До початку повномасштабної російсько-української війни непосвяченому в тонкощі міжнародної безпеки українцю було мало що відомо про містечко Рамштайн, що знаходиться на Південному Заході Німеччини, а його населення становить усього близько 8 тис. чоловік. Ця назва від початку 1990-х років відома хіба що посвяченим в тренди сучасної хард-рокової музики поціновувачам творчості однойменного гурту. Однак після 24 лютого 2022 року саме це містечко стало одним з центрів формування та узгодження рішень в рамках функціонування міжнародної коаліції протистояння агресії росії і допомоги Україні, до якої увійшло пів сотні держав Європи і Північної Америки, та навіть дві держави Африки (Марокко і Туніс).
Саме поблизу Рамштайна, на базі Військово-повітряних сил США, де також квартирується Союзне Повітряне Командування НАТО, 20 січня вже у восьме відбулося засідання Контактної групи з питань оборони України. Міністри оборони та начальники штабів держав-учасниць цього форуму, лідером якого логічно стали саме Сполучені Штати, а головуючим на засіданнях є глава Пентагону Ллойд Остін, мають чудовий майданчик для обміну думками, вироблення спільних рішень і планування дій щодо протистояння російській агресії і військово-технічної допомоги Україні, а Україна – не обмежений інституційними рамками будь якої офіційної міжнародної організації механізм відстоювання своєї позиції в світі.
Центральним питанням восьмого засідання форуму в Рамштайні було надання Україні сучасного наземного важкого озброєння, а головною інтригою – можливість (уперше з початку війни) погодити рішення щодо надання ЗСУ сучасних західних танків, насамперед Leopard 2, що виробляються в Німеччині та перебувають на озброєнні в багатьох країнах НАТО. Ідеться насамперед про Польщу та Фінляндію, глави урядів яких першими за тиждень до зустрічі в Рамштайні публічно заявили про свою готовність виділити певну кількість одиниць цієї потужної бойової техніки для України. Напередодні форуму Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що вже п’ять країн готові передати Україні танки Leopard 2. Однак, як було офіційно повідомлено, учасники засідання в Рамштайні не досягли згоди у цьому питанні, що відклало його на невизначену перспективу, але переговори продовжуються. Головним джерелом проблеми розглядається саме Берлін, де вагаються в питанні надання такого дозволу, спостерігаючи за діями США та інших союзників. Нагадаємо, що напередодні у Вашингтоні в ході формування списку чергового пакету військової допомоги на 2,5 млрд. дол. відмовилися від передачі Україні американських танків Abrams, посилаючись на їх високотехнологічність, що зумовлює складність і тривалість підготовки персоналу. Водночас уряд Великої Британії першим погодився надати власні бойові танки Chellenger 2 для формування запланованої Києвом нової ударної танкової дивізії.
Проблема виділення згаданої та іншої важкої артилерії розглядається в контексті реалізації стратегічного завдання ЗСУ – здійснення контрнаступу з метою повного звільнення окупованої території України від російських загарбників. Проблема не в самому контрнаступі, доцільність якого не піддається сумніву, а в його термінах. Озвучений головою Об᾽єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі прогноз щодо малої імовірності повного витіснення російських військ з України у 2023 році викликав змішані емоції – розчарування, обурення та водночас усвідомлення складних реалій, які унеможливлюють швидкий контрнаступ підрозділів ЗСУ. Ідеться насамперед про хронічну нестачу відповідних озброєнь. Міллі натякнув, що ЗСУ у поточному році зможуть здійснити чергову «значну» тактичну наступальну операцію, в результаті якої звільнити ще частину своєї території. Хоча і не виключив теоретичної можливості повного вигнання окупантів. Така уже традиційна обережність союзників України відображає обрану ними тактику «гри в довгу» – поступового виснаження агресора та зрештою його примушення до участі в переговорному процесі на фінальному етапі війни. Безумовно це складно, бо насамперед виснажує й сторону оборони – Україну та й самих союзників. Гинуть та потерпають від бойових дій українські військові і цивільні. Однак на швидкий бліц-криг проти ядерної росії ніхто не наважується. Ставки дуже високі, і не лише у військовій площині.
Другою ключовою заявою американської сторони стало відверте застереження керівництва України від швидкого початку нових контрнаступальних дій до весни. Головний аргумент – потрібно достатньо часу для накопичення західної допомоги та опанування українськими військовими новітніми озброєннями. Ідеться і про уже виділені системи ППО Patriot, і про інші зразки. Зрештою, весна уже не так і далеко. Хоча вирішальну роль у цій справі відіграватиме потреба адекватного реагування на дії росії, яка, як заздалегідь повідомляє розвідка та експертні кола, цілком імовірно може здійснити спробу нового масштабного наступу на Україну до річниці початку війни. Як показав досвід, проведення масштабних тривалих військових навчань на території Білорусі та західних регіонів росії з поступовим (явним і прихованим) накопиченням живої сили та матеріальних ресурсів є невипадковим і недооцінювати не варто.
Як би там не було, в результаті чергового раунду переговорів міжнародної контактної групи в Рамштайні на запит України міжнародна коаліція відреагувала достатньо активно. Сам факт напруженої дискусії про передачу сучасних танків, яка за всіма ознаками вийшла на фінішну пряму та з великою імовірністю буде успішною для України, вивів процес міжнародного протистояння агресору на новий рівень. У квітні 2022 року, під час першого форуму у Рамштайні, такі теми для обговорення здавалися захмарними мріями.
Отже, Рамштайн-8 додав до українського арсеналу додаткові ЗРК NASAMS, вісім систем ППО Avenger, 350 багатоцільових колісних транспортних засобів високої мобільності HMMWV (усе від США), ЗРК Patriot від Німеччини та Нідерландів, 600 ракет Brimstone від Великої Британії, ЗРК NASAMS від Канади, 90 та САУ Archer від Швеції, 19 гаубиць від Данії, військові гвинтокрили і ПЗРК Stinger та інше обладнання від Латвії, снаряди для гаубиць від Естонії, танки Т-72 тощо. Вперше озброєння для України погодилася виділити країна Африки. Нею стала Марокко. З анонсованої військової допомоги Німеччини на суму 1 млрд. євро особливо очікувані додаткові керовані ракети до ЗРК Iris-T та ще один зенітно-ракетний комплекс Iris-T. І звичайно ж сподіваємось на довгоочікуване надання дозволу на виділення танків Leopard 2, громадський рух на підтримку якого уже став як міжнародним, так і внутрішньонімецьким явищем. За інформацією видання Der Spiegel, у розпорядженні ФРН перебуває 212 справних танки Leopard 2 різних модифікацій, з яких вона, можливо, передасть Україні 19 танків Leopard 2A5, які використовуються лише для навчань.
Загалом, як зазначив Ллойд Остін, «це визначальний момент для самооборони України». І з цими словами складно не погодитись. Водночас глава Пентагону натякнув, що обсяги військової допомоги, яка надається союзниками Україні, є достатніми для ЗСУ, щоб «бути успішними прямо зараз». Читаючи між рядків, тут варто враховувати і ті засоби, які не були публічно озвучені по завершенні форуму.
Дискусії навколо виділення різновидів військової техніки для ЗСУ дещо відтіснили на другий план не менш важливе питання практичних механізмів розробки та реалізації численних домовленостей між учасниками форуму, що досягаються на різних рівнях, що повинне враховувати керівництво нашої держави. Зокрема, в контексті рішень зустрічі в Рамштайні 20 січня варто прискіпливіше звернути увагу на подію, яка відбулася днем раніше в Талліні і має безпосереднє відношення до сьогодення та найближчих перспектив міжнародної підтримки України. Ідеться про підписання спільної декларації міністрів оборони 9 держав під промовистою назвою «Таллінська обіцянка». Партнери зобов᾽язалися на політичному та військово-технічному рівнях неухильно підтримувати Україну в її протистоянні російській агресії. Змістовне наповнення цієї субрегіональної малої військової коаліції відзначається конкретністю щодо загальних та спеціальних зобов᾽язань кожної країни-учасника та включає прагнення надалі надавати з власних національних запасів «безпрецедентного набору пожертвування для оборони України», включаючи основні бойові танки, важку артилерію, протиповітряну оборону, боєприпаси та бойові машини піхоти, «щоб забезпечити українську перемогу на полі бою у 2023 році», ідеться в декларації.
Склад цієї групи підтримки України, її географічні і сутнісні характеристики в розрізі сучасної системи військово-політичного співробітництва в Європі дозволяють зробити кілька концептуальних узагальнень.
- Склад групи за географічними характеристиками є невипадковим та об᾽єктивно відображає рівень підтримки України серед країн Європи за регіональним принципом. Найвищий рівень спостерігається саме на Півночі та в центральній частині субконтиненту. Тому в «Таллінській дев᾽ятці» Велика Британія, три країни Балтії, Данія, Нідерланди, Польща, Чехія і Словаччина. Більшість цих країн відчувають пряму військову загрозу від гіпотетичного вторгнення росії, тим більше Польща і країни Балтії мають з нею спільний кордон. Тому їх резон в активній підтримці України очевидний. Чехія і Словаччина в силу свої можливостей намагаються не відставати, хоча їх керівництво проводить більш збалансовану лінію на військову допомогу Україні, зважаючи на власні потреби захисту. Приємно дивує позиція Нідерландів та особливо Данії. Варто пригадати, які проблеми створили голландці, проваливши на своєму внутрішньому референдумі у квітні 2016 року голосування щодо надання Україні статусу асоційованого члена ЄС, Водночас країна має значні політичні та військово-технічні зв᾽язки зі США, які мають вирішальний вплив на її зовнішньополітичну позицію. Гідна похвали і вдячності позиція Данії, яка долучається до підготовки українських військових, а на днях погодилася передати усі свої 19 самохідних гаубиць типу Caesar, замовлені у Франції для власної армії.
- Головним натхненником та явним лідером групи Таллінської декларації є Велика Британія. Ключову промоцію тут здійснює особисто її міністр оборони та великий друг України Бен Воллес. Виступаючи під час свого візиту до Естонії, він прямо заявив: «У 2023 році настав час перетворити імпульс, якого українці досягли, відштовхнувши росію, у здобутки та… витіснити її з України…». Лідерство в цій групі дає можливість Лондону підтримувати реноме головного союзника Вашингтона і провідника американських інтересів в Європі, утримувати Великій Британії імідж провідної держави НАТО в Європі. Північна та Центрально-Східна Європа давно увійшли до сфери інтересів та відання Сполученого Королівства. Не випадково обрано і місце підписання декларації – столиця Естонії. Велика Британія з 2017 року очолює новостворену багатонаціональну бойову групу оперативних сил в Естонії і бере участь в аналогічній групі на території Польщі. Інші держави «Таллінської дев᾽ятки» також так чи інакше тісно пов᾽язані з Великою Британією торгово-економічно, політично та у військовому плані. Зрештою усі ці країни спільно з Великою Британією залучені до підготовки українських військових та технічного забезпечення українських військових можливостей.
Шляхом формування військово-політичного мініальянсу, який по своїй суті тісно пов᾽язаний, але все ж за покликанням виходить за рамки НАТО, у Лондоні планують активізувати процес формування стратегічно важливого для англо-американського ядра в Європі геополітичного, економічного та військового проєкту Балто-Чорноморського співробітництва, елементами якого є фактично існуючий альянс Україна-Польща-Велика Британія із ширшим практичним залученням країн Балтії. У цій створюваній когорті партнерів явно бракує десятого та одинадцятого учасників – Фінляндії і Швеції, які теж дуже активно підтримують Україну. Враховуючи оголошення рф планів у найближчі роки сформувати дві армійські бригади в Карелії на кордоні з Фінляндією, інтерес скандинавів до такого роду військово-політичного альянсу очевидний. Його посилить незабаром очікуваний вступ цих країн до НАТО,
- Усі згадані держави є членами НАТО і належать до проамериканського пулу в європейській політиці, що дозволяє відчувати незриму присутність впливу Вашингтона в даній ініціативі. І це позитивно для України. В умовах жорсткого затяжного військового протистояння з росією в Україні в НАТО сформувався авангард держав, здатних виконувати основну роботу з підтримки України без зважання на певні репутаційні втрати та надмірні політичні розрахунки. Використання такого вузького формату може бути ефективно використане США як для більшого гуртування членів НАТО, виділяючи з них найбільш вірних собі, так і для практичного надання непрямої військово-технічної допомоги Україні (скажімо, ці країни потенційно можуть дати таку зброю, яку для США наразі прямо виділяти для України «неполіткоректно» в силу дотримання принципу зайвий раз «не дратувати росію»). Ідеться наприклад про аналог американського ракетного комплексу ATACMS, який вже пообіцяла надати Велика Британія. Ефект сенсації спричинила заява уряду Нідерландів, здійснена під час засідання форуму в Рамштайні, про готовність передати на озброєння України літаки-винищувачі F-16. Причому чільні представники американської адміністрації заявили, що уряд США не буде заперечувати проти цього. І це стосується не лише Нідерландів. Тому цілком реально, що після врегулювання питання виділення Україні західних танків на середину лютого, коли заплановане наступне засідання контактної групи в Рамштайні, буде широко обговорюватися питання надання ЗСУ західної авіації. Після «танкового Рамштайну» відбудеться «авіаційний Рамштайн».
- Розвиток ініціативи Таллінської декларації спрямований на нейтралізацію надмірного військово-політичного впливу Німеччини і Франції в Європі, зокрема, в НАТО. Це особливо вигідно Великій Британії та актуально на фоні вагань німецького керівництва щодо виділення важкого озброєння для потреб ЗСУ. Зрештою ФРН до певної міри це вигідно, адже вона теж може скористатися каналом через Польщу та Чехію для посередницької передачі Україні окремих видів озброєнь, щоб не робити цього напряму. Цим уряд Шольца «збереже обличчя» на міжнародній арені та залишки політичних рейтингів на національному рівні. Наприклад, ідеться про ті ж німецькі танки Leopard 2. Глава МЗС ФРН Анналена Бербок уже заявила, що уряд Німеччини не буде проти надання Польщею цих танків для потреб України, хоча сам цього робити не поспішає. Ця заява пролунала невдовзі після того, як того ж дня по полудні прем᾽єр-міністр Польщі Тадеуш Моравецький виступив із різкою заявою про те, що у випадку відмови Німеччини надавати дозвіл на поставки в Україну згаданих танків, Польща створить меншу коаліцію держав, готових це зробити. «Ми не будемо просто спостерігати, як Україна стікає кров᾽ю». «Україна і Європа виграють цю війну, з Німеччиною чи без неї», – заявив глава польського уряду.
- Формування мінікоаліцій на зразок групи Таллінської декларації безумовно вигідне Україні, адже посилює її політичний і військовий потенціал. Гуртування когорти «друзів України» на етапі вирішальної битви з агресором винятково важливе і для самого колективного Заходу, США, НАТО і об᾽єднаної Європи. Таллінська декларація вдало доповнює колективні міжнародні зусилля з підтримки України в рамках форуму «Рамштайн» і проявляє ознаки ефективного механізму для практичної реалізації його рішень. Доки окремі в Європі ще думають і вагаються, інші діють.
Андрій ГРУБІНКО, для «Української лінії»
