Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (грудень 2025)
Е. Макрон добився від Сі Цзіньпіна підтримки лінії на те, що Європа має обов’язково бути за столом переговорів щодо мирного врегулювання російсько-української війни. Поряд із цим пожвавилася китайсько-українська комунікація: у Пекіні нарешті відбулися консультації на рівні заступників голів МЗС. Однак поряд з цим Китай проводив інтенсивний політичний діалог на найвищому рівні з державами-агресорами – Росією та Білоруссю, а також відбулося спільне з росіянами патрулювання стратегічних бомбардувальників, яке було спрямоване проти Японії та Тайваню.
Макрон витяг з Сі поступки
Помітних змін у китайській позиції щодо врегулювання російсько-української війни не сталося. На Пекін спробував вплинути Емманюель Макрон, який відвідав Китай 3-5 грудня. Ця спроба була в цілому безуспішною: заклик французького президента навіть до обмеженого припинення вогню між Україною та Росією хоча б у формі мораторію на удари по критичній інфраструктурі не був підтриманий Сі Цзіньпінем, не кажучи вже про пропозицію «спільно працювати над справедливим і тривалим миром, який буде відповідати нормам». На підсумковій прес-конференції лідер КНР лише повторив традиційну китайську формулу: «Щодо української кризи Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на встановлення миру, і сподівається, що всі сторони досягнуть справедливої, міцної, обов’язкової та прийнятної мирної угоди шляхом діалогу та переговорів. Китай продовжить відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи, рішуче протидіючи будь-яким безвідповідальним спробам перекласти провину або очорнити Китай». Втім, Парижу вдалося домогтися згоди Пекіна на окрему «Спільну заяву КНР та Франції про ситуацію в Україні та Палестині», в якій було зазначено: «Щодо України Китай та Франція підтримують всі зусилля щодо припинення вогню та відновлення миру на основі міжнародного права, а також цілей та принципів Статуту ООН». Крім того, важливим результатом переговорів стала згода Сі Цзіньпіня щодо важливості участі Європи у процесі мирного врегулювання. Так, у китайському повідомленні була наведена така теза Сі Цзіньпіна: «Китай підтримує європейські країни у виконанні ними своєї належної ролі у сприянні побудові збалансованої, ефективної та сталої європейської архітектури безпеки». Ця позиція явно суперечить російському підходу: Москва воліє не бачити Європи за столом переговорів. Додамо також, що на полях саміту відбулися окремі переговори Ван Ї з міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Що стосується російсько-українського врегулювання Ван Ї на них заявив: «Імпульс, набраний усіма сторонами для активного пошуку політичного вирішення кризи, був досягнутий з великими труднощами і повинен цінуватися. Хоча між сторонами зберігаються розбіжності, ми повинні заохочувати їх до початку та продовження дискусій, а не перешкоджати прогресу чи створювати нові проблеми».
Вслід за Францією зрушити позицію Китаю спробувала Німеччина. У ході переговорів 8 грудня в Пекіні з Ван Ї глава МЗС Йоханн Вадефуль представив позицію Німеччини щодо російсько-української війни і висловив сподівання, що Китай вплине на якнайшвидше встановлення справедливого миру: «Якщо у світі є країна, яка має сильний вплив на Росію, то це Китай. Ми сподіваємось і очікуємо, що Китай використовує цей вплив». У відповідь Ван Ї лише знову повторив позицію, декількома днями раніше висловлену французькому главі МЗС.
Натомість 30 грудня Ван Ї, виступаючи на конференції, присвяченій китайській дипломатії у 2025 р., навіть гучно заявив, що протягом майже чотирьох років, які триває російсько-українська війна, Китай «наполегливо створює умови для миру та взаєморозуміння між усіма сторонами». А далі він висловив таку оцінку: «Сьогодні відкрилося вікно для переговорів, і з’явилися обережні очікування наближення миру. Хоча шлях попереду залишається важким, Китай готовий продовжувати відігравати конструктивну роль і з нетерпінням очікує досягнення всеосяжної, міцної та обов’язкової мирної угоди для усунення першопричин конфлікту та досягнення міцного миру та стабільності в Європі».
Китай не хоче враження Росії
6 грудня Е. Макрон зателефонував Володимиру Зеленському, щоб розповісти про свої переговори в Китаї: вочевидь, позитивної інформації не було. 8 грудня В. Зеленський у спілкуванні з журналістами зазначив: «Ми поважаємо єдність, територіальну цілісність кожної держави, що поважає нас. І, безумовно, Китай міг би зробити для цього все (тиск на Москву для завершення війни. – Ред). Безперечно, Китай – міцна країна, міцна економіка. Найголовніше в нашому випадку – це вплив, який Китай здійснює на Росію, особисто на Путіна. Але при всій повазі до народу Китаю, до історії, до культури ми повинні чесно сказати. Я не бачу, щоб Китаю було вигідне закінчення цієї війни». Він пов’язав це з глобальним протистоянням між Китаєм та США. За словами президента, Пекін не зацікавлений у поразці Росії: «Сьогодні Китаю невигідна слабка Росія, яка програла. Тому страждає український народ, бо якщо Китаю невигідно зупинити Росію, це означає, що йде продовження війни. Це не означає, що Китай прямо зброєю підтримує Росію, але точно не підтримує зупинку цієї війни. Це остаточно».
Окремо В. Зеленський розповів, що українська розвідка тримає на контролі питання передачі Москві технологічного обладнання та інших ресурсів з боку Китаю: «Вже є доповіді наших розвідок про постачання верстатів тощо, якихось речей на територію Росії з Китаю, але про прямі постачання зброї мені не доповідали». У контексті останнього зазначимо заяву заступника начальника ГУР Міноборони Вадима Скибицького: «Підтверджених фактів постачання ні боєприпасів, ні безпосередньо зброї, що використовується на полі бою (з боку Китаю в РФ. – Ред.) немає від самого початку». За його словами, Китай займає дуже чітку позицію щодо того, що немає бажання постачати Росії саме готові види озброєння. «Те , що заходять компоненти – і ви можете чітко побачити всю інформацію про види озброєння, боєприпасів, ракетного озброєння, яке використовує Російська Федерація, які мікрочіпи та інші компоненти є і таке інше – на нашому офіційному сайті. Ми намагаємося доносити це нашому суспільству», – наголосив В. Скибицький, додавши, що військова розвідка ділиться цією інформацією з партнерами України для своєчасного прийняття всіх необхідних міжнародних санкцій та запобігання постачанню саме нових елементів високоточної та іншої зброї для РФ.
10 грудня В. Зеленський повідомив, що заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка про залежність російських компаній та державної системи від «китайських інвестицій, технологій та політичних пріоритетів». Президент зазначив: «Фіксуємо посилення фактично десуверенізації частини російської території на користь Китаю. Йдеться насамперед про використання ресурсозабезпечених земель та продаж дефіцитних ресурсів Китаю. Також фіксуємо, що Китай робить кроки щодо активізації співпраці з Росією, зокрема у сфері військової промисловості. Розвідки партнерів мають аналогічну інформацію». За підсумками зустрічі президент доручив СЗРУ більш предметно відстежувати співпрацю між Москвою та Пекіном та у всіх аспектах, що стосуються національних інтересів України, та у всіх аспектах, що стосуються інтересів українських партнерів у Європі та Америці. При цьому В. Зеленський сказав таку фразу – «глобальна безпека не повинна програвати через те, що у Росії не зменшується апетит до агресії».
У той же час, уперше за довгі місяці, активізувався діалог між Україною та Китаєм по лінії МЗС. 18 грудня Пекін відвідав перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця для проведення політичних консультацій із помічником міністра закордонних справ Лю Бінем. Згідно з українськимповідомленням, обговорили питання двостороннього порядку денного, окреслили плани подальших контактів на вищому та високому рівні, шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій. Підтвердили, що взаємна повага до суверенітету та територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин. Відбувся поглиблений обмін думками з приводу поточної ситуації, пов’язаної із збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль для досягнення сталого і тривалого миру. У рамках робочого візиту до Пекіна С. Кислиця також провів зустріч із представниками китайських експертно-аналітичних кіл, а також дипломатичного корпусу країн-партнерів. У контексті останнього зазначимо, що перед українсько-китайськими консультаціями С. Кислиця зустрівся з послом США в Китаї Девідом Пердью, і при цьому наголосив: «Завжди приємно відчувати підтримку таких партнерів, як Сполучені Штати. Зусилля президента США щодо припинення війни та зміцнення нашого партнерства були в центрі розмови». У китайському повідомленні про консультації зазначено, що «Китай готовий працювати з Україною над подальшою реалізацією важливих домовленостей, досягнутих главами держав, та сприяти сталому та довгостроковому розвитку двосторонніх відносин». Були наведені слова С. Кислиці, що Україна надає великого значення відносинам з Китаєм, дотримується принципу «одного Китаю» та готова до подальшого поглиблення обмінів та співробітництва між двома країнами у різних галузях для сприяння безперервному розвитку українсько-китайських відносин. А наприкінці було зазначено однією фразою: «Сторони також обмінялися думками щодо української кризи».
20 грудня В. Зеленський у спілкуванні з журналістами на питання про те, хто міг би переконати Росію зупинити війну, якщо США і Д. Трамп не зможуть це зробити, серед таких сил згадав Пекін: «…І ще, напевно, Китай міг би, але ми точно не бачимо ніякого бажання від Китаю закінчити цю війну». А 22 грудня В. Зеленський анонсував, що Україна планує запровадити санкції проти тих, хто допомагає російській агресії, включаючи суб’єктів із Китаю. На це 23 грудня на брифінгу відреагував офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь: «Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій, що порушують міжнародне право і не санкціоновані Радою Безпеки ООН. Ми наполегливо закликаємо Україну негайно виправити свої помилки». Лінь Цзянь додав, що «Китай рішуче захищатиме законні права та інтереси китайських підприємств і громадян».
24 грудня В. Зеленський повідомив, що українська розвідка фіксує збільшення зв’язків РФ із суб’єктами в Китаї, які можуть надавати космічні розвіддані «…На жаль, були кореляції між зйомками території України китайськими супутниками та російськими влучаннями по відповідних об’єктах енергетики. Розглядаємо такі випадки як діяльність, що дає змогу Росії затягувати війну та робити підходи до дипломатії менш серйозними. Будемо й щодо цього спілкуватися з нашими партнерами». Зрештою, 27 грудня В. Зеленський знову повторив, що не бачить готовності Китаю приєднатися до мирного треку: «Ми завжди хотіли, щоб Китай – а він може, спроможний – тиснув на Росію щодо зупинки цієї війни. Китай цього не зробив, на жаль. Китай навпаки наростив об’єм імпорту російських енергоресурсів. На сьогодні Китай – найбільший імпортер, а ми знаємо, куди йдуть ці гроші». А далі констатував: «Ось така сьогодні, на жаль, роль Китаю».
Пекін та Москва домовилися не заважати один одному
2 грудня секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу та Ван Ї провели 20-й раунд консультацій з питань стратегічної безпеки – у вузькому та розширеному складі. Обговорювали актуальні питання міжнародної та регіональної безпеки, ситуацію в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також співпрацю у військовій та військово-технічній сферах, взаємодію між правоохоронними органами та спеціальними службами. На відкритій частині переговорів С. Шойгу заявив, що за рік, що пройшов після попередніх консультацій (листопад 2024 р.),«геополітична обстановка ускладнилася»: «Помножуються виклики у сфері глобальної безпеки та стабільності, що вимагає від нас регулярної звірки годинників у дусі всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії». Водночас С. Шойгу підкреслив, що «російсько-китайські відносини не піддаються впливу зовнішньої кон’юнктури і вибудовуються на принципах взаємоповаги, невтручання у внутрішні справи один одного та взаємної підтримки». С. Шойгу також зазначив, що координація Москви і Пекіна в галузі стратегічної безпеки «відіграє найважливішу стабілізуючу роль і сприяє формуванню більш справедливого, багатополярного світоустрою, що не передбачає привілейованого становища обраних країн та їх домінування у світових справах», з чого він зробив висновок, що «саме тому не всіх на Заході влаштовує той факт, що відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії Росії та Китаю вийшли на безпрецедентно високий рівень за всю їхню історію». У свою чергу, Ван Ї заявив, що Москва і Пекін єдині в тому, що китайсько-російські відносини зберігають високу динаміку: «Обидві сторони повинні зміцнювати стратегічну взаємну довіру, поглиблювати добросусідські відносини, розширювати взаємовигідну співпрацю, служити економічному розвитку і національному відродженню обох країн, спільно проти правосуддя, мир та стабільність у світі». Сторони обговорили українсько-російську війну. Згідно з китайським повідомленням, С. Шойгу представив позицію і міркування Росії, високо оцінив зусилля Китаю з підтримки миру і заявив, що Росія має всі можливості і тверду волю для досягнення своїх стратегічних цілей і усунення корінних причин кризи. Тоді як Ван Ї виклав позицію Китаю, заявивши, що той підтримує всі зусилля, що сприяють досягненню миру, підтримує досягнення всеосяжної та міцної мирної угоди та продовжуватиме підтримувати стратегічне спілкування з Росією з цього питання. Пізніше Ван Їповідомив, що консультації зі стратегічної безпеки тривали 5 годин і вони з С. Шойгу «вийшли на домовленості щодо широкого спектру питань».
2 грудня Ван Ї також провів зустріч із Сергієм Лавровим, на якій обговорили перспективи врегулювання кризи навколо України та обстановку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. МЗС РФ повідомило, що «за підсумками переговорів сторони констатували широкий збіг або близькість позицій з усіх ключових питань двосторонньої взаємодії та глобального порядку денного, що визначає стійку позитивну динаміку російсько-китайського стратегічного партнерства незалежно від складного зовнішнього геополітичного фону». Міністри також підбили підсумки взаємодії по лінії своїх відомств у 2025 р. і «намітили подальші кроки щодо зміцнення зовнішньополітичної координації між Москвою та Пекіном на міжнародній арені, у тому числі в ООН та її Раді Безпеки, ШОС, БРІКС, “Групі двадцяти” та інших форматах».
Примітно, що через два тижні після переговорів на високому рівні знадобилися нові консультації – їх провели 15 грудня заступник голови МЗС РФ Михайло Галузін та помічник міністра закордонних справ КНР Лю Бінь. «Предметно розглянуто ситуацію навколо України та врегулювання української кризи, тематику взаємодії з державами Центральної Азії та Південного Кавказу, питання співпраці в рамках євразійських інтеграційних об’єднань», – повідомило МЗС РФ. Наголосимо, що переговори пройшли безпосередньо перед візитом до Пекіна українського заступника міністра закордонних справ.
Росія з Китаєм міряються внутрішньополітичною стійкістю
Російські офіційні особи продовжували транслювати виключно позитивну риторику на китайському напрямі. Так, 19 грудня В. Путін у ході великої прес-конференції «Підсумки року» заявив, що відносини РФ і Китаю розвиваються і переходять у різні галузі: «І що мене особливо тішить – у сферу високотехнологічного виробництва, науки, освіти, гуманітарних зв’язків, в область дослідження космічного простору. Ми співпрацюємо, і це є показником довіри між нашими країнами та рівня цієї довіри». Він додав, що РФ і Китай регулярно взаємодіють у військовій галузі, проводячи спільні навчання, патрулювання стратегічної авіації, на морі та за участю сухопутних військ. І далі: «Наші міністерства закордонних справ перебувають у постійному контакті та координують порядок денний. Я сподіваюся, що в такому ключі ми розвиватимемо відносини з нашими китайськими друзями у найближчій та більш віддаленій історичній перспективі». В. Путін назвав Сі Цзіньпіна надійним другом та стабільним партнером та союзником Росії: «І ось це найголовніша основа розвитку наших російсько-китайських відносин».
Заступник керівника адміністрації президента РФ Максим Орєшкін на інвестиційному форумі «Росія кличе!» так описав глибинні причини російсько-китайського зближення: «Політична ситуація у Китаї стійка. Політична ситуація в Росії дуже стійка, тому нам у відносинах Росії та Китаю сумніватися ні в чому не треба. Нічого не треба боятися. Ми бачимо результати економічної динаміки, вони вказують на те, що більшість все-таки не боїться, а укладає нові контракти, шукає нові партнерства, збільшує обсяги торгівлі, інвестує. Тому тренд, насправді дуже сильний, ми буквально за кілька років у динаміці взаємного товарообігу, спільних проектів пройшли дуже великий шлях. Він якраз базується на політичній стійкості, яка є у Китаю та Росії».
У свою чергу, С. Лавров на урядовій годині в Раді Федерації розмірковував про непереборні протиріччя між Заходом та Китаєм: «Чому зараз Китай оголошений головною загрозою, головним конкурентом? Тому що Китай свого часу прийняв, як і практично всі інші правила гри в рамках “благосної” для всіх глобалізації. Прийняв і став удосконалювати свої механізми для більш ефективної участі у цих світових процесах і в результаті обіграв тих, хто вигадав цю глобалізацію, американців насамперед, за їхніми правилами, на їхньому полі». На переконання міністра, американці та європейці тепер журяться з приводу того, що Китай «задешево і надто якісно виробляє високотехнологічні та інші товари»: «Так що Захід розписався в тому, що йому всі ці міжнародні проекти, які були розрекламовані як загальне благо, потрібні тільки для одного : щоб отримувати вигоду самому».
КНР та РФ залякують Японію та Тайвань
9 грудня було проведено 10-те російсько-китайське повітряне патрулювання у складі стратегічних ракетоносців Ту-95МС ВКС Росії та стратегічних бомбардувальників Хун-6К ВПС НВАК. Воно проходило протягом восьми годин над акваторіями Японського, Східно-Китайського морів і західною частиною Тихого океану. Винищувальне авіаційне прикриття здійснювалося на всьому маршруті літаками Су-30СМ, Су-35С ВКС Росії та Цзянь-16 ВПС Китаю. Цей крок викликав занепокоєння у Японії та Південної Кореї. У свою чергу, міністерство оборони Китаю наполягало, що патрулювання з Росією проводяться за річним планом військової співпраці, іншими словами, вона начебто не було пов’язане із загостренням відносин між КНР та Японією. Тим не менш, спікер МО КНР Чжан Сяоган наголосив: «Такі патрулювання демонструють рішучість та здатність двох країн спільно вирішувати проблеми регіональної безпеки та підтримувати регіональні мир та стабільність».
Водночас у контексті китайсько-японського загострення з Москви звучали войовничі заяви на підтримку Пекіна. Так, 2 грудня С. Шойгу в ході стратегічних консультацій з Ван Ї, згадавши, що «в деяких країнах Європи та Японії прокинулося бажання взяти реванш за минулі поразки», далі заявив: «Гідра мілітаризму знову піднімає свої голови. Але досвід їхнього відсікання у Москви та Китаю накопичений достатній. Відродження злочинних режимів у Європі та Токіо ми не допустимо». А на тлі китайсько-тайванської ескалації С. Лавров в одному з інтерв’ю заявив: «Що стосується можливого загострення обстановки в Тайванській протоці, то порядок дій у подібних ситуаціях прописаний в основоположному для двосторонніх відносин Договорі з КНР про добросусідство, дружбу та співпрацю від 16 липня 2010 року. Один із базових принципів, закладених у цей документ, – взаємна підтримка у питаннях захисту державної єдності та територіальної цілісності».
Звернімо увагу також на виклад мотивів та причин воєнного та військово-технічного зближення Москви та Пекіна, які виклав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков у ході виступу на Міжнародному дискусійному клубі «Валдай». Насамперед він наголосив на оптимістичній картині майбутнього відносин КНР і РФ: « І я не ставив би тут жодних меж, лімітів. Лідери наших країн ставлять завдання, уряди та силові блоки їх реалізують. Практика спільних навчань та інших тренувальних заходів, без сумніву, вже набула масштабного характеру, і залежно від обстановки, від потреб, і я не думаю, що є підстави очікувати її обмеження, швидше, навпаки, особливо з урахуванням того, що Азіатсько-Тихоокеанський регіон у сприйнятті політикоформуючих кіл, насамперед, протистояння, мабуть, ще гостріше виключати не можна». На його думку, підштовхують до цього КНР і РФ дії США та їх союзників, зокрема, функціонування об’єднання AUKUS: Заступник міністра підкреслив, що зближення відповідає повною мірою інтересам і Росії, і КНР: «І, вживаючи термін, який у ходу у наших китайських колег, можна сказати, що ми стоїмо не тільки пліч-о-пліч, але спина до спини в нашому протистоянні підступам опонентів і противників. Це важливий чинник, що нормалізує в цілому, оздоровлює в цілому загальну обстановку». Говорячи про співробітництво «з військово-технічних тематик у космосі», С. Рябков зауважив, що Росія та Китай традиційно виступали і продовжують виступати, у тому числі на користь юридичного оформлення багатосторонніх зобов’язань щодо запобігання гонці озброєнь у космічному просторі. І далі він нагадав, що «проект відповідного договору, розроблений нами, вже кілька років перебуває на розгляді міжнародного співтовариства», але «західна група, що керується протилежними ідеями та поглядами на цю сферу, знаходить масу приводів та квазі-приводів для того, щоб не підхоплювати цю ініціативу».
Лукашенко попередив, що китайці тихо роблять своє діло
Олександр Лукашенко дуже позитивно відгукувався про Китай в інтерв’ю американському телеканалу Newsmax TV. Він пояснив, що Білорусь вибудовує з Китаєм відносини, бо там «велике майбутнє». Більше того, звертаючись до західних еліт, він сказав: «Ви втратили як мінімум 20 років, намагаючись стримати Китай. Китай сьогодні ніхто стримати не може, особливо з тією філософією, яка у китайців у голові». І далі сказав: «Я Китай бачив протягом 30 років. Вони роблять щороку революцію. Я приїжджаю туди щороку та не впізнаю Китай. Вони настільки ефективні, що ви навіть оцінити це не можете». Характеризуючи Сі Цзіньпіна, О. Лукашенко зазначив, що це «розумна, акуратна людина, спокійна до неможливості, як усі китайці»: «Це їхня особливість – вони нікуди не поспішають. Це розумні люди – цивілізація найдавніша – які розуміють: рано чи пізно проблема, яка існує, має бути вирішена. Вони вважають, що прискорювати цей процес марно. Можемо нарватися на неприємності. Вони тихо, спокійно роблять свою справу».
Виступаючи 18 грудня на Всебелорусских народних зборах (ВНЗ),О. Лукашенко назвав Китай другим після Росії торговим партнером та одним із лідерів за обсягом прямих інвестицій у білоруську економіку. Він також згадав, що намічено серйозні двосторонні проекти у нових перспективних сферах – «від лісохімії до безпілотного транспорту».
Відповідно, продовжується активна взаємодія між урядовими структурами КНР та РБ, у тому числі в військово-технічній сфері. Зокрема, у середині грудня до Китаю здійснила візит делегація Державного військово-промислового комітету РБ на чолі з головою Дмитром Пантусом. «У ході візиту відбулася низка зустрічей та переговорів на високому рівні з керівництвом китайських оборонних компаній та корпорацій. Зустрічі та переговори з китайськими партнерами пройшли у закритому форматі», – йдеться у повідомленні відомства. Лише відзначено, що сторони у традиційно дружній атмосфері звірили годинник з широкого спектру напрямів співробітництва, у тому числі в галузі космосу. Крім цього, відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Держкомвійськпромом та Державним комітетом з розвитку та реформ КНР. Наголошено, що цей візит наповнив новим змістом військово-технічну співпрацю між Білоруссю та Китаєм.
16-17 грудня у Мінську помічник міністра закордонних справ КНР Лю Бінь провів політичні консультації з першим заступником міністра закордонних справ Білорусі Сергієм Лукашевичем. Тоді Лю Бінь заявив, що Китай і Білорусь – справжні друзі та хороші партнери, і підтвердив, що «Китай готовий працювати з Білоруссю, керуючись важливими домовленостями, досягнутими главами двох держав, підтримувати взаємну підтримку, поглиблювати взаємовигідну співпрацю, зміцнювати міжнародну взаємодію та сприяти подальшому розвитку китайсько-білоруських відносин на високому рівні». У свою чергу, білоруська сторона заявила, що підтримує ініціативи в галузі глобального управління, запропоновані Сі Цзіньпіном, підтвердила свою відданість принципу «одного Китаю» та запевнила підтримку зусиль уряду Китаю щодо захисту національного суверенітету та територіальної цілісності. Потім пройшла окрема зустріч Лю Біня з міністром закордонних справ Білорусі Максимом Риженковим. Сторони відзначили «висхідну траєкторію розвитку відносин всепогодного та всебічного стратегічного партнерства Білорусі та Китаю в нову епоху». Обговорили комплекс питань двосторонньої та багатосторонньої співпраці, включаючи майбутні політичні візити на різних рівнях, а також ключові аспекти економічного порядку денного. Особливий акцент було зроблено на подальшому поглибленні торговельно-економічної та інвестиційної взаємодії, реалізації спільних проектів, а також розширенні участі китайських інвесторів у соціально-економічному розвитку Білорусі. Лю Бінь був також прийнятий першим заступником прем’єр-міністра Білорусі Миколою Снопковим.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»