Воєнно-політична ситуація на білоруському напрямі (липень 2026)
У липні спостерігалося затишшя в офіційних контактах між лідерами Білорусі та Росії, що свідчить про певну розрядку навколо РБ на тлі прагнення Мінська уникнути прямого втягування у російсько-українську війну. Втім, попри зниження прямого тиску Кремль не відмовився від провокацій, повторно звинувативши Сили оборони України в спланованій атаці на ще один автобус із громадянами Білорусі. Однак у Мінську оперативно повідомили про «чисту випадковість», відмовившись від звинувачень на адресу української армії. Київ теж надіслав сигнал про досягнення порозуміння із Мінськом. Відтак О. Лукашенко отримав змогу зайнятися внутрішніми питаннями та навіть демонстративно відправив армію на жнива – начебто на допомогу аграріям.
Мінськ не піддається на російські провокації
У липні воєнно-політичний діалог між вищим керівництвом Білорусі та Росії був поставлений на паузу. Інтенсивна комунікація О. Лукашенка та В. Путіна змінилася спілкуванням на рівні урядів та окремих відомств, яке мало робочий характер і стосувалося переважно питань економічного співробітництва. Таке затишшя у комунікації на вищому рівні може свідчити про те, що в Москві вирішили на якийсь час відкласти плани щодо інтенсифікації військового співробітництва з Мінськом. Хоча Росія продовжувала чинити тиск на Білорусь, вдаючись до провокацій, які зміщують акценти у сприйнятті російсько-української війни в білоруському суспільстві та можуть бути вигідними Кремлю в майбутньому.
Так, 2 липня губернатор Брянської області Є. Ковальчук звинуватив ЗСЦ у начебто цілеспрямованій атаці на білоруський автобус, який віз відпочивальників із Мінська в Анапу: за твердженням російської сторони, був атакований дроном на пункті пропуску на кордоні з Білоруссю. Російські медіа при цьому повідомляли, що удар прийшовся по лобовій частині, і навіть поширювали фото автобуса з розбитим переднім склом, яке виявилося фейком (на ньому зображений автобус вигаданої компанії Intercars, але насправді постраждав автобус перевізника «Столиця»). Надалі в медіа поширювалися знімки автобуса з одним розбитим бічним склом. Пізніше з’ясувалося, що під час удару постраждали кілька фур, які стояли неподалік. Білоруські ЗМІ дійшли висновку, що удар швидше був націлений на них, оскільки один із автомобілів повністю згорів.
Білоруська сторона утрималася від різких коментарів на адресу Києва. А держсекретар Ради безпеки Білорусі О. Вольфович на противагу російській версії назвав інцидент «чистою випадковістю». «Автобус білоруський не обраний спеціально для, скажімо так, цілі ураження. Це автобус, що випадково пересувався територією Брянської області, і дрон, що випадково впав по дорозі між двома трасами», — заявив він. При цьому О. Вольфович закликав білорусів не їздити у прикордонні області Росії, зазначивши, що «гарантувати безпеку в таких поїздках вам ніхто не зможе, поки не припиниться спеціальна військова операція».
На білорусько-українському кордоні все спокійно?
Обережна реакція білоруської влади вказує на те, що в Мінську, незважаючи на певний перепочинок, який РФ, схоже, дала Білорусі, все ще побоюються перспективи розширення російсько-української війни на власну територію. На цьому тлі керівництво РБ давало зрозуміти, що не зацікавлене у подібному розвитку подій, і надсилало відповідні сигнали Києву як публічно, так і закритими каналами, про які раніше згадували білоруські посадовці. Реагуючи на російські провокації з автобусами, О. Лукашенко на церемонії вшанування випускників вищих військових навчальних закладів та вищого офіцерського складу, яка відбулася в Мінську 6 липня, пообіцяв військовим, що «ніхто вас у цю бійню посилати не буде. Війна нам не потрібна, це погано, що війна йде в Україні. Ми прихильники мирного вирішення питань». Але попередив про певну «міжнародну партію війни», яка цього не хоче.
22 липня він прийняв із доповіддю міністра оборони В. Хреніна, який повідомив про відсутність ознак підготовки українських військ до агресивних дій на білоруському напрямі. За словами міністра, українські військові, які перебувають у прикордонній зоні, «забезпечують прикриття» власного кордону та «займаються оборонною спрямованістю». «Це і логічно, що на сьогоднішній день, незважаючи на те, що в інформаційному полі звучить усе, що завгодно, для них напруження на нашому кордоні абсолютно не потрібне», — констатував він. Глава Міноборони запевнив, що РБ, у свою чергу, тримає на кордоні з Україною «мінімальний комплект військ» (підрозділи сил спецоперацій) — для реагування на можливі раптові інциденти. В. Хренін також заперечив інформацію про будівництво військової інфраструктури чи укріпрайонів на територіях поблизу кордону з Україною. Він назвав це роботами з благоустрою, ремонту доріг, реконструкції мостів та облаштування районів відпочинку в межах програми з розвитку Полісся.
Подібні твердження навряд чи знаходять відгук в українського керівництва, проте Мінську та Києву все ж таки вдалося досягти взаєморозуміння щодо окремих аспектів у сфері безпеки, про що, зокрема, свідчить більш спокійна риторика посадовців та військових в Україні. В одному з інтерв’ю тепер уже колишній головнокомандувач ЗСУ О. Сирський висловлював сумнів, що керівництво Білорусі зважиться повторно надати Кремлю свою територію для проведення наступальної операції, незважаючи на доручення В. Путіна російському генштабу прорахувати різні варіанти наступальних дій з півночі, включаючи захід в Україну з території Білорусі. О. Сирський також відзначав відсутність концентрації білоруських військ біля кордонів з Україною. Речник Держприкордонслужби України А. Демченко, своєю чергою, зазначав, що Київ бачить зусилля Білорусі, яка «чинить опір, намагається всіляко не піддатися тиску» з боку Кремля у питанні агресії.
Звернемо увагу й на слова В. Зеленського про перспективи ескалації за участіБілорусі. В інтерв’ю Financial Times він зазначив: «Хороша новина — на відміну від Путіна — полягає в тому, що, на мій погляд, він (О. Лукашенко — ред.) усвідомлює ризики… у нього достатньо здорового глузду, щоб зрозуміти: не варто дозволяти втягнути себе в це». Пізніше голова Офісу президента К. Буданов висловив думку, що в Мінську почули застереження Києва, а отже, загроза прямого наступу чи провокацій з території Білорусі на якийсь час відступила. «Я б спокійніше ставився до питання Білорусі. Не треба нам робити ще одного ворога. Не в тому сенсі, що ми самі щось там ескалюємо, ні. Але в принципі мати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій нам точно не вигідно. Те, що вони нас почули — це дуже правильний крок. І треба сприймати його саме так», — заявив К. Буданов.
Білоруське військо допомагає селу…
Зниження тиску на Мінськ як з боку Москви, так і з боку Києва призвело до певної розрядки навколо Білорусі. Показово, що В. Хренін назвав військово-політичну обстановку в регіоні «спокійною» і відзначив відсутність великої активності збройних сил країн НАТО поблизу кордонів РБ. На цьому тлі білоруську армію за ініціативою О. Лукашенка залучили до виховання лінивих і нечесних на руку працівників сільського господарства, щоб забезпечити ефективне та своєчасне збирання врожаю. На тематичній нараді з профільним міністерством та іншими відповідальними чиновниками О. Лукашенко назвав низьку трудову дисципліну однією з головних проблем, що перешкоджають своєчасному збору врожаю, і доручив відправляти в армію всіх, хто «не вміє працювати», включно із чиновниками, яких він також закликав сісти «на трактор, у комбайн». Формувати списки недобросовісних працівників будуть голова райвиконкому, воєнком та керівник сільськогосподарської організації. Таких працівників направлятимуть у розпорядження Міноборони на 2-3 місяці для участі у військово-виховних навчаннях чи воєнних зборах. Передбачається, що вони виконуватимуть у т.ч. господарську роботу, тобто з великою вірогідністю можуть бути відправлені назад «у поля». Поки що активність навколо примусового спрямування сільгосппрацівників до армії, а також щодо залучення воєнкомів до роботи з аграріями виглядає як сигнал ключовим партнерам РБ про необхідність займатися насущними проблемами економіки та відсутність у РБ вільних ресурсів для ведення війни.
До цього додамо, що міноборони РБ також активно інформує про залученість, власне, військових підрозділів до сільськогосподарських робіт.
Втім, протягом липня, була проведена низка навчань та зборів:
• з 7 по 31 у Малоритському та Дрогичинському районах Брестської області проводилися збори з військовозобов’язаними територіальних військ, під час яких відпрацьовували захист особового складу та об’єктів від БПЛА, формування та застосування загонів народного ополчення тощо.
• 10 липня Міноборони РБ провело збір з військовими водолазами на Дніпрі під Могильовом. Вони відпрацьовували занурення на глибину, розвідку дна, розпилювання дерев’яних паль та металевих прутів, а також пошук, остроплення та підняття різних предметів.
• 29 липня на нафтобазі у Фаніполі Мінської області МНС РБ провело тактико-спеціальні навчання з ліквідації наслідків великої надзвичайної ситуації. За сценарієм, причиною події стало умовне падіння безпілотника, після якого стався вибух та загоряння резервуара з бензином.
…але чистки генералів йдуть по плану
З урахуванням довгострокової тенденції на погіршення ситуації з безпекою та очікуване зростання кількості провокацій, які можуть стосуватися й Білорусі, керівництво країни приділяло підвищену увагу питанню боєготовності білоруської армії. На зустрічі з офіцерами та випускниками військових ВНЗ О. Лукашенко підкреслив: «По-справжньому суверенною може бути тільки та країна, особливо зараз, яка має сильну, добре озброєну і віддану народу та державі армію, що має у своєму складі справжніх професіоналів у погонах». Лукашенко також наголосив на важливості якісної підготовки військових. «Так, у нас не величезна армія. Але воюють (ви знаєте краще за мене) не кількістю, а вмінням. І той, хто вміє, той перемагає. Тому армія наша має воювати вміючи, долаючи всякі труднощі… І найголовніше: є офіцер — є армія. Немає офіцера — армії не буде», — заявив він, повторивши тезу, яку вже озвучував за підсумками перевірки, що проводилася в обхід керівництва Міноборони на початку цього року.
О. Лукашенко ставив завдання з’ясувати готовність Збройних Сил до участі у реальних бойових діях. Однак вона також проводилася незадовго після операції США у Венесуелі, в результаті якої було захоплено президента країни Ніколаса Мадуро. Ця подія, за свідченням спецпредставника президента США Дж. Коула, сильно налякала О. Лукашенка. Причому джерело подібної загрози, на нашу думку, він бачить не на Заході, а на Сході. У зв’язку з цим можна вважати, що перевірка військ була також спрямована на перевірку лояльності вищого керівництва міноборони та ЗС РБ. Згодом О. Лукашенко ініціював відставки у військовому керівництві, які тривають досі. Так, раніше свої посади втратили заступник начальника генштабу — начальник головного оперативного управління Сергій Лагодюк та перший заступник начальника озброєння ЗС РБ — начальник штабу озброєння Віталій Шестак. А 8 липня О. Лукашенко підписав указ про звільнення Олександра Науменка з посади заступника міністра оборони Білорусі. Також був підписаний указ про призначення заступником міністра оборони РБ Володимира Бєлого, який до цього обіймав посаду начальника головного управління бойової підготовки ЗС РБ.
Крім того, у липні О. Лукашенко підписав указ про звільнення заступника міністра оборони з тилу — начальника тилу ЗС РБ Андрія Бурдико (замість нього призначено Олександра Мосолова, раніше першого заступника начальника тилу ЗС РБ — начальника штабу тилу). Також був звільнений командувач військ Північно-західного оперативного командування ЗС РБ Олександр Бас. Крім того, Дмитро Бітний, який раніше обіймав посаду заступника командувача військ Західного оперативного командування ЗС РБ, був призначений начальником головного управління бойової підготовки ЗС РБ. Ця посада була вакантною з початку липня, коли колишнього керівника з бойової підготовки В. Бєлого призначили заступником міністра оборони.
Додаткове око за КДБ
Логіці створення додаткових важелів впливу на силові структури також підпорядковані рішення О. Лукашенка щодо посилення контролю за діяльністю Комітету держбезпеки. «Ми трішки Комітет держбезпеки переформатуємо в плані посилення Держсекретаріату (Ради безпеки — ред.) і впливу на КДБ», — заявив О. Лукашенко на зустрічі з головою КДБ І. Тертелем та держсекретарем Радбезу О. Вольфовичем.
О. Лукашенко вважає, що Радбезу, який, до речі, перебуває у президентській вертикалі, не можна випускати з поля зору КДБ. Він звернув увагу, що зараз держсекретар Радбезу вибудовує відносини з військовими (це посилання наперевірку військ, яка проводилася на початку року, та процесів, запущених у Міноборони та ЗС РБ за її підсумками), а також з МВС («трішки менше з МВС, але простіше»). А КДБ для Радбезу, як висловився О. Лукашенко, це «терра інкогніта».
О. Лукашенко підкреслив, що у віданні КДБ залишаються питання, які повинен знати тільки він, і які будуть доповідати тільки йому безпосередньо. Це розвідувальна інформація, агентурна діяльність тощо. А організаційними та кадровими питаннями може займатися і Радбез. «Ну і наглядати повинен держсекретар і держсекретаріат. Так, як уряд міністерствами займається, так держсекретаріат повинен займатися всіма силовими підрозділами. І доповідати президенту», — пояснив свою логіку Лукашенко. При цьому він додав, що збереже прямі відносини з головою КДБ та міністром оборони. Подібна ініціатива говорить про посилення ролі Радбезу у внутрішньополітичних процесах у Білорусі та зростання впливу держсекретаря О. Вольфовича, який, очевидно, поки що користується довірою О. Лукашенка.
Лукашенко побачив «непогані перспективи» із США
У липні стало зрозуміло, що Мінськ намагається активізувати діалог із США, який протягом останніх кількох місяців був поставлений на паузу. Принаймні публічно про конкретні домовленості чи зрушення між країнами не повідомлялося. Проте на початку липня О. Лукашенко та Д. Трамп обмінялися вітаннями з нагоди державних свят. 3 липня Д. Трамп надіслав О. Лукашенку привітання з Днем незалежності Білорусі, в якому побажав білоруському народу мирного та процвітаючого року та висловив сподівання «на зустріч із вами у майбутньому». А 4 липня привітання з Днем незалежності США Д. Трампу надіслав уже О. Лукашенко. «Між нашими народами ніколи не існувало суперечностей, і я як президент Білорусі готовий працювати разом для нормалізації білорусько-американських відносин, а також підтримувати Ваші прагнення зробити планету безпечнішим місцем для наших дітей та онуків», — заявив він.
Ще одним сигналом про готовність й надалі розвивати політичний діалог між країнами стало рішення Управління з контролю за іноземними фінансовими активами США від 24 липня, яким відомство виключило із санкційного списку компанію BEL-KAP-STEEL, зареєстровану в Маямі. Це дочірня компанія ВАТ «Білоруський металургійний завод — керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія». Санкції щодо цієї юрособи діяли з 2023 року.
За кілька днів свій хід зробив Мінськ. 28 липня О. Лукашенко заслухавдоповідь постійного представника Білорусі в ООН В. Рибакова, який за відсутності посла в США відповідає за контакти з Вашингтоном. Під час зустрічі О. Лукашенко заявив, що «обстановка, яка складається в наших відносинах (із США — ред.), і особливо динаміка та перспектива, непогані». В. Рибаков, у свою чергу, підтвердив, що комунікація між країнами триває, а він зустрічається зі спецпредставником президента США Дж. Коулом кожні 7-10 днів. «Буквально кілька днів тому були сформульовані чергові певні пропозиції США на нашу адресу. З цією інформацією президент ознайомився, дав відповідні доручення тим структурам, які мають займатися реалізацією цих пропозицій», — сказав В. Рибаков. Він повідомив, що після повернення до Нью-Йорка планує знову зустрітися з Дж. Коулом, щоб обговорити пропозиції білоруської сторони. «Ми обговорюємо питання, які можемо вирішити в наших двосторонніх відносинах, наступні кроки, які обидві сторони можуть і повинні зробити після його попереднього візиту. Можливо, йтиметься про якісь наступні візити. Я зараз не озвучуватиму конкретні речі чи дати», — додав В. Рибаков. Тож, можливо, варто очікувати на певні зрушення у цій сфері в майбутньому.
Ольга КРАВЧЕНКО, аналітик Центру політичного аналізу,
для «Української лінії»