6 квітня США, ЄС і країни G7 узгодили запровадження заходів, спрямованих на «підвищення економічних наслідків режиму путіна від вторгнення в Україну».
8 квітня Рада ЄС запровадила два пакети санкцій у відповідь на воєнну агресії російської федерації — економічні санкції та обмежувальні заходи щодо 217 фізичних і 18 юридичних осіб, до персональних санкцій долучилася й Велика Британія.
Також 8 квітня запровадили нові санкції щодо рф та білорусі США.
Разом із тим, у публічному дискурсі продовжують періодично фігурувати тези щодо неефективності запроваджених стосовно росії самої теми «санкцій».
Відкинувши відверто пропагандистські матеріали рф, спробуємо оцінити, чи досягають мети вжиті партнерами України заходи впливу на росію в економічному вимірі.
Чи можуть санкції зупинити війну?
Щоб оцінити ефективність санкцій та їх достатність для зупинки війни росією треба визначити їх мету.
Позиція представників ЄС — санкції мають «посилити тиск на уряд рф та її економіку, а також обмежити ресурси кремля вдаватися до агресії». Тобто, створити умови, які б заважали росії продовжувати війну проти України.
Своєю чергою, Джейк Салліван під час брифінгу 4 квітня чи не вперше окреслив санкційну стратегію США:
«Cанкції не мають миттєвої дії, вони діятимуть з часом, щоб зменшити економічну силу, вдарити по основній промисловості, джерелам доходів росії, що живить війну та клептократію. Санкції це не єдиний захід, але важливий елемент».
Таким чином, партнери України спільні в тому, стратегія санкційної політики — створення умов, за яких наявні економічні ресурси не дозволятимуть росії вдаватися до воєнних дій.
Що це означає на практиці?
Насамперед, санкції мають впливати на можливості росії:
- виробляти або купувати запчастини, конструктивні елементи для виготовлення/поновлення озброєння;
- виробляти або купувати конструктивні елементи для виробництва та переробки палива;
- забезпечувати логістику, у тому числі закуповувати та/чи виробляти логістичну техніку;
- швидко лікувати поранених;
- забезпечувати продовольчі потреби для ведення війни (від вирощування до постачання продуктів харчування);
- забезпечувати соціально-економічні умови життя, необхідні для підтримки курсу влади на вирішення проблем воєнним шляхом.
При цьому слід враховувати, що росія планомірно готувалась до повномасштабної війни з Україною, тож має певний запас воєнно-технічного ресурсу для її продовження. Прямо вплинути на зменшення цього ресурсу можуть тільки наші військові безпосередньо на полі бою. Санкції, як ми бачимо вище, спрямовані на скорочення спроможностей росії продовжувати війну — за рахунок унеможливлення швидкого відновлення агресором втраченого військового і фінансового ресурсу, а також створенням несприятливого для подальшої агресії соціально-економічного фону в самій росії.
Такий вплив реалізується за рахунок комбінування точкових і комплексних заходів.
Точкові заходи спрямовані на досягнення швидкого ефекту впливу на конкретних суб’єктів, які забезпечують продовження воєнних дій. Такі заходи стосуються персональних обмежень для осіб, що приймають рішення, на доступ до фінансово-економічних ресурсів (рахунків за кордоном, корпоративних прав тощо), а також на позбавлення підприємств російського ОПК виробляти нові та ремонтувати наявні озброєння, насамперед високотехнологічні).
Внаслідок таких точкових заходів уже понад 20 підприємств російського військово-промислового комплексу повністю або частково призупинили діяльність. Зокрема, зупинив роботу єдиний виробник танків «Уралвагонзавод», зупинилось виробництво авіаракет на заводі «Вимпел», критично обмежені спроможності для подальшого виробництва ракет «Калібр» і «Смерч» через нестачу французьких і німецьких комплектуючих.
Комплексні заходи спрямовані на демонстрацію російському народу ціни підтримки агресивної політики влади. Ціни, сплату якої відчує кожен громадянин рф: у вигляді втрати доступу до певних західних продуктів і послуг, обмежень на пересування, зростання середнього чеку на витрати в магазині, ускладнення ситуації на ринку праці, зрештою — погіршення загального рівня життя. Погіршення, яке є ціною за воєнну агресію рф проти України.
Комплексні заходи проявляються з часом. Вони не можуть швидко позбавити росію «фізичної» можливості вести війну проти України, як, наприклад, обмеження у сфері ВПК, але вони спрямовані на зміну стратегічного горизонту для рф — тенденції розвитку якого змушуватимуть керівництво росії вже коригувати свої дії, щоб не допустити катастрофічної ситуації в економіці у середньостроковій перспективі.
Концентрована дія в часі
Торговельні санкції мають двосторонній ефект — і на підсанкційну країну, і на країну, що їх запроваджує. Підвищення цін і вартості проживання вже відчувають на собі не тільки росіяни, але і громадяни країн-партнерів України. Це створює внутрішньополітичні обмеження для лідерів деяких країн, чиї суспільства ще лиш в процесі усвідомлення факту війни проти них, а не лише України.
«Наша спеціальна військова операція покликана покласти край безоглядному розширенню і безоглядному курсу на повне домінування США та під ними інших західних країн на міжнародній арені», — міністр закордонних справ рф С.Лавров, 11 квітня.
Поступовість запровадження комплексних заходів санкційного впливу стосовно Росії обумовлюється не тільки електоральними факторами (Франція —другий тур президентських виборів 24 квітня; США —вибори до Палати представників 8 листопада), але і стратегією.
Кожен новий пакет санкцій вибудовується на основі оцінки реакції російського керівництва на попередні та вжиті у відповідь антикризові заходи.
Поступове збільшення санкційного навантаження відбувається таким чином, щоб забезпечити в комплексі максимально ефективне і цільове зменшення ресурсу стійкості рф.
Так, напередодні запровадження чергового пакету санкцій нашими партнерами, Дмитро Пєсков в інтерв’ю британському телеканалу Sky News 7 квітня скептично зазначив, що запроваджені проти рф санкції не стали «екзистенційною загрозою», оскільки росія почала підготовку до них ще рік тому.
Але вже наступного дня, 8 квітня, одразу після запровадження нових санкцій, Дмитро Мєдвєдєв заявив протилежне — що санкції можуть бути розцінені як акт міжнародної агресії, спрямований на підрив економічної безпеки і державного суверенітету росії та становить для неї реальну загрозу.
Вперше з моменту початку війни проти України російська сторона так оцінила вплив санкцій.
На нашу думку, це пов’язано з першими проявами їхнього впливу на соціально-економічну ситуацію в Росії.
11 вересня 2022 року в росії відбудеться «єдиний день голосування» — вибори 14 глав суб’єктів федерації, голосування в парламенті суб’єкту федерації, вибори в 6 парламентах суб’єктів федерації, вибори в 11 адміністративних центрах суб’єктів федерації та місцеві вибори у Москві. Подальше посилення санкційної політики та розгортання ефекту санкцій до того часу може суттєво похитнути позиції влади.
Голова Рахункової палати О. Кудрін на засіданні бюджетного комітету ради федерації 12 квітня заявив, про офіційний прогноз у 2022 році зниження ВВП росії буде більшим за 10%. За день до того, Всесвітній банк оприлюднив звіт, в якому прогнозує падіння ВВП РФ до 11,2%.
За даними Росстату, зростання цін за березень 2022 року становило 9,95%. За даними Росстату та сервісів порівняння цін, найбільше зростання відбулось на: макаронні вироби — на 9-20%, вівсяну крупу — на 9-23%, гречку — на 15-55%, рис — 16-52%, м’ясо — на 5-7%, яйця — на 7-20%, соняшникову олію — 10-13%, цукор — на 65%, капусту — на 65%, цибулю — на 53%.
Нові автомобілі у березні подорожчали в середньому на 40%, автомобілі преміум-класу — до 60%, автомобілі Lada російського виробництва подорожчали на 28%. Проте більш важливим є те, що навіть КАМАЗ, який задіяний у виробництві озброєння, також масштабно залежить від імпортних запчастин.
Фармацевтичні товари через логістичні проблеми та дефіцит пакувальних матеріалів подорожчали на 25-50%, а за деякими найменуваннями — до 77%.
На товари тривалого користування з початку військової агресії рф проти України ціни зросли: на телевізор +32%, на побутову техніку +30%, смартфони +19%, курорти Туреччини + 72%.
«Сбєрбанк» і «ВЕБ» прогнозують інфляцію цього року на рівні 27,5-29,7%. Центрабанк повідомляє, що інфляційні очікування різко зросли: громадяни очікують інфляцію 18,3% (максимальний рівень за останні 11 років), а підприємці очікують 41,9% інфляції в наступні 3 місяці (максимум за всю історію спостережень з 2000 року).
Курс рубля на сьогодні є показником торгівельного паритету, який дозволяє забезпечувати військові потреби за рахунок вигідного обміну товарів і продуктів. Фактично, рубль перестав бути в росії вільно конвертованою валютою, що робить його реальну вартість непередбаченою. Отже, росія більше не може прогнозовано та на вигідних умовах підвищувати свій воєнний потенціал за рахунок зовнішньої продукції.
Значний державний борг суттєво впливає на спроможність держави адаптуватися до нових обставин. Саме тому частка державного, зокрема зовнішнього, боргу суттєво впливає на воєнний потенціал держави. Витрати із Фонду національного добробуту відповідно до проєкту закону станом на 1 квітня 2022 року є аналогічними до кризи 2008-2009 років.
За даними видання «Коммерсант», РЖД, яка забезпечує і логістику озброєння, допустила оголошення дефолту за деякими зобов’язаннями. Д. Пєсков 11 квітня із посиланням на уряд росії допустив технічний дефолт.
Не менш важливим є і стан справ у росії в сфері зайнятості, адже це один із важливих показників обороноздатності країни за даними Global Firepower в рейтингу якого росія посідала друге місце за потужністю армії. Так, реальна заробітна плата впаде на 28,4% у 2022 році (Сбєрбанк). У 2022 році прогнозується зростання безробіття до 10% (до 4,3 млн. додаткових безробітних). Співвідношення безробітних до вакансій продовжує зростати: з 3,9 (14-20 лютого) до 5,6 (21-27 березня) за даними порталу HH.ru. Поки росіяни шукають додаткову роботу, 66% росіян планують знайти додаткову роботу на неповний робочий день за даними порталу Авіто. Кожна 5-а російська компанія змушена звільняти співробітників або відправляти їх в адміністративну відпустку — опитування «Акціон Бухгалтерія». Російська промисловість також помітно знизила плани найму — відповідний показник знизився до найнижчих рівнів криз 1998 і 2008-2009 рр.
(за даними Інститут економічної політики імені Гайдара). «Відтік мізків» в ІТ-секторі оцінюється в 200-300 тисяч людей з початку війни.
Соціально-економічне напруження також погіршується. Так, згідно з опитуванням ФОМ станом на 30 березня більше 30% опитаних вважають що санкції виявилися більшими за очікувані, більше половини росіян вважають що санкції вплинуть на їхнє матеріальне становище. Близько третини (29%) росіян зазначають, що санкції вже створили проблеми для них особисто та їхні сім’ї, а більше 65% вважають що санкції стосуються широких верств населення (за даними Левада-центр станом на 1 квітня).
Ще один важливий показник обороноздатності росії — виробництво та споживання нафти. Як виробник нафтопродуктів, економіка росії та її обороноздатність суттєво залежать від цін на нафту. Так, протягом останніх семи днів дисконт на продаж російської нафти досяг нового історичного дисконту $34,8. За оцінкою заступника голови уряду рф О.Новака, видобуток нафти наприкінці квітня може впасти на 4-5% відносно показників березня. Отже, нафту не вдається продати, а потужності споживання недостатні на внутрішньому ринку, що свідчить про проблеми в галузі.
Виробництво алюмінію також можна вважати сферою подвійного застосування. Адже алюміній використовується як у цивільній авіації, так і для виробництва ракет. UC Rusal втратив ланцюжок постачання глинозему з України і з Австралії, що вже призвело до збитків і затримок у виробництві алюмінію та похідної продукції.
Одним із важливих елементів сучасних воєн стає кіберзахист. Відповідно до опитування TADVISER станом на 29 березня російська ІТ-сфера не має ані технічних ресурсів, а не відповідних програмних рішень для забезпечення функціонування системи кіберзахисту які вже встановлені, так і розробки нового програмного забезпечення. За оцінками російських фахівців, для побудови відповідних рішень знадобиться не менше 4-5 років. А з огляду на технологічний прогрес відставання росії може бути ще більшим.
Таким чином, з кожним наступним пакетом обмежуючим вплив санкцій на спроможність росії вести війну проти України стає все виразнішим. Так, вони не мають швидкопроявленого ефекту, але навіть за півтора місяці війни ми бачимо, наскільки сковуються спроможності та можливості росії з посилення свого воєнного потенціалу — і нівелюються економічні досягнення останніх десятиліть.
Олексій ХАРЧЕНКО,
для «Української лінії»