Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (жовтень 2025)
Китай, поглинений внутрішньополітичними питаннями та «тарифними війнами» зі США, намагався обмежитися обміном думками з європейськими партнерами щодо російської агресії проти України. Водночас на Пекін дедалі більше тиску чинив Вашингтон: крім погроз запровадження тарифів за купівлю російської нафти, Д. Трамп особисто спробував переконати Сі Цзіньпіна зайняти більш активну позицію у мирному врегулюванні. І якраз саме наприкінці жовтня спостерігалося пожвавлення китайської активності у даному питанні: Білорусь та Росію відвідав спецпредставник КНР з Євразії Сунь Ліньцзян, а також було реанімовано оонівську групу «Друзі миру». Однак показово, що спроби Пекіну відновити діалог з Києвом не фіксуються.
Європі – «думки», а Трампу – обіцянки?
Протягом жовтня китайська увага до російсько-української війни ставала помітною переважно під час дипломатичних заходів із європейськими лідерами. 8-9 жовтня під час візиту до Італії Ван Ї обговорював, серед інших питань, перспективи мирного врегулювання із заступником прем’єр-міністра – міністром закордонних справ Антоніо Таяні та президентом Серджо Маттарелло. Сторони домовилися координувати кроки та підтримувати контакти «щодо політичного врегулювання української кризи». 10 жовтня під час четвертого раунду стратегічного діалогу між міністрами закордонних справ КНР та Швейцарії Ван Ї обмінявся думками про війну з Іньяціо Кассісом. 15 жовтня – з міністром закордонних справ Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом під час їх переговорів у Ханчжоу. Більше уваги було приділено російсько-українській війні під час 27-го китайсько-французького стратегічного діалогу 16 жовтня за участі Ван Ї і дипломатичного радника президента Франції Емманюеля Бонно. Зазначимо, що з останнім також провів зустріч віце-президент Хань Чжен. У той же день Ван Ї обмінявся думками щодо війни з міністром закордонних справ Швеції Марією Мальмер Стенергард.
Китай формально підтримав спільну заяву лідерів європейських держав, керівництва ЄС та президента України від 21 жовтня про підтримку ініціативи Д. Трампа про негайне припинення бойових дій та початок мирних переговорів на основі поточної лінії зіткнення. Зокрема, представник МЗС КНР Го Цзякунь зазначив, що китайська сторона продовжує наполягати на переговорах як єдиному способі врегулювання конфлікту: «Ми сподіваємося, що відповідні сторони досягнуть справедливої та міцної мирної угоди, яка буде обов’язковою та прийнятною для всіх залучених сторін, шляхом діалогу та консультацій». У той же час він розкритикував 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який торкнувся і китайських компаній: «Китай висловлює своє різке невдоволення та рішучу протидію цьому і направив ЄС офіційний протест». Він знову нагадав, що країни Європи та США продовжують торгівлю з РФ, а отже, не мають права втручатися у співпрацю між китайськими та російськими підприємствами. А далі пригрозив, що Пекін «вживе всіх необхідних заходів для надійного захисту своїх законних прав та інтересів». А 27 жовтня на полях саміту АСЕАН у Куала-Лумпурі відбулися переговори прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна з президентом Європейської ради Антоніу Коштою, який порушив тему збройної агресії Росії проти України. «Я висловив очікування ЄС, що Китай допоможе покінчити з війною», – заявив А. Кошта. Показово, що у китайському повідомленні про зустріч згадки про обговорення війни немає.
Публічний тиск на Китай у контексті російської агресії проти України чинили США. Так, міністр фінансів Скотт Бессент на тлі загострення торгової напруги між Вашингтоном та Пекіном знову звинуватив Китай у «фінансуванні війни». А 15 жовтня він повідомив про розробку нового інструменту, який дозволить одночасно розширити фінансову підтримку України та чинити тиск на Китай. Йдеться про можливе створення Ukraine Victory Fund, який може наповнятися за рахунок нових тарифів на імпорт із Китаю. За словами С. Бессента, Д. Трамп доручив йому і американському послу повідомити союзників у Європі, що США підтримують ідею запровадження «українського тарифу перемоги або російського нафтового тарифу» на Китай, якщо до ініціативи приєднаються європейські партнери. План передбачає 500-відсоткове мито на китайський імпорт, а отримані кошти мають бути спрямовані на закупівлю зброї для України. Поряд з цим, С. Бессент анонсував, що влада США планує опублікувати надані владою України докази військово-технічного співробітництва Китаю та РФ. Поки що практичного продовження зазначених ініціатив не було.
Привертає увагу різниця в трактуванні обговорення російсько-української війни в ході переговорів 30 жовтня Сі Цзіньпіна і Д. Трампа. Останній повідомив журналістам, що Китай погодився співпрацювати щодо припинення війни в Україні: «Про Україну довго говорили. Ми працюватимемо разом, щоб мати якийсь результат. Ми погодилися, що сторони у безвиході. І іноді треба дати їм воювати, напевно. Безумство. Але він допоможе нам, і ми спільно працюватимемо по Україні». На питання чи обговорював він із Сі Цзіньпіном питання скорочення закупівель російської нафти, Д. Трамп відповів негативно. У китайських повідомленнях про саміт згадок про російсько-українську війну не було, водночас наводилися загальні фрази про готовність до конструктивної співпраці, такі як: «Китай і США також мають позитивно взаємодіяти на регіональній та міжнародній арені. Сьогодні світ стикається з багатьма викликами, і Китай та США можуть спільно продемонструвати свою відповідальність як великі держави і працювати разом для досягнення більш значущих, практичних та корисних для обох країн та всього світу цілей».
«Друзі миру» знову подали голос
Наприкінці жовтня знову з’явилися сигнали, що Китай може активізуватись у переговорному процесі. Спецпосланник уряду КНР у справах Євразії Сунь Ліньцзян здійснив візити до Білорусі та РФ. 28 жовтня, виступаючи на III Мінській міжнародній конференції з євразійської безпеки, він заявив, що Китай продовжуватиме «підтримувати сторони в усуненні корінних причин кризи та створення збалансованої, ефективної та стійкої регіональної структури безпеки». А 30 жовтня Сунь Ліньцзян провів зустріч із заступником міністра закордонних справ РФ Михайлом Галузіним. З цього приводу МЗС РФ лише повідомило, що «обговорювалася ситуація на пострадянському просторі, включаючи врегулювання кризи навколо України, а також ключові аспекти взаємодії між Росією та Китаєм у Євразії».
Була реанімована група «Друзі миру»: 29 жовтня відбулося її засідання під спільним головуванням керівників місій при ООН Бразилії – Сержіу Франса Данезе та Китаю – Фу Цуна. Зазначимо, що кількість «друзів миру» за рік суттєво зменшилася: окрім КНР та Бразилії, у зустрічі взяли участь представники Алжиру, Єгипту, Індонезії, Туреччини, Мексики, Колумбії та Ефіопії, а також як спостерігачі – Франція, Угорщина, Словаччина, Швейцарія та Секретаріат ООН.
На зустрічі обговорили «останні події, пов’язані з конфліктом в Україні, та подальші зусилля щодо політичного врегулювання». За словами бразильського дипломата, зусилля групи ґрунтувалися на твердій прихильності до цілей та принципів Статуту ООН, включаючи повагу суверенітету та територіальної цілісності будь-якої держави та мирне врегулювання спорів. Він додав, що група підкреслює «необхідність дотримання принципів деескалації та важливості недопущення розширення поля бою та інтенсифікації бойових дій». Дипломат закликав уникати «дій, які могли б ще більше розпалити конфлікт, включаючи поширення зброї та інших засобів ведення війни серед сторін конфлікту», це, за його словами, «допомогло б прокласти шлях до припинення вогню та політичного врегулювання».
У свою чергу, постпред Китаю зазначив, що «тільки узгоджене політичне рішення, у тому числі за допомогою інклюзивної дипломатії та політичних засобів на основі Статуту ООН, може покласти край цьому конфлікту». За його словами, спільною метою має бути пошук «всеосяжного, справедливого та тривалого рішення, яке враховувало б взаємні заклопотаності сторін у конфлікті та призвело б до мирної угоди, узгодженої безпосередньо сторонами та прийнятної для них». Учасники групи також наголосили на необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права щодо цивільної інфраструктури, а також важливості гуманного поводження з полоненими та обміну військовополоненими як заходи зміцнення довіри. Китайський дипломат окремо від імені групи висловив стурбованість через «негативні наслідки односторонніх санкцій», які, за його словами, позначаються на країнах Глобального Півдня, і наголосив на «законному праві країн на нормальну міжнародну торговельно-економічну співпрацю».
Український погляд: Китай «загрався із війною»
Україна продовжувала демонструвати розчарування китайською позицією щодо російської агресії. Так, 23 жовтня на прес-конференції у Брюсселі Володимир Зеленський заявив: «Китай – це справді дуже важке питання, складне, у нас немає навіть постійного діалогу з Сі Цзіньпіном. У нас були певні телефонні розмови, і він мені сказав, що він не продаватиме зброю (Росії. – Ред.). Я дійсно нічого не знаю про пакети озброєнь, але я знаю одне – Китай допомагає Росії. Не допомагає Україні, і не зацікавлений у нашій перемозі та у поразці Росії». Крім того, за його словами, Китай не зацікавлений у єдності США та Європи і додав: «І вони (китайці. – Ред.) не зацікавлені у слабкій Росії. Ось чому я думаю, що вони допомагають Росії».
Більш категоричним був радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, який висловив думку, що Китай загрався, використовуючи війну Росії проти України для покращення свого політичного глобального впливу: «Це призведе до сумних наслідків, на жаль, світ буде дестабілізовано. Він уже хаотизований, дестабілізований, і Росія продовжує робити великий у це внесок. І лише за рахунок ресурсу Китаю РФ це робить». А далі він закликав: «І якщо Китай не готовий зупинити ескалаційні витки, то проти нього потрібно вводити жорсткі, максимально заборонні санкції».
Водночас українська сторона сподівалася на зміну китайської позиції після саміту Сі Цзіньпіна та Д. Трампа. Про це, зокрема, говорив В. Зеленський. А 30 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив: « Зустріч лідерів США та Китаю, безумовно, має велике значення для подальших мирних зусиль, для їх прискорення… Безумовно, Китай може відігравати більш активну роль. Безумовно, Китай має достатній інструментарій впливу на Росію». Тоді ж міністр зазначив, що українська сторона ще не має дипломатичного фідбека від партнерів за результатами цієї зустрічі, але за попередніми заявами відомо, що питання України обговорювалося.
Якраз 30 жовтня В. Зеленський повідомив про доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки (СЗРУ) Олега Іващенка про настрій та найближчі плани керівництва Китаю в контексті війни Росії проти України. «Важливо, щоб Китай долучився до зусиль задля зупинення постійних російських спроб розширити та затягнути війну», – зазначив президент. А далі анонсував «відповідні доручення нашим дипломатам на основі інформації про зустрічі, які відбулися цими днями у регіоні». Примітно, що у своєму відеозверненні В. Зеленський заявив: «Вже ми бачимо, що буде скорочення імпорту російської нафти Індією, Китаєм, і слід стежити, щоб не було обходу санкцій через треті країни». А 31 жовтня В. Зеленський ввів у дію рішення РНБОУ щодо санкцій, які, зокрема, були поширені на 10 китайських компаній.
Росія не бачить жодного протистояння з Китаєм
Інтенсивність російсько-китайського офіційного діалогу у жовтні трохи знизилася, що було викликано об’єктивними причинами: проведенням 4-го пленуму ЦК КПК 20-го скликання та підготовкою сторонами до засідання міжурядової комісії, запланованої на початок листопада. У публічній площині російська сторона продовжувала підкреслювати свої особливі стосунки з Китаєм. Так, 1 жовтня В. Путін привітав голову КНР Сі Цзіньпіна з 76-річчям утворення республіки (зазначимо, що не було повідомлення про вітання Сі Цзіньпіна на адресу В. Путіна з днем народження 7 жовтня). 2 жовтня під час виступу на пленарній сесії дискусійного клубу «Валдай», В. Путін повідомив, що під час його останнього візиту до Китаю на непублічній частині переговорів Сі Цзіньпін заявив, що вітає відновлення та нормалізацію російсько-американських відносин. І навіть пообіцяв: «Якщо від нас щось залежить, всіляко цьому сприятимемо». В. Путін також зазначив, що ініціатива Сі Цзіньпіна щодо глобального управління «дуже корелює» з російською ідеєю євразійської безпеки: «І це було дуже важливо – звірити годинник по цих питаннях, що дійсно у прямому розумінні цього слова мають глобальний характер, двосторонній та глобальний. Тому я високо оцінюю результати. І це, на мою думку, було ще одним гарним кроком уперед у розвитку наших відносин».
Про те, що Москва готова працювати з Пекіном над реалізацією ініціативи з глобального управління, повторив 9 жовтня Сергій Лавров: «Ми сказали, що це правильно. Щоб глобальне управління було справедливим, готові працювати з китайськими колегами, які висунули цю ініціативу. Щоб зрозуміти, як вони її бачать». А 15 жовтня він в одному з інтерв’ю, відповідаючи на питання про варіанти угод щодо стратегічної стабільності, запевняв: «Росія не буде ні з ким об’єднуватися проти когось, тим більше проти Китайської Народної Республіки. Це навіть на думку не може спасти». При цьому міністр зазначив, що Росія з Китаєм має міцну договірно-правову базу, яка надзвичайно чітко показує відносини, націлені на те, щоб «підтримувати один одного, сприяти один одному у зміцненні економіки, обороноздатності та зміцненні позицій на міжнародній арені».
17 жовтня було проведено засідання колегії МЗС РФ, на якому було визнано необхідним нарощувати координацію з КНР за такими регіональними напрямами: безпека в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Центральній Азії, ситуація навколо Афганістану, розвиток відносин з Африкою, а також була підтверджена пріоритетність вироблення спільних підходів щодо питань глобального порядку денного, включно зі штучним інтелектом, зміною клімату, демократизацією міжнародних інституцій. Крім того, в МЗС РФ висловили підтримку подальшому зміцненню взаємодії з КНР на багатосторонніх форумах, насамперед в ООН та її Раді Безпеки, а також у ШОС, БРІКС, АТЕС, АСЕАН, Групі двадцяти та інших форматах. «Росія та Китай виступають за консолідацію зусиль країн глобального Півдня та Сходу, сприяють зміцненню їхнього права голосу в механізмах глобального управління», – додали в дипвідомстві. Крім того, в МЗС вказали, що колегія дала високу оцінку щільній стратегічній координації Москви та Пекіна з міжнародної проблематики та регіональних досьє, відзначено значну роль держав «у побудові справедливого та сталого багатополярного світу».
16 жовтня відбулася зустріч нового голови відділу міжнародних зв’язків ЦК КПК Лю Хайсіна з послом Росії у КНР Ігорем Моргуловим. Глава відділу вказав на міцні добросусідські дружні зв’язки Китаю та Росії, що спираються на всеосяжну стратегічну співпрацю, яка має взаємовигідний характер. Лю Хайсін згадав про китайсько-російські міжпартійні контакти, назвавши їх «потужною практикою» для просування нового типу відповідної взаємодії і додав: «Компартія Китаю готова взаємодіяти з основними політичними партіями Росії над реалізацією важливого консенсусу, досягнутого главами двох держав, брати участь у численних форматах інституціолізованих обмінів та співробітництва». У свою чергу, І. Моргулов підтвердив, що російська сторона високо цінує важливу роль міжпартійних обмінів та співробітництва у розвитку відносин із КНР. Дипломат додав, що посольство РФ у Китаї готове тісно взаємодіяти з міжнародним відділом ЦК, сприяти зміцненню контактів між «Єдиною Росією» та іншими основними парламентськими партіями Росії з КПК, а також успішному двосторонньому співробітництву в усіх сферах.
Із позитивної картини взаємної російсько-китайської похвали вибилася заява губернатора Приморського краю Олега Кожем’яко на слуханнях з питань місцевого бюджету. За його словами, у китайських джерелах все частіше з’являються трактування, ніби Примор’я спочатку було китайською територією – і якщо Росія не займеться власною просвітницькою роботою, «за десять-п’ятнадцять років ці матеріали стануть домінуючими». Він запропонував включити історію Примор’я окремим розділом до шкільних курсів літератури та історії, щоб діти могли впевнено пояснити, чому регіон ніколи не був китайським. Тут ніколи в житті не було Китаю – ні за часів Бохайської держави, ні в епоху чжурчженів, ні пізніше. Це окрема історія, наша історія», – наголосив губернатор, доручивши розпочати підготовку навчальних матеріалів вже до 2026 р. Згодом новинні повідомлення з цією заявою були видалені з російських ЗМІ, проте у соцмережах відповідне відео ще можна знайти.
Супутники-шпигуни та «оптоволокно» із китайським акцентом
До проблеми тісної військово-технічної взаємодії КНР та РФ регулярно привертала увагу українська сторона. Так, СЗРУ повідомила, що зафіксовано факти надання Китаєм Росії даних супутникової розвідки з метою визначення та дорозвідки стратегічних об’єктів для ураження, включаючи об’єкти, які можуть належати іноземним інвесторам. Ця інформація була озвучена на тлі повідомлень, що 5 жовтня над західною частиною України, на яку тоді припав основний російський ракетно-дроновий удар, пролетіли щонайменше три китайські розвідувальні SAR-супутники. Зокрема, над Львовом було зафіксовано проліт супутників серії Yaogan 33: Yaogan 33, Yaogan 33-03 та Yaogan 33-04, пізніше до регіону увійшов оптичний розвідувальний супутник Yaogan 34. Зазначимо, що МЗС КНР у своїй відповіді на запит українських ЗМІ утрималося від заперечення зазначеного факту чи обурення «хибними звинуваченнями». Тоді як прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи зазначену інформацію, заявив: «Ми маємо власні можливості, включаючи космічні, для виконання всіх завдань, які ставляться перед спеціальною військовою операцією».
СЗРУ також повідомила, що з листопада 2023 р. фіксує залізничні перевезення вантажів з Китаю до Росії, які з високою ймовірністю мають військове призначення. За її даними, всього з Китаю до Росії залізницею доставлено близько 24 тис. тонн таких вантажів. Крім того, військові вантажі, товари подвійного призначення та підсанкційні товари доставляються також авіаційним та морським транспортом, для чого використовується «тіньовий флот». Зокрема, авіакомпанія «Авіакон Цитотранс» надає свої літаки Іл-76ТД для постачання продукції китайських компаній для російських виробників БПЛА типу “Герань” та “Гербера”. У СЗРУ також надали список китайських компаній, які регулярно постачають до РФ товари подвійного призначення. За інформацією СЗРУ, більшість підсанкційних товарів – від мікросхем до верстатів – надходять з Китаю для військово-промислового комплексу Росії з використанням сірих схем, через мережу посередницьких структур.
У свою чергу, The Washington Post повідомила, що Китай різко збільшив протягом літа експорт волоконно-оптичних кабелів та літій-іонних акумуляторів, що дозволило росіянам суттєво збільшити виробництво дронів на оптоволокні. Дані китайської митниці показують, що Китай експортував рекордну довжину волоконно-оптичних кабелів до Росії у травні та червні – понад 190 тис. км та 209 тис. км відповідно. У серпні обсяг експорту різко зріс до 528 тис. км. Водночас експорт літій-іонних акумуляторів з Китаю до Росії також різко зріс протягом літа до рекордних 54 млн дол. у червні, перш ніж трохи впав до 47 млн дол. у серпні.
Лукашенко приревнував до китайсько-російської співпраці в Арктиці
На одному із публічних заходів О. Лукашенко розкритикував, хоча й непрямо, російсько-китайське співробітництво в Арктиці: «Північним морським шляхом посилився рух товарів, і відбулися величезні внаслідок цього втрати – не лише Білорусі (ми щось заробляли на транзиті), а й Польщі. Вона від цього транзиту китайського (я лише про китайський говорю) заробляла 65-70%. Решта – рух товарів по Казахстану, Росії та через Білорусь – 30-35% – припадав на наші країни. Хто втратив від цього? Зрозуміло, хто. Наразі намагаються знайти вихід із цього положення. Навряд. Ви знаєте, що таке Китай, і знаєте їхні підходи щодо цього». Вочевидь, це була реакція на підсумки друге засідання підкомісії зі співробітництва з Північного морського шляху (ПМШ) Російсько-Китайської комісії з підготовки регулярних зустрічей глав урядів, яке відбулося 14 жовтня в Харбіні. На цьому було затверджено план заходів щодо подальшого розвитку перевезень по ПМШ. Очільник російської делегації генеральний директор «Росатому» Олексій Ліхачов заявив, що Росія та Китай наростять вантажні перевезення по ПМШ до 20 млн тонн до 2030 р. За його словами, співпраця РФ і КНР найближчими роками торкнеться не лише мореплавання та навігації, а й створення вантажних суден арктичного класу, підготовку та стажування кадрів, а також інші. Кпім того, О. Ліхачов звернув увагу на велику зацікавленість китайських партнерів до співпраці в російській Арктиці («я б сказав, прямо апетит у китайських підприємців до співпраці в арктичних широтах»).
У цілому офіційні китайсько-білоруські контакти у жовтні були малоінтенсивними. О. Лукашенко нагадував про себе Пекіну вітанням 1 жовтня із днем утворення КНР. Зокрема, він констатував, що для Білорусі Китай – надійний стратегічний партнер та вірний друг. Пообіцяв «разом протистояти спільним викликам, підвищувати добробут та забезпечувати процвітання наших народів», а також згадав реалізацію масштабних проектів у рамках ініціативи «Пояс і шлях», просування індустріального парку «Великий камінь», поглиблення промислової кооперації та гуманітарного обміну.
13 жовтня заступник міністра закордонних справ РБ Ігор Секрета провів зустріч із послом КНР Чжан Веньчуанем, під час якої сторони обговорили хід підготовки до ІІІ Мінської міжнародної конференції з євразійської безпеки. Крім того, відбувся обмін думками щодо актуальних питань міжнародного порядку денного. Сторони констатували схожість підходів Білорусі та Китаю до врегулювання конфліктів та реагування на сучасні виклики та загрози. А 28 жовтня міністр закордонних справ Максим Риженков зустрівся з делегацією на чолі зі спеціальним представником уряду КНР у справах Євразії Сунь Ліньцзяном, який приїхав для участі у згаданій міжнародній конференції. Сторони особливу увагу приділили обговоренню міжнародної та регіональної ситуації, зокрема, в контексті сусідніх з Білоруссю країн. Співрозмовники відзначили близькість поглядів Білорусі та Китаю щодо принципу політичної гідності, який відіграє важливу роль у розбудові взаємодії незалежних держав.
Відзначимо роздуми в інтерв’ю ЗМІ начальника департаменту міжнародного військового співробітництва – помічника міністра оборони РБ з питань міжнародного військового співробітництва Валерія Ревенка щодо перспектив військово-технічної взаємодії з КНР. За його словами, останнім часом із КНР приходить дуже багато техніки, особливо це помітно на Африканському континенті, а також у низці держав Близького Сходу. «Нам теж цікавий досвід експлуатації цієї військової техніки, як вони експлуатують, які проблеми. Щось ми беремо собі. Можливо, і нам це стане в нагоді у наших збройних силах, чому б і ні», – зазначив він. За його словами, «останнім часом ми дивимося на розвиток їх технологій. Тому ми дивимося, ми вивчаємо, ми там вже присутні на підприємствах, ми дивимося розвиток, як це впроваджується, ми дивимося, як застосовується озброєння, військова техніка наших друзів із Китаю. В інших державах вона демонструє досить непогану ефективність. Відповідно, ми дивимося на параметри ціна – якість і дещо беремо для себе».
Володимир Головко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»