Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (червень 2026)
Хоча Китай не проявляє значної дипломатичної активності щодо російсько-української війни, ця тема зберігається в його міжнародному порядку денному. Примітно, що у червні, окрім традиційного привернення уваги до цієї теми з боку європейської дипломатії, проблеми, пов’язані з російсько-українською війною, Сі Цзіньпін обговорював під час очної зустрічі із О. Лукашенком, який приїхав до Пекіна одразу після важких переговорів із В. Путіним. При цьому лідер Китаю пообіцяв підтримати державний суверенітет Білорусі, а Мінськ висловлював готовність виступати надійним політичним та економічним форпостом Китаю у Східній Європі.
Китайська мирна активність обмежується стінами ООН
Китай продовжує дистанціюватись від російсько-української війни. У ході міжнародних контактів «обмін думками з питання України» згадувався в китайських повідомленнях про XI -й китайсько-британський стратегічний діалог, який провели Ван Ї з міністром закордонних справ Великобританії Іветт Купером 2 червня в Пекіні (зазначимо, що І. Купер також була прийнята віце-президентом Хань Чженем, а також 25 червня під час переговорів в Пекіні Ван Їз міністром закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер.
Поряд із цим Китай озвучував свою позицію в ході низки засідань Ради безпеки ООН, які скликалися через численні резонансні інциденти, зумовлені війною. Так, 2 червня постійний представник Китаю при ООН Фу Цун, коментуючи попадання російського дрону по житловому будинку в Румунії, заявив: «Для запобігання повторенню подібних інцидентів єдиний вихід полягає у якнайшвидшому політичному врегулюванні української кризи. Китай упродовж тривалого часу закликає до припинення вогню та бойових дій, просуває мирні переговори та сприяє політичному врегулюванню». Фу Цун наголосив, що Китай послідовно виступає проти розширення зони конфлікту, подальшої ескалації та провокаційних дій будь-якої зі сторін. Він закликав міжнародне співтовариство сприяти деескалації, заохочувати сумлінний діалог і знижувати рівень конфронтаційної риторики, а далі додав: «Ми сподіваємося, що зацікавлені сторони якнайшвидше відновлять переговори, серйозно поставляться до розумних занепокоєнь один одного в сфері безпеки і будуть прагнути один одного в сфері безпеки і прагнуть. Китай готовий спільно з міжнародним співтовариством продовжувати відігравати конструктивну роль у пошуку політичного врегулювання кризи».
8 червня заступник постійного представника Китаю при ООН Сунь Лей озвучив таку оцінку: « Мірою того, як українська криза продовжує затягуватися, конфлікт розвивається по спіралі ескалації. Однак одна істина залишається незмінною: військові засоби не здатні принести мир, а продовження конфлікту лише збільшуватиме його ціну». При цьому він констатував, що дипломатичні переговори останнім часом зайшли в глухий кут і це «свідчить про складність проблем, що лежать в основі кризи, і труднощі на шляху до мирного врегулювання». Він закликав сторони виявляти максимальну стриманість, якнайшвидше відновити переговори, враховувати законні заклопотаності один одного у сфері безпеки та усунути першопричини кризи відповідно до принципів Статуту ООН. 29 червня Сунь Лей знову закликав Росію та Україну «якнайшвидше відновити переговори, продемонструвати один одному політичну волю і присвятити себе усуненню корінних причин конфлікту за повного дотримання принципів Статуту ООН, щоб досягти всеосяжної, міцної та обов’язкової мирної угоди». При цьому він зазначив: «Ми підтримуємо контакти з усіма сторонами, включаючи Росію та Україну, і невпинно сприяємо мирним переговорам». Також було заявлено: «Китай засуджує будь-які напади на громадянське населення. За жодних обставин цивільні особи не повинні ставати метою атак. Їхня безпека має бути забезпечена».
Зеленський готовий, справа – за Сі
Україна не виявляла особливих очікувань щодо зміни позиції Китаю, це розглядалося швидше як теоретична можливість. Так, Володимир Зеленський у кулуарах саміту G 7 у Франції, відповідаючи на запитання, чи може Пекін чинити тиск на Москву і чи має Сі Цзіньпін бути одним із головних співрозмовників у питанні припинення війни, сказав: «Я думаю, що всі, хто хоче завершення цієї війни, мають об’єднатися. Щоб завершити цю війну, ми маємо залучити всіх». А далі додав: «Китай – це велика країна і дуже впливова країна. Я думаю, що найбільша торгівля Росії – саме з Китаєм, і це залежить від Китаю – купувати чи ні. Економіка (РФ – Ред.) залежить від Китаю, від рішень Китаю. Це означає, що Китай має вплив». Водночас президент констатував, що поки що не бачить ознак того, що Китай готовий використати цей вплив для тиску на російського лідера: «Звичайно, ми були б раді, якби вони допомогли. Але ми цього не відчуваємо. Ми не відчуваємо їхнього настрою. Ми не відчуваємо, що вони готові тиснути на Путіна, тобто робити все, щоб завершити цю війну». Водночас В. Зеленський додав, що готовий до зустрічі із Сі Цзіньпіном: «Можливо, щось зміниться. Звичайно, я дуже відкритий до зустрічі з президентом Сі. І наші команди можуть над цим працювати – саме для того, щоб зробити все можливе для зупинення війни».
Зазначимо, що китайська тема була побіжно згадана В. Зеленським у відкритому листі В. Путіну від 4 червня – зокрема, перераховуючи помилки та невдачі останнього український президент наголосив і на такій: «…Сьогодні ви повністю залежите від Китаю – теж уперше в історії Росії».
У свою чергу, українське МЗС заявило ЗМІ: «Україна зацікавлена у розвитку взаємовигідних і конструктивних відносин з Китаєм, підтриманні діалогу на найвищому та високому рівнях, активізації практичної співпраці у торговельно-економічній і гуманітарній сферах, а також в активному залученні Китаю до міжнародних зусиль із припинення збройної агресії РФ проти України». Там також нагадали, що офіційно Китай підтримує територіальну цілісність усіх держав, включаючи Україну. Щодо військово-технічних поставок до Росії, МЗС наголосило, що якщо виявляються випадки, в яких китайські компанії надають товари для потреб військово-промислового комплексу РФ, то Україна вживає дипломатичних заходів, щоб виключити такі дії: « Всі повідомлення про факти можливого сприяння китайською стороною військовим спроможностям РФ ретельно перевіряються та отримують належне реагування».
У свою чергу, уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи постачання продукції подвійного призначення з Китаю до РФ, озвучив таку логіку: «Ми розглядаємо обидві можливості. Частина поставок може бути наслідком недосконалого експортного контролю та роботи посередників, але ми також не можемо ігнорувати політичний контекст відносин між Китаєм і Росією». За його словами, саме тому Україна аналізує «як конкретні схеми постачання, так і ширші тенденції торговельно-економічної взаємодії» між Росією та Китаєм. На даний момент під українськими санкціями знаходяться 71 громадянин Китаю та 182 компанії. В. Власюк повідомив: «Україна регулярно комунікує з Китаєм щодо постачання до Росії товарів подвійного призначення та виявлених китайських компонентів у російських ракетах і дронах. Ці сигнали передаються системно в межах робочого діалогу». Він стверджує, що окремі звернення до Китаю вже дали практичний результат – зокрема, щодо діяльності деяких компаній, пов’язаних із закупівлями російської нафти. Однак на даний момент Україна не фіксує, що КНР вживає «системних заходів щодо ширшого кола постачальників», констатував В. Власюк і додав: «Додатково йдеться про постачання окремих ударних та електронних компонентів, які можуть оформлюватися як цивільні товари, зокрема під виглядом агропродукції, однак у подальшому використовуються у виробництві російських дронів та іншого озброєння». У цьому контексті Київ закликає Пекін посилити контроль і припинити постачання до РФ «найбільш критичних компонентів, які прямо впливають на її ударні можливості».
Звернімо увагу на виклад китайської позиції у колонці для українських ЗМІ послом КНР Ма Шенкуня, присвячену 15-річчю встановлення стратегічного партнерства між країнами. Зокрема, він закликав Київ правильно розуміти позицію Пекіна щодо війни, але принципово нового нічого не сказав: «Китай завжди поважає суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, зокрема України, ніколи не був стороною, яка провокує напруженість чи ескалацію, а є конструктивною силою, що сприяє деескалації ситуації та підтримує мир. Китай і надалі відіграватиме конструктивну роль у властивий йому спосіб». Окремо посол закликав не розглядати піднесення Китаю як «великої держави» як загрозу Україні, а навпаки, за його словами, «безперервний розвиток Китаю обов’язково принесе Україні ширший міжнародний ринок, багатий досвід розвитку та різноманітні канали співпраці, що принесе реальні можливості для розвитку України». Ма Шенкун також закликав «розкрити переваги взаємодоповнюваності у співпраці між двома країнами», зазначивши при цьому, що «Китай має цілісну промислову систему, зрілі технології інфраструктурного будівництва, великий споживчий ринок і значний досвід розвитку, завдяки чому здатний всебічно сприяти відновленню та модернізації української промисловості». А далі пообіцяв: «У довгостроковій перспективі двостороння співпраця й надалі має широкий простір і світлі перспективи».
Путін виправдовується за зближення з Китаєм?
У поточній і звичній позитивній риториці російського керівництва щодо Китаю стала звучати тональність зі спробами виправдатися і запевнити в рівноправному характері російсько-китайських відносин. Так, 4 червня В. Путін на зустрічі із представниками іноземних ЗМІ підкреслив, що Росія з початком агресії проти України не робила «ніяких розворотів» у бік Азії, маючи на увазі Китай: «Нічого Росія не змінила і жодних розворотів не робила. Адже договір, який лежить в основі нашої взаємодії та є базою для досягнення нами сьогоднішніх результатів, вони вражають. За різними статистиками, десь під 250 мільярдів доларів оборот у нас торговий. Диверсифікація відбувається сильна. Але це почалося коли? 2001 року. Ми цей базовий договір підписали у 2001 році». А говорячи про свої стосунки з Сі Цзіньпінем він зазначив: «Він до мене звертається “мій старий друг”, і я так говорю. Але це не перебільшення, це не фігура мови. У нас склалися довірчі стосунки. Звісно, ми насамперед керуємося національними інтересами наших країн, але вони часто збігаються, а особисті стосунки є гарною базою для досягнення нових та нових рубежів». Він також поділився такою оптимістичною оцінкою: «В останні роки у міру зростання економіки та диверсифікації економіки Китаю та економіки Росії у нас відкриваються нові та нові можливості, причому за різними напрямами. Я зараз не перераховуватиму все, що, на мій погляд, є суттєвим і важливим. Найголовніше те, що останніми роками ми все більше й більше уваги приділяємо питанням, пов’язаним із новою економікою, заснованою на штучному інтелекті, на інформаційних технологіях, на досягненнях у галузі біології, генетики тощо». А 5 червня в ході пленарної сесії ПМЕФ В. Путін у відповідь на питання модератора про «колоніальний» характер відносин між РФ і Китаєм спробував запевнити: «Мені навіть смішно говорити на цю тему. У нас рівноправні відносини з китайськими партнерами та друзями. Більше того, частка нашого високотехнологічного експорту до Китаю постійно збільшується».
5 червня В. Путін прийняв заступника голови КНР Хань Чженя, який брав участь у ПМЕФ. Останній передав «щире привітання та найкращі побажання» від Сі Цзіньпіна, а також підкреслив, що Росія «вийшла на дуже важливі нові домовленості щодо розвитку двосторонніх відносин саме за планом співробітництва». І далі додав: «Підтверджуємо нашу готовність разом із російськими колегами неухильно реалізовувати наші домовленості на найвищому рівні, поглиблювати політичну взаємодовіру, розширювати практичну співпрацю та наповнювати наші двосторонні відносини новим епохальним змістом».
Зазначимо, що 12 червня в день Росії не повідомлялося про вітання з Пекіна. З іншого боку, 15 червня В. Путін направив вітальну телеграму Сі Цзіньпіну з нагоди його дня народження, в якій зазначив: «Ми, безперечно, продовжимо конструктивний діалог і тісну спільну роботу на благо наших дружніх народів, на користь побудови справедливого, по-справжньому демократичного багатополярного світу». Примітно, що в той же день помічник російського лідера Юрій Ушаков запевняв журналістів, що між В. Путіним і Сі Цзіньпіном «склалися по-справжньому товариські відносини, вони глибоко поважають один одного і відчувають взаємну довіру», а також, що «їхній діалог завжди носить відвертий і змістовний характер». Ю. Ушаков також повідомив, що «сьогодні» прийме посла КНР в РФ Чжана Ханьхуея «для розмови щодо організації всього масиву досягнутих на найвищому рівні домовленостей» (про результати зустрічі інформації не було).
23 червня в Нью-Делі на полях 16-ї зустрічі високих представників країн БРІКС, які займаються питаннями безпеки, пройшли переговори Ван Ї з секретарем Ради безпеки РФ Сергієм Шойгу. Міністр запевнив, що Китай готовий співпрацювати з Росією у реалізації важливих домовленостей, досягнутих главами держав, постійно зміцнювати всебічну стратегічну координацію між Китаєм та Росією, сприяти прискореному розвитку та відродженню обох країн. При цьому він закликав зміцнювати координацію та співпрацю для зміцнення та розширення механізму БРІКС, щоб той став «справді провідною силою на Глобальному Півдні». При цьому Ван Ї зазначив: «Щодо безпеки, це важлива тема нашої взаємодії та загального розуміння. Ми готові з російськими друзями через сьогоднішній майданчик БРІКС ущільнювати нашу взаємодію разом з нашими іншими партнерами, обговорювати поточні проблеми, виклики безпеки, провести поглиблений діалог і вийти на нові домовленості, щоб захищати не тільки нашу політичну безпеку, але й безпеку в наших суміжних регіонах, щоб весь хаотичний світ навколо нас ставав більш стабільним». У свою чергу, С. Шойгу заявив, що постійний тісний обмін думками між главами держав Росії та Китаю є основною гарантією сталого розвитку двосторонніх відносин, наголосивши на унікальності та високому рівні всеосяжного стратегічного партнерства Росії та Китаю в галузі координації. За його словами, Росія та Китай мають поглиблювати взаємну довіру, здійснювати тісну співпрацю, спільно протистояти різним формам втручання та проникнення зовнішніх сил у сферу безпеки. Окремо він закликав протидіяти спробам Японії провести ремілітаризацію. С. Шойгу також наголосив на готовності Росії зміцнювати стратегічну координацію з Китаєм у рамках багатосторонніх механізмів, таких як БРІКС, та спільно забезпечувати регіональний та глобальний мир та стабільність.
Китай та Росія відновили військові навчання
Під час спілкування з представниками іноземних ЗМІ, В. Путін вирішив нагадати про тісне військове та військово-технічне співробітництво між РФ і КНР. Зокрема, він заявив: «Ми завжди співпрацювали, не останні п’ять років, а завжди співпрацювали у військовій галузі, і продовжуємо цю взаємодію так, як це було і раніше. Нічого нового в цьому сенсі не відбулося, це просто традиція наших відносин і у військовій, і військово-технічній [галузі]. Ми думаємо разом над якимись розробками у цій сфері. І це, повторюю, не пов’язане з поточними, хай і привертають увагу весь світ, подіями, в тому числі й на українському напрямі, або навіть на Близькому Сході. Ми просто працюємо і дружимо з Китаєм, як я вже казав, не проти когось, а на користь один одного, от і все».
Водночас Росія та Китай заперечували інформацію, оприлюднену західними ЗМІ та європейськими чиновниками (наприклад, верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кайею Каллас) про те, що російські військові проходять підготовку в Китаї перед участю у бойових діях з Україною. Так, 16 червня це намагався спростувати представник МЗС КНР Лінь Цзянь, а 18 червня представниця МЗС РФ Марія Захарова, яка навіть назвала згадану інформацією «провокацією, щоб вбити клин у дружбу між нашими народами».
З контактів по лінії силових відомств КНР та РФ зазначимо, що на початку червня інспекційна група КНР на чолі зі старшим полковником Лю Цзінь Сунем відвідала об’єкти Східного військового округу РФ у рамках реалізації Шанхайської 1996 року та Московської 1997 року угод між РФ, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном та КНР щодо скорочення збройних сил у районі кордону. За повідомленням російської сторони, одним із ключових заходів стала інспекція зенітно-ракетного з’єднання, дислокованого в Єврейській автономній області.
23-27 червня загін кораблів у складі навчального корабля «Чі Цзигуань» та десантного корабля «Куншань» знаходився з діловим заходом у головній базі Тихоокеанського флоту РФ у Владивостоці. На борту навчальних кораблів перебувало понад 400 курсантів військово-морських навчальних закладів НВАК, які проходять морську практику. Заявлена мета місії – обмін досвідом.
27 червня Повітряно-космічні сили Росії та ВПС Китаю провели 11-те спільне стратегічне повітряне патрулювання над Японським та Східно-Китайським морями та західною частиною Тихого океану. До складу авіагрупи увійшли стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та «Хун-6К». Винищувальне авіаційне прикриття здійснювалося Су-30СМ, Су-35С ВКС Росії та «Цзянь-16» ВПС Китаю. Комітет начальників штабів ЗС Південної Кореї повідомив, що 10 військових літаків увійшли до розпізнавальної зони ППО (KADIZ). При цьому порушення повітряного простору зафіксовано не було, але Республіка Корея підняла свою авіацію «на випадок непередбаченого розвитку подій».
Мінськ хоче стати китайським форпостом у Східній Європі
У червні політичний діалог між Білоруссю та Китаєм був дуже інтенсивним. На початку місяця, після зустрічі з В. Путіним, Мінськ відвідав заступник голови КНР Хань Чжен. Метою свого візиту він назвав «реалізацію важливих домовленостей на найвищому рівні». У свою чергу, білоруська сторона наголосила на своєму бажанні та готовності фактично стати китайським форпостом у Східній Європі. Так, першим заступник прем’єр-міністра Микола Снопков у ході переговорів із Хань Чженем заявив: «Білорусь готова не просто бути партнером, а стати невід’ємною частиною довгострокової зони стратегічних інтересів Китаю. Безумовна багаторічна політична стабільність, розвинена промислова база, кваліфіковані кадри, відсутність корупційних ризиків роблять Білорусь найдостойнішим майданчиком для активного китайського інвестування». Крім того, він запропонував китайській стороні спільно розробити єдиний двосторонній план заходів щодо 35-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами. А 8 червня О. Лукашенко на зустрічі з Хань Чженом запевнив: «Ви на нас можете розраховувати як на найнадійніших друзів та прихильників». А далі навіть заявив: «І ми дуже задоволені, що свого часу Господь допоміг нам зорієнтуватися саме на Китайську Народну Республіку». Окремо він наголосив, що відносини Білорусі та Китаю виводяться за дужки всіх переговорів з третіми сторонами: «Ви добре, напевно, знаєте, що за будь-яких переговорів, з ким би не велися, з росіянами (!. – Ред.), європейцями, або ж з американцями, Китайська Народна Республіка завжди виводиться за дужки, і не підлягають наші відносини обговореннюнавіть». І додав: «Вибачте за нескромність, але смію сказати про те, що Китайська Народна Республіка, керівництво республіки навіть якби й хотіло пред’явити нам якісь претензії, не змогло б, тому що ми свято дотримуємося наших домовленостей».
Реакція китайської сторони була стримано-позитивною. На одному з публічних заходів на полях візиту Хань Чжен заявив, що Китай розглядає Білорусь як значущого торговельно-економічного партнера на євразійському просторі: «Готові разом з вами й надалі посилювати просування політичних ініціатив та промислового співробітництва, розширюючи масштаб у таких сферах, як обладнання, сільськогосподарська техніка, тваринницька продукція». І зазначив, що з’являються нові напрямки взаємодії – формування моделей цифрової економіки та експрес-перевезень.
Наприкінці червня О. Лукашенко після важких переговорів з В. Путіним щодо участі Білорусі в агресії проти України відвідав Китай. Тут варто відзначити, що цей візит був плановий і не мав термінового характеру, всупереч припущенню низки ЗМІ. 29 червня зустріч О. Лукашенка та Сі Цзіньпіна тривала понад три години, а далі вони продовжили спілкування за «традиційним сімейним обідом». У публічній частині переговорів Сі Цзіньпін заявив, що відносини Пекіна та Мінська знаходяться на історичному піку, розвиваючи всепогодне та всебічне стратегічне партнерство: «Китай і Білорусь – залізні друзі. Наші відносини витримали будь-які випробування міжнародної турбулентності і наша дружба тільки зміцнюється. Наша з вами співпраця носить багатоплановий характер, йде в ногу з часом і постійно дає нові результати». Окремо Сі Цзіньпін підкреслив: «Китай підтримує зусилля Білорусії щодо захисту державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, а також щодо вибору шляху розвитку, що відповідає національним особливостям країни». Голова КНР також заявив про готовність Китаю спільно з білоруською стороною «зміцнювати координацію та взаємодію в рамках багатосторонніх механізмів, таких як ООН та ШОС», «виступати як стабілізуюча сила в нестабільному світі» і «мобілізувати всі наявні ресурси для спільного просування ініціативи «Один пояс, один шлях» і наповнення практичного двостороннього співробітництва новим змістом».
У свою чергу, О. Лукашенко у публічній частині зустрічі зробив натяк на те, що на порядку денному переговорів буде тема російсько-української війни: «Ми з вами постійно обмінюємося поглядами щодо міжнародного порядку денного, про ситуацію в регіоні. Я вас постійно про це інформую. Думаю, нам треба ці контакти продовжити й надалі». Цю тезу детальніше пояснив у спілкуванні зі ЗМІ М. Снопков: «Всіх цікавить, що відбувається у нас. Я вважаю, що лідер Китайської Народної Республіки товариш Сі Цзіньпін, і в принципі світові лідери розуміють глибину, мудрість, знання ситуації президентом нашої країни. Недаремно ми постійно чуємо про те, що до нього приїжджають посланці, довірені особи, які радяться, консультуються, уточнюють», у тому числі питання регіонального порядку денного (тобто російсько-української війни). При цьому чиновник знову озвучив амбіції Мінська: « Можу сказати за великим рахунком головну фразу, тезу Президента, що настав час поглибити наші відносини (з Китаєм. – Ред.) по всьому спектру інвестиційних та економічних відносин. Сама фраза каже за себе».
З інших політичних контактів, зазначимо , що 17 червня у відео-форматі відбулося третє засідання Комітету високого рівня співробітництва між законодавчими органами Білорусі та Китаю. Сторони обговорили стан та перспективи подальшого нарощування двосторонньої взаємодії. З білоруського боку у них узяли участь голова Ради Республіки Наталія Кочанова та заступник голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжан Цинвей. Останній зокрема висловив упевненість у тому, що дві держави й надалі спільно протистоятимуть зовнішнім ризикам та викликам, захищатимуть спільні інтереси. А наприкінці червня Мінськ відвідав заступник секретаря Робочого комітету центральних та державних органів, секретар Робочого комітету з перевірки дисципліни та нагляду центральних та державних органів КНР Ван Айвень. Він провів зустріч із головою Комітету державного контролю (КДК) Василем Герасимовим. За словами Ван Айвеня , область контролю є дуже важливою у співпраці між Китаєм та Білоруссю, а боротьба з корупцією – це системна програма: «Необхідно з різних аспектів просувати цю програму, включаючи, зокрема, ідеологічне виховання». Ван Айвень був прийнятий заступником голови Палати представників Національних зборів БілорусіВадимом Іпатовим та першим заступником глави Адміністрації Президента Володимиром Перцовим, а також зустрівся з і керівництвом Комуністичної партії Білорусі.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України,
спеціально для «Української лінії»