Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі ( вересень 2025)
Риторика та дії (точніше, бездіяльність) Китаю щодо російсько-української війни залишаються незмінними, незважаючи на те, що на нього спробували впливати Бразилія, США, ЄС. У той же час позначилися слабкі сигнали, що Китай може скоригувати свої підходи – принаймні під час переговорів с Д. Трампом та направивши свого спецпосланця до РФ.
Дипломатична самба для Пекіну
Спроби домогтися активізації китайської ролі у російсько-українському врегулюванні продовжувала робити Бразилія. На полях святкових заходів у Пекіні 4 вересня спеціальний радник президента Бразилії з міжнародних питань Селсо Аморім зустрівся з Ван Ї, через якого передав лист Сі Цзіньпіну від президента Лули да Сільви. При цьому дипломати обговорили посилення стратегічної координації та зміцнення стратегічної взаємодовіри між двома державами, розвиток співпраці між країнами глобального Півдня та БРІКС, а також «українську кризу». А 8 вересня Бразилія скликала позачерговий онлайн-саміт БРІКС. МЗС КНР, коментуючи участь Сі Цзіньпіна в саміті, серед іншого відзначило, що сторони домовилися підтримувати контакт з актуальних питань, включаючи «кризу в Україні», наголосивши на необхідності ефективного використання групи «Друзів миру». При цьому Сі Цзіньпін підтримав позицію Бразилії: «Президент Лула говорив про українську кризу та конфлікт у Газі. Я згоден з позицією Бразилії і впевнений, що ми всі єдині у цих питаннях». У чому суть бразильської позиції – неясно, саміт проходив у закритому режимі і показово, що, наприклад, прес-служба Кремля, яка традиційно публікує хоча б вступні слова Путіна, обмежилася лише одним реченням. Згодом деякі деталі озвучив Лула да Сілва, виступаючи 24 вересня на Генасамблеї ООН. Він повідомив, що план мирного врегулювання, розроблений Бразилією та Китаєм, передбачає, що «генеральний секретар ООН має зібрати ті країни, які хочуть миру, для проведення переговорів з Путіним та Зеленським та розробки мирної пропозиції, яку потім буде опубліковано». Водночас звертає на себе увагу, що жодних практично кроків здійснено не було – зокрема, на полях Генасамблеї ООН про проведення зустрічі групи «Друзів миру» не повідомлялося.
Китай цікавиться ЦХЄ
Зазначимо посилення уваги КНР до Центрально-Східної Європи, що супроводжувалося, іноді вимушено, необхідністю обговорювати російсько-українську війну та питання мінімізації її негативних наслідків. На полях святкових заходів у Пекіні Ван Ї зустрівся з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто: у протокольному повідомленні про війну не згадувалося, але, напевно, вона обговорювалася. Потім Ван Ї здійснив європейське турне. 12 вересня він, серед іншого, обговорював російсько-українську війну з міністром закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер (сторони домовилися підтримувати контакти та координацію дій, а також докладати зусиль і робити внесок у досягнення припинення вогню), а також Ван Ї був прийнятий президентом Австрії Ван дер Белленом. 13 вересня Ван Ї в Любляні провів переговори з міністром закордонних справ Словенії Танею Файон, під час яких заявив: «Війна не може вирішити проблеми, а санкції лише ускладнюють їх». Судячи з контексту, обговорювали питання мирного врегулювання і на зустрічі Ван Ї з прем’єр-міністром Словенії Робертом Голобом та президентом Словенії Наташею Пірц-Мусар.
15 вересня Ван Ї відвідав Варшаву, де провів переговори з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, а також взяв участь у четвертому засіданні Китайсько-польського міжурядового комітету. Це відбувалося на тлі закриття Польщі кордону з Білоруссю. Сторони обмінялися думками щодо «української кризи». Зокрема Ван Ї «висловив готовність Китаю продовжувати тісну взаємодію з Польщею та іншими зацікавленими сторонами для сприяння укладенню всеосяжної, довгострокової та обов’язкової безпеки та досягнення довгострокового миру та стабільності в Європі». При цьому він висловив сподівання, що «Польща як важлива європейська країна відіграє конструктивну роль у сприянні політичному врегулюванню кризи, діючи у своїх власних та європейських фундаментальних та довгострокових інтересах». Ван Ї також обговорював «українську кризу» і на зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
Вашингтон та Брюссель тиснуть на Пекін
Тиск на Китай різними каналами в контексті російсько-української війни посилювали США. 9 вересня Дональд Трамп закликав представників ЄС запровадити тарифи до 100% проти Китаю (та Індії) у рамках стратегії тиску на Росію. А 18 вересня за результатами візиту до Великобританії Д. Трамп заявив, що Китай, ймовірно, міг би змусити Росію закінчити війну проти України, якби європейські країни вдалися до економічних обмежень проти Пекіна.
19 вересня Д. Трамп та Сі Цзіньпін провели телефонну розмову. Президент США серед «важливих питань», по яким було досягнуто прогресу, згадав і «необхідність припинення війни між Росією та Україною». Пізніше він навіть заявив, що Сі Цзіньпін хотів би, щоб війна Росії проти України завершилася: «Ми з лідером КНР говорили про це, і я вважаю, що він справді хотів би, щоб це сталося. І я думаю, що він збирається працювати з нами для цього». Примітно, що у китайському повідомленні про обговорення війни не згадувалося. Показово, що після розмови із Сі Цзіньпінем Д. Трамп не змінив своєї риторики щодо вторинних санкцій. Так, виступаючи 23 вересня на церемонії відкриття сесії високого рівня Генасамблеї ООН він знову заявив, що Китай та Індія є головними спонсорами війни, яку продовжує Росія проти України.
Китай традиційно намагалися вплинути і європейські партнери. 24 вересня на полях Генасамблеї відбулася зустріч Урсули фон дер Ляйєн з прем’єром Держради КНР Лі Цяном , після якої президент Європейської комісії заявила: «Що стосується агресивної війни Росії проти України, я вітала заяву прем’єра Лі про те, що і Європа, і Китай зацікавлені у підтримці миру. Я пояснила прихильність Європи до перекриття джерел доходів, які підживлюють війну Росії». За її словами, вона висловила прохання до Китаю використати свій вплив, щоб допомогти припинити вбивства та підштовхнути Росію до переговорів: «Час для дипломатії настав. Це стало б сильним сигналом для всього світу». Зазначимо, що у китайському повідомленні про зустріч згадки про обговорення російсько-української війни немає.
Зеленський: без Китаю путінська Росія – це ніщо
Публічна риторика Києва щодо Китаю та його небажання робити практичні кроки для сприяння припиненню російської агресії стає більш жорсткою. 4 вересня Володимир Зеленський під час прес-конференції після зустрічі «Коаліції рішучих» у Парижі заявив, що В. Путін використовуватиме зустріч із Сі Цзіньпіном (на полях саміту ШОС та святкувань у Пекіні) як «начебто дозвіл для продовження війни». Наступного дня спікер МЗС Георгій Тихий на брифінгу 5 вересня знову нагадав, що Україна не бачить Китай гарантом безпеки. Але додав, що КНР варто дотримуватися в реальності заявленої позиції, що вона не підтримує Росію, війну і виступає за мир і рішення через діалог: «Тому що, кожен раз, коли ми знаходимо компонент у російському дроні, вироблений у Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо розслідування від журналістів, то вірити тому, що ця позиція відповідає реальному стану речей усе складніше і складніше».
Значну увагу китайській ролі приділив В. Зеленський під час свого виступу на Ялтинській європейській стратегії (YES) 12 вересня. На його думку, Росія не перестане бути постачальником сировини для Китаю та політично залежною від нього навіть після припинення війни: «…Такий вони обрали собі шлях і надто багато пройшли по ньому. Але треба знайти відповідь, як мотивувати Китай стати на шлях без війни». Глава держави наголосив, що під час візиту спецпредставника президента США Кіта Келлога Росія не наносить по Києвумасованих ударів, проте спецпредставник КНР в українську столицю не приїжджає: «…схоже, Китай не зацікавлений у тому, щоб зупинити якщо не всю війну, то хоча б удари». Президент також нагадав, що Китай закликав до припинення вогню та нерозширення війни, проте В. Путін нічого не зробив, але «це не заважає Китаю гостинно приймати Путіна та говорити з ним про найголовніше – довголіття».
Зазначену лінію В. Зеленський продовжив 23 вересня, виступаючи на засіданні високого рівня Ради Безпеки ООН щодо України. Тоді він заявив, що «без Китаю путінська Росія – це ніщо», «але Китай занадто часто мовчить і тримається осторонь замість активних дій заради миру». Додамо, що речник МЗС Г. Тихий 17 вересня підкреслив зацікавленість України у проведенні зустрічі з представниками Китаю під час Генасамблеї ООН, проте про якісь китайсько-українські контакти не повідомлялося.
Більш стримана позиція була озвучена українськими офіційними особами 29 вересня на прийомі з нагоди 76-ї річниці заснування КНР. Заступник міністра закордонних справ Євген Перебійніс висловив сподівання, що Китай, як одна з найвпливовіших держав світу, постійний член Ради безпеки ООН та країна, до якої Росія не зможе не прислухатися, відіграватиме активнішу роль у процесі мирного врегулювання та знайде відповідні важелі впливу для переконання Кремля у необхідності припинення військових дій. За його словами, Україна прагне активізації відносин з КНР, зокрема, поглиблення політичного діалогу на всіх рівнях, що дасть потужний поштовх розвитку відносин між державами у всіх сферах, що становлять взаємний інтерес. У свою чергу, віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка у своєму виступі зазначив, що сьогодні українсько-китайські відносини перебувають у тіні російської агресії проти України. Тоді ж він повідомив, що рішенням Кабміну очолив українську частину міжурядової Комісії із співробітництва між Україною та КНР. Додамо, що китайський прийом відвідали українські політики Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Виступаючи на прийомі посол Ма Шенкунь заявив, що Китай повною мірою розуміє випробування, які сьогодні переживає український народ, і продовжуватиме докладати зусиль для припинення вогню та якнайшвидшого досягнення справедливої та тривалої мирної угоди. Крім того, він нагадав, що Китай залишається найбільшим торговим партнером України та «економіки Китаю та України чудово доповнюють один одного». За його словами, українсько-китайське партнерство ґрунтується на міцній основі та має широкі перспективи: «Китай готовий працювати з Україною, щоб розширювати горизонти вигідної співпраці на благо народів наших двох країн».
Спецпредставник КНР по-тихому відвідав Росію
Після переговорів Сі Цзіньпіна та В. Путіна на полях саміту ШОС та святкувань у Пекіні між сторонами продовжилася комунікація високого рівня. Вже 4 вересня у Владивостокі на полях Східного економічного форуму (СЕФ) відбулися переговори російської делегації на чолі з В. Путіним з китайською делегацією на чолі з членом Політбюро ЦК Компартії Китаю, заступником голови постійного комітету Всекитайського зборів народних представників Лі Хунчжуном (він також є співголовою Комітету дружби, миру та розвитку між РФ та КНР). Переговори були малозмістовні і на них можна було не зважати, якшоб не одна примітна деталь – до складу китайської делегації увійшов спеціальний представник уряду КНР у справах Євразії Сунь Ліньцзян – це перша згадка про його візит до РФ після призначення на посаду у червні 2025 р.
6 вересня на полях ВЕФ відбулося 15-те пленарне засідання Російсько-китайського комітету дружби, миру та розвитку (співголова з російської сторони спецпредставник президента РФ у зв’язках з міжнародними організаціями для досягнення цілей сталого розвитку Борис Тітов). На заході серед виступаючих були віце-спікер Держдуми Російської Федерації Ірина Ярова та співголова Екологічної ради Комітету Олег Дерипаска. Б. Титов серед іншого звернувся до керівництва обох країн із пропозицією, щоб «китайські платіжні системи WEChat і AliPay могли функціонувати в Росії, а в Китаї, у свою чергу, приймалися платежі по нашій Системі швидких платежів і картахМИР».
З офіційних контактів звернемо увагу на зустріч голови МВС Володимира Колокольцева та міністра громадської безпеки Ван Сяохуна 18 вересня на полях Глобального форуму зі співробітництва в галузі громадської безпеки. Тоді російський міністр наголосив, що узгоджені позиції Росії та Китаю з гострих питань світової та регіональної безпеки на різних міжнародних майданчиках дозволяють ефективно протистояти деструктивним планам Заходу та консолідують держави, які прагнуть зберегти свій суверенітет та розвиватися в умовах справедливого багатополярного світу.
Міноборони РФ радіє, що Китай не нав’язує свою волю
18 вересня заступник міністра оборони РФ Ганна Цивільова, виступаючи на 12-му Сяншаньському міжнародному безпековому форумі в Пекіні, запевняла, що спільні заходи армій Росії та КНР не націлені проти інших країн. При цьому вона звернула увагу на схожість цілей ініціативи В. Путіна щодо формування архітектури євразійської безпеки та ініціативи Сі Цзіньпіна щодо глобального управління. З цього чиновниця зробила такий «глибокий» висновок: «Для оборонних відомств наших країн така єдність підходів державних лідерів є вказівкою до подальшого розвитку військового та військово-технічного співробітництва». Також А. Цивільова зазначила: «Ми особливо відзначили заяву керівництва Китаю про те, що Пекін, маючи значну військову силу, нікому не нав’язує свою волю і не диктує свої права, а виступає за рівну і неподільну безпеку. У Міноборони Росії такий підхід підтримують та поділяють».
8-9 вересня в одному з прикордонних районів Китаю, Росії та Монголії пройшли спільні трьохсторонні навчання «Прикордонне співробітництво – 2025». Заявлена мета – підвищення рівня стратегічної співпраці трьох країн у протистоянні загрозам безпеці на кордоні та подальше зміцнення взаємної довіри. У ході навчань відпрацьовувалися нові моделі взаємодії збройних сил трьох країн в охороні кордонів, спільне планування та розвідка, а також завдання спільних ударів.
У сфері військово-технічного співробітництва між РФ та КНР зазначимо наступне.
5 вересня на полях наради з двигунобудування, на якій В. Путін поставив завдання оперативно завершити розробку і розпочинати серійний випуск турбореактивного двигуна ПД-26, перший віце-прем’єр РФ Денис Мантуров спробував описати перспективи російських поставок комплектуючих для проектованого в КНР широкофюзеляжного літака «Ну, по-перше, поки що самого літака немає. Тому як літак з’явиться, то й постачання з’явиться. Ми готові до здійснення таких постачань. Насамперед йдеться про ті компетенції, які ми сформували, зокрема, в рамках проекту МС-21. Це композитне крило, та й навіть важкий двигун на базі газогенератора ПД-35, 26 тонн тяги, який зараз лягає в основу Іл-100, цього військово-транспортного літака, і, можливо, майбутнього варіанту МС-21-500 і 600, де буде також використовуватися ПД-26. Це на рішення наших китайських партнерів». Примітно, що на це відреагувала Служба зовнішньої розвідки України, яка зауважила, що російська пропозиція прозвучала на тлі провалу програми з відродження авіапрому, розпочатої після початку широкомасштабної війни проти України. «Для відновлення галузі в Росії немає ні виробничої бази, ні технологій, ні кадрів. Створення їх «з нуля» практично неможливе», – наголосили в українській розвідці.
Агентство Reuters, з посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах, повідомило, що з другого кварталу минулого року китайські експерти з безпілотників понад шість разів відвідали «Іжевський електромеханічний завод «Купол», який, серед іншого, виробляє дрони «Гарпія». Агентство стверджує, що «Купол» розробив у Китаї новий безпілотник «Гарпія-3» за допомогою місцевих фахівців. Крім того, за цей час завод також отримав партії китайських ударних і розвідувальних дронів, вироблених китайською компанією Sichuan AEE через російського посередника TSK Vektor.
Водночас зазначимо заяву власника компанії «Татпромстан » Ільдара Нурієва на форумі з металообробки та адитивних технологій, що обхідних шляхів для закупівлі верстатів та обладнання стає дедалі менше, оскільки Китай поступово «закручує гайки». Зокрема, з цього року постачання високоточних верстатних комплексів із КНР до Росії утруднено. Якщо раніше можна було отримати верстати з точністю 3-4 мікрони, то тепер уже немає, тому що потрібно брати спеціальну експортну ліцензію. Крім того, за його словами, навіть із вивезенням із Китаю вже закупленої техніки вже виникали неприємні інциденти.
Як Китай Білорусь з Польщею мирив
Закриття Польщею кордонів, що призвело до зупинки вантажного залізничного транзиту з Китаю, привело до активізації китайсько-білоруської комунікації. Ще на початку вересня було оголошено, що з Варшави до Китаю вирушив перший контейнерний поїзд із товарами з країн Центральної та Східної Європи: він повіз до Китаю польське взуття, автокомплектуючі місцевих заводів та чеське пиво. Загалом у вересні в КНР планувалося відправити з Польщі три такі поїзди, а після узгодження всіх деталей частота відправлення поїздка має стати частіше – один раз на кілька днів. Однак у ніч проти 12 вересня Польща закрила кордон через російсько-білоруські військові навчання «Захід-2025», які проходили 12-16 вересня. Окрім того, очевидною причиною стала атака Польщі російськими безпілотниками, зокрема з боку Білорусі. Закриття кордонів обговорювалося на переговорах 15 вересня у Варшаві Ван Ї з Р. Сікорським. У підсумковому документі сторонами було зафіксовано «готовність спільно забезпечувати безпечну та безперебійну роботу вантажного залізничного коридору Китай-Європа». Вочевидь, Польща сторона висунула низку умов відновлення вантажного транзиту і Китай взяв на себе посередницьку роль.
20-23 вересня Білорусь з візитом відвідав член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, секретар Центральної комісії з перевірки дисципліни КПК Лі Сі. Відразу після прильоту в аеропорту відбулися короткі переговори з головою адміністрації президента РБ Дмитром Крутим. 22 вересня з Лі Сі зустрівся Олександр Лукашенко, який одразу заявив: «Як із одним із важливих керівників КНР я готовий з вами обговорити будь-які питання регіонального характеру, а також білорусько-російських, білорусько-українських, білорусько-китайських відносин у масштабах міжнародних відносин». При цьому О. Лукашенко, попросивши передати найкращі побажання Сі Цзіньпіну, заявив: «Ви можете на нас завжди розраховувати у потрібний момент для Китаю. Ви повинні знати, що тут, у центрі Європи, у вас найнадійніші та найдобріші друзі». Тоді ж О. Лукашенко прокоментував закриття Польщею кордону з Білоруссю: «Я розумію, що це, швидше за все, недружній крок поляків – політичний, якийсь, мабуть, іміджевий, як вважають поляки, проти КНР. Але анітрохи не економічний». Далі у властивій йому манері О. Лукашенко пообіцяв надати якусь важливу інформацію: «…Я хотів би з вами віч-на-віч, якщо ви не проти, після нашої зустрічі розповісти вам дещо і поділитися нашими даними на цю тему. Справа тут не у Білорусі. Ну а Польща відіграє роль якогось коня-скакуна на користь інших держав». На це Лі Сі лише відповів: «Мета мого візиту полягає в тому, щоб реалізувати важливі домовленості лідерів наших країн, просувати нашу співпрацю, поглиблювати обмін досвідом, у тому числі з держуправління». Пізніше китайський чиновник прокоментував свої переговори з О. Лукашенком так: «У нас відбувся поглиблений діалог. Спочатку у нас була зустріч, у якій беруть участь усі члени делегації, потім була зустріч у вузькому колі». А далі констатував: «Ми справжні друзі, хороші партнери, які щиро звертаються один до одного, довіряють один одному». Іншими словами, О. Лукашенко пообіцяв врахувати китайські побажання.
22 вересня Лі Сі провів також зустріч із головою Палати представників Ігорем Сергієнком. Як повідомили білоруські держЗМІ , «на зустрічі була відзначена готовність обговорити всі питання щодо візиту члена посткому Політбюро ЦК КПК до Білорусі, міжпарламентської взаємодії, співпраці політичних партій, а також почути оцінки та перспективи розвитку двосторонніх зв’язків надалі». На фінальному етапі візиту відбулася ще одна зустріч Лі Сі з Д. Крутим. Згідно з білоруськими повідомленнями, обговорили питання взаємодії адміністрації президента РБ та Центрального комітету Компартії КНР. При цьому Д. Крутой зазначив: «Філософії державного управління наших країн дуже схожі. Це опора на сильну владу, сильного лідера, політичну стабільність, відповідальність перед народом та дисципліну в економіці». Показово, що він повідомив про імплементацію китайських практик держуправління, зокрема було видано дві директиви, які стосуються питань дисципліни органів влади та ідеологічної роботи.
Китайське посередництво було результативним. 25 вересня Польща частково відкрила кордон із Білоруссю: знову запрацювали два автомобільні переходи Тересполь – Брест та Кукуріки – Козловичі, а також три залізничні переходи для вантажних перевезень: Кузня Білостокська – Гродно, Семянівка – Свислоч та Тересполь – Брест (саме цей перехід використовується китайськими експортерами). Чотири автомобільні пункти пропуску залишаються закритими.
Силовики РБ та КНР єднайтеся
З інших офіційних контактів відзначимо зустріч 16 вересня у Пекіні голови Слідчого комітету Дмитра Гори та міністра громадської безпеки Ван Сяохуна. За її підсумками було підписано угоду про співпрацю у сфері боротьби зі злочинністю, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів для органів попереднього слідства, а також про спільну науково-дослідну діяльність. Білоруська сторона висловила інтерес до «передового досвіду китайських колег в організації слідчої роботи, системи підготовки та підвищення кваліфікації слідчих, а також у застосуванні сучасних методик розслідування різноманітних злочинів». У свою чергу, СК РБ готовий поділитися результатами коригування національного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, накопиченим досвідом та навичками розслідування злочинів, що скоюються з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, інструментами протидії кіберзлочинності, практикою припинення діяльності шахрайських скам -груп та call- центрів на території Білорусі.
18 вересня на полях Глобального форуму співробітництва в галузі громадської безпеки відбулася зустріч делегації МВС Білорусі на чолі з першим заступником міністра – начальником міліції громадської безпеки Юрієм Назаренком із заступником міністра громадської безпеки – заступником головного комісара поліції Китаю Цзя Ліцзюнем. Обговорили напрямки спільної діяльності та особливо функціонування Центру поліцейського співробітництва, створеного на базі Китайсько-білоруського індустріального парку «Великий камінь».
22 вересня у Мінську пройшли переговори голови Комітету державного контролю РБ Василя Герасимова та заступник секретаря Центральної комісії Компартії Китаю з перевірки дисципліни, заступника голови Держкомітету контролю Фу Куя. Білоруська сторона розповіла про основні завдання та можливості Комітету держконтролю, у тому числі у сфері припинення економічних злочинів та виявлення підозрілих фінансових операцій. У свою чергу, Фу Куй ознайомив із роботою та досягненнями Компартії Китаю у боротьбі з корупцією. За підсумками домовилися посилити взаємодію в галузі боротьби з корупцією, зокрема обмін досвідом та інформацією, а також були обговорені питання підготовки кадрів, у тому числі на рівні фахівців, які виявляють конкретні порушення. Було наголошено, що важливий напрям роботи контрольних органів пов’язаний із просуванням ініціативи «Один пояс – один шлях», активним учасником якої є Білорусь. За підсумками зустрічі В. Герасимов запропонував виробити конкретний план співробітництва між двома відомствами.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,