Воєнно-політична ситуація на білоруському напрямі (серпень 2026)
Наприкінці серпня поновилася інтенсивна взаємодія між керівництвом Білорусі та Росії. За короткий час О. Лукашенко провів у Мінську зустріч із першим віце-прем’єром РФ Д. Мантуровим та відвідав Москву для переговорів із російським прем’єром М. Мішустіним та президентом РФ В. Путіним. На порядку денному були – нові можливі формати співпраці між країнами у сфері безпеки та оборони, розширення спільного оборонного виробництва, промислова кооперація та інші формати економічного партнерства. Причому О. Лукашенко докладав зусиль, щоб нові форми співпраці не стосувалися залучення білоруської армії до воєнних дій. Паралельно в країні проводилися перевірки бойової готовності, причому як ЗС РБ, так і підрозділів МВС.
Лукашенко обіцяв Путіну виконати всі домовленості
Після нетривалого затишшя на білоруському напрямку Кремль відновив активну комунікацію з Мінськом. 25 серпня Білорусь для переговорів із О. Лукашенком відвідав перший віцепрем’єр РФ Денис Мантуров. Очевидно, у фокусі переговорів, серед іншого, було розширення співпраці в оборонно-промисловій сфері. Зокрема, обговорювалася мікроелектроніка, а також Д. Мантуров відвідав одне з білоруських спеціалізованих підприємств. Схоже, сторони домовлялися про налагодження виробництва нових видів мікроелектронної продукції. Також обговорювався перебіг реалізації спільних промислових проєктів, у т.ч. створених із метою імпортозаміщення. В офіційному повідомленні білоруської сторони зазначалося, що Д. Мантуров обговорював із О. Лукашенком створення легкого пасажирського літака «Освей». Білорусь і Росія підписали договір на проєктування «Освея» у 2024 році. У проєкті задіяні білоруський 558-й авіаційний ремонтний завод і російський Уральський завод цивільної авіації. Планувалося, що перші зразки літака мали з’явитися у 2026 році, однак Д. Мантуров повідомив, що першийдослідний зразок з’явиться не раніше 2027 р., а до 2029 р. планують завершити сертифікацію та відправити його у виробництво. При цьому міністр промисловості і торгівлі Росії Антон Аліханов у серпні повідомив, що збирати літак будуть на заводі «Сокіл» у Нижньому Новгороді, а для подальшого продовження реалізації проєкту сторони мають виділити додаткові кошти та узгодити їхній розподіл.
Комунікації між сторонами продовжилися під час досить несподіваного візиту 27-29 серпня О. Лукашенка до Москви, який відбувся на тлі напівофіційних попереджень США про високу ймовірність нового витка ескалації у російсько-українській війні (наприклад, візит голови ЦРУ до РФ) із можливістю обмеженої операції РФ проти однієї з країн НАТО в Європі. Про подібні ризики говорять і лідери сусідніх із РФ та РБ країн (Польща, Литва, Естонія тощо). У зв’язку з цим можна припустити, що візит О. Лукашенка до РФ так чи інакшебув пов’язаний із підготовкою РФ до нового етапу у війні та спробами Кремля вийти із Мінськом на якісь нові домовленості у військово-політичній та військово-технічній сферах. При цьому зазначимо, що російська сторона вустами Дмитра Пєскова переконувала, що терміновий приїзд О. Лукашенка ніяк не пов’язаний із візитом до Москви голови ЦРУ США Джона Редкліффа: «Російсько-білоруські відносини — це абсолютно самостійний вимір, який жодним чином не залежить від контактів із американцями».
Зустрічі з В. Путіним передували переговори О. Лукашенка з М. Мішустіним (28 серпня). Сторони обговорили розвиток торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між країнами, а також реалізацію спільних коопераційних проєктів. Зокрема, О. Лукашенко нагадав, що за кілька днів до поїздки в РФ він провів у Мінську переговори з Д. Мантуровим, підкресливши, що зустріч із М. Мішустіним стала її продовженням. «Ми провели з ним (Д. Мантуровим. – Ред.) змістовну зустріч. Вона стосувалася не лише промисловості, але ми багато говорили про економіку наших держав. Підтвердили наші спільні проєкти і в авіабудуванні, і у військово-промисловому комплексі. З усіх питань знайшли повне взаєморозуміння», — заявив він. О. Лукашенко також поспішив запевнити, що «все, що ми запланували, виконується і буде виконано. Ми виконуємо свої зобов’язання і навіть перевиконуємо» (при цьому були згадані постачання бензину, дизеля, продовольства, О. Лукашенко також згадав про співпрацю у сфері мікроелектроніки).
В офіційних повідомленнях про переговори В. Путіна з О. Лукашенком подробиць мало. Відомо, що вони провели робочу зустріч 29 серпня, а потім також поспілкувалися в «неформальній обстановці», обговоривши основні напрями двостороннього співробітництва, а також «актуальні питання регіонального та міжнародного порядку денного» та питання безпеки. На цьому тлі в російських соцмережах поширювалися версії, що О. Лукашенко міг знову запропонувати себе як посередника у переговорах зі США та навіть Україною, однак поки що це виглядає малоймовірним. Нарешті, можна припустити, що сторони узгодили позиції перед самітом ШОС у Бішкеку (31 серпня – 1 вересня).
Лукашенко вважає, що Білорусь уже «на фронті»
У контактах із російським керівництвом О. Лукашенко демонстрував готовність зберігати тісну співпрацю між Білоруссю та Росією, включаючи обслуговування інтересів РФ у сфері безпеки. При цьому зусилля Мінська були сконцентровані на тому, щоб формат такої взаємодії не виходив за межі практики останніх років, яка виключає пряму участь білоруської армії у російсько-українській війні. Так, напередодні поїздки до Москви на переговори з В. Путіним та М. Мішустіним, О. Лукашенко на зустрічах із російськими чиновникамизапевняв у своїй лояльності та готовності до подальшої співпраці з Кремлем. Так, на зустрічі з Д. Мантуровим О. Лукашенко заявив: «Ми, на відміну від усіх інших країн (які, природно, друзі Росії, але не хочуть публічно щось там озвучувати), не відхрещуємося від жодних зручних, незручних питань. Ми прямо кажемо, що вважаємо за честь співпрацювати з Росією, і співпрацюватимемо. У цьому можете не сумніватися. Справа не в тому, що ситуація нас до цього штовхає. А справа в тому, що ми цей курс визначили давно, кілька десятків років тому — і свято його дотримуємося». А під час переговорів із губернатором Архангельської області О. Цибульським О. Лукашенко зазначив, що значення Білорусі у зв’язку з війною зросло, і в Мінську розуміють, яку роль мають зіграти у ситуації, що склалася: «Успішність цієї ролі багато в чому залежатиме від того, якими будуть відносини у нас із Російською Федерацією. Поки все йде нормально».
При цьому О. Лукашенко розставив акценти, зазначивши, що Білорусі вже «сьогодні доводиться разом із вами (РФ. – Ред.) бути на фронті». Він так описав завдання, які виконує РБ: «Нам вдається тут і попереджати, і стримувати потенційних наших противників… не ворогів поки що, а противників. Вони розуміють, що ми не спимо тут». Тобто в уявленні О. Лукашенка білоруські військові вже виконують важливу для РФ функцію, і цього має бути достатньо: вони створюють напругу на кордоні з Україною, що дозволяє сковувати частину українського контингенту поблизу білоруської території. РБ також забезпечує різного роду продукцією російський ВПК, підграє російським провокаціям та ядерному шантажу. Крім того, Мінськ тримає в постійній напрузі сусідів із ЄС, періодично проводячи навчання біля західних кордонів та сприяючи нелегальній міграції.
Тим часом перевірки у військах тривають
Паралельно спостерігалася підвищена активність білоруських військових. У серпні по лінії міноборони РБ пройшла серія навчань і тренувань, що також можна витлумачити як спробу продемонструвати «зайнятість» білоруської армії завданнями зі «стримування противника». Втім, помітно, що, проводячи подібні заходи, МО РБ також намагається реагувати на обстановку навколо Білорусі, що постійно змінюється (у т.ч. шукає відповіді на нові виклики війни, такі як реактивні дрони).
Так, 6 серпня в одному з підрозділів 56-го зенітного ракетного полку, який дислокується у Лунинецькому районі Брестської області на кордоні з Україною, пройшло тренування з перехоплення повітряних цілей на різних висотах і швидкостях. А з 11 по 13 серпня у Гродненській та Брестській областях пройшли тактико-спеціальні навчання із силами та засобами розвідки, РЕБ, вогневого ураження та ППО Західного оперативного командування (ЗОК) ЗС РБ. Акцент було зроблено на автоматизації процесів управління в умовах активної протидії безпілотній авіації.
18 серпня у Брестській та Гродненській областях пройшли батальйонні тактичні навчання з підрозділами ЗОК із залученням механізованих батальйонів 6-ї та 11-ї окремих гвардійських механізованих бригад. 25 серпня стартували оперативно-тактичні навчання з родами військ ВПС та військ ППО, які мають завершитися 10 вересня. У програмі – відпрацювання прикриття об’єктів, що охороняються, та військ від ударів з повітря. Другий етап пройде на полігоні Ашулук у Росії, де заплановані бойові стрільби авіаційних та зенітних ракетних підрозділів із акцентом на «нові способи та прийоми застосування підрозділів» в умовах сучасних конфліктів».
Наприкінці серпня міноборони РБ відпрацьовувало розгортання тероборони та загонів народного ополчення у Березинському та Червенському районах Мінської області, а також у Волковиському районі Гродненської області. На завершальному етапі військових зборів заплановано командно-штабні та тактичні навчання. 25-27 серпня міноборони РБ провело тактико-спеціальне навчання з комендантськими військовими частинами. Військові відпрацювали забезпечення правопорядку, безпеки дорожнього руху, ведення розвідки та протидію БПЛА противника, а також боротьбу з диверсійними групами.
Крім того, 19 серпня міноборони показало військові збори з «недобросовісними фахівцями сільгосппідприємств» в одному з підрозділів ССО. На нараді 27 серпня О. Лукашенко повідомив, що загалом таких набралося 500 осіб, третину з них відправили на білорусько-український кордон: «Бойове злагодження, все зробили за останніми стандартами. Мобільні групи, тактичні групи. Все, що потрібно нам для захисту кордону. Ми ж не воюємо в Україні, а захищати кордон треба. І направили туди 170 осіб одразу».
Паралельно в Білорусі оголосили про чергові перевірочні заходи у військах. 24 серпня за дорученням О. Лукашенка стартувала перевірка Радою безпеки РБ боєготовності 51-ї гвардійської артилерійської бригади. «На відміну від перевірок, які були у першому півріччі, де розпорядження вручалися безпосередньо у підрозділи, оминаючи Генеральний штаб, особливістю цієї перевірки стала перевірка всієї вертикалі управління — від міністра оборони до нижчого підрозділу» , — пояснив голова Радбезу Олександр Вольфович. Цього разу акцент зроблено на особливостях ведення бойових дій у сучасних умовах, впровадженні досвіду воєн в Україні та Ірані у систему підготовки військ, питаннях вогневого ураження та децентралізованого управління. Також повідомлялося, що до перевірки залучили офіцерів запасу. Таким чином, ключове завдання другого етапу інспекційних заходів залишається тим самим – оцінити готовність військових до участі у реальних бойових діях. Питання оцінки лояльності армії О. Лукашенку та керівництву Білорусі загалом, яке багато в чому і породило перевірки на початку року, схоже, відійшло на другий план, оскільки цього разу керівництво Міноборони також залучене до процесу. Схоже, дали свої результати кадрові перестановки в армії, які, втім, ще тривають.
Крім того, у серпні повідомлялося, що в РБ продовжується формування нової 37-ї окремої десантно-штурмової бригади з дислокацією в районі Гомеля, поблизу українського кордону. «Вже на сьогоднішній день сформовано низку військових частин та підрозділів, вже призваний особовий склад, вже набрано офіцерів та йде вже планова підготовка їх до застосування за призначенням. Наступного року ми плануємо вже здійснити передислокацію цих підрозділів військових частин у свій пункт постійної дислокації», — повідомив командувач сил ССО ЗС РБ Олександр Ільюкевич. Раніше він говорив про плани завершити до кінця 2026 р. формування другого батальйону та низки підрозділів (бойового забезпечення, артилерійські, зенітні, розвідувальні) у межах бригади. Після завершення всіх процесів 37-ма бригада стане четвертою окремою десантно-штурмовою бригадою у складі ССО. Наразі в РБ діють 103-тя бригада у Вітебську, 38-ма — у Бресті та 5-та — у Мар’їній Горці.
Показово, що на початку вересня розпочалася перевірка спецпідрозділів МВС РБ щодо їх готовності протидіяти внутрішній дестабілізації. Вочевидь, це свідчить, що режим О. Лукашенка занепокоєний загрозами зовнішнього втручання.
Київ загрози у військових РБ не бачить
Україна зберігала стриману риторику щодо Білорусі після того, як сторони, очевидно, досягли порозуміння про ступінь залученості Мінська у російсько-українську війну в найближчому майбутньому. Показово, що у відповідь на повідомлення про формування 37-ї бригади у Гомелі Київ виступив із заспокійливими заявами. У ДПСУ підкреслили, що не бачать у цьому ознак підготовки наступу з боку Білорусі. Речник ДПСУ Андрій Демченко нагадав, що Мінськ із 2022 року тримає певні підрозділи на кордоні з Україною, заявляючи про загрозу з південного напрямку. При цьому за заявами РБ про посилення охорони кордону найчастіше стоять заходи, пов’язані з ротацією підрозділів, які вже залучені на цьому напрямку. «Була риторика також про створення Південного оперативного командування, знову ж таки, з акцентом на те, що з боку України є загроза. І ось, власне, вся та інфраструктура, яку вони нарощують, — це під створення цього Південного оперативного командування, як, власне, і та риторика, яку вони зараз ведуть щодо створення нової бригади», — заявив речник ДПСУ. І додав: «Фактично не варто зараз очікувати, що це якась сила, яка може створити загрозу нашій країні».
Водночас українське керівництво нагадувало про роль Білорусі у сприянні російській агресії. 3 серпня В. Зеленський підписав указ про запровадження санкцій, у якому фігурують два білоруські підприємства, пов’язані з військовим виробництвом, — ТОВ «Тісса» та ВАТ «Кідма Тек». 14 серпня було підписано ще один указ про санкції, у якому фігурують білоруські компанії ТОВ «Ростагроінвест» та ТОВ «Тріал Експерт», що, за інформацією Києва, причетні до незаконного вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій України.
Крім того, радник президента України з питань санкційної політики В. Власюк під час демонстрації уламків російських ракет «Орєшнік» та «Бандероль» зазначав, що «Орєшнік» містить до 100 компонентів білоруського виробництва (в основному – 2023-2024 рр., але були й компоненти 2025 р.).
Ольга КРАВЧЕНКО, аналітик Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України,
спеціально для «Української лінії»