EN UK RU

ЗВОРОТНІЙ ВІДЛІК ЧАСУ РОЗПОЧАВСЯ

ПОНАД 80 РОКІВ ТОМУ РУЗВЕЛЬТ РОЗЧЕРКОМ ПЕРА ВИНІС ВИРОК НАЦИСТСЬКІЙ НІМЕЧЧИНІ,

А ТЕПЕР АВТОГРАФ БАЙДЕНА ПІД ЗАКОНОМ ПРО ЛЕНД-ЛІЗ ДЛЯ УКРАЇНИ ПРИСКОРИТЬ ПАДІННЯ РАШИСТЬКОЇ РОСІЇ!

Пам’ятається, пройдисвіт і недоук Путін, напередодні свого вторгнення в Україну любив похизуватися своїми знаннями з історії. То під час наради, присвяченій боротьбі з коронавірусом, невпопад згадає половців і печенігів, які буцімто мучили Росію ще за п’ятсот-сімсот років до її виникнення, то своїм школярам у Владивостоці про Семирічну війну лекцію прочитає, наголошуючи, що цар Московії Петро І воював зі Швецією. І дарма, що продовжувалася та війна не сім років, а двадцять один, і називалася вона не Семирічною, а Північною, то все не важливо. Адже Путіну не вперше переписувати історію. Ось наприклад, перед самісіньким вторгненням в Україну він заявив, що Україну створив ніхто інший як маніяк-збоченець світового масштабу Владімір Лєнін, ну той що в гробниці під кремлівською стіною догниває. І дарма, що нова версія створення України вступила в «певне протиріччя» з попередньою, такою ж божевільною, вигадкою російською пропаганди, про те, що Україна має завдячувати своєю появою австрійському генеральному штабу. Адже, помічник президента Росії, доктор історичних наук, а за сумісництвом ідеолог російського фашизму Володя Мединський все це теоретично обґрунтує й упорядкує. Адже уродженцю української Сміли не вперше фальшувати історію.

Отже, Путін ніби ґрунтовно підготувавшись до війни, замаскувавши її під таку собі «спеціальну військову операцію», збираючись напевно у своїх вологих мріях пройти тріумфальним маршем Україною і завершити його, таким собі «парадом перемоги на Хрещатику», не взяв до уваги ключовий постулат, що стосується ведення війни. А постулат цей надзвичайно важливий і належить не будь-кому, а співвітчизнику Бориса Джонсона, також прем’єр-міністру Великої Британії великому англійцю Вінстону Черчиллю. Дослівно звучить він так: «У Британії жартома говорити, що військове відомство завжди готується до останньої війни…» (Книга «Наростаюча буря»). У простонародді ця версія озвучується таким чином: «Генерали завжди готуються до минулої війни».

І судячи з останніх зведень, що надходять з фронтів російсько-української війни, Путін, як верховний головнокомандувач, таки дійсно, увесь час знаходження при владі готувався саме до минулої війни. Тільки якої? Адже, попередня п’ятиденна війна проти маленької Грузії в 2008 році отримала назву такої собі операції з примушення Грузії до миру. А попередні дві чеченські компанії, дарма, що там загинули десятки тисяч мирних мешканців і був зрівняний із землею Грозний та ще десятки населених пунктів Ічкерії, теж за класифікацією кремлівського правителя не були війнами, а всього-на-всього такими собі «операціями з відновлення конституційного порядку в Чечні 1994-1996 рр.» та «контр-терористичні операції на території Північнокавказького регіону». І війна в Афганістані 1979-1989 рр., згідно з логікою Брежнєва і його камарильї престарілих маразматиків була нічим іншим, як просто введенням Обмеженого контингенту радянських військ до цієї країни.

Тоді до якої війни готувався Путін? Відповідь – очевидна, до Другої світової. Якщо дійсно це так, то підготовку він провалив. Чому? Щоб відповісти на це запитання, звернемося до пересічного росіянина і запитаємо в нього, коли настав той самий корінний злам, який вплинув на весь хід Другої світової війни. Впевнений, що відповідь буде така: корінний злам у ході Другої світової війни настав після завершення Сталінградської битви, що тривала з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року. Однак, поспішаємо розчарувати і росіян, і прихильників «руського міра». Корінний злам не стався ані після Сталінградської битви, як стверджували радянські, а згодом і російські історики, ані під час Курської, ані під час проведення стратегічної наступальної операції «Багратіон». І навіть не тоді, коли 6 червня 1944 року на північно-західну частину Франції було висаджено війська союзників США, Великої Британії і Канади. А стався він за кілька місяців до початку німецько-радянської війни!..

Що не говори, а дарма Путін не погортав мемуари нобелівського лауреата з літератури Вінстона Черчилля. Ой дарма! Адже був для цього час. Понад два десятиріччя сидів на троні російський цар, даруйте, президент, а часу посидіти з томиком Черчилля не знайшов! На стерхів, щук, амфори і Шойгу час знайшов, а на Черчилля не нашкріб! А дарма, саме там Путін обов’язково б наштовхнувся на згадку про ленд-ліз, що став по справжньому ключовим фактором, який вплинув на перемогу країн Антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною.

Якщо Путіну бува не подобався Вінстон Черчилль? Не проблема! Мединський міг би підготувати шефу «папочку» з виписками з інтерв’ю з маршалом Жуковим, ну того що на Манежній площі перед Історичним музеєм поставили на коні. Так ось цей полководець, який сам себе коронував на «маршала перемоги» в інтерв’ю лауреату шести Сталінських премій Костянтину Симонову сказав наступне: «Ми… до початку війни так і не мали необхідної нам кількості високооктанового бензину для сучасних літаків, таких, як МІГи, що надходили нам на озброєння. Словом не можна забувати, що ми вступили у війну, ще продовжуючи бути відсталою в промисловому відношенні країною у порівнянні з Німеччиною. Кажучи про нашу підготовленість до війни з точки зору господарства, економіки, не можна замовчувати і такого фактору, як наступна допомога зі сторони союзників. Перш за все, звичайно, з боку американців… ми були б в тяжкому положенні без американських порохів, ми не змогли б випускати таку кількість боєприпасів, яка нам було необхідна. Без американських «студебеккерів» нам не на чому було таскати нашу артилерією. Та вони в значній мірі взагалі забезпечували наш фронтовий транспорт. Випуск спеціальних сталей, необхідних для самих різних потреб війни був теж пов’язаний з низкою американських поставок».

Не влаштовує Путіна офіційне інтерв’ю Жукова, теж не проблема. Варто лише зняти слухавку і попрохати Бортнікова, ну того, що очолює ФСБ, і він би миттю підняв із відомчого архіву стенограму прослуховування того ж самого «Георгія-побідоносця». Вже після війни у розмові не для широкого загалу, Жуков зауважив наступне: «Ось зараз кажуть, що союзники ніколи нам не допомагали… Однак не можна заперечувати, що американці нам гнали стільки матеріалів, без яких ми б не могли формувати свої резерви і не могли б продовжувати війну… Отримали 350 тисяч автомобілів, та яких автомобілів!… У нас не було вибухівки, пороху. Не було чим споряджати гвинтівкові набої. Американці по-справжньому виручили нас з порохом, вибухівкою. А скільки вони гнали листової сталі. Хіба ми могли швидко налагодити виробництво танків, якщо б не американська допомога сталлю. А нині представляють справу так, що у нас все це було в достатку…».

Так ось корінний злам у Другій світовій війні настав 11 березня 1941 року, коли 32-й президент Сполучених Штатів Америки Франклін Делано Рузвельт підписав Закон про сприяння обороні Сполучених Штатів. Тому нагадаємо тим росіянам, у яких за влучним виразом їхнього ж кумира Сталіна, «запаморочилася голова від успіхів», що саме ленд-ліз докорінно вплинув не тільки на тактику, але й на всю стратегію Другої світової війни, назавжди поховавши всі марення божевільного диктатора про світове панування.

9 травня 2022 року історія повторилася! 46-й президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Робінетт Байден-молодший вдруге за всю історію існування США підписав Закон про сприяння обороні Сполучених Штатів. Спостерігаючи за реакцією Кремля на підписання історичного документу, можемо лише констатувати, що дехто в Москві вже добре зрозумів, що зворотній відлік часу розпочався…

Олександр ФИЛЬ, для «Української лінії»

EN UK RU