ВСТУП:
• загальна суть та схема загального сценарію розв’язання кризи, що складається з 3-х рівнів (етапів).
1 ЕТАП — ІЗРАЇЛЬ/ХАМАС:
• Переговори з Хамас
• Чинники впливу (Стримування третіх країн; Заручники; Гуманітарна ситуація)
• Методи, стратегії, сценарії
• Терміни та тривалість
2 ЕТАП – ІЗРАЇЛЬ/ГАЗА
• Питання окупації
• Буферна зона
• Управління після конфлікту
• Регіональні гарантії безпеки
3 ЕТАП — ІЗРАЇЛЬ/ПАЛЕСТИНА
• Створення двох держав
• РБ ООН та МКС
• Глобальні наслідки
• Позиція Китаю
• Позиція Росії
ПЕРШЕДЖЕРЕЛА.
Міжнародне співтовариство жорстко засудило дії Хамаса в Ізраїлі та визнало їх методи – терористичними. Також стався поділ відповідальності за те, що було зроблено, між рухом Хамас та народом Палестини. Так, народ Палестини був визнаний тією чи іншою мірою постраждалою стороною від дій Хамаса і виведений за дужки прямого протистояння Ізраїль/Хамас.
Було позначено існування кількох проблем :
- військове протистояння Ізраїлю та бойовиків (терористів) Хамаса: Ізраїль/Хамас;
- проблема безпеки у секторі Газа (зараз і надалі);
- проблема співіснування Ізраїль/Палестина.
Також були позначені супутні наслідки, до яких може призвести необдуманий сценарій відповіді Ізраїлю під час реалізації свого права на самооборону під час проведення військової операції:
- Зіткнення на Близькому Сході можуть зупинити реалізацію амбітного проекту щодо створення транспортного коридору Індія – Близький Схід – Європа. Він повинен складатися зі східного маршруту, що з’єднує Індію з Перською затокою, і північної, що з’єднує Перську затоку з Європою.
- Радикальний рух ХАМАС вирішив здійснити вилазку на територію Ізраїлю, щоб зіпсувати процес нормалізації відносин Ізраїлю з арабським світом, зокрема з Саудівською Аравією.
Тому вирішення кризи зв’язуються в один сценарій, що складається з 3-х етапів подолання цих проблем:
- 1 етап – «сценарій щодо Хамасу» (короткострокова мета) – право Ізраїлю на самооборону (проведення силової операції з усунення загроз). Ізраїль/Хамас.
- 2 етап – «сценарій щодо Гази» (середньострокова мета) – комплекс дій та заходів у Газі після завершення військової операції з усунення загроз (гарантії безпеки). Ізраїль/Газа.
- 3 етап – «сценарій щодо Палестини» (стратегічна мета) – комплекс дій та заходів щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі принципу двох держав. Ізраїль/Палестина.
Для успішного вирішення сьогоднішньої кризи та недопущення повторення її у майбутньому, а також для вирішення всіх розбіжностей Ізраїлю з арабським світом, у т.ч. і «замирення» Ізраїлю з арабським світом (стратегічна мета) необхідно, щоб були намічені та розроблені послідовні кроки та терміни кожного етапу, і всі три етапи були пов’язані в один сценарій та підтримані більшістю гравців як регіонального рівня, так і гравцями глобального рівня.
Потрібно зазначити, що події зараз перебувають у динамічному розвитку і можуть зазнати змін. Тому далі розглянемо тенденції, що склалися поки що на даний момент (з 07-24.10.23) щодо розвитку подій у кожному етапі цього сценарію.
1 ЕТАП — ІЗРАЇЛЬ/ХАМАС
Перший етап (короткострокова мета) включає розробку цілей, методів, способів, стратегії та сценаріїв військової операції Ізраїлю проти Хамасу в секторі Газа (Ізраїль/Хамас).
Далі наведемо вибірково основні смисли та посилки сторін за поточний період.
Переговори з Хамас
В Ізраїлі ухвалили рішення про те, що дипломатичне вирішення кризи з Хамасом після атаки на країну неможливе, тому в Ізраїлі відкидають будь-які переговори з Хамасом і ставлять завдання знищення цього руху. (Мал.1)
Ізраїль оголосив про початок своєї індивідуальної великомасштабної операції проти Хамаса в секторі Газа, метою якої є :
- повалення режиму Хамаса у Газі;
- знищення військового потенціалу Хамас, їх інфраструктури (тунелі) та живої сили противника (бойовиків).
США та Захід підтримали такі цілі Ізраїлю в Газі.
Додаткові пропозиції (Франція): обговорюється пропозиція щодо можливості створення регіональної та міжнародної коаліції для боротьби з Хамасом, подробиці такої ініціативи поки не наводяться. (Мал. 2)
Чинники впливу
На формування цього сценарію (проведення військової операції з реалізації права на самооборону) впливають такі фактори, як:
- Стримування третіх сторін від розширення учасників та розширення географії конфлікту (фактор Ірану та його сателітів, загрози розширення конфлікту – реалізується загальне стримування у регіоні як на політичному, так і на військовому рівнях).
- Доля заручників, яких захопив Хамас (звільнення заручників значно ускладнено, основну роль в переговорах грають Єгипет і Катар, спроби також робляться і з боку Туреччини, Росії).
- Дотримання/забезпечення гуманітарних норм для мирного населення під час конфлікту (переміщення мирного населення до безпечних зон усередині Гази ускладнено, переміщення за межі Гази мирного населення ускладнено, подолання гуманітарної блокади можливе лише через КПП Єгипту).
Стримування третіх країн
Основна роль у цьому напрямку відведена США та Заходу, які докладають максимальних зусиль зі стримування агресії в регіоні (у тому числі здійснюється контроль за можливою надмірною агресією у відповідь Ізраїлю, що може призвести до додаткового витку ескалації), здійснюються переговори для вироблення спільної узгодженої позиції країн Заходу та Близького Сходу (виявляються та опрацьовуються «точки дотику» та «червоні лінії» всіх сторін), розробляються компроміси (щодо прийняття країнами Близького сходу права Ізраїлю на самооборону та погодження з проведенням військової операції з усунення загроз), одночасно нарощується військова складова країн Заходу у регіоні для якіснішого стримування та контролю ситуації. (Мал.3)
Заручники
У США окреслили звільнення заручників – найвищим пріоритетом сьогоднішнього дня, а також заявили, що переговори про припинення вогню можливі лише після звільнення заручників. (Мал.4)
Гуманітарна ситуація
Досягнуто кілька важливих угод («точки зіткнення») між Заходом, країнами Близького Сходу та Ізраїлем. Вони стосуються питання дотримання міжнародного гуманітарного законодавства та прав людини. Реалізація цих угод (у т.ч. доставка гуманітарної допомоги до сектору Газа) дещо ускладнена, але загалом спостерігається тенденція на розвиток цієї тенденції у позитивному ключі. (Мал.5)
Також варто відзначити позицію з цього питання країн регіону, з якою Ізраїлю також доведеться рахуватися при вибудовуванні стратегії військової операції, щоб не допустити додаткової ескалації. Основний акцент країнами Близького Сходу робиться на вимогу дотримання міжнародного гуманітарного законодавства та прав людини будь-якої зі сторін конфлікту в секторі Газа та виступають проти використання практики колективного покарання, що суперечить женевській конвенції 1949 року.
Так, наведемо деякі приклади позиції країн регіону поточного періоду:
• 11.10 Ліга арабських держав (ЛАД) закликала сконцентрувати зусилля на наданні гуманітарної допомоги сектору Гази.
• На саміті по сектору Газа, який відбувся 19.10.23 у єгипетській столиці Каїрі і в якому взяли участь понад 30 держав та три міжнародні організації, заявили, що засудили та відкинули будь-які атаки на цивільних осіб, насильство проти мирних громадян, а також порушення міжнародного гуманітарного законодавства та прав людини будь-якої із сторін конфлікту в секторі Газа. Учасники каїрського саміту закликали захистити громадянське населення в секторі Газа та висловили надзвичайний занепокоєння можливим розширенням нинішньої конфронтації на інші території Близького Сходу, а також закликали до максимальної стриманості всіх сторін.
• 22.10 Країни — учасниці каїрського саміту світу з Палестини дійшли згоди з питання доставки гуманітарної допомоги сектору Газа.
Методи , стратегії, сценарії
Тепер розглянемо сигнали, що стосуються безпосередньо стратегії військової операції Ізраїлю в секторі Газа з урахуванням основних факторів впливу (стримування третіх сторін, заручники, гуманітарна ситуація).
Так було озвучено, що Ізраїль намітив 3 етапи війни. В даний час Ізраїль здійснює першу з трьох передбачуваних фаз конфлікту — завдає авіаудари, після чого будуть наземні маневри, з метою знищення бойовиків і руйнування інфраструктури.
Так само було озвучено, що характер військової операції (наземні маневри) може бути змінений і зміститися від повномасштабного наступу у бік точкових атак для досягнення поставлених цілей.
І нарешті була озвучена умова скасування наземної операції у секторі Газа – якщо ХАМАС звільнить усіх полонених та беззастережно здасться.
США та Захід підкреслили, що Ізраїль повинен дотримуватися правил ведення війни, а також що вони обговорюють з Ізраїлем його мету та військову стратегію, а також розглядають альтернативи наземної операції, більш схиляючись до проведення точкових операцій (в т.ч. через переговори щодо звільнення заручників). Але Захід не готовий поки що підтримати ідею запровадження режиму припинення вогню між Ізраїлем та сектором Газа (заморожування, перемир’я), підтримуючи право Ізраїлю на самооборону – можливості проведення надалі обраного сценарію наземної операції, що після прийняття рішення про припинення вогню стане неможливим (нелегітимним). (Мал.6)
Терміни та тривалість
Ізраїльська сторона повідомила, що розглядає варіант багатомісячної наземної компанії в секторі Газа, що також потребує більш ретельної та тривалої підготовки.
У свою чергу на Заході закликають Ізраїль не поспішати розпочати цю компанію, щоб врахувати безліч факторів, які можуть вплинути на успіх компанії та дати можливість опрацювати ці фактори (створення більш сприятливих умов для досягнення успіху), а також для якіснішого опрацювання загального сценарію, що складається із 3-х фаз. (Мал.7)
Таким чином ми будемо ще спостерігати як трансформуються сценарії наземної операції 1 етапу (короткострокова мета), цілі якого позначені Ізраїлем як повалення режиму Хамасу в Газі та знищення його військового потенціалу, інфраструктури (тунелі) тощо, який розпочнеться після розробки всіх трьох етапів вирішення кризи.
2 ЕТАП – ІЗРАЇЛЬ/ГАЗА
Другий етап (середньострокова мета), що розробляється в єдиному загальному сценарії подолання кризи (Ізраїль/Газа), полягає у розробці комплексу дій та заходів після завершення 1 етапу – військової операції з ліквідації/зачистки Хамасу на території Гази.
2-й етап передбачає комплекс дій та заходів у Газі після закінчення військової операції Ізраїлю, наприклад, таких:
- Питання окупації території Гази знято – Ізраїль заявив, що не планує окупацію.
- Питання створення буферної зони із сектором Газа – розглядається питання про вогневий контроль такої зони з боку Ізраїлю.
- Управління територією Гази після військової операції- передбачається передати управління територією Гази коаліції регіональних гравців.
- Регіональні гарантії безпеки – така коаліція та Ізраїль мають гарантувати умови взаємної безпеки.
Наведемо вибірково кілька прикладів сигналів за кожним позначеним пунктом.
Питання окупації
Так, Ізраїль заявив, що не планує надалі окупації території Газа після завершення військової операції проти Хамаса. (Мал.8)
Буферна зона
На порядку денному перебуває питання створення у майбутньому буферної зони в Газі. Її розміри та умови знаходяться ще у розгляді та залежатимуть від результатів наземної операції. (Мал.9)
Управління після конфлікту
Ізраїль має намір розірвати всі зв’язки з Газою після закінчення військової операції та зняти з себе всю відповідальність за повсякденне життя там. Також Ізраїль не планує передавати управління Газою Палестині, незважаючи на те, що Ізраїль визнає палестинську владу на чолі з президентом Махмудом Аббасом, але це не стосується сектора Газа.
У США зазначили, що повернутися до колишніх схем взаємодії між Ізраїлем і Газою, які були до цієї кризи вже не вдасться, тому наполягають на пошуку нового механізму, який включає гарантії безпеки для Ізраїлю. (Мал.10)
Регіональні гарантії безпеки
Таким чином, фіксуються сигнали про можливість створення в секторі Газа тимчасового уряду за підтримки ООН та участі арабських країн, які могли б гарантувати взаємну безпеку навколо сектора Газа (т.зв. регіональні гарантії безпеки). (Мал.11)
3 ЕТАП — ІЗРАЇЛЬ/ПАЛЕСТИНА
Третій етап сценарію полягає у можливості врегулювання конфлікту на основі принципу двох держав, який раніше не вдавалося вирішити. Тобто, фактично для того, щоб заручитися згодою країн Близького Сходу на проведення військової операції Ізраїлю проти Хамасу в секторі Газа без значних наслідків у відносинах Ізраїлю та арабського світу та вибудувати взаємні гарантії безпеки (замирення Ізраїлю з арабським світом), сторонам необхідно знайти розуміння у конфлікті Ізраїль/Палестина та розробити сценарій і для 3-го етапу.
Далі наведемо вибірково основні смисли та посилки сторін за поточний період.
Створення двох держав
Ізраїль хоч і заявляє, що зараз не найкращий час для обговорення створення двох держав, але, вочевидь, може змінити свою позицію під впливом Заходу та міжнародного співтовариства, тим більше що проглядається тенденція ув’язнення 1-го етапу та 3-го етапу сценарію в пропозиціях. «перемоги над тероризмом (ліквідація Хамасу) та створення двох держав» – як взаємопов’язані:
- як для Ізраїлю (якщо хоче отримати загальну згоду на військову операцію без політичних, економічних та військових наслідків, то має погодитися на вирішення палестинського питання)
- так і країн Близького Сходу (якщо вони хочуть вирішення палестинського питання, то повинні погодитись на проведення військової операції Ізраїлем у Газі та прийняти її завдання та результати).
Фактично можна говорити про обмін активу «Хамас» (згоду на ліквідацію та переслідування цього радикального руху та його прихильників) на вирішення палестинського питання на основі створення двох держав, що призведе надалі до замирення Ізраїлю з арабським світом та до зниження впливу Ірану в регіоні. (Мал.12)
У контексті подій, що відбуваються, і їх відображення на глобальному рівні потрібно відзначити кілька моментів:
- розслідування воєнних злочинів;
- роль РБ ООН, де розглядаються резолюції по 1-му етапу (Ізраїль/Хамас);
- оцінка наслідків конфлікту на глобальну економіку;
- роль світових гравців – Китаю та Росії;
- пропозиції переговорів 3-го етапу (Ізраїль/Палестина) на різних майданчиках, наприклад, проведення конференції з Палестини та/або відновлення роботи Близькосхідного квартету.
РБ ООН та МКС
На даний момент (24.10.23) було відомо про розгляд трьох резолюцій щодо кризи Ізраїль/Хамас. Дві з них не пройшли, одна російська (основна мета якої була в пропозиції припинення вогню – тобто заморожуванні конфлікту та неможливісті проведення військової операції Ізраїлем), друга бразильська (було осуд Хамас, але не було згадки про право Ізраїлю на самооборону та право провести військову операцію). Третя американська перебуває поки що на розгляді в РБ ООН і голосування щодо неї ще не відбулося (на 24.10.23). У цій резолюції позначено позицію Ізраїлю та Заходу – осуд Хамас та право Ізраїлю на проведення військової операції (тобто немає заклику до припинення вогню).
• 17.10 Рада безпеки ООН не ухвалила проект російської резолюції із закликом до негайного припинення вогню в зоні палестино-ізраїльського конфлікту. У документі говорилося, що «РБ ООН закликає до негайного, стійкого і повністю дотримуваного гуманітарного припинення вогню». Резолюція не набрала необхідних 9 голосів за. За резолюцію голосували 5 країн, 4 були проти, 6 утрималися.
• 18.10 Рада безпеки ООН не прийняла поправки, запропоновані Росією до бразильського проекту резолюції щодо ситуації в Ізраїлі та секторі Газа, відмовившись у тому числі включити до тексту засудження удару по лікарні «Аль-Ахлі» (офіційних результатів розслідування за яким ще немає). При голосуванні в Раді безпеки ООН за бразильським проектом США наклали на нього вето. Сполучені Штати вважають за необхідне, щоб у резолюції щодо палестино-ізраїльської кризи була згадка про право Ізраїлю на самооборону.
• 20:10 Держдепартамент США відкинув заклик генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до припинення вогню на Близькому Сході. «Ми підтримуємо право Ізраїлю на самозахист», — наголосив він.
• 22.10 США поширили в РБ ООН проект резолюції щодо ситуації навколо Ізраїлю та Палестини, який засуджує ХАМАС, який визнає право Ізраїлю на самооборону, але не закликає до припинення вогню.
Також в ООН та МКС було заявлено, що військові злочини, які скоються в даному конфлікті будуть розслідувані, що також має бути стримуючим фактором для учасників конфлікту та третіх сторін:
• 10.10 Незалежна комісія ООН з розслідування подій в Ізраїлі та на палестинських територіях розпочинає збір доказів військових злочинів , скоєних усіма сторонами конфлікту з 7 жовтня, йдеться у прес-релізі комісії.
• 12.10 Міжнародний кримінальний суд (МКС) має юрисдикцію щодо військових злочинів, які могли бути скоєні бойовиками руху ХАМАС в Ізраїлі, а також ізраїльтянами у секторі Газа.
• 18:10 ООН проведе власне розслідування удару по лікарні Аль-Ахлі в секторі Газа.
• 18.10 Ізраїльська сторона направила наявні у неї матеріали по удару по лікарні Аль-Ахлі в секторі Газа до Ради Безпеки ООН.
• 23.10 Радикальний палестинський рух ХАМАС не надав матеріальних доказів удару ракети по лікарні в Газі, пояснивши це тим, що ракета «випарувалася».
Глобальні наслідки
На початку періоду було зазначено, що криза Ізраїль/Хамас не вплинула на глобальну економіку (конфлікт на локальному рівні), але зазначено, що якщо криза переросте в масштабний і системний конфлікт (конфлікт на регіональному рівні), то в довгостроковій перспективі негативний вплив буде значним, тим більше разом із тими проблемами для глобальної економіки, до яких призводить конфлікт Росія/Україна.
• 11.10 Загострення ситуації в Ізраїлі та секторі Газа поки що не мало значного негативного впливу на світову економіку.
• 12.10 Світовий ринок нафти поки що досить слабко відреагував на конфлікт на Близькому сході (між Ізраїлем та Палестиною), що позначилося на ціні нафти.
• 14.10 Конфлікти в Україні та на Близькому Сході можуть вплинути на світову економіку в довгостроковій перспективі.
Позиція Китаю
У такому негативному впливі на глобальну економіку не зацікавлений у першу чергу Китай, який глибоко залучений до неї та залежить від неї. Тому Китай зацікавлений у недопущенні переростання локального конфлікту Ізраїль/Хамас в регіональний, тобто, і на користь Китаю, як і Заходу, стримувати треті сили від вступу в конфлікт. Але також у Китаю виникає можливість торгів щодо просування своїх умов (або умов своїх союзників, таких як Іран) у знаходженні компромісних рішень навколо цієї кризи – вирішення конфлікту Ізраїль/Палестина шляхом створення двох держав, і загалом на Близькому Сході для посилення власного китайського впливу на Близькому Сході через підтримку позицій регіональних гравців.
У заявах Китаю простежуються сигнали щодо його підтримки таких напрямів:
- КНР проти розширення конфлікту (зацікавлений у стримуванні третіх сторін).
- КНР підтримує більш глибоке залучення ЛАД у вирішення конфлікту. КНР підтримує ідею напрацювання механізму регіональної безпеки для Ізраїлю та арабського світу (точки зіткнення із завданнями 2 етапи).
- КНР підтримує ідею організації широкої конференції з палестинського питання (точки зіткнення із завданнями 3 етапи).
З цього випливає, що якщо будуть узгоджені якісь компроміси чи заходи щодо 3-го етапу загального сценарію (тобто переговори щодо визнання двох держав) та дотримуватиметься гуманітарного права в секторі Газі, то Китай ймовірно погодиться (швидше за все – негласно) на право Ізраїлю провести наземну операцію з ліквідації Хамасу та прийме її результати.
• 09.10 Китай виступає проти розширення палестино-ізраїльського конфлікту , сподівається на якнайшвидше припинення вогню та відновлення миру, заявила на брифінгу офіційний представник МЗС КНР Мао Нін.
• 12.10 Китай та Ліга арабських держав (ЛАД) поділяють позицію з ізраїльсько-палестинського питання. КНР та арабські країни вважають, що міжнародне співтовариство має сприяти наданню Палестині гуманітарної допомоги та якнайшвидшому поновленню мирних переговорів. Вони закликали зняти блокаду з сектору Газа та почати працювати над вирішенням палестинської проблеми відповідно до формули двох держав .
• 14.10 Китай виступає на підтримку того, щоб Ліга арабських держав відігравала важливу роль у «палестинському питанні».
• 14.10 Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час телефонної розмови з держсекретарем США Ентоні Блінкеном запропонував провести найближчим часом міжнародну конференцію з питань миру у зв’язку з необхідністю врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Про це повідомило МЗС КНР.
• 18.10 Китай закликає Ізраїль дотримуватися міжнародного гуманітарного права — постпреду КНР при ООН. Китай закликає забезпечити рівну безпеку населення як Ізраїлю, і Палестини — постпред при ООН.
• 22.10 Спеціальний посланник уряду КНР Близького Сходу Чжай Цзюнь закликав ООН якнайшвидше скликати впливову та масштабну мирну конференцію для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Він наголосив, що виходом із замкнутого кола палестино-ізраїльського конфлікту є повернення до плану «Дві держави для двох народів» та створення незалежної палестинської держави.
• 23.10 Спецпосланник уряду КНР Близького Сходу Чжай Цзюнь повідомив, що має намір відвідати ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та інші країни регіону для обговорення загострення палестино-ізраїльського конфлікту.
Позиція Росії
Російська сторона, перебуваючи в частковій ізоляції (політичній, економічній і військовій) через агресію в Україні, намагається використати цю кризу Ізраїль/Хамас для подолання політичної ізоляції, а саме – прагне переговорів на одному майданчику із Заходом. Москва пропонує відновити роботу «близькосхідного квартету» (ООН, Росія, США та ЄС), яка може дати їй можливість вести прямі переговори ще й щодо української кризи із Заходом без України, які можуть мати на увазі торги між активами (Ізраїль/Україна). Зараз такої можливості Росія не має.
Також Росія на цьому майданчику хоче порушити питання включення Сирії (в якій знаходяться ЗС РФ на двох військових базах) до механізму регіональних гарантій безпеки у світлі врегулювання ізраїльсько-палестинського питання, що за задумом Росії має призвести до замирювання Сирії з арабським світом без умов, які були висунуті Сирії для нормалізації в минулому і які Сирія не виконує. Тобто Росія домагається збереження за Сирією раніше досягнутих результатів та повної реабілітації правлячого режиму (зокрема й зняття звинувачень у військових злочинах цього режиму) для зняття санкцій та обмежень проти цієї країни міжнародною спільнотою. Аналогічний сценарій Москва намагається просувати і в російсько-українському конфлікті, вимагаючи зберегти і визнати досягнуті Росією раніше результати в Україні, а також зняти звинувачення у скоєнні військових злочинів, що має призвести до зняття/ослаблення санкції проти РФ.
Також у Росії позначили, що готові до надання посередницьких послуг для розв’язання кризи, але підкреслили, що Росія на даний момент не має самостійної мирної ініціативи з палестино-ізраїльського конфлікту, її спочатку треба напрацювати.
Основні зусилля Росії на даному етапі зводяться до того, що вона намагається просувати ідею «негайного припинення вогню» (тобто заблокувати Ізраїлю можливість проведення будь-якої військової операції з ліквідації Хамасу) та закликає до зустрічі у «близькосхідному квартеті» для вирішення питань у тому числі по Сирії та Україні на російських умовах.
• 09.10 Росія в ситуації із загостренням навколо сектору Газа виступає за припинення вогню та проведення субстантивних переговорів. Москва розраховує, що Захід також закликатиме до припинення бойових дій у палестино-ізраїльському конфлікті, поки їхня позиція викликає питання, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
• 09.10 Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров звинуватив США в намірі монополізувати посередницькі зусилля щодо палестино-ізраїльського врегулювання.
• 10.10 РФ не виключає контактів із США щодо конфлікту на ближньому сході, якщо буде зацікавленість сторін – Рябков
• 10.10 Росія готова до консультацій у форматі «близькосхідного квартету» , але вважає, що до них не готові США, заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін.
• 12.10 Необхідно рухатися у бік відновлення роботи близькосхідного «квартету» з метою врегулювання поточної кризи в регіоні заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова
• 13.10 Росія готова виступити посередником у палестинсько-ізраїльському врегулюванні, заявив глава держави Володимир Путін на саміті СНД у Бішкеку.
• 17:10 Контакти Росії з ХАМАС не означає підтримку Москви терористичних дій , вони продиктовані політичною необхідністю, заявив посол Росії в Ізраїлі Анатолій Вікторов.
• 17.10 Пєсков: Путін поки не виступав із мирною ініціативою щодо палестино-ізраїльського конфлікту, її спершу треба опрацювати.
• 20.10 Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив в інтерв’ю програмі «60 хвилин» на каналі «Росія 1», що Росія віддана рішенням Ради безпеки про необхідність створити державу Палестину в межах 1967 року. «Те, що Ізраїль односторонніми своїми діями щодо розширення так званих поселень порушує цю резолюцію, всім це відомо», — додав Лавров.
• 20.10 Заява голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн про схожість Росії та ХАМАС є провокацією та проявом націоналізму та ксенофобії, заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.
• 23.10 Російська сторона, безумовно, засуджує дії ХАМАС щодо Ізраїлю 7 жовтня, проте не можна заплющувати очі на невиборчі обстріли сектору Газа, заявив у ході відеоконференції перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський.
• 23:10 Для вирішення палестино-ізраїльського конфлікту потрібні колективні зусилля, односторонні зусилля навряд чи допоможуть , заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
• 23.10 Росія завжди підкреслювала свою прихильність до безпеки Ізраїлю, країні потрібен мир, але світ потрібен і палестинцям. Але світ також потрібний її сусідам. Це включає і Сирію, і Ліван, і палестинців», — заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
Тобто в контексті вищесказаного можна відзначити, що позиції Китаю та Росії щодо переговорних майданчиків та учасників не збігаються, так Китай підтримує ідею широкої конференції з Палестини (розширюючи поле учасників з включенням Китаю до загального процесу), а Росія просуває ідею консультацій у «близькосхідному квартеті» (вузьке коло учасників, що виключає Китай).
В Америці 23 жовтня 2023 року було заявлено, що Сполучені Штати не ведуть переговори щодо деескалації нинішньої напруженості в зоні палестино-ізраїльського конфлікту ні з Росією, ні з Китаєм.
Отже, підсумовуючи період, що спостерігається, з 07-24.10.23 кризи протистояння Ізраїлю і Хамасу, можна позначити тенденцію щодо формування єдиного багаторівневого сценарію, що складається з 3-х етапів:
- 1 етап – Ізраїль/Хамас (ліквідація Хамаса);
- 2 етап – Ізраїль/Газа (регіональні гарантії безпеки щодо Гази);
- 3 етап – Ізраїль/Палестина (замирення Ізраїлю з арабським світом).
Всі три рівні взаємопов’язані, тому розвиток першого рівня (етапу) здійснюватиметься лише після опрацювання всіх трьох етапів, які мають у майбутньому виконуватися послідовно та призвести до амбітного комплексного вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту та замирення Ізраїлю з арабським світом.
Чи будуть напрацьовані нові тенденції, чи далі розвиватимуться події в рамках зазначених тенденцій покажуть подальші спостереження.
ПЕРШЕДЖЕРЕЛА.
Докладніше з ключовими заявами та перебігом подій за вказаними темами можна ознайомитись тут:
- Позиція Хамаса (агресія, терор, військові злочини, торги, шантаж для припинення вогню (заморожування), пропозиція переговорів із позиції сили)
- Ставлення до Хамасу (визнання терористами)
- Позиція Палестини (відділення палестинців від Хамасу, припинення вогню (заморожування), гуманітарна складова, сценарії закінчення конфлікту Ізраїль/Палестина – визнання двох держав)
- ООН та МКС (розгляд резолюцій щодо конфлікту Ізраїль/Хамас, розгляд військових злочинів, гуманітарна складова)
- Глобальні наслідки (наслідки для глобальної економіки поки що незначні)
- Позиція Китаю (припинення вогню (заморожування), гуманітарна складова, сценарії закінчення конфлікту Ізраїль/Палестина – визнання двох держав за допомогою широкої конференції)
- Позиція Росії (припинення вогню (заморожування), гуманітарна складова, сценарії закінчення конфлікту Ізраїль/Палестина – визнання двох держав через домовленості гравців на глобальному рівні за допомогою близькосхідного квартету)
- ЛАГ та ін. регіональні спілки (напрацювання спільної позиції арабського світу)
- Позиція інших країн (основні вимоги — проти колективного покарання, дотримання гуманітарного права палестинців згідно зі статутом ООН, сценарії закінчення конфлікту Ізраїль/Палестина – визнання двох держав)
- Супутні причини (спроба руйнування зближення Ізраїлю з арабським світом)
- Фактор Ірану (питання причетності, стримування)
- Загрози розширення конфлікту (стримування інших гравців)
- Позиція США/Заходу (стратегічне політичне та військове стримування, військове розгортання для стримування)
- Гуманітарна ситуація в Газі (спроба дотримання гуманітарного права палестинців згідно зі статутом ООН)
- Заручники, полонені, постраждалі (мета – визволення)
- Позиція Ізраїлю (право на самооборону, підготовка до контртерористичної операції проти Хамасу, сценарії закінчення конфліктів: Ізраїль/Хамас (ліквідація Хамаса в Газі, домовленість гравців на регіональному рівні – регіональні гарантії безпеки), сценарій закінчення конфлікту Ізраїль/Палестина — не вирішено)
- Позиція США/Захід (признання права Ізнаїлю на самооборону з одночасним стримуванням Ізраїлю від зайвої агресії, підготовка до контртерористичної операції за згодою на неї арабського світу, сценарії закінчення конфліктів: Ізраїль/Хамас (ліквідація Хамасу в Газі, регіональні гарантії безпеки), Ізраїль/Палестина — визнання двох держав), зближення Ізраїлю з арабським світом,)
- Формування одного пакету Заходу з активами Ізраїль — Україна (противник: Хамас/Іран(?) — Росія)
