ЛІКНЕПИ ВІД УКРАЇНЦІВ
«Блекаути – це остання надія терористів, але й без світла ми добре знаємо,
куди стріляти та що звільняти», – Зеленський В
Поки світ готується до Різдва та Нового Року, створюючи прекрасну ілюмінацію з казкових прикрас та співаючи веселу пісеньку «свято наближається й джінгл белс», українці звикають до суворих випробувань зими. Зими під обстрілами, без електроенергії, тепла та води. Життя пересічних громадян України в тилу під час війни стало ще важчим, а підготовка до свят набула нових темних відтінків. Кажуть, що лише втративши щось, починаєш це дуже цінувати та тужити за тим, як було. Що ж, мабуть, це правда. Чи задумувалися ми, українці, що геноцид нашого народу в цифрову епоху технологій двадцять першого століття буде електрифікованим та спрямованим на спотворення й знищення життя, до якого ми так звикли. Життя, де електроенергія – це не лише товар та благо цивілізації, як нас вчили в університетах, а й зброя, відсутність якої здатна унеможливити комфортне виживання людей.
Електроенергія двадцять першого століття в 2023 році має зовсім іншу цінність ніж та, що була 20 чи 30 років тому. Ми вже не говоримо про ті часи, коли Тесла подарував людству змінний струм, який став запорукою стрімкого прогресу та винаходів, що назавжди змінили хід історії. Ми, міленіали та старше покоління – усі добре пам’ятаємо віялові відключення світла та гасові лампи темними вечорами у 90-х. В ті часи діти та студенти навчалися в стінах шкіл й університетів і їм невідомі були терміни дистанційного та змішаного навчання. Поняття онлайн уроків чи віддаленої роботи взагалі не існувало, а сфера ай ті була ще тоді у нашій країні на етапі віртуального зародження. Папір у розрізі енергоефективності тоді ніхто не цінував, а про онлайн документацію люди й не здогадувалися. Персональний комп’ютер найновішої моделі займав чи не весь поверх організацій, які мали за честь його собі установити. І всі мов на екскурсію ходили подивитися на диво техніки та прогресу. Про індивідуальне опалення в багатоквартирних будинках ніхто і не чув. Тому, сидячи темними мирними вечорами по своїх домівках в кращому випадку з гасовою лампою, а в гіршому – зі свічками, українці не сильно страждали від відсутності такого цінного блага людства, як електроенергія. Та й терміни відключення м’яко кажучи були не настільки тривалими й загрозливими, як зараз. Все змінилося з того часу…
Електроенергія подарувала сучасній людині нові форми комфорту й задоволення, відкрила нові види навчання й праці, створила сучасне життя неможливим та вразливим без неї. Сучасні технології диктують тренди життя, а електроенергія їх забезпечує. Вона є основою, кровоносною системою мегаполісів, на якій все тримається й розвивається. Електроенергія є тією черепахою з відомої картини, на якій велетенські слони, стоячи на ній, тримають землю зі всесвітом за мотивами старовинних оповідань.
Людство в прямому сенсі стало на залежним від генерації електроенергії відновлюваними чи невідновлюваними методами. Мегавати та кіловати, мов той гемоглобін в крові високовольтних вен міст і сіл, течуть у кожну оселю, даючи можливість сучасній людині поринати у безмежжя цифрового світу та комунікацій. Якщо стається баг, аварія чи збій – наслідки незмінно руйнівні. Про це добре знають американці, які пережили 13 липня 1977 року «ніч страху». У цю ніч в Нью-Йорку через потрапляння блискавки в мережу все місто на 25 годин залишилося без енергопостачання. Доби виявилося достатньо для того, щоб занурити мегаполіс у світ злочинності, пограбувань, трагедій та безкарності. Кажуть, що саме з того часу аварії у сфері електроенергетики називають «блекаутом» (blackout). Українцям до болі знайоме це слово. Те, що пережили американці разово та короткотерміново, українці переживають щоденно та тривало. Кривавий енергетичний терор, влаштований державою-терористом в реальності у вигляді тривалих блекаутів та всіх руйнівних наслідків, які він несе, цифровий геноцид у кіберпросторі та неймовірні подвиги наших захисників й захисниць найвищою ціною, ціною життя – ось те, з чим живуть українці у передріздвяній казці на завершенні кривавого року боротьби за право бути українцем й жити на своїй Богом даній землі.
Спочатку був шок, адже після обстрілів звична електроенергія зникла вперше з початку повномасштабної війни в тилових містах. Вона зникла не на годину чи дві, а на десятки годин, які в деяких містах плавно перетекли в доби без опалення та води, коли за вікном холод й темрява. Так, спочатку був шок, війна з трансформаторами набула нових темних депресивних барв відчаю та страху, і німе питання – а що ж далі? З офіційних джерел відомо, що з початку жовтня 2022 року росія здійснила по критичній інфраструктурі України вже вісім хвиль масованих ракетних ударів. За два місяці держава-терорист випустила по об’єктах енергетики понад 1000 важких ракет та дронів. Близько 50 % критичної електроенергетичної інфраструктури України було «значно пошкоджено», а деякі елементи «повністю зруйновані». Про це заявив в інтервʼю CNN віце-прем’єр міністр інфраструктури та регіонального розвитку Олександр Кубраков. «Укренерго» ж заявляє, що ситуація «залишається складною, але поки що контрольованою». Однак у компанії визнали, що «всі теплові та гідроелектростанції частково пошкоджені», а окупована Запорізька АЕС не постачає електроенергію в мережу.
Звичайно, ракет буде більше і дронів теж. Не дивлячись на прогнози деяких відомих експертів, що таких масованих атак українцям залишилося пережити небагато, десь до 3-4, бо у росії закінчуються високоточні ракети, ми ж переконані, впродовж зими обстріли будуть регулярними та руйнівними, можливо з меншою інтенсивністю в глибокому тилу західних областей, але вони будуть і до цього як психологічно, так і фізично на побутовому рівні потрібно бути готовими, і українці готові. Чи не щодня ми чуємо фразу «Енергетики роблять все можливе, щоб світло було у кожній домівці» і віримо в неї, як і в наших енергетиків, які ведуть надзвичайно складну боротьбу на електроенергетичному фронті. Тепер вся справа в значно ушкодженій магістральній інфраструктурі, адже без неї неможливе якісне електропостачання. Через обстріли росіян пропускна здатність електромереж суттєво зменшилася. Маємо пошкодження, які перервали відпрацьовані шляхи постачання електроенергії. До прикладу, шлях електроенергії від генерації до кінцевого споживача проходить в декілька етапів. Перший – це генерація за допомогою традиційних та нетрадиційних джерел енергії (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, АЕС, ВДЕ тощо), тобто від електростанції згенерована електроенергія високої напруги надходить до магістральних електромереж. Зазвичай, це мережі напругою 110-750 кВ. Другий етап – це доставка, – електроенергія надходить до понижуючих підстанцій, де проходить кілька етапів зниження напруги, а згодом до розподільних мереж низької напруги 0,4-110 кВ. Третій етап – споживання, електроенергія відповідної напруги розподільчими мережами надходить до споживача. Саме тому енергетики прокладають тимчасові схеми підключення електроенергії від діючої магістральної інфраструктури до понижувальних підстанцій. Це допомагає налагодити постачання електроенергії, поки йде ремонт. Інакше було б неможливо доставляти весь потрібний обсяг туди, де зараз для цього майже немає місця.
Тому в наше повсякденне рутинне життя увійшло поняття графіків відключень чи то включень електроенергії й ми всі стали залежними від них в буквальному сенсі. У кожному місті споживачів поділили на групи, а період обмеження електропостачання зафарбували в червоний колір, жовтим кольором позначили період часу можливої подачі електроенергії а зеленим, відповідно подачу електроенергії в домівки українців. Звісно, кожне місто має свої групи споживачів та свої часові рамки, які залежать від виділеної потужності у мегаватах на місто. Чим більше МВт виділяється, тим тривалішою є подача електроенергії в домівки українців. Звісно ж це за умови стабілізаційних відключень, які будуть нас супроводжувати ще дуже довго. Поки є дефіцит електроенергії, енергетики змушені проводити такі відключення електроенергії. На жаль, поки є наш агресивний сусід, ні у кого немає відповіді щодо тривалості цієї потреби. Крім добре знайомих нам стабілізаційних відключень є локально аварійні та екстрені відключення. Найнеприємніші – це екстрені відключення, адже такий тип відключень проводиться поза графіками, а вказаний системою орієнтовний час відновлення постачання електроенергії за потребою може бути подовжений командами НЕК Укренерго. Саме тому електроенергія в помешканнях може бути відсутня добами, несучи з собою відсутність води та тепла.
Тому українці почали швидко адаптуватися до ситуації, що склалася, щоправда конструктивно й не дуже, не забуваючи при цьому сваритися один з одним у соцмережах та чатах міст, а й подекуди перекривати автошляхи протестами щодо відсутності світла у них і наявності світла у сусідів, підозрах у корупції влади та обленерго й звинуваченнях у тотальній несправедливості. Навіть з’явився жартівливий вираз у соцмережах: «Не побажай світла сусіда свого!». Адже електромережі сконструйовані так, що в одному будинку один під’їзд буде мати світло майже постійно, тому що під’єднаний до ліній критичної інфраструктури, а інший буде майже без світла, згідно жорстких графіків та й поза ними. Звичайно ж це викликало і викликає нестримні та справедливі хвилі протестів та невдоволення. Для урівноваження ситуації владі міст доводиться строго контролювати відключення електроенергії обленерго за стабілізаційними графіками та часто відключати «вручну» будинки, які доєднані до критичної інфраструктури від електропостачання.
Що ж до адаптації без світла, то українці до цього питання підходять креативно і серйозно, знімають ролики та масово дають поради в інтернеті щодо виживання без світла. Першим лікнепом від українців варто відзначити використання генераторів для комерційних приміщень, приватних будинків та державних структур, яких не можливо не почути і не побачити на вулицях міст і сіл. Шум, який видає даний агрегат, ні з чим не сплутаєш, а якщо їх багато в режимі роботи вздовж вулиць біля магазинів та підприємств або приватних домогосподарствах, то рев і вібрація здіймаються такі, наче знаходишся посеред гучного виробництва. Відчуття звісно є не з комфортних, але такий принцип роботи в умовах без світла. До слова, генератор електроенергії – це пристрій, який дозволяє полегшити життя власникам жилих та нежилих приміщень у період тривалих блекаутів. Це обладнання дозволяє досягти автономності в плані електропостачання, забезпечуючи струмом прилади та різну техніку.
Двома основними типами переносних генераторів залишаються бензинові та дизельні пристрої. Принцип дії у них однаковий: двигун внутрішнього згоряння використовується для спалювання палива та одержання електрики. При цьому конструкції бензинових та дизельних установок також відрізняються. Багато в чому це пов’язано з особливостями згоряння бензину, для якого потрібна іскра від запалювання свічки, в той час як дизель згоряє за рахунок компресії та високого тиску в циліндрах. Дизельні установки більш важкі та потужні, при цьому вони можуть працювати істотно довше за бензинові генератори через свої особливості. Паливо в них одночасно виконує і функцію моторного масла, змащуючи елементи двигуна, що стикаються, запобігаючи їх надмірному нагріванню.
Потрібно розуміти, що вибір генератора дуже залежить від мети його використання а також правильного розрахунку вихідної потужності. До речі, цей параметр сильно впливає на ціну приладу, яка зараз сягає захмарних значень і постійно знаходиться в стані зростання у зв’язку з шаленим попитом.
Алгоритм розрахунків потужності складається з декількох етапів, які, по перше, включають в себе сумування кожного споживача електричної енергії, який буде підключатися до мережі (котел, освітлення, холодильник тощо). Тут потрібно врахувати, що не всі електричні прилади можуть працювати одночасно. Далі додаємо показники пускового струму – потужності, яка знадобиться для запуску приладів. Це значення різне для кожного споживача електричної енергії і його можна знайти в технічній документації до приладів. Не забуваймо про запас потужності. Не варто експлуатувати генератор на повну – це швидко виснажить його ресурс. Краще додати до отриманих значень 20-30% запасу. Брати надто потужний прилад також не варто – це дарма витрачені паливо та гроші.
Для звичайної побутової техніки може вистачити 3 кВт. Ви зможете користуватися освітленням, приладами першої необхідності, наприклад, холодильником. Однак від одночасного ввімкнення фену, праски або пральної машини доведеться відмовитися. Такий електрогенератор краще за все підходить в якості допоміжного джерела електропостачання. Для того ж, щоб працював котел, холодильник, пральна машина, телевізор та комп’ютерна техніка, тобто потужніші споживачі електроенергії, звичайно ж потрібен потужніший генератор, від 5 КВт. Для невеликого магазину або будівельного майданчику підійде бензиновий або дизельний агрегат потужністю до 7-8 кВт. На виробництві може знадобитися дизельний генератор потужністю 10 кВт та вище.
Попри всі переваги не забуваймо, що небезпека використання генераторів електроенергії, що працюють на дизелі чи бензині, є доволі значною і такою, яка вже спричинила кілька десятків трагічних випадків. Причина – встановлення приладу в приміщенні або неправильне його використання. Крім того, вартість електроенергії від використання генераторів будь якого типу є дуже високою, і в залежності від споживання палива може сягати до 60 грн за годину. Не кожен українець в приватному домогосподарстві має змогу дозволити собі вмикати генератор більше, ніж на кілька годин, адже вартість кіловат*години приблизно в 11 разів вища за нинішній тариф на електроенергію для побутових споживачів. Сьогодні українці платять 1,68 грн за кВт.год чи навіть 1,44 грн, якщо використовують менш як 250 кВт.год. в місяць. Для бізнесу цей тариф складає понад 5 грн за кВт.год. Постійно генерувати електрику за допомогою такого приладу дуже затратно у фінансовому плані, особливо під час війни.
Другим лікнепом від українців варто відзначити використання зарядних станцій або поєднання автомобільного акумулятора та інвертора для забезпечення електропостачання в приміщеннях різного типу. Тут необхідно також дотримуватися певних правил та алгоритмів. Що ж до переносних міні електростанцій, які є набагато дорожчими від дуету акумулятор плюс інвертор плюс зарядний пристрій до акумулятора при потребі, то ці прилади є невеликими, зручними і при цьому здатними давати якісний струм кільком споживачам електроенергії одночасно та проводити прискорену зарядку всіляких потрібних нам девайсів. І навіть більше: найкращі портативні зарядні станції призначені, щоб підживити побутову техніку в будинку, зокрема й дуже потужну. Тобто за характеристиками вони не поступаються бензиновим генераторам, їм ще й до того не потрібно дозаряджатися вартісним паливом. Габарити таких станцій дозволяють легко переносити їх у руках чи перевозити у багажнику автомобіля. Простими словами, портативна зарядна станція – це такий собі потужний павербанк, що дозволяє швидко заряджати різні пристрої: планшети, смартфони, відеокамери, ноутбуки, дрони, живити джерела супутникового інтернету і у свою чергу самим швидко заряджатися (час зарядки складає від 1,5 до 2,5 год.).
Переважно час роботи портативних електростанцій незначний. Про тривале очікування можна забути – протягом 40 хвилин вона може зарядити до 80 % своєї потужності. Незважаючи на свої невеликі розміри, вона також має вбудовану функцію забезпечення безперебійного живлення, що надважливо у період тривалих блекаутів. Такі електростанції для енергопостачання працюють безшумно, на відміну від генераторів, та не виділяють шкідливих викидів. Це означає, що їх можна безпечно використовувати навіть в будинку під час відключення електроенергії. Їх експлуатаційні витрати на 30 % нижчі, ніж у стандартних генераторів. Принцип роботи полягає в тому, що станція є інвертором постійного струму у змінний струм вищої напруги, переважно 220 В, яка в подальшому передається на побутову електроніку. Вибираючи зарядну станцію знову ж таки необхідно орієнтуватися на сумарну потужність приладів, яку планується підключати для безперебійного живлення. Малопотужні станції використовуються для заряджання пристроїв потужністю до 700 Вт. Тобто водночас можна заряджати декілька телефонів, планшетів, тощо. Моделі середньої потужності – від 700 Вт до 2 кВт здатні забезпечити електроенергією холодильник, кондиціонер, бойлер, насос, котел, тощо. Ще більш потужніші міні-електростанції можуть забезпечити до 5 кВт вихідної потужності. Стає зрозумілим, що такий високий показник потужності сприяє підключенню всіх електроприладів у великому будинку, на дачі та в квартирі. Найкращими виробниками цих пристроїв є усім добре відомі Ecoflow, Jackery та Bluetti. Звісно, вони є дуже зручними приладами, але й водночас надзвичайно дорогими.
Суттєво дешевшими та аналогічними за функціоналом і принципом дії є дует автомобільного акумулятора та інвертора. Про це вже дуже багато написано й розказано в українському інформаційному просторі, але все ж коротко зупинимося на цьому. Працює така система в двох режимах: перший – це тоді, коли в мережі є електроенергія, зарядний автомобільний пристрій заряджає акумулятор, другий – коли електроенергія у мережі відсутня й інвертор перетворює настійну напругу акумулятора 12 В у змінний струм напругою 220 В й роздає його споживачам електричної енергії. Є навіть ще простіший варіант приєднання інвертору напряму через переноску до тих пристроїв, які необхідно використовувати. У випадку з індивідуальним опаленням це звісно ж котел. Якщо вистачає потужності, то до холодильника, до джерел світла, мобільних пристроїв, тощо. Але бажано не одночасно, а по черзі.
Важливо пам’ятати, що і тут є свої правила гри, яких слід дотримуватися, щоб досягнути найбільшої ефективності та уникнути неприємних форсмажорів. Варто нагадати, що акумулятори бувають двох основних видів, які підходять до такої системи: герметичний AGM (абсорбований електроліт) – має мікропористий пластиковий сепаратор, просочений електролітом. Вони суттєво дешевші за гелеві, стійкіші до вібрацій, низьких температур та коротких замикань; гелевий (GEL) – електроліт не рідкий, а гелеподібний. Такий акумулятор довше служить, має менший саморозряд та краще переносить глибокий розряд. Серед недоліків слід зазначити чутливість до перезаряду, перегріву, низької температури та коротких замикань, ну і суттєво вищу вартість, ніж в AGM. Ці види акумуляторів при зарядці й при роботі не виділяють хімічних випарів і практично не шкідливі. Інші ж типи є шкідливими, особливо при зарядці, адже відбувається виділення кислоти та солей важких металів у повітря. Цим бажано не дихати, особливо в приміщенні. Висновок простий – ними краще не користуватися. Важливо також пам’ятати про ємність акумулятора, яка вимірюється в апмер-годинах та безпосередньо впливає на обсяг накопиченої енергії і на те, які прилади можна буде заживити від нього. Це впливатиме і на можливості інвертора. Як зазначалося вище, акумулятор видає постійну напругу 12 В, а інвертор перетворює її у змінний синусоїдальний струм напругою 220 В. Що ж до інверторів, то вони теж бувають різними: автомобільними, які не видають чистої синусоїди (вони нам мало цікаві), й такими, що видають чисту синусоїду, завдяки чому можна увімкнути котел, холодильник та інші потужні побутові споживачі електричної енергії. Інвертори, які видають чисту синусоїду і укомплектовані зарядним пристроєм, суттєво відрізняються від звичайних інверторів за ціною, й на це треба зважати при їх виборі. Для освітлення приміщень від акумуляторів багато людей використовують світлодіодну лампу або ж світлодіодну стрічку, які розраховані на напругу 12 В. Світлодіодна стрічка споживає близько 9-10 Вт на один метр своєї довжини. Типовий автомобільний акумулятор ємністю 60 А.год. може живити її безперервно до 2 діб. Дуже часто електропостачання в оселі подається до 3-4 годин на добу, не даючи змоги автомобільному акумулятору зарядитися повністю.
Третім лікнепом від українців є використання усього того, що може стати у нагоді, починаючи від гасових ламп з минулого, свічок декоративних, ароматизованих і звичайних, акумуляторних світлодіодних ламп та ліхтариків, світлодіодних стрічок на батарейках, сухого спирту, буржуйок та багато іншого для обігріву та освітлення, безпечного й не дуже. Все це доповнюється закликами мерів міст про виїзд у будинок в селі, де є пічне опалення та дрова, у разі апокаліптичного блекауту, що скоріше викликає сумну посмішку у городян, аніж сприйняття всерйоз таких закликів. Не дивлячись ні на що, ми боремося, знаходимо виходи з найтемніших блекаутів, ділимося лікнепами з усіма спраглими до знань, стоїмо й вистоїмо! Ми ж українці, ми здатні на все. І без світла знаходити світло в собі та близьких, і в печалі посміхаємося, і в запеклій боротьбі перемагаємо, і боремося не зупиняючись, кожної хвилини пам’ятаючи, як нас героїчно боронять наші захисники і захисниці! Будьмо достойні цього!
Підсумовуючи все те, що зараз відбувається з українським народом в Україні під час війни, можна згадати вислів геніального вченого, який, мабуть, щось таки знав про нас українців: «Якщо ваша ненависть може перетворитися на електрику, весь світ спалахне» – Нікола Тесла.
Катерина КОЗАК, для «Української лінії»
