Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (липень 2026)
З’явилися сигнали, що Китай активізував кулуарні дипломатичні консультації навколо російсько-українського врегулювання. Принаймні це питання посіло значиме місце у ході північноєвропейського турне Ван Ї. До цього додається активізація дипломатичного діалогу між Києвом та Пекіном: протягом місяця китайський посол тричі відвідав МЗС України. Поряд з цим тематика війни обговорювалася під час чергових переговорів Ван Ї та С. Лаврова. При цьому росіяни продовжують фонтанувати суперечливі ідеями: зокрема, висловлюються сподівання про утворення спільного антизахідного блоку, що КНР вчинить тиск на європейські країни щодо зменшення воєнно-технічної допомоги Україні та допоможе організувати трьохсторонній саміт Д. Трампа, Сі Цзіньпина та В. Путіна у листопаді цього року. Білорусь, у свою чергу, висловлює бажання якнайтісніше «зшитися» з Китаєм.
Північноєвропейське турне Ван Ї
На початку липня Ван Ї відвідав країни «Нордичної четвірки» — Данію, Швецію, Фінляндію, Норвегію. Крім переговорів на рівні міністрів іноземних справ, він провів зустрічі з королем Данії Фредериком X, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Кристерссоном, з президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Зазначимо, що в китайських протокольних повідомленнях про проведені зустрічі тема російсько-української війни не згадувалася, лише відзначалося, що проходив «обмін думками з міжнародних та регіональних питань». Було лише одне виключення — у повідомленні про переговори в Норвегії було згадано, поряд з іншими, і «українську кризу». Водночас у повідомленні, присвяченому підсумкам усього турне, було зазначено, що «сторони обмінялися думками з таких міжнародних та регіональних проблем, як українська криза та ситуація на Близькому Сході, і погодилися з тим, що всі війни та конфлікти мають розв’язуватися політичним шляхом за допомогою діалогу та переговорів, і що всі сторони повинні відігравати в цьому відношенні конструктивну роль».
Тим не менш, судячи з коментарів європейських учасників переговорів, тема російсько-української війни займала значуще місце. Так, А. Стубб повідомив, що під час зустрічі з Ван Ї обговорював «ядерне питання» (тобто російські ядерні загрози на адресу України): за його словами, представники Китаю дуже впевнено заявили, що Росія не вдасться до ядерної зброї. А Й. Гар Стере після зустрічі з Ван Ї заявив: «Китай, ймовірно, є країною, яка має найкращий і найпряміший доступ до російського керівництва. Ми очікуємо, сподіваємося і наполегливо закликаємо Китай використати цей канал». Більше того, за словами норвезького прем’єра, більша частина переговорів була присвячена ситуації в Україні: «Існує потенціал для глибшої співпраці між Європою та Китаєм, проте поки триває ця війна і Китай залишається близьким партнером Росії, це обмежує такі можливості». А міністр іноземних справ Норвегії Е. Барт Ейде заявив, що діалог з Китаєм з питання припинення війни був «конструктивним і багатообіцяючим». Відповідаючи на питання, чи дав Китай зрозуміти, що готовий сприяти залученню Росії до переговорів, міністр сказав: «Я не є представником Китаю і не збираюся цитувати його позицію, проте в їхніх заявах є певні натяки».
З контексту китайських повідомлень можна припустити, що Ван Ї обговорював російсько-українську війну 21 липня під час зустрічей з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем і з міністром іноземних справ Канади Анітою Ананд. Крім того, він викладав китайську позицію на зустрічі з міжпартійною делегацією Європейського парламенту, яка відвідала КНР на чолі з головою Комітету з іноземних справ (AFET) Девідом Макаллістером.
22 липня в Манілі пройшли переговори Ван Ї з державним секретарем США Марко Рубіо. За їх підсумком китайська сторона традиційно згадала «обмін думками з міжнародних та регіональних проблемних питань». Тоді як М. Рубіо в коментарі ЗМІ зазначив: «Ми не обговорювали Росію та Україну. У нас є багато тем для обговорення».
Китай згадав про «європейське сусідство»
У публічному полі Китай озвучував свою позицію щодо російсько-української війни під час засідань Ради Безпеки ООН. Так, 9 липня заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей заявив: «Китай засуджує атаки проти невинних цивільних осіб і закликає відповідні сторони припинити напади на мирне населення та цивільну інфраструктуру. Сторони повинні виявляти стриманість, суворо дотримуватися міжнародного гуманітарного права, якомога швидше відновити діалог і переговори, прагнучи до досягнення всеосяжної, міцної та обов’язкової мирної угоди». А далі була озвучена традиційна китайська формула, що при врегулюванні конфлікту необхідно враховувати взаємні занепокоєння сторін у сфері безпеки. За його словами, Китай має намір і надалі підтримувати контакти з усіма сторонами і відігравати конструктивну роль у сприянні політичному врегулюванню кризи.
27 липня Сунь Лей зробив таку заяву: «Росія, Україна та європейські країни є сусідами і не можуть відсунутися один від одного. Досягнення гармонійного співіснування та прагнення до спільної безпеки являє собою єдиний реалістичний вибір. Китай закликає всі залучені сторони відкинути ментальність холодної війни та блокове протистояння, прийняти бачення всеосяжної спільної стійкої безпеки, належним чином розв’язувати занепокоєння один одного у сфері безпеки. Усунути корінні причини і просувати будівництво збалансованої, ефективної та стійкої архітектури регіональної безпеки для досягнення довгострокового миру та стабільності в регіоні».
У Києві сподіваються на зміну китайської позиції
9 липня Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з Дональдом Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі обговорював роль китайського чинника в мирному врегулюванні: «Безумовно, ми з президентом Трампом обговорили Китай, його роль у цій війні, участь або потенційну участь і його можливості». Але далі додав, що волів би, щоб деталі саме цього питання залишилися між ним і президентом США.
Говорячи про інші переговори В. Зеленський зазначив: «…В цілому про Україну на цьому саміті говорили дуже багато, про Близький Схід говорили дуже багато і про Китай». Він також вказав, що деякі європейські лідери розповіли йому про певну зміну ставлення Пекіна до російської війни проти України, мовляв, позиція Китаю з деяких питань стала більш жорсткою: «Тут ситуація трохи змінилася. Деякі європейські лідери сказали мені, що вони спілкувалися з представниками Китаю, і Китай дуже серйозно, дуже жорстко і чітко відреагував на заяви в російських ЗМІ про ті чи інші можливості застосування ядерної зброї. Я думаю, що ви чули такі висловлювання в російських ЗМІ: “А що, якщо ми відповімо на удари українців ядерною зброєю?” Дуже важливо підкреслити, що не лише європейці, не лише Америка, але й Китай… (здається, це вперше) – дуже чітко і дуже жорстко відреагував, навіть в ультимативній формі, заявивши, що не може бути навіть думок про застосування ядерної зброї».
12 липня В. Зеленський, анонсуючи зміни в міжнародній стратегії України, повідомив, що за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрям відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом і серед цих напрямів він згадав і Китай.
Київ-Пекін: дипломатична активізація
Зазначимо активізацію українсько-китайського діалогу на дипломатичному треку. 7 липня державний секретар МЗС Олександр Карасевич зустрівся з послом КНР Ма Шенкунем. Повідомлено, що сторони обмінялися думками з широкого кола питань двостороннього порядку денного, зокрема, обговорили конкретні кроки для активізації політичного діалогу та інтенсифікації практичної співпраці між Україною та Китаєм у поточному році. Поряд з цим О. Карасевич відзначив особливу роль, яку може відіграти Китай у рамках досягнення стійкого та справедливого миру для України.
13 липня з Ма Шенкунем зустрівся заступник міністра іноземних справ Олександр Міщенко. Обговорили актуальні питання українсько-китайських відносин і взаємодії в пріоритетних сферах, зокрема, шляхи активізації діалогу по лінії зовнішньополітичних відомств, включаючи обмін візитами міністрів іноземних справ обох держав. При цьому О. Міщенко висловив подяку китайській стороні за незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України і зі свого боку підтвердив послідовну підтримку політики «єдиного Китаю», що створює передумови для предметного діалогу щодо посилення ролі КНР у міжнародних зусиллях, спрямованих на досягнення всеосяжного, справедливого миру. У свою чергу, китайський дипломат зазначив, що Китай готовий відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичних шляхів завершення російсько-української війни.
24 липня пройшла ще одна зустріч О. Міщенка з Ма Шенкунем. Сторони обговорили актуальні питання українсько-китайських відносин у ключових сферах, а також поточні питання, що потребують негайного реагування. О. Міщенко поінформував про посилення ударів РФ по цивільних суднах і вантажах з продовольством у Чорному морі, що створює загрозу свободі судноплавства та глобальній продовольчій безпеці. У цьому контексті український дипломат закликав китайську сторону до більш активних зусиль з метою досягнення стійкого та справедливого миру в Україні, зокрема, забезпечення безперебійної роботи логістичних ланцюжків.
У контексті цих зустрічей зазначимо, що міністр іноземних справ Андрій Сибіга 7 липня під час одного з медійних заходів, що проходили на полях саміту НАТО в Анкарі, повідомив про китайське запрошення завдати візиту. У ЗМІ це було оцінено як певне нове обставину, але очевидно йшлося про запрошення, яке було озвучене ще в лютому 2026 р. А зараз український міністр вирішив про нього ще раз нагадати китайській стороні.
29 липня відбулося п’яте засідання Підкомісії зі співробітництва в галузі медицини Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. Її співголовами виступили заступник міністра охорони здоров’я Євген Гончар і заступник голови Державного комітету охорони здоров’я Чжен Чже. Особливу увагу було приділено розвитку реабілітаційної допомоги – китайська сторона готова ділитися досвідом підготовки спеціалістів, розширенням мережі реабілітаційних установ, підвищенням якості допомоги та розвитком реабілітації в громадах. Також під час зустрічі сторони обговорили можливість укладення оновленого рамкового меморандуму про співробітництво у сфері охорони здоров’я: МОЗ уже підготував проєкт документа і передав його китайській стороні для розгляду.
Китай продовжує працювати на російський ВПК
Українська сторона традиційно привертає увагу до військово-технічного співробітництва Китаю з Росією. 3 липня радник – уповноважений Президента з санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з медіа підкреслив, що Росія через санкції не може самостійно виробляти найскладніші електронні компоненти (обчислювальні модулі, навігаційні блоки та системи управління) і змушена замінювати частину західних деталей китайськими аналогами: «Найкращий приклад – це навігаційні модулі та окремі високоточні мікроконтролери. У низці випадків росіяни були змушені переходити на альтернативні компоненти, що мають гірші характеристики або вимагають суттєвого перепроектування систем…». При цьому В. Власюк констатував, що Китай за останні півроку не продемонстрував помітної реакції на передані Україною матеріали щодо використання китайських компонентів у російському озброєнні: «Півроку тому вони отримали файли з вичерпними серійними номерами, і за півроку реальної відповіді немає». Водночас він зазначив, що частка китайських компонентів у російському озброєнні поступово зростає.
Водночас зазначимо публікацію Financial Times, у якій стверджувалося, що Київ домігся від Брюсселя виключення, що дозволяє спрямувати частину європейського траншу обсягом 6 млрд євро на закупівлю компонентів для безпілотників у Китаї. «Хоча ЄС звинувачує Пекін у тому, що він є “ключовим чинником, який сприяє війні Росії проти України”, будучи ключовим постачальником для військово-промислового комплексу Москви, він визнає, що українська оборонна промисловість також залежить від китайських компонентів», — зазначає FT.
Москва фонтанує «хотелками»
Протягом місяця з боку російських офіційних спікерів лунали неодноразово лунали оцінки ролі Китаю у потенційному мирному урегулюванні, які супроводжувалися сподіваннями, що той не змінить своєї, фактично, проросійської позиції. Так, 16 липня С. Лавров у своїй статті «Константа в епоху кардинальних змін: до 25-річчя підписання російсько-китайського Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво», окрім традиційних компліментарних заяв на адресу Пекіна, зазначив: «[Ми] високо цінуємо конструктивну, виважену позицію КНР щодо ситуації навколо України, засновану на глибокому розумінні генезису кризи та шляхів її політичного врегулювання, заснованого на встановленні та усуненні її першопричин, — як це і передбачається стосовно всіх конфліктів відповідно до положень ініціативи голови КНР Сі Цзіньпіна у сфері глобальної безпеки». А далі він дав зрозуміти, що майбутнє мирне врегулювання має базуватися через сполучення бачення голови КНР щодо глобальної безпеки та проєкта В. Путіна щодо «створення архітектури рівної і неподільної безпеки в Євразії». До речі, 14 липня посол РФ в Китаї Ігор Моргулов спільно з послом Білорусі Олександром Червяковим зустрівся з помічником міністра іноземних справ Китаю Лю Бінем, щоб обговорити ініціативу білоруської (начебто) сторони щодо розробки Євразійської хартії багатоманітності та багатополярності в XXI столітті. Іншими словами, Москва знову намагається просунути ідею утворення спільного антизахідного блоку.
Вказану логіку озвучив в інтерв’ю російським ЗМІ заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко, який зазначив: «Ми продовжуємо підтримувати щільний контакт з китайськими друзями з питань українського врегулювання, у довірчому ключі, своєчасно і на різних рівнях обговорюючи всі основні події на цьому напрямі». І додав, що в Росії «вдячні китайській стороні за збалансовану позицію щодо української кризи, засновану на глибокому розумінні її геополітичної природи та першопричин». При цьому А. Руденко стверджує, що Москва і Пекін спільно виступають «проти того, щоб будь-які держави та їхні блоки з метою отримання військових, політичних та інших переваг завдавали шкоди легітимним інтересам інших країн у галузі безпеки». Особливу увагу звернемо на те, що А. Руденко, відповідаючи на питання про можливий тиск Китаю на Європу з «українського сюжету», заявив: «Звісно, якщо Пекіну вдасться позитивно вплинути на уми брюссельських бюрократів і лідерів окремих європейських країн, які шукають у русофобії та ескалації конфлікту в Україні спосіб переключити увагу населення з внутрішніх проблем і розігнати свої економіки за рахунок зростання військових витрат, це сприятиме досягненню стійкого миру і відповідатиме інтересам простих європейців». У тому ж інтерв’ю А. Руденко натякнув, що Росія готова віддячити підтримкою у контексті посилення безпекової взаємодії між США, Південною Кореєю та Японією: «…(Ми) посилюємо координацію з китайськими партнерами у питаннях підтримання миру в АТР».
24 липня на полях засідання Ради міністрів іноземних справ ШОС в Киргизстані пройшли переговори С. Лаврова і Ван Ї. Серед обговорюваних тем в «одній корзині» були згадані відносин зі США та ситуація навколо «української кризи». За підсумками зустрічі сторони констатували збіг або близькість підходів двох країн з більшості порушених питань.
Звернемо увагу, що російська сторона знову намагається тестувати ідею трьохстороннього саміту Д. Трампа, Сі Цзвньпіна та В. Путіна. Так, 21 липня посол з особливих доручень МЗС РФ Марат Бердиєв повідомив, що В. Путін очолить російську делегацію на саміті АТЕС, який відбудеться 18–19 листопада в Шеньчжені. Нагадаємо, , що в цьому заході також планує узяти участь Д. Трамп.Відповідно, в російських ЗМІ знову почала мусуватися тема зустрічі лідерів КНР, РФ і США. Реагуючи на це, 31 липня М. Бердиєв зазначив: «Поки розмову про конкретні зустрічі вести передчасно. Однак, на мій погляд, такий потрійний контакт був би вельми корисним. У практичному плані він цілком реалізований, оскільки три лідери провідних держав очікуються на зазначеній площадці».
Військові навчання: знову «не проти когось»
Наочним підтвердженням посилення безпекового співробітництва між РФ та КНР в АТР стали російсько-китайські навчання «Морська взаємодія-2026», які відбулися з 6 по 12 липня. Від російської сторони в них брали участь крейсер «Варяг», корвет «Різкий», дизель-електрична підводна лодка «Уфа», а також рятувальне судно «Ігор Бєлоусов». Від китайської сторони — есмінці «Аньшань» і «Кайфин», фрегат «Уху», дизель-електрична підводна лодка типу «Юань», універсальний транспорт постачання «Кекесілі-ху» і рятувальне судно «Янченху». Під час берегового етапу командири кораблів і офіцери штабів провели планування морського етапу навчань на картах. Під час морської частини в Жовтому морі кораблі спільного загону виконали стрільби з артилерійських установок і кулеметних комплексів, відбиваючи умовний напад безпілотних літальних і морських дронів. Крім того, екіпажі кораблів відпрацювали спільне маневрування, протичовнові завдання, боротьбу з надводними кораблями умовного противника та рятувальні дії.
Під час церемонії початку навчань у Ціндао керівник від китайської сторони контр-адмірал Цю Веньшен заявив: «Обміни військово-морських сил КНР і РФ стають все більш частими, форма обмінів стає все більш різноманітною, а сфери співробітництва постійно розширюються». За його словами, навчання «Морськавзаємодія» за більш ніж 10 років проведення стали найважливішою платформою для зміцнення і розвитку відносин між двома країнами, підвищення стратегічної взаємної довіри та поліпшення спільних оперативних можливостей. Ці навчання також підвищили рівень практичного співробітництва між двома військово-морськими силами та їх здатність спільно реагувати на морські загрози. У свою чергу, керівник навчань від російської сторони контр-адмірал Сергій Сінькозаявив: «Спільні навчання дозволяють не лише вдосконалювати професійну підготовку екіпажів, але й служать переконливим свідченням міцних дружніх відносин між Росією та КНР». За його словами, важливою частиною міждержавної взаємодії є співробітництво збройних сил обох держав, при цьому особливе місце займає військово-морська складова. Контр-адмірал підкреслив, що навчання «Морське взаємодія» являють собою «ефективну площадку для вдосконалення оперативної сумісності, обміну професійним досвідом і освоєння сучасних підходів до організації дій сил флоту в різних умовах морської обстановки». Після завершення навчань кораблі ВМС РФ і КНР провели спільне патрулювання акваторії Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Російсько-китайські навчання проходили на тлі загострення відносин Китаю з Філіппінами та вже традиційної напруги з Японією. Водночас від КНР і РФ лунали запевнення, що нібито навчання не спрямовані проти третіх сторін. Зокрема, про це заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков і він навіть зазначив: «Навпаки, співробітництво в такій важливій, відповідальній сфері між Росією та Китаєм — це дуже важливий чинник, який сприяє передбачуваності та безпеці в регіоні». У свою чергу, офіційний представник Міноборони КНР Цзян Бінь на брифінгу зробив практично ідентичну заяву: «Співробітництво збройних сил Китаю та Росії завжди будується на принципах неприєднання до союзів, неконфронтації та неспрямованості проти третіх сторін». Він зазначив, що взаємодія двох країн відіграє важливу роль у захисті їхнього суверенітету та безпеки, а також у підтриманні міжнародного та регіонального миру і стабільності.
Білорусь хоче «зшитися» з Китаєм
Білоруські офіційні особи транслюють на китайському напряму таку позитивну риторику, яка раніше лунала, і то не завжди, лише на російського напрямі. Так, перший заступник прем’єр-міністра Микола Снопков, який залишився в Китаї після візиту до Пекіна делегації на чолі з Олександром Лукашенком для участь у церемонії відкриття першого Білорусько-китайського форуму регіонів (відбувся в м. Ланьчжоу провінції Ганьсу), у своєму виступі зазначив: «Білорусь — це повноцінна промислова та ресурсна платформа для глибокої переробки та створення високотехнологічного продукту. Ми розглядаємо співробітництво з регіонами КНР не просто як братські зв’язки, а як стратегічний союз у рамках ініціативи “Один пояс, один шлях”». При цьому він акцентував: «Наше завдання — не просто транзит, а створення спільних ланцюжків доданої вартості, що з’єднують китайські промислові кластери з європейським та євразійським ринками». Серед пріоритетів він назвав кооперацію компетенцій та унікальні переваги Білорусі: «У Китаю найсильніша наукова, технологічна та сировинна база, у Білорусі — передове машинобудування, сільгосптехнології, IT-сектор і багатий досвід індустріальної кооперації. Нам не треба конкурувати, нам треба “зшивати” наші сильні сторони». Далі чиновник переконував, чому потрібно робити «зшивку» саме з Білоруссю?: «Це доступ до величезного ринку ЄАЕС. Білорусь — це “вхідні ворота” до Євразійського економічного союзу з населенням понад 180 млн осіб. Вироблений тут товар отримує безмитний доступ на ринки Росії, Казахстану, Вірменії та Киргизстану. Радіус 2000 км від Мінська охоплює понад чверть світового ВВП». Під цьому М. Снопков згадав про міцні засади політичного режиму О. Лукашенка: «І головне — інвестувати потрібно в стабільність, стабільність — це стратегічно вірний крок, і білоруський уряд продовжить послідовно покращувати бізнес-середовище для китайських партнерів».
Додамо, що перебуваючи в КНР М. Снопков провів зустріч з віце-прем’єром Держради, співголовою Білорусько-Китайського міжурядового комітету зі співробітництва Лю Гочжуном. Обговорили актуальні питання взаємної торгівлі та активізації білоруського експорту до Китаю, ситуацію з просуванням значущих фінансових питань, проблематику та напрями взаємодії з інвестиційного співробітництва, а також хід підготовки зустрічі на високому рівні.
23 липня на полях засідання ради міністрів іноземних справ ШОС Ван Ї провів зустріч з Максимом Риженковим. «Переговори підтвердили повний збіг підходів Білорусі та Китаю з усіх питань глобального порядку денного. Максим Риженков підкреслив незмінну відданість білоруської сторони всепогодному та всеосяжному стратегічному партнерству з Китаєм», — заявили в білоруському МЗС. Співрозмовники особливо відзначили особисті дружні та довірчі відносини між Олександром Лукашенком і Сі Цзіньпіном. Сторони також підтвердили незмінну взаємну підтримку державного суверенітету, територіальної цілісності та корінних інтересів, домовилися активно співпрацювати в рамках реалізації китайських глобальних ініціатив. Міністри звірили підходи до організації майбутніх контактів на вищому та високому рівнях, обговорили подальше підвищення рівня міждержавних відносин і перспективи спільної роботи в рамках ШОС. Сторони також порушили питання розширення та вдосконалення дипломатичної присутності Білорусі в Китаї.
29 липня пройшов урочистий захід з нагоди 105-річчя з дня заснування Комуністичної партії Китаю та 99-річчя з дня утворення Народно-визвольної армії. У своєму виступі міністр оборони Віктор Хренін підкреслив значущість співробітництва Білорусі та Китаю і що між країнами немає закритих тем у взаємодії. У свою чергу, аташе з питань оборони Лю Чже зазначив, що «військові зв’язки між Китаєм і Білоруссю постійно розширюються» і що «китайські збройні сили готові спільно з білоруськими активно реалізовувати важливі домовленості глав двох країн, зміцнювати стратегічний діалог».
Додамо також, що 22–25 липня в Білорусі з візитом перебувала делегація Сил інформаційної підтримки Народно-визвольної армії Китаю. Повідомлялося про її зустріч з представниками управління зв’язку Генштабу та головного інформаційно-обчислювального центру Збройних сил Білорусі. «Сторони обговорили побудову систем зв’язку та кібербезпеки, моделі їх застосування та заходи з протидії кібератакам на інформаційні системи управління», — повідомила прес-служба Міноборони Білорусі.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України,