Військово-політична ситуація на китайському напрямі (грудень 2024)
У світлі очікуваної активізації переговорного процесу навколо російсько-українського врегулювання Китай реанімував формат «Друзі миру». 18 грудня в Нью-Йорку на рівні постійних представників при ООН відбулася перша зустріч групи після установчого засідання 27 вересня 2024 р. Учасники ще раз підтвердили «зобов’язання за основними принципами, включаючи повагу суверенітету та територіальної цілісності, прагнення мирного врегулювання конфліктів відповідно до Статуту ООН та Бандунгських принципів». Поряд з цим, було озвучено занепокоєння новим витком ескалації «української кризи» та заклик до ворогуючих сторін перейти до врегулювання конфлікту «шляхом інклюзивної дипломатії та політичного діалогу». Нарешті, було підтверджено, що група «Друзі миру» продовжить активну участь у дипломатичних зусиллях для досягнення стійкого миру. А 23 грудня офіційний представник МЗС КНР Мао Нін на брифінгу повідомила, що на зустрічі 18 грудня були присутні представники 17 країн Глобального Півдня, включаючи Китай, Бразилію, Алжир, ПАР та Туреччину.
Окремо звернемо увагу, що 4 грудня Китай як головуюча сторона механізму взаємодії п’яти ядерних держав – Росії, Великобританії, Китаю, США та Франції – провів у Дубаї (ОАЕ) зустріч на рівні експертів. «Усі сторони провели відвертий діалог з таких питань, як ядерна стратегія», – йдеться у повідомленні МЗС КНР. Відомство підкреслило, що зустріч була «вкрай своєчасною» і «корисною для взаємного поглибленого розуміння ядерної політики» зазначених держав, а також дозволила «уникнути непорозумінь та невірних суджень». І було наголошено, що Китай продовжить виконувати функції координатора з підтримки переговорів між п’ятьма державами, які мають ядерну зброю.
Західні держави продовжували вести діалог із Китаєм навколо російсько-українського врегулювання. Зокрема, це було однією з тем переговорів 2 грудня між міністрами закордонних справ КНР та Німеччини Ван Ї та Анналеною Бербок. Остання перед візитом до Пекіну заявила німецькій пресі, що «справедливий мирний процес необхідний як ніколи раніше» і закликала Китай взяти участь у зусиллях з врегулювання, додавши при цьому: «Безпека Європи та Азії нероздільно пов’язані один з одним».
Російсько-українська війна обговорювалася і в ході 26-го китайсько-французького стратегічного діалогу в Пекіні (в одному «кошику» з іранським ядерним питанням, ситуацією на Близькому Сході та ін.): китайську делегацію очолив Ван Ї, а французьку – зовнішньополітичний радник президента Франції Еммануель Бонн .
Зрештою, зазначимо заяву радника Джо Байдена з національної безпеки Джейка Саллівана, що ідея Дональда Трампа про те, що Китай може приєднатися до вироблення умов справедливого миру в Україні, «не є безглуздою». З іншого боку, він дав зрозуміти, що США не хочуть, щоб Китай диктував умови в Україні і став домінуючим посередником на європейській арені. Далі Дж. Салліван нагадав, що українська влада свого часу хотіла залучити Китай до переговорів про справедливий мир, але Київ стурбували деякі ініціативи Китаю, зокрема, пропозиції щодо зняття економічних санкцій із Росії. Розмірковуючи про можливі майбутні переговори, Дж. Салліван сказав, що про те, яку роль у пошуку миру в Україні може зіграти Китай, треба говорити і з європейцями, і, насамперед, з українцями: «Тому виникає питання, яким чином вони можуть приєднатися – як постійний член Ради Безпеки, як значний гравець на світовій арені, як одна з небагатьох країн, до яких довелося Росії би прислухатися, якби Китай справді висловився».
Київ нагадав Китаю про «Будапештські борги»
Київ нагадував Пекіну, що він, серед інших, підтримав підписання Будапештського меморандуму 5 грудня 1994 р., де містили запевнення-гарантії безпеки Україні. У заяві МЗС наголошувалося, що невиконання Будапештським меморандумом своїх функцій спричинило катастрофічне зростання безпекових загроз не лише для України, а й для інших країн і регіонів, зокрема Європи, євроатлантичного простору, Центральної та Південно-Східної Азії, Близького Сходу та міжнародного миру та безпеки загалом. А далі було озвучено заклик «до США та Великої Британії, які підписали Будапештський меморандум, до Франції та Китаю, які до нього приєдналися, до всіх держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, із закликом підтримати надання Україні дієвих гарантій безпеки». Під останніми малося на увазі повноправне членство України в НАТО.
А 19 грудня Володимир Зеленський у своєму виступі на засіданні Європейської ради закликав європейських союзників спільно працювати, щоб «Китай, Індія, Саудівська Аравія, Бразилія та інші партнери з Глобального Півдня не лише поважали територіальну цілісність України, а й використовували свій вплив на Росію, коли це необхідно». І додав: «Ми просимо Європу приділяти більше уваги ролі цих країн, оскільки вони можуть підштовхнути Росію до поваги принципів територіальної цілісності, що відповідатиме їхнім власним інтересам і сприятиме наближенню миру».
Посольські справи
Україна змінює свого посла у КНР. 21 грудня було опубліковано указ про звільнення Павла Рябікіна. Як повідомили українські ЗМІ з посиланням на анонімне джерело, причиною звільнення П. Рябікіна є його особисте рішення піти, пов’язане зі станом здоров’я. Також ЗМІ повідомили, що, очевидно, новим послом може стати Олександр Нечитайло – голова Четвертого територіального департаменту МЗС (зокрема, курирує китайський напрям). Його спочатку нібито планували призначити послом України у Південній Кореї, проте в останній момент рішення змінили на користь Китаю. Раніше О. Нечитайло працював радником посольства України в Малайзії, другим секретарем у посольстві України в Китаї, другим секретарем у посольстві України в Індонезії.
23 грудня В. Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів іноземних держав, включаючи посла КНР Ма Шенкуня. Під час двостороннього спілкування Президент подякував Китаю за підтримку територіальної цілісності України та зазначив, що важливо розвивати двосторонні відносини, зокрема у торгівлі: «До війни Україна та Китай мали великі обсяги торгівлі. Звичайно, ми хочемо, щоб це відновилося і щоб наші відносини були більш міцними в більшій кількості напрямів». Крім того, він порушив питання участі Північної Кореї у війні проти України та зазначив, що українська сторона розраховує на сильний голос Китаю(додамо, що у відео-зверненні 27 грудня В. Зеленський, розповідаючи про північнокорейські втрати у боях у Курській області, сказав таке: «Це один із проявів того божевілля, на яке здатні диктатури. Корейський народ не має втрачати своїх людей у боях в Європі. І на це можуть вплинути, зокрема, й сусіди Кореї, зокрема Китай. Якщо Китай щирий у своїх заявах, що війна не повинна розширюватись, потрібен відповідний вплив на Пхеньян»). Зазначимо, що вже 25 грудня з Ма Шенкунем провів зустріч голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Обговорили перспективи двосторонньої співпраці між Китаєм та Україною. Окремо А. Єрмак наголосив, що роль Китаю важлива у досягненні справедливого та тривалого миру для України. Зрештою, на зустрічі йшлося про можливість двостороннього діалогу на найвищому рівні.
Зазначимо оцінку, висловлену з речником МЗС Георгієм Тихим, підсумків року у двосторонніх відносинах. Зокрема, він звернув увагу, що після тривалої паузи відбулися двосторонні політичні консультації між Україною та Китаєм, а влітку – на рівні заступників міністрів закордонних справ. Він також додав: «І перший за останні 12 років візит міністра закордонних справ України до Китаю безпосередньо, де були переговори. І зустріч міністрів закордонних справ України та Китаю в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН». За його словами, це свідчення того, що «політичний діалог між Україною та КНР розвивається». «І дуже важливо, що це прямий діалог без посередників і є можливість обмінюватися безпосередньо думками», – наголосив речник МЗС. Він також заявив, що у МЗС вважають важливою участь і роль Китаю для наближення справедливого миру в Україні, реакція Китаю також важлива у темах ядерної та продовольчої безпеки, в яких Росія створює системні та глобальні загрози. І додав, що у 2025 р. МЗС планує розвивати контакти з Китаєм. А у зв’язку з початком роботи нового китайського посла Г. Тихий сказав: «Розраховуємо, що це теж важливий сигнал з боку китайської сторони про те, що відносини з Україною є для них важливими. І розраховуємо, що вони будуть розвиватися на всіх рівнях наступного року і працюємо над цим».
Кремль виголошує Пекіну псевдоісторичні лекції
Політична риторика Росії продовжує бути украй позитивною до Китаю, а головне до його керівництва. В. Путін у ході «прямої лінії» 19 грудня називав лідера КНР «своїм другом» і зазначав, що обидві сторони «дуже часто, практично завжди координують свої дії на міжнародній арені», що є «дуже серйозним елементом міжнародного життя». Цей підхід він поширював на сферу публічної дипломатії та економічної взаємодії загалом, говорячи про важливість «особистої хімії». Зазначимо, що він також назвав мирні зусилля Китаю, Бразилії та ПАР по Україні «щирою спробою врегулювати ситуацію»: «На наш погляд, ця спроба є збалансованою і нічого не нав’язує жодній із сторін – ні Україні, ні Росії».
Центральною подією місяця у російсько-китайському політичному діалозі став візит 11-12 грудня до Пекіну на запрошення ЦК Компартії Китаю заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. У перший день свого візиту, згідно з офіційними повідомленнями, він лише відвідував ідеологічні та пам’ятні місця. 12 грудня Д. Медведєв зустрівся з членом постійного комітету політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю, головою Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю Ван Хуніном. А потім був прийнятий Сі Цзіньпіном і тоді повідомив, що привіз особисте послання від В. Путіна, зміст якого залишився нерозкритим . У свою чергу, Сі Цзіньпін заявив: «Китай і Росія є найбільшими сусідами один для одного, і розвиток дружніх відносин має неминучу історичну логіку і потужну внутрішню рушійну силу». А далі зазначив, що «Китай і Росія дотримуватимуться духу постійного добросусідства та дружби, всебічної стратегічної взаємодії та взаємовигідної співпраці, поглиблюватимуть політичну взаємну довіру та стратегічну координацію, а також продовжуватимуть розширювати практичну співпрацю в усіх галузях». Однією з таких областей було названо співробітництво в рамках ООН, БРІКС та ШОС, щоб «спільно захищати глобальну стратегічну стабільність та міжнародну справедливість». Окремо Сі Цзіньпін згадав китайську позицію щодо російсько-української війни, підтвердивши, що Китай дотримуватиметься трьох принципів: « недопущення розширення зони бойових дій, недопущення ескалації конфлікту і недопущення роздмухування вогню будь-якої зі сторін». Крім того, Китай продовжить дотримуватися своєї послідовної позиції і працювати з міжнародним співтовариством над створенням сприятливих умов для політичного врегулювання кризи.
Після зустрічі із Сі Цзіньпіном Д. Медведєв повідомив журналістам, що обговорював із ним «загальну ситуацію у світі, включаючи питання стратегічної стабільності та безпеки». При цьому він зазначив, що Москва та Пекін є близькими стратегічними партнерами, «тому ми регулярно проводимо такі консультації як на рівні глав держав, так і в інших напрямках, включаючи міжпартійний вимір» . З іншого боку, обговорювали економічне взаємодія: тут Д. Медведєв наголосив, що незважаючи на протидію «англосаксонського світу», товарообіг між країнами залишається на дуже високому рівні, а значить «санкції, які вводяться щодо Росії, або різного роду тарифні обмеження, які існують щодо Китаю, вони не діють так, як хотіли б наші супротивники».
За низкою ознак можна припустити, що головною метою візиту Д. Медведєва до Китаю було обговорення перспектив врегулювання російсько-української війни. Зокрема, російська сторона дала про це зрозуміти оперативною публікацією (вже 13 грудня) статті за авторством Д. Медведєва «Про національну ідентичність і політичний вибір: досвід Росії та Китаю» у журналі «Міжнародне життя». У ній Д. Медведєв зазначив, що візит продемонстрував безпрецедентно високий рівень двосторонніх відносин РФ та КНР і додав «у нас немає заборонених тем для обговорення», повідомивши, що обговорювалися «українська проблематика, і сирійська криза, і питання протидії одностороннім економічним обмеженням, прийнятим в обхід Ради Безпеки ООН».
Але все ж таки головною метою статті була спроба довести, що кейси Маньчжоу-Го-Китай, Тайвань-Китай та Україна-Росія дуже схожі. У публікації Д. Медведєв стверджує, що Захід начебто спеціально штучно створює «острівну» та «українську» ідентичності, щоб «по-живому» розділити китайський і російський народи (а під час Другої світової війни Японія подібним чином створювала штучну ідентичність для Маньчжоу-Го). А один із підрозділів статті названо «Росія та Китай: досвід повернення земель на історичну Батьківщину». Зокрема Д. Медведєв написав: «Росіян та українців можна порівняти з ханьцями, які населяють різні регіони та провінції Китаю». Очевидно, саме таке бачення російські лідери намагаються донести до Пекіна, щоб той врахував російську позицію в ході майбутнього дипломатичного протистояння. Крім того, тут видно явні сигнали про готовність Росії допомогти Китаю в «поверненні Тайваню на історичну Батьківщину», як у 1945 р. СРСР допоміг це зробити у випадку з Маньчжоу-Го.
Непоміченими на тлі візиту Д. Медведєва, залишилися російсько-китайські консультації з питань протиракетної оборони та ракетних аспектів стратегічної стабільності, які пройшли 11 грудня в Пекіні. МЗС РФ лише лаконічно повідомило: «Сторони провели поглиблене обговорення цієї проблематики в контексті підтримки глобальної та регіональної безпеки, обмінявшись, зокрема, думками щодо тематики ракет середньої та меншої дальності». При цьому зазначено, що в ході консультацій було «підтверджено націленість сторін на зміцнення діалогу та координації щодо зазначених факторів стратегічної стабільності».
Новорічні загадки
31 грудня Сі Цзіньпін та В. Путін обмінялися вітаннями з новим роком. Лідер Китаю, зокрема, зазначив: «Китай і Росія завжди рука об руку рухаються вперед, прямуючи правильним шляхом, не формуючи союзи, без конфронтації і не діючи проти третіх сторін». А далі пообіцяв: «Я готовий здійснювати тісну взаємодію з паном Путіним, продовжувати зміцнювати та поглиблювати китайсько-російські відносини, що характеризується постійною добросусідською дружбою, стратегічною координацією та взаємовигідною співпрацею».
Примітно, що російська сторона не опублікувала вітальний текст, адресований Сі Цзіньпіну (у даному контексті додамо, що на відміну від грудня 2023 р. нічого не повідомлялося й про обмін привітаннями глав урядів КНР та РФ, можливо, це сигнали про певну незадоволеність сторін один одним). Згідно з повідомленнями китайської сторони, В. Путін наголосив на планомірному розвитку взаємовигідного співробітництва у сферах економіки, торгівлі, енергетики, транспорту, науки і техніки. Крім того, заявив: «З нетерпінням чекаю на новий рік, я готовий продовжувати підтримувати тісні робочі контакти з головою Сі Цзіньпіном, …а також і надалі зміцнювати співпрацю між двома країнами на багатосторонніх платформах, таких як Організація Об’єднаних Націй, БРІКС, Шанхайська організація співробітництва та координація роботи G20».
У цьому контексті, відзначимо відповідь заступника глави МЗС Росії Андрія Руденка на питання ЗМІ про підготовку контактів між РФ і КНР на найвищому рівні в 2025 р.: «Буде дуже багато у нас наступного року ювілейних дат: і 80 років Перемоги, і 80 років ООН, і саміт ШОС буде у нас у Пекіні. Тому я впевнений, що наші лідери матимуть багато можливостей зустрітися». У той же час він зазначив, що нових візитів до РФ спецпредставника уряду КНР у справах Євразії Лі Хуея поки що не очікується, хоча і додав: «Ми ніколи не заперечували проти поїздок пана Лі Хуея до Росії чи будь-яких інших країн. Якщо він захоче приїхати, ми завжди будемо раді його бачити».
Воєнна співпраця не заважає шпіонажу
Китай та Росія продовжували демонструвати готовність розвивати військове співробітництво. 5-9 грудня загін бойових кораблів ВМФ РФ у складі корветів «Герой Російської Федерації Алдар Циденжапов», «Різкий» та «Гучний», а також судно забезпечення «Печенга», перебував з візитом у порту Ціндао. Відбулися зустрічі з представниками командування військово-морської бази ВМС НВАК та взаємне відвідування кораблів . Зазначимо, що 9 грудня в порт Ціндао ще зайшли дизель-електричний підводний човен проекту 636.3 «Уфа» та буксир «Алатау» Тихоокеанського флоту РФ. В рамках візиту відбулися зустрічі з представниками ВМС НВАК, відвідування Академії підводного плавання ВМС НВАК та ін.
Водночас зазначимо скандальний інцидент. 18 грудня було повідомлено, що співробітники Федеральної митної служби РФ затримали китайського студента, який навчається в одному з російських вишів на факультеті авіабудування, за організацію каналу контрабанди військової продукції до Китаю. Він відправив із Москви дві посилки із складовими елементами бойового екіпірування російської армії, при цьому товари начебто він купив на інтернет-майданчиках. При обшуку його кімнати виявлено понад 100 предметів військового призначення російського та радянського виробництва: бронежилети, бронеплити від бронежилета БР2 і БР4, бронепластини , захисні екрани для бронежилета, гільзи від куль, а також предмети, що за конструкцією нагадують протитанковий гранатомет. Йому обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Російсько-китайська загроза в Арктиці
У грудні із боку західних приарктичних країн у публічному полі порушувалася проблема посилення російсько-китайського співробітництва в Арктиці. Так, 5 грудня заступник помічника міністра оборони США з питань Арктики та глобальної стійкості Айріс Фергюсон, виступаючи в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень, заявила: «Ми бачимо зростаючі рівні співробітництва між Росією та КНР, безпрецедентні форми цієї співпраці, особливо у військовій сфері, що змушує нас знову насторожитись». За її словами, «подібне зростання рівня військової співпраці – це щось нове, і, звичайно, це щось нове в межах Аляски та навколо неї». Крім військової взаємодії, вона закликала звертати увагу на економічну, наукову та дослідницьку діяльність, а також інвестиції КНР в інфраструктуру та природні ресурси регіону.
6 грудня глава канадського МЗС Мелані Жолі, представляючи нову стратегію зовнішньої політики Канади в Арктиці, зазначила: «Очевидно, що Росія не має червоних ліній. Її плани на Арктику та її ресурси добре відомі. Росія дедалі більше залежить від Китаю через війну в Україні, тому вона змінює свою історичну позицію, відкриваючи свою Арктику Китаю». Вона наголосила, що Канаду турбує дедалі більша присутність Росії та Китаю в Арктиці: «Тепер і Китай почав проводити спільні операції з Росією. Ми бачимо все більше кораблів у Арктиці, які не лише проводять там наукові дослідження». Глава МЗС додала, що співпраця РФ і КНР в Арктиці відбувається на тлі танення арктичних льодів, що триває, що відкриває більш короткі морські шляхи між Європою та Індо-Тихоокеанським регіоном: «Конкуренти (Заходу. – Ред.) бачать з цим нові можливості для дослідження природних ресурсів в Арктиці».
30 грудня голова Об’єднаного командування аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD Грегорі Гійо нагадав, що у липні 2024 р. літаки Повітряно-космічних сил Росії та Військово-повітряних сил НВАК провели перше спільне повітряне патрулювання в Арктиці, і далі додав: «Оскільки вони продовжують діяти там все більше, це, безумовно, привертає нашу увагу, і ми дуже уважно за цим стежимо» . У той же час він зазначив, що координація ВКС РФ і ВПС НВАК знаходиться на такому рівні, що вони можуть безпечно діяти тільки в одному районі Арктики. І на його думку, російським і китайським військовим може знадобитися кілька десятиліть, щоб побудувати таку саму систему взаємодії, яка зараз є в цьому регіоні у військових із Канади та США в рамках NORAD.
У даному контексті зазначимо інформацію, що наприкінці грудня Гуанчжоуська верф Китайської державної суднобудівної корпорації спустила на воду судно «Таньсо-3», призначене для глибоководних досліджень у полярних районах. Як повідомило агентство Xinhua , «Таньсо-3» може ламати кригу як носом, так і кормою. Судно має довжину 104 метри та водотоннажність 10 тис. тонн, дальність плавання складає 15 тис. морських миль. Судно розраховане на екіпаж до 80 осіб.
Лукашенко перед псевдовиборами потрібен Сі
23 грудня Олександр Лукашенко, який уже поринув у президентську передвиборчу кампанію, нагадував про особливі стосунки з Пекіном. Так, говорячи про найближчі зовнішньополітичні плани, він в «одному кошику» згадав, що проведе зустріч із В. Путіним і відвідає Китай. Росію він уже відвідав, а поїздка до КНР, як очікується, відбудеться до дати голосування (25 січня).
Перспективи візитів на високому та вищому рівнях обговорювалися 25 грудня в Пекіні в ході білорусько-китайських консультацій між МЗС з політичних питань. Білоруську делегацію очолив перший заступник міністра закордонних справ Сергій Лукашевич, китайську – помічник міністра закордонних справ Лю Бінь. Крім того, було обговорено комплекс питань двосторонньої та багатосторонньої співпраці, окрему увагу було приділено взаємодії в рамках міжнародних організацій, у тому числі у ШОС та БРІКС .
Відзначимо також, що 4 грудня посол Білорусі в КНР Олександр Червяков зустрівся із заступником голови Державного агентства з міжнародного розвитку та співробітництва Китаю Лю Цзюньфеном . Обговорили перспективні напрямки співробітництва, а також поточні проекти, що реалізуються у Білорусі із залученням безоплатної техніко-економічної допомоги та кредитних ресурсів китайського уряду. Було відзначено взаємну зацікавленість у поглибленні білорусько-китайської кооперації в рамках реалізації ініціативи глобального сталого розвитку та спільного будівництва «Одного поясу, одного шляху»
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук,
провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
