Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (травень 2025)
На московському саміті РФ і КНР 9 травня на тлі переважно ритуальних переговорів основна увага була приділена відносинам зі США та перспективам російсько-української війни, які обговорювалися В. Путіним і Сі Цзіньпіном у форматі тет-а-тет. Ситуація виглядає так, що Китай отримав запевнення Кремля, що той не піде на сепаратне зближення з Вашингтоном, але натомість Москва отримає мовчазну китайську згоду на продовження своєї агресії проти України, прикриваючись імітацією мирного переговорного процесу.
Китайсько-бразильський провал та європейські заклики
Китай та Бразилія зробили слабку спробу активізувати свою участь у питанні російсько-українського мирного врегулювання. 12 травня у Пекіні проходила 4-а міністерська зустріч форуму «Китай – Спільнота латиноамериканських і карибських держав» (CELAC), на полях якої відбулися переговори Сі Цзіньпіна та Лули да Сілви. Вони домовилися посилити комунікацію та координацію для врегулювання російсько-української війни, у тому числі шляхом залучення групи «Друзі миру». Це було закріплено в оприлюдненій «Спільній заяві Китаю та Бразилії щодо української кризи», що складається з п’яти пунктів. У ній віталося поновлення прямого діалогу між Росією та Україною, а також висловлювалася готовність Китаю та Бразилії спільно з країнами Глобального Півдня докладати позитивних зусиль щодо його вирішення. А 14 травня, ще перебуваючи у Пекіні, Л. Да Сілва зателефонував В. Путіну і закликав його зустрітись із В. Зеленським у Стамбулі 15 травня. Понад те, із Пекіна бразильський президент прилетів до Москви, де хотів особисто переконати російського президента рухатися до миру, але той у зустрічі відмовив. Китайська сторона не коментувала цю скандальну ситуацію і радше дистанціювалася від потуг бразильського президента. Додамо, що після цього у публічному полі просторі вже не просувалися теми китайсько-бразильського консенсусу та групи «Друзів миру».
На тлі активізації російсько-українського переговорного процесу, 12-15 травня, свій перший візит до Європи здійснив міністр оборони КНР Дун Цзюнь. Він зустрівся з міністрами оборони Франції та Німеччини, а також генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. У китайських протокольних повідомленнях безпосередньо російсько-українська війна не згадувалася, у свою чергу, за словами Себастьєна Лекорню, вона обговорювалася поряд з іншими темами, пов’язаними з міжнародною та регіональною безпекою.
На тлі змін в американській політиці на українському напрямі, Європа, яка відіграє все більше активну роль, намагалася підштовхнути Китай до необхідних для мирного врегулювання кроків. Показово, що активізація спостерігалася після Стамбульського раунду переговорів 15 травня. Так, 19 травня у Пекіні міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен на зустрічі з Ван Ї, окрім інших питань, обговорив і російсько-українську війну. У той же день Ван Ї провів телефонну розмову з главою МЗС Німеччини Йоханном Вадефулем, який закликав Китай вплинути на припинення вогню та якнайшвидше завершення «української кризи». Потім відбулася розмова з главою МЗС Радославом Сікорським (до речі, ініціатором комунікації виступила польська сторона), під час якої Ван Ї висловив сподівання, що Росія та Україна «демонструватимуть свою готовність до політичного врегулювання кризи шляхом тривалого діалогу, що веде до укладання справедливої, міцної та обов’язкової мирної угоди». Своєю чергою, Р. Сікорський заявив, що розраховує на те, що Китай відіграватиме активну роль у просуванні міцного миру в Європі. У цьому контексті зазначимо, що раніше Р. Сікорський на полях неформального засідання міністрів закордонних справ ЄС у Варшаві 8 травня заявив, що у разі провалу посередницьких зусиль США, новим медіатором може виступити поряд із Туреччиною й КНР, «яка як ніхто інший має засоби змусити Путіна сісти за стіл переговорів та пом’якшити його вимоги».
22 травня відбулася телефонна розмова Сі Цзіньпіна та президента Франції Еммануеля Макрона, який за підсумками повідомив: «Ми поділяємо спільну мету щодо війни, яку Росія веде в Україні: досягти тривалого, міцного миру. Перший крок – це негайне та безумовне припинення вогню». Того ж дня російсько-українську війну в Пекіні обговорювали Ван Ї та міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп. 23 травня з Сі Цзіньпіном провів телефонні переговори перші після свого обрання канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який поінформував про спільні зусилля Європи та США щодо досягнення якнайшвидшого перемир’я між Росією та Україною і закликав Пекін підтримати їх. Нарешті, 30 травня Ван Ї зустрівся з федеральним радником та міністром закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассісом, який також порушував тему російсько-українського врегулювання.
Зазначимо, що тема російсько-української війни піднімалася і в контексті американо-китайських відносин. Так, Пекін висловлював невдоволення заявою держсекретаря США Марко Рубіо про те, що результат російсько-української війни вплине на сприйняття Китаєм ситуації навколо Тайваню. Зокрема, посольство КНР у Вашингтоні заявило: «Тайванське питання та питання України різні за своєю природою і абсолютно непорівнянні. Тайвань є невід’ємною частиною території Китаю, а тайванське питання – це виключно внутрішня справа КНР». І далі: «Щодо кризи навколо України, то Китай підтримує всі зусилля, які сприяють миру, а також прямий діалог та переговори між Росією та Україною та політичне врегулювання кризи».
А сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем, який став співавтором законопроекту про жорсткіші антиросійські санкції, повідомив, що провів зустріч із послом Китаю в США Се Феном. У ході дискусії з приводу російсько-української війни на стандартну китайську формулу про підтримку мирного діалогу він заявив: «І я сказав йому, що згоден із цією концепцією. Я сподіваюся, що нам вдасться налагодити справжній діалог, який був невловимий, коли йшлося про Путіна. Поєднання припинення вогню зі щирими переговорами може призвести до почесного та справедливого миру». Сенатор зазначив, що більшість членів Сенату США вважають, що В. Путін уникає справжніх переговорів, оскільки вважає, що «з часом США і наші союзники зламаються». І далі пригрозив: «Це було б серйозним прорахунком, який може торкнутися Китаю та інших країн, які продовжують підтримувати путінську економіку, засновану на нафті».
Україна «порядно поводиться» з Китаєм,…
Київ констатував деяку активізацію політичного діалогу із Пекіном. В. Зеленський опосередковано дав зрозуміти, що перед візитом Сі Цзіньпіна до Москви 7-10 травня китайська сторона зверталася до України із проханням гарантувати безпеку поїздки. Відповідаючи на відповідне запитання журналіста, президент сказав: «Ми порядно поводимося з Китаєм і з державами, які не підтримують Україну з початку війни… Це не перший раз, коли до нас звертаються інші країни з тим, що вони їдуть на територію РФ, й хотіли б, щоб в цей момент було безпечно. Є такий формат дипломатії. Ми дуже виважено і поважно ставимося до інших країн і чуємо те, про що нас просять». А далі пояснив, що 9 травня Росія може здійснювати провокації, в яких може звинуватити Україну, тому українська сторона не даватиме жодних гарантій безпеки. А 13 травня В. Зеленський повідомив ЗМІ, що Україна отримала від Китаю та інших держав сигнал, щоб забезпечити режим тиші під час перемир’я, яке запропонував В. Путін під час параду до Дня перемоги у Москві: «Україна знов своїми кроками підтвердила, що завжди робить те, що обіцяє. Ніяких ударів, незважаючи на пропаганду руських, на 9 травня, по параду їх не було». При цьому він сказав, що Китай також транслював сигнал, що підтримує 30-денне припинення вогню, а також, що «було б справедливо йти до повного припинення вогню».
20 травня заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко провів зустріч із послом КНР в Україні Ма Шенкунем , під час якої обговорили питання забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ситуацію навколо Запорізької АЕС, звільнення працівників станції, які знаходяться в російському полоні через свою проукраїнську позицію. координацію для запобігання ядерним інцидентам та збереження глобальної стабільності. Сторони погодилися з важливістю активізації міжнародних зусиль, спрямованих на стабілізацію ситуації на ЗАЕС та недопущення подальших ризиків для глобальної ядерної безпеки.
Про деяку інтенсифікацію діалогу свідчить і активність послів. 12 травня посол України в КНР Олександр Нечитайло вручив копії довірчих грамот заступнику міністра – директору Департаменту протоколу МЗС КНР Хун Лею. Під час бесіди було обговорено питання взаємодії між Україною та Китаєм у різних сферах. Зокрема, О. Нечитайло наголосив на готовності України до подальшого розвитку двосторонніх відносин, зміцнення політичного діалогу та розширення співробітництва на торговельно-економічному, інвестиційному та гуманітарному напрямах. А вже 28 травня О. Нечитайло зустрівся із заступником міністра закордонних справ КНР Лю Бінем, з яким обмінялися думками щодо поточного стану та перспектив розвитку українсько-китайських відносин, а також обговорили проблематику встановлення сталого та довготривалого миру в Україні.
У свою чергу, посол Ма Шенкунь 22-23 травня здійснив свій перший офіційний регіональний візит – до Закарпатської області. 26 травня він зустрівся із заступником міністра освіти та науки Михайлом Вінницьким – обговорювали співпрацю в освітній сфері. Досить несподівано у Києві 22 травня пройшов китайсько-український бізнес-форум, організований Торгово-промисловою палатою України спільно з Центром просування торгівлі та інвестицій «Один пояс, один шлях». У форумі взяли очну участь представники 11 китайських компаній.
…але Пекін діє по-старому
Офіційний Київ дещо зменшив гостроту критики Китаю у зв’язку з військовою та військово-технічною допомогою Росії. Тим не менш, на одному з публічних медійних заходів Володимир Зеленський висловив нову претензію до Китаю – через асиметричний підхід до експорту дронів: «Через те, що у нас не було такого сильного масового виробництва всі користувалися відповідними китайськими дронами. І це було всюди. Китайський «Мавік» відкритий для «рускіх», і закритий для українців. Тому коли, наприклад, кажуть, чи допомагає Китай «рускім» – а як оцінити такі кроки? Вони постачають їм? Ні. Вони просто це закрили для Європи і для України в тому числі. А для «рускіх» є така можливість». Президент також повторив свою квітневу заяву, що «є відповідні виробництва і на території Росії – там, де є і представники Китаю».
Критичну інформаційну хвилю щодо Китаю підтримав і голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко. В інтерв’ю українським ЗМІ, коментуючи полон китайських військовослужбовців та загалом тему участі китайських громадян у війні, він заявив наступне: «У кожній країні спеціальні служби вирішують певні завдання, і ми не можемо виключати, що це теж були ті представники, які переймають досвід ведення сучасної війни. Ми знаємо, що росіяни діляться досвідом із китайцями. На рівні військового співробітництва, на рівні штабів, на рівні планування проводяться спільні військові навчання. Зараз китайців теж запрошують на спільні російсько-білоруські навчання, які пройдуть на полігонах Білорусі і Росії. У ході цих військових заходів міжнародного співробітництва і відбувається обмін досвідом».
Що стосується військово-технічного співробітництва між РФ та КНР, то він зазначив: «…Є інформація, що Китай постачає верстати, спецхімію, порох і компоненти саме на підприємства військового призначення. Ми маємо підтверджені дані по 20 російських заводах. У 2024–2025 роках зафіксовано щонайменше п’ять фактів авіаційної співпраці з КНР – це обладнання, запчастини, документація. Шість випадків – великі поставки спецхімії». А також додав: «На початок 2025 року 80% критичної електроніки для російських дронів – китайського походження. При цьому є підміни, обман у назвах, є фірми-прокладки, через які йде все необхідне для виробництва мікроелектроніки».
Саміт Сі та Пу: спочатку ритуальні переговори
Центральною подією у російсько-китайських відносинах був візит Сі Цзіньпіна 7-10 травня до Москви. Офіційна частина візиту була ритуальною церемонією. Вона розпочалася 8 травня із зустрічі В. Путіна та Сі Цзіньпіна «на ногах». Потім відбулися переговори у вузькому форматі. З російської сторони в ній брали участь ключові чиновники Адміністрації президента РФ і уряду, глава «Банку Росії» Ельвіра Набіулліна, був присутній також голова правління «Роснефти» Ігор Сєчін як співголова Російсько-китайського енергетичного бізнес-форуму. З китайської сторони брали участь чиновники ЦК Компартії КНР (причому кураторів силових структур не було) та МЗС, від уряду був лише міністр комерції Ван Веньтао. Потім відбулися переговори у розширеному складі, але, власне, «розширення» було за рахунок насамперед російських представників. Зазначимо, що до зустрічі були допущені глава КПРФ Геннадій Зюганов та російський олігарх Олег Дерипаска, керівники держбанків – «ВТБ» Андрій Костін, «ВЕБ. РФ» Ігор Шувалов та ін. З доповідями виступили голови п’яти міжурядових комісій з обох сторін, а потім міністри закордонних справ доповіли про взаємодію на зовнішньополітичній арені.
За підсумками переговорів було підписано 25 міжурядових та міжвідомчих документів, а також оприлюднено:
– Спільну заява щодо подальшого поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху. Зазначимо в документі таку тезу: «Китайська Сторона підтримує зусилля Російської Сторони щодо забезпечення безпеки та стабільності, національного розвитку та процвітання, суверенітету та територіальної цілісності, виступає проти втручання ззовні у внутрішні справи Росії». Натомість у блоці, присвяченому регіональним аспектам згадок про Україну не було.
Зазначимо військові акценти, зроблені у Спільній заяві. Зокрема, що «тісні зв’язки між збройними силами Росії та Китаю мають особливе значення та сприяють підвищенню можливостей сторін відстоювати свій суверенітет та національні інтереси, ефективно протистояти традиційним та новим викликам та загрозам». Констатується, що країни продовжать зміцнювати воєнне та військово-технічне співробітництво, поглиблювати взаємну довіру та взаємодію між збройними силами, розширювати масштаби та географію спільних навчань, регулярно здійснювати спільні морські та повітряні патрулювання, розвивати обміни та співробітництво як на двосторонній основі, так і в рамках багатосторонніх форматів.
– Спільну заяву щодо глобальної стратегічної стабільності, в якій значну увагу було приділено критиці США, включаючи програму «Золотий (Залізний) купол для Америки».
– Спільну декларацію щодо подальшого зміцнення співробітництва з метою підтримки авторитету міжнародного права. У документі кілька разів згадується про неприпустимість одностороннього застосування сили в обхід Статуту ООН і навіть зазначено, що такі випадки засуджуються, але, очевидно, на себе КНР та РФ такі вимоги не поширюють. Примітно, що ця Декларація не була оприлюднена на сайті Кремля, а після деякої затримки лише з’явилася на сайті МЗС РФ.
Саміт Сі та Пу: змістовний «чай» та до нього
З політичного погляду найбільше значення мала зустріч В. Путіна та Сі Цзіньпіна тет-а-тет – «за чаєм», на якій обговорювалися два основні питання – російсько-українська війна та відносини обох країн зі США. Згідно з протокольними повідомленнями, В. Путін запропонував Сі Цзіньпіну спільними зусиллями протидіяти викликам на міжнародній арені: «Росія і Китай завжди були в одному човні і підтримували один одного, а дружба між двома країнами непорушна». У свою чергу Сі Цзіньпін заявив: «Поки Китай і Росія зберігають стратегічну стабільність і дотримуються стратегічної співпраці, жодні сили не зможуть зупинити розвиток і відродження наших країн». Він також підкреслив, що партнерство Пекіна та Москви не дозволить жодним зовнішнім силам перешкодити «епохальній тенденції багатополярності та економічної глобалізації у світі».
Що стосується російсько-української війни, то Сі Цзіньпін зазначив, що Китай виступає за загальну, всеосяжну, кооперативну та стійку концепцію глобальної безпеки щодо української кризи і дотримується її, а також вважає, що розумні побоювання всіх країн щодо безпеки мають бути сприйняті серйозно, а докорінні причини кризи мають бути усунуті. І далі додав, що Китай вітає всі зусилля, які сприяють миру, і сподівається на досягнення справедливої, міцної, обов’язкової та прийнятної мирної угоди шляхом діалогу. На це В. Путін лише пообіцяв розпочати мирні переговори з Україною без попередніх умов і висловив надію «на досягнення справедливої та міцної мирної угоди». Загалом ситуація виглядає так, що Китай отримав від Росії обіцянки зберегти їхній антиамериканський альянс, а натомість готовий «закривати очі» на продовження російської агресії проти України з імітацією переговорного процесу.
У цілому, російсько-китайські переговори на найвищому рівні тривали майже 7,5 години, з них зустрічі делегацій у вузькому та розширеному складах зайняли близько 3,5 години. За підсумками переговорів Сі Цзіньпін заявив: «Китай і Росія зберігатимуть відданість духу вічного добросусідства, всеосяжної стратегічної взаємодії та взаємовигідної співпраці, рука об руку витримають будь-яку негоду і долатимуть будь-які перепони». А далі додав, що Пекін і Москва також «неухильно працюватимуть над всебічним просуванням двосторонніх відносин углиб і вшир», підвищуватимуть їхню міцність, а також надаватиме більше стабільності та безпеки світу. У свою чергу, В. Путін назвав переговори «вельми змістовними та продуктивними» і в черговий раз заявив, що «при розгляді ключових міжнародних та регіональних проблем було підтверджено, що підходи Росії та Китаю збігаються або дуже близькі». Він також наголосив, що «обидві країни проводять незалежну та самостійну зовнішню політику, зацікавлені у формуванні більш справедливого та демократичного багатополярного світоустрою».
9 травня В. Путін та Сі Цзіньпін взяли участь у військовому параді, сидячи разом на трибуні. При цьому лідер КНР, як і президент РФ, одягнув георгіївську стрічку. У військовому параді взяв участь почесний розрахунок НВАК.
9 травня Сі Цзіньпін провів кілька зустрічей із іноземними лідерами, які відвідали Москву. Насамперед зазначимо, зустрічі з президентом Сербії Вучичем і з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Останній серед іншого зазначив, що Словаччина підтримує конструктивну роль Китаю у питаннях України. Відбулися також переговори Сі Цзіньпіна з лідером М’янми Мін Аунг Хлайном, президентом Куби Мігелем Діас-Канелем, з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро.
Шойгу навчає китайців «СВО»
Комунікації між Росією та Китаєм на високому рівні не обмежилися лише самітом Сі Цзіньпіна та В. Путіна. 19-22 травня РФ відвідав віце-прем’єр Держради КНР Чжан Гоцин, щоб взяти участь у п’ятому засіданні механізму співробітництва між регіонами Приволзького федерального округу РФ і Верхньої, Середньої течії річки Янцзи КНР, а також у засіданні міжурядової комісії з співробітництва Північно-Східного Китаю та Далекого Сходу Росії. А 27 травня в Москві пройшли консультації з громадської безпеки, юстиції та правопорядку між секретарем Політико-юридичної комісії ЦК КПК Чень Веньцином та секретарем Ради безпеки РФ Сергієм Шойгу. На них китайський чиновник заявив: «Ми разом боремося проти будь-яких спроб нанесення збитків суверенітету, безпеці та інтересам розвитку. Разом боремося з тероризмом, сепаратизмом, екстремізмом, із незаконним обігом наркотиків та іншими питаннями. Підтримуємо тісні зв’язки з питань міжнародного та регіонального масштабу». Своєю чергою, С. Шойгу зазначив, що «Росія і Китай розглядають один одного як пріоритетні партнери, незмінно дотримуються принципів поважної, рівноправної, довірчої співпраці». І додав: «Москва і Пекін надають рішучу взаємну підтримку з ключових для обох країн питань». С. Шойгу також запевняв, що «зв’язки між Росією і Китаєм зріли, мають самостійну цінність, мають необхідну міцність для протидії тиску ззовні і не можуть бути принесені в жертву політичній кон’юнктурі». І у зв’язку з цим заявив: «Розглядаємо завдання поглиблення співпраці спецслужб, правоохоронних та наглядових органів як одного з найважливіших елементів реалізації домовленості, досягнутих на найвищому рівні».
Основною метою візиту Чень Веньцина була участь у XIII Міжнародній зустрічі високих представників, які займаються питаннями безпеки. На полях форуму було розгорнуто виставку «Рособоронекспорту». С. Шойгу та Чень Веньцин відвідали її разом: ознайомилися з безпілотниками, засобами боротьби з ними російського виробництва та ін. С. Шойгу наголошував, що розробки вдосконалюється «з урахуванням досвіду СВО», при цьому він зробив низку випадів на адресу Сил оборони України. Понад те, далі С. Шойгу та Чень Веньцин відвідали пропагандистську виставку, присвячену «злочинам київського режиму щодо мирних жителів на території Донбасу та Новоросії, а також Курської області».
Пекін згадав про Лукашенка
У травні різко активізувався китайсько-білоруський діалог. Олександр Лукашенко нагадував про себе Китаю під час своєї поїздки до Москви 9 травня, активно роздаючи коментарі ЗМІ. Так, 9 травня американському телеканалу NBC він заявив, що приїзд Сі Цзіньпіна до Москви говорить про те, що «Китай і Росія будуть розвиватися і далі і зміцнювати свій союз». На його думку, у США вважають такий союз небезпечним, оскільки його неможливо зламати: «І приїзд Сі Цзіньпіна до Москви говорить про те, що за всієї акуратності, обережності в політиці Китай однозначно буде з Росією. До цього треба звикати». А у коментарі китайському телеканалу CGTN О. Лукашенко наголошував на важливості Білорусі для Китаю: «Ви сьогодні зрозуміли, що ми вам дуже потрібні. У зв’язку з тим, що загострення по всіх флангах та єдине вікно до Європи й надалі може бути для КНР тут, у європейській частині, – це Білорусь». Додамо, що китайська почесна варта взяла участь у військовому параді ввечері 9 травня в Мінську.
Активізація білорусько-китайського діалогу відбувалася на рівні урядових структур. 7 травня у Пекіні відбулося засідання Комісії з торгівельно-економічного співробітництва Білорусько-китайського міжурядового комітету із співробітництва. Порядок денний включав питання нарощування торгового та інвестиційного співробітництва, зміцнення транспортно-логістичних зв’язків, реалізації проектів у рамках техніко-економічної допомоги уряду КНР, просування Китайсько-білоруського індустріального парку «Великий камінь». Зрештою, співголова Комісії міністр економіки РФ Юрій Чоботар нагадав, що китайська сторона досі не ратифікувала Угоду про торгівлю послугами та здійснення інвестицій, підписану у серпні 2024 р.
21 травня у Мінську відбулося Шосте засідання білорусько-китайського міжурядового комітету зі співробітництва. Співголовами виступили заступник прем’єр-міністра Державної ради КНР Лю Гочжун та перший заступник прем’єр-міністра Микола Снопков. Показово, що про досягнення якихось значних домовленостей не повідомлялося. Лише відзначимо рішення створити окрему комісію з промислового співробітництва, яка має стати «платформою для регулярного діалогу, обміну досвідом та пошуку нових можливостей для розвитку промислового комплексу обох країн». Зате на засіданні висловлювалося багато запевнень у непорушній дружбі між країнами. Так, М. Снопков заявив, що сторонам як ніколи важливо продемонструвати всьому світу міцність та непорушність білорусько-китайської співпраці та твердий курс на збереження спільної історичної пам’яті. А далі зазначив: «Ми надаємо один одному безумовну підтримку з найважливіших питань міжнародного та двостороннього порядку денного, спільно просуваємо ініціативу в рамках ШОС та БРІКС. Разом беремо участь у будівництві „Поясу та шляху” та просуванні спільноти єдиної долі людства, сприяємо високоякісному розвитку наших країн на благо громадян наших країн».
Після засідання Комісії пройшли у переговори у вузькому складі, які більше стосувалися зовнішньополітичної взаємодії. Зокрема, М. Снопков зазначив, що обидві країни спільно протидіють спробам інтерпретувати принципи міжнародного права у довільному ключі. У цьому контексті він згадав, що Білорусь на 78 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я підписала спільний лист на адресу генерального секретаря ВОЗ про неприпустимість допуску до участі Тайваню. Лю Гочжун , у свою чергу, підтвердив, що Білорусь та Китай справді надають один одному сильну підтримку.
22 травня Лю Гочжун був прийнято О. Лукашенком, який озвучив такі міркування: «Ми живемо у досить складний, суперечливий час. Часто замислюємося, хто ж у нас друг, хто вже перестав бути другом, хто з того боку барикад розмістився. Але ви повинні знати, і я впевнений, що ви це добре знаєте, що Білорусь є надійним другом Китаю та китайського народу». Водночас він констатував, що у міждержавних відносинах «є певні складнощі та труднощі», але поправив себе, що «їх зовсім небагато». І далі зазначив: «Але завжди є побажання рухатися далі. І я впевнений, що ті контракти, які ми б хотіли здійснити з КНР, ми хотіли б з вами мати дуже серйозні стратегічні відносини, як ми й намітили в наших документах». Лю Гочжун підтвердив, що «Білорусь можна по праву назвати незмінним другом Китаю та китайського народу». Очевидно, тоді О. Лукашенку було повідомлено про згоду Пекіна на довгоочікуваний символічний візит до Китаю, що було зроблено на початку червня.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
спеціально для «Української лінії»
