Нова німецька політика щодо рф
Німецьке суспільство і еліти були шоковані масштабною агресією рф проти України, тим паче, що до 24 лютого 2022 р. канцлер Олаф Шольц і міністр закордонних справ Анна-Лена Бербок докладали максимум зусиль, аби запобігти такому розвитку подій. Але, попри «особливі» німецько-російські відносини, рф не дослухалася до німецьких аргументів.
Російський розрахунок був на об’єктивне зацікавлення ФРН в дешевих російських ресурсах та на суб’єктивний вплив «розуміючих путіна» на прийняття рішень у Берліні. Кремль не сподівався на християнських демократів, особливо коли їхнім лідером став Фрідріх Мерц. Натомість соціал-демократи вважаються історично ностальгійно-проросійськими. Тим дивніше для рф була позиція канцлера Шольца щодо підтримки України. Але кремль не полишає спроб посіяти розкол в соціал-демократичній партії щодо оцінки перспектив мирних переговорів та умов завершення війни.
Опитування соціологічної служби тижневика «Шпігель» на початку листопада 2022 р. засвідчили, що німецьке суспільство поділене за регіональною ознакою в питанні оцінок російської агресії проти України. У східнонімецьких федеральних землях зберігається проросійська ностальгія. Східнонімецька економіка потерпає від режиму санкцій та втрати вигоди від експлуатації «Північного потоку».
Поки що такі суспільні настрої не є критичними. Насамперед тому, що вдалося накопити достатній обсяг газу, аби взимку 2022-2023 років забезпечити функціонування німецької промисловості та домогосподарств. На стабілізацію енергетичного балансу спрямовано рішення відкласти закриття атомних станцій, хоча це суперечить коаліційній угоді із партією зелених і вільних демократів.
Але німецька влада не може нехтувати тим фактом, що німці стурбовані війною в центрі Європи. Канцлер Шольц на початку листопада 2022 р. у Пекіні закликав китайського лідера Сі Цзінпіна вплинути на рф, аби не допустити використання тактичної ядерної зброї проти України. Рф продовжує шантажувати захід ядерною зброєю, граючи на ризиках стрімкого переростання конвенційної війни у ядерну.
Суспільно-політичні дискусії у ФРН також зважають на той факт, що за останні три десятиліття бундесвер не був перетворений на сучасну професійну армію. Більша частина конвенційних озброєнь йшла на світовий ринок зброї, а не на модернізацію бундесверу. З точки зору внутрішньої безпеки німці стурбовані ризиком сутичок російських мігрантів, які давно мешкають у ФРН із біженцями з України (попри те, що більшість серед них становлять жінки і діти).
Німеччина в 2022 р. головує у «великій сімці» та анонсує допомогу Україні у відновленні економіки. Але розпочати цей процес навряд чи можливо до завершення бойових дій, що стає додатковим аргументом на користь припинення війни. Відкритим є питання, чи готові німці забезпечити правові процедури заради направлення арештованих російських авіа ударів на користь Україні.
Шольц одним із перших після ХХ з’їду Компартії Китаю відвідав Пекін. Німеччина шукає в Китаї ринок збуту для своєї промисловості. США натякають на можливість направлення китайської експансії з Тайваню на Далекий Схід рф. Опозиційна німецька преса критикувала Шольца за спробу дружити з черговим диктатором. Російська пропаганда вбиває клин між Шольцем і Бербок, яка під час його візиту в Пекін проводила зустріч з міністрами закордонних справ країн «великої сімки». Бербок представляється як «проамериканський» політик, а Шольц «пронімецький».
В німецькому суспільстві, просякнутого ідеалами пацифізму, існують страхи ескалації російсько-української війни та її виходу на ширші рубежі. Попри це, в бундестазі залишається відносно стабільною ідея підтримки України. Правляча коаліція (соціал-демократи, зелені, вільні демократи) обережно ставиться до збільшення обсягів постачання важких озброєнь Україні. Склади бундесверу у цьому сенсі не безмежні. Ідеологічні антиподи «Альтернатива для Німеччини» і «Ліва партія» критикують за допомогу Україні як правлячу коаліцію, так і правоцентристську опозицію (християнські демократи і християнсько-соціальний союз). Загалом «Альтернатива для Німеччини» і «Ліва партія» покривають весь право-лівий спектр передусім німецьких антиглобалістів, які індоктриновані путінізмом. Посилення їхніх позицій залежить від спроможності федерального уряду та земельних урядів взимку 2022-2023 років зберегти соціально-політичну стабільність. Передумови для цього наявні. Але треба мати на увазі, що рф неодмінно використовуватиме будь-які похибки, так само як втому від інфляції, невизначеність зі стратегією перемоги України над рф у війні. Російський розрахунок також ґрунтується на зміні політики США після проміжних виборів до конгресу 8 листопада 2022 року. Якщо республіканці вдадуться до тактики «шатдауну», тобто зупинки бюджетного фінансування державних витрат США, це може надихнути радикальну німецьку опозицію на критику дій федерального уряду щодо «безкінечної» підтримки України.
Німецький інформаційний наратив працює на попередження такому розвитку подій у ФРН. Тут навряд чи ефективною буде тактика «вимагати від Німеччини неможливого». Варто вітати німецькі зусилля щодо консолідації позиції країн-членів Євросоюзу у продовженні підтримки України та щодо готовності ФРН очолити реалізацію європейського плану післявоєнної відбудови економіки та інфраструктури України.
Андрій МАРТИНОВ, для «Української лінії»