Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (жовтень 2026)
Китайська позиція щодо російсько-української війни залишається незмінною – на цьому напрямі значної активності не спостерігалося. Певний дисонанс із транслюваними Китаєм сигналами і навіть недовіру до них сіяли регулярні російські заяви про підготовку до тристоронньої зустрічі на полях саміту АТЕС Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна і Дональда Трампа, на якій нібито може бути обговорена тема російсько-української війни. Однак виявилось, що лідер Китаю був дуже здивований, коли почув про цю ініціативу під час своїх переговорів з європейськими лідерами.
Пекін слідкує за переговорами, але не діє
Російсько-українська війна традиційно згадувалася, серед інших питань (як правило, в «одному кошику» з Близьким Сходом), у ході міжнародних комунікацій МЗС Китаю. Зокрема, вона обговорювалася 10 жовтня Ван Ї з дипломатичним радником президента Франції Емманюелем Бонном (у ході 28-го раунду китайсько-французького стратегічного діалогу), 15 жовтня Ван Ї з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом (у Баку в рамках саміту CICA), 20 жовтня Ван Ї з міністром закордонних справ Болгарії Веліславою Петровою-Чамовою (у ході візиту китайського міністра до Софії). В останньому випадку Ван Ї на спільній прес-конференції заявив, що китайська влада послідовно виступає за відновлення діалогу щодо врегулювання української кризи та близькосхідного конфлікту. За його словами, в обох випадках «необхідна довіра, а зміцнення довіри потребує комунікації». Він також зазначив: «Китай завжди стоятиме на правильному боці історії, виконуючи свої обов’язки як велика держава та відіграючи свою належну роль в усуненні дефіциту довіри та вирішенні криз і конфліктів».
Заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосюй, виступаючи на засіданні глав МЗС G20 у США, окрім іншого, виклав позицію Китаю щодо «української кризи», знову ж таки в одному «кошику» із ситуацією на Близькому Сході: «В умовах складної та нестабільної міжнародної ситуації G20 повинна взяти на себе свої обов’язки, виступати як сила, що сприяє підтримці миру та стабільності в усьому світі, сприяти деескалації регіональних осередків напруженості, прагнути усунення корінних причин конфліктів та зміцнювати глобальне управління у сфері безпеки». Щодо російсько-української війни він наголосив, що Китай «продовжуватиме просувати мирні переговори та відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи власним способом». Зазначимо й заяву Ма Чжаосюя, яка рівною мірою може стосуватися і ситуації в Ормузькій протоці, і в Чорному морі: «Безперешкодний рух ключовими міжнародними водними шляхами тісно пов’язаний із миром і спокоєм у навколишніх регіонах, особливо в прибережних державах. Китай виступає за добросовісне здійснення прав на свободу судноплавства, гарантованих міжнародним правом, щиро поважає суверенітет, безпеку та законні права й інтереси прибережних держав, підтримує всі країни у розв’язанні спорів, що стосуються водних шляхів, шляхом рівноправного діалогу та консультацій, а також виступає проти політизації, мілітаризації та використання ключових водних шляхів у своїх цілях».
Про незмінність китайської позиції свідчили й заяви постійних представників Китаю при ООН. Так, Сунь Лей на одному із засідань Ради Безпеки ООН підкреслив, що в російсько-українській війні «не може бути переможців, конфлікт не має жодного майбутнього і його не можна виграти військовим шляхом, потрібно дати шанс миру». Відповідно, пріоритетом є деескалація ситуації, запобігання поширенню конфлікту за межі поля бою та уникнення подальшої ескалації воєнних дій. За його словами, останнім часом між Києвом і Москвою відбулася певна комунікація і, хоча розбіжності в позиціях залишаються значними, у Китаї сподіваються на продовження контактів і політичну волю сторін досягти всеосяжної, міцної та обов’язкової мирної угоди. При цьому Сунь Лей зробив і таку заяву: «Що стосується України, Китай завжди стверджував, що суверенітет і територіальна цілісність усіх країн мають поважатися, вимоги статуту ООН дотримуватися… а всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання кризи, підтримуватися. Китай і надалі разом зі світовою спільнотою прагнутиме якнайшвидшого настання миру та досягнення політичного вирішення кризи».
Сі здивувало російське ІПСО
Російська сторона продовжувала активно генерувати інформаційні хвилі навколо можливості тристоронньої зустрічі лідерів Росії, КНР і США на саміті АТЕС. Так, на засіданні клубу «Валдай» 1 жовтня В. Путін заявив, що організація зустрічі значною мірою залежатиме від приймаючої сторони, тобто від Китаю та Сі Цзіньпіна як господаря заходу. При цьому додав, що зустрічатися, обмінюватися думками та з’ясовувати позиції завжди корисно: «Найголовніше – знайти ті питання, які можуть лягти в основу цього можливого тристороннього саміту. Головне – визначити тематику цього переговорного процесу». Надалі російські спікери – як правило, помічник президента РФ Юрій Ушаков і спікер Кремля Дмитро Пєсков – регулярно і в різних форматах згадували про зазначену ініціативу, але не підтверджуючи, що вона все-таки реально планується. Так, 6 жовтня Ю. Ушаков говорив, що «це цікава дуже ідея, вона витає в повітрі. Усі про неї знають, і Трамп, і Путін, і Сі Цзіньпін». 14 жовтня Д. Пєсков констатував: «Є загальний настрій на те, що було б добре таку зустріч провести. Але ми поки не знаємо, наскільки збігаються графіки керівників, ми поки не знаємо, справді, який може бути порядок денний такої зустрічі. Але те, що вона була б дуже корисною, – є загальне розуміння».
Поряд із цим росіяни намагалися досить штучно пов’язувати тристоронню зустріч із російсько-українським врегулюванням. Так, заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко заявив, що саміт міг би послати «якісь спрямовані сигнали назовні світовій спільноті щодо позиції трьох країн з тих чи інших конфліктів», включно з ситуацією навколо України. При цьому він зазначив: «Китай завжди був зацікавлений і зараз підтверджує зацікавленість у врегулюванні конфлікту. У нього є свої пропозиції, які він раніше озвучував. Я думаю, що він і далі на них наполягатиме». З іншого боку, Ю. Ушаков 21 жовтня наголосив, що однією лише тристоронньою зустріччю не можна розв’язати «всю українську кризу»: «Як можна все вирішити? Якщо зустріч триватиме годину, дві, п’ять годин – усе одно всі проблеми не розв’язати. Поки що існують лише начерки того, що можна було б обговорити на такому високому рівні та в такому незвичайному форматі. Я думаю, тією чи іншою мірою Україна буде зачеплена». Примітно, що саме того ж дня Д. Пєсков заявив, що є багато питань, які можна було б обговорити в ході тристоронньої зустрічі, але водночас визнав, що США на тристоронній зустрічі прагнуть обговорити питання стратегічної стабільності та ядерного роззброєння, але Китай цього не хоче.
Наприкінці жовтня російський натиск трохи знизився і лунали суперечливі заяви. Д. Пєсков закликав не порівнювати можливі тристоронні переговори з «Ялтою»: «Зрозуміло, що зустріч прикуває до себе увагу всього світу і, зрозуміло, що це надзвичайно важлива зустріч, коли зустрічаються лідери таких країн, як Росія, Китай і США, але давайте не забуватимемо, що все-таки наше бачення світоустрою якраз у тому, щоб ніхто нікому не нав’язував жодного світоустрою». 25 жовтня Ю. Ушаков заявив, що розпочалася організаційна підготовка тристороннього саміту, але 28 жовтня А. Руденко констатував, що поки що немає остаточного підтвердження, чи відбудеться саміт. Того ж дня подібну заяву зробив і Д. Пєсков: «Є потенційна готовність трьох країн її провести. Жодна з країн не казала, що вона в цьому не зацікавлена. Тому виходимо з того, що є розуміння, що вона може відбутися. Остаточної домовленості поки що немає і немає остаточно узгодженого часу». При цьому він наголосив, що результати контактів щодо України в Абу-Дабі жодним чином не впливають на перспективи проведення в Китаї тристоронньої зустрічі лідерів РФ, США, КНР. Нарешті, 30 жовтня С. Лавров на полях наради міністрів закордонних справ Групи двадцяти заявив: «У всіх трьох столицях ця ідея позитивно сприймається. Що стосується конкретних організаційних моментів, то ними займається китайська сторона як сторона-господиня саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва». І додав: «Звісно, така зустріч буде дуже і дуже затребувана в нинішній обстановці».
Опрацювання такого формату, очевидно, проводиться, але, навіть якщо зустріч відбудеться, навряд чи тема російсько-української війни посяде на ній значне місце. Почасти це підтвердив після переговорів 30 жовтня в Пекіні з Сі Цзіньпіном президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він повідомив в одному зі своїх інтерв’ю, що особисто запитав Сі Цзіньпіна про можливу зустріч лідерів трьох держав, на якій могли б обговорити завершення російсько-української війни, але той здивувався і поцікавився, звідки з’явилися такі чутки. «На його думку, поки що немає жодних ознак підготовки саміту щодо України за участю США, Росії та Китаю», – сказав президент Німеччини. Він додав, що Сі Цзіньпін назвав війну «європейським конфліктом» і зазначив необхідність участі європейців у переговорах.
Київ поставив під сумнів вигоди Китаю
Китайський напрям, хоча й не був у фокусі, але досить часто звучав у виступах В. Зеленського. Так, в інтерв’ю Financial Times він повідомив, що в ході зустрічі наприкінці вересня звернувся до Д. Трампа з проханням запровадити санкції проти російських і китайських компаній, які беруть участь у створенні супутникового угруповання «Рассвет». За його словами, Росія прискорила роботу над власною супутниковою мережею за підтримки Китаю після того, як російські війська почали використовувати Starlink компанії SpaceX у воєнних цілях: «Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink». З іншого боку, зазначимо міркування В. Зеленського в інтерв’ю Стівену Бартлетту в подкасті «The Diary Of A CEO», що Росія не наважиться застосувати ядерну зброю проти України: «Я впевнений, що в них не залишиться жодного союзника, включно з такими країнами, як Америка і Китай». Він пояснив, що застосування ядерної зброї один раз стане небезпечним прецедентом загалом для ядерних держав та інших конфліктів.
Очікувано, офіційний Київ негативно оцінив російську ініціативу щодо проведення тристоронньої зустрічі В. Путіна, Д. Трампа і Сі Цзіньпіна. В. Зеленський під час онлайн-виступу в Hudson Institute (Вашингтон) висловив таку думку: «Китай має вплив на Росію, адже є для неї реальним ринком збуту, а товарообіг між Росією та Китаєм, здається, найбільший. Тож, звісно, Китай має вплив і може змусити Путіна припинити цю війну». А далі підкреслив, що не знає, які питання обговорюватимуться під час можливої зустрічі лідерів Китаю, США та Росії, проте зазначив незмінну позицію України – жодних рішень щодо України без України. І додав: «Сподіваюся, ніхто не ділитиме Україну. Для нас це непросто. Нам потрібні друзі, а не російські друзі». В. Зеленський також зазначив, що Україна завжди підтримувала багатосторонні переговори і виступала за контакти з Росією за посередництва США та за підтримки Європи: «Якщо Китай справді хоче допомогти, він може це зробити». Пізніше в ході спілкування з українськими журналістами В. Зеленський припустив, що під час імовірної зустрічі США, Китаю та Росії можуть говорити про Близький Схід та Україну, але зробив застереження: «Дуже не хочеться, щоб це була “Ялта – 2, 3, 4”, коли йде перерозподіл впливу. Я б навіть сказав не впливу, а думок – що можна так перерозподілити». В. Зеленський зазначив, що сучасний світ істотно відрізняється від світу до і після Другої світової війни, зокрема через технологічні зміни та фрагментацію, тому, на його думку, простий перерозподіл впливу між трьома державами неможливий. Він також висловив думку, що найбільше в проведенні такої зустрічі зацікавлена Росія, для якої цей формат може стати значною дипломатичною перевагою після зустрічі на Алясці, тоді як Пекін найменше зацікавлений у такому форматі: «Я просто не бачу вигоди для Китаю і точно бачу вигідність цього формату для Росії. Побачимо, що це буде за зустріч».
У свою чергу, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив: «Тристороння зустріч лідерів України, США та Росії могла б допомогти швидше завершити війну. Тристороння зустріч лідерів Росії, Китаю та США призвела б лише до протилежного – заохочувала б Путіна продовжувати цю війну». На його думку, запрошення В. Путіна на таку зустріч лише задовольнило б його жагу до самозвеличення і надало б йому статус, якого він не заслуговує: «Він не є світовим лідером – він воєнний злочинець. А Росія – не світова держава, а глобальна проблема». Міністр нагадав, що російська економіка щонайменше в 13 разів менша за американську і у 8 разів менша за китайську, і вона продовжує стрімко скорочуватися, як і рівень життя росіян: «Ні за прагматичними, ні за моральними критеріями Путіну не місце за одним столом із Трампом і Сі. Єдине, що могло б дати йому право на це місце – серйозний крок до миру, наприклад, згода на пропозицію про припинення вогню ще до проведення такої зустрічі».
На цьому тлі 21 жовтня А. Сибіга прийняв у дипломатичній резиденції МЗС посла Китаю в Україні Ма Шенкуня. Згідно з повідомленням українського зовнішньополітичного відомства, мовилося про активізацію двостороннього діалогу напередодні 35-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР. Особливу увагу було приділено співпраці в міжнародних організаціях, розвитку політичних контактів, обміну візитами, нарощуванню обсягів двосторонньої торгівлі та розширенню доступу української продукції на китайський ринок. Сторони також обмінялися думками щодо кроків, які міг би здійснити Китай для сприяння якнайшвидшому мирному врегулюванню: українська сторона підкреслила, що розраховує на конструктивну роль Пекіна (очевидно, йшлося про можливий тристоронній саміт лідерів КНР, США та РФ). Окремо глава МЗС висловив подяку особисто послу та всьому колективу китайської місії за те, що вони залишаються працювати в Києві в умовах щоденних масованих російських обстрілів. Згідно з китайським повідомленням, ініціатором зустрічі була українська сторона – під час неї відбувся обмін думками з питань китайсько-українських відносин і практичної співпраці між двома країнами.
КНР та РФ товаришували урядами
Росія та Китай підтримували високу інтенсивність політичної комунікації. 1 жовтня В. Путін надіслав Сі Цзіньпіну вітання у зв’язку з 77-ю річницею утворення КНР. У ньому було підкреслено, що відносини між РФ і КНР перебувають на «безпрецедентно високому рівні»: «Наші країни планомірно реалізують великі спільні проєкти за різними напрямами, координують зусилля в міжнародних справах в інтересах побудови більш справедливого, багатополярного світопорядку». В. Путін також висловив упевненість, що майбутня зустріч (вочевидь, двостороння) на саміті АТЕС буде результативною і слугуватиме подальшому зміцненню російсько-китайського всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії. 6 жовтня російська сторона повідомила, що серед письмових привітань В. Путіна з днем народження було й від Сі Цзіньпіна.
Китайській темі значну увагу приділив В. Путін, виступаючи на пленарній сесії щорічного засідання дискусійного клубу «Валдай» 1 жовтня. Він наголосив, що вони з Сі Цзіньпіном розуміють одне одного без слів і перекладачів. Коментуючи можливість досягнення мирної угоди з Україною, В. Путін заявив: «Чи може Китай зіграти зараз якусь роль? Звісно, може. І, перш за все, це засновано на його зростаючому економічному і військовому потенціалі, на прагненні розширити зону вільної співпраці, і ініціатива голови Сі Цзіньпіна “Один пояс – один шлях” якраз на це і спрямована. І ми разом із Китаєм розвиваємо цю ініціативу, поєднуємо з відповідною ініціативою Росії, у тому числі щодо великого євразійського партнерства. Ми працюємо спільно, і це приносить добрий позитивний результат». В. Путін також зазначив, що Росія і Китай мають спільне розуміння необхідності захисту традиційних цінностей і власної історії.
12 жовтня в Пекіні відбулися переговори помічника президента Росії, голови Морської колегії Миколи Патрушева (перебував у КНР із візитом, присвяченим розвитку співпраці у сфері суднобудування) і Ван Ї. Останній заявив, що стратегічна довіра між країнами стала «ще міцнішою, співпраця в усіх сферах – стійкішою, а багатостороння координація – тіснішою». А далі передав вітальні слова Сі Цзіньпіна В. Путіну. Ван Ї також нагадав, що у вересні в Росії успішно пройшли вибори до Державної думи, результати яких «повною мірою відображають загальну волю російського народу». У свою чергу М. Патрушев зазначив, що російсько-китайські відносини продемонстрували свою міцність у найнелегші часи: «Сьогодні перед нами стоїть завдання зробити ці відносини ще багатограннішими, доповнивши їх новим, морським виміром. Упевнений, що спільними зусиллями, на основі довіри та взаємної поваги, ми зможемо відкрити цю сторінку спільної роботи так само успішно, як відкривали всі попередні».
14 жовтня на полях VII саміту Наради з взаємодії та заходів довіри в Азії (CICA) у Баку відбулася зустріч Ван Ї і Сергія Лаврова. Згідно з повідомленням МЗС РФ, обговорили відносини зі США (тристоронній саміт?), ситуацію навколо української та іранської криз. Сторони підтвердили близькість або збіг позицій Москви і Пекіна з міжнародних питань, а також «звірили годинники» щодо питань двостороннього політичного діалогу з акцентом на хід реалізації лідерських домовленостей, а також підготовку серії майбутніх заходів на рівні керівництва РФ і КНР. Окремо наголошено, що С. Лавров передав Ван Ї доповідь із красномовною назвою «Спадкоємці Геббельса: фальсифікація подій у Бучі та криваві інсценування київського режиму», отже, Кремль намагається просунути свої пропагандистські наративи.
Центральною подією двосторонніх відносин стало проведення 21 жовтня в Санкт-Петербурзі 31-ї регулярної зустрічі глав урядів РФ і Китаю Михайла Мішустіна і Лі Цяна. За підсумками зустрічі було підписано спільне комюніке, а про досягнення якохось важливих домовленостей не повідомлялося. Того ж дня дня Лі Цяна прийняв В. Путін (примітно, що це сталося одразу після його переговорів із представником президента США Стівом Віткоффом, з яким, серед іншого, обговорював можливість проведення на саміті АТЕС тристоронньої зустрічі з Д. Трампом і Сі Цзіньпіном). З російського боку у зустрічі взяли участь віцепрем’єри Олександр Новак і Дмитро Чернишенко, заступник глави адміністрації президента Максим Орєшкін, посол РФ у КНР Ігор Моргулов, міністр економічного розвитку Максим Решетніков, міністр науки і вищої освіти Валерій Фальков, заступник міністра закордонних справ Андрій Руденко, статс-секретар — заступник міністра фінансів Олексій Сазанов. Китайську сторону представляли член Державної ради, глава секретаріату Держради У Чженлун, голова Державного комітету з питань розвитку та реформ Чжен Шаньцзе, міністр освіти Хуай Цзіньпен, міністр комерції Ван Веньтао, керівник Дослідницького управління Держради Шень Даньян, заступник міністра закордонних справ Ма Чжаосюй, посол КНР у Росії Чжан Ханьхуей, помічник глави Лю Бінь. Судячи з зі складу учасників – в фокусі переговорів була економічна взаємодія.
Військові РФ та КНР відпрацьовують «спільні операції»
2 жовтня на полігоні Чебаркульський Челябінської області РФ відбувся основний етап стратегічних командно-штабних навчань «Центр-2026», у яких узяли участь представники 41 держави: Білорусь, Китай, Киргизстан, Монголія, Пакистан, Таджикистан направили свої військові контингенти, Казахстан і Конго були представлені в ролі оперативних груп, 33 держави направили спостерігачів. Загальна чисельність військ склала понад 6 000 військовослужбовців: від РФ – 4600, від інших країн – 1479, з них – 634 військові контингенти колективних сил оперативного реагування (КСОР) ОДКБ. Міноборони КНР повідомило: «У ході навчань військовослужбовці… провели відпрацювання навичок на таких напрямах, як ведення розвідки, управління військами, вогневе ураження і комплексне забезпечення, організували навчання з бойового планування та практичних дій, зміцнивши в ході спільних маневрів традиційну багатосторонню дружбу і підвищивши рівень взаємодії при проведенні спільних операцій».
З 28 вересня по 2 жовтня під головуванням Прикордонної служби ФСБ Росії в Южно-Сахалінську пройшов 26-й Форум прикордонних відомств/берегових охорон держав північної частини Тихого океану, у якому взяли участь делегації РФ (її главою був заступник керівника – керівник департаменту берегової охорони Прикордонної служби ФСБ адмірал Роман Толок), КНР і Республіки Корея. «Робота експертів була зосереджена на таких практично орієнтованих питаннях забезпечення морської безпеки: боротьба з тероризмом, контрабандою, незаконною міграцією, протидія незаконному рибному промислу, пошук і порятунок людських життів на морі, збереження морського середовища», – повідомив Центр громадських зв’язків ФСБ Росії. У рамках форуму також пройшли двосторонні зустрічі глав делегацій. Практичною частиною програми став вихід керівників делегацій у море на прикордонному патрульному кораблі «Подольськ» із метою демонстрації можливостей берегової охорони. На борту корабля пройшла робоча нарада з питань пошуку і порятунку на морі.
Стосовно військово-технічної співпраці, зазначимо оголошення 19 жовтня Мінкомерції КНР про запровадження з 18 листопада зі схвалення Держради і Центральної військової ради КНР експортного контролю щодо безпілотних літальних апаратів та пов’язаних із ними продукції і технологій. Експортний контроль поширюватиметься, зокрема, на апарати, здатні виконувати контрольований політ за межами прямої видимості оператора і перебувати в повітрі від 30 хвилин до 3 годин при поривах вітру від 12,86 м/с. Дозвіл буде потрібен також для експорту дронів із дальністю польоту від 300 км, деяких БпЛА, оснащених або конструктивно розрахованих на встановлення пристроїв для розпилення аерозолів місткістю понад 80 л. Крім того, контроль буде посилено щодо поставок поршневих і роторних двигунів внутрішнього згоряння для польотів на висоті понад 15 420 метрів, авіадвигунів потужністю понад 16 кВт, турбореактивних двигунів із тягою від 400 ньютонів. Аналогічні заходи торкнуться технологій зв’язку та управління. При подачі заявки експортерам необхідно буде вказувати кінцевих користувачів такої продукції. Як пояснюється в заяві відомства, включені до цих заходів позиції, пов’язані з БпЛА, «мають явне подвійне військове та цивільне призначення»: «Китай оптимізує і коригує відповідні заходи відповідно до законодавства та нормативних актів з метою забезпечення національної безпеки і захисту національних інтересів, а також виконання міжнародних зобов’язань, у тому числі у сфері нерозповсюдження».
У світлі заяви В. Зеленського про те, що Китай активно допомагає Росії у створенні супутникового угруповання «Рассвет», зазначимо заяву глави Роскосмосу Дмитра Баканова, що в ході 31-ї регулярної зустрічі глав урядів РФ і Китаю, окрім іншого, обговорювалося питання спільного застосування навігаційного сигналу: «У нас ГЛОНАСС, у китайців Бейдоу, щоб збільшувати точність».
Лукашенко скучив по Сі Цзіньпіну
1 жовтня Олександр Лукашенко привітав Сі Цзіньпіна з днем утворення КНР. Зокрема, він зазначив, що взаємини Білорусі та Китаю перебувають на безпрецедентному рівні, ведеться інтенсивний політичний діалог. І далі: «Поряд зі зростанням товарообігу розширюється інвестиційна співпраця, реалізуються важливі для наших країн проєкти промислової кооперації. Активізація гуманітарних і культурних контактів також підтверджує міцність всепогодного стратегічного партнерства». А у зв’язку з відзначенням 35-річчя встановлення дипломатичних відносин двох країн О. Лукашенко запросив Сі Цзіньпіна відвідати Білорусь з офіційним візитом наступного року: «Ваш приїзд додасть ювілею особливого символізму і стане точкою відліку для нового етапу білорусько-китайських відносин».
Відзначимо розвиток співробітництва між Білоруссю та КНР по лінії спецслужб. На початку жовтня в Білорусі пройшли спільні антитерористичні навчання «Євразія-Антитерор – 2026», у яких узяли участь спецпідрозділи 10 держав СНД і ШОС, включаючи Китай. Зазначимо, що в одному з епізодів навчань спільні антитерористичні дії відпрацьовували штурмові групи Білорусі, Китаю та Ірану.
З контактів високого рівня згадаємо переговори 19 жовтня між прем’єрами Олександром Турчином та Лі Цяном на полях засідання глав урядів держав ШОС у Таджикистані. Білоруський посадовець заявив: «Необхідно відзначити головне – сьогодні Китай у Білорусі сприймається як справжній друг, який є прикладом у сфері державного будівництва та відповідальної поведінки на міжнародній арені. Розраховуємо, що китайські друзі також бачать наше щире ставлення в умовах, коли сьогодні у світі чимало охочих вбити клин у білорусько-китайське партнерство».
Володимир Головко, кандидат історичних наук, провідний науковий спів-робітник, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України,спеціально для «Української лін