Захід (і Україна) – Китай
Переговори США – Китай
(G20, 14 листопада 2022 року)
Двостороння зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна і президента США Джо Байдена відбулася 14 листопада 2022 року на полях саміту G20 в Індонезії. Зустріч тривала 3 години 12 хвилин. Переговори стали першою очною зустріччю Сі Цзіньпіна і Байдена після того, як Байден обійняв посаду президента США. Востаннє вони зустрічалися очно 2015 року під час візиту Сі Цзіньпіна до США.
Очікування перед зустріччю
Американська сторона акцентувала, що під час зустрічі зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном Байден хоче відновити діалог і встановити «систему стримувань і противаг», зміцнити зв’язки, встановлюючи гарантії, які допоможуть простежити, щоб «конкуренція не перетворилася на конфлікт» між державами. Президент США заявив, що ця зустріч має показати, що США і КНР можуть подолати розбіжності, а також наголосив, що світ очікує, що США і КНР зіграють ключову роль у вирішенні глобальних проблем.
Сі Цзіньпін заявив Байдену про необхідність працювати з усіма країнами, щоб принести надію на мир і впевненість у глобальній стабільності. Китайська сторона заявила, що Пекін сподівається на зустрічні кроки з боку Вашингтона для нормалізації відносин Китаю і США і сподівається, що Штати просуватимуть взаємовигідне співробітництво та уникатимуть непорозумінь і помилкових суджень. Пекін також сподівається на повернення китайсько-американських відносин «на правильний шлях здорового і стабільного розвитку».
Оцінка після зустрічі
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент США Джо Байден оцінили двосторонні переговори на Балі як конструктивні та відверті, дали доручення щодо реалізації досягнутих домовленостей і домовилися підтримувати регулярні контакти. Також за підсумками цієї зустрічі сторони домовилися, що держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен відвідає з візитом Китай.
Модель мирного співіснування США і КНР – «Модель балансів»
Із заяв сторін після переговорів можна припустити, що сторони прийшли до вибудовування своїх взаємовідносин у міжнародному просторі в умовах «нової нормальності» (конкуренції, суперництва), що має на увазі певні дії та компроміси сторін в умовній «моделі балансів», яка складається з послідовних кроків.
Визнання наявного порядку і своєї ролі в ньому (однополярний світ із багатосторонністю, визнання конкуренції в рамках цієї моделі):
– конкуренція – це не «холодна війна» (відсутність протистояння між глобальними гравцями США і Китаю, у т.ч. і щодо Тайваню);
– конкуренція – це не протистояння, «не ізоляція» (інтерес Китаю – не допущення ізоляції);
– умови конкуренції («не ізоляції») – вирішення кризи безпеки: участь Китаю в мирному вирішенні конфліктів і загроз (Україна, КНДР);
Співпраця
Розглянемо детальніше офіційні заяви сторін за кожним пунктом умовної «Моделі балансів».
Світопорядок і конкуренція
Президент США Джо Байден під час зустрічі, що відбулася на саміті G20 в Індонезії, заявив голові КНР Сі Цзіньпіну, що Вашингтон і далі «енергійно конкуруватиме» з Пекіном (зокрема, інвестуючи в джерела сили всередині країни та об’єднуючи зусилля із союзниками й партнерами в усьому світі), однак це суперництво не повинно перерости в конфлікт. Так, США і КНР повинні відповідально управляти конкуренцією і підтримувати відкритими лінії зв’язку. Він також висловив упевненість у тому, що сьогодні немає підстав говорити про можливу «холодну війну» між Китаєм і США.
Голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом США Джо Байденом заявив, що Китай не має наміру кидати виклик Сполученим Штатам або витісняти їх. «Китай ніколи не прагнув змінити міжнародний порядок, він не втручається у внутрішні справи США і в нього немає наміру кидати виклик США або витісняти їх», – сказав Сі Цзіньпін.
Сі Цзіньпін вказав Байдену, що нинішній стан китайсько-американських відносин суперечить основоположним інтересам двох країн та їх народів. Світова спільнота теж не зацікавлена в подальшому погіршенні зв’язків Китаю і США.
Сі Цзіньпін також заявив про необхідність «мати правильне уявлення про внутрішню і зовнішню політику і про стратегічні наміри один одного», встановлювати діалог, а не йти на конфронтацію. Сі Цзіньпін зазначив, що розвиток відносин між Китаєм і США вимагає взаємної поваги до політичних систем кожної зі сторін; ні Пекін, ні Вашингтон не повинні намагатися змінити іншу державу на свою подобу.
Голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі застеріг президента США Джо Байдена від конфлікту, вказавши йому на тісні взаємні інтереси двох країн, підкресливши, що «економічні системи КНР і Сполучених Штатів тісно інтегровані. <…> Нам потрібно отримувати вигоду від спільного розвитку». Було підкреслено, що КНР має намір вибудовувати відносини зі Сполученими Штатами винятково на основі взаємної поваги та обопільної вигоди.
Не допущення ізоляції
Голова КНР Сі Цзіньпін заявив президенту США Джо Байдену, що Пекін проти політизації економічних зв’язків, а розв’язування торговельних війн підриває правила міжнародної торгівлі, ідеться в повідомленні, Він наголосив, що Китай «виступає проти політизації та вепонізації економічних і торговельних зв’язків».
Голова КНР закликав США уникати політизації торговельно-економічних відносин і відмовитися від вибудовування торговельних бар’єрів, практики торговельних і технологічних війн, а також руйнування виробничо-збутових ланцюжків, що сформувалися.
Тайвань (баланс відносин)
Президент США запевнив лідера КНР, що політика Вашингтона щодо Тайваню не зазнала змін. «Наша політика єдиного Китаю не змінилася, США виступають проти будь-яких односторонніх змін статусу-кво будь-якої зі сторін, і світове співтовариство зацікавлене в підтримці миру і стабільності в Тайванській протоці. Також президент США Джо Байден заявив, що не вважає ймовірним, що Китай найближчим часом зробить спробу силою захопити Тайвань.
Голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом США Джо Байденом назвав тайванське питання червоною лінією у відносинах КНР і США, яку не можна перетинати – «незалежність Тайваню» несумісна зі світом і стабільністю в Тайванській протоці. Було висловлено сподівання, що слова американської сторони не розходитимуться з діями, і що вона дотримуватиметься принципу «одного Китаю» і трьох спільних китайсько-американських комюніке.
Криза безпеки
Криза безпеки позначена двома «гарячими точками» – Україною і КНДР.
– СВО РФ проти України – цей конфлікт (війна) загрожує безпеці європейських союзників США (у т.ч. ядерна загроза) та призвів до погіршення глобальних криз у світі (міграційна, енергетична, продовольча, економічна тощо), Китай же має значний вплив на РФ і міг би його посилити для припинення агресії Росії проти України.
– КНДР значно збільшила кількість і якість ракетних запусків і готується до ядерного випробування, що загрожує безпеці союзників США в Індо-Тихоокеанському регіоні (у т.ч. ядерна загроза), Китай може вплинути на КНДР.
Україна (безпека союзників у Європі, у т.ч. ядерна)
Голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом США Джо Байденом у понеділок висловив стурбованість кризою в Україні та заявив про намір Пекіна продовжити підтримувати мирні переговори.
Китайський лідер наголосив, що, стикаючись із глобальною і складною кризою, такою як криза в Україні, слід серйозно розглянути кілька моментів:
– по-перше, у конфліктах і війнах немає переможців;
– по-друге, немає простого вирішення складних проблем;
– по-третє, слід уникати конфронтації великих держав.
Сі Цзіньпін також додав, що невдовзі після початку української кризи він висунув чотири пункти, яких слід дотримуватися для врегулювання ситуації і вони полягають у тому, що:
– суверенітет і територіальна цілісність усіх держав мають поважатися,
– цілей і принципів Статуту ООН слід дотримуватися,
– раціональні занепокоєння у сфері безпеки всіх країн необхідно сприймати серйозно,
– а всі зусилля з мирного врегулювання заслуговують на підтримку.
Так, Китай вважає за необхідне вести переговори і підтримувати діалог щодо ситуації в Україні, запобігти ядерній кризі на євразійському континенті та спільними зусиллями забезпечити стабільність глобальних ланцюжків виробництва і поставок – «необхідно вести діалог і переговори, а мирне врегулювання кризи є справою першорядної важливості». КНР продовжить просувати примирення і сприяти проведенню переговорів.
Президент США Джо Байден і голова КНР Сі Цзіньпін за підсумками зустрічі на саміті G20 в Індонезії виступили проти загрози використання, а також проти використання ядерної зброї в Україні.
КНДР (безпека союзників, у т.ч. ядерна)
Президент США Джо Байден висловив думку, що Китаю слід спробувати переконати КНДР у неприйнятності проведення нового ядерного випробування: «Насамперед, складно сказати, що я впевнений у спроможності Китаю контролювати Північну Корею, на них [владі КНР], на мою думку, лежить зобов’язання спробувати чітко дати зрозуміти Північній Кореї, що їй не слід проводити ядерне випробування великої дальності. Якщо вони, маю на увазі Північну Корею, проведуть його [випробування], то нам [США] довелося б зі свого боку вжити певних дій, які були б більшою мірою оборонними».
На думку Байдена, Пекін не підштовхує Пхеньян до ескалації напруженості в регіоні. Сполучені Штати активніше наполягатимуть на тому, щоб Китай спробував вплинути на КНДР у разі якихось подальших кроків Пхеньяну, які Вашингтон вважав би провокаційними. «Однак це було б не через Китай, це було б через те, що відбувається в Північній Кореї».
Співпраця
Байден наголосив, що США і Китай повинні працювати разом з метою вирішення глобальних проблем, таких як:
– зміни клімату,
– глобальна макроекономічна нестабільність (інтерес Китаю)
– питань охорони здоров’я,
– продовольчої безпеки,
– і багатьох інших.
Заяви про наміри сторін, зроблені після зустрічі, повинні ще реалізуватися в майбутніх домовленостях і виконуватися послідовно.
Наразі ж можна говорити про цю тенденцію побудови взаємовідносин США і Китаю – «модель балансів» – що складається з послідовних кроків у загальних рисах:
– визнання наявного світопорядку і своєї ролі в ньому («нова нормальність» – конкуренція);
– відсутність протистояння між глобальними гравцями США і Китаю, в т.ч. і щодо Тайваню;
– розв’язання кризи безпеки: участь Китаю в мирному вирішенні конфліктів і загроз (Україна, КНДР);
– співпраця в рамках подолання глобальних проблем для поліпшення глобальної економіки.
Під час подальших переговорів деякі її пункти можуть зазнати змін, як у подальших обговореннях, так і в подальшій практичній реалізації, що можна буде спостерігати за подіями майбутніх періодів щонайменше з контрольних точок: подіями навколо України та КНДР.
G20. Криза глобального розвитку і Китай
Президент Індонезії та голова індонезійського головування G20 Джоко Відодо відкрив саміт «Великої двадцятки» 15 листопада 2022 року словами про необхідність закінчити війну заради майбутніх поколінь людей. «Світ не повинен зануритися в стан нової холодної війни, також не можна допустити його поділу на частини», – заявив він. Президент Індонезії вказав на необхідність зупинити війну: «На всіх нас лежить відповідальність не тільки перед нашими народами, а й людьми всього світу. Бути відповідальним у цій ситуації означає те, що ми повинні зупинити війну».
У цих тезах простежується взаємозв’язок війни (відсутність миру) і холодної війни (блокового протистояння). Тобто розв’язання кризи безпеки (Україна, КНДР) означатиме закінчення протистояння глобальних гравців, насамперед Заходу (США і ЄС) і Китаю, через побудову нової нормальності в умовах нинішнього світоустрою (однополярності за багатосторонності) – конкуренції.
Як було зазначено вище в умовній «моделі балансів» при побудові «нової нормальності» у взаєминах Заходу з Китаєм, конкуренція – це не протистояння, «не ізоляція»: інтерес Китаю – не допущення ізоляції.
Так, основні тези з виступів голови КНР Сі Цзіньпіна на саміті G20 зводилися до того, що Китай не зацікавлений у міжнародній ізоляції Пекіна, як економічній, так і політичній (за прикладом Росії). Китай зацікавлений у розвитку економічної глобалізації (у сформованій системі світопорядку) зі своєю активною участю і готовий докладати зусиль для її розвитку.
Також китайським лідером було визнано, що основною причиною нинішньої кризи є не проблеми в галузі виробництва і попиту, а проблеми з ланцюжками поставок і порушенням міжнародного співробітництва. Міжнародне ж співробітництво (глобальний розвиток) було порушено, зокрема, і через кризу безпеки (Україна).
У зв’язку з цим Китай висунув «Ініціативу глобальної безпеки», за якою, виходячи з озвучених публічно тез, конфлікт (війну) необхідно розв’язати мирним шляхом у процесі переговорів відповідно до Статуту ООН і принципу неподільності безпеки. Встановлення балансу в глобальній безпеці має призвести до позитивних результатів у глобальному (економічному) розвитку, у чому зацікавлений Китай за умови його залученості в ці процеси.
Отже, наведемо деякі тези з виступів голови КНР Сі Цзіньпіна на саміті G20, які вказують на позицію Китаю щодо прийняття «нової нормальності» .
Так, Сі Цзіньпін зазначив, що нині світ переживає небачені за сто років зміни. За його словами, пандемія коронавірусу затягується, світова економіка стає дедалі крихкішою, геополітична ситуація – більш напруженою. Як зазначив голова КНР, перед обличчям цих викликів усі країни мають виступати за мир, розвиток і взаємовигідне співробітництво, за згуртованість, а не поділ, за співпрацю, а не конфронтацію.
Так само Сі Цзіньпін закликав протистояти політизації та вепонізації продовольчих та енергетичних питань, зняти односторонні санкції та скасувати обмеження на відповідне науково-технічне співробітництво. Він наголосив, що проведення ідеологічних кордонів, просування блокової політики та блокової конфронтації лише розділить світ, загальмує глобальний розвиток і прогрес людства. «Ми повинні сприяти більш інклюзивному глобальному розвитку. Єдність – це сила, а поділ веде в нікуди», – заявив він.
Сі Цзіньпін наголосив, що країнам «Великої двадцятки» слід стримувати світову інфляцію, усувати економічні та фінансові ризики, а також дотримуватися концепції спільної, всеосяжної, спільної та стійкої безпеки. «Економічна глобалізація стикається з перешкодами, а світова економіка – з ризиком рецесії», – зазначив він. Ми повинні продовжувати підтримувати багатосторонню торговельну систему з центральною роллю Світової організації торгівлі, активно просувати реформу СОТ, сприяти лібералізації та спрощенню процедур торгівлі та інвестування, а також сприяти побудові світової економіки відкритого типу. Китайський лідер констатував, що основною причиною нинішньої кризи є не проблеми в галузі виробництва і попиту, а проблеми з ланцюжками поставок і порушенням міжнародного співробітництва.
Голова КНР підкреслив, що глобальний розвиток неможливий без мирної та стабільної міжнародної обстановки. Для подолання ситуації, що склалася, Китайський лідер заявив, що Пекін висунув «Ініціативу глобальної безпеки»: «Наша мета полягає в тому, щоб працювати з усіма сторонами для просування духу Статуту ООН, дотримуватися принципу неподільної безпеки, а також концепції спільної, всеосяжної, спільної та стійкої безпеки, виступати за врегулювання конфліктів шляхом переговорів і за вирішення суперечок шляхом консультацій, а також підтримувати всі зусилля з вирішення криз мирним шляхом», – наголосив він.
G20. Китай – двосторонні зустрічі
Під час саміту G20 у пресі були відзначені заяви сторін після двосторонніх зустрічей, серед яких виокремлено зустрічі голови КНР Сі Цзіньпіна з високими представниками Франції, Нідерландів, Іспанії, Італії, генсеком ООН, Південної Кореї, Австралією, Індонезією.
Так само варто зазначити, що коротка бесіда Сі Цзіньпіна з канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо на полях саміту Групи двадцяти (G20) мала відображення в пресі, що не сподобалося китайській стороні, яка вважала за краще її не висвітлювати (через згадку звинувачень втручання Китаю в канадські вибори).
Через інцидент у Польщі (завдані збитки від випадкового зальоту ракети (на той момент не встановленої приналежності) на польську територію внаслідок масованого ракетного обстрілу української території російськими військами) та термінової наради союзників по НАТО з цього приводу не відбулася зустріч голови КНР з прем’єр-міністром Великої Британії.
Також на полях саміту було проведено зустріч глави МЗС КНР Ван Ї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Наведемо лише деякі тези з позицій сторін, висловлені публічно по закінченню двосторонніх зустрічей. Можна зазначити, що основні меседжі Китаю лежали в площині недопущення ізоляції в умовах конкуренції – «моделі балансів»:
– визнання Китаєм наявного світопорядку і нової нормальності – конкуренції;
– залучення Китаю до подолання криз безпеки (Україна і КНДР);
– співпраця (залученість у подолання глобальних криз (продовольча, енергетична, кліматична тощо), стабілізація глобальної економіки, двосторонні економічні відносини тощо)
Визнання існуючого світопорядку
Тема світоустрою – збереження наявного міжнародного порядку (однополярність – багатосторонність) – не раз згадувалася китайським лідером у заявах і під час двосторонніх зустрічей на полях форуму. Так, наприклад:
– Голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом США Джо Байденом заявив, що «Китай ніколи не прагнув змінити міжнародний порядок, він не втручається у внутрішні справи США і не має наміру кидати виклик США або витісняти їх».
– Голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном заявив, що Китай прагне захистити «справжні механізми багатостороннього співробітництва» і вказав на важливість стабільних міжнародних ланцюжків поставок, нагадавши про необхідність збереження існуючого світового порядку.
– Голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем на полях саміту G20 заявив, що Китай і надалі відстоюватиме справжню багатосторонність і твердо підтримуватиме роботу ООН.
І тільки на зустрічі з російською стороною через пресу було відображено, що глава МЗС КНР Ван Ї заявив міністру закордонних справ Лаврову про те, що
– поінформував про результати очної зустрічі голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом США Джо Байденом, що відбулася напередодні.
– заявив, що «Китай готовий працювати з Росією та [іншими] близькими за духом країнами, щоб рішуче сприяти розвитку багатополярного світу, твердо підтримувати демократизацію міжнародних відносин і захищати міжнародну систему, в основі якої лежить Організація Об’єднаних Націй».
Чи свідчить це про подвійні стандарти Китаю, з огляду на те, що заяви після переговорів з представниками Заходу робилися від імені голови КНР Сі Цзіньпіна, а з Росією – від імені глави МЗС КНР Ван Ї, чи ці протиріччя є ознаками «власних методів» Китаю, заявлених раніше – поки що казати передчасно, час і подальші дії Китаю покажуть, якого конкретно погляду дотримується Пекін.
Тут знову ж таки, мабуть, буде доречно додати, що значення поняття «багатополярність» має різну інтерпретацію, наприклад, у представників Росії та представників КНЗС (країн не західного світу), що дає змогу всім сторонам переслідувати власні інтереси.
У більшості авторитетних країн не західного світу поняття «багатосторонність» = поняттю «багатополярність», і основний сенс багатосторонності полягає не у зміні світоустрою за принципом поліцентричності (як багатополярність у РФ: договірне визнання окремих обраних країн «полюсами» та договірне закріплення за ними певних «зон впливу» у світі за умов встановлення кожним полюсом власних правил та понять), а у врівноваженому представленні у РБ ООН представників усіх континентів у існуючій системі глобального порядку – однієї країни, яка є однією з найбільших у світі.
Залучення Китаю до подолання криз безпеки (Україна та КНДР)
Китай підтвердив, що, будучи глобальним гравцем, Пекін готовий долучитися до ініціатив з мирного врегулювання криз безпеки.
Так, голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем на полях саміту G20 зазначив, що Китай готовий зміцнювати співробітництво з ООН, сприяти тому, щоб ініціативи глобального розвитку і глобальної безпеки мали реальні результати. «Для досягнення миру в усьому світі необхідно дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН і серйозно ставитися до законних інтересів безпеки всіх країн».
Позицію Китаю з українського питання було більш детально розглянуто в розділі «Україна» (див. нижче).
Розглянемо позицію Китаю щодо КНДР.
Так, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном зазначив, що ракетно-ядерна загроза Північної Кореї останнім часом зросла через безпрецедентні за частотністю провокації. Він висловив сподівання, що Китай відіграє активнішу і конструктивнішу роль, будучи постійним членом Радбезу ООН і сусідом КНДР і Південної Кореї.
Зі свого боку Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Південна Корея повинні зберегти мир у регіоні і що він сподівається на поліпшення міжкорейських відносин. Китайський лідер додав, що Пекін готовий підтримати «сміливий план» Сеула з надання КНДР економічної допомоги в обмін на відмову від ядерної зброї, якщо з цією ініціативою погодиться Пхеньян: «Якщо Північна Корея відгукнеться на цю пропозицію, то він активно підтримуватиме цей план і співпрацюватиме для його безперешкодної реалізації».
Як видно із заяв Китаю – Пекін виявив зацікавленість у розв’язанні безпекових криз, але у відповідь чекає на відповідні кроки – хоч і обмеженої, але співпраці.
Співпраця
Головна умова Китаю, яку неодноразово виголошували на полях саміту (мабуть, натомість на його участь у розв’язанні безпекових криз), – спільними зусиллями забезпечити стабільність глобальних ланцюжків виробництва і поставок.
І як зауважив прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес під час зустрічі з Головою КНР Сі Цзіньпіном, «Китай є ключовим партнером у розв’язанні глобальних проблем і криз, пов’язаних із війною в Україні».
Так, Голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічей із президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, президентом Республіки Корея Юн Сок Йоль тощо підтвердив бажання Пекіна бути залученим до подолання глобальних проблем: енергетичної, продовольчої, кліматичної кризи.
Так само китайський лідер зробив спроби для налагодження (вибудовування) взаємних відносин як з кожною країною окремо, так і загалом з ЄС у світлі «нової нормальності».
Основні зусилля Сі Цзіньпіна були спрямовані на можливість (бажання) в майбутньому поліпшення (перезапуску) взаємовідносин з Європейським союзом. Цієї теми китайський лідер торкнувся в переговорах з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні (яка отримала пропозицію голови КНР Сі Цзіньпіна відвідати Китай).
Також певні зусилля з налагодження взаємовідносин між двома країнами були зроблені китайською стороною з Австралією. Так, голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі (перша зустріч на вищому рівні з 2016 року) з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанензе на полях саміту G20 на Балі заявив, що Пекін не хоче бачити складнощі у відносинах із Канберрою і виступає за поліпшення і розвиток двосторонніх відносин. Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе заявив, що «Ми співпрацюватимемо там, де зможемо, розходитимемося в думках там, де маємо, і діятимемо в національних інтересах наших країн. Австралія «не відступить від своїх цінностей, але поліпшення відносин між двома країнами має вирішальне значення для забезпечення миру в Індо-Тихоокеанському регіоні».
Отже, як видно з вищевикладеного, і на рівні двосторонніх зустрічей Китай продемонстрував прийняття побудови нових взаємовідносин із Заходом – конкуренції – у рамках розглянутої «моделі балансів».
Наталія ТИМОШЕНКО, повна версія матеріалу за посиланням:
