Воєнно-політична ситуація на білоруському напрямі (серпень 2025)
Білоруське керівництво намагалося зміцнити свої позиції на міжнародній арені за рахунок активізації контактів з США та Китаєм. Хоча такий підхід змушував Олександра Лукашенка переконувати Володимира Путіна у своїй лояльності та готовності й надалі забезпечувати виконання домовленостей між країнами.
Лукашенко хоче «конкретних кроків» від Трампа
Керівництво Білорусі докладало зусиль для певного посилення своєї автономії від Росії. Так, у серпні активно розвивалася динаміка білорусько-американських відносин. Наполегливі спроби Олександра Лукашенка привернути увагу Дональда Трампа дали результат, і 15 серпня відбулася їхня перша телефонна розмова, яка, за інформацією білоруської сторони, стосувалася двостороннього порядку денного та ситуації в гарячих точках, зокрема, і в Україні. При цьому Д. Трамп, описуючи розмову у своїй соцмережі Truth Social, наголосив, що приводом для дзвінка стало його бажання подякувати О. Лукашенку за звільнення групи з 16 політв’язнів і прагнення обговорити звільнення ще 1300 осіб, які перебувають у білоруських в’язницях.
Серед інших тем розмови Д. Трамп також згадав «візит президента Путіна на Аляску». Варто зазначити, що переговори, ініціатором яких виступив Вашингтон (за словами білоруського дипломата В. Рибакова), відбулися за кілька годин до зустрічі лідера США з президентом Росії, що свідчить не лише про наполегливість Мінська у прагненні покращити відносини з США і тим самим забезпечити собі більшу свободу дій, але й вказує на певний елемент тиску з боку Вашингтону, який вирішив «розіграти» білоруську карту напередодні важливих переговорів з РФ.
Так чи інакше, Мінськ прагнув переконати США, що подальший розвиток двосторонніх відносин може бути корисним для Вашингтону. Для цього, зокрема, було організовано інтерв’ю О. Лукашенка журналісту американського видання Time Саймону Шустеру, в якому він заявив, що може виступити посередником у переговорах між США і Росією, пояснюючи це тим, що він, як досвідчений співрозмовник В. Путіна, може навчити американців, як правильно спілкуватися з росіянами. «Я б багато йому (Д. Трампу – ред.) міг порадити, сказати, охарактеризувати і описати загалом, як вибудовувати відносини Сполучених Штатів з Російською Федерацією», – розповів О. Лукашенко. Суть його порад зводилася до того, що з РФ потрібно говорити з повагою, а не висувати ультиматуми (як от вимога сісти за стіл переговорів, щоб уникнути санкцій та тарифів; «Ну слухайте, це несерйозно»), і почати рухатися до мирного врегулювання російсько-української війни через «маленькі кроки». О. Лукашенко також висловив готовність організувати переговори між Д. Трампом, В. Путіним і Володимиром Зеленським у Мінську. У коментарі С. Шустеру Джон Коул, заступник спецпосланника президента США Кіта Келлога, який раніше приїжджав до Білорусі, повідомив, що США вже зверталися за послугами до О. Лукашенка, і це нібито дозволило Вашингтону налагодити канал зв’язку з Кремлем. «Він друг Путіна. Вони регулярно спілкуються. І він запропонував передавати Путіну наші послання. Це свого роду канал зв’язку, розумієте? Це дуже цінно», — процитував С. Шустер Дж. Коула. Щоправда, якого роду послання передавали американці, залишилося невідомим. За твердженням С. Шустера, О. Лукашенко також нібито «консультував американських чиновників, як підтримувати переговори з Кремлем у потрібному руслі».
Як Білорусь, так і США демонстрували готовність до подальшого розвитку діалогу між країнами, хоча уявлення про необхідні для цього кроки у сторін розійшлися. Так, наприкінці серпня О. Лукашенко, вкотре розповідаючи публіці про розмову з Д. Трампом, зазначив, що Мінськ уже зробив достатньо «кроків назустріч» США і тепер розраховує домогтися від американців більш значущих поступок, ніж відправка чергових чиновників на переговори до Білорусі («Тепер ми чекаємо конкретних кроків від вас»). Зокрема, О. Лукашенко практично прямо сказав, що оптимальним варіантом буде скасування санкцій («Для нашої країни з невеликою економікою багато не треба. Звісно, не було б санкцій – жили б краще»). У цьому контексті він згадав авіакомпанію «Белавіа», яка позбавлена можливості літати до ЄС і США, а також закуповувати флот і комплектуючі у західних постачальників, і калійні добрива, експорт яких з Білорусі також суттєво обмежують західні санкції.
Втім, головним питанням, яке турбувало Д. Трампа в контексті Білорусі, виявилося звільнення політичних в’язнів. Як уже згадувалося, одразу після телефонної розмови з Лукашенком він зазначив, що очікує звільнення 1300 осіб із білоруських в’язниць. А згодом ще раз повернувся до цієї теми на прес-конференції в Білому домі 5 вересня. Він назвав О. Лукашенка «шанованою людиною» і «сильним лідером», знову похвалив за звільнення 16 осіб і нагадав про інших ув’язнених. «Я висловлюю повагу лідеру країни. Він дуже сильна людина. У нього 1400 чи 1500, багато (політичних в’язнів. — Ред.). Ми говоримо про їхнє звільнення. Це політичні, думаю, більшість із них — політичні (в’язні — Ред.)… Схоже, що їх звільнять найближчим часом», — заявив президент США.
Таким чином, саме свобода громадян Білорусі, що виступили проти О. Лукашенка, причому не маленької групи, а одразу значної їх кількості, виглядає як одна із основних умов Вашингтону для подальшого розвитку відносин із Мінськом. За інформацією польського видання Rzeczpospolita, яке посилається на власні поінформовані джерела, Мінськ і Вашингтон справді ведуть переговори щодо звільнення великої групи ув’язнених. А Financial Times із посиланням на неназваного західного дипломата повідомило, що О. Лукашенку дали зрозуміти — «звільнення політичних в’язнів — це плата за доступ до будь-яких переговорів», таких, наприклад, як пом’якшення санкцій.Сам він допустив, що може надати свободу ув’язненим, лише за умови, що вони покинуть територію рідної країни і їх «заберуть» до себе європейці або американці.
З оглядом на Китай
О. Лукашенко робив ставку не лише на Захід, а й на Схід. Знаковим у цьому плані став його візит до Китаю (31 серпня — 3 вересня), де він, окрім участі в саміті ШОС, був також запрошений на парад з нагоди 80-річчя завершення Другої світової війни — важливої ідеологічної події для нинішнього політичного режиму в КНР. Участь РБ у параді стала знаком належності до клубу друзів КНР, що дозволяє Мінську балансувати вплив Росії і водночас відкриває можливості для подальшого розвитку відносин із Пекіном у різних сферах. На зустрічі з О. Лукашенком Сі Цзіньпін підтвердив, що Китай готовий рухатися в напрямку реалізації запланованих проєктів і «зосередитися на розвитку продуктивних сил нової якості». У Білорусі під таким співробітництвом мають на увазі насамперед реалізацію спільних проєктів (передусім у промисловості), які дозволять РБ отримати доступ до китайських технологій і фінансування, а отже — посилити білоруську економіку.
Зокрема, в межах візиту до Китаю Білорусь, за даними першого віцепрем’єра Миколи Снопкова, підписала низку інвестиційних проєктів у машинобудуванні, автомобілебудуванні, сільськогосподарському виробництві на загальну суму близько 130 млн дол., однак їх ефект, на його думку, є значно більшим, якщо враховувати доступ до технологічної бази. Він також зазначив, що цього року РБ і КНР розпочали цикл інвестиційних проєктів, які «через 2–3, максимум 4 роки, докорінно змінять технологічну структуру нашої країни». Крім того, Мінекономіки РБ і Державне агентство міжнародного розвитку та співробітництва КНР підписали дорожню карту співпраці в галузі розвитку до 2030 року. Документ визначає план роботи з підготовки та реалізації перспективних проєктів у сфері інфраструктурного і соціального розвитку, створення спільних виробництв і розвитку високотехнологічних галузей. На додатковий ефект у Мінську розраховують також у разі активізації діалогу та створення відповідних інструментів у межах ШОС (наприклад, Банку розвитку тощо), про що у своїх виступах згадував О. Лукашенко.
Лукашенко обіцяв бути з Росією «разом до кінця»
В. Путін приділяв особливу увагу діалогу, який Мінськ вибудовував із Вашингтоном, особливо з огляду на паралельний переговорний процес між Росією і США щодо можливих форматів завершення війни проти України. Варто звернути увагу на тісну комунікацію між В. Путіним і О. Лукашенком, що відбувалася після контактів з американцями. Так, 8 серпня В. Путін зателефонував О. Лукашенку, щоб проінформувати його про переговори в Кремлі за участю спецпосланця президента США Стівена Віткоффа (відбулися 6 серпня), повідомив про домовленості президентів Росії і США про особистузустріч та розповів про загальні результати цього етапу переговорів з США.
А через кілька днів після зустрічі В. Путіна з Д. Трампом на Алясці (15 серпня) В. Путін знову зателефонував О. Лукашенку (17 серпня), щоб розповісти про «ситуацію в регіоні з урахуванням проведених переговорів». Білоруська сторона зазначила, що В. Путін «детально поінформував» О. Лукашенка про результати минулої зустрічі. І додала, що під час розмови сторони також порушили «окремі питання двосторонніх білорусько-російських відносин». Тим часом прес-служба Кремля також згадала, що О. Лукашенко поділився подробицями своєї телефонної розмови з Д. Трампом, яка відбулася якраз перед зустріччю з В. Путіним. Ймовірно, зміст цих переговорів становив основний інтерес для Москви, зважаючи на те, що дзвінок був ініційований американцями і міг бути сприйнятий як спроба Вашингтону вплинути на позицію Мінська у воєнному конфлікті.
Насамкінець, особиста зустріч В. Путіна з О. Лукашенком відбулася в рамках візиту білоруської і російської делегацій до Китаю для участі в заходах ШОС і військовому параді в Пекіні. Судячи з повідомлень сторін, зустріч не була присвячена жодним специфічним питанням. У протокольній бесіді на камеру В. Путін позитивно оцінив динаміку білорусько-російських відносин, пояснивши це спільними зусиллями, відзначив зростання товарообігу між країнами і реалізацію низки коопераційних проєктів. «Олександре Григоровичу, Ви сказали, що нам, Білорусі, Росію ніхто не замінить. Я хочу сказати у відповідь, що і Білорусь ніхто не зможе замінити для Росії», — запевнив В. Путін. О. Лукашенко погодився зі співрозмовником, зауваживши, що «так у нас дивно» «питань майже немає, менше, ніж з Китаєм у Росії». Замість вказувати на проблеми він вирішив використати публічну частину зустрічі для демонстрації лояльності Кремлю, очевидно розуміючи, що надмірна міжнародна активність Мінська може викликати запитання. О. Лукашенко хвалив В. Путіна за зустріч на Алясці з Д. Трампом («Молодці, удвох дуже добре спрацювали») і зусилля, спрямовані на боротьбу з «нацизмом, який міг перерости у фашизм», підтримав ініціативи, «які ви окреслили з президентом США», згадав про свою розмову з Д. Трампом, особливо наголосивши, що повідомив йому про намір Білорусі підтримувати РФ і надалі. А В. Путіну О. Лукашенко пообіцяв бути з Росією «разом до кінця», «свою роль і функцію виконувати».
Лукашенко «знижував напругу», але цікавився ядерними боєголовками
У серпні активізувалося військове та військово-технічне співробітництво між Білоруссю та Росією, що було пов’язано з підготовкою до проведення на території РБ навчань ОДКБ та російсько-білоруських маневрів «Захід-2025». Навчання ОДКБ стартували 31 серпня і завершилися 6 вересня. Участь у них взяли контингенти РБ, РФ, Киргизстану, Казахстану та Таджикистану — загалом близько 5 тис. військовослужбовців і 1 тис. одиниць техніки. Основною подією стало навчання з Колективними силами оперативного реагування «Взаємодія-2025», яке проходило на білоруських полігонах Лосвідо таЛепельський. Воно було спрямоване на відпрацювання питань підготовки та проведення спільної операції з врегулювання кризової ситуації на території держави-члена ОДКБ. Також відбулися навчання «Пошук-2025», під час яких відпрацьовували питання організації та ведення розвідки, а на спеціальному навчанні «Ешелон-2025» — питання організації матеріально-технічного забезпечення.
Начальник Об’єднаного штабу ОДКБ генерал-полковник Андрій Сердюков повторив звичну мантру про те, що заходи мають плановий характер і не спрямовані проти третіх країн, що, втім, звучало не надто переконливо, з огляду на очевидне прагнення РФ продемонструвати державам-членам НАТО потенціал своєї армії та здатність консолідувати навколо себе сили союзників. Показово також, що задум маневрів ОДКБ, за словами А. Сердюкова, був пов’язаний зі спільним стратегічним навчанням збройних сил Білорусі та Росії «Захід-2025», яке заплановане на 12–16 вересня.
Основним завданням Колективних сил оперативного реагування було названо забезпечення розгортання регіонального угруповання військ. Також під час навчань представник російського контингенту полковник Григорій Курчанінов зазначив, що завдання РФ — передати досвід, напрацьований з урахуванням «СВО». Начальник білоруського Генштабу Павло Муравейко додав, що йдеться про застосування безпілотників, роботизованих систем, засобів радіоелектронної боротьби, захисту та розгортання засобів зв’язку і комунікації з використанням сучасних ІТ-систем.
Втім, білоруські військові намагалися врівноважити амбіції РФ і розрядити обстановку навколо масштабних маневрів, прагнучи надати Мінську образ конструктивної сили, яка докладає для цього певних зусиль. Так, П. Муравейко окремо наголосив: «Щоб знизити напруженість, показати відкритість і толерантність нашої білоруської держави, президентом нашої країни було ухвалено рішення відсунути навчання від західних і південних кордонів, щоб нас не звинувачували в різного роду інсинуаціях і можливих провокаціях. Навчання сплановані і проходять на полігонах у глибині країни або в її східній частині».
Паралельно тривала підготовка до навчань «Захід-2025». Як повідомили в Міноборони РБ, керувати маневрами, які матимуть оборонний характер, буде білоруський Генштаб. «Загальна мета — перевірка можливостей Республіки Білорусь і Російської Федерації щодо забезпечення військової безпеки Союзної держави, готовності до відбиття можливої агресії», — пояснив представник МО РБ В. Ревенко. Країни планують відпрацювати: відбиття ударів засобів повітряного нападу противника; ведення оборонного бою, розгром противника, що прорвався в оборону, і створення умов для відновлення територіальної цілісності держави; авіаційну підтримку дій військ; боротьбу з незаконними збройними формуваннями та диверсійно-розвідувальними групами противника. Частина російських підрозділів уже прибула до РБ, їх розмістили на полігонах поблизу Борисова (на північний захід від Мінська), де й пройдуть основні заходи програми (тут білоруські військові знову наголошували, що маневри спеціально перенесли вглиб країни, щоб не нервувати сусідів). Втім, варто зазначити, що частина заходів усе ж відбудеться в західних районах Білорусі, неподалік від Литви та Польщі. Так, за словами міністра оборони РБ В. Хреніна, на навчаннях «Захід» відбудеться тренування військ на двох із п’яти укріпрайонів, зведених у РБ останнім часом на західному напрямку для посилення оборони. «Це буде Волковиський напрямок (у напрямку Польщі — ред.) і Сморгонський (у напрямку Литви — ред.), де невеликі підрозділи виконуватимуть практичні завдання з відбиття ймовірного противника», — пояснив В. Хренін.
Не обійшлося і без ядерного шантажу. В. Хренін анонсував, що в межах навчань російські та білоруські військові відпрацьовуватимуть питання, пов’язані із застосуванням ядерної зброї та російських ракет «Орєшнік», які стали своєрідним «засобом залякування» Заходу, що Кремль час від часу використовує для демонстрації військової потужності та готовності розширити війну за межі України. «Ми бачимо обстановку на наших західних, північних кордонах і не можемо спокійно спостерігати за мілітаризацією та військовою активністю. Ми демонструємо свою відкритість, миролюбність, але порох завжди треба тримати сухим», — зазначив В. Хренін, при цьому назвавши ядерну зброю інструментом стримування. Втім, пізніше П. Муравейко окремо уточнив, що застосовувати ядерну зброю на навчаннях не збираються — лише плануватимуть такі заходи. «У межах навчання планування застосування всіх видів зброї передбачається. А застосування… — не можна застосовувати те, що становить загрозу всьому світу, загальній безпеці. А як це планувати — будемо вчитися», — заявив він.
Нарешті, тема «Орєшніка» знову спливла на нараді О. Лукашенка з чиновниками, яка була присвячена ракетному виробництву в Білорусі. «Я пораджуся з президентом Росії, яким чином будемо діяти спільно і чи будуть цікаві Російській Федерації наші пропозиції та подальші кроки щодо модернізації та створення ракетного виробництва всередині нашого союзу», — заявив він. А держсекретар Ради безпеки РБ Олександр Вольфович уточнив, що розглядаються питання оснащення білоруської РСЗВ «Полонез» ядерними боєголовками, і те, «як інтегрувати технології «Орєшніка», можливо, в якісь спільні ракети. Як спільно вже з російською стороною коригувати та працювати в цьому напрямку, створюючи сучасну ракету».
Ольга КРАВЧЕНКО, аналітик Центру політичного аналізу,
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
