Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (жовтень 2024)
Китай «почув» Росію і поки не педалює свою ініціативу «Друзів миру». З іншого боку, він не пішов на значні поступки у питаннях розбудови альтернативних платіжних систем в рамках БРІКС. Новим подразником у міждержавних відносинах стало залучення Росією північнокорейських військ до війни з Україною. У свою чергу, офіційний Київ транслював сигнали, що мовчання Пекіну щодо «північнокорейського питання» ставить під сумнів щирість його «мирних ініціатив». Натомість, Мінськ давав зрозуміти, що співробітництво з КНР з кожним днем стає більш вагомим, а інколи й вигіднішим, ніж з РФ.
Дивні «друзі миру»
У жовтні Китай не робив суттєвих зусиль, щоб просувати свою ініціативу «Друзі миру». Вочевидь, це реакція на невдоволення російської сторони, а також небажання підвищувати напругу перед самітом БРІКС у Казані. Лише зазначимо, що «Друзів миру» згадав Сі Цзіньпін, виступаючи на розширеному засіданні саміту БРІКС, і подав її як спільну позицію країн Глобального Півдня. При цьому він заявив: «Важливо якнайшвидше домогтися деескалації ситуації та прокласти шлях до політичного врегулювання кризи». Групу «Друзі миру» згадував і спеціальний представник уряду КНР у справах Євразії Лі Хуей у своєму виступі 31 жовтня на II Мінській міжнародній конференції з євразійської безпеки.
Звернемо увагу, що ініціативу «Друзі миру» у позитивному ключі згадували європейські країни, які виступають на проросійських та прокитайських позиціях. Так, 14 жовтня міністр закордонних справ та зовнішньоекономічних зв’язків Угорщини Петер Сійярто за підсумком зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу розповів, що, хоча створення групи «Друзі миру» зазнало різкої критики, Угорщина продовжує рішуче підтримувати цю ініціативу.
Про готовність приєднатися до «Друзі миру» заявив на зустрічі з Сі Цзіньпіном у Пекіні прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. При цьому він похвалив Китай і назвав його позицію «справедливою, об’єктивною та конструктивною». У свою чергу Сі Цзіньпін високо оцінив «об’єктивне, раціональне та справедливе ставлення Словаччини» до російсько-української війни, і запросив Словаччину та інші країни-однодумці працювати з Китаєм для сприяння миру та переговорам між Москвою та Києвом.
Не одне, так інше
Після тривалих закликів Заходу щодо обмеження військово-технічного співробітництва КНР з РФ, прем’єр Лі Цян підписав указ Держради про нові правила експортного контролю за товарами подвійного призначення, який набуде чинності з 1 грудня 2024 р. Документ вводить дозвільну систему на експорт товарів подвійного призначення. Експортери таких товарів повинні будуть розкривати кінцевого користувача та їх цільове використання. Малоймовірно, що це вирішить проблему, але принаймні на першому етапі ускладнить постачання.
Водночас нова тема, через яку Пекін знову опинився під міжнародним тиском – це залучення Росією північнокорейських військ до агресії проти України. Так, 30 жовтня керівник прес-служби Держдепартаменту Метью Міллер повідомив, що США обговорювали безпосередньо з Китаєм інформацію про відправку до РФ військ КНДР. Але зазначив, «щодо їхньої реакції, то я дозволю їм говорити за себе», хоча і додав «…у нас були дуже докладні розмови з урядом Китаю».
Питання відправки Північною Кореєю військ до Росії підняв президент Фінляндії Олександр Стубб у ході переговорів у Пекіні з Сі Цзіньпіном. «Діяльність Північної Кореї зараз, як з погляду експорту зброї, так і особливо з погляду відправлення військ до Росії, є ескалацією, експансією та провокацією», – сказав О. Стубб і наголосив, що це суперечить позиції Китаю. Фінський лідер також заявив, що Китай має продовжувати свої зусилля щодо досягнення миру в Україні і що відправною точкою має бути мирний план України. Він також висловив стурбованість тим, що В. Путін може застосувати ядерну зброю під час війни. У свою чергу, Сі Цзіньпін висловив «готовність Китаю працювати з усіма зацікавленими сторонами, включаючи Фінляндію, щоб продовжувати відігравати активну роль у просуванні мирного врегулювання кризи».
У Києва зривається терпець?
Офіційний Київ транслював претензії до поточної позиції Китаю щодо російсько-української війни. 17 жовтня Володимир Зеленський під час виступу на засіданні Європейської Ради з жалем констатував, що Китай досі активно допомагає Росії затягувати війну, додавши: «І ми маємо чіткі розвіддані». Китайська тема прозвучала і під час переговорів В. Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, на яких останній заявив: «Китай став вирішальним фактором, який сприятиме Росії у війні проти України. І він не може й надалі підживлювати найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни без того, щоб це не вплинуло на його інтереси та репутацію» .
Водночас зазначимо заяву глави Офісу Президента Андрія Єрмака в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, що Україна може розглянути альтернативні «мирні ініціативи» Китаю, Бразилії та інших держав, але їх буде інтегровано в українську «формулу миру». І додав: «Ми будемо готові провести міжнародну конференцію, коли відчуємо силу та підтримку Глобального Півдня для переговорів із Росією» .
З кінця жовтня намітилася нова лінія на китайському напрямі – заклики не допустити залучення північнокорейських військ до російської агресії проти України. Так, В. Зеленський констатував: «Голос США, голос НАТО, голос західних партнерів, голос Глобального Півдня та Китаю не звучать так голосно, як має звучати зараз про присутність північнокорейського контингенту на території Росії. Я вважаю це дуже небезпечним. Це відкриває нову сторінку цієї війни». Більше того, президент, говорячи про те, що має бути заблоковано всю логістику між РФ і Північною Кореєю, яка допомагає російській агресії: «Це залежить зокрема від сильних держав Азії. Це залежить від Китаю, який стільки говорить про припинення війни. А сам спостерігає. І поки звучать слова, на фронт їдуть військові з Північної Кореї» . А в інтерв’ю південнокорейським ЗМІ В. Зеленський висловив думку, що втягування КНДР Росією у війну несе ризики для безпеки в Східній Азії і в цьому контексті у нього викликає подив мовчання Китаю: «Я не скажу, що Китай на нашому боці, але ми вважали, що він один із гарантів безпеки у вашому регіоні». Президент вважає, що надалі Північна Корея залучить Росію для дестабілізації ситуації на півострові.
Зазначимо слабкі сигнали щодо активізації політичної комунікації між країнами. 8 жовтня відбулася зустріч помічника міністра закордонних справ Лю Біня із послом України у Китаї Павлом Рябікіним. Згідно із заявою МЗС КНР, сторони обмінялися думками щодо політичного вирішення «української кризи», а також обговорили розвиток двосторонньої співпраці. Окремо зазначимо слова Лю Біня, що Китай та Україна традиційно є дружніми країнами.
21 жовтня на полях 45-ї Генеральної Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН (м. В’єнтьян, Лаос) відбулася зустріч голови Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради Олександра Мережка з членом Комітету із закордонних справ Всекитайських зборів народних представників Цзян Ченхуа. О. Мережко позитивно відзначив активізацію двостороннього політичного діалогу, яка спостерігається з початку року, та наголосив на зацікавленості української сторони у продовженні позитивної динаміки контактів на високому та вищому рівні. Особливого акценту було зроблено на перспективах відновлення міжпарламентської взаємодії. У цьому контексті О. Мережко запропонував обмінятися делегаціями найвищих законодавчих органів. Було обговорено шляхи припинення російської війни проти України, а також можливості Китаю вплинути на КНДР з метою припинення підтримки Пхеньяном російської агресії.
РФ-КНР: «червоні дні» календаря
Російсько-китайська політична комунікація перебувала на інтенсивному рівні. 1 жовтня В. Путін надіслав вітання Сі Цзіньпіну з нагоди 75-річчя утворення КНР, в якому зазначив: «Незважаючи на непросту міжнародну обстановку, останнім часом нам вдалося досягти якісного зростання обсягів торгівлі, реалізувати чимало масштабних двосторонніх проектів у різних сферах». В. Путін також додав, що велике значення має плідна російсько-китайська взаємодія в рамках ООН, БРІКС, ШОС та інших багатосторонніх структур . Привітання китайській стороні також висловили голова Держдуми В’ячеслав Володін (китайському народу) , голова Ради Федерації Валентини Матвієнко (голові Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжао Лецзи).
Наступного дня, 2 жовтня, сторони обмінялися вітаннями з нагоди 75-річчя двосторонніх дипломатичних зв’язків. Сі Цзіньпін, зокрема, заявив: « Я надаю великого значення розвитку китайсько-російських відносин і готовий разом з президентом Путіним…постійно розширювати всебічну практичну співпрацю між двома державами, спільними зусиллями сприяти високоякісному розвитку та модернізації обох країн, робити новий внесок у збереження миру та стабільності на планеті, сприяти формуванню доленосної людської спільноти». Як уточнив Сі Цзіньпін, він має намір скористатися цією річницею «як можливістю, щоб твердо закріпити напрямок для подальшого розвитку відносин між двома державами». В. Путін у своєму привітанні написав, що КНР і РФ просувають активну співпрацю з різних політичних, торговельно-економічних та науково-технічних питань, «ефективно взаємодіють у міжнародних та регіональних справах, спільно віддані побудові справедливого та багатополярного світу». І окремо підкреслив, що сторони «сприятимуть підтримці безпеки та стабільності на Євразійському континенті та в усьому світі».
3 жовтня С. Лавров опублікував у «Російській газеті» статтю до 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між РФ і КНР, в якій окремо похвалив китайську сторону за «збалансований та послідовний підхід» до ситуації навколо України: «Ініціативи, що висуваються Пекіном, з його політико- дипломатичному врегулюванню враховують головне – необхідність усунення першопричин конфлікту». Крім того, глава МЗС РФ звернув увагу, що Росія та Китай підтримують тісну координацію з найбільш гострих регіональних тем, включаючи ситуацію на Корейському півострові, у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, на Близькому Сході та в Африці . Сигнал має такий вигляд, що Росія підтримує Китай у зазначених регіонах в обмін на підтримку в українському питанні.
Тоді ж, 3 жовтня, у газеті Renmin Ribao з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин вийшла стаття Ван Ї, в якій констатувалося, що позиції Росії та Китаю за основними нормами міжнародних відносин збігаються. Глава МЗС КНР також зазначив, що: «Китай і РФ продовжать активно спрямовувати тенденцію до незалежності та взаємовигідного співробітництва, наполегливо працювати над написанням “Південного розділу” глобального управління». Нарешті, Ван Ї знову повторив свою метафору, що Росія та Китай будуть «попутниками, які сприятимуть розвитку та відродженню один одного».
16 жовтня на полях засідання Ради глав урядів країн – членів ШОС відбулася двостороння зустріч М. Мішустіна та Лі Цяна, а також їх трьохстороння зустріч з прем’єр-міністром Монголії.
На полях саміту БРІКС
У жовтні відбулися чергові особисті переговори В. Путіна та Сі Цзіньпіна – на полях саміту БРІКС. Зазначимо, що за декілька дні бо цього В. Путін на зустрічі з керівниками ЗМІ країн БРІКС, відповідаючи на запитання, чи не почувається Росія «молодшим партнером» у контексті тих подій, які відбуваються на світовій арені в цілому і у відносинах КНР і США зокрема, відповів, що відносини між Москвою та Пекіном будуються на рівноправній основі, з урахуванням інтересів один одного: «Це не порожня штампована фраза, так і є насправді. Ми прислухаємось один до одного». Більше того, він назвав російсько-китайську взаємодію на міжнародній арені одним із ключових факторів стратегічної стабільності у світі, і це, на його думку, є досить очевидним фактом і цю позицію поділяють дуже багато людей.
Зустріч 22 жовтня В. Путіна з Сі Цзіньпіном тривала близько години. І, за словами речника Кремля Д. Пєскова, пройшла «дуже відверто, по-діловому, конструктивно, безпосередньо обговорювалися конкретні питання». Під час бесіди намітили «основні параметри подальших контактів, продовження діалогу» у дусі привілейованого стратегічного партнерства, а також обговорили порядок денний БРІКС. Він також згадав обговорення ситуації навколо України та міжнародної обстановки загалом: «Ще раз було констатовано суттєвий збіг позицій та підходів щодо того, що відбувається у світі». На питання, чи обговорювалися відносини зі США, Д. Пєсков відповів, що розглядалася в принципі тема відносин з колективним Заходом: «Річ у тім, що і на наші інтереси посягають, і на інтереси Китаю посягають, тому було чим поділитися». Помічник президента РФ із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков повідомив, що В. Путін та Сі Цзіньпін обговорювали, у тому числі, і фінансову співпрацю. І в цілому додав: «З головою КНР була дуже така щільна розмова, я б сказав».
Дипломатичне доопрацювання
Попри пафосні завіряння, на саміті БРІКС Росії не вдалося просунути своїх ініціативу щодо кроків по обходу міжнародних санкцій країнами БРІКС та створення між ними альтернативної платіжної системи. Останнє є одним з найболючишим питанням для Москву. У цьому контексті звернімо окрему увагу на заяву спецпредставника президента РФ у справах ШОС Бахтієра Хакімова, зроблену на полях засідання голів урядів ШОС, що особливо гостро постає проблема створення наднаціональних структур та взаємодії країн у них («БРИКС або інша співпраця у двосторонньому та багатосторонньому форматі, оскільки низка держав перебувають під жорсткими санкціями»). І навів такий приклад: «Російська сторона стикається з серйозними труднощами в частині переведення нашого пайового внеску до загального бюджету ШОС, тому що банк знаходиться в Китаї, а згідно з базовими документами, пайовий внесок переводиться тільки в доларах США».
Після саміту БРІКС спостерігалася активна дипломатична комунікація між Росією та Китаєм. Зокрема наприкінці жовтня візит у Пекіні здійснив заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко. Відбулися його консультації з помічником міністра закордонних справ КНР Лю Бінем з тематики російсько-китайських відносин та взаємодії в рамках ШОС, із заступником міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдуном – щодо проблематики Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а потім зі спецпредставником уряду КНР у справах Корейського півострову Лю Сяоміном. У контексті останнього МЗС РФ заявило: «Сторони висловили серйозне занепокоєння у зв’язку з ескалацією напруженості в субрегіоні, причинами якої є небезпечне нарощування США та їх союзниками спільної військової активності, а також побудова ними військово-політичних альянсів на шкоду безпеці інших країн Північно-Східної Азії». А далі постулювалось: «Росія та Китай продовжать тісну координацію та щільну взаємодію, у тому числі в ООН, на користь створення справедливої системи неподільної безпеки на Корейському півострові та в регіоні Північно-Східної Азії» . 30 жовтня А. Руденко був прийнятий Ван Ї, який заявив, що китайсько-російська взаємодія має «власну історичну логіку, а також внутрішній драйвер».
31 жовтня на полях ІІ Мінської міжнародної конференції з євразійської безпеки відбулася зустріч С. Лаврова з спецпредставником уряду КНР у справах Євразії Лі Хуеєм. «Відбувся обмін думками з питань нової безпекової архітектури в Євразії, а також перспектив врегулювання української кризи», – зазначило МЗС РФ. І додало, що «розмова пройшла у традиційно довірчому та конструктивному ключі, характерному для російсько-китайської стратегічної взаємодії». Крім того, було наголошено на важливості «швидшої та всебічної реалізації підсумків зустрічі лідерів двох країн на майданчику нещодавнього саміту БРІКС у Казані для подальшого нарощування двостороннього всеосяжного партнерства».
Пекінські оглядини Білоусова
14 жовтня відбулися переговори в Пекіні міністрів оборони РФ та КНР Андрія Білоусова та Дун Цзюня. Російський міністр заявив, що військова співпраця є важливим фактором підтримки глобальної та регіональної стабільності. Він зазначив, що в Росії розраховують «на тісну та плідну співпрацю з китайськими товаришами» . У свою чергу, Дун Цзюнь зазначив: «Це наша перша зустріч, але у нас є і міцна основа дружби між нашими країнами. І ми маємо спільне бажання просувати військову співпрацю. Впевнений, що ми будемо добрими друзями».
15 жовтня А. Білоусов був прийнятий заступником голови Центральної військової ради КНР Чжаном Юся, який заявив: «Сьогодні ми познайомилися. Сподіваюся, що ми зможемо встановити з вами хороші робочі стосунки та дружбу, щоби просувати подальший розвиток відносин між нашими збройними силами». За його словами, у КНР приділяється особлива увага офіційному візиту міністра оборони Росії: «Це ваш перший візит до Китаю після призначення на посаду міністра оборони, і ми спеціально обдумано все організуємо і приділяємо особливу увагу». Своєю чергою, А. Білоусов сказав: «…У нас спільні погляди, загальна оцінка ситуації, і загальне розуміння того, що нам треба разом зробити».
Лукашенко: Білорусь «готова для Китаю зробити все»
Білоруське керівництво всіляко демонструвало, що відносини з Китаєм поглиблюються, а в низці випадків мали місце натяки, що взаємодія є тіснішою і вигіднішою, ніж з Росією.
1 жовтня Олександр Лукашенко привітав Сі Цзіньпіна з нагоди 75-ї річниці утворення КНР, заявивши, що «активна взаємодія Мінська та Пекіна абсолютно в усіх напрямках підтверджує непорушність білорусько-китайської дружби та повною мірою розкриває потенціал всепогодного та всебічного стратегічного партнерства».
Свою участь у саміті «БРІКС+» О. Лукашенко використав для того, щоб, зокрема, нагадати Китаю про особливі відносини. Так, в інтерв’ю китайському телеканалу CGTN на полях заходу він заявив, що Білорусь «готова для Китаю зробити все, що в їхніх інтересах. Немає того питання, яке ми не могли б вирішити для КНР». Він також нагадав, що його особисто багато що пов’язує з Китаєм: «Я дуже багато говорю про КНР. Тут і особисте, мій молодший син навчається у Пекінському університеті, тут і державне» . Окремо звернемо увагу, що О. Лукашенко публічно підтримав саме підходи Китаю та Бразилії до врегулювання російсько-української війни, наголосивши при цьому, що ці країни не суперники Росії: «Я підтримую саме включення до цього процесу китайців та бразильців». На його думку, «найголовніше зараз – посадити всіх за стіл переговорів » і саме цю мету переслідують Китай та Бразилія.
Цікаву оцінку інвестиційного співробітництва РБ та КНР з 2008 р. і по сьогодення дав перший заступник прем’єр-міністра Микола Снопков: «Китай – єдина країна, яка давала Білорусі кредити на промислові підприємства. У ці 27 проектів понад $5 млрд були вкладені і кредитні ресурси, і прямі інвестиції, але сенс полягає в тому, що жодна інша країна в ці роки нас не фінансувала на розвиток виробництва, на розвиток промисловості. Спільно ці проекти дали Білорусі чверть ВВП, і щороку вони дають нам 2-2,5% ВВП. Це характеризує наші відносини з Китаєм».
30 жовтня відбулася зустріч міністра закордонних справ Максима Риженкова зі спеціальним представником уряду КНР у справах Євразії Лі Хуеєм , який прибув до Мінська для участі у ІІ Мінській Міжнародній конференції з євразійської безпеки. На зустрічі також був присутній посол КНР Чжан Веньчуань. Обговорили перспективи мирного врегулювання в Україні, а також роль, яку у цьому можуть відіграти Китай та Білорусь.
Звернемо увагу, що новий посол КНР у РБ Чжан Веньчуань дуже швидко та активно входить у курс справ. 1 жовтня він вручив О. Лукашенку вірчі грамоти. І далі протягом місяця провів із десяток зустрічей із високопоставленими урядовими чиновниками Білорусі. Зокрема глава Адміністрації президента РБ Дмитро Крутий пообіцяв йому «повне сприяння та підтримку у реалізації численних білорусько-китайських проектів». Чиновник повідомив, що було досягнуто домовленості опрацювати найближчим часом текст оновленого меморандуму про співпрацю між Адміністрацією Президента та Міжнародним відділом ЦК КПК. Д. Крутой також підкреслив, що Білорусь планує активним чином підключитися до ініціатив Голови КНР з глобального розвитку.
Також відзначимо, що з 14 до 17 жовтня Мінськ відвідала делегація фінансового управління Головного управління з тилового забезпечення Центральної військової ради КНР. Серед іншого було проведено зустріч із помічником міністра оборони з питань військової економіки та фінансів – начальником головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони Білорусі Ігорем Можиловським. Сторони обмінялися думками щодо фінансового забезпечення збройних сил Білорусі та Китаю, а також обговорили нові напрями взаємодії та перспективи їх розвитку.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України спеціально для «Української лінії»
