Після перемоги на президентських виборах Майя Санду 12 січня 2021 року відвідала Україну. Нагадаємо, що під час переговорів з президентом України Володимиром Зеленським сторони висловили підтримки територіальної цілісності України та Молдови. Обидві сторони виступили за залучення України та Молдови до проекту «Тримор’є». Майя Санду анонсувала залучення України до кола довіри з Молдовою та Румунією. Однак не було врегульовано проблему роботи Дністровської ГРЕС. Декларувався намір створити транспортний коридор Київ – Кишинів в обхід території Придністров’я.
Однак дуже швидко в українсько-молдовських відносинах з’явився певний дисонанс. У квітні 2021 року вибухнув скандал із викраденням колишнього українського судді Чауса. Українська розвідка звинуватила Росію у відповідній провокації, але надалі в інформаційному просторі ця теза не лунала. Скоріше за все, російські ЗМІ не втратять нагоду актуалізувати це питання аби максимально загострити українсько-молдовські відносини.
28 квітня 2021 року президент Молдови Майя Санду розпустила парламент та призначила позачергові парламентські вибори на 11 липня 2021 року. У день виборів нового складу парламенту лівий блок комуністів Вороніна і соціалістів Додона зазнав поразки. Отже, дострокові парламентські вибори дали можливість Молдові подолати внутрішньополітичну кризу. Тепер президент країни має стабільну більшість у парламенті, що дасть можливість проводити заплановані реформи.
Результат виборів, безумовно, має геостратегічне значення для регіону. Існують ризики того, що Росія намагатиметься надалі використовувати фактор присутності своїх військ на території Придністров’я для дестабілізації становища в Молдові та Україні. З точки зору логістики зберігаються проблеми постачання російського контингенту у Придністров’ї, але й відсутня політична воля Кремля для його виведення. Навпаки, аналіз легенди російських військових навчань свідчить про плани «пробити» сухопутний коридор не тільки до Криму через Херсонську область, а й до Придністров’я. Сумнозвісна стаття Путіна «Про історичну єдність росіян і українців» свідчить про ідеологічну підготовку до «повернення земель російської імперії». Кремль має намір використати «Ахіллесові п’яти» Молдови у вигляді не тільки Придністров’я, а й Гагаузії. Російська пропаганда продовжить розігрувати карту «загрози аншлюсу Молдови Румунією», попри те, що цей сценарій абсолютно фантастичний. Адже Румунія є членом НАТО та ЄС, що є гарантією збереження існуючих кордонів у Європі. До того ж, Румунія не має аналогічних до Росії імперських амбіцій.
Наявний потенціал для протидії цим планам. Власне він реалізується у форматі посилення військової присутності НАТО на Чорному морі. Необхідно посилювати оборонні можливості України в Причорноморському регіоні, продовжити модернізацію Військово-морського флоту, розбудову військово-морських баз у Очакові та Миколаєві. На активізацію заслуговує тристоронній формат взаємодії України, Молдови та Румунії з широкого кола питань політичного та безпекового співробітництва. Підтримка Румунії важлива для Молдови та України з точки зору реалізації стратегії «Східного партнерства» Євросоюзу та наповнення конкретним змістом співпраці ЄС з «Асоційованим тріо» (Грузія, Молдова, Україна).
«Українська Лінія»
