Вступ. Загальні заяви до зустрічі.
Зустріч. Підсумки. Супутні події. Оцінка зустрічі.
Обговорення та розвиток стратегії конкуренції на зустрічі:
• Червоні лінії балансу
• Співпраця
• Конкуренція
• Стримування
• Інструменти стримування
• Висновок.
Добірка першоджерел.

ВСТУП

Офіційний представник МЗС КНР Ван Веньбінь 01 листопада 2023 року повідомив, що Пекін і Вашингтон висловили готовність працювати над зустріччю лідерів Китаю та США на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Сан-Франциско. Американська сторона підтвердила, що США і КНР досягли принципової згоди на зустріч лідерів країн, сторони узгоджують деталі. Було зазначено, що США мають намір дотримуватися своїх усталених підходів до відносин з КНР і, як і раніше, зосереджені на своїй стратегії конкуренції з КНР. Метт Мюррей, старша посадова особа США в АТЕС, заявив, що США дуже зосереджені на роботі з підтримання відкритих каналів зв’язку і хоче мати можливість відповідально управляти конкуренцією. Було підкреслено, що останнім часом Китай і США посилили взаємодію на високому рівні. МЗС КНР 10 листопада остаточно підтвердило, що голова КНР Сі Цзіньпін з 14 до 17 листопада відвідає США, де візьме участь у саміті АТЕС, а також проведе переговори з президентом США Джо Байденом.

Напередодні зустрічі китайська Global Times написала, що світ зацікавлений у стабілізації відносин США і КНР, а також слід враховувати, що 2024 року у США відбудуться вибори, і в такому контексті «негативні чинники, що впливають на китайсько-американські відносини, можуть несподівано проявитися».  Газета ж China Daily наголосила, що інтенсивні контакти на високому рівні між Пекіном і Вашингтоном підвищили очікування міжнародного співтовариства щодо стабілізації відносин між Китаєм і Сполученими Штатами, незважаючи на проблеми, що зберігаються. З травня світ став свідком помітного прискорення обмінів на високому рівні між Китаєм і США, констатує газета. Після візитів до Китаю держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра фінансів Джанет Єллен і міністра торгівлі Джини Раймондо цьогоріч контакти на високому рівні активізувалися, зазначає видання, додаючи, що міністр закордонних справ Китаю Ван Ї також відвідав США наприкінці минулого місяця, а за ним прослідував віце-прем’єр Хе Ліфен.  «Пекін наполегливо закликає Вашингтон переглянути свою позицію з кількох ключових питань, включно зі скасуванням додаткових тарифів, що стягуються з китайських товарів, скасуванням санкцій проти китайських підприємств, ослабленням технологічних обмежень і дотриманням принципу «одного Китаю» в тайванському питанні», — резюмує China Daily.

Загальні заяви до зустрічі

Американська сторона виступила з твердженням, що США зберігають послідовний курс щодо Китаю. Було заявлено, що США конкурує з Китаєм, але не прагне до конфлікту, конфронтації або нової холодної війни. Вашингтон виступає за відповідальне управління конкуренцією і переконаний, що «інтенсивна конкуренція вимагає інтенсивної дипломатії». США розраховують, що під час зустрічі лідери обговорять питання двосторонніх відносин, поговорять про важливість зміцнення відкритих ліній зв’язку і відповідальне управління конкуренцією Вашингтону і Пекіна, мають намір обговорити конфлікт в Україні, а також такі теми, які викликають розбіжності у відносинах Вашингтону і Пекіна, як Тайвань. Підкреслено, що лідери також розглянуть можливості спільної роботи там, де інтереси збігаються, зокрема в галузі транснаціональних проблем, що зачіпають міжнародне співтовариство, таких як клімат і боротьба з наркотиками. Так само лідери двох країн обговорять і питання, щодо яких є розбіжності, як-от права людини, ситуація в Тайванській протоці, Південно-Китайському морі, а також забезпечення справедливих і рівних умов для американських компаній і працівників у Китаї. Представник американської адміністрації наголосив, що «куди більше питання полягає не в тому, на чому буде заснована ця стабілізація, а в тому, наскільки тривалою вона буде«. За його словами, у США немає розуміння щодо того, чи планує Пекін вжити «тактичні, тимчасові заходи, чи він прагне по-справжньому налагодити стосунки зі США та їхніми союзниками і партнерами». «Ми прагнемо стабілізувати відносини таким чином, щоб надати підтримку нашим партнерам і союзникам, а також американським громадянам», — підсумував чиновник.

Зі свого боку офіційна представниця МЗС КНР Мао Нін повідомила, що Китай зацікавлений у стабільних відносинах зі США та очікує від американської сторони кроків щодо нормалізації двосторонніх відносин.  Серед заявлених тем значаться нормалізація політичних та економічних відносин, ситуація навколо Тайваню. Було зазначено, що голова КНР Сі Цзиньпин під час своєї майбутньої зустрічі з президентом США Джо Байденом обміняється з ним думками щодо питань, які мають стратегічне значення для китайсько-американських відносин. «Глави двох держав проведуть поглиблене спілкування з питань, що мають стратегічне, всеосяжне і фундаментальне значення для формування китайсько-американських відносин, а також з основних питань, які стосуються миру і розвитку в усьому світі», — повідомив представник МЗС Китаю.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Заяви сторін перед зустріччю. https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/zayavleniya-storon-do-vstrechi/

ЗУСТРІЧ

Лідери країн проводили переговори в маєтку під Сан-Франциско на полях саміту АТЕС. Двостороння зустріч президента Байдена і голови Сі Цзіньпіна тривала трохи менше ніж 2,5 години. Після переговорів президент США Джо Байден і голова КНР Сі Цзиньпин прогулялися. Пізніше американський і китайський лідери перейшли до робочої вечері. До них приєдналися держсекретар США Ентоні Блінкен, помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван, а також китайський міністр закордонних справ Ван І і перший секретар секретаріату ЦК КПК Цай Ці.

Так, можна виокремити кілька загальних заяв, які були озвучені на зустрічі та після неї президентом США Джо Байденом:

• Сполучені Штати і Китай мають гарантувати, що їхня конкуренція не переросте в конфлікт, і Вашингтон має намір діяти саме в такому ключі.
• США продовжать конкурувати з КНР, але співпрацюватимуть у сферах, де їхні інтереси збігаються,
• США і КНР продовжать дипломатичні контакти на високому рівні. Сторони мають намір підтримувати «відкриті комунікації», зокрема між керівниками двох країн. Президент США Джо Байден розраховує не допускати непорозумінь із головою КНР Сі Цзиньпином, Вашингтон прихильний до дипломатичної взаємодії з Пекіном.

Загальні заяви голови КНР Сі Цзіньпіна на зустрічі:

• вважає двосторонні відносини Китаю і Штатів «найважливішими» у всьому світі.
• КНР не має планів перевершити або замінити США, США також не повинні планувати придушення або стримування Китаю.
• такі великі держави, як Китай і Сполучені Штати, в принципі не можуть припинити взаємодію. А намагатися змінити одна одну було б непрактично. Вашингтон не повинен втручатися у внутрішні справи Китаю і сподіватися на невдачі КНР.
• Китай і США повинні разом нести відповідальність великих держав, а також зміцнювати координацію з міжнародних і регіональних питань,
• Китай і США мають ефективно розв’язувати розбіжності, поважати «червоні лінії» і принципи одне одного, утримуватися від провокацій.
• конкуренція між країнами не повинна бути «превалюючим трендом» і не зможе вирішити проблеми, що стоять перед Китаєм, США і світом загалом.
• ініціативи, висунуті обома сторонами, мають бути відкриті одна для одної, їх можна координувати і поєднувати для формування синергії.
• Пекін висловлює готовність підтримувати дружні та партнерські відносини з Вашингтоном, водночас обидві сторони мають поважати інтереси одна одної.
• заявив про впевненість у світлих перспективах двосторонніх відносин Китаю і США,

Практичні підсумки.

Президент США Джо Байден і голова КНР Сі Цзіньпін на саміті в Сан-Франциско:

• намітили план для реалізації здорового і стабільного розвитку китайсько-американських відносин,
• сторони досягли консенсусу щодо більш ніж 20 пунктів у сферах політики і дипломатії, міжособистісних і культурних обмінів, глобального управління і військової безпеки,
• домовилися ще раз зустрітися, але дати не призначили.

Супутні події

Президент США Джо Байден на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном показав китайському лідеру фотографію, зроблену 1985 року. На ній зображений молодий Сі Цзіньпін на тлі моста Золоті Ворота в Сан-Франциско. На урочистій вечері дружніх до КНР організацій у США лідер Китаю зазначив, що його перший візит до Штатів 1985 року розпочався в Сан-Франциско, саме це каліфорнійське місто «сформувало його перше враження про цю країну». Також Джо Байден нагадав голові КНР Сі Цзіньпіну про майбутній день народження його дружини Пен Лів’юань — дати народження президента США і дружини лідера Китаю збігаються. У відповідь, вказали джерела, Сі Цзіньпін зауважив, що «працював так багато, що забув» про це свято і згадав про нього тільки після слів Байдена. Але також президент США Джо Байден заявив, що після переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном не змінив думку про нього як про диктатора. «Послухайте, ну він і є. Він диктатор у тому сенсі, що він хлопець, який керує комуністичною країною, уряд якої повністю відрізняється від нашого», — сказав глава Білого дому журналістам. Своєю чергою китайська сторона відреагувала на цю заяву в особі МЗС Китаю, яке повідомило, що вважає слова президента США Джо Байдена, який назвав голову КНР Сі Цзіньпіна диктатором, помилковими та безвідповідальними.

Голова ж КНР Сі Цзіньпін, виступаючи на вітальному банкеті американських дружніх груп, заявив, що Китай готовий продовжувати співпрацю зі США в галузі збереження панд. Три панди Мейсян, Тяньтянь і їхнє дитинча Сяо Ціцзі, які тривалий час проживали в зоопарку у Вашингтоні, на початку листопада повернулися на історичну батьківщину в Китай. Панди, зазначив китайський лідер, здавна були посланцями дружби між китайським і американським народами. «Ми готові продовжувати нашу співпрацю зі США в галузі збереження панд і зробити все можливе, щоб виконати бажання каліфорнійців і поглибити дружні зв’язки між нашими народами», — сказав він. Зі свого боку координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки (РНБ) Білого дому Джон Кірбі повідомив, що США будуть раді, якщо Китай ухвалить рішення повернути панд в американські зоопарки. Водночас він підкреслив, що Вашингтон «поважає суверенне рішення» про повернення трьох великих панд зі США до КНР. «Якщо влада КНР вирішить повернути деяких панд у США, ми абсолютно точно будемо раді їхньому поверненню«, — заявив Кірбі.

Оцінка зустрічі.

Президент США Джо Байден назвав минулу зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном однією з найбільш конструктивних і заявив, що сторонам вдалося досягти «важливого прогресу». Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на прес-конференції за підсумками зустрічі заявив, що зустріч президента США Джо Байдена і голови КНР Сі Цзіньпіна тривала чотири години, переговори були всебічними та глибокими. За його словами, сторони всебічно обговорили такі міжнародні проблеми, як палестино-ізраїльський конфлікт, українська криза, зміна клімату, штучний інтелект. Ван Ї також наголосив, що зустріч президента США Джо Байдена та голови КНР Сі Цзіньпіна має стратегічне значення та далекосяжні наслідки.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з цієї тематики можна ознайомитися тут:

• Зустріч. Загальне тло. Супутні події та заяви. Оцінка підсумків зустрічі. https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/obshhaya-informaciya-po-vstreche-i-ee-itogah/  

ОБГОВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Раніше було окреслено умовну схему стратегії конкуренції, яку США запропонували Китаю до розгляду як нові умови побудови взаємовідносин між країнами і в міжнародному просторі. Теми і питання, що розглядаються на цій зустрічі, повністю відповідають положенням стратегії конкуренції, які включають такі блоки і питання:

• Червоні лінії балансу (Тайвань — Україна);
• Співпраця (Глобальна економіка, Охорона здоров’я, Клімат, Боротьба з наркоторгівлею, Боротьба з бідністю)
• Конкуренція (Торгові відносини, напівпровідники та ШІ, Інвестиції та фінансування, Компанії, ОПОШ, Космос, Стратегічна стабільність)
• Стримування: (Оборонні відомства, Порушення прав людини, Втручання у вибори, Безпека: шпигунство, кіберзагрози, агенти впливу, Стримування агресії КНР у регіоні, Недопущення консолідації автократій КНР, Іран, КНДР, РФ).
• Інструменти стримування: Санкції, Стратегія НАТО, Захист союзників поза НАТО.

Схема Стратегії конкуренції

Розглянемо детальніше заяви сторін щодо порушених питань у кожному блоці.

Червоні лінії балансу

З боку США в їхніх офіційних повідомленнях, присвячених зустрічі, питання ситуації в Україні та в палестинсько-ізраїльському конфлікті (близькосхідна криза) практично завжди згадувалися в загальному контексті, як одна загальна зв’язка (активів) для Китаю. Так само в цьому контексті звертає на себе увагу інформація від 20.11 (після зустрічі) про те, що США не заперечують проти того, щоб Китай відігравав більш конструктивну роль на Близькому Сході.

Можна припустити, що баланс «червоних ліній» між США і КНР розширився за рахунок додавання до активу України ще одного активу — близькосхідна криза, принципи й умови розв’язання якої пов’язують для Китаю з українською кризою і статусом-кво щодо Тайваню. Формується поле, в якому для Китаю передбачено «сіру зону» — можливість відігравати істотну роль у глобальних проблемах і кризах із повноцінним залученням у глобальну економіку, але з контролем і обмеженням його агресивних дій (стратегія конкуренції), а для РФ та Ірану формується «поле токсичності», пов’язане, зокрема, із санкційними режимами проти цих країн та мінімізацією їхньої участі як у розв’язанні глобальних криз і проблем, так і мінімізацією їхнього залучення в глобальну економіку — політична, економічна та військова ізоляція (стратегія стримування).

Зв’язка активів може мати такий вигляд (умовно):

Тобто якщо Китай не може більш активно проявляти себе в українському конфлікті (в сьогоднішньому моменті посилити вплив і тиск на Росію до потрібного для Заходу результату у зв’язку з проблемами в китайській економіці та з власними китайськими економічними інтересами для розв’язання цих проблем (КНР/РФ), які наразі є актуальними не лише для Китаю, а й для розвитку глобальної економіки загалом, у чому також зацікавлений і Захід), то Китаю пропонують проявити вплив і стримування щодо Росії та Ірану у близькосхідній кризі на тих самих принципах, , що й в українському конфлікті (тобто відповідно до статуту ООН та прийнятих резолюцій ООН), не вступаючи з ними в конфронтацію, а через контроль та управління їхніми діями та намірами у зв’язку з авторитетом Китаю для цих країн. Це відповідно може посилити вплив Китаю в Близькосхідному регіоні за рахунок втрати/зменшення впливу там РФ та Ірану. Зменшення впливу РФ та Ірану в регіоні та конструктивна позиція Китаю в Близькосхідній кризі може створити більш сприятливі умови і для України: ставлення країн Близького Сходу до української кризи може змінитися на користь України, що призведе до посилення їхнього впливу та тиску на Росію з цього питання в перспективі.

Треба ще враховувати, що Китай, Росія та Іран — члени БРІКС, а головувати у 2024 році в БРІКС буде РФ. БРІКС під їхнім впливом може ухвалити рішення, які відповідно можуть негативно вплинути і на Китай. Наприклад, ухвалення рішення про створення механізму для обходу санкцій (аналог SWIFT) та/або під’єднання Банку розвитку до нього, або створення іншого незалежного банку тощо — що буде вигідно РФ для того, щоб обійти санкційні обмеження і зміцнити власну економіку, включення якої в глобальну економіку мінімізується. Також це буде вигідно Ірану для обходу санкцій без розв’язання питання зі США щодо ядерної угоди, що може призвести до появи в Ірану ядерної зброї та посилення його агресії в регіоні. Створення механізмів для обходу санкцій призведе вже до санкцій з боку Заходу для всіх учасників БРІКС і негативно відіб’ється на загальному розвитку глобальної економіки (розкол на легальну й тіньову економіку) — що вкрай невигідно Китаю й Заходу, і відповідно Україні, яка залежить від фінансування Заходу на цьому етапі. Тому контроль Китаю за РФ та Іраном необхідний і самому Пекіну, який зможе в разі потреби жорсткішого стримування звернутися по допомогу до США і Заходу (не публічно), щоб з їхньою допомогою (чужими руками) присікти зловмисні наміри або дії РФ та Ірану, які можуть ними інспіруватися через БРІКС.

Розглянемо в таблиці 1. блок «Червоні лінії балансу», який складається зі смислів зроблених повідомлень перед зустріччю, очікуванням сторін, передісторії питань, а також заяв, зроблених після зустрічі, включно з певними результатами та домовленостями.

Таблиця 1.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Червоні лінії балансу https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/krasnye-linii-balansa/

Співпраця

Для Китаю пріоритетне значення мають питання, пов’язані з економікою в цілому — це питання розвитку «глобальної економіки». Головне питання — збереження глобальних ланцюжків поставок, яке залишається пріоритетним для Китаю, але поки що не вирішеним, зокрема й через наслідки українського конфлікту, що загалом впливає на питання розвитку глобальної економіки, в т.ч. й на питання продовольчої та енергетичної безпеки, а також — на питання цілісності глобальних ланцюжків поставок. І інше нове питання «сфери туризму» — подолання ізоляції після ковіду та додаткові вливання в економіку завдяки збільшенню туристичного потоку, для чого необхідним є, зокрема, і збільшення прямих пасажирських рейсів між країнами, рішення щодо якого ухвалено в позитивному ключі.

Для США питання боротьби з наркоторгівлею було найбільш пріоритетним у цьому блоці «Співпраця». Для позитивного розв’язання цього питання (відновлення співробітництва та створення робочої групи) американці пішли на зняття санкцій з Інституту, у чому були зацікавлені китайці, — тобто можна говорити про поступку/баланс з боку США і знайдений компроміс.

Також можна зазначити, що питання зміни клімату порушували як значуще для обговорення до зустрічі, але після зустрічі його відзначили як обговорене, і коментарів сторін більше не було. А такі, раніше значно обговорювані питання, як питання охорони здоров’я (зокрема щодо ковіду), боротьба з бідністю (заборгованості країн, що розвиваються), — узагалі не анонсувалися до обговорення на цій зустрічі.

Тобто можна зазначити, що в блоці «Співпраця» було досягнуто певних домовленостей із двох питань — боротьби з наркотиками (пріоритет США) і у сфері туризму (пріоритет КНР). Питання ж розвитку глобальної економіки (пріоритет КНР) пов’язане з українським конфліктом (блок «червоні лінії балансу»), що ще далекий від розв’язання, та двосторонніми торговельними відносинами з блоку «Конкуренції», тож очікувати на його швидке узгодження — передчасно.  Хоча китайська сторона після зустрічі зробила акцент на тому, що саме цей блок — блок «Співпраця» — є найпріоритетнішим для Китаю в рамках стратегії конкуренції в плані його розширення, наповнення та узгодження.

Розглянемо в таблиці 2. блок «Співпраця», який складається зі смислів зроблених повідомлень перед зустріччю, очікуванням сторін, передісторії питань, а також заяв, зроблених після зустрічі, включно з визначеними результатами та домовленостями.

Таблиця 2.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Співпраця https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/sotrudnichestvo/

Конкуренція

У блоці категорії «Конкуренція» з усіх питань, що мають передісторію розгляду сторонами до зустрічі, на зустрічі було озвучено тільки два: «напівпровідникові технології та ШІ» і «стратегічна стабільність». Так, з питання штучного інтелекту (пріоритет Китаю) озвучено рішення сторін про проведення двосторонніх переговорів на рівні урядів про штучний інтелект. А з питання стратегічної стабільності (пріоритет США) було зазначено, що американська сторона зацікавлена в більшій прозорості дій Китаю в ядерних питаннях, пов’язаних зі збройними силами.

Такі ж питання, як Торговельні відносини, Інвестиції та Фінансування, Компанії, ОПОШ, які входять до блоку врегулювання двосторонніх економічних відносин країн, а також безпосередньо впливають на розвиток глобальної економіки, публічно не обговорювали, і заяв після зустрічі щодо цих питань не прозвучало. Тут потрібно зазначити, що наразі і в найближчому майбутньому на різних рівнях відбуваються переговорні процеси США і КНР якраз із цих питань, і результати ще перебувають на стадії обговорення та узгодження. Мабуть, в очікуванні вже конкретних результатів таких переговорів на цій зустрічі цих питань і не порушували в публічному просторі.

Розглянемо в таблиці 3. блок «Конкуренція», який складається зі смислів зроблених повідомлень перед зустріччю, очікуванням сторін, передісторії питань, а також заяв, зроблених після зустрічі, включно з визначеними результатами та домовленостями.

Таблиця 3.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Конкуренція https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/konkurenciya/

Стримування

У блоці «Стримування» головний результат, якого домагалися Штати (найвищий пріоритет США) для реалізації стратегії конкуренції з Китаєм, був досягнутий — це відновлення взаємодії оборонних відомств. Так, було заявлено, що наявність зв’язку між військовими необхідна для відповідального управління конкуренцією США і Китаю, недопущення того, щоб конкуренція перетворилася на конфлікт. Підкреслено, що маються на увазі всі щаблі — від керівництва міністерств оборони двох країн до тактичного оперативного рівня на воді та в повітрі в Індо-Тихоокеанському регіоні. Такі нові домовленості США і КНР передбачають, зокрема, відновлення телефонних контактів між командувачами на театрі військових дій. Також було зазначено, що телефонні контакти необхідні сторонам для координації як щодо ситуації в Україні, так і для координації сторін у Південно-Китайському морі (дві «гарячі точки» червоних ліній балансу — України і Тайваню).

Із цього можна зробити висновок, що Китай усе-таки прийняв стратегію конкуренції як базову модель побудови нових взаємин зі США (і Заходом).

Щодо питань безпеки (шпигунство, кіберзагрози, агенти впливу), щодо яких на Китай раніше чинився найбільший тиск, під час цієї зустрічі публічно не було позначено жодної інформації. Китай раніше неодноразово висловлював побажання послабити на нього публічний тиск із цих питань, щоб не зазнавати репутаційних втрат. Судячи з усього, американська адміністрація пішла на зустріч Китаю, хоча Байден усе-таки вкотре публічно назвав Сі «диктатором», давши водночас пояснення, що він таким чином позначає відмінність систем (КНР/США), а не має на увазі конкретно репутацію Сі.

Також у блоці «Стримування» приділили увагу таким питанням, як Дотримання прав людини, Втручання у вибори, Стримування агресії КНР у регіоні, але досить оглядово, без оголошення про ухвалення якихось конкретних рішень. А ось питанню Недопущення консолідації автократій (Іран, КНДР, КНДР/Росія, тут варто зазначити, що всі три країни перебувають під жорсткими санкціями Заходу, яких доводиться дотримуватися всім іншим учасникам міжнародного простору, тобто всі три країни є «токсичними») приділили окрему увагу, що перекликається зі зв’язкою в один актив участі Китаю в питанні червоних ліній балансу (Тайвань — Україна/близькосхідна криза). Побажання США можна узагальнити в тезу, в якій ідеться про те, що Китаю необхідно зробити низку кроків (не обов’язково публічних) для стримування агресії Ірану, Росії, КНДР у міжнародному просторі, і що такі дії Китаю будуть вигідні самому Пекіну. В іншому разі наслідки можуть настати для всіх порушників, тобто і для Китаю теж.

Розглянемо в таблиці 4. блок «Стримування», який складається зі смислів зроблених повідомлень перед зустріччю, очікуванням сторін, передісторії питань, а також заяв, зроблених після зустрічі, включно з визначеними результатами та домовленостями.

Таблиця 4.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Стримування https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/sderzhivanie/

Інструменти стримування

У блоці «Інструменти стримування» відзначено побажання китайської сторони з питання зняття санкцій як найпріоритетнішого для Китаю питання, що свідчить про ефективність обраного інструменту «Санкції» для стримування і тиску під час використання його в стратегії з боку США. Як було показано на зустрічі, США використовують цей інструмент для досягнення своїх цілей (наприклад, зняття санкцій з Інституту Китаю в обмін на співробітництво КНР і США з проблеми наркоторгівлі).

Другий акцент у цьому блоці було зроблено на силовій перевазі США і формуванні певного союзу країн регіону для військового стримування Китаю в ІТР, яке, як було підкреслено, буде продовжено.

Розглянемо в таблиці 5. блок «Червоні лінії балансу», який складається зі смислів зроблених повідомлень перед зустріччю, очікуванням сторін, передісторії питань, а також заяв, зроблених після зустрічі, включно з визначеними результатами та домовленостями.

Таблиця 5.

Більш детально і розширено з публічними заявами сторін з даної тематики можна ознайомитися тут:

• Інструменти стримування https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/instrumenty-sderzhivaniya/

ВИСНОВОК.

Якщо досягнуті домовленості щодо взаємодії оборонних відомств буде реалізовано (відбудуться), то можна буде говорити про те, що стратегію конкуренції Китаєм прийнято за основу побудови нових взаємовідносин як зі США, так і з Заходом загалом.

Це ще не означає, що сторони вже узгодили всі питання — це буде довгий процес із певними ускладненнями та паузами, можливо, сторони переслідуватимуть власні інтереси навіть із нападами конфронтації між собою.  Але це означає, що процес запущено за єдиним вектором і в рамках єдиного сценарію для США та КНР, в якому складові в блоках Червоні лінії балансу, Співпраця, Конкуренція, Стримування та Інструменти стримування можуть змінюватись та доповнюватись як усередині цих блоків, так і переміщуватись між блоками (наприклад, складові з блоку Конкуренція згодом можуть переміститись у блок Співпраця, і навпаки). Це залежатиме від подальших кроків і напрацювань обох сторін.

Для України це може означати, що, потрапивши у зв’язку червоних ліній балансу під час розвитку реалізації стратегії конкуренції, далі Україна може розраховувати щонайменше на неучасть КНР у допомозі РФ у СВО, дотримання Китаєм санкцій Заходу проти РФ, неучасть КНР у допомозі РФ в обході санкцій (на двосторонній основі або за допомогою регіональних організацій за участю РФ, як то ШОС і БРІКС), не підтримку Китаєм у мирних переговорах щодо України пропозицій Росії, які суперечать статуту ООН і міжнародному законодавству. Також можна припустити, що за кожним пунктом обмежень проти РФ, імовірно, спроби їхнього обходу або порушення окремими організаціями в Китаї, очевидно, будуть продовжуватися, але й присікатися жорсткіше.

Так само посилення впливу Китаю у розв’язанні глобальних проблем і регіональних криз (за обов’язкового дотримання балансу із Заходом) послабить вплив Росії на країни регіонів, що, відповідно, дасть змогу Україні зміцнити свої позиції в конфлікті з РФ для посилення тиску на Росію та обстоювання своїх інтересів, зокрема, і за допомогою позиції цих країн та посилення тиску на РФ з їхнього боку.

Україна також має бути зацікавлена в розвитку глобальної економіки за участю Китаю та мінімізації участі Росії в ней, у зв’язку з тим, що вона отримує фінансування від Заходу, фінансовий стан якого також залежить від розвитку глобальної економіки, включенні та економічного благополуччя Китаю.

Розраховувати ж на пряме втручання або демонстрацію впливу і тиску Китаю на Росію — не варто. Китай не діє такими прямими методами, тим більше публічними. Але КНР може стримувати РФ і примушувати її до певних дій не публічно за допомогою інструментів економічного впливу, за умови, що це буде вигідно і самому Китаю з економічних або політичних причин, або нестиме серйозну загрозу інтересам Китаю.

Так само не слід очікувати наочних змін поведінки Китаю в ООН та регіональних союзах (ШОС, БРІКС), різкі повороти не притаманні Китаю. Це означає, що Китай продовжить публічно демонструвати консолідовану позицію з РФ, але дуже ретельно контролюватиме і вноситиме коригування саме в позицію Росії за лаштунками до того, як вона висловлюватиметься «вголос», переслідуючи власні інтереси. Це стосуватиметься тих питань, у яких Росія шукатиме політичної підтримки Китаю.

Добірка першоджерел про зустріч лідерів США і КНР 15.11.23.

Подборка первоисточников о встрече лидеров США и КНР 15.11.23.

Заяви сторін перед зустріччю. https://geo-analytics.com.ua/mizhnarodna-analitika/zayavleniya-storon-do-vstrechi/

Зустріч. Загальний фон. Супутні події та заяви. Оцінка підсумків зустрічі.

Общая информация по встрече и ее итогах

Конкретні заяви щодо розвитку стратегії конкуренції у світлі зустрічі:

• Червоні лінії балансу

КРАСНЫЕ ЛИНИИ БАЛАНСА

• Співпраця

СОТРУДНИЧЕСТВО

• Конкуренція

КОНКУРЕНЦИЯ

• Стримування

СДЕРЖИВАНИЕ

• Інструменти стримування

ИНСТРУМЕНТЫ СДЕРЖИВАНИЯ