Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (лютий 2026)
З’являються певні сигнали щодо зміни китайської позиції щодо російсько-української війни. Після зустрічі А. Сибіги з Ван Ї, українське МЗС зазначило, що сторони переходять від формальностей до конкретних кроків у посиленні політичних контактів. У свою чергу, китайська сторона, виражаючи оптимізм щодо мирного врегулювання, більш чітко заявила про свої амбіції узяти активну участь у післявоєнному відновленні України. Водночас знову були продемонстровані межі китайсько-російського альянсу – вони не змогли врятувати спільного союзника Іран від американської військової операції. При цьому Сі Цзіньпін пояснював В. Путіну, як реагувати на виклики з боку США, а той звітував, що російський уряд щодня енергійно працює над виконанням раніше досягнутих домовленостей. Не менш показовим стало те, що О. Лукашенко розтлумачував росіянам, що тепер Китай є таким же партнером і гарантом безпеки для Білорусі, як і Росія.
Китай хоче бачити Європу за столом, а не у меню
У лютому спостерігалося деяке посилення уваги Китаю до проблематики російсько-української війни, що можна пояснити активними комунікаціями китайського керівництва із західними лідерами. 4 лютого Сі Цзіньпін обговорював це питання під час телефонних переговорів із Дональдом Трампом. Останній назвав розмову «чудовою» та «ґрунтовною» і загалом фіналізував: «Все дуже позитивно». Зазначимо, що у китайському повідомленні про переговори тема російсько-української війни не згадувалася.
Значну увагу війні було приділено під час європейського турне Ван Ї. Дане питання було порядку переговорів 11 лютого у Будапешті з міністром закордонних справ Петером Сійярто. Останній на початку зустрічі заявив: «Важливо, що китайці також укріплюють табір миру. Ми разом із Китаєм є членами групи “Друзі миру”. Ми високо цінуємо зусилля Китаю щодо встановлення миру і разом боремося за те, щоб нарешті запанував мир на території сусідньої з нами України». А після переговорів П. Сійярто зазначив: «Я повідомив міністру, що, на жаль, європейці постійно підривають зусилля щодо встановлення миру». У контексті антиукраїнського курсу Будапешта, який посилювався протягом лютого, зазначимо запевнення Ван Ї, озвучене у відкритій частині переговорів, що Китай «продовжить надавати взаємну підтримку у захисті законних прав та інтересів» Угорщини. Додамо також, що Ван Ї був прийнятий Віктором Орбаном.
«Українську кризу» на полях Мюнхенської конференції з безпеки Ван Їобговорював з міністром закордонних справ Австрії Беатою Майнль-Райзінгер, міністром закордонних справ Великобританії Іветт Купер, на тристоронній зустрічі з міністрами закордонних справ Німеччини та Франції Йоханном Вальдфулем і Жаном – Ноелем Барро, а також на двосторонніх зустрічах з ними. Водночас у повідомленнях про переговори Ван Ї з главою Держдепу Марко Рубіо та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем російсько-українська війна не згадувалася.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки 14 лютого, Ван Ї заявив: «Криза в Україні, нарешті, відчинила двері для діалогу; всі залучені сторони повинні скористатися цією можливістю, щоб прагнути до всеосяжної, міцної та обов’язкової мирної угоди, що усуває корінні причини конфлікту та забезпечує міцний мир і стабільність у Європі». А в ході панельної дискусії він зробив низку уточнень. Насамперед підкреслив, що оскільки Китай не є стороною конфлікту, «повноваження щодо прийняття рішень не знаходяться в його руках». Далі Ван І нагадав: «Ми направили спеціальних посланців для посередництва і різними каналами наголосили всім сторонам на необхідності якнайшвидшого досягнення угоди про припинення вогню та повернення за стіл переговорів». Окремо він заявив, що Європа не повинна залишатися осторонь процесу мирного врегулювання і навіть акцентував: «Європа має бути не в меню, а за столом переговорів. Китай підтримує діалог між Європою та Росією, дозволяючи Європі висувати свої власні пропозиції та рішення. У цьому процесі, усуваючи корінні причини, можна сформувати більш збалансовану, ефективну та стійку європейську безпекову архітектуру, щоб запобігти повторенню подібних інцидентів і досягти довгострокового миру та стабільності в Європі». Звернімо увагу і на такі слова Ван Ї: «Зараз ми бачимо, що Європа знайшла мужність вести переговори з Росією». Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, відповідно Європа має запропонувати нові ідеї та нові плани вирішення проблеми.
Значну увагу російсько-українській війні було приділено під час візиту Ф. Мерца до Китаю. Перед вильотом на переговори з Сі Цзіньпіном і Лі Цянем той заявив: «Китай має велику можливість застосувати свій вплив, і він буде фактором. Голос Пекіна чують також у Москві. Про це ми хочемо і говоритимемо під час мого візиту до Китаю». Згідно з китайським повідомленням, під час переговорів Сі Цзіньпін докладно виклав позицію Китаю, зазначивши, що ключовим моментом є пошук рішення шляхом діалогу та переговорів. І при цьому він наголосив: «Дуже важливо забезпечити рівну участь усіх сторін для зміцнення основи миру; гарантувати врахування законних інтересів усіх сторін для посилення прагнення миру; та забезпечити досягнення спільної безпеки для побудови міцної архітектури миру». А у спільній заяві лідерів було лаконічно зазначено: «Сторони також обговорили українське питання та підтримали зусилля щодо досягнення припинення вогню та міцного миру на основі Статуту та принципів ООН». У свою чергу, Ф. Мерц повідомив, що закликав керівництво Китаю використати свій вплив для якнайшвидшого припинення російської агресії проти України: «Пекін може вплинути на це. Ми знаємо, що сигнали з Китаю у Москві сприймаються дуже серйозно – як слова, і дії». Канцлер привітав заявлену китайською стороною прихильність до миру і наголосив на необхідності практичних кроків, зокрема, недопущення поставки Росії товарів подвійного призначення, які можуть бути використані проти України: «Ми шукаємо співробітництва у наших дипломатичних зусиллях заради миру. Ми шукаємо його й у практичній роботі – щоб, наприклад, Росія не отримувала товарів подвійного призначення, які вона може застосувати проти людей в Україні».
Пекін та Київ переходять від формальностей до конкретики
Дещо пожвавився китайсько-український діалог, що насамперед було пов’язано із зустріччю на полях Мюнхенської конференції з безпеки 13 лютого Ван Ї з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. У китайському повідомленні наведено слова Ван Ї, що «китайсько-українські відносини мають залишатися на правильному шляху та підтримувати стабільний та здоровий розвиток». Він також зазначив, що нещодавній інтенсивний прогрес у різних діалогах щодо української кризи вселяє оптимізм. І далі пообіцяв: «Ми готові підтримувати зв’язок з Україною та співпрацювати з міжнародною спільнотою, щоб відіграти конструктивну роль у досягненні якнайшвидшого політичного розв’язання кризи». У свою чергу, А. Сибіга повідомив, що «провів змістовну та продуктивну зустріч» з Ван Ї: «Ми зосередилися на шляхах розвитку взаємовигідної торгівлі та двосторонніх зв’язків на основі взаємної поваги до територіальної цілісності». Українська сторона підтвердила зацікавленість у контактах із Китаєм на найвищому рівні. За його словами, було обговорено мирні зусилля та важливу роль Китаю у сприянні припиненню війни. Глава МЗС України поінформував про ситуацію на фронті, російські атаки на енергетичну систему та збитки, завдані китайським компаніям внаслідок російських ударів. А далі А. Сибіга анонсував, що Пекін прийняв рішення надати Україні додатковий пакет гуманітарної енергетичної допомоги (зазначимо, що напередодні зустрічі – у ніч на 12 лютого – росіяни завдали чергового масованого ракетно-дронового удару по критичній інфраструктурі Києва). «Я також запросив міністра Ван Ї відвідати Україну та подякував йому за запрошення відвідати Китай», – резюмував дипломат. Пізніше речник МЗС Георгій Тихий підкреслив, що сторони перейшли від формальностей до конкретного планування контактів. Україна офіційно підтвердила зацікавленість у проведенні переговорів між лідерами країн. У МЗС охарактеризували реакцію Пекіна на цю ініціативу таким чином: «Ми отримали нейтрально-позитивну відповідь: готовність працювати над цим питанням і вивчати можливості таких контактів». У МЗС також зазначили: «Китай дійсно має важелі впливу на Москву і здатний пришвидшити завершення війни з російського боку. На сьогодні геополітична суб’єктність знаходиться в Пекіні, а не в Москві, тому розмова з Китаєм про завершення російської агресії має повний сенс».
Про важливу роль Китаю згадував Володимир Зеленський у своїх публічних заявах. Так, 24 лютого, в дату початку російського широкомасштабного вторгнення, говорячи про фактор, який може сприяти закінченню війни, він заявив: «По-перше, президент Трамп і Сполучені Штати Америки. По-друге, голова КНР Сі Цзіньпін. Навіть якщо Путін цього не захоче, я впевнений, що ці дві людини можуть його змусити». Зазначимо ще одну, специфічну згадку В. Зеленським Китаю. В інтерв’ю білоруським опозиційним ЗМІ він повідомив, що низка азіатських країн зверталася до України із запитом про включення до списків на обмін своїх громадян, які воювали на боці Росії та взяті в полон українськими військовослужбовцями. Він допустив проведення обмінів і в цьому контексті було згадано Китай: «Я можу міняти військових, які воювали та вбивали українців, лише на громадян України, які перебувають у полоні в Росії. Китайці можуть забрати із Росії наших полонених. І я віддам їм китайських».
2 березня під час телефонної розмови В. Зеленського та Ф. Мерца останній поінформував про свій візит до Китаю та зустрічі, які там відбулися. У зв’язку з чим український президент констатував: «У руках Китаю багато інструментів, які можуть суттєво вплинути на Росію та її бажання закінчувати війну». Того ж дня В. Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, заявив: «Для нас важливо їх (Китай. – Ред.) залучити – не в війну, а саме в припинення війни, яку Путін приніс в Україну. Я думаю, що це в їхніх силах. В будь-якому разі, щодо постачання деяких видів зброї, подвійного використання речей тощо – на все це може впливати лідер Китаю. Для нас їхня участь була би точно непоганою. Поки що їх залученості ми не бачимо». І далі він зазначив, що він мав продуктивну розмову з канцлером Німеччини за підсумками його візиту до Китаю і подякував за актуалізацію теми війни в Україні під час зустрічей. Президент додав, що доручив українським дипломатам «бути в контакті з китайською стороною».
Звернемо увагу, що Китай більш чітко озвучив своє бажання взяти активну участь у післявоєнному відновленні України. Посол КНР Ма Шенкунь опублікував в українських ЗМІ колонку «Десять питань щодо розбудови спільноти єдиної долі людства». У частині, яка стосувалася взаємин Китаю та України, міститься така заява: «Нині переговори щодо мирної угоди наблизилися до ключового етапу. Повоєнна відбудова України стає дедалі актуальнішою, важливою справою, яка має безпосереднє значення для добробуту населення. Китай має значні можливості у сфері інженерно-будівельних робіт, ефективні логістичні та постачальні ланцюги, конкурентоспроможне за співвідношенням ціни й якості машинобудування та виробництво обладнання, а також багатий досвід у розбудові інфраструктури. Китай може надавати міжнародній спільноті комплексну промислову підтримку, особливо в таких сферах, як енергетика, промислове виробництво, транспорт, порти, індустріальні парки та торгівля». А далі посол підсумував: «Як важливий торговельно-економічний партнер України, китайська сторона готова в межах двосторонніх відносин повною мірою задіяти свої переваги та, з урахуванням нагальних потреб української сторони, розвивати практичну взаємовигідну співпрацю».
Сі Цзіньпін роз’яснив Путіну «великі стратегічні питання»
Політичний діалог РФ і КНР до середини лютого – Свята весни – був досить інтенсивним. 3 лютого в Пекіні заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков провів планові консультації із заступником міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосюєм з питань стратегічної стабільності та контролю над озброєннями. «Розглянуто широкий спектр актуальних питань, що стосуються стратегічної стабільності та суміжних сегментів міжнародної безпеки, включаючи проблематику контролю над озброєннями та нерозповсюдження. За підсумками констатовано високий ступінь збігу принципових підходів двох країн у зазначених галузях, підтверджено взаємний настрій на подальше поглиблення взаємодії та координації», – зазначено у повідомленні МЗС РФ. А в заяві МЗС КНР зазначено: «Обидві сторони підтвердили, що глобальна стратегічна стабільність зазнає впливу серйозних викликів. Як постійні члени Ради Безпеки ООН, Китай і Росія й надалі зміцнюватимуть стратегічну координацію, рішуче підтримуватимуть багатосторонній підхід, активно відстоюватимуть авторитет та ефективність міжнародних договорів та механізмів контролю над озброєннями, робитимуть внесок у підтримку глобальної стратегічної стабільності, у зміцнення загального миру та безпеки». Потім С. Рябков обговорив із помічником голови дипвідомства КНР Лю Бінем тематику партнерства у БРІКС. З цього приводу МЗС РФ повідомило: «Виражена підтримка роботи індійського головування за всіма трьома ключовими напрямками співробітництва в об’єднанні – політика та безпека, економіка та фінанси, культурно-гуманітарні зв’язки».
Після оперативних консультацій Сергія Шойгу в Пекіні 1 лютого, було швидко організовано відеоконференцію Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. Російська сторона наголошувала, що це спілкування є плановим і його мета – підбиття підсумків минулого року та обговорення планів на майбутній рік (зазначимо, що у 2025 р. перші переговори на найвищому рівні відбулися 21 січня). Можливо, для росіян так і є, але з урахуванням того, що того ж дня відбулися переговори Сі Цзіньпіна та Д. Трампа, то китайська сторона, очевидно, має інше бачення. Крім того, під час відкритої частини переговорів Сі Цзіньпін згадав візит С. Шойгу до Пекіна та його обговорення з Ван Ї міжнародних та регіональних «гарячих точок» і у зв’язку з цим зазначив: «Сьогодні я готовий провести з Вами обмін думками з великих стратегічних питань». При цьому глава КНР заявив, що з початку року міжнародна ситуація стає все більш нестабільною: «Як відповідальні країни та постійні члени Ради Безпеки ООН, Китай і Росія зобов’язані сприяти дотриманню міжнародним співтовариством принципів справедливості та правосуддя, твердо захищати досягнення перемоги у Другій світовій війні, неухильно відстоювати міжнародну систему спільно працювати над забезпеченням глобальної стратегічної стабільності».
У свою чергу, В. Путін знову запевняв Сі Цзіньпіна, що відносини між країнами не залежать від міжнародної кон’юнктури та обіцяв підтримувати спільні зусилля «із забезпечення суверенітету, безпеки двох країн, їхнього соціально-економічного процвітання, права на вибір власного шляху розвитку». Він прозвітував, що російський уряд розгорнув «щоденну енергійну роботу» щодо реалізації раніше досягнутих домовленостей. Що стосується міжнародної обстановки, то, за словами В. Путіна, в умовах наростаючої турбулентності у світі зовнішньополітична зв’язка Москви та Пекіна залишається важливим стабілізуючим фактором. Він висловив готовність продовжувати «тісну координацію за глобальними та регіональними сюжетами як на двосторонньому треку, так і на всіх багатосторонніх майданчиках – в ООН, БРІКС, ШОС та інших, де російсько-китайських тандем грає багато в чому ключову роль».
Привертає увагу, що після переговорів помічник президент РФ Юрій Ушаков провів брифінг, в якому деталізував, про що на них йшлося. Він зазначив, що розмова, яка тривала 1 годину 25 хвилин (переклад був синхронним), пройшла в дружньому та довірчому ключі: «Ми надаємо один одному підтримку з ключових питань, які стосуються національних інтересів. Перед зовнішніми викликами наші країни діють, як кажуть китайські друзі, спина до спини і можуть покластися одна на одну». Лідерами було наголошено, що в умовах напруженої та вибухонебезпечної міжнародної ситуації затребувані постійно діючі механізми двосторонніх консультацій по всіх лініях: рад безпеки, МЗС, оборонних відомств, які б підкріплювали особисте спілкування лідерів. «Йдеться про оперативну звірку та узгодження підходів щодо актуальних, у тому числі чутливих, сюжетів для своєчасного реагування на виклики та загрози, що виникають», – пояснив Ю. Ушаков. У цьому контексті було повідомлено, що Сі Цзіньпін запросив В. Путіна відвідати Китай – натякається, що це буде зроблено до липня, коли закінчується термін дії Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво між КНР та РФ. Крім того, В. Путіна запрошено на саміт форуму «Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво» (АТЕС), який відбудеться в Шеньчжені в листопаді. Також допускаються двосторонні контакти на полях самітів ШОС та БРІКС. Ю. Ушаков повідомив, що значну увагу лідери приділили питанням торговельно-економічного співробітництва, у тому числі у сфері енергетики (згадано постачання нафти та трубопровідного газу). Росія підтримала ініціативу Китаю про створення всесвітньої організації співробітництва в галузі штучного інтелекту. Окремо В. Путін та Сі Цзіньпін обмінялися поглядами на відносини зі США. «Наші підходи і тут практично збігаються – це виражається, наприклад, в оцінках ініціативи президента США про створення Ради миру», – заявив представник Кремля, але далі підкреслив, що «Росія і Китай виступають за рівноправне взаємовигідне співробітництво на основі принципів міжнародного права та Статуту ООН». Загалом, за його словами, «лідери в курсі контактів наших країн, що ведуться, з адміністрацією Дональда Трампа», і «вони бачать у цьому можливості, що відкриваються». В. Путін поділився із Сі Цзіньпіном своїми «оцінками» мирних переговорів із США та Україною. Особливу увагу було приділено «напруженій ситуації навколо Ірану»: В. Путін поінформував про розмову з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, що відбулася 30 січня в Кремлі. Крім того, «лідери звірили підходи щодо обстановки навколо Венесуели та Куби» і висловилися за те, щоб «зберегти напрацьований країнами рівень співпраці з Каракасом та Гаваною». Також серед регіональних тем президент РФ і голова КНР обмінялися думками щодо ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Примітно, що наступного дня додаткові роз’яснення озвучував речник Кремля Дмитро Пєсков. Зокрема, він наголосив, що в ході переговорів В. Путін та Сі Цзіньпін обговорювали завершення Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) з погляду негативних наслідків для міжнародної системи контролю за ядерними озброєннями та стратегічною стабільністю. Він також повідомив, що Росія була заздалегідь поінформована про плани Сі Цзіньпіна провести розмову з Трампом.
Російське МЗС «турбується» за Китай
Традиційно багато заяв на китайському напрямі робив Сергій Лавров. В інтерв’ю росЗМІ він транслював версію, що США прагнуть вирішити проблеми в Європі, щоб сконцентруватися на протидії Китаю. За його словами, це «вголос не говориться, але мається на увазі». Подібну позицію висловлювали й інші російські речники. Так, С. Рябков, виступаючи на міжнародному науково-експертному форумі Жиринівські читання, зазначив, що нинішня адміністрація США помітно посилила тиск на Пекін, насамперед у торговельній та технологічній сферах. А далі заявив: «Тарифне перемир’я між ними досягнуто, але питання, наскільки воно є довговічним. Одночасно американці та їх союзники в геополітичному оточенні Китаю нарощують військові потенціали в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, що створює ризики не лише для КНР, а й для Росії».
Звернемо увагу, що Москва обґрунтовувала продовження агресії проти України посиланням на китайські зовнішньополітичні підходи. Так, на зустрічі з керівництвом ОБСЄ (яке відвідало Київ, а потім Москву, з низкою мирних ініціатив), С. Лавров хвалив китайський принцип, що «підступаючись до будь-якого конфлікту, треба ретельно розібратися в його першопричинах»: «Ми повною мірою згодні з цією оцінкою керівника КНР. І саме цей підхід ми застосовуємо стосовно того конфлікту, який був створений нашими західними колегами, створювався довгі роки шляхом перетворення України на антиРосію, на інструмент війни проти нашої країни». А виступаючи 11 лютого на урядовій годині в Держдумі, С. Лавров заявив: «Розвиток наших зв’язків з КНР стабілізує вплив на всю систему міжнародних відносин і водночас відіграє найважливішу роль у вирішенні стратегічного завдання щодо формування поясу добросусідства вздовж російських кордонів». За його словами, з цією метою МЗС РФ сприяє реалізації флагманських ініціатив В. Путіна, спрямованих на вибудовування архітектури рівної та неподільної безпеки та широкого практичного співробітництва на Євразійському континенті. Міністр додав, що це, зокрема, передбачає і «гармонійне поєднання існуючих інтеграційних проектів, розвиток горизонтальної взаємодії по лінії багатосторонніх структур, створення комплексної системи гарантій безпеки для всіх країн Євразійського континенту».
Інтенсивно розвивалася публічна дипломатія РФ і КНР. На початку лютого Китай відвідала делегація Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) на чолі з її головою Леонідом Слуцьким. 2 лютого її було прийнято членом Постійного комітету Політбюро ЦК КПК та головою Національного комітету Всекитайських зборів народних представників (ВСНП) Ван Хуніном. 3 лютого ЛДПР підписала меморандум про співпрацю з КПК (підписантами були Л. Слуцький та завідувач міжнародного відділу ЦК КПК Лю Хайсін). Л. Слуцький повідомив, що документ передбачає співпрацю у десятках напрямків, включаючи партійне будівництво, проведення конференцій та семінарів, а також постійний обмін досвідом.
Наприкінці лютого в Китаї в рамках «народної дипломатії» провів цикл заходів російський пропагандист, засновник мотоклубу «Нічні вовки» Олександр Залдастанов («Хірург»), щоб ознайомити китайців із російською мотоциклістською субкультурою, що ґрунтується на «патріотичних і традиційних цінностях». Серед іншого він провів зустріч у Фуданьському університеті з головою Інституту вивчення Китаю Чжан Вейвеем та його колегами. А. Залдастанов наголосив на важливості історичної дружби між Росією та Китаєм. У свою чергу Чжан Вейвей, серед іншого, розповів про таке явище в Китаї, як «червоний туризм» – відвідування китайцями місць, які мають важливе значення для історії.
Іранський провал Москви та Пекіну
Мірою зростання військової напруги на Близькому Сході РФ і КНР посилювали координацію між собою. С. Рябков заявив росЗМІ, що Москва та Пекін допомагають забезпечити належне політичне середовище для переговорів Ірану та США. При цьому він зазначив, що на тему Ірану «БРІКС може і має висловити солідарність». І далі додав: «Якщо ми зуміємо матеріально допомогти у цій сфері, це стане суттєвим внеском до лінії БРІКС. Але знову ж таки не загальнобриксівським, а вкладом на індивідуальній основі». 13 лютого у Відні відбулася відповідна зустріч представників Росії, Китаю та Ірану щодо ядерної програми останньої. 19 лютого постійні представники Росії, Китаю та Ірану при міжнародних організаціях у Відні передали генеральному директору Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Гроссі спільнепослання щодо ситуації навколо ісламської республіки, наголосивши на необхідності «політико-дипломатичного вирішення всіх існуючих проблем».
Поряд з цим, спостерігалася непрозора ситуація з навчаннями «Морський пояс безпеки – 2026», які пройшли 19 лютого в районі Ормузької протоки та північної частини Індійського океану. Згідно із заявою російської сторони, у них мали взяти участь кораблі Росії, Ірану та Китаю (наприклад, про це говорив 17 лютого помічник президента РФ, голова Морської колегії Микола Патрушев). Однак підтвердження китайської участі в них не було – ані китайське міноборони, ані китайські ЗМІ про це не повідомляли. Після навчань у повідомленнях ЗМІ про них фігурували лише РФ та Іран.
Наступного дня після початку військової операції США та Ізраїлю, 1 березня С. Лавров і Ван Ї провели телефонну розмову, в ході якої «засудили масовані військові удари США та Ізраїлю по території Ірану, які здійснюються, незважаючи на відкритість Тегерана до діалогу». Вони також «підкреслили, що такі акти агресії грубо порушують норми міжнародного права та основні засади Статуту ООН, дестабілізують ситуацію в усьому регіоні». «Особливо зазначено неприпустимість курсу на повалення законно обраної влади суверенних держав», – вказано у повідомленні МЗС РФ. І далі додано: «Міністри…виразили готовність і надалі спільно сприяти стабілізації ситуації, координуючи дії в рамках Ради Безпеки, МАГАТЕ, а також по лінії ШОС та Групи друзів на захист Статуту ООН» (звернемо увагу, що БРІКС не згадано).
Хитрий Лука двох мамок ссе
Олександр Лукашенко транслював риторику, що Китай є для Білорусі рівнозначним партнером, як і Росія. Причому цю тезу він висловлював саме у комунікаціях із російською стороною. Так, 16 лютого на зустрічі з держсекретарем Союзної держави Сергієм Глазьєвим О. Лукашенко заявив, що «Росія та Китай – це життєво необхідні для існування Білорусі держави». Більше того, він запевнив, що в ході переговорів з ним американська делегація начебто також висловила розуміння виняткової важливості для Мінська Росії та «через кому Китаю».
А 26 лютого О. Лукашенко, виступаючи на засіданні Вищої держради Союзної держави в Москві, переформулювавши ту ж саму тезу, зазначив, що взаємодія з КНР і РФ допомагає протистояти західному тиску («Якщо лідерів багатополярного світу – Китай і Росію – ще хоч якось побоюються, то на їх союзників здійснюється нечуваний тиск. Тільки в останні тижні, наприклад, Венесуела, Куба, Іран – наші спільні партнери – стали об’єктами найгрубішого втручання. В першу чергу, через економіку») і, відповідно, закликав посилювати технологічний суверенітет, робити ставку на власні ресурси та компетенції. Поряд з цим, він згадав, що розвиватиме взаємодію білоруських регіонів з китайськими за тим самим принципом, як це зроблено з російськими: «Сьогодні вже китайці нам запропонували: за принципом, як ви працюєте з Росією, давайте працюватимемо регіон з регіонами».
На початку лютого у Пекіні відбулися переговори білоруської військової делегації на чолі з начальником Департаменту міжнародного військового співробітництва – помічником міністра оборони з питань міжнародного військового співробітництва генерал-майором Валерієм Ревенком з керівництвом Канцелярії міжнародного військового співробітництва Центральної військової ради КНР. Сторони підбили підсумки реалізації Плану двостороннього військового співробітництва між міністерствами оборони на 2025 рік, а також обговорили основні заходи на 2026 рік. За підсумками зустрічі був підкреслений високий рівень двосторонніх відносин у військовій сфері, намічено шляхи подальшого розвитку та інтенсифікації співробітництва, як у двосторонньому, так і багатосторонньому форматах. Більше деталей не наведено, але можна припустити, що білоруська сторона намагалася прояснити ситуацію після січневих «чисток» у китайському військовому керівництві.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
спеціально для «Української лінії»