У сучасному світі існує висока загроза загострення геополітичних протистоянь та активізації військових дій. На різних континентах багато країн стикаються з потенційно небезпечними ситуаціями. У таких умовах важливою стає не лише військова потужність та політична воля, але і спроможність країни забезпечити економічну стійкість та національну безпеку. Однією з ключових складових національної безпеки держави є її продовольча безпека, до якої входить така її економічна підсистема, як агропромисловий комплекс (АПК).
Україна, зі своєю родючою землею, багатою сільськогосподарською традицією та потужним агропромисловим сектором завжди визнавалася одним із світових аграрних лідерів. АПК України є не лише домінантною галуззю національної економіки, але й ключовим постачальником с/г продукції на світовий продовольчий ринок.
До широкомасштабного вторгнення росії в Україну обсяг виробництва с/г продукції в Україні постійно зростав, а сільське господарство забезпечувало країну різноманітними продуктами, включаючи зернові культури, олійні рослини, овочі, фрукти, м’ясо та молоко. Україна виробляла великий обсяг продукції для експорту та була значущим учасником на світовому ринку с/г товарів.
Але і під час війни АПК залишився важливою галуззю, яка відіграє ключову роль у геополітичному, економічному та соціальному контексті України.
Загальні показники АПК
АПК України стабільно розвивався протягом багатьох років, роблячи значний внесок в економічне зростання країни. Серед основних видів виробництва агропромислової продукції є виробництво зернових, олійних культур та тваринництво. Так, за результатами 2021 року АПК становив 10,89% від ВВП України, або 21,75 млрд дол. США, збільшившись з 9,31% від ВВП України або 14,58 млрд дол. США в 2020 році.

Згідно з даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року виробництво зернових і зернобобових культур в Україні становило більше 86 млн т, що майже на 25% більше ніж у 2020 році та стало абсолютним рекордом в аграрній історії нашої країни. Проте після широкомасштабного вторгнення росії в Україну АПК зіткнувся з великою кількістю перешкод, і вже в 2022 році частка галузі в ВВП України знизилась до 8,22% (13,2 млрд дол. США).
У 2022 році виробництво зернових культур скоротилося в порівнянні з 2021 роком на 37% до 53,9 млн т. Виробництво олійних культур зменшилось на 24% і становило 17,5 млн т.
Порівняно з рослинництвом, тваринництво постраждало менше, хоча також мало негативні наслідки. Так, виробництво м’яса всіх видів скоротилося до 3 млн т, що на 11% менше, ніж в 2021 році, молока до 7,7 млн т (-12% від 2021 року) та яєць до 11,6 млрд шт (-18% від 2021 року).
У 2023 році війна продовжувала наносити збитки АПК України, знищувався врожай на полях, на складах та в портах. Ракетні удари рф були спрямовані на знищення інфраструктури зберігання та логістики АПК України. Станом на кінець вересня 2023 року українські аграрії зібрали 41,7 млн т. нового урожаю, з яких 30,5 млн т. зернових та зернобобових (57% від урожаю 2022 року) та 11,2 млн т. олійних культур (62% від урожаю 2022 року).
Експортні потужності АПК
До широкомасштабної війни Україна стабільно нарощувала експорт агропродукції, яка займала основну частку загального експорту з нашої держави. Так, в 2021 році український експорт с/г продукції досяг позначку в 27,7 млрд дол. США або 40,7% загального експорту.
Основними видами продукції були соняшникова олія (6,4 млрд дол. США), кукурудза (5,9 млрд дол. США) та пшениця (5,1 млрд дол. США).

Світові ціни на зерно у 2021 році досить стрімко зростали, тому аграрна галузь України продовжувала інтенсивно розвиватись. Деякі аграрії, маючи достатній фінансовий ресурс, зберігали врожай у сховищах, розраховуючи продати врожай дорожче, ніж під час посівної кампанії.
Протягом 2016-2021 рр. близько 90% пшениці, яку експортувала Україна була спрямована до країн Африки та Азії, що допомагало підтримувати продовольчу безпеку в деяких з найбільш неблагополучних регіонів світу.
З початком війни український експорт зазнав значних змін, порти були заблоковані, логістичні ланцюжки порушені. Це призвело до неможливості відвантаження українського продовольства, що в свою чергу стало причиною зростання світових цін на продукти харчування та загострило світову продовольчу кризу.
Через блокування росією експортних шляхів України світовий ринок недоотримав 10% пшениці та 15% кукурудзи. Дефіцит української агропродукції та проблеми на ринку азотних добрив майже подвоїли світові ціни на зерно.
У 2022 році експорт с/г продукції знизився до 23,4 млрд дол. США, що приблизно на 15% менше, ніж у 2021 році. При цьому, через ще більші руйнування виробничої бази та логістичних ланцюжків гірничо-металургійного комплексу, частка АПК збільшилась до 53% від загального українського експорту.
Основними покупцями с/г продукції з України були країни Азії, Африки та ЄС. Експорт с/г продукції України до ЄС у 2022 році становив 13,2 млрд дол. США, збільшившись порівняно з 2021 роком на 72% (7,66 млрд дол. США).
Такий стрімкий наплив українського зерна в країни Європи привів до падіння цін на нього на локальних ринках країн-сусідів (Польща, Словаччина, Румунія, Болгарія та Угорщина), що призвело до мітингів місцевих фермерів, які почали зазнавати збитків. В результаті в квітні 2023 року ці країни ввели ембарго на окремі види української с/г продукції. 2 травня 2023 року Європейська комісія прийняла рішення щодо заборони імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини до 5 червня 2023 року. Заборону було пролонговано до 15 вересня 2023 року, після чого було скасовано.
Загальний обсяг експорту продовольчих товарів та с/г продукції за 8 місяців 2023 року становив майже 14,6 млрд дол. США, що на 9% більше ніж за цей же період 2022 року (13,384 млрд дол. США).
Структура експорту продукції АПК у 2023 році виглядала наступним чином: зернові культури – 30,79 млн. т; олійні культури – 3,804 млн т; рослинні олії – 3,875 млн т; шроти – 2,721 млн т.

Втрати АПК від бойових дій
За оцінкою Київської школи економіки (KSE), за рік війни с/г галузь зазнала прямих збитків на 8,1 млрд дол. США, а непрямі збитки, які включають зниження виробництва с/г культур і худоби, а також порушення логістичних шляхів та зростання собівартості продукції через підвищення цін на пальне, добрива та посівні культури у – 31,5 млрд дол. США.
За структурою збитків, найбільших втрат зазнала с/г техніка та спеціальне обладнання – 4,7 млрд дол. США (53%). Крім того, повністю або частково були пошкоджені елеватори, сховища для продуктів харчування та іншої с/г продукції – 1,3 млрд дол. США (15%). Збитки від викраденого або пошкодженого врожаю, паливно-мастильних матеріалів та добрив становив 2 млрд дол. США (23%). Втрати або ушкодження багаторічних насаджень досягли 0,499 млрд дол. США (6%). Тваринництво, рибальство, бджільництво та інші галузі с/г втратили 0,278 млрд дол. США (3%).
В цьому році атаки рф на сільськогосподарську інфраструктуру продовжувалися. Зокрема, 6 червня 2023 року росіяни зруйнували дамбу Каховської ГЕС, що спричинило катастрофу, наслідки якої важко порахувати. Регулярно зазнають зруйнувань від ракетних обстрілів та ударних БПЛА зернові термінали, порти та продовольчі склади.
Відновлення можливостей АПК
Незважаючи на завданні руйнування, АПК залишається однією з провідних стратегічних галузей економіки держави. Тому доцільно розглянути в короткому історичному аспекті заходи органів публічної влади для забезпечення стабільного функціонування системи АПК держави в умовах війни.
Заходи для захисту та відновлення АПК, які вживала Україна.
12 березня 2022 року, для збереження посівної кампанії та рівноваги на внутрішньому ринку, Кабінет Міністрів України запровадив заборону на експорт азотних, фосфорних, калійних та складних добрив.
Також в березні 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2120-IX від 15.03.2022 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України й інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, згідно з яким для проведення посівної кампанії та подолання нестачі пального тимчасово скасовувався акциз на пальне та зменшувався ПДВ на пальне з 20% до 7%. У вересні 2022 року застосування акцизного податку було поновлено, а ПДВ повернувся на довоєнний рівень тільки з липня 2023 року.
Крім того, з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, дозволено не сплачувати екологічний податок за 2022 рік, земельний податок та орендну плату за земельні ділянки у межах територій, на яких ведуться бойові дії, тимчасово окупованих територій та тих, які за визначенням обласних військових адміністрацій відносяться до засмічених вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Для підтримки агросектору важливу роль відіграє державна програма “Доступні кредити 5-7-9”. Так, за даними Міністерства аграрної політики України, станом на початок 2023 року 11,1 тис. агропідприємств отримали на розвиток господарств 56,2 млрд грн банківських кредитів. Програмою “Доступні кредити 5-7-9” станом на 28 вересня 2023 року скористались 8,6 тис. підприємств на суму 33,3 млрд грн.
Завдяки звільненню від окупаційних військ рф острова Зміїний, стало можливим забезпечити перевезення цивільними суднами агропродукції через гирло Бистре суднового ходу річки Дунай-Чорне море.
Звільнення острову дало можливість відкрити ділянку між Зміїним, Дунаєм та Румунією та частково убезпечило судна, які могли рухатись в українські порти, від прямого контакту з рф. Відкриття ще одного маршруту судноплавства дозволило розвантажити канал Суліна та значно збільшило експортні можливості Дунаю. Можливість поєднати річковий та морський шляхи логістики дозволило збільшити обсяг експорту української продукції та частково компенсувати блокаду портів Одеси та Миколаєва.
На початку серпня цього року завдяки успішним діям ЗС України в акваторії Чорного моря були відкриті тимчасові коридори для торгівельних суден, що було торгівельною перемогою України. І хоча тимчасові коридори забезпечували обмежений трафік суден, Україна змогла наростити обсяги морського експорту, забезпечивши безпеку та функціонування судноплавства.
Заходи для захисту та відновлення АПК, які впроваджували міжнародні партнери України.
Щоб допомогти Україні з експортом с/г продукції, наприкінці травня 2022 року ЄС започаткував ініціативу “смуг солідарності”, метою якої була розробка альтернативних сухопутних маршрутів, що передбачали: забезпечення вантажним рухомим складом, суднами та вантажними автомобілями; ефективніше використовувати наявні потужності транспортних мереж і перевантажувальних терміналів; спрощення та прискорення митних операцій та інших перевірок; можливість зберігання товарів на території ЄС.
Незважаючи на відкриття “смуг солідарності”, рівень цін на логістику цими шляхами у порівнянні з морськими все одно залишався високим й займав багато часу.
Крім того, 4 червня 2022 року набуло чинності рішення ЄС щодо скасування всіх мит та зборів на товари, що імпортуються з України, терміном на 1 рік. Згідно з цим документом, було призупинено застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів та усіх тарифних квот для с/г продукції. 25 травня 2023 року Рада ЄС схвалила рішення щодо продовження режиму безмитної торгівлі між ЄС та Україною ще на рік, до червня 2024 року.
Наприкінці червня 2022 року керівник управління з питань ЗМІ та комунікацій офісу президента Туреччини Фахреттін Алтун заявив про досягнення консенсусу щодо створення “операційного центру”, який займатиметься питанням вивезення зерна з України.
22 липня в Стамбулі за пропозиції ООН Україна, Туреччина та Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали Ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” (порти Великої Одеси). Завдячуючи цій угоді, вже 1 серпня 2022 року з одеського порту вийшло перше судно Razoni з українським зерном.
“Зернова ініціатива” дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема, Ефіопії, Сомалі, Афганістані.
В рамках реалізації “зернової ініціативи” (22 липня 2022-17 липня 2023 рр.) з трьох українських портів (Чорноморськ, Одеса та Південний) з України вийшло більше 1000 суден із зерном та іншими продовольством. В структурі відвантаженої с/г продукції через порти найбільшу частку займала кукурудза з показником 51%, пшениця – 27%, соняшникова продукція – 11%, інші – 10%.
З метою подолання продовольчої кризи, в листопаді 2022 року в Києві відбувся перший установчий Міжнародний саміт з продовольчої безпеки, під час якого Президент України В. Зеленський започаткував гуманітарну продовольчу програму “Grain From Ukraine”. Завдяки фінансуванню країнами – партнерами та донорами з приватного сектору передбачалось постачання українського зерна з України до країн Азії та Африки.
18 липня 2023 року для допомоги фермерам, які зазнали збитків від блокування експорту зерна після широкомасштабного вторгнення росії, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про виділення додаткових 250 млн дол. США на розвиток с/г інфраструктури та розширення інших маршрутів експорту агропродукції.
31 липня 2023 року, під час візиту хорватського міністра закордонних справ Гордана Грлича-Радмана, Україна та Хорватія домовились про експорт українського зерна шляхом використання хорватських портів на Дунаї та в Адріатичному морі.
6 вересня 2023 року під час саміту Ініціативи трьох морів в Бухаресті Україна отримала статус асоційованої держави-учасниці “Тримор’я” (міжнародна економічна ініціатива, що об’єднує 12 країн ЄС вздовж Балтійського, Чорного й Адріатичного морів). Дана ініціатива дозволить сприяти розвитку логістики в регіоні та дасть можливість полегшити експорт українських товарів, в тому числі і с/г продукції.
Намагаючись відновити логістичні спроможності, Україна домовилась з Польщею та Литвою про “зелений коридор” для транзиту українського зерна через Польщу в литовський порт Клайпеди, один із найбільших на Балтійському морі.
Перспективи розвитку АПК в умовах війни та після її закінчення
Держава та міжнародні партнери вже немало зробили для підтримки аграрного сектору України. Проте, зважаючи на неможливість прогнозування перебігу війни, для стабільного функціонування АПК та його розвитку в подальшому потрібно постійно проводити різні додаткові заходи, а саме:
- Оцінка збитків і потреб. Проведення докладної оцінки збитків АПК (інфраструктурні руйнування, втрати виробництва, заміновані території тощо).
- Відновлення. Забезпечення комплексу заходів з відновлення пошкодженої інфраструктури, виробництва с/г культур, реконструкцію зруйнованих об’єктів, а також підтримку для сільських громад та фермерів, які постраждали від ведення бойових дій.
- Розмінування. Проведення швидких та ефективних заходів з очищення територій від мін та вибухонебезпечних предметів.
- Забезпечення безпеки інфраструктури. Захист с/г інфраструктури від військових дій, включаючи сховища, елеватори та інфраструктуру для обробки продукції.
- Оптимізація логістики та постачання с/г продукції. Забезпечення ефективного транспортування та розподілу с/г продукції до ринків і населення в умовах війни.
- Міжнародна співпраця. Посилення співпраці з міжнародними організаціями та іншими країнами для отримання та розширення грантових програм, фінансової та технічної підтримки.
- Автоматизація та інновації. Використання сучасних технологій (автоматизовані системи поливу, дрони для моніторингу поля, внесення добрив та гербіцидів) для збереження продуктивності.
- Дослідження та розвиток. Інвестування у дослідницькі програми, які сприяють розвитку нових інноваційних методів сільського господарства, підвищенню продуктивності та зменшенню впливу на навколишнє середовище.
Під час конференції з питань відновлення України (URC 2023), яка проводилась в червні 2023 року в Лондоні, Міністерство аграрної політики України презентувало “Стратегію розвитку агропромислового комплексу”. Згідно з цією стратегією, яка розрахована на 10 років, з інвестиційним портфелем в 57 млрд дол. США, планується досягти максимальної вертикальної інтеграції із забезпеченням виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами і засобами виробництва (добрива, с/г техніка, насіння тощо). Крім того, передбачається зростання виробництва зернових та олійних культур до 150 млн т, переробка мінімум 50% врожаю, розвиток тваринництва та виробництва харчових продуктів.
Таким чином, з одної сторони, широкомасштабне вторгнення росії в Україну принесло значні інфраструктурні руйнування та втрату виробництва, скорочення експорту української агропродукції на світовий продовольчий ринок.
З іншої, український АПК проявив велику стійкість та адаптивність під час війни. Завдяки наполегливості та заходам підтримки, Україна зуміла зберегти відносно стабільну с/г базу та забезпечити продовольчу безпеку в умовах війни. Крім того, Україна зберегла свою роль одного з провідних експортерів с/г продукції в світі.
При цьому, беручи до уваги те, що виробнича база ГМК зазнала більш значних втрат, на відбудову яких піде досить багато часу, АПК разом з ІТ-сектором та ОПК можуть стати тими трьома драйверами економіки, які сприятимуть якнайшвидшому відновленню України після війни.
Світлана БОКОВА,
кандидат економічних наук,
Президія Національної академії аграрних наук України
Андрій ЗМРОЧКО,
Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України