САМІТ G20: ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ ТА ПІДСУМКИ.

ВСТУП.
Визнання глобального впливу українського конфлікту:
• Клімат, Фінанси та економіка, Глобальна продовольча безпека, Глобальна енергетична безпека
Узгодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту.

ДОДАТОК
Загальна інформація про саміт.
• Передача головування від Індії до Бразилії.
• Наступні саміти (позиція Китаю).
• Прийняття Африки.
Клімат (позиції Бразилії, ПАР, Індії, Китаю, Південної Кореї)
Фінансова безпека – міжнародні фінансові інституції.
Економічна безпека
• позиції Сінгапуру, Китаю, США;
• новий логістичний проект IMEC;
Визнання глобального впливу українського конфлікту
• Продовольча безпека (пропозиція Єгипту – продовольчий хаб)
• Зернова угода (позиції Євросоюзу, Туреччини, Бразилії, Росії)
• Енергетична безпека
Погодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту
• (позиції США, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Євросоюзу, Китаю, Бразилії; реакція Росії – підміна понять)
Інші глобальні проблеми гуманітарного характеру (Боротьба з наркотиками, Охорона здоров’я, міграційна криза, ІІ, релігійна толерантність).
РЕМАРКИ ПО РОСІЇ.
ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА.

ВСТУП

Щоб досягти загального розвитку та вирішити глобальні проблеми країнам Глобального Півдня необхідно було визначитися в якій системі вони будуть знаходитись: у системі, запропонованій РФ — «багатополярність по-російськи», де відбувається дефрагментація існуючої системи та автономія окремих полюсів, у яких у кожного свій простір та свої правила, або в існуючій системі багатосторонності – єдиній загальній системі з єдиними для всіх загальними правилами як в економіці, так і в політиці.

Країни Глобального Півдня далекі від розуміння українського конфлікту, для багатьох із них Росія є головним або основним торговим партнером, який завжди просував тезу «інтереси вищі за цінності». Росія так само, як Китай, намагалася «купити» політичну лояльність якщо й не підтримувати її наративи в українському конфлікті, то хоча б у позиції цих країн «не втручання» в нього. Коли ж український конфлікт перетворився на затяжну війну з гібридною назвою «СВО РФ проти України», яка почала чинити значний негативний вплив на глобальному рівні та посилювати глобальні проблеми (продовольчу та енергетичну кризу, вплив на стабільність глобальних ланцюжків постачання та збуту, інфляцію тощо). д.), які в першу чергу стосуються розвитку якраз країн Глобального Півдня, і одночасно стало зрозуміло, що «стратегія стримування» Росії з боку Заходу (санкції, обмеження, ізоляція) – це «всерйоз і надовго», український конфлікт почав набувати для цих країн набагато більше значення.

Для країн Глобального Півдня має значення одночасне вирішення глобальних проблем – боротьба зі зміною клімату та його наслідками. Для цього важливо мати доступ до міжнародного фінансування та гарантувати розвиток глобальної економіки. Для цього необхідна міжнародна солідарність — важливо перебуває в єдиному загальному просторі та дотримуватись єдиних загальних правил. А далі, маючи спільну позицію, можна вирішувати проблемні питання, зокрема – збройні конфлікти.

Таким чином, через спільні «інтереси» країни Глобального Півдня приходять до формування спільних «цінностей», яких вони і дотримуватимуться.

На саміті G20 було досягнуто та зафіксовано у декларації два основні досягнення для України на глобальному рівні:

  • Спільне визнання глобального впливу українського конфлікту.
  • Узгодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту.

Розглянемо ці напрямки докладніше.

Визнання глобального впливу українського конфлікту

Основне питання міжнародної безпеки знаходиться у площині клімату. Застарілі технології призводять до того, що споживання енергоресурсів старими методами погіршують негативні зміни клімату, які впливають на продовольчу безпеку (занепад с/г, голод) та відповідно погіршують показники охорони здоров’я (хвороби, епідемії, пандемії), які призводять у тому числі до міграційних криз, політичної нестабільності, зростання політичної та військової напруженості, регіональних конфліктів, які у свою чергу погіршують загальний економічний розвиток як окремих країн так і глобальної економіки в цілому.

Щоб виправити ситуацію, потрібно синхронно займатися як питаннями клімату, так і вирішувати/поліпшувати ситуацію в кожному напрямку зазначених глобальних проблем – солідарно і одночасно, що потребує зусиль усіх країн. Також на майданчику форуму всіма країнами було визнано, що український конфлікт також чинить значний негативний вплив на глобальний рівень: на глобальну продовольчу та глобальну енергетичну безпеку, ланцюжки поставок, макрофінансову стабільність, інфляцію та економічне зростання.

Тому пошуки вирішення українського конфлікту – стає одним із основних завдань глобального рівня за участю всіх країн – потрібен консолідований підхід (Захід/Глобальний Південь) та спільна для всіх країн позиція. Таке рішення має лежати у площині стійкого вирішення  – за умов відповідності міжнародному законодавству (загальновизнаних правил, які зрозумілі і прийнятні всім однаково: справедливі і легітимні). Тобто, всі рішення і дії повинні відбуватися в одному загальному просторі (весь світ не приймає/відмовляється від тези «багатополярність по-російськи» з безліччю систем — весь світ приймає/погоджується з тезою багатосторонності в єдиній системі), в якому діють одні спільні, визнані всіма, правила (статут ООН).

Далі розглянемо, як вибудовується для країн Глобального Півдня схема взаємозв’язку вирішення глобальних проблем та підвищення власного статусу та залучення до глобальних процесів із вирішенням українського конфлікту на справедливих умовах.

Розглянемо більш конкретно заяви учасників та пункти декларації G20 щодо деяких з проблемних питань, що розглядалися на саміті та їх взаємозв’язку з українським конфліктом:

  • Клімат;
  • Фінанси та економіка;
  • Продовольча та енергетична безпека;
  • Загальна позиція щодо українського конфлікту.

Клімат

У декларації країни G20 у підсумковій заяві висловили занепокоєння, що зусилля міжнародної спільноти та заходи, що вживаються, є недостатніми для стримування зростання середньорічної температури на позначці нижче 2 градусів Цельсія.

Представники Глобального Півдня наголосили, що для того, щоб комплексно займатися питанням кліматичних змін, посилення якого призводить до значного погіршення глобальних проблем, від яких страждають насамперед саме країни Глобального Півдня, потрібні солідарність світової спільноти, фінансова допомога Заходу країнам, що розвиваються, гарантований доступ до фінансових ресурсів, а також доступу до технологій Заходу.

Фінанси та економіка

Країни G20 (включаючи країни Глобального Півдня) визнали головними та легітимними лише міжнародні фінансові та банківські системи, які працюють за загальними правилам в єдиному просторі. Так було визнано, що міжнародний валютний фонд (МВФ) повинен відігравати центральну роль у глобальній мережі фінансової безпеки. А також було заявлено, що лідери Групи двадцяти (G20) мають намір збільшити можливості Світового банку щодо підтримки країн із низьким та середнім рівнем доходу. Країни наголосили на необхідності забезпечення СБ інструментами для «потужної підтримки найбідніших країн». Крім того, держави домовилися «сприяти сталому зростанню шляхом термінового та ефективного вирішення проблеми боргової вразливості в країнах, що розвиваються».

Зауваження щодо Росії:

така загальна позиція виключає або значно ускладнює можливості РФ щодо просування своїх власних фінансових інструментів з обходу санкцій, які вона намагається впровадити/нав’язати країнам, що розвиваються, у вигляді паралельних або автономних фінансових каналів, банків та інструментів (наприклад, аналог SWIFT, автономні банки розвитку і т.д.), що відповідно могло б призвести до дефрагментації та/або руйнування світової фінансової системи.

Далі, щоб наповнювати міжнародні фінансові та банківські системи має працювати глобальна економіка (економіка загального простору та за загальними правилами). Тому країни G20 (включаючи країни Глобального Півдня) зробили висновок, що торгівля та інвестиції зможуть послужити двигуном зростання і загального процвітання. Лідери країн Групи двадцяти (G20) підтвердили відданість рівноправній, стійкій та прозорій багатосторонній торговельній системі, ядром якої є СОТ, а також закликали її реформувати.

Зауваження щодо Китаю:

Як відомо, Захід має певні претензії до Китаю саме в питанні «економіки/безпеки» і тому запропонував Пекіну нову модель побудови відносин – «стратегію конкуренції» в рамках загального простору та загальних правил. У КНР ще не прийняли остаточно цю модель, але Китай залучений до глобальної економіки та дуже зацікавлений у її розвитку, але поки що на своїх умовах. Тому Пекін приділив значну увагу у розгляді цього питання на саміту. Головне завдання Пекіна на даному етапі – послабити консолідацію Заходу щодо Китаю. З цією метою Китай намагається вплинути на ЄС – як свого одного з найважливіших торгових партнерів, розраховуючи, що Євросоюз прийме тезу КНР, що «інтереси вищі за цінності» (Китай пропонує Європі економічні преференції замість її лояльності до Пекіна з політичних питань і питань безпеки) та допоможе КНР пом’якшити вимоги США у переговорах щодо умов стратегії конкуренції.

Так, китайська сторона на форумі заявила, що країни Групи двадцяти (G20) повинні поставити питання глобального розвитку в пріоритет при координації макроекономічної політики. Китайська сторона неодноразово пропонувала учасникам об’єднання спільними зусиллями зберегти глобальні ланцюжки поставок, які були так чи інакше порушені у тому числі і внаслідок необґрунтованої агресії Росії проти України за пасивної позиції Китаю з цього питання, який продовжує розвивати та значно поглиблювати дружні партнерські відносини з Росією, що стало значним камінням спотикання у відносинах Заходу та Китаю, у тому числі й Європи/Китаю.

Так, китайська сторона на форумі знову заявила, що Китай готовий співпрацювати з європейською стороною над організацією зустрічі лідерів Китаю та ЄС, яка відбудеться цього року, а також, що Китай та ЄС мають об’єднатися, щоб використати стабільність своїх відносин для захисту від невизначеності у світі і необхідно, щоб китайсько-європейські відносини стали стабілізуючим фактором для глобальної економіки. Пекін наголосив, що взаємна залежність Китаю та Євросоюзу нібито не привід для звинувачень у порушенні безпеки тієї чи іншої сторони та політизації економічних питань. Китайська сторона підкреслила, що прагне партнерства з Брюсселем у галузі зелених технологій, у секторі екологічно чистої енергетики та у сфері фінансів.

У свою чергу, і президент США Джо Байден на полях саміту G20 провів зустріч із прем’єром Держради КНР Лі Цяном, який очолював китайську делегацію на заході. За словами Байдена, під час зустрічі з Лі Цяном обговорювалися проблеми світової стабільності, а також країн третього світу та глобального Півдня. Китайська сторона не коментувала підсумків зустрічі. Також президент США виступив із твердженням, що Пекін намагається «міняти правила гри» у торгівлі та інших сферах, а також що Штати не ставлять своїм завданням стримувати Китай, проте виступають за налагодження передбачуваних відносин із цією країною.

На форумі було представлено новий логістичний проект, який конкурує з китайською («Один пояс один шлях»). Ініціатива, яка отримала офіційну назву «Економічний коридор Індія — Близький Схід — Європа» (IMEC), спільно очолювана Індією та США, стане першою у своєму роді ініціативою співпраці у сфері зв’язку та інфраструктури за участю Індії, ОАЕ, Саудівської Аравії, ЄС, Франції , Італії, Німеччини та Штатів. Як уточняються в меморандумі, IMEC міститиме два окремих коридори: східний, який з’єднає Індію з країнами Перської затоки, і північний, який з’єднає Перську затоку з європейськими державами. Проект сприятиме розвитку транспортної інфраструктури, частиною якої стануть залізниці та морські порти, що дозволить збільшити товарообіг між зацікавленими сторонами завдяки підвищенню пропускної спроможності вантажних маршрутів. Крім того, учасники проекту планують збудувати мережу трубопроводів для транспортування водню, а також створити систему кабелів для передачі даних та електроенергії. Такий транспортний коридор дозволить забезпечити стійкість глобальних ланцюжків постачання енергоресурсів. В Індії заявили, що цей проект розширює стратегічну взаємодію Індії з Аравійським півостровом та Європою, що підвищує статус Індії та рівень її впливу не лише в регіоні, а й на глобальному рівні (конкуренція впливу з Китаєм).

Як видно з вищевикладеного, прийняті на G20 пункти декларації та інші події у розділі «фінанси та економіка» мають важливе значення для вироблення єдиної спільної позиції країн Глобального Півдня як у побудові відносин із Заходом (визнання загальних правил та спільних міжнародних фінансових, банківських та торгових інструментів , необхідних для вирішення глобальних проблем та загального розвитку), у побудові відносин з Китаєм (з урахуванням побудови нової моделі взаємовідносин Заходу та Китаю «стратегії конкуренції» — співпраця/стримування/конкуренція), так і з Росією (з урахуванням застосування Заходом проти РФ «стратегії стримування» — санкції, обмеження, ізоляція тощо). Усі ці три напрями взаємин країн Глобального Півдня тісно пов’язані з українським питанням.

Для країн Глобального Півдня величезне значення має подолання кризи у глобальній продовольчій безпеці та глобальній енергетичній безпеці, негативний вплив на які посилюються українським конфліктом.

Глобальна продовольча безпека

Так, у декларації йдеться про те, що країни G20 зобов’язалися зміцнювати глобальну продовольчу безпеку та доступне для всіх харчування. Також лідери «Двадцятки» закликали до повного виконання чорноморської ініціативи (зернова угода) — постачання важливе для задоволення попиту з боку країн, що розвиваються і найменш розвинених, особливо африканських.

Російська сторона заявила, що Росія повернеться до зернової угоди лише у разі виконання всіх зобов’язань перед російською стороною – її умов у ультимативній формі. Турецька сторона ж у свою чергу наголосила, що Туреччина доносить до західних колег, що спосіб відновити зернову угоду – це «послабити санкції» проти Росії. Європа ж наполягає, що Росія має дозволити зерну з України потрапити на світові ринки через Чорне море — для стабілізації світових цін зерно має перевозитися морем.

Зауваження щодо Росії:

після виходу Росії із зернової угоди, вона понад 118 разів завдавала ударів по українським портам та зерновим терміналам та сховищам. Внаслідок цього кожен третій об’єкт портової інфраструктури був пошкоджений або зруйнований. РФ намагається позбавити Україну можливості постачати продовольство, знищуючи його,– РФ фізично знищує потенціал конкурента-України, чим ще більше посилює глобальну продовольчу кризу. Але при цьому вимагає від Заходу зняти санкційні обмеження, що не стосуються самого російського продовольства або добрив (на них санкцій не накладалися), а їхньої оплати та транспортування, які не мають прямого відношення до продовольчого питання.

Єгипетська сторона на саміті зробила заяву про те, що продовольча криза, що наростає, вимагає розробки загального підходу до вдосконалення управління світовою системою продовольчої безпеки. Цей підхід повинен ґрунтуватися на центральній ролі багатостороннього порядку та послідовності зусиль, що докладаються міжнародними фінансовими інститутами та іншими сторонами для швидкого та ефективного реагування на кризу. У результаті було заявлено, що Єгипет готовий надати майданчик для створення міжнародного центру зберігання та торгівлі зерном на підтримку боротьби із продовольчою кризою – пропозиція щодо створення зернового хабу для Африки.

Глобальна енергетична безпека

У прийнятій підсумковій декларації саміту серед іншого йдеться, що Країни Групи двадцяти (G20) домовилися підтримувати стабільність енергетичного ринку для задоволення попиту на електроенергію, що зростає. Країни G20 зобов’язалися прискорити перехід на екологічно чисту та доступну енергетику для досягнення поставленої мети у питаннях боротьби зі зміною клімату. Також вони заявили про те, що працюватимуть над полегшенням доступу країн, що розвиваються, до пільгового фінансування для існуючих, а також нових і екологічно чистих і стійких енергетичних технологій, що з’являються на ринку, — наголошується в комюніке.

Також лідери країн G20 рішуче засудили будь-які теракти на стратегічно важливих енергетичних об’єктах. «Ми рішуче засуджуємо всі терористичні акти на критично важливих об’єктах інфраструктури, включаючи критично важливі енергетичні об’єкти та інші вразливі цілі», — йдеться у документі, прийнятому за підсумками саміту.

Зауваження щодо Росії:

Росія взимку 2022-23 року за допомогою обстрілів ракетним озброєнням та застосуванням ударних БПЛА намагалася зруйнувати цивільну енергетичну систему України, завдаючи значних збитків енергетичній безпеці не лише України, а й загалом Європи. Такі дії у світлі декларації G20 можна розцінювати як цілеспрямовані терористичні акти. Хоча сама РФ збирається використати цей пункт проти України, необґрунтовано звинувачуючи її в нібито намірі завдати шкоди «Турецькому» або «Блакитному» потоку, і під цим приводом збільшити свою військову активність та присутність у Чорному морі, агресивно заважаючи безпеці судноплавства в ньому для торгових іноземних кораблів, що йдуть не лише в Україну чи з неї, у т.ч. для транспортування їжі. Під прикриттям цього пункту Росія має намір встановити свій військовий силовий контроль над усім судноплавством у Чорному морі.

Погодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту

Щоб підвищити свій статус, рівень залучення і доступ до глобальних фінансів країн Глобального Півдня потрібно було виробити/визнати загальний простір (система світового порядку) і загальні правила, які діють у ньому, які повинні дотримуватися всіх без винятку (Статут ООН). І це стосується як власних інтересів країн Глобального Півдня щодо вирішення глобальних проблем, так і відносин країн Глобального Півдня до українського конфлікту – ці питання взаємопов’язані спільним підходом в єдиному часі.

Якщо визнаються загальний простір і загальні правила, ці правила поширюються на всіх однаково і одночасно. Тобто. якщо є правила фінансування, є спільне бажання реформ, підвищення рівня залучення, підвищення власного статусу, то одночасно визнаються загальний (узгоджений) підхід та реалізуються загальні (єдині) правила щодо українського конфлікту як частини загальної системи.

Так, країнами G20 у декларації було заявлено, що в ситуації в Україні всі країни мають діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН у всій його повноті. Усі країни повинні утримуватися від загрози застосування сили для набуття територій, спрямованих проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави. Також усі країни виступили проти застосування ядерної зброї чи загрози застосування ядерної зброї.

Коментуючи дані пункти декларації, американська сторона наголосила, що країнами G20 (включаючи країни Глобального Півдня) було досягнуто достатньої та значної згоди щодо необхідності справедливого та сталого миру в Україні, заснованого на принципах Статуту ООН та повазі до суверенітету та територіальної цілісності. У Великобританії зазначили, що дані формулювання — це дуже жорстка мова, яка наголошує на впливі війни на ціни на продовольство і продовольчу безпеку і закликає Росію повернутися до зернової угоди і підкреслили, що декларація визнає принципи Статуту ООН щодо територіальної цілісності. Франція оголосила, що на G20 повторили прихильність до Статуту ООН, а Росія на саміті опинилася в ізоляції. У Німеччині заявили, що було ухвалено рішення про чітке визнання того, що територіальна цілісність держав, таких як Україна, не підлягає сумніву, і що кордони не повинні змінюватися силовими методами. Також у Німеччині підкреслили, що було висловлено дуже чітку позицію проти застосування ядерної зброї. Також німецька сторона додала, що, якби було так, як хоче Росія, нічого з написаного не було б сказано. Італія означила, що підсумкова декларація щодо України стала «важливим компромісом», а РФ підписала документ, щоб «не залишитися в ізоляції».

У ЄС заявили, що Євросоюз сподівається, що Китай відіграє позитивну роль у досягненні миру в Україні. Китаю належить відіграти ключову роль у спільних зусиллях з пошуку рішень глобальних проблем, серед них зміна клімату та глобальний вплив СВО (крім декларації G20 тут також проглядається прив’язка до «стратегії конкуренції», в якій вирішення українського конфлікту на справедливих умовах тісно взаємопов’язане з можливістю співпраці/взаємодії Заходу з Китаєм). Китайська сторона відзначила і погодилася, що декларація за підсумками саміту Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі свідчить про консенсус країн — учасниць об’єднання з низки питань, включаючи українську кризу.

Зауваження щодо Росії:

Російська сторона після підписання декларації заявила, що РФ у конфлікті в Україні виступає НІБИТО у повній відповідності до цілей і принципів ООН. «Територіальну цілісність своєї країни київський режим зруйнував самотужки. І в повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права набув чинності принцип самовизначення народів», — заявили в РФ. Звернення Росії до принципу самовизначення народів (записаного у статуті ООН) і твердження, що Москва діє відповідно до цього принципу, тобто. на нібито законних підставах – маніпуляція, підміна понять та наративи, які росіяни намагаються нав’язати світу ще з 2014 року. Немає такого поняття (визначення) як «кримський народ», «донбаський народ», «донецький народ» чи «луганський народ». Ця стаття статуту ООН про самовизначення народу у категоричній формі не відповідає (не відповідає за визначенням) умовам, подіям та відповідно діям Росії в Україні – таким як окупація та анексія територій суверенної держави.

На закінчення повторимося, що на саміті G20 було зафіксовано у декларації два основні досягнення для України на глобальному рівні:

  • Загальне визнання глобального впливу українського конфлікту – всі країни G20, включаючи країни Глобального Півдня, зацікавлені у його мирному завершенні (залучення країн Глобального Півдня до процесу врегулювання конфлікту);
  • Узгодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту – всі країни G20, включаючи країни Глобального Півдня, зацікавлені у його завершенні лише на загальних справедливих умовах: згідно зі Статутом ООН, з дотриманням суверенітету України та її територіальної цілісності, включаючи Крим. Така позиція може призвести до посилення ізоляції РФ у міжнародному просторі та збільшення тиску на її позицію з боку країн Глобального Півдня, які раніше займали швидше «нейтральну позицію» з українського питання.

ДОДАТОК

Загальна інформація про саміт.

Саміт у Нью-Делі проходив 9-10 вересня 2023 року у очному форматі. Індія з 1 грудня 2022 року головувала у Групі двадцяти. На форум цього року було запрошено лідерів усіх країн «двадцятки» та ще дев’яти держав: Бангладеш, Єгипту, Іспанії, Маврикія, Нігерії, Нідерландів, ОАЕ, Омана та Сінгапуру. Тема саміту, яку окреслила Індія як країна-організатор, – «Одна Земля, одна сім’я, одне майбутнє». Цей девіз запозичений з Упанішад — стародавніх індійських релігійно-філософських текстів. Як зазначають організатори, він підкреслює «внутрішню цінність усіх форм життя – людей, тварин, рослин – та їх взаємозв’язок на Землі та у світовому космосі». Такі ж назви – «Одна Земля», «Одна сім’я» та «Одне майбутнє» – мали й три основні сесії, які пройшли в рамках саміту. [i]

На відкритті саміту Групи двадцяти (G20) індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді заявив, що Індія закликає світ разом подолати глобальний дефіцит довіри та дійти довіри та надійності. [ii] За словами Моді, «настав час для всіх рухатися разом». «Будь то розрив між Північчю та Півднем або між Сходом і Заходом, вирішення криз з продовольством і паливом, боротьба з тероризмом, кібербезпека, охорона здоров’я, енергетична чи водна безпека, нам доведеться знайти вихід із цих проблем для майбутніх поколінь», — наголосив Моді.

Прийняття Африканського союзу в члени «Великої двадцятки», сучасні глобальні виклики, становище країн та країн Глобального Півдня, а також ситуація в Україні – це лише частина питань, які обговорювали лідери та представники держав G20.[iii]

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запропонував провести у листопаді 2023 зустріч лідерів «Великої двадцятки» (G20) у віртуальному форматі.[iv] Ми можемо розглянути теми, за якими ми виносили пропозиції, на цій віртуальній сесії», — цитує виступ прем’єра під час саміту G20 у Нью-Делі газета The Times of India. Прем’єр зазначив, що пропонує організувати цю зустріч наприкінці листопада. «Наш обов’язок — ще раз розглянути отримані нами пропозиції, щоб побачити, як можна прискорити їх реалізацію», — зазначив Моді.

Передача головування від Індії до Бразилії

Також 10 вересня 2023 року Індія офіційно передала головування у «Великої двадцятці» Бразилії, де 2024 року пройде наступний саміт об’єднання. [v] Церемонія відбулася на заключній сесії саміту в Нью-Делі. Прем’єр-міністр Індії Моді передав президенту Бразилії Луїсу Інасіу Луле і Сілві символічний молоток голови під оплески інших учасників саміту.

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що питання скорочення нерівності мають стати пріоритетами міжнародного порядку денного.[vi] Він додав, що тому пріоритетами бразильського головування в G20 стануть три напрямки, які відображені в девізі бразильського головування: «Побудова справедливого світу та сталого розвитку планети:

  • соціальна інклюзія та боротьба з голодом;
  • енергетичний перехід та сталий розвиток за трьома напрямками (соціальним, економічним та природоохоронним);
  • реформування інституцій глобального управління.

Політик закликав світову спільноту «подвоїти зусилля», щоб покласти край голоду у світі до 2030 року. «Інакше на нас чекає найбільший провал за останні роки», — заявив бразильський лідер. Він також наголосив на необхідності практичних зусиль у боротьбі зі змінами клімату, для чого, на його думку, необхідні не лише політична воля та рішучість, а й «ресурси та передача технологій». Крім того, політик заявив про бажання країн, що розвиваються, активніше брати участь у діяльності Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

За словами Лули да Сілви, під керівництвом Бразиліа наступного року буде створено дві оперативні групи:

  • Глобальний альянс боротьби з голодом і бідністю.
  • Глобальний рух боротьби зі змінами клімату.

Також президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва запросив лідерів Росії та Китаю взяти участь у саміті «Великої двадцятки», який пройде 2024 року, передає агентство Ani. [vii]«Я не знаю, чому президент Путін і Сі Цзіньпін не взяли тут участі, але я запрошу їх і сподіваюся, що вони приїдуть до Бразилії», — сказав Лула да Сілва на прес-конференції. Говорячи про ситуацію в Україні, він висловив сподівання, що на той момент «війна закінчиться і ми повернемось до нормальних часів».

Нью-Делійська декларація[viii] G20 отримала 100% консенсус з усіх питань розвитку та геополітики, заявив шерпа Індії у G20 Амітабх Кант. Кант зазначив, що декларацію, зокрема, сфокусовано на сильному, стійкому, збалансованому та інклюзивному зростанні, «зеленому» розвитку для стійкого майбутнього та активізації багатосторонності.[ix]

Наступні саміти

Наступні саміти «Великої двадцятки» планується провести у Бразилії, ПАР та США, йдеться у декларації за підсумками саміту G20 у Нью-Делі. [x]  «З нетерпінням чекаємо на нову зустріч у Бразилії у 2024 році, у ПАР у 2025 та в США у 2026 році», — йдеться в опублікованій декларації. Лідери G20 наголосили, що вітають наміри Саудівської Аравії провести на своїй території саміт «двадцятки» у новому циклі.

Позиція Китаю.

Агентство Блумберг із посиланням на джерела передало, що Китай виступив проти проведення саміту G20 у США у 2026 році, Росія підтримала заперечення. [xi]  «Китай висловив заперечення проти того, щоб США приймали у себе G20 у 2026 році», — йдеться в повідомленні агентства. Як зазначає джерело, заперечення Китаю підтримала Росія. За інформацією агентства, ці заяви мають символічний характер, тому що це рішення навряд чи буде скасовано.

Прийняття Африки

Африканський союз став постійним членом Групи двадцяти (G20). [xii]

  • У підсумковій декларації саміту G20 говориться, що країни G20 вітають Африканський союз як постійного члена і переконані, що його включення зробить внесок у вирішення проблем. [xiii] «Ми вітаємо Африканський союз як постійного члена G20 і твердо віримо, що включення Африканського союзу до G20 зробить значний внесок у вирішення глобальних проблем сучасності», — наголошується в декларації. У декларації також йдеться, що країни G20 надаватимуть підтримку Африканському союзу у реалізації ідей, передбачених «Порядком денним» на період до 2063 року, а також у здійсненні індустріалізації в Африці.

Клімат

Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Країни G20 у підсумковій заяві висловили занепокоєння, що зусилля міжнародного співтовариства та заходи, що вживаються, є недостатніми для стримування зростання середньорічної температури на позначці нижче 2 градусів Цельсія. [xiv]
  • Країни G20 зобов’язуються до 2030 року відновити не менше 30% екосистем, наголосили на важливості екосистем для вирішення проблем зміни клімату та втрати біорізноманіття, випливає з декларації G20. [xv]

Деякі заяви країн-учасниць G20.

Позиція Бразилії

  • Агентство Bloomberg повідомляло, що президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва на саміті Групи двадцяти (G20) запросив у багатих країн фінансову допомогу державам, що розвиваються, у розмірі $100 млрд на боротьбу з кліматичними змінами. Бразильський президент заявив, що «багатому світу немає сенсу хвалитися власними успіхами у скороченні вуглецевих викидів та перекладати відповідальність на країни глобального Півдня». «Ми сподіваємось на залучення кожного. Щоб краса Землі була видна не лише зі знімків із космосу», — наводить агентство слова Лули та Сілви. [xvi]

Позиція ПАР

  • Президент ПАР Сиріл Рамапоса. виступаючи на саміті G20, заявив, що проблеми, які стоять зараз перед людством, включаючи ті, що виникають внаслідок зміни клімату планети, можна вирішити лише за умови підвищення рівня солідарності світової спільноти[xvii] Рамапоса зазначив, що країни Африки опинилися в ситуації, коли вони змушені вирішувати завдання щодо захисту клімату планети в умовах бідності населення, нерівності та безробіття. «Доступ до адекватних та передбачуваних фінансових ресурсів із різних державних та приватних джерел має вирішальне значення, якщо ми хочемо досягти цілей сталого розвитку, – зазначив він. — Нашим партнерам слід як виконати свої існуючі зобов’язання, так і розширити офіційну допомогу з метою розвитку. Люди бачать, що мільярди доларів витрачаються на зброю та війни замість вирішення проблем розвитку. Зокрема, партнерам з розвитку необхідно виконати свої зобов’язання щодо нарощування потенціалу та розвитку інфраструктури в країнах з низьким та середнім рівнем доходу».

Позиція Індії

  • Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді оголосив про запуск Всесвітнього біопаливного альянсу, створеного для захисту навколишнього середовища та просування енергетичного переходу[xviii] «Сьогодні ми запускаємо Всесвітній біопаливний союз. Індія запрошує вас усіх приєднатися до цієї ініціативи», – сказав Моді. Він додав, що Індія також пропонує збільшити у бензині частку етанолу, який знижує викиди парникових газів. «Ми пропонуємо виступити з ініціативою щодо доведення частки етанолу в бензині до 20 відсотків у всьому світі», — сказав Моді.
  • Глава індійського уряду, виступаючи на першій сесії саміту G20, заявив, що Індія запропонувала країнам «Великої двадцятки» створити супутникову місію G20 щодо моніторингу клімату на планеті[xix] Він зазначив, що дані про клімат та погоду, отримані в результаті роботи такої місії, будуть передані всім країнам, особливо країнам Глобального Півдня. «Індія запрошує всі держави Великої двадцятки приєднатися до цієї ініціативи», — додав прем’єр.

Позиція Південної Кореї

  • Агентство Yonhap повідомляло, що президент Республіки Корея Юн Сок Йоль під час сесії саміту Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі заявив про плани виділити $300 млн Зеленому кліматичному фонду (Green Climate Fund)[xx] «Ми плануємо додатково передати $300 млн Зеленому кліматичному фонду, щоб допомогти країнам, що розвиваються, адаптуватися до зміни клімату і скоротити викиди парникових газів», — сказав Юн Сок Йоль. Південна Корея жертвувала гроші до цього фонду двічі: $100 млн у 2013 році та $200 млн за період із 2020 по 2023 рік. Південнокорейський лідер виступав на сесії саміту G20, присвяченій проблемам зміни клімату та навколишнього середовища. Штаб-квартира Green Climate Fund розташована в місті Інчхон у Південній Кореї. Як говориться на сайті організації, вона є найбільшим фондом боротьби зі зміною клімату у світі і допомагає країнам, що розвиваються, у цій сфері.

Позиція Китаю

  • Зазначається, що в ході переговорів щодо клімату Пекін порушував тему надання доступу до технологій напівпровідників для допомоги країнам, що розвиваються, у питанні переходу до використання чистої енергії. Крім того, такий крок наголошує на невдоволенні Пекіна введеними Вашингтоном обмеженнями щодо КНР у сфері напівпровідників. Крім Китаю, проти деяких пропозицій щодо клімату також виступають Росія, ПАР і Саудівська Аравія, додали джерела видання.[xxi]

Фінансова безпека – міжнародні фінансові інститути

Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Лідери Групи двадцяти (G20) заявили, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) повинен відігравати центральну роль у глобальній мережі фінансової безпеки. [xxii] Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходила в Індії. «Ми виступаємо за сильний, забезпечений ресурсами, який працює на основі квот МВФ у центрі глобальної мережі фінансової безпеки», — йдеться у документі. Держави групи зазначили, що мають намір переглядати відповідність квот і продовжити реформу системи управління Фондом. Кошти, які МВФ надає державам-членам у вигляді кредитів, надходять від країн-членів, головним чином, за рахунок виплати ними квот.
  • Лідери Групи двадцяти (G20) мають намір збільшити можливості Світового банку щодо підтримки країн з низьким та середнім рівнем доходу. [xxiii] Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходила в Індії. «Визнаючи нагальну необхідність досягнення цілей сталого розвитку, ми колективно залучимо більше резервного та пільгового фінансування, щоб підвищити можливості СБ щодо підтримки країн з низьким та середнім рівнем доходу, які потребують допомоги для протистояння глобальним викликам», — йдеться у тексті. Країни наголосили на необхідності забезпечення СБ інструментами для «потужної підтримки найбідніших країн». «Тому ми вивчаємо варіанти, які могли б значно збільшити резерв Міжнародного банку реконструкції та розвитку, знизити вартість інвестицій, спрямованих на вирішення глобальних викликів, та збільшити можливості Міжнародної асоціації розвитку з реагування на кризи», — заявили члени G20.
  • Крім того, держави домовилися «сприяти стійкому зростанню шляхом термінового та ефективного вирішення проблеми боргової вразливості в країнах, що розвиваються» і пообіцяли прагнути до низького рівня викидів парникових газів, а також до «екологічної стійкості». Поряд із цим країни формату домовилися проводити реформи для започаткування більш досконалих та ефективних багатосторонніх банків розвитку для глобальних проблем та розширювати доступ до цифрових послуг «для прискорення сталого та інклюзивного зростання».

Економічна безпека

Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Лідери країн Групи двадцяти (G20) домовилися вживати заходів для прискорення сталого та збалансованого економічного розвитку. Про це йдеться у підсумковій декларації, прийнятій під час зустрічі, що проходить у столиці Індії. Як лідери Групи двадцяти, провідного глобального форуму з міжнародного економічного співробітництва, ми маємо намір діяти конкретними методами на основі партнерства. Ми зобов’язуємося: прискорити сильне, стійке, збалансоване та інклюзивне зростання», — сказано в преамбулі документа.
  • Також лідери G20 зобов’язуються вжити спільних дій для переходу до стійких моделей виробництва та споживання. «Ґрунтуючись на принципах високого рівня G20 «Спосіб життя для сталого розвитку», ми зобов’язуємося розпочати активні колективні дії, які дозволять світу перейти до стійких моделей виробництва та споживання», — зазначено в документі.
  • Як зазначають автори декларації, зусилля країн G20, спрямовані на перехід до сталого виробництва та споживання, дозволять до 2030 року значно скоротити викиди парникових газів в атмосферу. «Ми підтримуємо створення сприятливого політичного середовища для просування сталого способу життя з метою боротьби зі зміною клімату», – наголосили учасники саміту. Лідери країн G20 вказали на важливу роль економіки замкнутого циклу, яка необхідна для усунення залежності між економічним зростанням та деградацією навколишнього середовища, а також підвищення стійкості виробництва та споживання. Крім того, учасники зустрічі зобов’язалися розвивати екологічно безпечне управління відходами та суттєво скоротити їх освіту до 2030 року. [xxiv]
  • Країни-учасниці «Великої двадцятки» підтвердили відданість «рівноправній, стійкій та прозорій багатосторонній торговельній системі, ядром якої є СОТ». У декларації наголошується, що лідери G20 бачать потребу у забезпеченні «рівних умов та чесної конкуренції шляхом протидії протекціонізму та антиринковим практикам для створення сприятливого торговельного та інвестиційного клімату для всіх» учасників ринку. Таким чином, «торгівля та інвестиції зможуть послужити двигуном зростання та загального процвітання», наголошується в тексті.
  • Лідери Групи двадцяти (G20) закликали реформувати Світову організацію торгівлі (СОТ)[xxv] Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходить в Індії. «Ми підтверджуємо необхідність проведення реформи СОТ з метою вдосконалення всіх її функцій на основі процесу за участю всіх членів [організації] та зберігаємо відданість проведенню дискусій з метою створення до 2024 року повністю та добре функціонуючої системи вирішення спорів, доступної для всіх членів», — йдеться у повідомленні. у документі.
  • Країни G20 продовжать підтримувати глобальні зусилля щодо вилучення кримінальних доходів та повернення їх потерпілим та державам, включаючи підтримку Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), йдеться у підсумковій декларації саміту «двадцятки», що проходить у Нью-Делі. [xxvi]

Деякі заяви країн-учасниць G20.

Позиція Сінгапуру

  • The Straits Times повідомила, що прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун закликав Групу двадцяти (G20) проводити реформи багатосторонніх інститутів, у тому числі Світової організації торгівлі (СОТ). [xxvii] Лі Сянь Лун заявив, що правила СОТ повинні йти в ногу з цифровими перетвореннями і залишатися актуальними для сучасної економіки. «Тому ми закликаємо G20 надати потужного імпульсу просуванню переговорів щодо реформи СОТ, зокрема якнайшвидше відновити повноцінне функціонування системи врегулювання суперечок», — наводить газета слова прем’єра Сінгапуру. Лі Сянь Лун наголосив на необхідності реформувати міжнародну фінансову архітектуру, щоб вона могла краще реагувати на виклики сталого розвитку. За його словами, необхідно заохочувати багатосторонні банки розвитку до ефективнішого використання своїх балансів для виконання своїх мандатів, повідомляє газета. Раніше лідери G20 у підсумковій декларації закликали реформувати СОТ.

Позиція Китаю

  • Країни Групи двадцяти (G20) повинні поставити питання глобального розвитку на чільне місце при координації макроекономічної політики. [xxviii] Про це заявив прем’єр Держради КНР Лі Цян на саміті G20 у Нью-Делі. «Найактуальнішим питанням нині є розвиток. Члени G20 мають поставити питання розвитку до центру при координації макрополітики», — наводяться слова Лі Цяна на сайті МЗС КНР. Він зазначив, що «двадцятка» має створити більш прагматичний механізм співпраці та вжити конкретних дій, щоб допомогти країнам, які розвиваються, краще справлятися з такими проблемами, як скорочення бідності, залучення фінансування, зміна клімату, а також зі складнощами у сферах продовольчої та енергетичної безпеки. Лі Цян наголосив на необхідності практикувати справжню багатосторонність на міжнародній арені, а також створювати безпечне та стабільне міжнародне середовище для загального розвитку.
  • Агентство Xinhua повідомляло, що прем’єр Держради КНР Лі Цян на саміті Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі запропонував учасникам об’єднання спільними зусиллями зберегти глобальні ланцюжки поставок[xxix] За даними агентства, глава китайського уряду виступив за «стабільність та злагодженість промислових ланцюжків». Він підкреслив, що країни G20 «мають бути партнерами, які сприяють відновленню світової економіки, відкритій співпраці та загальному сталому розвитку». Прем’єр Держради додав, що членам G20 необхідно прагнути до солідарності, співпраці та інклюзивності, уникати роз’єднаності, конфронтації та відчуження.
  • Прем’єр Держради КНР Лі Цян на зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн у Нью-Делі, де проходить саміт Групи двадцяти, заявив, що взаємна залежність Китаю та Євросоюзу не є підставою для звинувачень у порушенні безпеки того чи іншого боку та політизації економічних питань. [xxx] «Не можна просто ставити знак рівності між взаємозалежністю [Китаю та ЄС] та порушенням безпеки, — наводить слова Лі Цяна агентство Xinhua. — Тим більше не варто повністю пов’язувати питання безпеки з економічними проблемами, займатися їхньою повною політизацією». Як уточнив глава китайського уряду, «протидія ризикам та співпраця не протилежні поняття». Він наголосив, що посилення відкритості та успішний розвиток КНР означають для світу сприятливі можливості, а не небезпеку. Лі Цян нагадав Урсулі фон дер Ляйєн, що Пекін прагне до партнерства з Брюсселем у галузі зелених технологій, у секторі екологічно чистої енергетики та у сфері фінансів. Він додав, що Китай виступає за співпрацю на принципах рівноправності та справедливої конкуренції, за забезпечення недискримінаційних умов для бізнесу. Прем’єр Держради КНР також наголосив на необхідності того, щоб китайсько-європейські відносини стали стабілізуючим чинником для глобальної економіки. «Китай готовий разом із ЄС <…> шляхом взаємодії та координації поглиблювати взаємну довіру, усувати розбіжності, спільно вносити ще активніший внесок у справу глобального мирного розвитку», — зазначив він.
  • Китай і ЄС мають об’єднатися, щоб використати стабільність своїх відносин для захисту від невизначеності у світі, заявив прем’єр Держради КНР Лі Цян під час зустрічі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн на полях саміту G20 у Нью-Делі. [xxxi] «Китай та ЄС, як дві важливі сили багатополярного світу та два двигуни глобального розвитку, повинні посилити єдність та співпрацю, щоб використати стабільність китайсько-європейських відносин для захисту від невизначеності світової обстановки», — сказав Лі Цян, слова якого наводить МЗС КНР. Він також зазначив, що Китай готовий співпрацювати з європейською стороною над організацією зустрічі лідерів Китаю та ЄС, яка відбудеться цього року, щоб за допомогою спілкування та консультацій зміцнювати довіру, вирішувати розбіжності, разом робити більше позитивного внеску у справу глобального мирного розвитку.
  • Прем’єр Держради КНР Лі Цян на зустрічі з британським прем’єр-міністром Ріші Сунаком на полях саміту країн Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі заявив, що Китай та Великобританія не повинні розглядати торговельно-економічні відносини через призму питань політики та безпеки. [xxxii] «Обидві сторони повинні дотримуватися відкритої співпраці, захищати та розширювати спільні інтереси, — наводить слова Лі Цяна агентство Xinhua. — Ми маємо спільно протистояти змішуванню торговельно-економічного співробітництва з політикою та питаннями безпеки». Також прем’єр Держради КНР закликав британського колегу спільно забезпечувати стабільність та безперебійність глобальних промислових та логістичних ланцюжків. Він зазначив, що обидві сторони зобов’язані належним чином долати розбіжності, а також поважати основні інтереси та занепокоєння один одного. За його словами, Пекін і Лондон мають прагнути стабільності та довгострокового розвитку китайсько-британських відносин.

Позиція США

  • Президент США Джо Байден заявив, що роздратований відсутністю на саміті G20 у Нью-Делі голови КНР Сі Цзіньпіна, однак зазначив, що і за відсутності китайського лідера форум на найвищому рівні проходить успішно. «Було б чудово, якби він був тут, проте ні, саміт відбувається добре», — сказав американський президент, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи вплинула особиста відсутність Сі Цзіньпіна на хід проведення заходу. Слова Байдена наводить президентський прес-пул, що його супроводжує. [xxxiii]
  • Президент США Джо Байден заявив, що не ставить своїм завданням стримувати Китай, проте виступає за налагодження передбачуваних відносин з цією країною[xxxiv] «Ця поїздка була меншою мірою сфокусована на стримуванні Китаю. Я не маю бажання стримувати Китай. Я лише хочу, щоб ми вибудовували стосунки передбачуваним чином, і кожен з нас розумів, як справи», — сказав Байден на прес-конференції у В’єтнамі, що відбулася за підсумками саміту G20 у Нью-Делі. Американський лідер наголосив, що щирий у своєму прагненні налагодити відносини з Китаєм. При цьому Байден заявив, що Пекін намагається «міняти правила гри» в торгівлі та інших сферах.
  • Президент США Джо Байден на полях саміту G20 провів зустріч із прем’єром Держради КНР Лі Цяном, який очолював китайську делегацію на заході. Американський лідер заявив про це на прес-конференції в Ханої. «Моя команда, мої співробітники, як і раніше, зустрічаються з людьми голови [КНР] Сі [Цзіньпіна] <…>. Я зустрічався в Індії з його людиною номер два, — зазначив президент США. За словами Байдена, під час зустрічі з Лі Цяном обговорювалися проблеми світової стабільності, а також країн третього світу та глобального Півдня. Раніше у Білому домі повідомляли, що американський лідер не планує зустрічатися з прем’єром Держради КНР на полях саміту G20. [xxxv]

Новий логістичний проект

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді на полях саміту G20 у Нью-Делі анонсував запуск економічного коридору Індія – Близький Схід – Європа. Ініціатива, яка отримала офіційну назву «Економічний коридор Індія — Близький Схід — Європа» (IMEC), спільно очолювана Індією та США, стане першою у своєму роді ініціативою співпраці у сфері зв’язку та інфраструктури за участю Індії, ОАЕ, Саудівської Аравії, ЄС, Франції, Італії, Німеччини та Штатів. [xxxvi]

Президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон інвестуватиме у нову залізничну лінію з Анголи у бік Індійського океану. «Це створить робочі місця та підвищить продовольчу безпеку. Це революційна інвестиція. Світ перебуває на переломному етапі історії. Давайте працювати разом», — сказав Байден. Наслідний принц та прем’єр-міністр Саудівської Аравії Мохаммед бен Салман бін Абдель Азіз Аль Сауд заявив, що королівство сподівається на реалізацію цієї ініціативи. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, цей «міст між континентами та цивілізаціями» дозволить підвищити ефективність торгівлі між Індією та Європою на 40%.

У меморандумі про взаєморозуміння країн-учасниць, текст якого оприлюднив Білий Дім, йдеться про те, що США, Євросоюз, Саудівська Аравія та Індія домовилися про створення нового економічного коридору Індія — Близький Схід — Європа (IMEC). [xxxvii] Згідно з документом, ключовою метою цього проекту стане стимулювання економічного розвитку за рахунок розширення торгових зав’язків та інтеграції між країнами Азії, Перської затоки та Європою. Як уточнюється в меморандумі, IMEC міститиме два окремих коридорисхідний, який з’єднає Індію з країнами Перської затоки, і північний, який з’єднає Перську затоку з європейськими державами. Проект передбачає будівництво залізниці, яка на додаток до інших маршрутів забезпечить економічно продуктивну мережу транзиту.

Таким чином країни-підписанти розраховують забезпечити безперешкодне транспортування товарів та послуг між Індією, ОАЕ, Саудівською Аравією, Йорданією, Ізраїлем та Європою. Як зазначається у документі, учасники угоди сподіваються, що новий коридор покращить ефективність, знизить витрати, посилить економічну єдність, створить нові робочі місця та зменшить викиди парникових газів. Все це сприятиме перетворюючій інтеграції країн Азії, Європи та Близького Сходу, наголошується в документі.

Саудівське агентство друку повідомило, що Франція, Німеччина, Італія та ОАЕ візьмуть участь у створенні економічного коридору Індія – Близький Схід – Європа (India – Middle East – Europe Economic Corridor, IMEC). За його інформацією, меморандум про взаєморозуміння щодо створення транспортно-економічного коридору, який зв’язуватиме Індію, країни Близького Сходу та Європу, підписали вісім сторін: Франція, Німеччина, Євросоюз, Індія, Італія, ОАЕ, Саудівська Аравія та США.[xxxviii]

За словами наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бен Сальмана, проект передбачає будівництво розгалуженої мережі залізниць між близькосхідними країнами та розвиток портової інфраструктури. [xxxix] За рахунок цього учасники проекту розраховують збільшити пропускну спроможність маршрутів перевезення експортних та транзитних вантажів. «Проект сприятиме розвитку транспортної інфраструктури, частиною якої стануть залізниці та морські порти, що дозволить збільшити товарообіг між зацікавленими сторонами завдяки підвищенню пропускної спроможності вантажних маршрутів», — зазначив він. Крім того, учасники проекту планують збудувати мережу трубопроводів для транспортування водню, а також створити систему кабелів для передачі даних та електроенергії. Як підкреслив бен Сальман, транспортний коридор дозволить забезпечити стійкість глобальних ланцюжків постачання енергоресурсів.

Газета Financial Times (FT) повідомила, що країни G20, які виступили на саміті в Нью-Делі на підтримку проекту створення транспортно-економічного коридору, що з’єднує Індію з близькосхідними та європейськими країнами, домовилися подати в найближчі два місяці план дій з його реалізації[xl] За даними видання, таке рішення ухвалено відповідно до меморандуму про взаєморозуміння, підписаного зокрема президентом США Джо Байденом, прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та спадковим принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бен Сальманом. Як зазначала раніше FT, для Вашингтона цей проект може стати «противагою зростання впливу Пекіна в регіоні». На думку газети Global Times, план Вашингтона щодо створення транспортної інфраструктури на Близькому Сході – спроба протистояти запропонованій Китаєм ініціативі «Один пояс – один шлях».

Ініціативу «Один пояс – один шлях» у 2013 році висунув голова КНР Сі Цзіньпін, вона символічно відтворює стародавній Шовковий шлях. Її мета – вихід Китаю на ринки Центральної Азії, Близького Сходу, Європи, Африки та інших регіонів, а також активізація міжнародних торговельно-інвестиційних проектів за участю більшої кількості країн та використання капіталу заінтересованих держав. До ініціативи вже приєдналися понад 150 країн та міжнародних організацій.

Міністр оборони Індії Раджнатх Сінгх заявив, що запуск економічного коридору Індія – Близький Схід – Європа (India – Middle East – Europe Economic Corridor, IMEC) забезпечить Індії довгостроковий зв’язок із Близьким Сходом. «Під час саміту Групи двадцяти запущено проект «Економічний коридор Індія — Близький Схід — Європа», який розширює стратегічну взаємодію Індії з Аравійським півостровом і Європою«, — написав Сінгх на своїй сторінці в соцмережі Х (раніше Twitter). «Ця ініціатива надає унікальну можливість встановити довгостроковий зв’язок між Індією та Близьким Сходом», — наголосив індійський міністр. [xli]

Визнання глобального впливу українського конфлікту

  • Країни G20 у підсумковій декларації підтвердили, що хоча саміт не є майданчиком для вирішення геополітичних питань, але вони визнають, що ці аспекти можуть впливати на світову економіку. «Ми, підтверджуючи той факт, що G20 є провідним форумом з міжнародного економічного співробітництва, і враховуючи, що саміт – це не майданчик для вирішення геополітичних питань та питань безпеки, усвідомлюємо, що ці питання можуть мати суттєві наслідки для глобальної економіки», — йдеться у прийнятому документі. [xlii]
  • «Ми звернули особливу увагу на людські страждання та додаткові негативні наслідки війни в Україні щодо глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, ланцюжків поставок, макрофінансової стабільності, інфляції та економічного зростання, що ускладнило політичне середовище для країн, що особливо розвиваються та найменш розвинених, які всі ще відновлюються після кризи. <…> Були різні погляди та оцінки ситуації», — йдеться у декларації.[xliii]

Продовольча безпека

Країни G20 також зобов’язалися зміцнювати глобальну продовольчу безпеку та доступне для всіх харчування. Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Лідери Групи двадцяти (G20) зобов’язалися зміцнювати глобальну продовольчу безпеку. Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходить в Індії. «Ми зобов’язуємося відповідно до Деканських принципів високого рівня G20 з продовольчої безпеки та харчування до 2023 року зміцнювати глобальну продовольчу безпеку та харчування для всіх», — сказано в документі. [xliv]
  • Лідери Групи двадцяти (G20) зобов’язалися сприяти відкритій та справедливій торгівлі сільськогосподарськими товарами, продовольством та добривами, не вводити обмежень та заборон на експорт. Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходить в Індії. «Зобов’язуємося сприяти відкритій, справедливій, передбачуваній та заснованій на правилах торгівлі сільськогосподарськими товарами, продовольством та добривами, не вводити заборон чи обмежень на експорт, скорочувати перекоси ринку згідно з відповідними правилами СОТ», — йдеться у документі.[xlv]

Деякі заяви країн-учасниць G20.

Пропозиція Єгипту – продовольчий хаб.

  • Єгипет готовий надати майданчик для створення міжнародного центру зберігання та торгівлі зерном на підтримку боротьби із продовольчою кризою. Це підтвердив президент арабської республіки Абдель Фаттах ас-Сісі, виступаючи на саміті Групи двадцяти (G20), що відкрився в Нью-Делі. «У контексті боротьби з продовольчою кризою Єгипет нещодавно оголосив про свою готовність розмістити у себе міжнародний центр із зберігання та торгівлі зерном у співпраці з партнерами щодо розвитку на підтримку спільних зусиль щодо вирішення цієї проблеми», — наводить канцелярія ас-Сісі текст його виступу. Ініціативу щодо створення в Єгипті центру торгівлі та постачання зернових вперше висунув міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі, виступаючи на 77-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.[xlvi]
  • Також президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі заявив, що наростаюча продовольча криза вимагає розробки загального підходу до вдосконалення управління світовою системою продовольчої безпеки. З таким твердженням він виступив на зустрічі Африка — Європа, яка відбулася на полях саміту Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі. «Цей підхід має ґрунтуватися на центральній ролі багатостороннього порядку та послідовності зусиль, що докладаються міжнародними фінансовими інститутами та іншими сторонами для швидкого та ефективного реагування на кризу», — повідомила канцелярія єгипетського лідера у Facebook. За інформацією канцелярії ас-Сісі, у міні-саміті взяли участь лідери та представників Німеччини, Італії, Іспанії, Нідерландів та Франції з європейської сторони, а також ПАР, Нігерії та Коморських Островів, які нині головують в Африканському союзі (АС), — з африканської. Учасники зустрічі обговорили кілька питань, що становлять спільний інтерес, зокрема, прийом АС до лав «Великої двадцятки». [xlvii]

Зернова угода

Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Також лідери «Двадцятки» закликали до повного виконання чорноморської ініціативи. «Ми високо цінуємо зусилля Туреччини та укладені в Стамбулі за посередництвом ООН угоди, що складаються з меморандуму Росія — ООН та чорноморської ініціативи, і закликаємо до їх повної, своєчасної та ефективної імплементації для забезпечення негайного та безперервного постачання зерна, продовольства та добрив з Росії та з добрив України», — йдеться в опублікованій декларації. Лідери «Двадцятки» підкреслили, що постачання важливе для задоволення попиту з боку країн, що розвиваються і найменш розвинених, особливо африканських.

Деякі заяви країн-учасниць G20.

Позиція Євросоюзу:

  • Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн закликала Росію на саміті G20 дозволити вивозити українське зерно через Чорне море. «Ми закликаємо Росію дозволити зерну з України потрапити на світові ринки через Чорне море. Ми робимо все можливе, щоб зерно досягло світових ринків наземним шляхом. Але для стабілізації світових цін зерно також має перевозитися морем», — сказала вона, виступаючи на першій сесії саміту в Індії. [xlviii]

Позиція Туреччини:

  • Агентство Bloomberg з посиланням на турецьких чиновників повідомляло, що за його даними, Ердоган робить кроки на закритих зустрічах з іншими лідерами в рамках саміту в Індії, щоб поновити зернову угоду. Туреччина просить інші країни «сприяти страхуванню російського експорту продовольства та добрива лондонською компанією Lloyd’s» і знову підключити Москву до системи SWIFT для виконання міжнародних платежів. Як зазначає агентство, Туреччина доносить до західних колег, що спосіб відновити зернову угоду – це «послабити санкції» проти Росії, які не дозволяють Москві імпортувати сільськогосподарське обладнання. [xlix]

Позиція Бразилії

  • Прес-служба президента країни Луїса Інасіу Лули да Сілви за підсумками його переговорів із турецьким колегою Тайїпом Ердоганом повідомила, що уряд Бразилії підтримує відновлення Чорноморської зернової ініціативи. «Лула високо оцінив посередницькі зусилля турецького уряду у конфлікті між Росією та Україною, в рамках яких було досягнуто конкретних результатів, у тому числі угоди про обмін полоненими. Бразильський президент підкреслив, що Бразилія готова зробити внесок у реалізацію будь-яких реальних пропозицій діалогу і запевнив у підтримці Бразилією відновлення зернової угоди, щоб забезпечити продовольчу безпеку для якомога більшої кількості країн світу», — йдеться у поширеному повідомленні. Як підкреслив Лула да Сілва, перешкоди для торгівлі добривами «шкодять найбіднішим країнам»[l]

Позиція Росії:

  • Як повідомляли 24 серпня у російському дипвідомстві, глава МЗС Росії Сергій Лавров на зустрічі з генсеком ООН Антоніу Гутеррішем заявив, що Росія повернеться до зернової угоди лише у разі виконання всіх зобов’язань перед російською стороною. Дія зернової угоди припинилася з 18 липня, РФ повідомила Туреччину, Україну та ООН про заперечення проти її продовження. Президент Росії В. Путін раніше зазначав, що умови угоди щодо Росії нібито не виконувались, незважаючи на зусилля ООН, тому що західні країни нібито не мали наміру виконувати обіцянки. [li]

Енергетична безпека

Як зазначалося вище, у декларації було визнано, що український конфлікт негативно впливає не лише на продовольчу безпеку, але також на енергетичну безпеку. Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Країни Групи двадцяти (G20) домовилися підтримувати стабільність енергетичного ринку для задоволення зростаючого попиту на електроенергію[lii] Про це йдеться у ухваленій підсумковій декларації саміту Групи двадцяти. Країни G20 зобов’язалися «прискорити перехід на екологічно чисту та доступну енергетику» для досягнення поставленої мети в питаннях боротьби зі зміною клімату. «Наголошуємо на важливості підтримки безперебійного потоку електроенергії від різних джерел, постачальників і маршрутів, вивчення шляхів підвищення енергетичної безпеки та стабільності ринку, в тому числі за допомогою інклюзивних інвестицій для задоволення попиту на електроенергію, що росте», — йдеться в документі. «Ми визнаємо, що країни, що розвиваються, потребують підтримки в процесі переходу до низьковуглецевої енергетики. <…> Працюватимемо над полегшенням доступу країн, що розвиваються, до пільгового фінансування для існуючих, а також нових і екологічно чистих і стійких енергетичних технологій, що з’являються на ринку», — наголошується в комюніке.
  • Лідери країн G20 рішуче засудили будь-які теракти на стратегічно важливих енергетичних об’єктах[liii] Ми рішуче засуджуємо всі терористичні акти на критично важливих об’єктах інфраструктури, включаючи критично важливі енергетичні об’єкти та інші вразливі цілі«, — йдеться у документі, прийнятому за підсумками саміту. Лідери «двадцятки» підкреслили, що всі терористичні акти є злочинними і не можуть бути виправдані незалежно від того, хто, коли, де і чому їх скоїв. «Ефективні заходи боротьби з тероризмом, підтримка постраждалих тероризму та захист прав людини не є цілями, що суперечать одна одній», — додали лідери G20.

Погодження спільної позиції всіх країн щодо українського конфлікту

Значну частину підготовки декларації саміту «Великої двадцятки» було присвячено геополітичним питанням, насамперед українському конфлікту. Про це заявив глава МЗС Індії Субраманіям Джайшанкар. «Як складно було досягти консенсусу з українського питання <…> Ми наголосили, що у декларації 83 пункти порушено дуже багато тем. Але очевидно, що на тлі конфлікту, що триває, і різких позицій щодо нього значний час, особливо в останні кілька днів, було відведено геополітичним питанням, які головним чином концентрувалися навколо України», — заявив він на брифінгу на полях саміту «Великої двадцятки» у Нью -Делі. [liv]

Точкою спотикання стало включення до тексту декларацій пункту, що стосується України, проти якого виступали Росія та Китай. [lv] Зокрема офіційний представник МЗС КНР Мао Нін, коментуючи питання про те, чи погодиться Китай засудити військові дії в Україні в підсумковій декларації саміту G20, заявила, що «двадцятка» — платформа економічного співробітництва, їй потрібно зосередитися на питаннях макроекономічної політики.

Як повідомляв телеканал CNN із посиланням на джерело в ЄС, під час підготовки підсумкового документа Індія запропонувала проект заяви щодо України, який не засуджує російську спеціальну військову операцію, але країни G7 не змогли з ним погодитися. «(Проект) недостатній для G7, Європейського союзу та наших членів, тому що він не йде досить далеко», — зазначило джерело. У свою чергу в Москві вказували, що низка країн у G20 намагаються запровадити на порядок денний спільноти теми, які нібито виходять за її мандат обговорення фінансово-економічних проблем, шляхів їх вирішення, а саме антикитайські та антиросійські сюжети, зокрема українська криза.

Також шерпа Індії Амітабх Кант заявив, що майже 200 годин «безперервних переговорів» знадобилося для узгодження спільної декларації лідерів G20, ухваленої на саміті в Нью-Делі. [lvi]

«(Було) близько 200 годин безперервних переговорів… Пункт (про Україну, прийнятий під час минулої зустрічі G20 на) Балі «зламався», і ми боролися протягом дев’яти місяців. Потім, на одній із зустрічей, я взяв звичайний екран і накидав 15 основних принципів, які ми повинні були дотримуватися. Потім усі шерпи приєдналися до нас і висловили свої погляди. На основі цього ми створили перший проект… Ніхто насправді не очікував, що ми прийдемо до консенсусу. Від першої чернетки ми перейшли до другого… і третього. Після цього, на мою думку, допомогли двосторонні зустрічі з кожною країною. Важливо було провести червоні лінії для кожної країни», – заявив Кант телеканалу NDTV. Шерпа Індії відзначив співпрацю з колегами з Бразилії, Індонезії та Південної Африки (ПАР). «Ми побували в Мексиці, Туреччині та Саудівській Аравії. Всі вони взялися за руки, і виник тиск з боку ринків, що розвиваються… Наша занепокоєність полягала в тому, що питання розвитку набагато важливіші за питання війни… Нарешті, ми провели переговори з країнами G7, потім з Росією і Китаєм. Тільки вчора ввечері ми презентували остаточний проект», — сказав індійський дипломат.

Деякі позиції з декларації з цього питання:

  • Згідно з опублікованим документом (декларацією), члени G20 заявили, що в ситуації в Україні всі країни повинні діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН у всій його повноті. «Ми підтвердили наші національні позиції та резолюції, прийняті на Раді Безпеки ООН та Генеральній Асамблеї», — сказано в документі. [lvii]
  • Глави держав зазначили, що сьогоднішня епоха не повинна бути епохою воєн. Також у документі наголошується, що, відповідно до Статуту ООН, усі країни мають утримуватися від загрози застосування сили для набуття територій, спрямованих проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави[lviii]
  • Лідери Групи двадцяти (G20) заявили, що виступають проти застосування ядерної зброї або відповідних загроз. Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі, що проходить в Індії. «Відповідно до Статуту ООН всі держави повинні утримуватися від загроз та використання сили для досягнення територіальних придбань <…>, застосування чи загрози застосування ядерної зброї», — йдеться у документі. [lix]

Деякі заяви країн-учасниць G20.

Позиція США

  • Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю телекомпанії CNN повідомив, що заява за підсумками саміту G20 щодо української кризи не була слабкою. «Той факт, що ми отримали спільну декларацію, яка знову підтверджує важливість суверенітету та територіальної цілісності України, – це гучна заява», – відповів він на питання ведучого про те, чи не вийшов пункт щодо української кризи у підсумковій заяві G20 надто слабким. [lx]
  • Президент США Джо Байден заявив, що серед учасників саміту Групи двадцяти (G20) в Індії було досягнуто «достатньої згоди» щодо «справедливого миру» в Україні. Як підкреслив американський лідер, виступаючи на прес-конференції в Ханої, учасники саміту досягли «достатньої згоди щодо необхідності справедливого та сталого миру, заснованого на принципах Статуту ООН та повазі до суверенітету та територіальної цілісності». [lxi]
  • Президент США Джо Байден вважає, що на саміті «Великої двадцятки» також було досягнуто значної згоди щодо необхідності мирного врегулювання ситуації навколо України. «У кімнаті (на зустрічі учасників саміту – ред.) була значна згода про необхідність справедливого та довгострокового миру, з повагою до принципів викладених у статуті ООН, у тому числі територіальної цілісності та суверенітету», — сказав Байден на прес-конференції за підсумками поїздки до Індію та В’єтнам. [lxii]

Позиція Великобританії

  • Видання INEWS з посиланням на самого прем’єра заявило, що прем’єр-міністр Великобританія Ріші Сунак залишився задоволеним «жорсткими», за його словами, формулюваннями щодо конфлікту в Україні в декларації, ухваленій на саміті країн G20. [lxiii] «Новини… якими я щасливий поділитися, це те, що під (верховенством) прем’єр-міністра Моді та головуванням Індії G20 прийняли комюніке з дуже жорсткою мовою… Що ви побачите в цьому комюніке — це дуже жорстка мова, що підкреслює вплив війни на ціни на продовольство та продовольчу безпеку та закликаючий Росію повернутися до зернової угоди, щоб дозволити експорту здійснюватися з цієї частини світу та допомогти нагодувати мільйони найбільш уразливих людей», — цитує видання слова Сунака. Британський прем’єр зазначив, що декларація визнає принципи Статуту ООН щодо територіальної цілісності, пише INEWS.

Позиція Канади

  • На прес-конференції за підсумками саміту канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо заявив, що підсумкова заява лідерів країн Групи двадцяти (G20) щодо України могла б бути жорсткішою, якби це залежало лише від Канади. [lxiv] «Якби це залежало від мене, то [підсумкова] заява лідерів [G20] була б набагато жорсткішою, особливо щодо України. Якби це залежало лише від інших країн за столом переговорів, то воно було б набагато м’якшим, особливо щодо України. G20 — це вкрай розрізнена група, і ми дуже старанно працювали, щоб зробити [заяву щодо України] настільки жорсткою, наскільки це було можливо», — сказав Трюдо.

Позиція Франції

  • Президент Франції Емманюель Макрон на прес-конференції за підсумками саміту Групи двадцяти в Нью-Делі заявив, що не вважає підсумкову декларацію G20 дипломатичною перемогою Росії. Навпаки, Росія на саміті опинилася в ізоляції, наголосив Макрон. Крім того, зустрічі у форматі «великої двадцятки» не є тим місцем, в якому очікується дипломатичний прогрес у врегулюванні військового конфлікту в Україні, оскільки він створений для вирішення міжнародних економічних проблем, додав він. [lxv] «Ми в G20 повторили нашу відданість Статуту ООН«, — сказав Макрон. [lxvi]

Позиція Німеччини

  • Канцлер Німеччини Олаф Шольц позитивно оцінив підсумки саміту G20 в Індії, у тому числі зміст підсумкової заяви та відображеної в ній позиції щодо конфлікту в Україні. «Було ухвалено рішення про чітке визнання того, що територіальна цілісність держав, таких як Україна, не підлягає сумніву і що кордони не повинні змінюватися силовими методами. Я також дуже радий, що тут ще раз було висловлено дуже чітку позицію проти застосування ядерної зброї», — сказав Шольц на прес-конференції. Він назвав це «хорошими результатами» саміту. «У нас тут було досі дуже успішне засідання G20», — сказав Шольц на прес-конференції на полях зустрічі. «Успішне, тому що багато чого з того, що багато хто вважав за неможливе, вдалося досягти», — додав він. Канцлер назвав прогресом прийняття Африканського союзу до членів Групи двадцяти. [lxvii] В інтерв’ю телеканалу NTV канцлер назвав ухвалення спільної декларації за підсумками саміту «великим успіхом», що відображає «абсолютно нову форму співпраці між країнами Півночі та країнами глобального Півдня, в Африці, Азії та Південній Америці». Шольц вважає, що результати саміту показують, що «G20 має вагу». Коментуючи ж м’якше порівняно з минулим роком формулювання підсумкової декларації з українського конфлікту, Шольц заявив, що «якби було так, як хоче Росія, нічого з написаного не було б сказано»[lxviii]

Позиція Італії

  • Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні назвала «важливим кроком» узгодження декларації лідерами країн Групи двадцяти (G20), особливо щодо України, оскільки, за її словами, на попередніх міністерських зустрічах «двадцятки» досягти такого результату не вдавалося. Вона визнала, що за нинішніх геополітичних умов саміт був непростий. «Італія намагалася підтримати Індію, щоб її головування було успішним, тому що ми вважаємо G20 стратегічним багатостороннім форумом, що сприяє діалогу з країнами, що розвиваються, і країнами глобального Півдня», — сказала вона. Італійський прем’єр підкреслила, що підсумкова декларація щодо України стала «важливим компромісом», нагадавши, що всі міністерські зустрічі «двадцятки» закінчувалися без підсумкової заяви. «По Україні досягнуто важливого компромісу, і прийняття документа свідчить про важливі кроки вперед», — сказала Мелоні. На її думку, РФ підписала документ, щоб «не залишитися в ізоляції».[lxix]

Позиція Євросоюзу

  • Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн після зустрічі на полях саміту G20 з прем’єром Держради КНР Лі Цяном заявила, що Євросоюз сподівається, що Китай зіграє позитивну роль у досягненні миру в Україні. «Що стосується війни, то ми сподіваємося, що Китай відіграє позитивну роль у досягненні справедливого та стійкого миру в Україні», — сказала вона. За словами голови Єврокомісії, вона провела відвертий обмін думками із прем’єром Держради. «Китай має відіграти ключову роль у спільних зусиллях щодо пошуку рішень глобальних проблем», — додала вона, уточнивши, що серед них зміна клімату та глобальний вплив СВО[lxx]

Позиція Китаю

  • Офіційний представник МЗС КНР Мао Нін заявила, що декларація за підсумками саміту Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі свідчить про консенсус країн — учасниць об’єднання з цілої низки питань, включаючи українську кризу. «Декларація на саміті G20 була опублікована після того, як сторони дійшли єдиної думки. Вона відображає взаєморозуміння, яке було досягнуто між усіма державами-учасницями», — повідомила вона на брифінгу, відповідаючи на запитання західного журналіста, яка попросила прокоментувати «нестачу прямої критики Росії» в цьому документі. незмінну та чітко означену позицію». Вона також зазначила, що саміт G20 був націлений на вирішення економічних питань, і це «не майданчик для врегулювання проблем геополітики та безпеки». Мао Нін підкреслила, що при вирішенні проблеми України необхідно уникати ідеологічних установок часів холодної війни, враховувати стурбованість кожної із залучених сторін, прагнути політичного вирішення цієї проблеми. «Китай продовжить докладати зусиль для просування переговорів і, об’єднавши зусилля зі світовою спільнотою, сприяти політичному врегулюванню української кризи», — підсумувала вона. [lxxi]

Позиція Бразилії

  • Президент же Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва вважає недоречним обговорення поточної ситуації в Україні у форматі «Групи двадцяти» (G20). [lxxii] Його заяву індійським ЗМІ наводить телеканал CNN Brasil. «G20 створили через кризу 2008 року для обговорення економічних питань, Бреттон-Вудських інститутів, Світового банку та МВФ. Тому ми вважаємо, що Індія не є ідеальним майданчиком для обговорення цієї війни», — сказав він, заявивши, що з його точки зору, для цього необхідно задіяти інститути ООН. «19 вересня розпочинається ГА ООН. Питання війни та миру треба обговорювати там. Саме там потрібно сідати [президента Росії Володимира] Путіна та [президента України] Зеленського за стіл переговорів», — сказав він.

Реакція Росії — підміна понять

  • Депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Олег Морозов, коментуючи декларацію саміту G20, заявив, що РФ у конфлікті в Україні виступає ЯКОБИ у повній відповідності до цілей та принципів ООН. [lxxiii] «Ми вважаємо, що в конфлікті в Україні чинимо у повній відповідності до цілей та принципів ООН», — сказав Морозов. За його словами, цей пункт декларації саміту G20 не містить нових зобов’язань для Росії.
  • Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту G20 заявив, що країни Групи двадцяти, що розвиваються, демонструють правильне розуміння того, що відбувається в Україні. [lxxiv] «Територіальну цілісність своєї країни київський режим зруйнував самотужки. І в повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права набув чинності принцип самовизначення народів. Ми це в черговий раз дуже чітко роз’яснювали, і правильне розуміння того, що відбувається в колі членів «двадцятки», що розвиваються, є», — підкреслив він. «Упевнений, що й деякі наші західні колеги все чудово розуміють, але вони роблять ставку на стратегічну поразку Російської Федерації», – додав глава МЗС РФ.

Коментар: Звернення Росії до принципу самовизначення народів (записаного у статуті ООН) і ствердження, що Москва діє відповідно до цього принципу, тобто, на нібито законних підставах – маніпуляція, підміна понять та наративи, які росіяни намагаються нав’язати світу з 2014 року. Немає такого поняття (визначення) як «кримський народ», «донбаський народ», «донецький народ» чи «луганський народ». Ця стаття статуту ООН про самовипередження народу у категоричній формі не відповідає за визначенням умовам, подіям та відповідно діям Росії в Україні – таким як окупація та анексія територій суверенної держави.

Інші глобальні проблеми гуманітарного характеру.

Боротьба з наркоторгівлею

  • Країни G20 у підсумковій декларації виступили за посилення міжнародного співробітництва у боротьбі з наркотиками, включаючи обмін даними та створення можливостей щодо порушення ланцюжків виробництва та розповсюдження. «З урахуванням такої проблеми для світової охорони здоров’я, як проблема з наркотиками у світі, ми закликаємо до сильної міжнародної співпраці боротьби з наркотиками, в якій не було б непотрібних обмежень, що включає, зокрема, обмін даними та створення можливостей щодо порушення виробництва та розповсюдження заборонених наркотичних речовин, включаючи синтетичні наркотики, а також вихідних речовин на початковому етапі, етапі транспортування або кінцевому пункті», — наголошується в документі. [lxxv]

Охорона здоров’я

  • Країни G20 у підсумковій декларації закликали забезпечити рівний доступ до надійних, якісних вакцин та ліків у світі, особливо для країн з низьким та середнім доходом, а також наголосили на необхідності підвищення стійкості систем охорони здоров’я різних країн. [lxxvi]
  • Крім того, лідери G20 у розділі, присвяченому проблемам у сфері охорони здоров’я, наголосили на необхідності покращити доступ до медичної допомоги для людей з ментальними особливостями. «Закликаємо просувати та покращувати доступ до послуг у галузі психічного здоров’я та психосоціальної підтримки на інклюзивній основі», — йдеться у заяві. [lxxvii]

Міграційна криза

  • Країни G20 у підсумковій декларації визнали важливість запобігання нелегальним міграційним потокам у світі та заявили, що продовжать діалог з питань міграції в майбутньому. [lxxviii]

Штучний інтелект

  • G20 прагнуть обмінюватись інформацією про підходи до використання штучного інтелекту (ІІ) для підтримки рішень у галузі економіки, йдеться в декларації країн «Великої двадцятки». [lxxix]

Релігійна толерантність

  • Країни Групи двадцяти (G20) рішуче засудили всі акти релігійної ненависті. Про це повідомляється у підсумковій декларації саміту «двадцятки» в Індії. [lxxx]

Зауваження по Росії.

Позиція Росії щодо процедури прийняття декларації та про саму декларацію.

  • Шерпа Росії у «Групі двадцяти» Світлана Лукаш заявила, що саміт в Індії був одним із найскладніших для G20, зокрема через Україну, а також інші питання. [lxxxi]
  • Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту країн «двадцятки» заявив, що твердження про те, що країни Заходу подали в декларації G20 ультиматум Росії, є смішними. [lxxxii]
  • Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров порівняв підготовку підсумкової декларації саміту Групи двадцяти із виборами Папи Римського. На прес-конференції, за підсумками саміту, глава зовнішньополітичного відомства РФ розповів, як готувалися документи форуму. За його словами, ніхто з боку не бачив, як йшла ця робота, тому що «хлопці, які цим займалися, – це і шерпа Світлана Лукаш, і посол з особливих доручень Марат Бердиєв – їх відвезли та замкнули». «Десь за 100 км закрили і як Папу Римського обирали, але щойно там дим не пішов, а відбулася, на мою думку, дуже позитивна розв’язка», — з усмішкою зауважив Лавров. [lxxxiii]
  • Член комітету Ради Федерації з міжнародних справ Наталія Ніконорова заявила, що ухвалена G20 декларація – черговий струс повітря, вона констатує глобальні проблеми, але заяви кардинально розходяться з діями. Усі ці пишномовні фрази про «необхідність діяти відповідно до Статуту ООН» і про те, що «сьогоднішня епоха не повинна бути епохою воєн» — учасникам саміту слід адресувати лише самим собі. «Щодо впливу підсумків саміту на перебіг українського конфлікту. За роки взаємодії з колективним Заходом ми навчилися ставити під сумнів як усні, так і письмові заяви та домовленості. Заявляти можна все, що завгодно. Спостерігатимемо за конкретними діями», — уклала Ніконорова. [lxxxiv]

Коментар:

  • Російський опис умов підписання декларації говорить про важливість для країн Глобального Півдня прийняття всіма учасниками загальної декларації, обов’язково включаючи Росію, яка активно цьому чинила опір. Зауваження ж щодо того, що Росія ставить під сумнів те, що країни Заходу діятимуть згідно з декларацією, говорить про те, що РФ вкотре намагатиметься займатися підміною понять при трактуванні надалі підписаних усіма країнами пунктів декларації, будуть маніпулювати їх містом через свої наративи.

Позиція Росії – про реформи міжнародних фінансових та банківських організацій:

  • Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту G20 заявив, що саміт Групи двадцяти у Нью-Делі став переломним з погляду орієнтирів на забезпечення балансу світової інтересів в економіці. Лавров зазначив, що у декларації, зокрема, сформульовані завдання реформи Міжнародного валютного фонду, Світової організації торгівлі, йде наголос на необхідності виконання Заходом обіцянок про передачу технологій до країн глобального Півдня, щорічне виділення коштів на підготовку економік до протидії негативним наслідкам зміни клімату. [lxxxv]

Коментар:

  • Дані обіцянки діятимуть, але мабуть лише за умови, що всі ці країни Глобального Півдня дотримуватимуться статуту ООН, у т.ч. і насамперед із українського питання. Співпраця всіх міжнародних фінансових центрів із Росією заморожена (санкції). Хоч би якою була реформа цих майданчиків – РФ буде від них ізольована.

Позиція Росії – про внутрішні реформи всередині G20:

  • Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту G20 заявив, що саміт Групи двадцяти (G20) є успіхом усіх країн двадцятки, група переживає внутрішню реформу. Як зазначив Лавров, країни глобального Півдня прагнуть зміцнити свою роль у механізмах глобального управління, щоб їхня реальна вага відображалася у світових справах, у тому числі й у сфері економіки. [lxxxvi]

Коментар:

  • Країни глобального Півдня можуть реально підвищити свою значущість та зміцнити свою роль у механізмах глобального управління (зростання впливу), тоді як Росія залишається в ізоляції (зменшення впливу). Подальше підвищення ролі глобального Півдня залежатиме від виконання статуту ООН (у т.ч. і в українському питанні), що призведе РФ до ще більшої ізоляції та конкуренції вже з країнами Глобального Півдня.

Позиція Росії — про підсумки G20:

  • Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив про важливість правильного осмислення Заходом підсумків саміту «двадцятки» з урахуванням представлених на ньому позицій і підходів країн, що розвиваються. При цьому, наголосив Лавров, «ніхто не виступає за те, щоб ці вимоги реалізовувалися на шкоду Заходу». «Ми за те, щоб «двадцятка» зберігалася, вона справді є представницькою структурою, куди входять країни, на частку яких припадає десь 80% світової економіки, і всі зацікавлені в тому, щоб працювати разом. Тільки працювати по-чесному, шукати балансу інтересів, а не просувати свої інтереси на шкоду інтересам інших», — пояснив глава МЗС РФ. [lxxxvii]

Коментар:

  • РФ з усіх сил намагається зберегти своє місце в G20 – залучення РФ на глобальному рівні переходить у присутність РФ на глобальному рівні – на тлі зростання впливу країн Глобального Півдня та їх конкуренції вже фактично з Росією.

Позиція Росії – про контакти із Заходом:

  • Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що не шукав шансів поспілкуватись із представниками західних країн на саміті G20 в Індії, ті, хто хотів поговорити з російською стороною, зробили це. «Я не шукав шансів спілкуватися із західними делегаціями. Я робив свою роботу. Ті, хто хотів з нами поговорити, поговорили, а ті хто вважали за краще вважати себе вищим за дипломатичні люб’язності, вони зробили свій вибір», — сказав міністр на прес-конференції в неділю. [lxxxviii]
  • Заступник помічника президента США з національної безпеки Джонатан Файнер заявив на брифінгу для журналістів, що не має даних про будь-які контакти на саміті Групи двадцяти (G20) у Нью-Делі між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та американськими посадовими особами. На запитання, чи говорили офіційні особи США з главою МЗС РФ на саміті, Файнер відповів: «Наскільки я знаю, ні». [lxxxix]

Коментар:

  • Американська сторона та інші представники Заходу контактували з Китаєм («стратегія конкуренції» включає взаємодію), але не контактували з росіянами («стратегія стримування» включає часткову ізоляцію).

Позиція Росії щодо питання стратегічної безпеки:

  • Нові переговори щодо стратегічної стабільності у поточних умовах неможливі, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту G20. «Договір СНО — це російсько-американський договір, який укладався в абсолютно, діаметрально інших умовах на міжнародній арені та в [інших] відносинах між Москвою та Вашингтоном, ніж ті, що зараз склалися через оголошення Заходом війни Росії через Україну з метою завдати Росії стратегічна поразка. У цих умовах ні про які переговори, про виконання поточного договору або про нові переговори щодо стратегічної стабільності [мова] бути не може», — наголосив глава МЗС РФ. При цьому, продовжив Лавров, до закінчення терміну СНО-3 Росія дотримуватиметься його параметрів, «насамперед – цифр за граничною кількістю відповідних озброєнь». [xc]

Коментар.

  • Росія намагається утримати ліквідність активу стратегічної стабільності на тлі свого підписання декларації про те, що не буде не лише не застосовувати ядерну зброю, а й навіть загрожувати її застосуванням. Росії важливо зберегти сам факт своєї участі в активі стратегічної безпеки (збереження присутності) за наявності у інших гравців Глобального Півдня ядерного озброєння – конкуренція зростає, вплив РФ зменшується, двосторонній договір с США який надавав РФ статус глобального гравця та перевагу на глобальному рівні у нових умовах може перестати бути актуальним для всіх сторін.

ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

[i] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18690521

[ii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18691557

[iii] https://ria.ru/20230909/g20-1895119794.html

[iv] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18698023

[v] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18697795

[vi] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18701669

[vii] https://ria.ru/20230911/sammit-1895474996.html

[viii] https://www.g20.org/content/dam/gtwenty/gtwenty_new/document/G20-New-Delhi-Leaders-Declaration.pdf

[ix] https://ria.ru/20230909/g20-1895175184.html

[x] https://ria.ru/20230909/sammit-1895192195.html

[xi] https://ria.ru/20230909/sammit-1895196400.html

[xii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18691415

[xiii] https://ria.ru/20230909/soyuz-1895189914.html

[xiv] https://ria.ru/20230909/ekosistem-1895204519.html

[xv] https://ria.ru/20230909/ekosistem-1895204519.html

[xvi] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18691629

[xvii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18692125

[xviii] https://tass.ru/ekonomika/18692323

[xix] https://tass.ru/kosmos/18692679

[xx] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18692215

[xxi] https://ria.ru/20230909/g20-1895119794.html

[xxii] https://tass.ru/ekonomika/18694323

[xxiii] https://tass.ru/ekonomika/18694383

[xxiv] https://tass.ru/obschestvo/18694285

[xxv] https://tass.ru/ekonomika/18693637

[xxvi] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895213316.html

[xxvii] https://tass.ru/ekonomika/18699341

[xxviii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18700615

[xxix] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18693007

[xxx] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695687

[xxxi] https://ria.ru/20230910/kitay-1895268509.html

[xxxii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18697775

[xxxiii] https://ria.ru/20230909/sammit-1895220549.html

[xxxiv] https://ria.ru/20230910/bayden-1895373404.html

[xxxv] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18701691

[xxxvi] https://ria.ru/20230909/koridor-1895213480.html

[xxxvii] https://ria.ru/20230909/koridor-1895247034.html

[xxxviii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18702371

[xxxix] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695315

[xl] https://tass.ru/ekonomika/18697937

[xli] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18699217

[xlii] https://ria.ru/20230909/g20-1895180922.html

[xliii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18699939

[xliv] https://tass.ru/ekonomika/18693785

[xlv] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18693993

[xlvi] https://tass.ru/ekonomika/18693691

[xlvii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695637

[xlviii] https://tass.ru/ekonomika/18692161

[xlix] https://tass.ru/ekonomika/18691841

[l] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695841

[li] https://ria.ru/20230909/g20-1895180003.html

[lii] https://tass.ru/ekonomika/18694113

[liii] https://ria.ru/20230909/terakty-1895185540.html

[liv] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18693933

[lv] https://ria.ru/20230909/g20-1895119794.html

[lvi] https://ria.ru/20230910/deklaratsiya-1895266710.html

[lvii] https://ria.ru/20230909/g20-1895172350.html

[lviii] https://ria.ru/20230909/ustav-1895191669.html

[lix] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18693527

[lx] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18701365

[lxi] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18701509

[lxii] https://ria.ru/20230910/konflikt-1895370853.html

[lxiii] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895247542.html

[lxiv] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18701135

[lxv] https://t.me/rusbrief/153569

[lxvi] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18700289

[lxvii] https://ria.ru/20230910/sammit-1895344592.html

[lxviii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695239

[lxix] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18699939

[lxx] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695267

[lxxi] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18713053

[lxxii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18695893

[lxxiii] https://ria.ru/20230909/printsipy-1895225364.html

[lxxiv] https://tass.ru/politika/18698225

[lxxv] https://ria.ru/20230909/borba-1895190854.html

[lxxvi] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895191921.html

[lxxvii] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18694543

[lxxviii] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895196719.html

[lxxix] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895197527.html

[lxxx] https://tass.ru/obschestvo/18694227

[lxxxi] https://ria.ru/20230909/sammit-1895200688.html

[lxxxii] https://tass.ru/politika/18698257

[lxxxiii] https://tass.ru/politika/18698807

[lxxxiv] https://ria.ru/20230909/deklaratsiya-1895247890.html

[lxxxv] https://tass.ru/politika/18698121

[lxxxvi] https://tass.ru/politika/18698093

[lxxxvii] https://tass.ru/politika/18698529

[lxxxviii] https://ria.ru/20230910/sammit-1895333042.html

[lxxxix] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18697387

[xc] https://tass.ru/politika/18698503