«Побудова нової нормальності: Захід (і Україна) – Китай».
Частина 2.
Перша сесія дводенного саміту лідерів країн «Великої двадцятки», що відкрилася 15 листопада 2022 року в курортному районі Нуса-Дуа на острові Балі в Індонезії, була присвячена питанням продовольчої та енергетичної безпеки (сесії саміту відбуваються в закритому режимі).
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на сесії, присвяченій глобальним питанням, пов’язаним з інфраструктурою та інвестиціями, в рамках саміту Групи двадцяти (G20) в Індонезії заявила, що Євросоюз розчарувався в енергопостачанні з Росії і тепер підтримує введення граничної фіксації цін на російську нафту: «Ми бачимо буквально, що Росія замість того, щоб продавати газ, вважає за краще його спалювати. Це веде до зниження пропозиції на ринку і зльоту цін. Тому ми підтримуємо введення граничної фіксації цін на нафту». Глава Єврокомісії виступила з твердженням, що це «буде дуже вигідно країнам з низьким і середнім рівнем доходу».
Міністр же закордонних справ РФ Сергій Лавров за підсумками своєї участі в саміті Групи двадцяти заявив, що Росія на саміті «двадцятки» виступила за відмову від використання енергетичної сфери для зведення політичних рахунків. Політичні рахунки, на думку Москви, – це підтримка України Заходом, засудження і покарання Росії за необґрунтовану агресію (СВО РФ) проти України.
Міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрард висловив на саміті Групи двадцяти (G20) думку про те, що конфлікт в Україні спричинив значні наслідки для продовольчої та енергетичної безпеки в усьому світі, тому необхідно розпочати його врегулювання якомога швидше.
Глава уряду Індії Нарендра Моді, який узяв участь у робочому засіданні з продовольчої та енергетичної безпеки саміту Групи двадцяти (G20) на Балі, заявив про важливість стійких ланцюжків поставок продуктів харчування, а також про необхідність фінансування плавного енергетичного переходу для країн глобального Півдня. Про це написав у вівторок у Twitter офіційний представник індійського МЗС Аріндам Багчі.
Під глобальним Півднем маються на увазі країни, що розвиваються, Азії, Африки та Латинської Америки, які відносно недавно стали на шлях модернізації. За даними ООН, наразі глобальний Південь виробляє 59% світового ВВП (проти 30% 1990 року), на нього припадає близько 40% світової торгівлі (проти 30% 2000 року). Там знаходяться 3 з 10 найбільших економік світу – Бразилія, Індія і Китай.
Голова КНР Сі Цзіньпін на саміті Групи двадцяти (G20) на Балі заявив, що країни світу повинні рішуче протистояти спробам політизації та використання як зброї продовольства та енергетики. Він також заявив, що Китай закликає держави G20 надати допомогу країнам, що розвиваються, у врегулюванні проблем у сфері продовольчої та енергетичної безпеки.
Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль закликав під час виступу на сесії саміту Групи двадцяти (G20) утримуватися від надмірного протекціонізму в сферах продовольства та енергетики і наголосив, що членам G20 слід об’єднати свої зусилля, щоб не допустити необґрунтованих дій під час експорту та виробництва, які можуть підірвати стабільність міжнародних цін на продовольство та енергію.
Президент Франції Емманюель Макрон за підсумками зустрічі французького лідера з головою КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту G20 в Індонезії заявив, що очікує від G20 активного сприяння вирішенню продовольчої проблеми на тлі українського конфлікту.
Зернова угода
Президент США Джо Байден і президент Туреччини Таїп Ердоган погодилися в тому, що зернова угода має вирішальне значення для продовольчої безпеки, вона має бути продовжена, повідомили в релізі Білого дому. Американська адміністрація підкреслила, що зернова угода, на думку обох лідерів, допомогла «підвищити продовольчу безпеку в умовах» конфлікту в Україні. Байден і Ердоган заявили, що «ініціатива має бути продовжена».
Виступаючи по відеозв’язку перед учасниками саміту Групи двадцяти (G20) президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає, що зернова угода може стати безстроковою. Зеленський запропонував розширити ініціативу з експорту зерна на інші українські порти, зокрема, на порти Миколаїв і Ольвія в Миколаївській області. Президент України закликав підтримати його ініціативу і заявив, що «цього року Україна може експортувати 45 млн тонн продовольства».
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що коридор для постачань російських добрив до Африки через Європу було створено, і що поставки мають розпочатися найближчими тижнями.
Під час зустрічі глави МЗС КНР Ван І з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, китайська сторона заявила, що Пекін вітає повернення Росії до угоди з транспортування зерна Чорним морем.
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш «клятвено» запевнив, що виконання зернової угоди – для нього пріоритетне питання. Він також додав, що Гутерреш заявив йому про готовність виконати вимоги РФ щодо зернової угоди, але поки практичних результатів не досягнуто.
Суть вимог Росії зводиться до скасування або пом’якшення деяких санкцій Заходу, які були введені через необґрунтовану агресію Росії проти України. Так, Росія вимагає сприяти заходу російських кораблів до європейських портів (санкції), включно із заходом іноземних суден до російських портів (санкції), включно із забезпеченням повноцінної роботи Россільгоспбанку (банк перебуває під санкціями – вимога під’єднати його до SWIFT) і включно із забезпеченням нормальних страхових ставок (санкції).
Глава дипвідомства РФ заявив, що Росія все ще стикається з перешкодами для експорту своїх зерна і добрив, незважаючи на домовленості, досягнуті раніше в Стамбулі. За словами Лаврова, «незважаючи на всі ці складнощі і санкційні обмеження, з Росії вже вивезли 10,5 тонн зерна, переважно пшениці, близько 8 млн тонн, 60% приблизно в Азію і близько 40% в африканські країни».
Зрештою, міністр фінансів Росії Антон Силуанов заявив, що Росія на саміті лідерів країн «Великої двадцятки» висловилася за продовження зернової угоди, але з контролем пунктів направлення постачань, щоб зерно йшло до країн, які цього потребують.
Країни G20 у підсумковій декларації заявили, що вітають «дві угоди в Стамбулі, підписані за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року», наголосили «на важливості їхнього повного виконання всіма відповідними зацікавленими сторонами»:
◾Країни Групи двадцяти вживатимуть термінових заходів для запобігання голоду та налагодження ланцюжків постачання продовольства.
◾ Країни G20 виступають за виведення гуманітарної діяльності з-під санкцій.
◾ Країни G20 наголосили на важливості зернової угоди і виступають за її продовження.
Таким чином, Росія, не змінюючи своєї агресивної поведінки і продовжуючи військові дії в Україні, шляхом шантажу в поглибленні продовольчої кризи (погрози свого виходу із зернової угоди або подальшого непродовження зернової угоди, що може призвести до блокування й українського продовольства) вимагає послабити або скасувати санкції, що були введені якраз через цю саму агресію проти України, та намагається диктувати умови щодо розподілу українського зерна (спроба впливу і контролю).
G20. Україна
Голова Європейської ради Шарль Мішель озвучив, що саміт Групи двадцяти (G20) слід використати для посилення тиску на Росію. Торкнувшись ситуації навколо України, він висловив думку, що Статут ООН мають поважати всі учасники «двадцятки». Також він заявив, що найкращий спосіб подолати продовольчу та енергетичну кризи – змусити Росію припинити військову спецоперацію в Україні та ставитися з повагою до Статуту ООН.
Ситуативними контактерами Заходу з представником Росії виступили Канцлер ФРН Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон.
Канцлер ФРН Олаф Шольц на полях G20 вкотре виступив із твердженням, що нинішнє серйозне становище спричинене спеціальною військовою операцією Росії в Україні. І хоча канцлер визнав, що на саміті пролунали й відмінні від позиції Заходу точки зору щодо подій в Україні («ситуація така, що існують й інші точки зору), голова уряду ФРН вважає, що учасники саміту G20 поступово досягають консенсусу з низки питань, зокрема щодо України. Він зазначив, що більшість учасників саміту заявили про неприйнятність дій Росії в Україні та необхідність ретельного вивчення наслідків спеціальної військової операції у світі. «Одночасно було ясно заявлено, що не можна розглядати можливість застосування атомної зброї», – сказав Шольц. Також він заявив, що не має наміру припиняти діалог із президентом Російської Федерації Володимиром Путіним і планує й надалі з ним зідзвонюватися. Шольц також повідомив, що коротко поспілкувався з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим.
Президент Франції Емманюель Макрон на пресконференції за підсумками саміту Групи двадцяти (G20) заявив, що Франція збереже прихильність корисному діалогу з Росією та Україною для завершення конфлікту шляхом переговорів. Макрон нічого не повідомив про свої можливі переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, з яким раніше обіцяв зателефонувати після саміту G20. Президент Франції також провів коротку бесіду з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим.
ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ
Під час онлайн-виступу в межах саміту G20 президент України Володимир Зеленський заявив, що настав час припинити бойові дії, водночас він додав, що Україна не погодиться на підписання угод, подібних до “Мінська-3”. За його словами, у Києва є свій «план досягнення миру». Володимир Зеленський озвучив своє бачення кроків для відновлення миру в Україні, що складається з 10 пунктів – українська формула миру:
– радіаційна та ядерна безпека,
– продовольча та енергетична безпека,
– звільнення всіх полонених,
– відновлення територіальної цілісності України,
– виведення російських військ і припинення бойових дій,
– повернення справедливості,
– протидія екоциду,
– недопущення ескалації,
– фіксація закінчення війни.
Після досягнення деяких умов (забезпечення ядерної, продовольчої та енергетичної безпеки, обміну «утримуваними особами» за формулою «всіх на всіх» і відновлення територіальної цілісності України) можливі переговори з РФ.
Так, президент України Володимир Зеленський вважає, що для переговорів із Росією після закінчення бойових дій можна використовувати формат зернової угоди. За його словами, сторонами має бути підписано документ, що підтверджує закінчення військових дій. «Є ООН і дві сторони угод. З одного боку – Україна, Туреччина і ООН, з іншого – Росія, Туреччина і ООН».
Зеленський знову нагадав, що Київ наполягає на наданні йому міжнародних гарантій безпеки і розробив проєкт відповідного документа. «Ми маємо провести Київську міжнародну безпекову конференцію, щоб закріпити ключові елементи архітектури безпеки на євроатлантичному просторі, включно з гарантіями для України», – сказав він, додавши, що головним підсумком цієї конференції, за задумом Києва, має стати підписання «Київського договору з безпеки». За словами українського лідера, Київ готовий провести цей захід у будь-який час, «навіть у поточному році».
Український лідер також зазначив, що Київ хоче домогтися створення міжнародного механізму для відшкодування Україні збитків від бойових дій за рахунок російських активів.
Президент України Володимир Зеленський також запропонував направити місію експертів ООН на українські об’єкти критичної енергетичної інфраструктури для оцінювання руйнувань і потреб у відновленні, а також із метою запобігання їх подальшому знищенню.
Позиція Росії
Російська сторона зазначила, що «і США, і всі їх союзники під час дискусій відзначилися досить агресивно, звинувативши Росію в неспровокованій агресії проти України». Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив укотре, що це, на думку РФ, є не агресією Росії, а є операцією «із захисту законних інтересів безпеки Росії, на кордонах якої створювали військові загрози, та операцією із захисту російського населення Донбасу». Позиція Росії не змінилася.
Далі Сергій Лавров заявив, що «Євросоюз і НАТО вже давно є гібридними учасниками гібридного конфлікту, гібридної війни в Україні – це і постачання озброєнь, тренування, підготовка військовослужбовців».
Також російська сторона стверджує, що Росія не відмовляється від переговорів з Україною (Росія відмовляється від конструктивних переговорів, домагаючись в ультимативній формі виконання власних, неприйнятних для української сторони, вимог, і тільки на цих умовах), а всі проблеми у врегулюванні ситуації в Україні походять від Києва, який «формально взагалі відмовився від переговорів із Москвою (відмовляється приймати умови ультиматуму), але одночасно висуває неадекватні умови для їх початку (пропонує свої умови)».
Зрештою, глава МЗС РФ Сергій Лавров назвав промову Володимира Зеленського на «двадцятці» «перформансом, який виходить за всі регламенти і пристойності, яким Захід намагається відволікти увагу від справжнього порядку денного G20». Також Лавров зазначив, що РФ хоче побачити конкретні свідчення, що Захід зацікавлений у «дисциплінуванні» Володимира Зеленського.
Позиція Країн не західного світу (КНЗС)
Із виступів КНЗС у поле зору потрапили публічні висловлювання представників Аргентини, Мексики та Індії, яка буде наступним головою в групі G20 і очолить групу з 1 грудня цього року.
Так, під час сесії «Продовольча та енергетична безпека» на саміті G20 прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що країни G20 повинні сприяти пошуку мирного рішення щодо України. «Я неодноразово говорив, що ми повинні знайти спосіб повернутися на шлях припинення вогню і дипломатії в Україні», – сказав Моді.
Президент Аргентини Альберто Фернандес повідомив, що міжнародне співтовариство має вимагати від усіх сторін конфлікту в Україні сісти за стіл переговорів. «Усі залучені сторони – США, Європа, НАТО, Росія, Україна – повинні сісти за стіл переговорів і знайти рішення», – сказав він перед від’їздом на саміт Групи двадцяти (G20). «Проблему почав той, хто вторгся на територію іншого», – стверджував він. «Але зараз очевидно, що обидва мають знайти рішення – як президент України, так і президент Росії», – вважає президент Аргентини. Він також наголосив, що від наслідків конфлікту в Україні страждає не тільки Європа, а й країни Південної півкулі, що розвиваються.
Міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрард висловив на саміті Групи двадцяти (G20) думку про те, що конфлікт в Україні призвів до значних наслідків для продовольчої та енергетичної безпеки в усьому світі, тому необхідно розпочати його врегулювання якомога швидше. «Мексика братиме участь у будь-яких зусиллях, які могли б призвести до цього результату, і ми закликаємо наших колег із РФ та України від імені всієї міжнародної спільноти та нашої країни негайно розпочати переговори, які привели б до миру», – сказав глава зовнішньополітичного відомства. Раніше в поточному році президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор запропонував створити групу міжнародних посередників для проведення переговорів щодо припинення конфлікту в Україні та досягнення глобального перемир’я.
Позиція Китаю
Голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом США Джо Байденом 14 листопада 2022 року (напередодні саміту G20) висловив занепокоєність кризою в Україні та заявив про намір Пекіна продовжити підтримувати мирні переговори.
Китайський лідер наголосив, що, стикаючись із глобальною і складною кризою, такою як криза в Україні, слід серйозно розглянути кілька моментів:
по-перше, у конфліктах і війнах немає переможців;
по-друге, немає простого вирішення складних проблем;
по-третє, слід уникати конфронтації великих держав”.
Сі Цзіньпін також додав, що невдовзі після початку української кризи він висунув чотири пункти, яких слід дотримуватися для врегулювання ситуації і вони полягають у тому, що:
– суверенітет і територіальна цілісність усіх держав мають поважатися,
– цілей і принципів Статуту ООН слід дотримуватися,
– раціональні занепокоєння у сфері безпеки всіх країн необхідно сприймати серйозно,
– а всі зусилля з мирного врегулювання заслуговують на підтримку.
Так, Китай вважає за необхідне вести переговори і підтримувати діалог щодо ситуації в Україні, запобігти ядерній кризі на євразійському континенті та спільними зусиллями забезпечити стабільність глобальних ланцюжків виробництва і поставок – «необхідно вести діалог і переговори, а мирне врегулювання кризи є справою першорядної важливості». КНР продовжить просувати примирення і сприяти проведенню переговорів.
Також китайський лідер заявив, що «ми підтримуємо і сподіваємося на відновлення мирних переговорів між Росією та Україною, і водночас розраховуємо, що США, НАТО і Євросоюз вестимуть всебічний діалог із Росією». Сі Цзіньпін під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном зазначив, що «міжнародне співтовариство повинне створювати умови [для мирного процесу], Пекін, зі свого боку, і надалі докладатиме конструктивних зусиль». Він підкреслив, що китайська влада має намір сприяти врегулюванню українського питання «власними методами».
Так само лідери Франції та Китаю висловилися за дотримання територіальної цілісності та суверенітету України і висловили переконання в необхідності термінової деескалації. «Сторони твердо прихильні до запобігання застосуванню ядерної зброї», – підкреслюється в комюніке. «Наслідки цього конфлікту виходять за межі європейських кордонів. Вони мають бути подолані шляхом тісної співпраці між Францією та Китаєм», – зазначили в Єлисейському палаці. «Франція закликає покласти край ескалації в Україні та зосередитися на подоланні наслідків цього конфлікту», – наголосив французький лідер після зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту «Великої двадцятки» (G20) в Індонезії.
Також президент Франції попросив Сі Цзіньпіна закликати президента РФ Володимира Путіна до деескалації в Україні та повернутися за стіл переговорів із Києвом. Як пізніше повідомив французький чиновник після зустрічі двох лідерів, позиція Китаю щодо Росії стосовно конфлікту в Україні стає більш збалансованою і конструктивною.
Публічно заявлено і про те, що так само до китайського лідера під час двосторонніх зустрічей із подібним проханням звернулися прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (прохання до Китаю «використати свою «стабілізуючу силу», щоб покласти край конфлікту в Україні») та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні (Мелоні та Сі Цзіньпін домовилися про просування дипломатичних ініціатив щодо України, аби покласти край конфлікту та уникнути ескалації).
Комюніке G20 (спільна заява)
Традиційне спільне фотографування на саміті G20, який проходить на індонезійському острові Балі, було скасовано. Про це повідомило 14 листопада агентство Kyodo з посиланням на організаторів. Як стверджується, причиною стали розбіжності учасників щодо ситуації в Україні та звинувачень на адресу РФ. Від фотографування відмовилися представники європейських країн і США у зв’язку з участю в заході російської делегації на чолі з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Спільне фотографування на самітах G20 скасовується вперше.
Як повідомляло видання Financial Times теж 14 листопада з посиланням на поінформовані джерела, 18 або 19 країн-учасниць могли виступити з комюніке, яке прямо засуджує спеціальну військову операцію (СВО) Росії в Україні. Видання припускало, що спільна заява із засудженням СВО малоймовірна через позицію Китаю і Росії. Так, глава МЗС РФ Сергій Лавров 15 листопада заявив, що РФ наполягла, щоб у підсумковій декларації саміту G20 була фраза про те, що позиції щодо України різняться.
Так само газета Financial Times стверджувала, що індійська делегація на G20 зіграла важливу роль у досягненні консенсусу між учасниками саміту (після кількох днів розбіжностей між чиновниками із західних країн і чиновниками з Росії та Китаю) у питанні згадки спеціальної військової операції Росії в Україні в тексті проєкту підсумкової декларації. Водночас агентство Блумберг повідомило, що в проекті заяви згадується «війна в Україні», а не «російська війна в Україні», що є компромісним рішенням, необхідним для схвалення країн «двадцятки».
Так, лідери країн «Великої двадцятки» (G20) завершили саміт на індонезійському острові Балі і підбили підсумки у спільному комюніке. У документі більшість членів G20 засудили конфлікт в Україні, але були й «інші думки з приводу цієї ситуації та санкцій». Також підкреслено важливість зернової угоди і неприпустимість загроз застосування ядерної зброї та її безпосереднього використання.
Положення підсумкового комюніке G20 щодо України:
◾Країни G20 відзначають, що конфлікт в Україні загострив наявні проблеми світової економіки;
◾Більшість країн G20 засуджують військові дії в Україні, але є й «інші думки з приводу цієї ситуації»;
◾Застосування або загроза застосування ядерної зброї неприпустимі.
Як видно з вищевикладеного, основні зусилля сторін були спрямовані на залучення Китаю до вирішення українського конфлікту – надійшли прохання і пропозиції Китаю вплинути («стабілізуючу силу») на Росію з метою зміни агресивної позиції Москви (ультиматум Україні) на більш конструктивну для можливості почати переговорний процес.
Наразі привертає до себе увагу можлива тенденція майбутнього періоду, яку охарактеризував голова КНР Сі Цзіньпін у такому формулюванні: міжнародне співтовариство має створювати умови для мирного процесу, Пекін, своєю чергою, продовжить докладати конструктивних зусиль – китайська влада має намір сприяти врегулюванню українського питання «власними методами». У чому суть цих методів на даний момент не розкрито.
Натомість Китай, мабуть, розраховує на перезавантаження відносин із Заходом в умовах нової реальності – конкуренції, головною умовою якої є «не ізоляція” Китаю – забезпечення стабільності глобальних ланцюжків виробництва і поставок (стабілізація глобальної економіки за умови залученості в процеси і Китаю).
Висновок
Після двосторонньої зустрічі 14 листопада 2022 року на полях саміту G20 голови КНР Сі Цзіньпіна і президента США Джо Байдена можна говорити про тенденцію побудови взаємовідносин США і Китаю, яка формується, – «модель балансів», – що складається з послідовних кроків сторін у загальних рисах:
– визнання Китаєм наявного світопорядку і своєї ролі в ньому («нова нормальність» – конкуренція);
– відсутність протистояння між глобальними гравцями США і Китаю, в т.ч. і щодо Тайваню;
– розв’язання кризи безпеки: участь Китаю в мирному вирішенні конфліктів і загроз (Україна, КНДР);
– співпраця в рамках подолання глобальних проблем для поліпшення глобальної економіки.
Під час наступних запланованих переговорів деякі пункти «моделі балансів» можуть зазнати змін, як у подальших обговореннях, так і в подальшій практичній реалізації, що можна буде спостерігати за подіями майбутніх періодів щонайменше з контрольних точок: подіями довкола України та КНДР.
Президент Індонезії та голова індонезійського головування G20 Джоко Відодо відкрив саміт «Великої двадцятки» 15 листопада 2022 року словами про необхідність закінчити війну заради майбутніх поколінь людей. «Світ не повинен зануритися в стан нової холодної війни, також не можна допустити його поділу на частини», – заявив він. У цих тезах простежується взаємозв’язок війни (відсутність миру) і холодної війни (блокового протистояння). Війна, що триває, призведе глобальних гравців (а з ними і весь світ) до блокового протистояння (агресивної багатополярності), що призведе до руйнування глобалізації і загальмує глобальний розвиток. Тобто розв’язання кризи безпеки (Україна, КНДР) означатиме закінчення протистояння глобальних гравців, насамперед Заходу (США та ЄС) і Китаю, через побудову нової нормальності в умовах нинішнього світоустрою (однополярності за багатосторонності) – конкуренції.
Як було зазначено вище в умовній «моделі балансів» при побудові «нової нормальності» у взаєминах Заходу з Китаєм, конкуренція – це не протистояння, «не ізоляція». А інтерес Китаю якраз у недопущенні своєї ізоляції.
Так, основні тези з виступів голови КНР Сі Цзіньпіна на саміті G20 зводилися до того, що Китай не зацікавлений у міжнародній ізоляції Пекіна, як економічній, так і політичній (за прикладом Росії). Китай зацікавлений у розвитку економічної глобалізації (у сформованій системі світопорядку) зі своєю активною участю і готовий докладати для цього зусиль.
Також китайським лідером було визнано, що основною причиною нинішньої кризи є не проблеми в галузі виробництва і попиту, а проблеми з ланцюжками поставок і порушенням міжнародного співробітництва. Міжнародне ж співробітництво (глобальний розвиток) було порушено, зокрема, і через кризу безпеки (Україна).
У зв’язку з цим Китай висунув «Ініціативу глобальної безпеки», згідно з якою, виходячи з озвучених публічно тез про те, що конфлікт (війну) необхідно розв’язати мирним шляхом у процесі переговорів відповідно до Статуту ООН і принципу неподільності безпеки. Встановлення балансу в глобальній безпеці має призвести до позитивних результатів у глобальному (економічному) розвитку, у чому зацікавлений Китай за умови його залученості в ці процеси.
Можна також зазначити, що основні меседжі офіційних заяв Китаю після двосторонніх зустрічей з учасниками G20 теж лежали в площині недопущення ізоляції в умовах конкуренції – «моделі балансів»:
– визнання Китаєм наявного світопорядку і нової нормальності – конкуренції;
– залучення Китаю до подолання криз безпеки (Україна і КНДР);
– співпраця (залученість у подолання глобальних криз (продовольча, енергетична, кліматична тощо), стабілізація глобальної економіки, двосторонні економічні відносини тощо).
У питанні світоустрою заяви, зроблені після зустрічі з представником РФ (“за” багатополярність) та іншими представниками G20 і у своїх публічних заявах (“за” однополярність – багатосторонність) – відрізнялися. Чи свідчить це про подвійні стандарти Китаю, з огляду на те, що заяви після переговорів з представниками Заходу робилися від імені голови КНР Сі Цзіньпіна, а з Росією – від імені глави МЗС КНР Ван Ї, чи ці суперечності є ознаками “власних методів” Китаю, заявлених раніше, – наразі казати передчасно, час та подальші дії Китаю покажуть, якої конкретно точки зору дотримується Пекін.
Тут знову ж таки, мабуть, буде доречно додати, що значення поняття “багатополярність” має різну інтерпретацію, наприклад, у представників Росії та представників КНЗС (країн не західного світу), що дає змогу всім сторонам переслідувати власні інтереси.
У більшості авторитетних країн не західного світу поняття “багатосторонність” = поняттю “багатополярність”, і основний сенс багатосторонності полягає не у зміні світоустрою за принципом поліцентричності (як багатополярність у РФ: договірне визнання окремих обраних країн “полюсами” та договірне закріплення за ними певних “зон впливу” у світі за умов встановлення кожним полюсом власних правил та понять), а у врівноваженому представленні у РБ ООН представників усіх континентів у наявній системі глобального порядку – однієї системи, а також у врівноваженні представників усіх континентів у системі глобального порядку.
Далі варто зазначити, що Пекін виявив зацікавленість у розв’язанні безпекових криз, але у відповідь чекає на відповідні кроки – хоч і обмежену, але співпрацю.
Головна умова Китаю, яку неодноразово виголошували на полях саміту (мабуть, натомість на його участь у розв’язанні криз безпеки), – спільними зусиллями забезпечити стабільність глобальних ланцюжків виробництва і поставок. Основні зусилля Сі Цзіньпіна також були спрямовані на можливість (бажання) в майбутньому поліпшення (перезапуску) взаємовідносин з Європейським союзом та іншими країнами – представниками демократичного світу (союзники і партнери США, умовно орієнтовані на т.зв. “коаліцію демократій”).
Отже, як видно з вищевикладеного, і на рівні двосторонніх зустрічей Китай продемонстрував зацікавленість у прийнятті побудови нових взаємовідносин із Заходом – конкуренції – в рамках розглянутої “моделі балансів”.
Учасники G20 погодилися з тим, що енергетична і продовольча криза, яка виникла через СВО РФ в Україні, завдає шкоди (має негативний вплив на всіх континентах світу) насамперед – країнам, що розвиваються (КНЗС – глобальний Південь). Учасники G20 погодилися з тим, що мають рішуче протистояти використанню як зброї продовольство та енергетику.
Так, на саміті було заявлено, що Євросоюз розчарувався в енергопостачанні з Росії і тепер підтримує введення стелі цін на російську нафту, що буде вигідний і країнам із низьким та середнім рівнем доходу. Також учасники саміту підтримали продовження зернової угоди в Україні за участю РФ. Російська ж сторона вкотре висунула низку умов. Так, Росія, не змінюючи своєї агресивної поведінки і продовжуючи військові дії в Україні, шляхом шантажу в поглибленні продовольчої кризи (погрози свого виходу із зернової угоди або подальшого непродовження зернової угоди, що може призвести до блокування й українського продовольства) вимагає послабити або скасувати санкції, які були запроваджені якраз через цю саму агресію Росії проти України, та намагається диктувати умови з розподілу українського зерна (спроба впливу і контролю).
Також на G20 розглядалася ситуація в Україні. Основні зусилля сторін були спрямовані на залучення Китаю до вирішення українського конфлікту – надійшли прохання і пропозиції Китаю вплинути (“стабілізуючу силу”) на Росію з метою зміни агресивної позиції Москви (ультиматум Україні) на більш конструктивну для можливості почати переговорний процес.
Наразі привертає до себе увагу можлива тенденція майбутнього періоду, яку охарактеризував голова КНР Сі Цзіньпін у такому формулюванні: міжнародне співтовариство має створювати умови для мирного процесу, Пекін, своєю чергою, і надалі докладатиме конструктивних зусиль, – китайська влада має намір сприяти врегулюванню українського питання “власними методами”. У чому суть цих методів на даний момент не розкрито.
Натомість Китай, мабуть, розраховує на перезавантаження відносин із Заходом в умовах нової реальності – конкуренції, головною умовою якої є “не ізоляція” Китаю – забезпечення стабільності глобальних ланцюжків виробництва і поставок (стабілізація глобальної економіки за умови залученості в процеси і Китаю).
Наталія ТИМОШЕНКО, повна версія матеріалу за посиланням
