі з членом Постійного комітету, головою Комітету з економічних питань ВК НПКРК Ван Гошеном. Як зазначив посол КНР у Білорусі Чжан Веньчуань, «мета візиту полягає в тому, щоб реалізувати важливі домовленості між нашими лідерами, вивчати розвиток співпраці Китаю та Білорусі в галузі економіки, торгівлі та спільного будівництва ініціативи “Один пояс, один шлях”. Візит проходив на запрошення та за ініціативою Ради Республіки Національних зборів Білорусі. Відбулася зустріч китайської делегації з головою Ради Республіки Наталією Кочановою. Крім того вона була прийнята М. Снопковим, який нагадав, що НПКРК використовувалася при формуванні засад Всебілоруських народних зборів, які є вищим представницьким органом народовладдя. А також він підкреслив, що на нинішньому етапі основне завдання двох країн — «це перевести накопичений потужний політичний капітал у конкретні проєкти, інвестиції».
Інтенсивно проходили білорусько-китайські комунікації на рівні різних органів влади. З них звернемо увагу на взаємодію по лінії «силовиків».
На початку вересня Китай відвідав голова Комітету державного контролю (КДК) Василь Герасимов. Він зустрівся із заступником секретаря Центральної комісії КПК з перевірки дисципліни Чжан Чжуном. Сторони обговорили стратегічні підходи до припинення корупційних злочинів та їх профілактики, а також можливість обміну методиками аналізу корупційних ризиків. Перспективним напрямом названо взаємодію з виявлення та попередження кримінальних транскордонних схем, включно з обміном аналітичною інформацією та практичним досвідом. Крім того, обговорили взаємодію контрольних органів двох країн у контексті формування «Чистого Шовкового шляху», заявлена мета якого – створення прозорого та безпечного економічного середовища для реалізації проєктів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». У рамках візиту В. Герасимов також зустрівся з генеральним аудитором Державного контрольно-ревізійного управління КНР Хоу Каєм. Серед розглянутих тем – контроль за дотриманням дисципліни, аудит реалізації стратегічних проєктів, припинення необґрунтованого посередництва. Особливо відзначено важливість випереджального контролю за витрачанням державних коштів, починаючи з найраніших стадій. Розглянуто взаємодію вищих контрольних органів при реалізації білорусько-китайських проєктів, у тому числі в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».
15 вересня міністр оборони Віктор Хрєнін узяв участь у 13-му Сяншаньському міжнародному форумі з безпеки. Напередодні відкриття він зустрівся з міністром оборони Дун Цзюнем і окреслив низку питань, що стосуються взаємодії Білорусі та Китаю у військовій сфері: «Ми активно почали взаємодію в галузі миротворчої діяльності. У цьому плані хотів би висловити подяку за запрошення на курси по лінії миротворчості. Ми обов’язково візьмемо в них участь, що дасть змогу нашим офіцерам отримати цінний досвід китайської сторони за цим напрямом». Крім того, обговорили взаємодію в галузі підготовки військових кадрів. «Досягнуті в червні домовленості щодо навчання китайських військовослужбовців у Військовій академії Білорусі стали виявом довіри та високою оцінкою системи військової освіти Республіки Білорусь. Ми зі свого боку готові розширювати перелік спеціальностей під конкретні запити наших китайських друзів», – сказав В. Хрєнін. Сторони підбили також підсумки спільних заходів бойової підготовки та проаналізували перспективні напрями співпраці. Зі свого боку міністр оборони КНР закликав розкривати потенціал співпраці в нових сферах: «Форми збройного протистояння змінилися. У військовій сфері зростає роль технологій – це створює і виклики, і можливості. Ми можемо разом зосередитися на розвитку сил нової якості, щоб досягти подальшого прогресу». Реагуючи, міністр оборони Білорусі підтвердив зацікавленість у поглибленні обміну досвідом за цим напрямом.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України,
спеціально для «Української лінії»