Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (квітень 2025)
Китай в умовах посилення економічного протистояння зі США став значно менше приділяти увагу проблемам російсько-української війни. У свою чергу, Київ, навпаки, зробив низку активних кроків, щоб посилити тиск на Пекін. Протягом місяця було захоплено китайських військовополонених, які воювали на боці РФ на українській території, і в цілому ця тема дуже інтенсивно просувалася в ЗМІ та комунікаціях із західними партнерами. Крім того, Володимир Зеленський звинуватив Китай у постачанні зброї до РФ і повідомив про китайських робітників, які працюють на російських військових підприємствах.
Росія і Китай готувалися до травневого саміту Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна і активно координували свої позиції з широкого кола міжнародних питань – ШОС, БРІКС, Близький Схід, іранська та афганська проблема та ін. Водночас впадає у вічі, що в публічній сфері і КНР, і РФ уникали однієї теми – можливості координації їхніх дій проти США. Навряд вони не говорять про це, але, очевидно, основне обговорення відбудеться в рамках травневого саміту.
Білорусь залишається на маргінесі китайських інтересів: посол КНР практично прямо вказав на низьку суб’єктність Мінська, зазначивши, що основну цінність для Китаю Білорусь становить, насамперед, як «ворота до Європи» та як член ШОС.
Китай зациклився на своєму
Для Китаю, який все більше поринає в економічне протистояння зі США, проблема мирного врегулювання російсько-української війни явно відійшла на другий план. Однак європейські лідери намагалися повернути це питання до китайського порядку денного. Так, 7 квітня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн у ході телефонної розмови з прем’єр-міністром Китаю Лі Цянем заявила, що ЄС виступає за «справедливий і міцний мир в Україні» і запропонувала Китаю активізувати свої зусилля щодо внесення значущого вкладу у мирний процес, наголосивши, що будь-які умови для миру мають визначатися Україною. Однак показово, що у повідомленні МЗС КНР про обговорення російсько-українського мирного врегулювання не згадували. Тему російсько-української війни обговорювали 11 квітня під час переговорів у Пекіні Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, але вона явно не входила до переліку першочергових питань. А 22 квітня (напередодні складних переговорів у Лондоні між Україною, США, Великобританією, Францією та Німеччиною) з ініціативи британської сторони відбулася розмова міністрів закордонних справ Великобританії Девіда Ламі з Ван Ї: і тут у фокусі уваги було російсько-українське врегулювання. Це питання також обговорювалося на переговорах у Пекіні 24 квітня між Ван Ї та міністром закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассісом. Зрештою, зазначимо заклик до Китаю міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського активізувати дипломатичні зусилля для припинення війни в Україні. Зокрема, він закликав Китай припинити експорт у РФ продукції подвійного призначення, включаючи безпілотники та навігаційне обладнання. «Ми вважаємо, що Китай створив би нову цінність у глобальний порядок, якщо – а в нього є для цього засоби – покладе край колоніальній війні Путіна в Україні. Замість «вовка-воїна» ми б воліли бачити в Китаї посланця миру», – заявив Сікорський.
Винятком з окресленої тенденції стала значна увага російсько-українській війні, яку приділив Ван Ї під час зустрічі міністрів закордонних справ країн БРІКС у Ріо-де-Жанейро 28-29 квітня. Зокрема, він заявив: «У поточній кризовій ситуації в Україні відбулися нові зміни. Ця криза має складне історичне підґрунтя і практичні причини, але прагнення миру ніколи не повинно припинятися». А далі пообіцяв: «Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання української кризи, і сподівається, що зацікавлені сторони усунуть корінні причини кризи і якнайшвидше досягнуть справедливої, міцної та обов’язкової мирної угоди, прийнятної для всіх сторін».
29 квітня відбулася окрема зустріч Ван Ї з головним спеціальним радником президента Бразилії Селсу Аморімом . На ній сторони обмінялися думками щодо «української кризи» і наголосили, що для просування її політичного рішення вони активно використовуватимуть групу «Друзі миру». Але видимих практичних наслідків ці заяви не отримали.
Київ тисне на Пекін
Після березневого затишшя українське керівництво різко активізувалося на китайському напрямку, причому в негативному контексті. 8 квітня Володимир Зеленський під час зустрічі із представниками ЗМІ повідомив про взяття в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Президент тоді зробив таку заяву: «Це ще одна країна, яка військово підтримує вторгнення Росії в Україну. Ще одна після Ірану та військових Північної Кореї. Але є різниця: північні корейці на Курському напрямі воювали проти нас, китайці воюють на території України. Думаю, що це важливий момент, який треба обговорювати з партнерами». Того ж дня МЗС викликало повіреного у справах Китаю в Україні. При цьому голова МЗС Андрій Сибіга зазначив: «Китайські громадяни, які воюють у складі російської армії вторгнення в Україну, ставлять під сумнів заявлену Китаєм позицію за мир і підривають довіру до Пекіна як відповідального постійного члена Ради Безпеки ООН».
По «гарячих слідах», реагуючи на заяву В. Зеленського, представник МЗС КНР Лінь Цзянь зазначив: «уряд Китаю завжди просить своїх громадян триматися подалі від зон збройних конфліктів, уникати будь-яких форм участі у збройних конфліктах та уникати участі у військових операціях будь-якої сторони». А коментуючи критичну заяву А. Сибіги, він стверджував, що такі претензії не мають підстав, і з певним ступенем погрози заявив: «Ми взяли на себе зобов’язання сприяти припиненню конфлікту та мирним переговорам… Українська сторона має коректно та конструктивно оцінювати зусилля Китаю».
Своєю чергою українська сторона продовжувала підтримувати публічну увагу до військовополонених. Голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко повідомив, що українська парламентська делегація в рамках Асамблеї Міжпарламентського союзу намагалася організувати зустріч із китайською делегацією, проте ті всіляко її уникали. При цьому він висловив думку, що участь громадян Китаю у збройній агресії проти України – дуже тривожний знак і небезпечна ситуація: «Я не вірю, що ці люди, які можуть бути навіть китайськими військовослужбовцями, могли діяти без прямого чи опосередкованого дозволу від китайської влади». За його словами, важливо, щоб міжнародні партнери України, у тому числі США та інші країни-демократії розуміли всю серйозність ситуації, адже Україна не лише бореться проти російської агресії, а й проти ширшої коаліції авторитарних та тоталітарних режимів, до яких належать Північна Корея, Іран, Білорусь та Китай, які підтримують Росію.
Спілкуючись зі ЗМІ 9 квітня В. Зеленський повідомив, що українським спецслужбам відомо про щонайменше 155 громадян Китаю, які воюють в російській армії: «…Є паспортні дані, звідки вони, їхні китайські документи, вік. Також місця служби: 70-й, 71-й, 255-й мотострілецькі полки, тощо». За його словами, РФ вербує громадян КНР через соцмережі, зокрема Тік-Ток та інші китайські сайти, де росіяни поширюють рекламні ролики. Президент наголосив, що офіційний Пекін про це знає. Тоді ж він опублікував відео з допитом одного з китайських військовополонених.
Тему участі китайських військових на стороні Росії президент України порушував 11 квітня під час онлайн-виступу на засіданні контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» у Брюсселі. Зокрема, він заявив: «Путіну було недостатньо солдатів із Північної Кореї. Наразі він намагається компенсувати свої втрати, залучаючи ще одну націю — китайців. Як довго він зможе це робити? Ми повинні працювати разом, щоб такі питання більше не залежали від вибору Москви, а залежали від нашого загального тиску на Москву». У даному контексті згадаємо заяву радника керівника Офісу Президента Михайла Подоляка про те, що дії України змушують Китай визначитися із участю своїх громадян у російській агресії: «Поки що ми не маємо підтвердження, що Китай усвідомлював, що його громадяни, які були завербовані російськими рекрутинговими центрами, братимуть участь в агресивній війні. І це, по-перше, прозорість, по-друге, те, що все встановлено документально та третє, що ми про це говоримо публічно».
14 квітня СБУ організувала в «Укрінформі» двогодинну прес-конференцію з китайськими військовополоненими. Останні зокрема заявили, що самостійно підписали контракти з російською армією і не мають зв’язку з державними органами Китаю: «Наші дії в Україні не мають жодного відношення до уряду, ми все це робили виключно за власним бажанням». За словами одного з військовополонених, його рішенню сприяло те, що у Китаї пропагується дружнє ставлення до РФ, тому інформація подається спотворено: «Користуючись довірою до РФ, затягують громадян Китаю. Можу назвати це пасткою». Нарешті, військовополонені заявили, що хочуть піти на обмін і повернутися до Китаю, навіть якщо на них там чекає покарання. А 26 квітня вийшло відеоінтерв’ю з китайськими військовополоненими, записане популярною журналісткою Наталією Мосейчук у слідчому ізоляторі СБУ. Вньому підкреслювалось, що китайці утримуються в добрих умовах. Зазначимо, озвучену інформацію, що їх досі не відвідали представники посольства КНР, натомість були інспектори ООН. В рамках інтерв’ю військовополоненим дали можливість записати звернення до китайського керівництва з проханням сприяти їх поверненню додому.
Проте, Київ не обмежився інформаційним тиском на Пекін лише темою участі китайських громадян у війні на боці Росії. 17 квітня на брифінгу В. Зеленський заявив, що СБУ та інші розвідувальні служби отримали інформацію про те, що Китай постачає зброю Росії, зокрема порох та артилерію. Крім того, президент додав, що представники Китаю займаються виробництвом певної зброї на території Росії. Звернемо увагу, що президент згадав, як голова КНР Сі Цзіньпін у розмові з ним пообіцяв не продавати і не відправляти зброю до Росії: «Але, на жаль, зараз ми бачимо іншу інформацію. Ми вже маємо факти про те, як Китай і Росія співпрацюють у сфері зміцнення обороноздатності – і це погані факти». Представник китайського МЗС Лінь Цзянь назвав цю заяву «безпідставною» і сказав, що Китай «ніколи не надавав смертоносну зброю жодній із сторін під час цієї війни».
18 квітня В. Зеленський запровадив санкції РНБОУ проти трьох китайських компаній: Beijing Aviation & Aerospace Xianghui Technology (м. Пекін); Rui Jin Machinery (м. Веньчжоу); Zhongfu Shenying Carbon Fiber Xining (м. Ляньюньган). Згідно з поясненням президента, ці підприємства залучені до виробництва Росією ракетного озброєння, зокрема «Іскандерів».
22 квітня В. Зеленський повідомив, що Служба зовнішньої розвідки передасть Китаю інформацію про постачання зброї Росії та про китайських громадян, які працюють на оборонних заводах. Крім цього, А. Сибіга передасть відповідну інформацію до посольства в Пекіні. Президент додав: «Також ми спробуємо безпосередньо до Пекіна за допомогою інших каналів передати відповідну інформацію. Окремо я попросив Службу безпеки України передати інформацію ширшого характеру китайській стороні щодо громадян Китаю, які працюють на заводах РФ із виготовлення дронів». За його словами, є підстави вважати, що Росія вкрала технології, домовившись із цими громадянами Китаю, в обхід офіційної влади КНР. В інформації, якою володіє Україна, описано, зокрема, китайські технології виготовлення дронів. Того ж дня посол КНР Ма Шенкунь був запрошений до МЗС України. Під час зустрічі заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс заявив, що факти участі китайських громадян у бойових діях проти України, а також залучення китайських компаній до виробництва в Росії продукції військового призначення викликають серйозне занепокоєння та суперечать духу партнерських відносин між Україною та КНР. У зв’язку із цим Є. Перебийніс закликав китайську сторону вжити заходів, але водночас він запевнив, що Україна цінує стратегічне партнерство з КНР і розраховує, що Китай утримуватиметься надалі від кроків, які могли б зашкодити двостороннім відносинам.
Китайська сторона намагалася уникнути публічного з’ясування відносин. 22 квітня посол Ма Шенкунь провів зустріч із заступником голови Офісу Президента Іриною Верещук. Повідомлення сторін були лаконічними. Так, посольство КНР зазначило, що сторони обмінялися думками про китайсько-українські відносини та питання, що становлять взаємний інтерес. У свою чергу І. Верещук у Facebook написала, що обговорювали гуманітарні виклики в Україні, допомогу від Китаю та інші питання двосторонніх відносин. Показово, що 25 квітня посол Ма Шенкунь взяв участь разом з іншими іноземними дипломатами у вшануванні загиблих від удару російською балістичною ракетою 24 квітня по Києву. Тоді президент висловив подяку всім дипломатам за підтримку України та солідарність з українськими громадянами: «Ваша присутність тут – це велика повага до українського народу, до боротьби за життя.
Росія готується приймати Сі
Російська сторона продовжувала переконувати, що незважаючи на нові тенденції в російсько-американських відносинах взаємодія КНР і РФ триває «asusual». Так, 12 квітня Сергій Лавров на полях Антальського дипломатичного форуму, стверджував, що тема відносин Росії та Китаю не порушувалася в жодному з контактів РФ і США і навіть сказав: «Я думаю, ті, хто розуміє життя, ніколи навіть не задумалися б про те, щоб убити клин між Росією та Китаєм». А 24 квітня секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу в інтерв’ю росЗМІ відзначив важливість свого візиту до Пекіна в лютому 2025 р., наголосивши, що в його ході було підтверджено особливий характер російсько-китайських зв’язків, які надалі розвиватимуться. Він сказав, що це передбачає суттєве збільшення масштабів двосторонньої торгівлі, розвиток логістичних проектів, підвищення рівня фінансової та промислової кооперації, зміцнення партнерства в енергетичній сфері, якісне розширення співробітництва у галузі технологій та інновацій, сільського господарства та ресурсного забезпечення. Окремо він наголосив на планах посилити діалог по лінії рад безпеки.
Російська сторона публічно спростовувала інформацію, озвучену В. Зеленським щодо залучення Росією до агресії проти України китайських громадян. Російська пропаганда також докладала зусиль, щоб довести, що полонені китайські солдати – це українська дезінформація. Дещо несподіваним було те, що Володимир Путін 19 квітня, оголошуючи про великоднє перемир’я у війні з Україною, згадав можливість мирних переговорів у такому контексті: «Ми зі свого боку до них завжди були готові і всіляко вітаємо прагнення американської сторони, президента Трампа, наших китайських друзів, очільника КНР, країн БРІКС – усіх прихильників справедливого мирного врегулювання української кризи».
28 квітня на полях наради голів зовнішньополітичних відомств країн БРІКС у Ріо-де-Жанейро відбулася чергова (друга за місяць!) зустріч Ван Ї із С. Лавровим. Останній зазначив, що їхні регулярні зустрічі дозволяють бути в тонусі зі змінами, що відбуваються. При цьому глава МЗС РФ озвучив таку тезу: «…Є китайське прислів’я “боронь тебе Бог жити в епоху змін”, але це прислів’я складалося дуже давно. А зараз, коли Китай є однією з найголовніших дійових осіб, які реалізують зміни у світі, напевно, такі зміни необхідні». Глава МЗС КНР заявив, що останнім часом у міжнародній ситуації відбулося багато нових змін, але незмінними залишаються взаємна довіра та взаємна підтримка між Китаєм та Росією. Під час зустрічі С. Лавров поінформував Ван Ї про останні події навколо російсько-української війни, зазначивши, що Росія готова вести мирні переговори з Україною без попередніх умов і прихильна до усунення корінних причин кризи, а також пояснив російську ініціативу тимчасового припинення вогню до 9 травня. У відповідь Ван Ї виклав стандартну китайську позицію. У китайському повідомленні наголошено, що сторони провели стратегічне спілкування з питань зміцнення співробітництва в рамках ООН, ШОС та G20, а також обмінялися думками щодо іранської ядерної проблеми та ядерної проблеми Корейського півострова. Міністри також обговорили підготовку візиту Сі Цзіньпіна до Росії у травні 2025 р. При цьому вони «констатували ключове значення дипломатії лідерів для подальшого поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії між двома країнами, включаючи координацію на міжнародній арені».
На офіційному треку відзначимо візит до Китаю 23-25 квітня віце-прем’єра РФ Марата Хуснулліна. Він провів переговори із заступником прем’єра Держради КНР Чжан Гоцином та заступником голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, керівником Китайської частини Російсько-Китайського Комітету дружби, миру та розвитку Лі Хунчжуном. Окремі бесіди проведено з міністром житлового, міського та сільського будівництва Ні Хуном та міністром транспорту Лю Веєм. Обговорювали перспективи російсько-китайського співробітництва у сфері міського та інфраструктурного будівництва, стійку динаміку двостороннього транспортного сполучення, а також високий потенціал розвитку трансконтинентальних транспортно-логістичних коридорів, що проходять територією Росії та КНР. Російська делегація в рамках знайомства з китайським досвідом міського будівництва відвідала нове технологічне місто Сюн’ань за 100 км від Пекіна і провелазустрічі з головами низки великих китайських будівельних корпорацій. Велика ймовірність, що М. Хуснуллін під час візиту порушував питання щодо залучення Китаю до відновлювальних робіт на окупованих українських територіях.
Протягом місяця Москва та Пекін проводили інтенсивні консультації щодо координації своїх дій на міжнародній арені. 2 квітня, напередодні зустрічі заступників міністрів закордонних справ держав-членів ШОС з питань міжнародного співробітництва та регіональної безпеки, у Москві відбулися консультації помічника міністра закордонних справ Лю Біня та заступника міністра закордонних справ Андрія Руденка з питань китайсько-російських відносин та справ ШОС. Сторони також обмінялися думками з міжнародних та регіональних питань, що становлять взаємний інтерес, включаючи «кризу в Україні».
8 квітня в Москві пройшов раунд консультацій на експертному рівні Росії, Ірану та Китаю для обговорення можливих сценаріїв після закінчення терміну (18 жовтня 2025 р.) Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми (СВПД) та резолюції Радбезу ООН 2231, що його схвалила. Заступник міністра Руденко підкреслив, що сторони уважно стежитимуть за тим, що «буде з ядерною угодою далі в умовах нинішньої лінії Сполучених Штатів на силове вирішення питання».
26 квітня помічника міністра закордонних справ Хуна Лея запросили до Москви для проведення китайсько-російських консультацій з питань боротьби з тероризмом і безпеки з заступником міністра закордонних справ Сергієм Вершиніним. Йшлося про зміцнення двостороннього та багатостороннього (насамперед у рамках ООН, БРІКС, ШОС) співробітництва у боротьбі з тероризмом, спільної роботи над реагуванням на міжнародні та регіональні терористичні загрози, підтримку миру та спокою у Китаї, Росії та прилеглих районах. У фокусі були Близький Схід, Центральна та Південна Азія. Російське МЗС наголосило, що «окрема увага була приділена національному досвіду у сфері протидії поширенню терористичної ідеології, радикалізації, різним формам екстремізму». Можна припустити, що особливу увагу приділили Афганістану (зазначимо, що консультації пройшли невдовзі після виключення Росією Талібану зі списку терористичних організацій).
Китай бачить у Білорусі «ворота до Європи»
Китайсько-білоруський діалог перебував на малоінтенсивному рівні. Зазначимо, що 24 квітня посол КНР у Білорусі Чжан Веньчуань зустрівся із заступником міністра закордонних справ Білорусі Ігорем Секретою.. Обговорили взаємодію двох країн у рамках міжнародних організацій, а також порядок денний співробітництва на цей рік та домовилися про підтримку тісних контактів. Можливо, обговорювалася потенційна зустріч Сі Цзіньпіна та Олександра Лукашенка на полях їхнього візиту до Москви. Але, очевидно, рішення з цього питання наразі немає.
Деяке бачення того, яку роль Білорусі відводить Китай, пропонує лекція Чжан Веньчуань, прочитана в Білоруському інституті стратегічних досліджень. Так, він наголосив на вигідному географічному становищі Білорусі, назвавши її воротами ШОС до Європи, «мостом між Сходом і Заходом з величезним транзитно-транспортним потенціалом». На думку посла, вступ Білорусі «дозволив ШОС набути більше домовленостей, сили та досвіду в питаннях регіональної безпеки, надав державам-членам нові можливості для розвитку та ринкові можливості, допоміг оптимізувати структуру торгівлі та розподіл ресурсів між державами-членами, а також сприяв формуванню більш стабільної транспортно-логістичної структури в Євразії». А далі посол пообіцяв: «Ми будемо спільно запобігати кольоровим революціям і протистояти загрозам у сфері нетрадиційної безпеки, включаючи координацію зусиль щодо протидії інформаційним атакам та дезінформаційним кампаніям, а також забезпеченню безпеки в кіберпросторі». Окремо прозвучало те, що Білорусь – «миролюбна країна, яка встановила дружні двосторонні відносини із країнами регіону», у т.ч. у рамках таких структур як ЄАЕС, СНД та ОДКБ, що також допомагає зміцненню позицій інших міжнародних проектів.
Протягом місяця Білорусь та Китай намагалися підтримувати робочі контакти на рівні урядових структур. 16 квітня делегація МВС Білорусі на чолі з першим заступником міністра – начальником міліції громадської безпеки Юрієм Назаренко взяла участь у Форумі зі співробітництва в галузі глобальної громадської безпеки, який пройшов у Чанчжоу. У своєму виступі Назаренко наголосив на зростаючих загрозах для громадської безпеки та зазначив, що МВС Білорусі має великий досвід протидії «всім видам протиправної діяльності» і готове ділитися своїми напрацюваннями із закордонними колегами».
Нарешті відзначимо, що білоруська делегація взяла участь у Форумі політичних партій ШОС, організованому Міжнародним відділом ЦК КПК та керівництвом Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР), що відбувся 23-24 квітня. У форумі взяли участь представники партії «Біла Русь», Комуністичної партії Білорусі, Ліберально-демократичної партії Білорусі, Республіканської партії праці та справедливості. Також був присутній посол РБ Олександр Червяков. На полях форуму він взяв участь у зустрічі високого рівня, в рамках якої обговорювалося питання взаємодії країн по лінії політичних партій. Він також провів робочі зустрічі з членом Політбюро ЦК КПК, секретарем партійного комітету СУАР Ма Сінжуєм та завідувачем міжнародного відділу ЦК КПК Лю Цзяньчао.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
