EN UK RU

Дайджест Румунія/Молдова

(огляд регіональних медіа)

Румунія:

  • Президент Клаус Йоханніс провів телефонну розмову з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем, в якій йшлося про фінансову та гуманітарну підтримку України, продовольчу безпеку, енергетику, безпеку та оборону в рамках підготовки до наступної позачергової ради. «У процесі підготовки до наступного позачергового засідання Європейської Ради, ми з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем обмінялися думками щодо основних тем порядку денного: фінансова та гуманітарна підтримка України, продовольча безпека, енергетика, безпека та оборона.», – йдеться у повідомленні Клауса Йоханніса у Twitter.
  • У середу уряд ухвалив три рішення про надання екстреної гуманітарної допомоги для Республіки Молдова, України, а також для українських біженців у Румунії.

«Для Республіки Молдова Румунія безкоштовно надасть екстрену гуманітарну допомогу для забезпечення належного функціонування енергетичної системи. У зв’язку з цим рішенням уряду було схвалено вилучення з Держрезерву близько 130 тис. літрів дизельного палива, 113 тис. літрів бензину і ще 5 млн. літрів мазуту на суму близько 19 млн. леїв», – сказав Карбунару на прес-конференції у Палаці Вікторія, інформує Agerpres.

Продукти харчування, ліжка, матраци, ковдри, подушки, паливо будуть відправлені в Україну із запасів, створених як державні резерви на суму майже 10 мільйонів леїв без ПДВ, для підтримки населення, яке сильно постраждало від російської військової агресії.

Транспорт забезпечуватиме Національне управління державних резервів та з особливих питань.

Для біженців-українців, які перебувають на території Румунії після війни в Україні, уряд ухвалив рішення про вилучення з державних резервів деяких продуктів (ковдри, матраци тощо) та безоплатне надання у режимі невідкладності гуманітарної допомоги префектурам повітів Ботошань Сучава, Васлуй, де спостерігається найбільший наплив біженців.

  • Уряд схвалив у середу два законопроекти, на основі яких зробить необхідні кроки для виходу Румунії з Міжнародного банку економічного співробітництва та Міжнародного інвестиційного банку – банків з російськими акціонерами, повідомив на засіданні прем’єр-міністр Ніколае Чуке.

«Ми вирішили вийти з двох російських банків, а саме з Міжнародного банку економічного співробітництва та Міжнародного інвестиційного банку. Таким чином, обидва проекти забезпечують правову базу для виходу і, таким чином, виконуємо наші зобов’язання за рішеннями, прийнятими на рівні Європейського Союзу щодо Російської Федерації», – заявив Чуке. Також у середу уряд прийняв законопроект про денонсацію Міжурядової угоди про створення Міжнародного інвестиційного банку та його Статуту, підписаного в Москві 10 липня 1970 року.

  • Міністр енергетики Вірджіл Попеску заявив, що Румунія може почати видобуток чорноморського газу після того, як Клаус Йоханніс підписав у середу, 25 травня 2022 року, указ про промульгацію «Закону про внесення змін та доповнень до Закону № 256/2018 про деякі заходи, необхідні для здійснення нафтових операцій власниками нафтових угод щодо шельфових нафтових територій (PL -x 262 / 11.05.2022)», – повідомили в Адміністрації Президента.
  • Роз’яснення від МЗС Румунії після публікації Президента Угорщини: Держава не може вимагати своїх прав по відношенню до громадян іншої держави

Одна держава не може претендувати на свої права по відношенню до громадян іншої держави, така реакція МЗС на публікацію президента Угорщини, де вона вказала, що “представляє інтереси всіх угорців, незалежно де вони знаходяться, крапка!”. МЗС зв’язалося з послом Угорщини в Румунії та передав стурбованість румунської сторони цією заявою.

Нагадаємо, що минулої п’ятниці до Румунії з приватним візитом прибула президент Угорщини Новак Каталін. Цей візит став “сюрпризом” для румунської сторони, оскільки офіційним органам про нього нічого не повідомляли. Однак, це не завадило ультраправій політичній партії АУР (партія підозрюється в тісних зв’язках з кремлем- ред.) підготуватись до акцій протесту стосовно цього візиту і, звичайно ж, спровокувати новий скандал на етнічному підґрунті. Це є ще одним свідченням, що РФ намагається “розхитати” найближчих сусідів України та розколоти Європу в цілому.

  • Міністр закордонних справ Богдан Ауреску візьме участь у п’ятницю у засіданні Тристоронньої групи з питань безпеки міністрів закордонних справ Румунії, Польщі та Туреччини, що відбудеться в Стамбулі, передає МЗС. «Під час переговорів три міністри закордонних справ розглядатимуть питання безпеки з акцентом на поточний регіональний та євроатлантичний контекст, який сильно постраждав від незаконної військової агресії Росії проти України, підкреслюючи додаткову цінність цього формату консультацій, започаткованого за ініціативою Румунії у 2012 році, щоб зміцнити регіональну та союзницьку безпеку. Водночас глави трьох дипломатій розглянуть питання, що представляють пріоритетний інтерес у порядку денному НАТО, зосередившись на рішеннях, які будуть прийняті на саміті НАТО в Мадриді, який відбудеться наприкінці червня 2022 року, з акцентом на посилення оборони Альянсу та поточні переговори щодо нової стратегічної концепції НАТО. Також міністри закордонних справ Румунії, Польщі та Туреччини розглянуть етапи реалізації проектів, що здійснюються в тристоронньому форматі, та обговорять шляхи посилення тристороннього діалогу, в тому числі шляхом розробки нових проектів», – повідомили в МЗС.
  • Про інтеграцію Молдови до ЄС раніше ніж через 15-20 років не може йти мова, тому що країни-члени її не приймуть, каже Євген Томач, депутат Європарламенту.

«Молдова зараз користується великим преференціями і безпрецедентною відкритістю в ЄС, але це не гарантує швидкого вступу до Європейського Союзу. Перевага Республіки Молдова, на відміну від інших держав, таких як Україна та Грузія, полягає в тому, що вона також має резервне рішення, яке в якийсь момент доведеться обговорити з її громадянами. Шлях до інтеграції до ЄС раніше ніж через 15-20 років не може обговорюватися ні в якій формі, тому що країни-члени не приймуть її. Натомість ЄС може відкрити свої двері, з економічної точки зору, для Республіки Молдова, щоб мати можливість їй допомогти», – заявив Євген Томак для RFI.

  • Уряд прийняв план безпеки постачання газу в Румунію. Регіональний вимір Плану надзвичайних ситуацій пропонує можливість державам-членам груп ризику, до яких належить Румунія, а саме Україні (Болгарія, Чеська Республіка, Німеччина, Греція, Хорватія, Італія, Угорщина, Люксембург, Австрія, Польща, Румунія, Словенія , Словаччина) та Трансбалкани (Румунія, Болгарія та Греція) для співпраці у застосуванні ринкових і неринкових заходів.
  • МЗС: «Трансгаз» підписав контракт з Інвестиційним фондом Ініціативи 3-х морів

про проекти природного газу для водню. Міністерство закордонних справ приділяє особливу увагу фінансуванню проектів Ініціативи трьох морів (I3M), які сприяють збільшенню економічної конвергенції та згуртованості між державами ЄС у Балтійському, Чорноморському та Адріатичному регіонах. Проекти I3M, запропоновані для фінансування та розвитку, стосуються транспорту, енергетики та цифрових технологій, з акцентом на посилення взаємозв’язку в регіоні.

Республіка Молдова та невизнана ПМР:

  • Додон після звільнення з СІЗО: Це політична справа на замовлення Майї Санду. «Дивно звинувачувати мене в державній зраді, тим, хто на цьому етапі заповнив державні інституції іноземними радниками. (…)  кличе сюди НАТО; іноземна поліція охороняє кордони. Ці справи про незаконне збагачення мають на меті переслідувати тих, хто не згоден з Майєю Санду.

Цей арешт був здійснений для того, щоб відвернути увагу від ціни на газ, електроенергію, бензин тощо. Кого восени вже будуть саджати? Вони забрали всі мої телефони, усі мої особисті файли з дому. Я вже чекаю, коли вони будуть робити шоу з цією інформацією.

Друга мета – ліквідація опозиційної сили. Не тільки лідера. Вони дуже сподівалися, що натиснуть на мене, і я поступлюся. Майя Санду теж опиниться в таких умовах, але вона не вистоїть. Останні місяці я отримував повідомлення про те, щоб тікати з країни. Але я не втік і не збираюся тікати”, – підсумував Додон.

Нагадаємо, що екс-президент Республіки Молдова Ігор Додон найближчі 30 днів проведе під домашнім арештом.

  • Прем’єр міністр Гавріліца для Bloomberg: Молдова боїться, що ЄС забуде про неї.

Поки всі очі повернені до України, яка пришвидшує процес свого вступу до Європейського Союзу, Молдова побоюється, що її власні зусилля приєднатися до блоку будуть забуті. Гавріліца підкреслила, що Молдова консолідує свої інститути та верховенство права, що є основними завданнями для будь-якого кандидата на вступ. Але в умовах стражденної економіки, що залежить від поставок газу з Росії, Гавріліца попередила, що країна має дуже короткий проміжок часу для розгляду її заявки на вступ з боку Брюсселя та країн-членів ЄС, яку Молдова подала 3 березня,.

Проте влада Кишиніва «занепокоєна середньостроковим впливом на стабільність у регіоні», визнала глава уряду. Тому, зберігаючи свій військово-нейтральний статус, Молдова не виключає деяких оборонних інвестицій, сказала Гавріліца.

«Перед обличчям зростаючих ризиків нам потрібно бути краще підготовленими до самооборони», – сказала вона.

Гавріліца також звернулася за допомогою до інших країн. Молдова потребує щонайменше 400 мільйонів євро (428 мільйонів доларів) у вигляді грантів, щоб підтримувати стабільність боргу та валюту під контролем.

  • Атаки в Придністров’ї: Тирасполь звинувачує двох людей з Кишиніва.

Так зване Міністерство внутрішніх справ Придністровського регіону повідомляє про підозру у підпалі будівлі так званої Республіканського військового комісаріату двох людей з Кишиніва, Республіки Молдова.

Крім того, так звана влада Тирасполя зазначає, що один із двох обвинувачених «має зв’язки із силовими структурами в Молдові», повідомляє Știri.md із посиланням на Diez.md.

Так зване МВС у Тирасполі оприлюднило відео, на якому видно час підпалу нібито республіканського військового комісаріату, який стався вранці 13 травня.

  • Невизнане Придністров’я перейшло до “жовтого рівня” терористичної загрози.

У середу, 25 травня 2022 року, ухваленим лідером Тирасполя «рішенням», скасовано так званий “червоний рівень” оборонної тривоги, що діяв з 26 квітня по 25 травня 2022 року, і затверджено т.зв. “жовтий рівень” на 15 календарних днів (25 травня – 8 червня 2022 р.).

  • Красносельський: Єдиний вихід – визнати незалежність області.

Лідер так званої тираспольської влади Вадим Красносельський каже, що єдиним рішенням придністровської проблеми є визнання незалежності сепаратистського регіону.

Про це йдеться в заяві під час церемонії покладання квітів до пам’ятника придністровським повстанцям, які загинули в Дубасарах у 1992 році, повідомляє Știri.md з посиланням на Deschide.md.

!!!

Швидко збудований аеропорт у Секлерланді: “Перший літак може вилетіти звідси вже в 2021 році”

Окружна влада з Харгіти контролює будівництво аеропорту на околиці комуни Реметя.

Інвестиції в аеропорт є приватними і пов’язані з іменем бізнесмена Аттіли Баласа, мажоритарного акціонера Bayer Construct. Роботи розпочали навесні 2021 року.

Аттіла Балаш, який також володіє молокозаводом у районі Георгені, оголосив про дорогі плани щодо відродження туризму та економіки цього місця.

Зі звіту, опублікованого на сайті аеропорту журналістами видання Szekelyhon.ro, видно, що роботи йдуть з високою швидкістю, ведуться в кілька змін.

Розпочаті кілька місяців тому роботи на важливому транспортному вузлі, розташованому за 18 кілометрів від міста Георгені, виявляються надзвичайно просунутими.

Будівельна компанія Bayer Construct Machinery з великими роботами, в тому числі в Угорщині, заливає цементний килим злітно-посадкової смуги зі швидкістю 500-600 метрів на добу. Ширина поверхні, що виготовляється щодня, становить 5 метрів, а товщина – 25 сантиметрів.

Головна злітно-посадкова смуга аеропорту матиме довжину 1100 метрів і ширину 30 метрів. Крім того, до терміналу будуть підключені ділянки загальною довжиною 500 метрів. Будівельники планують розпочати будівництво терміналу аеропорту наступного місяця.

Що це означає для України?

Україна, по суті, отримує під “ребро” новісінький приватний аеропорт, побудований угорським бізнесменом в самому серці Карпат в якихось 110 км від україно-румунського кордону.

Можливо, це не так сильно непокоїло рік тому, коли в Україні ще була відносна тиша. Однак такий поспіх в будівництві та вибраному місці мають нас насторожити і змусити сприймати угорський уряд не тільки як зручну кремлівську іграшку, а й як реальну загрозу нацбезпеці України. Нижче можна побачити темпи будівництва на мапах google:

Василь БАРБУЦА, для «Української лінії»

EN UK RU