Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (листопад 2025)
Попри очікування після очних переговорів 30 жовтня Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна значних змін у китайській позиції щодо російсько-української війни не спостерігалося. Китай, швидше, продовжував імітувати свою зацікавленість у процесі мирного врегулювання, але наприкінці листопада вже ж таки активізував консультації зі США, європейськими країнами, Росією, але не з Україною.
Американсько-європейські імпульси Пекіну
Китай продовжував публічно акцентувати на своїй готовності відігравати певну роль у врегулюванні російсько-української війни, проте практичних кроків не робив. У даному контексті показовою є відповідь представника МЗС КНР Мао Нін (3 листопада) на запитання журналіста, чи звертаються Китай, Бразилія та інші «друзі миру» безпосередньо до Росії із закликами зупинити бойові дії. За її твердженням, з моменту створення група «Друзі миру» нібито «відіграла конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи». У цьому контексті додамо, що на зустрічі 5 листопада з президентом Бразилії Сільва та Лулой член Постійного комітету політбюро Центрального Комітету КПК, віце-прем’єр Державної ради Дін Сюесян серед питань також обговорив «внесок у мирне вирішення регіональних суперечок».
Традиційно зміни китайської позиції домагалася європейська дипломатія. 4-5 листопада міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна , який перебував з візитом у Пекіні для зустрічей із Ван Ї та іншими офіційними особами, одним із пріоритетних питань для обговорення назвав «російську агресію проти Європи». Зокрема, М. Цахкна закликав Китай припинити економічну підтримку війни Росії проти України та приєднатися до зусиль Європи та США щодо тиску на В. Путіна з метою домогтися припинення вогню. Зокрема, він зазначив: «Китай заявляє, що не бере участі в цьому військовому конфлікті, але я цілком ясно дав зрозуміти, що Китай має величезний важіль тиску на Росію, який з кожним тижнем стає все сильнішим, оскільки російська економіка слабка». Додамо, що в китайському протокольному повідомленні була лише згадка про обмін думками щодо «української кризи».
6 листопада Ван Ї у телефонній розмові з міністром закордонних справ Іветт Купер заявив, що Китай готовий працювати з Великобританією для спільного вирішення глобальних проблем та сприяння миру та розвитку у всьому світі. 17 листопада віце-канцлер, міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі з віце-прем’єром Держради Китаю Хе Ліфеном у Пекіні закликав КНР докласти активніших зусиль для врегулювання російсько-української війни. «Китай тут може грати вирішальну роль», – наполягав віце-канцлер.
Деяка китайська дипломатична активізація спостерігалася після того, як було оголошено про розробку американсько-російського мирного плану, відновлення переговорного процесу по лінії США-Україна-Європа і США-РФ, а також після телефонної розмови Д. Трампа з Сі Цзіньпіном 24 листопада. Президент США повідомив, що вони обговорили, зокрема, питання щодо Росії та України. Китайська сторона на відміну від попередніх повідомлень про телефонні переговори лідерів у серпні та особисту зустріч у Пусані цього разу згадала обговорення російсько-української війни. Так, Xinhua привело такі слова Сі Цзіньпіна: «Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на встановлення миру, і висловив сподівання, що всі сторони продовжать скорочувати свої розбіжності і якнайшвидше досягнуть справедливої, міцної та обов’язкової мирної угоди для вирішення кризи в її основі».
Після розмови Д. Трампа і Сі Цзніппіна виникла певна інтрига, а саме чи подзвонить глава КНР у Кремль. Російська сторона наголошувала, що планів розмови лідерів немає. А 25 листопада заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко, відповідаючи на запитання, чи обговорювався з Китаєм план Д. Трампа щодо України, лише сказав: «З китайцями у нас постійні контакти йдуть, у тому числі і з питань врегулювання в Україні». А 28 листопада офіційний представник МЗС КНР Мао Нін, коментуючи китайсько-російські контакти з питання мирного врегулювання, заявила: «З моменту виникнення нинішньої кризи Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН та відповідальна держава, підтримує контакти з усіма зацікавленими сторонами, включаючи Росію».
Проте відбулися консультації китайської сторони з європейськими партнерами. 27 листопада Ван Ї провів телефонну розмову з радником президента Франції із закордонних справ Еммануелем Бонном (за ініціативою останнього). Серед іншого, сторони обмінялися думками щодо «української кризи». «Бонн представив позицію Франції. Ван Ї заявив, що Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, виступає за досягнення всеосяжної, довгострокової мирної угоди, прийнятної для всіх сторін, і за створення збалансованої, ефективної та стійкої архітектури європейської безпеки. Китай готовий підтримувати зв’язок із Францією з цього питання», – зазначено у повідомленні МЗС КНР. А 28 листопада Ван Ї зустрівся у Пекіні з радником прем’єр-міністра Великобританії з національної безпеки Джеромом Пауеллом:серед іншого, згадано обмін думками щодо «української кризи». Проте помітних практичних змін у китайській позиції не було.
У Києві зростає недовіра до Китаю?
В умовах посилення тиску з боку США у контексті мирного врегулювання, погіршення ситуації на фронті та низки внутрішньополітичних труднощів офіційному Києву було не до Китаю. Зазначимо лише, що 16 листопада на зустрічі із президентом парламенту Греції Микитасом Какламанісом, Володимир Зеленський серед іншого обговорив «можливий тиск Китаю та США на Росію для закінчення війни» (очевидно, це пов’язано із залученням грецького флоту для перевезення російської нафти, китайським споживачам).
Зазначимо запрошення 14 листопада посла України Олександра Нечитайла до МЗС КНР для зустрічі з помічником міністра Лю Бінем. За повідомленням української сторони, вони обговорили стан та перспективи подальшого розвитку українсько-китайських відносин, а також здійснили обмін думками щодо війни РФ проти України. У китайському повідомленні наводяться слова Лю Біня, що Китай та Україна є стратегічними партнерами, Пекін готовий співпрацювати з метою зміцнення та розвитку двосторонніх відносин, а також просування співробітництва у різних галузях. У свою чергу, О. Нечитайло наголосив на важливості відносин з Китаєм і готовності розвивати двосторонні відносини на основі традиційної дружби. Окремо згадано, що сторони також обмінялися думками щодо «української кризи». Примітно, що днем раніше Лю Бінь зустрівся з послом Росії в КНР Ігорем Моргуловим: зміст розмови фактично не розкрито, зазначено, що сторони обмінялися думками з питань, що становлять взаємний інтерес.
У громадській площині українська сторона продовжувала звертати увагу на те, як на Китай діють санкції США проти великих російських нафтових компаній. Так, 2 листопада уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк наголошував на тому, що кількість контрактування майбутніх перевезень російської нафти Китаєм (та Індією) знизилася майже на 20%. З іншого боку, той самий В. Власюк критикував Китай за військово-технічну допомогу Росії: «…Є «дружній, братерський» народ Китайської Народної Республіки, звідки їде, за середньою оцінкою, щонайменше 60% всіх критичних компонентів і засобів виробництва потреб російського ВПК».
А 19 листопада Державна прикордонна служба України оприлюднила відео, як на підступах до Костянтинівки (Донецька область) пілоти підрозділу безпілотних авіаційних систем «Фенікс» виявили та знищили реактивну систему залпового вогню росіян Type-63, зроблену у Китаї. Це знову породило інформаційну хвилю про китайську військово-технічну допомогу Росії. У зв’язку з цим 21 листопада офіційний представник МЗС КНР Мао Нін, коментуючи використання збройними силами РФ китайського озброєння в агресії проти України, наполягала, що Китай не постачає летальну зброю сторонам конфлікту і суворо контролює експорт продукції подвійного призначення.
Китай та Росія дружать урядами
Інтенсивність російсько-китайського офіційного діалогу знаходиться на вже традиційно високому рівні. 3 листопада в Ханчжоу відбулася 30-та регулярна зустріч глав урядів РФ та КНР. У своєму виступі М. Мішустін описав поточні російсько-китайські відносини виключно у позитивному ключі: «Незважаючи на турбулентність у глобальній політиці та світовій економіці, співробітництво Росії та Китаю зміцнюється. Ми запускаємо нові масштабні проекти. Серед них – освоєння родовищ нафти та газу, виробництво високотехнологічного обладнання, кооперація у сфері енергетики, мирного атома, дослідження космосу та Місяця, реалізуємо спільні програми в авіа- та автомобілебудуванні, розвиваємо транспортні коридори, працюємо в екстремальних умовах Арктики». При цьому він наголосив на важливості «взаємної довіри»: «Саме воно, так само як і розуміння спільних інтересів, бажання разом рухатися вперед, допомагають нам ефективно вирішувати довгострокові завдання, поставлені президентом Росії Володимиром Володимировичем Путіним та головою КНР Сі Цзіньпіном. Впевнений, що, діючи пліч-о-пліч, ми впораємося з усіма викликами». У свою чергу, Лі Цян заявив: «Наразі в міжнародній обстановці відбуваються кардинальні зміни. Китайська сторона готова з російськими колегами в дусі важливих домовленостей наших лідерів зміцнювати стратегічний діалог, зміцнювати взаємодію у всіх сферах, щоб ефективніше захищати наші інтереси в галузі розвитку та безпеки». Він також пообіцяв: «Китай готовий зміцнювати поєднання стратегій розвитку з Росією, розширювати співпрацю у всіх галузях, безперервно розвивати китайсько-російські відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху і продовжувати разом рухатися шляхом модернізації».
4 листопада в Пекіні М. Мішустіна був прийнятий Сі Цзіньпіном. Останній назвав російського прем’єра «хорошим другом китайського народу» і зазначив, що той останніми роками «дбайливо працює над просуванням нашої багатопланової співпраці»: «Я позитивно оцінюю ваш внесок». 5 листопада В. Путін у ході очної наради Радбезу РФ повідомив, що заслухав доповідь М. Мішустіна про поїздку Китай і зазначив, що «вона була дуже своєчасною, змістовною та дуже корисною». Наступного дня М. Мішустін, починаючи засідання уряду РФ, заявив, що його переговори з Лі Цяном «підтвердили настрій на подальше зміцнення всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії з Китаєм». А далі він звернувся до членів уряду: «Прохання уважно відстежувати за вашими напрямками, як іде реалізація домовленостей, досягнутих під час візиту».
17 листопада відбулася ще одна зустріч М. Мішустіна з Лі Цяном – у Москві на полях засідання ради глав урядів ШОС. Російський прем’єр тоді заявив: «Спільно сьогодні з китайськими партнерами ми вживаємо ефективних заходів, які, в першу чергу, спрямовані на розвиток наших торговельно-економічних відносин, зв’язків та просування спільних проектів у різних галузях економіки». І далі наголосив на важливості створення нових точок зростання, виходячи з конкурентних переваг економік обох країн, захисту спільних інтересів, зміцнення промислового та технологічного суверенітету. Відповідь китайського прем’єра була простою дипломатичною люб’язністю. 18 листопада Лі Цяна прийняв В. Путін, який зазначив, що відносини двох держав вибудовуються на принципах рівноправності, взаємної вигоди та підтримки в питаннях, які торкаються корінних інтересів один одного, але «при цьому не спрямовані проти будь-кого». І підкреслив: «Важливо забезпечити надійну захищеність нашої торговельно-економічної кооперації від негативного зовнішнього впливу».
Традиційно багато про російсько-китайські відносини говорив С. Лавров. 11 листопада він в інтерв’ю російським ЗМІ описав відносини між країнами у райдужних фарбах: «У реальному житті відносини, яких ніколи не було. Такі вони просунуті, щільні, довірчі. І, як кажуть наші китайські друзі, ми працюємо у всіх сферах міжнародного життя пліч-о-пліч, спина до спини. Це не просто слова». Він також торкнувся питання перспектив договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між РФ і КНР, дія якого закінчується в середині 2026 р. Один з варіантів – це його пролонгація, як було зроблено в 2021 р. Але міністр допустив і інший варіант: «Безумовно, події розвиваються стрімко, знаходить все нові і нові виміри. Тому ми домовилися із колегами з інших відомств подивитися, чи є якийсь конкретний напрямок, який може бути використаний для збагачення договору». І додав: «Це може бути зроблено шляхом ухвалення чергового документа, який підтверджуватиме та розвиватиме положення цього договору. Немає у нас зараз будь-яких чітких рішень, вони, власне, і не потрібні, тому що ці рішення, як ми говоримо, не на підтримку на папері, а вони фіксують ситуацію в реальному житті». А в інтерв’ю Corriere della Sera, яке італійська газета відмовилася публікувати, С. Лавров, наголошуючи на рівноправності взаємодії між Росією та Китаєм наполягав: «Категорії “провідного” і “відомого”, звичні для альянсів, що склалися в роки холодної війни, тут не застосовні. Тому говорити про якийсь “дисбаланс” недоречно”». Окремо міністр зазначив, що тісна взаємодія між збройними силами РФ і КНР «забезпечує важливу взаємодоповнюваність, допомагає нашим країнам відстоювати свої національні інтереси у сфері глобальної безпеки та стратегічної стабільності, ефективно протистояти традиційним та новим викликам».
З інших російсько-китайських політичних контактів наголосимо на проведенні 13 листопада 11-го засідання діалогу «Єдина Росія» – Компартія Китаю». Голова вищої ради «Єдиної Росії» Борис Гризлов анонсував, що на початку 2026 р. сторони розпочнуть роботу над оновленням протоколу про розширення співробітництва, який стане дорожньою картою міжпартійної взаємодії на три роки наперед. У свою чергу завідувач міжнародного відділу КПК Лю Хайсін (зазначимо, що візит до Москви став його першою міжнародною поїздкою після вступу на посаду) висловив подяку за організацію діалогу і зазначив, що китайська сторона готова зміцнювати взаємодію з Росією і протистояти зовнішньому втручанню недружніх держав у суверенні справи країн. Наступного дня Лю Хайсін зустрівся з головою партії «Єдина Росії», заступником голови Ради безпеки РФ Дмитром Медведєвим.
Безпекові консультації: космос, ПРО, воєнний ШІ
Росія та Китай проводили планові консультації щодо широкого кола питань, пов’язаних із різними аспектами безпеки. 18 листопада у Москві у міжвідомчому форматі обговорили питання космічної безпеки. Російську делегацію очолював заступник директора департаменту з питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями МЗС Росії Костянтин Воронцов, китайську – заступник директора департаменту контролю озброєнь МЗС КНР Лі Чицзян . «Сторони обмінялися оцінками ситуації в цій галузі та підтвердили важливість активних спільних зусиль з метою запобігання гонці озброєнь у космічному просторі (ГОКП)», – зазначили в МЗС РФ. Крім того, сторони акцентували необхідність якнайшвидшого запуску переговорів щодо міжнародного юридично зобов’язуючого інструменту щодо запобігання ГОКП на основі російсько-китайського проекту Договору про запобігання розміщенню зброї в космічному просторі, застосування сили або загрози силою щодо космічних об’єднань. «Констатовано актуальність міжнародної ініціативи/політзобов’язання про нерозміщення першими зброї в космосі та затребуваність спільних зусиль щодо її глобалізації. Особливу увагу приділено подальшій координації кроків щодо просування спільних позицій щодо ГОПК на профільних багатосторонніх майданчиках», – додали в МЗС Росії.
19 листопада в Москві пройшли консультації з питань протиракетної оборони та ракетних аспектів стратегічної стабільності. Російську делегацію очолив спеціальний представник МЗС РФ. з питань стратегічної стабільності Андрій Малюгін, делегацію Китаю – Лі Чицзян. «Сторони висловили взаємне задоволення рівнем та якістю двостороннього діалогу та взаємодії на зазначених напрямках та підтвердили націленість на їх подальше зміцнення», – зазначили в МЗС РФ. У ході консультацій сторони проаналізували відповідні дестабілізуючі фактори, які «створюють стратегічні ризики для глобальної та регіональної безпеки», а також обмінялися думками щодо шляхів їхньої мінімізації. Тут також наведемо коментар заступника глави МЗС РФ Сергія Рябкова в інтерв’ю журналу «Міжнародне життя» щодо можливості проведення тристоронніх переговорів з питань ядерної стабільності за участю США, Росії та Китаю: «У нас немає жодних питань до Китаю з тематики контролю над озброєннями та стратегічної стабільності. Тому ми не готові задля уявлень аналітиків, політологів, та хай і тих, хто обіймає відповідальні посади за океаном, впливати на Пекін для того, щоб підштовхнути його і спрямувати, як то кажуть, в русло подібних гіпотетичних тристоронніх зусиль. Це не в наших інтересах, ми не займатимемося цим». При цьому він підкреслив, що РФ не отримувала від США формальних пропозицій про тристоронній діалог з КНР щодо контролю над озброєннями: «…Можливо, тому, що американці все ж таки добре зрозуміли нашу позицію, нашу логіку: а саме – ми маємо абсолютно особливі за своєю глибиною та ступенем довіри один до одного відносини з КНР».
20 листопада у Москві пройшли консультації з питань військового застосування штучного інтелекту (ШІ). Російську делегацію очолював К. Воронцов, китайську – Лі Чицзян. За інформацією МЗС РФ, сторони провели розгорнутий обмін думками щодо зазначеної проблематики, «приділили окрему увагу взаємодії як у двосторонньому форматі, так і на багатосторонніх майданчиках, включаючи групу урядових експертів держав – учасниць Конвенції про “негуманну” зброю зі смертоносних автономних систем озброєнь». Як зазначили у відомстві, зустріч підтвердила високий рівень порозуміння щодо зазначеної проблематики. «Відзначено спільну зацікавленість у подальшому розвитку діалогу та співробітництва у цій сфері», – уклали у російському дипвідомстві.
20 листопада у Москві пройшли переговори міністра оборони Росії Андрія Білоусова із заступником голови Центральної військової ради КНР генерал-полковником Чжаном Юся (до речі, проводилися у будівлі Національного центру управління обороною РФ). А. Білоусов зазначив, що військові відомства Росії та Китаю розпочали реалізацію досягнутих на найвищому рівні домовленостей, істотно розширивши кількість спільних заходів оперативної та бойової підготовки на суші, морі та в повітрі. «Їхня мета – забезпечити безпеку двох країн», – заявив міністр. Він також додав, що військова співпраця Росії та Китаю ґрунтується на довірі та розумінні інтересів один одного: «Розраховую, що сьогодні ми намітимо нові горизонти співробітництва в оборонній сфері». У свою чергу, Чжан Юся заявив: «Відносини Китаю та Росії стали зразком міжнародних відносин нового типу, а також зразком відносин між сусідніми великими державами. Двосторонні відносини, засновані на дусі вічного добросусідства, всеосяжної стратегічної взаємодії, взаємовигідного співробітництва, постійно набувають нової життєвої сили». Пізніше міноборони КНР повідомило, що сторони провели поглиблений обмін думками з питань двосторонньої взаємодії, обговорили міжнародну та регіональну ситуацію, приділили увагу тематиці, що становить взаємний інтерес. Як зазначається, Чжан Юся та А. Білоусов «досягнули консенсусу щодо зміцнення контактів на високому рівні та поглиблення практичної співпраці».
Очевидно, перераховані вище консультації мали підготовчий характер перед стратегічними консультаціями вищого рівня – в ході візиту Ван Ї Москву 1-2 грудня.
Білорусь – Китай: в пріоритеті економіка
Білорусь на китайському напрямі демонструвала прагматизм. О. Лукашенко, сфокусований на покращенні відносин із США, у листопаді публічно про Китай не згадував, натомість економічний блок білоруського уряду проводив інтенсивні комунікації з китайською стороною. 7 листопада міністр з надзвичайних ситуацій Вадим Синявський провів зустріч з міністром з надзвичайних ситуацій Китаю Ван Сянсі , за підсумком якої було підписано спільний план заходів на 2026-2027 роки. 13 листопада в Мінську пройшло 3-тє засідання робочої групи зі спрощення торгових процедур комісії з торговельно-економічного співробітництва міжурядового комітету зі співробітництва. В середині листопада в КНР відбулося перше засідання комісії з промислового співробітництва (співголови міністр промисловості Андрій Кузнєцов та міністр промисловості та інформатизації Лі Лечен). Зокрема, А. Кузнєцов зазначив: «Акцент буде зроблено не лише на залученні китайського обладнання, а й на повноцінному освоєнні технологій та компетенцій. Це дозволить перейти до глибокої промислової інтеграції, коли модернізація білоруських підприємств йтиме паралельно зі створенням нових спільних виробництв».
На полях Другого форуму міжнародного співробітництва з питань залізничних перевезень Китай – Європа відбулася зустріч міністрів транспорту Білорусі та Китаю Олексія Ляхновича та Лю Вея. Зокрема, обговорювалося курсування вантажних поїздів через Білорусь у повідомленні Китай-Європа. Виступаючи на форумі, О. Ляхнович рекламував: «Білоруська залізниця здатна щодня здійснювати перепустку понад 30 контейнерних поїздів із маршрутною швидкістю понад 1,2 тис. км на добу». А далі додав: «Наша країна має резерви щодо термінальної обробки, пропуску поїздів для кратного збільшення обсягів транзитних залізничних перевезень. Під егідою держкорпорації “Китайські залізниці” розвиваються проекти контейнерних перевезень за наскрізними розкладами. Лише за 10 місяців 2025 року через територію Білорусі пройшло понад 400 контейнерних поїздів за наскрізними розкладами».
Водночас, звернімо увагу на інформацію, оприлюднену представником опозиційної організації колишніх співробітників білоруських силових структур BelPol Матвієм Купрейчиком: «Китай допоміг білоруському режиму налагодити виробництво 240 тисяч 152-міліметрових артилерійських снарядів та 240 тисяч 122-міліметрових ракет для російської системи ГРАД. Це дані за рік. Таким чином, на одному білоруському підприємстві виробляється не менше півмільйона снарядів». Він також зазначив, що Білорусь змогла виробляти ці заготівлі завдяки тому, що Китай продав Білорусі лінії для їхнього складання. «Цікаво, що білоруські інженери не змогли самі встановити цю лінію з виробництва боєприпасів. Для цього Китай направив до Білорусі десять своїх інженерів, які встановили її. Вона вже існує. І дуже цікавий момент полягає в тому, що Китай був настільки зацікавлений у встановленні цієї лінії, що зараз розмістив своїх працівників на двох білоруських підприємствах, які сидять на цих підприємствах та контролюють процес», – наголосив М. Купрейчик. При цьому, за його словами, заготівлі виготовляються в Білорусі лише за державним оборонним замовленням РФ: «Це єдиний нині покупець, режим Лукашенка не має альтернативи».
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»